Мотивація навчальної діяльності підлітків

Більш достовірні відповіді при анкетуванні можуть бути отримані при використанні переважно непрямих запитань. Непрямі запитання - це ті, в яких немає прямої вказівки на мотив, що виявляється, або респондент висловлює думку про іншого, а не про себе. Наприклад, ставляться такі запитання: "Як Ви уявляєте свою службову перспективу через декілька років?" (замість: "Чи стійкі Ваші професійні мотиви?"); "Що спонукає людину працювати?" (замісгь: "Що спонукає особисто Вашу трудову активність? "). Різновидом непрямих запитань є питання про вибір партнера (напарника) для сумісного виконання якогось професійного чи навчального завдання. Для підвищення достовірності відповідей доцільно зв'язувати відповіді з діяльністю випробуваних, наприклад, сказані до анкетування, що це буде враховуватись при розподілі професійних або навчальних завдань (комплектуванні груп та ін.). При цьому в анеті де тільки ставиться запитання респондента просять пояснити причину зробленого вибору, інакше кажучи, назвати мотив. При постановці запитань в анкеті небажана велика відстроченість подій, про які дослідник бажає отримає дані.

Питання в анкеті формулюються доступною мовою: точно (виключається різне тлумачекня), просто, зрозуміло. Нескладною повинна бути й техніка заповнення, щоб запобігти викривлення у відповідях також враховується рівень загального та професійного розвитку тих, кому анкета призначена. При складанні опитувальника мова повинна йти не стільки про підвищення вимірювальної точності або збільшення параметрів, скільки про вибір оптимального варіанту, так як зростання числа індикаторів які необхідні для визначення багатьох параметрів адаптації, що можуть приводити до громіздкості опитувальника й зниження цінності отриманих результатів. Як відомо, і здатність методик не вимірюється потужністю опитувальника. Головне - не кількість питань, а якість відповідей на них.

При конструюванні анкети передбачається її комплексність і гіпотетична достатність індикаторів, її невеликий обсяг, що виключає неточності у відповідях через нього, а також чітке формулювання питань, зрозумілих для респондентів.

Переважніше використовувати шкалу бальної оцінки, яка не перебільшує п'ять балів. Можливе використання меншої кількості індикаторів та меншої частини питань. Це відноситься й до ранжування, де число індикаторів не повинно перебільшувати число класів (груп) мотивації.

Передбачається дублювання питань, їх відповідне розташування у тексті опитувальника. В "закритих" питаннях використовується звичайно однакова кількість індикаторів для кожної підструктури мотивації. Це дозволяє співставляти результати, що особливо необхідно при діяльності сили та стійкості мотивів, структурності, ієрархічності мотивації. З метою підвищення надійності результатів важко передбачити дублювання й порушення різних підрахунків, наприклад, бальної та рангової оцінки, відповіді про себе та про інших. Це особливо дивно, так як прямі питання можуть викликати нечесність у зв'язку з вмінням виглядати краще, більш відповідати соціальним вимогам або через небажання виглядати нескромним.

Виходячи з можливого прагнення деяких респондентів демонструвати соціальне бажання й приховувати соціальне небажання особливості мотивації, виникає необхідність контролювати відповіді на адекватність. В період розробки методики може бути проведене контрольне опитування декількох груп респондентів, при цьому із запропонованого опитувальника виписуються окремі мотиви, серед яких потрібно оцінити найбільш соціально бажані та небажані відповіді (відповідно до суспільних норм).

3. Метод творів.

В цьому методі випробуваним пропонують написати твір на тему, пов'язану з їх майбутньою чи теперішньою навчальною діяльністю, наприклад: "Що менш подобається у навчанні в школі? ".

Важливою умовою ефектності методу "творів" є висока значущість для особистості запропонованої теми. Це значно впливає на повноту триманих даних, їх здатність дійсної мотивації мотивації. Можливість отримання за допомогою неї в короткі строки обширної, достатньо надійної інформації робить цей метод одним з важливих при виявленні мотивації. Недолік цього методу полягає у складності інтерпретації змісту та фіксації виявлених мотивацій. Обробка даних проводиться за допомогою компетентного аналізу

4. Екепериментальний метод.

Швидше можуть застосовуватись для вивчення різних аспектів мотивації, а саме для виявлення мотивів рмування активності та аналізу достовірності даного методу.

Цей метод може використовуватись разом з іншими методами. Для виявлення мотивації доцільніше проводити природний експеримент.

5. Спостереження.

Це один з основних емпіричних методів психологічного дослідження, що полягає у довільному, систематичному та цілеспрямованому сприйманні психічних явищ.

Спостереження містить елементи теоретичного мислення (гіпотеза, система методичних прийомів, осмислення та контроль результатів) та кількісні методи аналізу (факторний аналіз та ін.) [11, c.220]. Про особливості мотиваційної сфери людини дослідник робить висновки на основі спостереження її поведінки в конкретних умовах. Спостереження використовується частіше як допоміжний метод при вивченні мотивів професійної активності, навчальної діяльності.

6. Бесіда.

Метод отримання інформації на основі вербальної (словесної) комунікації [11, c.228]. Застосовується разом зі спостереженням нерідко в тих випадках, коли виникає необхідність уточнення отриманих іншими методами даних.

7. Метод незалежних характеристик.

В процесі спільної діяльності у членів колективу створюються взаємні уявлення один про одного, як про учня, людину, товариша. За змістом ці уявлення є оціночними характеристиками різних властивостей особистості: характеру, особистісгних цінностей, мотивів, здібностей. Незалежні експертні оцінки відображують громадську думку про людину як про члена колективу і є статистичною сукупністю індивідуальних уявлень про неї. Практика психологічних досліджень доказала, що 15 досліджуваних (експертів) досить для отримання результатів на рівні 5% вірогідності помилки. Експерти (особи, шо дають оцінки) повністю будучи з людиною, якій вони дають характеристики, у стосунках особистої взаємодії. Крім того, бажано, щоб експертна група складалась з людей, що займають різні місця в офіційній та неофіційній структурі колективу [10, c. 390]. Перед груповою оцінкою (незалежними характеристиками) розробляється перелік показників, що характеризують навчальну мотивацію та вибирається група експертів. Метод дозволяє зробити як кількісний, так і якісний аналіз особливостей навчальної мотивації підлітка.

Цей метод доцільно використовувати разом з іншими, так як виникають деякі труднощі як у виявленні всієї сукупності мотивів, так і їх інтегральної оцінки [9, c.239]

Висновки

Мотивація - це складне психологічне утворення, яке поєднує усвідомлювані та не усвідомлювані індивідом потяги, спонуки та очікування в процесі формування індивідуального способу діяння у світі через засвоєння та продуктивну реконструкцію загальнолюдського досвіду в пізнанні та перетворенні світу.

Мотивація навчальної діяльності визначається як особливий вид мотивації, яка включена в навчальну діяльність учня. Вона визначається цілим рядом специфічних для цієї діяльності факторів. Навчальні мотиви розділяють на пізнавальні та соціальні.

Важливою проблемою для підліткового віку є визначення практичної та навчальної мотивації. В зв'язку з тим, що для підлітків характерна неврівноваженість психічних і нервових процесів, завищена самооцінка, бравада своїми особистісними якостями, завищене почуття дорослості, тому їм притаманні високі рівні прояву мотивів досягнення успіху і уникнення невдач любою ціною в міжособистісній взаємодії не тільки з однолітками, але й з дорослими. Тому ці види виявлених мотивів стають провідними в міжособистісній взаємодії, в процесі поводження підлітків, в спілкуванні з однолітками, в навчанні та в побутовому житті.

Оцінка мотивації є необхідною для формування особистості й для підвищення ефективності діяльності. Для дослідження мотивації учбової діяльності використовуються такі методи: аналіз результатів діяльності, анкетування, метод творів, експеримент, спостереження, бесіда та метод незалежних характеристик.