Вплив екологічно забрудненого довкілля на психічний стан студентів Донбасу

Донецький національний університет

ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНО ЗАБРУДНЕНОГО ДОВКІЛЛЯ НА ПСИХІЧНИЙ СТАН СТУДЕНТІВ ДОНБАСУ

Микола ГОВТА,

аспірант кафедри біофізики

Людина є частиною навколишнього середовища. Стан середовища, особливо якщо воно забруднено, стає важливим фактором, що визначає фізичне і психічне здоров'я індивіда. Сучасна людина живе в середовищі, насиченому продуктами і відходами діяльності суспільства, які мають хімічну, електромагнітну, радіаційну природу [1, 5, 4]. Типовими джерелами забруднення є хімічні підприємства, що скидають відходи свого виробництва у повітря, воду та землю. Неорганічні добрива, речовини, які використовуються для боротьби зі шкідниками (пестициди та інші токсичні речовини), через ґрунт, рослини і продукти харчування також попадають в організм людини [2, 3, 5].

Особливу групу шкідливих речовин утворюють солі важких металів, які у великих кількостях містяться у викидних газах автомобілів та інших видів транспорту [6, 7]. Особливо серйозну небезпеку представляють солі свинцю. Вони попадають в організм людини з повітря і води, з рослин, грибів, що ростуть уздовж автомобільних шляхів та залізничних доріг [1, 5].

Небезпечними для здоров'я людини є деякі будівельні матеріали, наприклад використання азбесту та шиферу [7]. Екологічне забруднення впливає на розвиток пізнавальної діяльності людини. Разом з тим ще не проведено досить повного аналізу впливу екології на психофізіологічні і фізіологічні показники людини.

Метою дослідження було визначити психофізіологічний і фізіологічний стан студентів біологічного факультету в умовах екологічної шкідливості, провести ранжирування територій Донбасу за рівнем їхнього екологічного забруднення, виявити найбільш чутливі до екологічних забруднень психофізіологічні функції організму.

Матеріали та методи досліджень. Обстежено 400 студентів 1-5 курсів біологічного факультету, які проживають у Донецькій області. Комп'ютерними методами реєстрували психофізіологічні і фізіологічні показники. Всі отримані дані обробляли за загальноприйнятими методами варіаційної статистики з визначенням середніх арифметичних величин, їхніх помилок (m), критерію (t) і ступеня вірогідності (p), кореляції, факторного аналізу за допомогою ліцензійного пакета прикладних програм SPSS 13. Показник зросту вимірювали за допомогою ростомера, вагу за допомогою медичних ваг. Для ранжирування районів за екологічною шкідливістю використовували незалежну експертну оцінку.

Результати та їх обговорення. Спочатку ми розділили студентів на тих, хто довгостроково (10 і більше років) мешкав у відносно більш сприятливих екологічних умовах (з балом шкідливості від 1 до 4) і у відносно більш несприятливих умовах (з балом шкідливості від 4 до 10) (табл.1).

Таблиця 1 - Психофізіологічні показники стану студентів, які довгостроково мешкали в районах екологічної шкідливості

Ранжирування територій Донбасу за загальною екологічною шкідливістю здійснили незалежно один від одного 10 експертів-фахівців. Кореляційний аналіз (0,35<r<0,98) показав зв'язок психофізіологічних і фізіологічних показників з територіями екологічної шкідливості.

Для виділення з усієї сукупності психофізіологічних і інших показників, найбільш залежних від екологічної шкідливості, був проведений факторний аналіз за методом головних компонентів з ортогональним обертанням по варімакс-критерію за 5 ітерацій.

Згідно результатам факторного аналізу, було виділено три комплексних фактори, що поєднують психофізіологічні й анатомічні показники організму студентів. Внески цих факторів у загальну дисперсію вибірки (77,8%) відповідно склали: 43,5; 19,6; 14,7: (табл.3).

Таблиця 3 - Факторний аналіз психофізіологічних показників студентів біологічного факультету

Домінуючими ознаками першого фактора є показники короткочасної зорової пам'яті - 0,912; психофізіологічної адаптивності - 0,954. Істотний зв'язок цих перемінних між собою (коефіцієнт кореляції r=0,815) з рівнем вірогідності (р<0,05) дозволяють позначити перший фактор як адаптаційно-мнемонічний.

Другий фактор включає показники уваги (0,762); апарату прийняття рішень (0,977); переробки інформації - (0,809). Вони вірогідно (p<0,05) корелюють між собою (0,71<0,89) і дозволяють виділити другий фактор як Психодинамічний.

Третій фактор виділяє показники зросту (0,817) і ваги (0,833). Ці анатомо-фізіологічні показники також вірогідно (p<0,05) корелюють між собою r=0,51 і дозволяють виділити третій фактор як фізичний.

Рис.1 відбиває картину виділення трьох факторів із загального числа п'яти факторів. З графіка видно, що схил, тобто область значущих факторів, спостерігається вище третього фактора (третій, другий, перший), а нижче третього (четвертий, п'ятий...) знаходиться область незначущих факторів.

Рисунок 1 - Факторна крива

Таким чином, структуру психофізіологічних і фізіологічних показників студентів у порядку питомої ваги визначають: адаптаційно-мнемонічний, психодинамічний фактор та фактор фізичного розвитку.

ВИСНОВКИ

1. Знайдено фактори, що визначають психофізіологічний і фізіологічний стан студентів біологічного факультету, довгостроково мешкавших в районах екологічної шкідливості.

2. Створено експертну таблицю оцінки екологічної шкідливості територій Донецької області.

ЛІТЕРАТУРА

1. Горецький О.С, Максимович В.О., Солдак I.I., Тарапата М.В. Комплексне вивчення показників здоров'я робітників підприємств Донбасу // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка т. 3 - Донецьк: Східний видавничій дім. - 2003. - С.115.

2. Панов Б.С., Алехин В.И.,Леось О.Ю. Геоэкологические исследования. Развитие и перспектива. Сборник научных работ международной научно-практической конференции, Киев; Знание 1995 г. 2 часть, С.98-101. г. Донецк.

3. Агарков В.И., Грищенко С.В., Грищенко В.П. Атлас гигиенических характеристик экологической среды Донецкой области. - Донецк: Донеччина, 2001. - 140 с.

4. Білецька Е.М. Гігієнічна характеристика важких металів у навколишньому середовищі та їх вплив на репродуктивну функцію жінок: Авто реф. Дис. … д-ра мед. наук. - К., 1998. - 30 с.

5. Горецький О.С., Максимович В.О., Солдак І.І., Тарапата М.В. Комплексне вивчення показників здоров'я робітників підприємств Донбасу // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка т. 3 - Донецьк: Східний видавничий дім. - 2003. 115 с.

6. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики. Введение в психологию активности. - М.: Политиздат, 1989. - 310 с.

7. Грищенко С.В., Солдак И.И., Шамрай В.А. Гигиеническая оценка влияния химического загрязнения пищевых продуктов на формирование онкологической патологии тела матки среди женщин Донецкой области // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона: Межведомственный сборник научных работ. - Донецк, 2003. - Вып.3. - С.211-214.