Вплив Я-концепції на професійне самовизначення старшокласників

Образ Я, самооцінка, всі компоненти глобальної Я - концепції, словом, все знання людини про себе, самосвідомість є основа професійного самовизначення старшокласника. Структури самосвідомості і відповідні процеси можуть брати участь в метавідтворенні, тобто в підборі таких цілей, що служать досягненню мотиву, які узгодяться з «Я-образом" загалом, з уявленнями про свої можливості.

Самосвідомість в формі самопізнання і самовідношення може впливати на розвиток тих або інших меж і, отже, розвиток особистості загалом. Узаконюючи ті або інші межі або, навпаки, оголошуючи боротьбу з самим собою, людина в якійсь мірі сам зумовлює, яким він буде.

Результатом заключного циклу професійного самовизначення школяра є його особистісний професійний життєвий план

Вибір професії - це не одномірний акт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей суб'єкта вибору професії.

Правильне виявлення професійних інтересів і схильностей є важливим прогностичним чинником задоволення професією в майбутньому. Причиною неадекватного вибору професії можуть бути як зовнішні (соціальні) чинники, пов'язані з неможливістю здійснити професійний вибір по інтересах, так і внутрішні психологічні чинники, пов'язані з недостатнім усвідомленням своїх професійних схильностей.

Соціальна зрілість і її головна складова - відповідальність є найважливішою характеристикою особистості, яка пов'язана з наявністю значення життя. Отримання відповідальності прямо пов'язане з наданням особистості свободи в прийнятті рішенні.

Важливе місце в процесі професійного самовизначення належить самооцінці, в оцінці своїх особистісних якостей в зв'язку з ідеалом образу "Я-професійного".

Самооцінка - по відношенню до Я-концепції виступає як оцінний аспект, тоді як по відношенню до самовизначення в принципі виступає як його когнітивний аспект, один з механізмів, і тому вона є внутрішньою умовою саморегуляціі поведінки.

Самоактуалізуватись - значить стати тією людиною, якою ми можемо стати, досягнути вершини нашого потенціалу.

На основі всього вищевикладеного ми можемо визначити співвідношення понять «Я-концепція" і «професійне самовизначення".

Оскільки найбільш ємним визначенням професійного самовизначення буде є процес прийняття остаточного рішення старшокласником про вибір певного життєвого шляху, результат усвідомленої потреби в якій злиті узагальнені уявлення про себе і узагальнені уявлення про мир професій, то ми можемо говорити про те, що Я-концепція (як динамічна система уявлень про себе, зв'язана з їх оцінкою) є чинником процесу професійного самовизначення, готовність до якого визначається високим рівнем розвитку самосвідомості. Саме в цій якості ми і розглядаємо Я-концепцію в практичній частині нашого дослідження.

2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ Я-КОНЦЕПЦІІ НА ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Актуальність експериментального дослідження.

Стислий аналіз реалізації програми профорієнтації школярів.

Реалізація даної програми передбачає формування систему підготовку учнів до вільного та свідомого вибору професії. Профорієнтація містить в собі наступне: професійне просвітництво (профінформація), професіографія, професійна консультація, професійний добір і профдобір. Ці компоненти тісно пов'язані між собою і мають свій специфічний зміст та задачі й виконують досить самостійні функції [108 стор.7].

Професійна орієнтація - органічна складова частина учбово - виховної роботи загальноосвітньої школи, яка призвана готувати підростаюче покоління до трудового життя. Це система заходів, надання помочі учнівським у виборі професії, правильному професійному самовизначенні молодих людей [73 стор.4].

На наш погляд ця програма недооцінює значущість структури Я- концепції у професійному самовизначенні школяра. Ця проблема розглядається як "принцип соціально-фахового самовизначення" [73 стор.83], в основі якого лежить "принцип об'єктивної самооцінки особистості учня, відповідно до вимог обраної професії" [73 там же], а "також принцип вільного вибору", що означає усвідомлену необхідність. На нашу думку, недостатньо враховуються психологічні механізми, лежачі в основі даних принципів. Іншими словами програма профорієнтаційної роботи, на наш погляд, має іншу специфіку цілей і задач, пов'язану з конкретними виборами, із конкретними професіями, де професійне самовизначення, як проблема життєвого значення, особистісного та соціального самовизначення не розглядається. Ми вважаємо важливим наявність значущих чинників не тільки таких як самооцінка своїх спроможностей особистістю школяра в цьому процесі, а й усю структуру Я - концепції, самосвідомість школяра, вважаючи його первісним чинником, основою вже до подальших конкретних виборів.

Таким чином, в даній роботі ми досліджуємо внутрішні психологічні механізми професійного самовизначення старшокласників.

Мета дослідження полягає в тому, щоб встановити взаємозв'язок між змістом Я-концепції і процесом і професійного самовизначення старшокласників.

Об'єкт дослідження: Я-концепція і професійне самовизначення старшокласників.

Предмет дослідження: взаємозв'язок змістовних характеристик Я-концепції і професійного самовизначення старшокласників.

Основна гіпотеза дослідження: Змістовні характеристики Я-концепції впливають на професійне самовизначення старшокласників.

Робоча гіпотеза дослідження: змістовні характеристики Я-концепції, що впливають на професійне самовизначення старшокласників будуть мати відмінності для юнаків і дівчат.

Для досягнення мети дослідження і перевірки гіпотез в практичній частині роботи вирішувалися наступні задачі:

Визначити показники для оцінки характеристик процесу професійного самовизначення старшокласників.

Проведення досліджень: дослідити змістовні характеристики Я-концепції і професійного самовизначення старшокласників.

Обробка і аналіз результатів за допомогою методів математичної статистики;

Перевірка висунутої гіпотези: виявити вагомість зв'язку між Я-концепцією юнаків та дівчат й процесом їхнього професійного самовизначення.

Визначити різниці в характері зв'язку Я-концепції і професійного самовизначення між юнаками і дівчинками.

Формулювання висновків і практичних рекомендацій, випливаючих із проведеного дослідження.

Для рішення поставлених задач використовувалися наступні методи дослідження:

ѕ порівняльний метод;

ѕ експериментальне дослідження;

ѕ тестування;

ѕ статистичні методи первинної і повторної обробки даних.

Практична значущість і новизна нашого дослідження в тому, що

а) ми визначаємо показники професійного самовизначення, які можуть бути використані як тестові в подальших дослідженнях;

б)конкретизація зв'язку між Я-концепцією і професійним самовизначенням в ранній юності дозволяє виявити ті характеристики системи уявлень про себе, динаміка яких може вплинути на успішність професійного самовизначення юнаків і дівчат на тому віковому етапі розвитку особистості;

г) видачі результатів і рекомендацій теоретичного і практичного значення психологічній службі МАУП і декану факультету соціальної психології.

Опис групи дослідження.

Дослідження проводилося серед учнів 11-го класів середньої школи

№ 66 м. Кривий Ріг юнаків і дівчат у віці 16-17 років. Взяли участь 30 осіб.

Маючи на увазі, що важливе значення мотивації до участі в дослідженні для одержання достовірних результатів, ми зацікавили юнаків і дівчат тим, що :

1. Участь в дослідженні могла бути анонімною (в цьому випадку вказувалися тільки ініціали випробуваного);

2. Після обробки даних результати були доведені до відома кожного учасника дослідження (кожному ми роздавали листочки з його результатами і проводили групову консультацію по їх інтерпретації). Ці організаційні заходи, на нашу думку, дозволили підвищити достовірність отриманих результатів.

У нашому дослідженні ми застосовували наступні техніки і методики:

ѕ Методика “Особистісний диференціал" (ОД);

ѕ методика “Полярні профілі" (ПП);

ѕ методика вивчення факторів привабливості професії (МВФПП);

ѕ методика САТ;

ѕ тест опитувальник суб'єктивної локалізації контролю Дж. Ротера (РСК);

ѕ опитувальник соціально-психологічної адаптації (СПА);

Тепер визначимо ті показники, згідно яких ми оцінювали зміст Я-концепції і професійного самовизначення і обґрунтуємо вибір методик нашого дослідження.

2.1 ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ Я-КОНЦЕПЦІІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Визначення показників професійного самовизначення старшокласників

Починаючи експериментальну частину нашої роботи, ми стикаємося, з відсутністю єдиної теорії професійного самовизначення як психологічного явища в підлітковому і юнацькому віці, зі складністю знаходження критеріїв для оцінки змістовних характеристик цього поняття.

Вивчення професійного самовизначення передбачає наявність певних критеріїв для оцінки його змісту, тих показників, по яких ми можемо судити про успішність-неуспішність його протікання.

Перша задача, з якою ми стикаємося в нашому дослідженні - це визначення показників процесу професійного самовизначення, згідно яких можна судити про характер його течі.

Соціальна зрілість та її головна складова - відповідальність є найважливішою характеристикою особистості, яка пов'язана з наявністю значення життя. Отримання відповідальності прямо пов'язане з наданням особистості свободи в прийнятті рішення.

У теоретичній частині нашої роботи ми вказуємо значення розвитку відповідальності в процесі професійного самовизначення старшокласників, таким чином, методика діагностики рівня суб'єктивного контролю Дж.Роттера дозволяє вивчити цей показник.

А. Маслоу та інші гуманістичні психологи підкреслюють важливе значення самоактуализаціі в професійному самовизначенні, зв'язок якої він підкреслює не тільки "пошуком цінностей і значення життя"[107 стор. 510], але і орієнтацією людини у часі, самоприйняттям, самопізнанням, турботою про свої інтереси, спонтанність, сензитивности до себе, гнучкістю поведінки, самоповагою. Такий найбільш повний опис професійного самовизначення, на наш погляд, не тільки найбільш повно описує психологічний зміст цього процесу, але і характеризує розвиток самосвідомості. А. Маслоу створив "Опитувальник особистісної орієнтації" (POІ, 1964,1974), який дав можливість виміряти цінності і поведінку, пов'язані із самоактуалізацією - це опросник самовідповідності, який був адаптований вітчизняними психологами. Методика САТ- вимірювання рівня самоактуалізаціі особистості (Гозман, Кроз, 1987).

Багато дослідників зазначають, що найбільшим досягненням цього періоду є бурхливий розвиток рефлексії - усвідомлення себе і можливих перетворень в оточенні і самому собі. Завдяки рефлексії розвивається закріплюються і удосконалюються установки особистості, що усвідомлюються, що знаходять мотивуючу силу в організації і самоорганизаціі поведінки підлітка і юнака [50]. На ряду більшої представленісттю установок особистості і цінностей, що сповідаються нею в рефлексивном досвіді, росте значення впливу власне особистостісних сил розвитку таких як самооцінювання, самоприйняття, прийняття інших, соціальна спрямованість особистості, прагнення до домінування, вираз інтернальності в рішеннях і діях та інш.

Перераховані чинники особистісного розвитку знайшли своє відображення в понятті соціально-психологічної адаптації, яке все більше за росповсюжуєтся в сучасній психологічній і педагогічній літературі. Для виявлення характеристик соціально-психологічної адаптації найчастіше застосовуюється опросник соціально-психологічної адаптації (шкала СПА), розроблений в 1954 році К.Роджерсом і Р.Даймондом.

Русифікований варіант цього опросника випробуваний на різних вибірках, що вчаться у вітчизняних школах і студентах вузів. Використовувався він неодноразово при обстеженні середніх шкіл, що вчаться і старших класів, що вчаться СПТУ, гімназій, коледжів і т.п. “Як вимірювальний інструмент шкала СПА виявила високу диференціюючу здатність в діагностиці не тільки станів шкільної адаптації-дезадаптаціі, але і особливостей уявлення про себе, його перебудови у вікові критичні періоди розвитку і в критичних ситуаціях, спонукаючих школяра до переоцінки себе і свої можливості.

Опросник Роджерса-Даймонда, виявляє міру адаптованості-дезадаптованості в системі міжособистісних стосунків і як основи для дезадаптаціі передбачає ряд різноманітних обставин: низький рівень самоприйняття, низький рівень прийняття інших, тобто конфронтація з ними, емоційний дискомфорт, який може бути вельми різним за природою, сильну залежність від інших, тобто экстернальність, прагнення до домінування.

Як показує практика, причини труднощів підлітка і юнака, які, на думку авторів можна зв'язати з труднощами освоєння нових відносин, нового періоду в житті людини, множинні і можуть бути представлені комплексами в самих різних сполученнях. Багато які дослідники, насамперед, виділяють відносини, що важко складаються з батьками і однолітками, процес вчення, що важко освоюється в школі, який важко отдиференцюювати від міжособистісних відносин з однолітками, батьками і вчителями, труднощі, зумовлені розвитком самосвідомості. Труднощі, що Переживаються і проблеми підлітка пов'язані з найбільш важливими змінами і психологічними новопридбаннями цього віку. У той же час труднощі, що виявляються у підлітка не відображають цілком і повністю позицій і вчинків юнака, до них не можуть бути зведені всі спрямування і вияви його активності. Психологічне новоутворення ранньої юності - професійне самовизначення - пов'язано насамперед з труднощами формування життєвих планів і особистісних позицій.

Як ведучий чинник регуляції активності особистості, її поведінки і діяльність мотивація представляє для нас винятковий інтерес. По суті аналіз професійного самовизначення неможливий без урахування особливостей його мотивації. За об'єктивно однаковими діями школярів можуть стояти абсолютно різні причини, іншими словами, спонукальні джерела цих дій, їх мотивація, можуть бути абсолютно різними.

У теорії мотивації, що розробляється вітчизняною психологією, набула широкого поширення точка зору, згідно з якою під мотивом потрібно розуміти саме опредмечену потребу.

Під мотивом ми будемо розуміти внутрішнє спонукання особистості до того або іншого вигляду активності (діяльність, спілкування, поведінка), пов'язане із задоволенням певної потреби.

Будемо вважати, що як мотиви можуть виступати ідеали, інтереси, переконання, соціальні установки, цінності. Однак при цьому ми передбачаємо, що за всіма цими причинами все одно стоять потреби особистості у всьому їх різноманітті (від вітальних, біологічних, до вищих, соціальних).

Виходячи з сучасних психологічних уявлень про мотивацію (В. К. Ві-люнас, В. І. Ковальов, Е. С. Кузьмін, Б. Ф. Ломов, К. К. Платонов і інш.), ми будемо розуміти під мотиваційною сферою особистості сукупність стійких мотивів, що мають певну ієрархію і що виражають спрямованість особистості.

До розгляду питання про професійну мотивацію і її вплив на успішність професійного самовизначення учнів. Відомо, що тут існує складна система взаємозв'язків і що при певних умовах (зокрема при підвищеному інтересі особистості до конкретної діяльності) може включатися так званий компенсаторний механізм.

Однак справа не тільки в тому, що два цих чинники (здібності і мотивація) знаходяться в діалектичній єдності, і кожний з них певним чином впливає на успішність даного процесу. Дослідження, проведені у вузах, показали, що сильні і слабовстигаючі студенти розрізнюються зовсім не по інтелектуальних показниках, а по мірі розвитку у них професійної мотивації.

У самій сфері професійної мотивації найважливішу роль грає позитивне відношення до професії, оскільки цей мотив пов'язаний з кінцевими цілями навчання. Позитивне відношення до професії в поєднанні з компетентним уявленням про неї детермінує формування і інших, більш приватних, мотивів.

Задоволення професією є тим інтегративним показником, який відображає відношення суб'єкта до обраної професії. Він абсолютно необхідний і надзвичайно важливий саме як узагальнена характеристика.

Ці показники характеризують успішність процесу професійного самовизначення в ранній юності, впливають найважливіший чином на особистіcне розвиток молодої людини.

Перейдемо до опису цих вибраних нами методик і інтерпетацїї показників.

Методика діагностики рівня суб'єктивного контролю Дж. Ротера (РСК).

Була адаптована Бажіной Е.Ф., Голикиной С.А., Еткиноной А.М.

У основу визначення РСК особистості встановлені 2 положення:

Люди розрізнюються межу собою по тому, як і де вони локалізують контроль над значними для себе подіями. Можливі два полярних типи такої локалізації: екстернальний і інтернальний. У першому випадку людина вважає. Що виникаючі з ним події є результатом дії зовнішніх сил випадку, інших людей і т. д. У другому випадку чоловік інтерпретує значущі події як результат своєї власної діяльності. Будь-якій людині властива певна позиція на континуум, що тягнеться від екстернального до інтернального типу.

Локус контролю, характерний для індивіда, універсальний по відношенню до будь-яких типів подій і ситуацій, з якими йому доводиться стикатися. Один і той же тип контролю характеризує поведінку даної особистості у разі невдач і в сфері досягнень, причому це в рівній мірі торкається різних областей соціального життя.

Опросник складається з 44 тверджень і включає в себе наступні шкали:

Іо - шкала загальної інтернальності. Високий показник по цій шкалі відповідає високому рівню суб'єктивного контролю над будь-якими значущими подіями. Такі люди вважають, що більшість важливих подій в їх житті є результатом їх власних дій, що вони можуть ними управляти, і, таким чином вони відчувають свою власну відповідальність за ці події і за те, як складається їх життя загалом. Низький показник по шкалі відповідає низькому рівню суб'єктивного контролю. Такі люду не бачать зв'язку між своїми діями і значущими для них подіями життя, не вважають себе здатними контролювати цей зв'язок і вважають, що більшість подій і вчинків є результатом випадку або дій інших людей.

Ід - шкала інтернальності в області досягнень. Показники по цій шкалі відповідають високому рівню суб'єктивного контролю над емоційно позитивними подіями і ситуаціями. Такі люди вважають, що вони самі добилися всього того хорошого, що було і є в їх житті, і, що вони здатні з успіхом переслідувати свої цілі в майбутньому. Низькі показники по шкалі Ід свідчать про те, що людина приписує свої успіхи, досягнення і радощі зовнішнім обставинам везінню, щасливій долі або допомозі інших людей.

Ін - шкала інтернальності в області невдач. Високі показники по цій шкалі говорять про розвинене почуття суб'єктивного контролю по відношенню до негативних подій і ситуацій, що виявляється в схильності звинувачувати самого себе в різноманітних прикрощах і стражданнях. Низькі показники свідчать про те, що людина схилена приписувати відповідальність за подібні події іншим людям або вважати ці події результатом невдачі.

Іс - шкала інтернальності в сімейних відносинах. Високі показники -Ис означають, що людина вважає себе відповідальною за події, що відбуваються в його сімейному житті. Низький -Ис вказує на те, що суб'єкт вважає не себе, а своїх партнерів причиною значущих ситуацій, виникаючих в його сім'ї.

Іп - шкала інтернальності в області виробничих відносин. Високий Іп свідчить про те, що людина вважає свої дії важливим чинником організації власної виробничої діяльності, у відносинах, що складаються е колективі, в своєму просуванні і т. д. Нізкий Іп - вказує на те, що людина схилена приписувати більш важливе значення зовнішнім обставинам керівництву, товаришам по роботі, везінню - невдачі.

Ім - шкала інтернальності в області міжособистісних відносинах. Високий показник свідчить про те, що людина вважає себе в силах контролювати свої формальні і неформальні відносини з іншими людьми, спричиняти до себе повагу і симпатію. Низький Ним, навпаки, вказує на те, що людина не може активно формувати своє коло спілкування і схилена вважати свої міжособистісні відносини результатом активності партнерів.

Із - шкала інтернальності відносно здоров'я і хвороби. Високі показники свідчать про те, що людина вважає себе багато в чому відповідальною за своє здоров'я: якщо він хворий, то звинувачує в цьому самого себе і вважає, що видужання багато в чому залежить від його дій. Людина з низьким і вважає здоров'я і хворобу результатом випадку і сподівається на те, що видужання прийде внаслідок дій інших людей, передусім лікарів.

Вимірювання рівня самоактуализаціі особистості (САТ).

Опросник складається з 126 тверджень і включає в себе наступні основні шкали:

Шкала компетентності у часі характеризує здатність суб'єкта жити теперішнім часом, тобто переживати даний момент свого життя у всій повноті, відчувати нерозривність минулого, справжнього і майбутнього, бачити життя цілісним. Низький бал по даній шкалі даній шкалі означає орієнтацію людини на один з відрізків часу (минуле, теперішній час, майбутнє), дискретне сприйняття свого життєвого шляху. Існує зв'язок між орієнтацією у часі і рівнем особистісного розвитку.

Шкала підтримки - вимірює міру незалежності цінностей і поведінки суб'єкта від впливів ззовні. Високий бал - незалежність людини від його вчинків, що не означає ворожість до навколишніх або конфронтацію з груповими нормами. Низький бал - про високу міру залежності, конформності, зовнішню локусє контролю.

Додаткові шкали:

Шкала ціннісних орієнтацій характеризує в якій мірі чоловік розділяє цінності, характерні для самоактуализируючий особистості. Тут і далі високий бал - висока міра самоактуализаціі.

Шкала гнучкості поведінки. Вимірює міру гнучкості в реалізації своїх цінностей, здатність швидко реагувати на аспекти ситуацій, що змінюються.

Ці дві шкали утворять блок цінностей.

Шкала сензитивності до себе. Характеризує в якій мірі чоловік усвідомлює в своїх почуттях.

Шкала спонтанності Здатність спонтанно виражати свої почуття. Високий бал не означає відсутність здібності до продуманих, цілеспрямованих дій, він свідчить про можливість не розрахованного заздалегідь способу поведінки.

Шкали 5 і 6 - блок почуттів. Сенситивність до себе - наскільки суб'єкт усвідомлює власні почуття, а спонтанність - в якій мірі це виявляється в поведінці.

Шкала самоповаги. Вимірює здатність суб'єкта цінити свої достоїнства.

Шкала самопринятия реєструє міру прийняття себе незалежно від оцінки своїх достоїнств і недоліків.

7 і 8 шкали - блок самосприйняття.

Шкала про природу людини. Високий бал - схильність суб'єкта вважати "люди в своїй масі добрі" і не вважати мужності - жіночності, раціональності, емоційності і т.д. антагоністичними.

Шкала синергіі. Характеризує здібність до цілісного сприйняття світу і людей, до розуміння зв'язаності протилежностей, таких як гра і робота, тілесне і духовне і інш.

9 і 10 шкали - блок концепції людини.

Шкала прийняття агресії. Високий бал - здатність приймати своє роздратування, гнів і агресивність як природний вияв людської природи.

Шкала контактності. Здібність суб'єкта до встановлення глибоких контактів з людьми або до суб'єкт - суб'єктному спілкуванню.

11 і 12 - блок міжособистісной чутливості

Шкала пізнавальних потреб. Вимірює прагнення людини до придбання знань про навколишній світ.

Шкала креативності. Виражає творчу спрямованість особистості.

13 і 14 - блок відношення до пізнання.

Інструкція: " Кожний пункт опросника містить в собі два висловлювання. Уважно прослухавши, виберіть тільки одне з двох, яке в найбільшій мірі відповідає Вам".

Обробка відбувається по спеціальному ключу до методики.

Опросник соціально-психологічної адаптованості (СПА).

Опросник СПА був розроблений К.Роджерсом і Р.Даймондом в 1954 році для виявлення міри адаптованості - дезадаптованості в системі межособистісних відносинах. Як основи для дезадаптаціі він передбачає ряд різноманітних обставин: низький рівень прийняття себе, низький рівень прийняття інших, тобто конфронтація з ними, емоційний дискомфорт, який може бути вельми різним за природою, сильну залежність від інших, тобто екстернальність, прагнення до домінування.

У нашому дослідженні ми використали русифікований варіант опросника СПА, адаптований А.К.Осніцким [49].

Інструкція: “ В опроснику міститься висловлювання про людину, про його образ життя: переживаннях, думках, звичках, стилі поведінки. Їх завжди можна співвіднести з нашим власним образом життя. Прослухавши чергове висловлювання опросника, приміряйте його до своїх звичок, свого образу життя. Щоб указати в якій мірі те висловлювання Ви можете віднести до себе, в бланку для відповідей виберіть один (найбільш відповідний, на Вашій думку) з семи варіантів оцінки, пронумерованих цифрами від “0" до “6":

“0" - це до мене абсолютно не відноситься;

“1" - це на мене не схоже;

“2" - сумніваюся, що це можна віднести до мене;

“3" - не вирішуюся віднести це до себе;

“4" - це схоже на мене, але немає повної упевненості;

“5" - це на мене схоже;

“6" - це точне про мене.

Вибраний Вами варіант відповіді відмітьте в бланку для відповідей навпроти порядкового номера висловлювання".

Опросник СПА містить 101 висловлювання.

Обробка даних проходить в два етапи. На першому етапі підрахунок проводиться простим підсумовуванням тих балів, які випробуваний відмічав в бланку для відповідей по субшкалам бланка ключа.

Субшкали опросника СПА:

1. а) Прийняття себе б) Неприйняття себе

2. а) Прийняття інших б) Неприйняття інших

3. а) Емоційний комфорт б) Емоційний дискомфорт

4. а) Внутрішній контроль б) Зовнішній контроль

5. а) Домінування б) Відомість

На другому етапі співвідношення балів парних шкал по спеціальних формулах дозволяє обчислити інтегральні показники в процентах.

Опросник СПА був вибраний нами, так як дозволяє отримати на наш погляд, більш точні дані по явищах, що вивчаються за рахунок більшої диференцованості можливих варіантів відповіді і підрахунку інтегральних показників. Інтерпритація шкал:

1. Шкала “Самоприйняття". відображає міру дружності-ворожості по відношенню до власного “Я". У змістовному плані шкала на позитивному полюсі об'єднує схвалення себе загалом і в істотній частковості, довір'я до себе і позитивну самооцінку. На негативному полюсі - бачення в собі по перевазі недоліків, низьку самооцінку, готовність до самообвинувачування.

2. Шкала “Прийняття інших". Відображає рівень дружності -ворожості до навколишніх людей, до миру. На позитивному полюсі - це прийняття людей, схвалення їх життя і відношення до себе загалом, очікування позитивного відношення до себе навколишніх; на негативному полюсі - критичне відношення до людей, роздратування, презирство по відношенню до них, очікування негативного відношення до себе.

3. Шкала “Емоційна комфорність". Відображає характер переважаючих емоцій в житті випробуваного. На позитивному плані - це переважання позитивних емоцій, відчуття благополуччя свого життя; на негативному - наявність виражених негативних емоційних станів.

4. Шкала “ Інтернальность". Відображає в якій мірі чоловік відчуває себе активним об'єктом власної діяльності, і в якій - пасивним об'єктом дії інших людей і зовнішніх обставин. Високі значення кажуть про те, що людина вважає, що виникаючі з ним події є результатом його діяльності. Низькі бали - людина вважає, що виникаючі ним події є результатом дії зовнішніх сил (випадку, інших людей і т.д.).

5. Шкала Прагнення до домінування. Відображає міру прагнення людини домінувати в міжособистісних відносинах. Високі показники кажуть про схильність придушувати іншу людину, відчувати перевагу над іншими. Низькі показники - схильність до підкорення, м'якість, покірність.

Методика вивчення чинників привабливості професії (МВФПП).

Методика уперше була запропонована В. Ядовим. Тут приводиться її вдосконалений варіант (модифікація І. В. Кузьміной, А. А. Реана), який використовувався в багатьох соціально-педагогічних і психолого-педагогічних дослідженнях.

Інструкція: Обведіть гуртком ті пункти, які відображають ваше відношення до вибраної професії. У колонці А відмічено те, що "залучає", в колонці Б, - що "не залучає". Фіксуйте тільки те, що для вас дійсно значуще. Робити вибір у всіх без виключення рядках необов'язково

Коефіцієнт значущості може змінитися в межах від -1 до +1.

Отже, тепер ми переходимо до опису методик, які використовувалися в нашому дослідженні для вивчення Я-концепції.

Вивчення Я-концепції в ранній юності.

Визначимо ті показники, по яких ми оцінювали зміст структурних складових Я-концепції.

Когнітивна складова Я-концепції (образ Я).

Показники по методиці ОД дозволяють отримати дані самоописувань вираженість в образі Я юнаків і дівчат 21 особистісних якостей. які відповідають трьом класичними чинникам семантичного диференціала Ч.Осгуда: оцінки, сили і активності.

Методика ПП дозволяє більш повно вивчити змістовні характеристики образу Я, через дані оцінок вираженість у себе 16-ти особистісних якостей.

Оцінна складова Я-концепції (самооцінки) вимірувалась по показнику шкали “Самоприяття" (опросник СПА, опросник САТ), яка відображає міру дружності-ворожості до власного “я". Також шкала самоповаги (методика САТ) ми могли судити про рівень самоповаги.

Поведінкова складова Я-концепції. Не маючи можливості безпосередньо проаналізувати поведінку випробуваних (в ході спостереження), дослідження поведенческой складаючої Я-концепції ми здійснювали через вивчення установок особистості, які знайшли відображення в показниках по шкалах “Прийняття інших" (опросник СПА), “Шкала спонтанності", “Шкала контактности" (опросник САТ). Як зазначав Ф.Хопе, одним з важливих показників поведенческой складаючої Я-концепції служить динаміка рівня домагань під впливом успіху або неуспіху при виконанні завдань різної міри трудності, тому ми включили шкалу Ид- “шкала інтернальності в галузі досягнень” (F.Hoppe, 1930, по Дубровіной И.В., [102]). Крім того, деякі характеристики Я-концепції по методиці ПП передбачають оцінку своєї поведінки.

Методика особистісного диференціала (ОД).

Методика особистісного диференціала (ОД) призначена для дослідження уявлень суб'єкта про себе і ідеальним "Я", розроблена за принципом семантичного диференціала Ч.Осгуда на базі сучасної російської мови і відображає ті, що сформувалися в нашій культуру уявлення про структуру особистості. Методика ОД адаптована співробітниками психоневрологічного інституту ім. В.М.Бехтерева. Метою її розробки було створення компактного і валідного інструмента вивчення певних властивостей особистості, її самосвідомості, міжособистісних відносин [119].

ОД використовується у всіх тих тих випадках, коли необхідно отримати інформацію про суб'єктивні аспекти відносин випробуваного до себе або інших людей. У цьому відношенні ОД з двома іншими категоріями психодіагностичних методів - з особистісними опитувальниками і соціометричними шкалами. Від особистісних опитувальників він відрізняється стислістю і прямотою, спрямованістю на дану самосвідомість. У ОД відібрана 21 особистісна межа, представлені у вигляді антонімичних парах. Шкали ОД заповнювалися випробуваними з інструкцією оцінити самих себе по відібраних рисах особистості ( 7-бальні шкали).

Бланк до методики ОД і ключ

П.І.Б._______________________________вік________ стать________

О + Привабливий 3 2 1 0 1 2 3 - Непривабливий

С - Слабий 3 2 1 0 1 2 3 + Сильний

А + Балакучий 3 2 1 0 1 2 3 + Мовчазний

О - Безвідповідальний 3 2 1 0 1 2 3 + Добросовісний

С + Упертий 3 2 1 0 1 2 3 - Поступливий

А - Замкнений 3 2 1 0 1 2 3 + Відкритий

О + Добру 3 2 1 0 1 2 3 - Егоїстичний

С - Залежний 3 2 1 0 1 2 3 + Незалежний

А + Діяльний 3 2 1 0 1 2 3 - Пасивний

О - Черствий 3 2 1 0 1 2 3 + Чуйний

С + Рішучий 3 2 1 0 1 2 3 - Нерішучий

А - Млявий 3 2 1 0 1 2 3 + Енергійний

О + Справедливу 3 2 1 0 1 2 3 - Несправедливий

С - Розслаблений 3 2 1 0 1 2 3 + Напружений

А + Метушливий 3 2 1 0 1 2 3 - Спокійний

О - Ворожий 3 2 1 0 1 2 3 + Доброзичливий

С + Упевнений 3 2 1 0 1 2 3 + Невпевнений

А - Нелюдимий 3 2 1 0 1 2 3 + Товариський

О + Чесну 3 2 1 0 1 2 3 - Нещирий

С - Несамостійний 3 2 1 0 1 2 3 + Самостійний

А + Дратівливий 3 2 1 0 1 2 3 - Незворушний

У нашому дослідженні кожна особистісна межа виступала як окрема шкала. Крім того, дані межі особистості можуть бути згруповані як характеризуючі полюси 3-х класичних чинників семантичного диференціала (загальні шкали):

1. Фактор Оцінки (О). Результати свідчать про рівень самоповаги. Високі значення цього чинника кажуть про те, що випробуваний приймає себе як особистість, схилений усвідомлювати себе як носія позитивних, соціально бажаних характеристик. Низькі значення вказують на критичне відношення людину до самого собі, його незадоволення власною поведінкою, рівнем прийняття самого себе.

2. Фактор Сили (С). Свідчить про розвиток вольових сторін особистості, як вони усвідомлюються самим випробуваним. Його високі значення кажуть про упевненість в собі, незалежності, схильності розраховувати на власні сили в скрутних ситація. Низькі значення свідчать про недостатній самоконтроль, нездатності триматися прийнятій лінії поведінки, залежності від зовнішніх обставин і оцінок.

3. Фактор Активності (А) в самооцінках інтерпретується як свідчення екстравертируванністі особистості. Високі значення вказують на активність, товариськість, імпульсивність низькі - на інровертируванність, визначену пасивність, спокійні емоційні реакції.

Методика “Полярні профілі" (ПП).

Дана методика створювалася по розповсюдженому в експериментальній психології методу полярних профілів, принцип якого був також використаний при створенні методики ПП. Достоїнством методики ПП є можливість самостійного вибору особистісних якостей для оцінювання з боку експериментатора. У нашому дослідженні ми скористалися варіантом, запропонованим Н.Р.Бітянової [8]. Даний варіант методики ПП містить 16 антонимичних пар особистісних якостей, кожна з яких виступає як окрема шкала в нашому дослідженні.Шкали ПП заповнювалися випробуваними з інструкцією оцінити міру виразність своїх особистісних якостей (по 10-балльной шкалі).

Бланк до методики ПП

Ф.І.Б. _________________________вік______стать _____дата_______

Замкненість, скритність 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Товариськість, відвертість

Низький інтелект 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Високий інтелект

Емоційна нестійкість 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Емоційна стійкість

Схильність до підкорення, 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Схильність до домінування покірність, м'якість твердість, упертість

Стриманість, розсудливість, 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Восторженість, імпульсивність

уважність, серйозність, безтурботність

Несумлінність, ігнорування 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Сумлінність

суспільних нормативність поведінки

Несміливість, соромливість, 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Сміливість, схильність до осторожність ризику, заповзятливість

Жорсткість, суворість 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 М'якість, чутливість

Довірливість 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Подрозрітельность

Практичність, об'єктивна 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Непрактичність, багата

оцінка реальності уява

Дипломатичність, безпосередність поведінки бередбаченність 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Тривожність, невпевненість 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Спокій, упевненість

почуття провини в собі

Консерватизм 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Схильність до нового

Залежність від групи, 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Незалежність від думки

орієнтація на соціальне оточуючих прагнення дій

схвалення, (конформізм) виходячи із власних переконань

Низький самоконтроль, - 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Високий самоконтроль,

Розслаблення, низька 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Напруженість, прагнення мотивація до успіху

2.2 ПРОВЕДЕННЯ, ОБРОБКА І АНАЛІЗ ОТРИМАНИХ ДАНИХ

Обробка емпіричних даних показників професійного самовизначення

Методика діагностики рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера.

Обробка результатів проходить в три етапи. На першому етапі ми підраховували “сирі" бали по 7 шкалах за допомогою ключа №1

Показники шкал:

Іо - шкала загальної інтернальності;

Ід - шкала інтернальності в області досягнень;

Ін - шкала інтернальності в області невдач;

Іс - шкала інтернальності в сімейних відносинах;

Іп - шкала інтернальності у виробничих відносинах;

Ім - шкала інтернальності в області міжособистісних відносин;

Із- шкала інтернальності відносно здоров'я і хвороби.

По спеціальному ключу ми отримали 7 сум балів (див. прил., табл. ).

На другому етапі ми переводили “сирі" бали в стіни по таблиці, прикладеній до методики.

Таким чином ми отримали дані (бали) експериментальної групи по семи шкалах (див дод., табл.№ 10).

Вимірювання рівня самоактуализаціі особистості. (САТ).

Обробка результатів відбувається згідно з ключем до методики:

Де максимальні значення по шкалах наступні:

Шкала компетентності у часі - 16 балів;

Шкала підтримки - 87 балів;

Шкала ціннісних орієнтацій - 20 балів;

Шкала гнучкості поведінки - 24 балів;

Шкала сенситивності до себе - 13 балів;

Шкала спонтанності - 14 балів;

Шкала самоповаги - 15 балів.

Шкала самоприйняття - 21 балів

Шкала про природу людини - 10 балів

Шкала сінергіі - 7 балів

Шкала прийняття агресії - 16 балів

Шкала контакності - 20 балів

Шкала пізнавальних потреб - 11 балів

Шкала креативності - 14 балів (результати діагностування приведені в дод. табл. №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9).

Опитувальник соціально-психологічної адаптованости (СПА).

Обробка даних відбувалася згідно з ключем, після чого ми обчислювали інтегральні показники по наступних формулах:

Шкали опитувальника СПА:

1. "Адаптація"

2. “Самоприйняття"

3. “Прийняття інших"

4. “Емоційна комфортность"

5. “Інтернальность"

6. "Прагнення до домінування"

Методика вивчення чинників привабливості професії (МФПП).

По кожному з 11 чинників підраховується коефіцієнт значущості (КЗ). Коефіцієнт значущості визначається по наступній формулі:

N - об'єм вибірки (кількість що обстежуються);

г - кількість що обстежуються, які відмітили даний чинник в колонці А;

п- - кількість обстежуваних, які відмітили даний чинник в колонці Б. Коеффіцієнт значущості може змінитися в межах від -1 до +1.

Щоб визначити ведучі показники професійного самовизначення старшокласників ми виявляли значущість показників інтернальності (тест РСК), показників адаптованості-дезадаптованості в міжособистісних відносинах (опитувальник СПА), показників рівня самоактуализаціі особистості (методика САТ) як рушійних сил процесу професійного самовизначення особистості у цей період.

На наступному етапі ми визначали кореляційну залежність між показниками тесту РСК, опитувальника СПА і методики САТ за допомогою методу лінійного кореляційного аналізу.

Метод кореляцій показує, яким чином одне явище впливає на інше або пов'язане з ним в своїй динаміці. Подібного роду залежності існують, наприклад, між величинами, що знаходяться в причинно-слідчих зв'язках один з одним.

Лінійний кореляційний аналіз дозволяє встановлювати прямі зв'язки між змінними величинами по їх абсолютних значеннях. Коефіцієнти лінійних кореляцій ми визначали по формулі Пірсона:



Після проведеного кореляційного аналізу ми отримали наступні результати (див.дод.,табл.№14, №15, №16).

Аналіз отриманих результатів показує, що наступні показники опросника СПА мають позитивну кореляційну залежність з показниками тесту САТ:

Шкала компетентності у часі - Адаптація, Самоприйняття, Інтернальність Эмоц.комфортність.

Шкала підтримки - Адаптація, Самоприйняття

Кореляційний аналіз по методиках САТ і УСК виявив найбільші кореляційні показники по наступних шкалах:

Шкала інтернальності в області міжособистісних відносинах (РСК) - Шкала ціннісних орієнтацій - Шкала гнучкості поведінки - Шкала спонтанності (САТ).

Шкала інтернальності в області досягнень (РСК) - Шкала про природу людини (САТ).

Кореляційний аналіз по методиках СПА і УСК виявив найбільші позитивні кореляційні показники по наступних шкалах:

Шкала прийняття інших (СПА) - Шкала інтернальності в області досягнень (РСК)- Шкала сінергіі (САТ) (більш докладну інформацію див. дод. №, табл.№14).

Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що виділені нами показники професійного самовизначення і показники соціально-психологічної адаптації в міжособистісних відносинах, в області досягнень, виявляють міцний взаємозв'язок, в своїй сукупності визначаючи успішність розвитку особистості в ранньому юнацькому віці.

Тепер нас цікавить значущість кожного з цих показників по мірі його впливу на професійне самовизначення старшкласників, на успішність розвитку особистості в цей період.

Для розв'язання цього питання ми використали метод факторного аналізу.

Метод факторного аналізу (ФА) - метод кореляцій, який дозволяє визначити сукупність внутрішніх взаємозв'язків, можливих причинно-слідчих зв'язків, існуючих в експериментальному матеріалі. У результаті ФА виявляються так звані фактори - причини, що пояснюють безліч приватної (парних) кореляційної залежності.

Фактор - це гіпотетичний латентний змінний, пояснюючий взаємозв'язок ряду початкових змінних. Ознакою приналежності змінної фактору є величина навантаження даного змінного по тому фактору, тобто коефіцієнт кореляції фактора з цією змінною.

На початковому етапі визначаються зв'язки змінних, найбільш пов'язані з факторами. Але задача ФА глибше: пошук факторної структури, дійсно властивої даним, включеним в аналіз.

Початковими даними для ФА є матриці інтеркореляцій показників тесту СПА, опросника САТ, Методика УСК, з яких ми виключили наступні показники, які мають найменші показники кореляційної залежності (див. дод. табл. № 17, №18, №19).

У результаті проведеного ФА ми отримали матриці, що містять коефіцієнти кореляції кожного показника з виділеними в процесі ФА двома факторами (див. дод.табл. №20).

Відобразимо отримані результати ФА у вигляді схеми (див.мал.. №2 ). Як критерій рівня значущості була використана факторна вага 0,6.



Фактор А Фактор В

Малюнок 2. Факторна структура показників тесту УСК, методики САТ і опросника СПА в двофакторном відображенні

Де: Фактор А самоактуализація (САТ): Шк. №1 (САТ) Шкала компетентності у часі; Шк. №2 (САТ) Шкала підтримки; Шк. №5 (САТ) Шкала сензитивності до собе; Шк. №6 (САТ) Шкала спонтанності;

Фактор В - соціально-психологічна адаптація: Шк. Адаптація (СПА); Шк. Прийняття інших (СПА); Шк. Інтернальність (СПА); Шк. Інтернальність в області досягнень (РСК); Шк. Інтернальність в області міжособистісних відносинах (РСК).

Інтерпретація факторів. Засобом змістовної інтерпретації виділених факторів є факторні навантаження змінних (показників), які максимально корелюють з ними (що мають найбільші навантаження по компонентах).

У нашому випадку змістовна інтерпретація чинників не потрібна, так як ми бачимо (див. мал. 2), що угрупування взаємопов'язаних змінних (показників) відповідають двом психологічним поняттям: Фактор А - самоактуалізація, фактор Б - соціально-психологічна адаптація.

Однак в нашому дослідженні нас цікавило не підтвердження приналежності виділених показників методик САТ, РСК і СПА до різних психологічних явищ, а міра значущості впливу кожного з цих показників на успішність процесу професійного самовизначення старшокласників.

Сукупність всіх показників методик САТ, РСК і СПА в нашому дослідженні визначає розмірність факторного простору (фактор загальний), який змістовно інтерпретується нами як професійне самовизначення.

Смисловий зміст фактора професійного самовизначення визначається тими показниками, які максимально корелюють з ним, тобто мають найбільші факторні навантаження. Тому на основі факторних навантажень по фактору Загальний ми можемо виділити угрупування взаємопов'язаних змінних (показників) відповідних професійному самовизначенню (див. мал. 3). Як критерії рівня значущості була використана факторна вага 0,6.

Малюнок 3. Факторна структура професійного самовизначення старшокласників

Отже, на основі факторного аналізу рушійних сил розвитку особистості в ранньому юнацькому віці нами були визначені показники професійного самовизначення: 1) компетентність у часі, як здатність суб'єкта жити теперішнім часом, тобто переживати даний момент свого життя у всій повноті, відчувати нерозривність минулого, справжнього і майбутнього, бачити життя цілісним; 2) загальне переконання світогляду в тому, що людині дано контролювати своє життя, вільно ухвалювати рішення і втілювати їх в життя (Інтернальність), 3) рівень адаптації особистості, 4) рівень незалежності цінностей та поведінки особистості від оточуючих дій (“підтримка”).

З урахуванням того, що факторний аналіз був проведений нами згідно вимог до його проведення (повнота ФА дорівнюється 100%), ми можемо бути упевненими в достатній обґрунтованості знайденого нами факторного рішення і надалі можемо користуватися знайденим набором показників як тестом для вимірювання характеристик професійного самовизначення старшокласників.

До професійного самовизначення ми повернемось трохи пізніше, а зараз переходимо до обробки даних стосовно Я - концепції.

Обробка емпіричних даних показників Я -концепції старшокласників.

Методика “Особистий диференціал" (ОД);

Обробка даних здійснювалася по 7-балльной шкалі. Максимальне значення кожного фактора - 9 балів, мінімальне - 7 балів.

При інтерпретації даних, отриманих за допомогою методики ОД, завжди потрібно пам'ятати про те, що в них відбиваються суб'єктивні, емоційно-смислові уявлення людини про себе, які можуть лише частково відповідати реальному становищу справ, але в рамках нашого дослідження саме вони самі по собі мають першорядне значення для вивчення Я-концепції.

Когнітивна складова Я-концепції (образ Я).

У нашому дослідженні кожна особистісна межа по методиці ПП виступала як окрема шкала. Крім того, межі особистості по методиці ОД можуть бути згруповані як характеризуючи полюси 3-х класичних факторів семантичного диференціала (загальні шкали): оцінки, сили і активності.

Оцінна складова Я-концепції (самооцінки) вимірувалась по показнику шкали “Самосприйняття" (опросник СПА, опросник САТ), яка відображає міру дружності-ворожості до власного “я". Також шкала самоповаги (методика САТ) мі могли судити про рівень самоповаги.

Поведінкова складова Я-концепції. “Прийняття інших" (опросник СПА), “Шкала спонтанності", “Шкала контактности" (опросник САТ). Ид- “шкала інтернальності в галузі досягнень.

Після первинної обробки даних ми отримали наступні результати.

Таблиця 1.Середні значення по методиці ОД

№	Назва шкали	Середні значення
		дівчата	юнаки
1	привабливий	2,38	2,21
2	сильний	2,25	1,36
3	балакучий	1,63	1,93
4	добросовісний	1,94	1,86
5	упертий	1,56	2,00
6	відкритий	1,75	2,29
7	добрий	1,63	1,79
8	незалежний	2,69	2,21
9	діяльний	1,19	0,64
10	чуйний	0,63	0,50
11	рішучий	2,19	1,79
12	енергійний	0,63	0,93
13	справедливий	2,06	2,21
14	напружений	2,06	2,29
15	метушливий	2,50	1,79
16	доброзичливий	2,13	2,07
17	упевнений	2,25	2,29
18	товариський	2,69	1,93
19	чесний	0,50	-0,79
20	самостійний	2,56	2,79
21	дратівливий	0,56	-0,21
О	фактор Оцінки	13,13	13,43
С	фактор Сили	11,44	10,57
А	фактор Активності	13,19	9,86

За отриманими даними дівчини менш схильні усвідомлювати себе як носія позитивних, соціально бажаних характеристик (фактор Оцінки). Юнаки оцінюють себе більш доброзичливими, добросовісними і чуйними. Для дівчат характерно сприйняття себе як більш активних, сильних, рішучих і діяльних, чим для юнаків.

Юнаки більш схильні себе усвідомлювати як носія позитивних, соціально бажаних характеристик, вони оцінюють себе як балакучих і відкритих, (фактор Оцінки). Загалом для них характерна менша активність, А по фактору Сила, вони усвідомлюють себе як більш напружених, роздратованих справедливих і упевнених.

Таблиця 2. Середні значення по методиці ПП

№	Назви шкал	Середні значення
		дівчата	юнаки
22	відвертість	7,84	7,18
23	інтелект	6,68	7,66
24	емоц. стійкість	7,19	6,43
25	домінування	7,03	6,68
26	імпульсивність	5,11	4,75
27	сумлінність	7,13	6,00
28	сміливість	7,23	6,89
29	м'якість	7,57	6,52
30	підозрілість	5,73	5,23
31	непрактичність	5,94	5,75
32	дипломатичність	5,81	6,96
33	спокій	7,13	6,52
34	схильність до нового	8,48	7,25
35	незалежність	6,63	6,77
36	самоконтроль	7,27	6,75
37	схвильованість	7,39	6,98

За даними методики ПП юнаки схильні сприймати себе як більш безпосередніми і прямолінійними, більш совісними (висока нормативність поведінки) і чутливими. Дівчата ж оцінюють себе більш інтелектуально розвиненими, жорсткими і суворими, більш консервативними, дипломатичними, ощадливими, чим дівчини.

Оцінну і поведінкову складову ми узгоджували з вже готовими даними по методиці САТ і СПА.

Отже, ми оцінили зміст Я-концепції юнаків і дівчат.

Тепер ми переходимо до виявлення зв'язки вивчених характеристик Я-концепції з виділеними нами показниками професійного самовизначення в ранній юності.

Для рішення тієї задачі, ми знов використали в нашому дослідженні метод лінійної кореляції.

За допомогою методу лінійної кореляції ми виявляли ті змістовні характеристики Я-концепції юнаків і дівчат, які впливають і/або пов'язані в своїй динаміці з процесом професійного самовизначення старшокласників.

Після обробки даних по методу кореляційного аналізу Пірсона ми отримав наступні результати ( див. дод. табл. №21, №22, №23).

Внаслідок лінійного кореляційного аналізу ми отримали певні набори характеристик Я-концепції старшокласників, пов'язані з процесом їх професійного самовизначення. Ці характеристики можуть бути розташовані в убуваючому порядку по мірі міцності їх взаємозв'язку з показниками професійного самовизначення старшокласників (див. мал. №4). На схемі ми умовно виділили три рівні значущості кореляційного зв'язку характеристики Я-концепції з показниками професійного самовизначення:

рівень 1 - особистісна характеристика має значущу залежність з всіма показниками професійного самовизначення, рівень 2 - значущі зв'язки з трьома показниками і рівень 3 - значущі зв'язки існують тільки з двома або одним показником професійного самовизначення. У розставлянні якостей по мірі значущості ми також враховували ієрархічне розташування показників професійного самовизначення для групи (по факторних навантаженнях).

Рівень 1.

Cамоприйняття

Упевнений

Самостійний

Фактор Сила

Інтелект

Підозрілий

Домінування

Де показник “ Підозрілий ” - корелює негативно

Рівень 2.

Незалежнийй

Рішучий

Напружений

Привабливий

Малюнок №4. Зв'язок між показниками Я-концепції і професійного самовизначення

У юнаків зв'язок Я-концепції має наступні відмінності на рівні1.

Зв'язок між показниками Я-концепції і професійного самовизначення

(Юнаки)

Рівень 1.

Енергійний

Упевнений

Самостійний

Фактор Оцінки

чуйний

добрий

діяльний

сміливий

самоконтроль

дипломатичний

відкритий

Більш докладне представлення взаємозв'язку Я-концепції і професійного самовизначення у юнаків дивись у додатку таблиці №21, №22, №23; діаграми №1,№2; графіки №1, №2.

Отже, внаслідок проведеного нами кореляційного аналізу ми виявили кореляційний взаємозв'язок деяких змістовних характеристик Я-концепції з показниками професійного самовизначення. Таким чином, гіпотеза нашого дослідження про наявність такого зв'язку підтвердилася.