Пізнавальні процеси та пам’ять

ЗМІСТ

Вступ

1. Загальна характеристика пізнавальних процесів

2. Визначення пам'яті

2.1 Основні риси

2.2 Індивідуальні розходження

3. Форми та види пам'яті

4. Пам'ять як пізнавальний процес

5. Анкетування

5.1 Дослідження мимовільного запам'ятовування й умов його продуктивності

5.2 Вимір обсягу короткочасної пам'яті

5.3 Дослідження динаміки процесу завчання

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Вченими-психологами виділяються п'ять основних пізнавальних процесів психіки людини: відчуття, сприйняття, мислення, уява й пам'ять. Деякі вчені, наприклад, Немов Р.С. додає до перерахованим вище увага й мова. Але тому що в наше завдання входить вивчення пізнавальних процесів, спрямованих на формування картини миру людини, зупинимося тільки на п'ятьох основних.

Відчуття з основою всіх психічних явищ. Вони являють собою усвідомлюваний або неусвідомлюваний продукт переробки центральною нервовою системою подразників, що виникають у внутрішнім або зовнішнім середовищі. Здатність до відчуттів є у всіх живих істот, що володіють нервовою системою.

Зовнішні явища, впливаючи на наші органи почуттів, викликають суб'єктивний ефект у вигляді відчуттів без якої б те не було зустрічної активності суб'єкта стосовно сприйманого впливу. Здатність відчувати дана нам і всім живим істотам, що володіють нервовою системою, з народження. Здатністю же сприймати мир у вигляді образів наділені тільки людина й вищі тварини.

Мислення людини - це активна пізнавальна діяльність і внутрішній процес планування й регуляції зовнішньої діяльності. Питання про те, як ми "бачимо", представляємо й розуміємо навколишній нас мир і себе в ньому і як використаємо ці знання для керування своїм поводженням. Мислення є вищим пізнавальним процесом. Уява - особлива форма людської психіки, що коштує окремо від інших психічних процесів і разом з тим займає проміжне положення між сприйняттям, мисленням і пам'яттю. Без здатності запам'ятовувати людина не зміг би вижити. Пам'ять підрозділяють на миттєву, короткочасну, оперативну, довгострокову й генетичну пам'ять, крім того, існує рухова, зорова, слухова, нюховий, дотикальний, емоційний і інший види пам'яті.

Актуальність. Пам'ять протягом багатьох десятиліть привертає увагу широкого кола дослідників теоретичного й практичного напрямків. Вивчення цього феномена однаково важливо для біології, медицини, психології, педагогіки, філософії. Не буде перебільшенням сказати, що розшифровка механізмів пам'яті (механізмів, що запезпечують нагромадження, збереження й відтворення інформації) на різних рівнях - одне з найважливіших завдань біології. Важко переоцінити значення досліджень спрямованих на розкриття механізмів пам'яті, для педагогічної практики. Так значення тимчасових закономірностей формування пам'яті досить важливо для оптимальної організації уроку. А подання про факторів, що сприяють більше повноцінному запам'ятовуванню інформації необхідно як для підвищення загальної культури мислення, так і для більше чіткого засвоєння учнями нового матеріалу.

Ціль: показати яку роль грають процеси пам'яті в житті людини, розкрити механізми пам'яті і її особливості.

Об'єкт: пам'ять людини.

Предмет: індивідуальні особливості пам'яті (запам'ятовування, відтворення й збереження інформації).

Гіпотеза: якщо люди будуть знати основні закономірності процесів пам'яті, те це допоможе їм краще засвоювати матеріал, швидко його переробляти, відсівати зайве й успішно оперувати наявними відомостями.

Завдання:

1) Дати загальне подання про пам'яті.

2) Розповісти про види пам'яті і їхніх особливостей.

3) Дати визначення моделі пам'яті.

4) Розкрити роль пам'яті в процесі розвитку людини.

5) Показати взаємозв'язок пам'яті й віку.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ

Пізнавальні процеси (сприйняття, пам'ять, мислення, уяву) входять як складова частина в будь-яку людську діяльність і забезпечують ту або іншу її ефективність. Пізнавальні процеси дозволяють людині намічати заздалегідь мети, плани й зміст майбутньої діяльності, програвати в розумі хід цієї діяльності, свої дії й поводження, передбачати результати своїх дій і управляти ними в міру виконання.

Коли говорять про загальні здатності людини, то також мають на увазі рівень розвитку й характерні риси його пізнавальних процесів, тому що чим краще розвинені в людини ці процеси, тим більше здатним він є, тим більшими можливостями він володіє. Від рівня розвитку пізнавальних процесів учня залежить легкість і ефективність його навчання.

Людина народжується з досить розвиненими задатками до пізнавальної діяльності, однак пізнавальні процеси немовля здійснює спочатку неусвідомлено, інстинктивно. Йому ще має бути розвити свої пізнавальні можливості. навчитися управляти ними. Тому рівень розвитку пізнавальних можливостей людини залежить не тільки від отриманих при народженні задатків (хоча вони відіграють значну роль у розвитку пізнавальних процесів), але в більшій мері від характеру виховання дитини в родині, у школі, від власної його діяльності по саморозвитку своїх інтелектуальних здатностей.

Пізнавальні процеси здійснюються у вигляді окремих пізнавальних дій, кожне з яких являє собою цілісний психічний акт, що складається неподільно із всіх видів психічних процесів. Але один з них звичайно є головним, провідним, визначальний характер даної пізнавальної дії. Тільки в цьому змісті можна розглядати окремо такі психічні процеси, як сприйняття, пам'ять, мислення, уява. Так, у процесах запам'ятовування й завчання бере участь мислення в більш-менш складній єдності з мовою.

2. ВИЗНАЧЕННЯ ПАМ'ЯТІ

Насамперед , слід зазначити що пам'ять, тією чи іншою мірою , є у всіх живих істот, але людина коштує на багато порядків вище будь-якої істоти у світі. У долюдських організмів є тільки два види пам'яті: генетична й механічна.

Генетична пам'ять - пам'ять, що зберігається в генотипі, передається й відтворюється в спадщину. Основний біологічний механізм запам'ятовування інформації в цьому випадку - мутація й зміни в генах. У даній роботі генетична пам'ять не буде розбиратися докладно, тому що вона єдина, на яку ми не можемо впливати через навчання й виховання.

Механічна - це механічна здатність до навчання, до придбання якогось досвіду. Дана пам'ять обмежена, вона накопичується, але не зберігається, а зникає із самим організмом. Поняття "механічна пам'ять" означає пам'ять, що заснована на повторенні, без осмислювання дій або матеріалу.

Дані види пам'яті існують у всіх живих істот, хоча й у різному ступені розвитку. Але людина набагато більше складна: насамперед , у людини є мова, як сильний інструмент запам'ятовування; людина також має довільну, логічну й опосередковану пам'ять, чого немає у тварин. Інакше кажучи, людина використає для запам'ятовування й зберігання інформації свою волю, логіку, різні засоби запам'ятовування (запису, тексти й т.д.). Людина необмежена тільки органічними можливостями у використанні пам'яті, і перед пам'яттю людини відкриваються фантастичні можливості.

Що ж таке сама пам'ять?

Прийнято вважати, що фізіологічна основа пам'яті лежить у так званих послідовних тимчасових зв'язках, які виникають у корі півкуль головного мозку, на умовно-рефлекторних принципах.

Пам'ять - це психічна властивість людини, здатність, до нагромадження, (запам'ятовуванню) зберіганню, і відтворенню досвіду й інформації. Інше визначення, говорить що пам'ять - це здатність згадувати окремі переживання з минулого, усвідомлюючи не тільки саме переживання, а його місце в історії нашого життя, його розміщення в часі й просторі. Пам'ять важко звести до одного поняття, але підкреслимо, що це сукупність процесів і функцій, які розширюють пізнавальні можливості людини. Пам'ять охоплює всі враження про навколишній світ, які виникають у людини.

Ще один важливий факт: пам'ять зберігає, відновлює дуже різні елементи нашого досвіду: інтелектуальний досвід, емоційний, і моторно-руховий. Пам'ять про почуття й емоції може зберігатися навіть довше чим інтелектуальна пам'ять про конкретні події. Отже, пам'ять - дуже складний механізм, пам'ять складається із цілого ряду спеціальних факторів пам'яті, які ми й розглянемо.

2.1 ОСНОВНІ РИСИ

Найбільш важливі риси, невід'ємні характеристики пам'яті, це: тривалість, швидкість (запам'ятовування й відтворення), точність, готовність, обсяг. Від цих характеристик залежить те, наскільки продуктивна пам'ять людини. Дані риси пам'яті будуть згадуватися нижче в цій роботі, а поки - їхня коротка характеристика:

1. Обсяг - здатність одночасно зберігати значний обсяг інформації. Середній обсяг пам'яті - 7 елементів (одиниць) інформації.

2. Швидкість запам'ятовування - відрізняється в різних людей. Швидкість запам'ятовування можна збільшити за допомогою спеціального тренування пам'яті.

3. Точність - точність проявляється в пригадуванні фактів і подій, з якими зіштовхувалася людина, а також у пригадуванні змісту інформації. Ця риса дуже важлива в навчанні

4. Тривалість - здатність у плині довгого часу зберігати пережитий досвід. Також дуже індивідуальна якість: деякі люди можуть згадати обличчя й імена шкільних друзів через багато років, деякі забувають їх через усього кілька років. Тривалість пам'яті має вибірковий характер.

5. Готовність до відтворення - здатність швидко відтворювати у свідомості людини інформацію. Саме завдяки цій здатності ми можемо ефективно використати придбаний раніше досвід.

2.2 ІНДИВІДУАЛЬНІ РОЗХОДЖЕННЯ

Відразу хочеться відзначити, що коли мова йде про психічні явища, досить важко розкласти всі "по поличках" і вивести єдиний шаблон. Теж ставиться й до пам'яті, адже незважаючи на численні й багаторічні дослідження, які проводяться психологами, і нейрофізіологами, фізіологічні механізми пам'яті усе ще маловивчені.

Пам'ять також не можна розглядати у відриві від особливостей і властивостей особистості. Важливо розуміти, що в різних людей різні функції пам'яті розвинені неоднаково. Різниця може бути кількісної, наприклад:

різна швидкість запам'ятовування;

у міцності збереження;

у легкості відтворення, точність і обсяг запам'ятовування.

Наприклад: деякі люди чудово запам'ятовують матеріал, але потім не можуть його відтворити. Інші ж, навпаки, із працею запам'ятовують, але довго зберігають у пам'яті накопичену інформацію.

Різниця може бути також якісної, або відрізнятися по своїй модальності, тобто залежно від того який вид пам'яті домінує. Залежно від цього в людині може більше проявлятися зорова, слухова, рухова або емоційна пам'ять. Одному, щоб запам'ятати, потрібно прочитати матеріал, в іншого більше розвинене слухове сприйняття, третьому потрібні зорові образи. Відомо що "чисті" види пам'яті зустрічаються рідко, у житті найчастіше різні типи пам'яті змішуються: зорово-рухова, зорово-слухова й двигательно-слухова пам'ять є найбільш типовими. У більшості людей провідної є зорова пам'ять. Види пам'яті будуть розглянуті трохи нижче.

Зустрічається навіть така феноменальна індивідуальна властивість як эйдетичний зір, тобто те, що називають "фотографічна пам'ять". Прикладом може служити людина, що після однократного сприйняття матеріалу й дуже невеликої розумової обробки, все-таки продовжує "бачити" матеріал, і прекрасно відновлює його навіть через довгий час . Насправді такий вид пам'яті тією чи іншою мірою не так вуж і рідкий, є в багатьох дітей, але в наслідок зникає в дорослих через недостатню вправу даного виду пам'яті. Цей тип пам'яті може бути розвинений деякими людьми (наприклад у художників, музикантів, де потрібне точне відтворення побаченого). У кожної людини найбільше розвиваються ті види пам'яті, які їм частіше використаються.

Пам'ять також залежить від таких індивідуальних особливостей особистості як

Інтересів і схильностей особистості; (те, чим людина більше цікавиться, запам'ятовується без праці)

- Від відношення особистості до тієї або іншої діяльності;

- Від емоційного настрою, фізичного стану;

- Від вольового зусилля й багатьох інших факторів.

Цікаво, що пам'ять про почуття й емоції може зберігатися навіть довше чим інтелектуальна пам'ять про конкретні події. Доведено, що існує зв'язок між приємністю переживання, і тим як воно втримується в пам'яті. Приємні переживання втримуються набагато краще, ніж неприємні. Пам'ять взагалі оптимістична по природі: людина завжди прагнути забувати неприємне, а із про страшні трагедії, із часом , досить швидко втрачають гостроту.

3. ВИДИ Й ФОРМИ ПАМ'ЯТІ

Існують різні класифікації видів людської пам'яті:

Класифікація по участі волі в процесі запам'ятовування;

Класифікація по психічній активності, що переважає в діяльності.

По тривалості збереження інформації;

По суті предмета й способу запам'ятовування.

За характером участи волі пам'ять ділять на мимовільну й довільну.

Мимовільна пам'ять означає запам'ятовування й відтворення автоматичний, без усяких зусиль. У цьому випадку запам'ятовування відбувається без усяких зусиль, «автоматичний».

Довільна пам'ять має на увазі випадки, коли є присутнім конкретне завдання, і для запам'ятовування використаються вольові зусилля.

У даному виді пам'яті більшу роль грає мета. Доведено, що мимоволі запам'ятовується матеріал, що цікавий для людини, що має велике значення.

За характером психічної діяльності

За характером психічної діяльності, за допомогою якої людина запам'ятовує інформацію, пам'ять поділяють на рухову, емоційну (афективна), образну й словесно-логічну.

У свою чергу, образну пам'ять ділять по виду аналізаторів, які беруть участь при запам'ятовуванні вражень людиною. Образна пам'ять може бути зоровою. Слуховою, нюховою, дотикальною й смаковою..

1. Рухова (кінетична) пам'ять - запам'ятовування й збереження, а при необхідності відтворення різноманітних складних рухів. Ця пам'ять бере активну участь у розвитку рухових (трудових, спортивних) умінь і навичок. Всі ручні рухи людини пов'язані із цим видом пам'яті.

Ця пам'ять проявляється в людини раніше всього, і вкрай необхідна для нормального розвитку дитини.

2. Емоційна пам'ять - пам'ять на переживання. Особливо цей вид пам'яті проявляється в людських взаєминах. Як правило, те що викликає в людини емоційні переживання, запам'ятовується їм без особливої праці й на тривалий строк. Як уже було згадано, приємні події більш міцно відкладаються в пам'яті чим неприємні. Даний вид пам'яті відіграє важливу роль у мотивації людини, а проявляє себе ця пам'ять дуже рано: близько 6 міс.

3. Словесно-логічна пам'ять - це різновид запам'ятовування, коли більшу роль у процесі запам'ятовування грає слово, думку, логіка. У цьому випадку людин намагається зрозуміти засвоювану інформацію, прояснити термінологію, установити всі значеннєві зв'язки в тексті, і тільки після цього запам'ятати матеріал. Людям з розвитий словесно-логиченою пам'яттю легше запам'ятовувати словесний, абстрактний матеріал, поняття, формули. Цим типом пам'яті, у сполученні зі слуховою, володіють учені, досвідчені лектори, викладачі вузів і т.д. Логічна пам'ять при її тренуванні дає дуже гарні результати, і набагато більше ефективна чим просто механічне запам'ятовування. Деякі дослідники вважають, що ця пам'ять формується й починає "працювати" пізніше інших. П.П.Бонский називав її "пам'ять-оповідання". Вона є в дитини вже в 3-4 року, коли починають розвиватися самі основи логіки. Розвивається з навчанням дитини основам наук.

4. Образна пам'ять - пов'язана із запам'ятовуванням і відтворенням почуттєвих образів предметів і явищ, їхніх властивостей, відносин між ними. Дана пам'ять починає проявлятися до віку 2-х років, і досягає своєї вищої крапки до юнацького віку. Образи можуть бути різними: людина запам'ятовує як образи різних предметів, так і загальне подання про їх, з якимось абстрактним змістом. Запам'ятовувати образи допомагають різні аналізатори. У різних людей більше активні різні аналізатори, але як було сказано на початку роботи, у більшості людей краще розвинена зорова пам'ять.

Зорова пам'ять - пов'язана зі збереженням і відтворенням зорових образів. Люди з розвитий зоровою пам'яттю звичайно мають добре розвинену уяву й здатні «бачити» інформацію, навіть коли вона вже не впливає на органи почуттів. Вона дуже важлива для людей деяких професій: художників, інженерів, композиторів. Згаданий раніше эйдетичний зір, або феноменальна пам'ять , також характеризується сильною образністю.

Слухова пам'ять - це гарне запам'ятовування й точне відтворення різноманітних звуків: мовлення, музики. Така пам'ять особливо необхідна при вивченні іноземних мов, музикантам

Дотикальна, нюхова й смакова пам'ять - це приклад пам'яті, (існують і інші види, які не будуть згадані), що не грає істотної ролі в житті людини, можливості такої пам'яті дуже обмежені і її роль - це задоволення біологічних потреб організму. Вони розвиваються особливо гостро тільки в людей певних професій.

За тривалістю збереження інформації;

Миттєва або іконічна пам'ять. Дана пам'ять утримує матеріал, що був тільки що отриманий органами почуттів, без якої-небудь переробки інформації. Тривалість даної пам'яті - від 0,1 до 0,5 с.

Часто в цьому випадку людина запам'ятовує інформацію без свідомих зусиль, навіть проти своєї волі. Це пам'ять - образ. Дана пам'ять проявляється в дітей ще в дошкільному віці, але з роками її значення для людини зростає.

Короткочасна пам'ять. Зберігання інформації в плині короткого проміжку часу: у середньому близько 20 с. Цей вид запам'ятовування може відбуватися після однократного або дуже короткого сприйняття. Ця пам'ять також працює без свідомого зусилля для запам'ятовування, але з установкою на майбутнє відтворення. У пам'яті зберігаються самі істотні елементи сприйнятого образа. Короткочасна пам'ять "включається" коли діє, так звану, актуальну свідомість людини (тобто те, що усвідомлюється людиною і якось співвідноситься з його актуальними інтересами й потребами).

Інформація вводиться в короткочасну пам'ять за допомогою звертання уваги на неї. Наприклад: людина сотні разів бачивши свої наручні годинники, може не відповістити на запитання якою цифрою, римської або арабської, зображена на годинниках цифра 6. Він ніколи цілеспрямовано не звертав увагу на цей факт, і в такий спосіб інформація не відклалася в короткочасній пам'яті.

Обсяг короткочасної пам'яті дуже індивідуальний, і існують розроблені формули й методи для її виміру. У зв'язку із цим необхідно сказати про таку її особливість як властивість заміщення. Коли індивідуальний обсяг пам'яті переповняється, нова інформація частково заміщає зберігаючюю там, а стара інформація часто безповоротно зникає. Гарним прикладом можуть бути труднощі при запам'ятовуванні достатку прізвищ і імен людей, з якими ми тільки що познайомилися. Людина здатна удержати в короткочасній пам'яті не більше імен чим дозволяє його обсяг пам'яті.

Зробивши свідоме зусилля можна удержати неї в пам'яті довше, і забезпечити її переклад в оперативну пам'ять. Це лежить в основі запам'ятовування шляхом повторення.

Насправді, дана пам'ять відіграє найважливішу роль. Саме завдяки їй людина переробляє величезний обсяг інформації, відразу відсівається не потрібна й залишається те, що потенційно корисно. Короткочасна пам'ять організовує мислення людини, тому що мислення «черпає» інформацію й факти саме з короткочасної й оперативної пам'яті.

Оперативна пам'ять - пам'ять розрахована на збереження інформації в плині певного, зараннє заданого строку. Строк зберігання інформації коливається від декількох секунд до декількох днів..
Після рішення поставленого завдання інформація може зникнути з оперативної пам'яті. Гарним прикладом може бути інформація, що намагається вкласти в себе студент на час іспиту: чітко задані тимчасові рамки й завдання. Після здачі іспиту - знову спостерігається повна "амнезія" по даному питанню. Цей вид пам'ять є як би перехідним, від короткочасної до довгострокового, тому що містить у собі елементи й тієї й іншої пам'яті.

Довгострокова пам'ять - пам'ять, здатна зберігати інформацію в плині необмеженого строку.

Ця пам'ять починає функціонувати не відразу після того, як був заучений матеріал, а через деякий час. Людина повинен перемкнутися з одного процесу на іншій: із запам'ятовування на відтворення. Ці два процеси несумісні і їхні механізми повністю різні.

Цікаво, що чим частіше відтворюється інформація, тим прочнее вона закріплюється в пам'яті. Іншими словами, людина може в будь-який потрібний момент пригадати інформацію за допомогою зусилля волі. Цікаво помітити, що розумові здатності не завжди є показником якості пам'яті.

4. ПАМ'ЯТЬ ЯК ПІЗНАВАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Існує кілька підстав для класифікації видів людської пам'яті. Одне з них - розподіл пам'яті за часом збереження матеріалу, інше - по переважний у процесах запам'ятовування, збереження й відтворення матеріалу аналізатору. У першому випадку виділяють миттєву, короткочасну, оперативну, довгострокову й генетичну пам'ять. У другому випадку говорять про рухової, зорової, слуховой, нюховому, дотикальному, емоційному й іншому видах пам'яті. Розглянемо й дамо коротке визначення основним з названих видів пам'яті.

Миттєва пам'ять пов'язана з утриманням точної й повної картини тільки що сприйнятого органами почуттів, без якої б те не було переробки отриманої інформації. Ця пам'ять - безпосереднє відбиття інформації органами почуттів. Її тривалість від 0,1 до 0,5 с. Миттєва пам'ять являє собою повне залишкове враження, що виникає від безпосереднього сприйняття стимулів. Це - пам'ять-образ.

Короткочасна пам'ять являє собою спосіб зберігання інформації протягом короткого проміжку часу. Тривалість утримання мімічних слідів тут не перевищує декількох десятків секунд. У короткочасній пам'яті зберігається не повний, а лише узагальнений образ сприйнятого, його найбільш істотні елементи. Ця із працює без попередньої свідомої установки на запам'ятовування, але зате з установкою на наступне відтворення матеріалу.

Короткочасна з пов'язана з так званою актуальною свідомістю людини. З миттєвої пам'яті в неї попадає тільки та інформація, що усвідомлюється, співвідноситься з актуальними інтересами й потребами людини, залучає до себе його підвищена увага.

Оперативної називають пам'ять, розраховану на зберігання інформації протягом певного, заздалегідь заданого строку, у діапазоні від декількох секунд до декількох днів. Строк зберігання відомостей цієї пам'яті визначається завданням, що встало перед людиною, і розрахований тільки на рішення даного завдання. Після цього інформація може зникати з оперативної пам'яті. Цей вид пам'яті по тривалості зберігання інформації й своїх властивостей займає проміжне положення між короткочасною й довгостроковою.

Довгострокова - це пам'ять, здатна зберігати інформацію протягом практично необмеженого строку. Інформація, що потрапила в сховища довгострокової пам'яті, може відтворюватися чоловік скільки завгодно раз без втрати. Більше того, багаторазове й систематичне відтворення даної інформації тільки усталює її сліди в довгостроковій пам'яті. Остання припускає здатність людини в будь-який потрібний момент пригадати те, що колись було їм запам'ятовано. При користуванні довгостроковою пам'яттю для пригадування нерідко потрібне мислення й зусилля волі, тому її функціонування на практиці звичайно пов'язане із двома цими процесами.

Генетичну пам'ять можна визначити як таку, у якій інформація зберігається в генотипі, передається й відтворюється в спадщину. Основним біологічним механізмом запам'ятовування інформації в такій пам'яті є, очевидно, мутації й пов'язані з ними зміни генних структур. Генетична пам'ять у людини - єдина, на яку ми не можемо впливати через навчання й виховання.

Зорова пам'ять пов'язана зі збереженням і відтворенням зорових образів. Вона надзвичайно важлива для людей будь-яких професій, особливо для інженерів і художників. Слухова пам'ять - це гарне запам'ятовування й точне відтворення різноманітних звуків, наприклад музичних, мовних. Вона необхідна філологам, людям, що вивчають іноземні мови, акустикам, музикантам. Особливий різновид мовної пам'яті становить словесно-логічна, котра тісним образом зв'язана зі словом, думкою й логікою. Даний вид пам'яті характеризується тим, що людина, що володіє нею, швидко й точно може запам'ятати зміст подій, логікові міркувань або якого-небудь доказу, зміст тексту, що читає, і т.п. Цей зміст він може передати власними словами, причому досить точно. Цим типом пам'яті володіють учені, досвідчені лектори, викладачі вузів і вчителі шкіл.

Рухова підім'яти являє собою запам'ятовування й збереження, а при необхідності й відтворення з достатньою точністю різноманітних складних рухів. Вона бере участь у формуванні рухових, зокрема трудових і спортивних, умінь і навичок. Удосконалювання ручних рухів людини прямо пов'язане із цим видом пам'яті.

Емоційна пам'ять - це пам'ять на переживання. Вона бере участь у роботі всіх видів пам'яті, але особливо проявляється в людських відносинах. На емоційній пам'яті безпосередньо заснована міцність запам'ятовування матеріалу: те, що в людини викликає емоційні переживання, запам'ятовується їм без особливої праці й на більше тривалий строк.

Дотикальний, нюховий, смаковий і інший види пам'яті особливої ролі в житті людини не грають, і їхньої можливості в порівнянні із зорової, слуховою, руховою й емоційною пам'яттю обмежені. По характері участі волі в процесах запам'ятовування й відтворення матеріалу пам'ять ділять на мимовільну й довільну. У першому випадку мають на увазі таке запам'ятовування й відтворення, що відбувається автоматично. У другому випадку таке завдання обов'язково присутня, а сам процес запам'ятовування або відтворення вимагає вольових зусиль.

5. АНКЕТУВАННЯ

5.1 ДОСЛІДЖЕННЯ МИМОВІЛЬНОГО ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ Й УМОВ ЙОГО ПРОДУКТИВНОСТІ

Мимовільне запам'ятовування - процес запам'ятовування, що протікає на тлі діяльності, спрямованої на рішення немнемічних завдань. Мимовільне запам'ятовування - продукт і умова пізнавальних і практичних дій.

Насамперед необхідною умовою мимовільного запам'ятовування є дія із предметом. Для продуктивності мимовільного запам'ятовування важливо те місце, що займає в діяльності даний матеріал. Якщо він входить у зміст основної мети діяльності, то запам'ятовування краще, ніж у тому випадку, коли включається в умови, способи досягнення цієї мети. Матеріал, що займає місце основної мети в діяльності, запам'ятовується тим краще, ніж більше змістовні зв'язки встановлюються в ньому.

Проведемо анкетування на дослідженню мимовільного запам'ятовування.

Ціль анкетування: виявити залежність продуктивності мимовільного запам'ятовування від характеру діяльності людини.

Методика анкетування: проводяться два групових досвіди: класифікація зображень і складання числового ряду.

У ході експерименту брало участь 15 чоловік:

1. Олена, 36 років, економіст

2. Галина Олександрівна, 68 років, пенсіонер

3. Валентина, 31 рік, домогосподарка

4. Роман Валер'євич, 40 років, юрист

5. Оксана, 25 років, бухгалтер

6. Ірина, 28 років, бухгалтер

7. Людмила Василівна, 63 року, пенсіонерка

8. Валерій Тихонович, 66 років, що працює пенсіонер

9. Ніна Юхимівна, 53 року, економіст

10. Надія, 20 років, студентка

11. Катерина, 22 року, студентка

12. Ірина, 24 роки, учитель російської мови

13. Ірина, 28 років, домогосподарка

14. Павло, 27 років, юрист

15. Юрій Федорович, 63 року, пенсіонер

Гіпотеза дослідження: продуктивність мимовільного запам'ятовування зв'язана й залежить від характеру діяльності людини.

Анкетування 1.

Класифікація зображених предметів.

Експериментальний матеріал - 15 карток, на кожній з яких зображений один предмет. 15 предметів легко класифікуються: тварини, фрукти, речі. Крім зображення предмета, на кожній картці (у правому верхньому куті)написане двозначне число.

Процедура анкетування. Перед початком анкетування картки розташовуються на щиті у випадковому порядку й закриваються аркушем паперу.

Анкетуємим дається наступна інструкція (групова):

«З вами буде проведений досвід, у якому перевіряється вміння класифікувати предмети по їхніх загальних ознаках. Ваше завдання полягає в тім, щоб раскласифікувати всі картинки по групах і записати їх у цьому порядку, ставлячи на початку кожної групи її назва. Ті, хто завершить роботу до закінчення досвіду, повинен доповнити виділені групи предметами, що ставляться до тих же класам».

Після закінчення анкетування його учасникам пропонують по пам'яті відтворити в будь-якому порядку спочатку предмети, зображені на картках, а потім числа.

Хід анкетування:

У нашому експерименті беруть участь дорослі люди. Всіх випробуваних ми розіб'ємо на чотири підгрупи:

1. працюючі (8 чіл.)

2. домогосподарки (2 чіл.)

3. пенсіонери (3 чіл.

4. студенти (2 чіл.

Анкетування проводиться в домашніх умовах. Відмов в участі експерименту не було.

Нами було взято 15 карток із зображенням на них:

Тварини:

Ведмідь 13

Кіт 25

Тигр 37

Змія 49

Черепаха 13

Фрукти:

Яблуко 10

Апельсин 22

Груша 34

Ківі 46

Ананас 58

Речі:

Халат 14

Кофта 18

Майка 16

Капелюх 12

Штани 20

У ході анкетування були отримані наступні дані:

- Олена, 36 років, економіст - відтворила правильно 12 предметів, 2 числа;

- Галина Олександрівна, 68 років, пенсіонерка, відтворила 10 предметів і 0 чисел;

- Валентина, 31 рік, домогосподарка: 12 предметів і 1 число;

- Роман Валер'євич, 40 років, юрист: 11 предметів і 0 чисел;

- Оксана, 25 років, бухгалтер: 13 предметів, 3 числа;

- Ірина, 28 років, бухгалтер: 12 предметів, 1 число;

- Людмила Василівна, 63 року, пенсіонерка: 11 предметів, 1 число;

- Валерій Тихонович, 66 років, що працює пенсіонер: 11 предметів, 0 чисел;

- Ніна Юхимівна, 53 року, економіст: 13 предметів, 2 числа;

- Надія, 20 років, студентка: 14 предметів, 3 числа;

- Катерина, 22 року, студентка: 15 предметів, 4 числа;

- Ірина, 24 роки, учитель російської мови: 14 предметів, 3 числа;

- Ірина, 28 років, домогосподарка: 12 предметів, 2 числа;

- Павло, 27 років, юрист: 14 предметів, 1 число;

- Юрій Федорович, 63 року, пенсіонер: 8 предметів, 0 чисел

Анкетування 2.

Відновлення числового ряду.

Експериментальний матеріал той же, що й у досвіді 1, але тільки ми перемінили картки на інші, бере участь та ж група випробуваних.

Процедура анкетування. Картки розташовуються на дошці так, щоб числа на них не утворювали натурального ряду. Акнкетуємим пропонують намалювати в себе на аркуші паперу сітку в 15 кліток (3 ряди по 5). Їхнє завдання - розташувати всі числа, наявні на картках строго один по одному номерів, так, щоб найменше було поміщено в ліву клітку верхнього ряду, а найбільше - у праву клітку нижнього ряду.

Помилково записані числа варто закреслювати й там же писати потрібне число. Завершившие роботу до закінчення досвіду повинні намалювати в себе в зошиті ще одну таблицю й вписати в неї спочатку всі парні числа, а потім всі непарні.

Далі варто відтворити спочатку числа, а потім - назва предметів. На проведення першого й другого досвіду приділялося часу по 5 хвилин. За даний проміжок часу ніхто з випробуваних не завершив роботу раніше, тому додаткове завдання не зробив ніхто.

У ході другого анкетування були отримані наступні дані:

У підгрупі пенсіонерів:

1. Галина Олександрівна, 66 років: відтворено 9 чисел, 1 предмет;

2. Людмила Василівна, 63 року: 8 чисел, 2 предмети;

3. Юрій Федорович, 63 року: 7 чисел, 1 предмет

Група студентів:

1. Надія, 20 років: 14 чисел, 4 предмети;

2. Катерина, 22 року: 13 чисел, 5 предметів

Група працюючих:

1. Олена, 36 років: 12 чисел, 4 предмети;

2. Роман Валер'євич, 40 років: 11 чисел, 3 предмети;

3. Оксана, 25 років: 10 чисел, 5 предметів;

4. Ірина, 28 років: 11 чисел, 3 предмети;

5. Валерій Тихонович, 66 років: 9 чисел, 2 предмети;

6. Ніна Юхимівна, 53 року: 11 чисел, 3 предмети;

7. Ірина, 24 роки: 13 чисел, 6 предметів;

8. Павло, 27 років: 11 чисел, 3 предмети

Група домогосподарок:

1. Валентина, 31 рік: 11 чисел, 2 предмети;

2. Ірина, 28 років: 12 чисел, 0 предметів

Обробка результатів:

1. Визначимо середнє число правильно відтворених предметів і чисел в обох анкетуваннях для групи випробуваних. Результати отриманих даних внесемо в таблицю №1.

Таблиця №1

Результати отриманих даних по дослідженню мимовільного запам'ятовування.

Завдання	Об'єкт запам'ятовування	Випробувані
		Працюючі	Пенсіонери	Домогосподарки	студенти
Класифікація предметів	Предмети	12,5	10	12	14,5
	Числа	1,31	0,25	1,5	3,5
Складання числового ряду	Числа	11	8	11,5	13,5
	предмети	3,6	1,3	1	4,5

Отримані середні значення занесемо в таблицю №2.

Таблиця №2

Зведена таблиця результатів досвідів 1 і 2

Завдання	Середнє число правильних відтворень
	Предметів	Чисел
Класифікація предметів	12,25	1,6
Складання числового ряду	2,6	11

Аналіз результатів і висновки:

1. На підставі аналізу отриманих нами даних (таблиця №2) слід зазначити, що умовою продуктивності мимовільного запам'ятовування є інтерес у досліджуваних до об'єкта дослідження.

Так, при класифікації предметів об'єктом мимовільної уваги були числа й середнє число правильних відтворень склало 1,6, а при складанні числового ряду об'єктом мимовільної уваги стали предмети. Їхнє середнє число правильних відтворень зросло до 2,6.

2. За результатами експерименту ми також установили, що середнє число правильних відтворень і предметів і чисел більше в підгрупі студентів, саме найменше в підгрупі пенсіонерів, що підтверджує нашу гіпотезу дослідження: продуктивність мимовільного запам'ятовування залежить від характеру діяльності людини.

Діяльність студентів пов'язана з навчальним процесом, тому в них більше високі показники продуктивності мимовільного запам'ятовування.

5.2 ВИМІР ОБСЯГУ КОРОТКОЧАСНОЇ ПАМ'ЯТІ

Короткочасна пам'ять (КП) -вид пам'яті, що характеризується дуже коротким збереженням матеріалу після однократного нетривалого сприйняття й тільки негайним відтворенням обсяг короткочасної пам'яті виміряється числом символів, які можуть бути відтворені негайно після їхнього однократного пред'явлення. Обсяг КП відносно байдужний до кількості інформації й обмежений числом 7±2. КП є основою більше складних функціональних утворень.

Ціль анкетування: визначення обсягу короткочасної пам'яті по методу Джекобса.

Анкетування.

Визначення обсягу короткочасної пам'яті по методу Джекобса.

Методика. Анкетування проводиться на цифровому матеріалі. Випробуваному пред'являються послідовно сім рядів цифр, що містять від 4 до 20 елементів. Ряди складені по таблиці випадкових чисел:

1596

29487

341620

2736411

13182000

971368297

7754296118

2817

31150

724850

5311520

01085776

131747273

6413182910

4450

40161

601433

2814106

13172940

01752344

5506373490

7816

54185

151214

6813401

50664297

25183146

5485726419

Експериментатор по одному разі читає по черзі кожний ряд, починаючи із самого короткого. Після прочитання кожного ряду, через 2-3 с., випробуваний письмово відтворює в протоколі (форма 1) елементи ряду в тім же порядку, як їх читав експериментатор. Анкетування повторюється чотири рази (на інших цифрових рядах).

Після цього випробуваний дає словесний звіт про те, якими прийомами він користувався для запам'ятовування ряду.

Учасники експерименту 15 чоловік.

Гіпотеза дослідження: короткочасна пам'ять характеризується коротким зберіганням інформації, вона відтворюється негайно.

Обробка даних:

1. Звіримо результати кожного досвіду із пред'явленим матеріалом. Знаком «+» відзначаються правильно відтворені ряди. Ряди, не відтворені повністю, або помилково або в іншій послідовності, відзначаються знаком «-».

2. Складемо зведену таблицю результатів (таблиця 3) і обчислимо відсоток правильно відтворених рядів кожної довжини для кожного випробуваного.

1) Олена, 36 років

Таблиця 3.1.

Зведена таблиця результатів

Номер п/п	Результати відтворення
	4	5	6	7	8	9	10
1	+	+	+	+	+	-	-
2	+	+	+	-	-	-	-
3	+	+	+	+	-	-	-
4	+	+	-	-	-	-	-
Правильно відтворених рядів - 64,2 %

Галина Олександрівна, 68 років

Таблиця 3.2.

Зведена таблиця результатів

Номер п/п	Результати відтворення
	4	5	6	7	8	9	10
1	+	+	+	+	-	-	-
2	+	+	+	+	-	-	-
3	+	+	-	-	-	-	-
4	+	-	-	-	-	-	-
Правильно відтворених рядів - 39,2 %

1) Валентина, 31 рік

Таблиця 3.3.

Зведена таблиця результатів

Номер п/п	Результати відтворення
	4	5	6	7	8	9	10
1	+	+	+	+	+	+	-
2	+	+	+	+	+	-	-
3	+	+	+	+	-	-	-
4	+	+	+	+	-	-	-
Правильно відтворених рядів - 67,9

2) Роман Валер'євич, 41 рік

Таблиця 3.4.

Зведена таблиця результатів

Номер п/п	Результати відтворення
	4	5	6	7	8	9	10
1	+	+	+	+	+	+	-
2	+	+	+	+	-	-	-
3	+	+	+	-	-	-	-
4	+	+	-	-	-	-	-
Правильно відтворених рядів - 64,2

і т.д.

Відсоток правильно відтворених рядів склав:

5) Оксана, 5 років - 62,1%

6) Ірина, 28 років - 59,2%

7) Людмила Валер'євна - 47%

8) Валерій Тихонович, 66 років - 58,4%

9) Ніна Юхимівна, 53 року - 59,3%

10) Надія, 20 років - 69,9%

11) Катерина, 22 року - 71,5%

12) Ірина, 24 роки - 63,8%

13) Ірина, 28 років - 61,9%

14) Павло, 27 років - 59,9%

15) Юрій Федорович - 50,1%

Найбільший відсоток відтворених рядів кожної довжини виявився в студенток Надії й Катерини.

3. Обчислимо обсяг пам'яті по формулі:

V=A+m/n+k/2

де А - найбільша довжина ряду, відтвореного правильно у всіх досвідах;

n - число досвідів (n=4);

m - кількість правильно відтворених рядів, більших A;

k - інтервал між рядами (k=1).

А в нашому випадку для кожного випробуваного різні.

Визначимо обсяг пам'яті для кожного випробуваного.

1. V=5+15/4+1/2=5+3,7+0,5=9,2

2. V=4+12/4+1/2=4+0,3+0,5=4,8

3. V=5+19/4+1/2=5+4,75+0,5=10,2

4. V=5+15/4+1/2=9,2

5. V=5+12/4+1/2=5,8

6. V=4+12/4+1/2=4,8

7. V=4+11/4+1/2=7,25

8. V=4+13/4+1/2=7,75

9. V=5+12/4+1/2=5,8

10. V=5+19/4+1/2=10,2

11. V=5+21/4+1/2=10,75

12. V=9,8

13. V=7,3

14. V=7,8

15. V=7

5. Складемо таблицю результатів досвідів всієї групи випробуваних і обчислимо середні показники (таблиця 4).

Таблиця 4.

Зведена таблиця середніх показників результатів

Номер п/п	Результати відтворення
	4	5	6	7	8	9	10
1	15	15	15	15	14	13	-
2	15	15	15	14	11	-	-
3	15	15	14	13	10	-	-
4	15	15	10	-	-	-	-
Правильно відтворених рядів - 56,7%

Підрахуємо середній обсяг короткочасної пам'яті по групі:

Нижче середнього рівня обсягу пам'яті спостерігається в пенсіонерів. Вище за середнє рівня - у студентів.

У ході експерименту ми спостерігали за ходом процесу запам'ятовування. При цьому ми можемо зробити висновок про те, що отримана інформація в ході експерименту при однократному її сприйнятті зберігається недовго у випробуваних, вона відтворюється негайно, якщо випробуваний не відтворював відразу цифровий ряд, те потім він його вже відтворити правильно не міг, що підтверджує нашу гіпотезу дослідження.

5.3 ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ПРОЦЕСУ ЗАВЧАННЯ

Запам'ятовування - процес пам'яті, у результаті якого відбувається закріплення нового шляхом зв'язування його із уже придбаним раніше.

Запам'ятовування є закономірний продукт дії суб'єкта з об'єктом характеристики запам'ятовування того або іншого матеріалу визначаються мотивами, цілями й способами діяльності особистості.

Істотну роль у запам'ятовуванні грає повторення матеріалу. У процесі запам'ятовування центральне місце належить організації дій суб'єкта з матеріалом.

Ціль дослідження: вивчення динаміки запам'ятовування.

Методика: використається метод завчання. Експериментальним матеріалом служать не зв'язані між собою за змістом слова (з 4-6 букв): вогонь, лисиця, коло, манеж, джгут, лист, фарби, лінійка, заєць, стояти, пишу, книга.

Матеріал представляють слуховим способом.

Процедура експерименту.

Випробуваному пропонують ряд з 12 слів з вимогами завчити його до безпомилкового відтворення в будь-якому порядку. Після кожного пред'явлення ряду випробуваний відтворює його. Ряд повторюється через 5 с. Після закінчення відтворення. Утримані елементи фіксуються в протоколі знаком «+». Досвід триває до повного завчання всього ряду. Після закінчення досвіду експериментатор фіксує в протоколі (форма 2) словесний звіт випробуваного про мнемічних прийоми, використовуваних їм з метою запам'ятовування ряду.

Учасники експерименту: 15 чоловік.

Гіпотеза дослідження: запам'ятовування має позиційну залежність.

Обробка й аналіз результатів.

1. Підрахуємо загальну кількість правильно відтворених слів при кожному повторенні, позначивши його буквою V для кожного випробуваного.

1. Олена, 36 років

При першому повторенні - V₁=4

При другому V₂=6, V₃=8, V₄=12

2. Галина Олександрівна

V₁=5, V₂=6, V₃=6, V₄=8, V₅=10, V₆=10, V₇=12

3. Валентина, 31 рік

V₁=4, V₂=8, V₃=7, V₄=7, V₅=10, V₆=12

4. Роман Валер'євич, 41 рік

V₁=6, V₂=6, V₃=8, V₄=11, V₅=12

5. V₁=7, V₂=8, V₃=11, V₄=12

6. V₁=10, V₂=10, V₃=9, V₄=12

7. V₁=7, V₂=10, V₃=11, V₄=11, V₅=12

8. V₁=9, V₂=9, V₃=12

9. V₁=7, V₂=8, V₃=7, V₄=10, V₅=12

10. V₁=10, V₂=12

11. V₁=9, V₂=10, V₃=12

12. V₁=8, V₂=10, V₃=10, V₄=12

13. V₁=7, V₂=10, V₃=12

14. V₁=6, V₂=10, V₃=9, V₄=11, V₅=12

15. V₁=5, V₂=7, V₃=9, V₄=9, V₅=11, V₆=10, V₇=11, V₈=12

Ми бачимо, що при збільшенні числа повторень збільшується кількість відтворень слів.

Якщо підрахувати частоту відтворення кожного слова за всі повторення, то можна переконається в тім, що найчастіше відтворюються перші й останні слова.

Якщо побудувати діаграму частот відтворення слів залежно від їхніх порядкових номерів, то можна спостерігати наступну картину (мал. 1)

Частота відтворень слів у випробуваної Валентини, 31 рік.

Діаграма частоти відтворення кожного слова

Рис. 1

Така ж тенденція буде простежуватися на всіх графіках, підтверджує нашу гіпотезу про те, що запам'ятовування має позиційну залежність, тобто краще запам'ятовуються перші й останні слова.

У результаті наші дослідження зробимо висновок про те, що найбільший рівень розвитку пам'яті серед досліджуваних доводиться на підгрупу студентів, найменший - на пенсіонерів. Це говорить про те, що розвиток пам'яті, її рівень залежать від діяльності людини.

ВИСНОВКИ

Наш психічний мир різноманітний і різнобічний. Завдяки високому рівню розвитку нашої психіки ми багато чого можемо й багато чого вміємо. У свою чергу, психічний розвиток можливо тому, що ми зберігаємо придбаний з і знання. Усе, що ми довідаємося, кожне наше переживання, враження або рух з у нашій пам'яті відомий слід, що може зберігатися досить тривалий час і при відповідних умовах проявлятися знову й ставати предметом свідомості. Тому під пам'яттю ми розуміємо запечатані, збереження, наступне дізнавання й відтворення слідів минулого досвіду. Саме завдяки пам'яті людини у стані накопичувати інформацію, не втрачаючи колишніх знань і навичок. Пам'ять займає особливе місце серед психічних пізнавальних процесів. Багатьма дослідниками пам'ять характеризується як "наскрізний" процес, що забезпечує наступність психічних процесів і поєднує всі пізнавальні процеси в єдине ціле.

Свідомість того, що сприйманий у цей момент предмет або явище сприймалися в минулому, називається дізнаванням.

Однак ми можемо не тільки дізнаватися предмети. Ми можемо викликати в нашому знанні образ предмета, що у цей момент ми не сприймаємо, але сприймали його раніше. Цей процес - процес відтворення образа предмета, сприйманого нами раніше, але не сприйманого в цей момент, називається відтворенням. Відтворюються не тільки сприймані в минулому предмети, по й наші думки, переживання, бажання, фантазії й т.д..

Необхідною передумовою дізнавання й відтворення є запечатление, або запам'ятовування, того, що було сприйнято, а також його наступне збереження.

Таким чином, пам'ять - це складний психічний процес, що складається з декількох приватних процесів, зв'язаних один з одним. Пам'ять необхідна людині, - вона дозволяє йому накопичувати, зберігати й згодом використати особистий життєвий досвід, у ній зберігаються знання й навички. Перед психологічною наукою коштує ряд складних завдань, пов'язаних з вивченням процесів пам'яті: навчання того, як запам'ятовуються сліди, які фізіологічні механізми цього процесу, які умови сприяють цьому запечатлению, які його границі, які прийоми можуть дозволити розширити обсяг відбитого матеріалу. Крім цього існують і інші питання, на які необхідно дати відповідь. Наприклад, як довго можуть зберігатися ці сліди, які механізми збереження слідів на короткі й довгі відрізки часу, які ті зміни, які перетерплюють сліди пам'яті, що перебувають у схованому (латентному) стані і як ці зміни впливають на протікання пізнавальних процесів людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арановская-Дубовис Д.М., Заика Е.В. Идеи А.В. Запорожца о развитии личности дошкольника//Вопросы психологии. 1995. № 5. С. 87-99.

2. Арановская-Дубовис Д.М., Заика Е.В., Цопа Е.А. Роль сказки в психическом развитии ребёнка-дошкольника//Практична психологія та соціальна робота. 2000. № 3. С. 10-12.

3. Берлов В.В. Психологический словарь. - Краснодар, изд-во «Советская Кубань», 2001. - 288 с.

4. Возрастная и педагогическая психология. Хрестоматия. /Состав. И.В.Дубровина, А.М.Прихожан, В.В. Зацепин - М., изд. центр «Академия», 1999. - 320 с.

5. Гамезо М.В., И.А. Домашенко, Атлас по психологии, 3-е издание, Москва, 1999.

6. Еникеев М.И. Общая психология. Учебник для вузов. - М., изд-во «ПИОР», 2000. - 400 с.

7. Загальна характеристика пізнавальних процесів //http://psylive.ru/?mod=dictionaries&id=1448

8. Заика Е.В. Ваше мышление в ваших руках//Спутник. 1992. № 4. С. 142-146.

9. Заика Е.В. Развивайте двигательную память//Наука и жизнь. 1992. № 11. С. 146-147.

10. Заика Е.В. Развитие навыков запоминания и понимания учебных текстов.//Практична психологія та соціальна робота. 1988. №6-7.С.73-76.

11. Заика Е.В. Упражнения для развития взаимосвязей образно-пространственного и вербального мышления// Вопросы психологии 1996 №2 С. 24-30.

12. Заика Е.В. Экспериментальная психология памяти: основные методики и результаты исследований. Учебное пособие. - Харьков: ХГУ, 1992, 1992.-364с.

13. Заика Е.В., Лангушко Г.Н. Игры для формирования раскрепощённости в познавательной сфере школьников//Вопросы психологии 1997. № 4. С. 58-62.

14. Иванова Е.Ф., Заика Е.В. Сохранение материала в логической памяти//Вопросы психологии. 1983. № 3. С. 112-117.

15. Ивашов А.Н., Заика Е.В. Методика исследования коммуникативных установок личности//Вопросы психологии. 1991. № 5. С. 162-166.

16. Комплекс игр для развития воображения //Вопросы психологии. 1993.№ 2. С. 54-62.

17. Крылов А.А., С.А. Маничева, Практикум по общей. Экспериментальной и прикладной психологии, "Питер", Санкт-Петербург, 2000є

18. Кулибали С., Заика Е.В. Психотерапия в народной медицине Республики Мали//Московский психотерапевтический журнал. 1993. № 2.С.159-180.

19. Макселон Юзеф, Психологія, Львів. Монастир Монахів Студійського Уставу. Видавничий віділ "Світчадо", 1998, 125с.

20. Максименко С.Д., В.О.Соловьяненко, Загальная психологія, МАУП, Киев 2000.

21. Немов Р.С. Психология. Книга 1. Общие основы психологии. 4-е изд.- М., Гуманитарный изд.центр «ВЛАДОС», 2001. - 688 с.

22. Общая психология. Учебное пособие для пед.институтов / Под ред. проф. А.В.Петровского - М., изд-во «Просвещение», 1970. - 432 с.

23. Общение. Познание. Развитие: Учебно-методическое пособие/ М.И. Мартыненко, Е.О. Авраменко, Е.В. Заика и др. - Харьков, 1997. - 140с.

24. Репкин В.В., Репкина Г.В., Заика Е.В. О системе психолого-педагогического мониторинга в построении учебной деятельности//Вопросы психологии. 1995. № 1. С. 13-24.