Надзвичайні ситуації, що загрожують безпеці громадянина

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ, ЩО ЗАГРОЖУЮТЬ БЕЗПЕЦІ ГРОМАДЯНИНА

Натовп -- це скупчення неорганізованих людей, стурбованих фактором зовнішньої провокації. Іноді можна почути від психологів, що натовпу властиві особливості біологічного організму, який діє за своїми законами і не завжди враховує інтереси окремої людини, у тому числі навіть її безпеку.

Вивчення психології натовпу заклав французький вчений Густав Лебон. Основою його поглядів є теза, що людина, яка опинилася в натовпі та стала його складовою, певним чином змінюється. Людина входить у специфічний стан і набуває схильності до таких реакцій та вчинків, які їй цілком не притаманні поза юрбою. Натовп передає людині, за гіпотезою Лебона, різновид «колективного духу», який починає керувати її переживаннями та вчинками. Дослідники динаміки юрби підкреслюють, що про утворення натовпу ще не свідчить наявність значної кількості людей. Не можна назвати натовпом публіку в театрі. Це ж можна сказати про будь-яке зібрання з будь-якої причини. Щоб утворилася юрба, важливо, щоб більшість осіб сконцентрувало увагу на одному об'єкті або ж була захоплена однією акцією. Наприклад, на вулиці зібралося чимало людей через перешкоду, що виникла у роботі транспорту. Вони лише хочуть з'ясувати причину своєї затримки і сходяться для отримання інформації. А причиною є проїзд кортежу урядових машин і, у зв'язку з цим, обмеження руху. Зібраних людей не можна кваліфікувати як юрбу. Інша річ, коли люди збираються разом для того, щоб долучитися до спільної акції (демонстрація, парад тощо).

Отож, істотним моментом для з'ясування динаміки натовпу, а від динаміки залежать потенційні наслідки перебування в юрбі, є розуміння походження натовпу. Якщо це тимчасове зібрання, викликане пригодою, воно не становить небезпеки. Якщо це планове зібрання, де має пролунати якийсь заклик до акції, і він обов'язково пролунає, а людина опинилася там випадково і не знає її мети, то їй краще залишити натовп і чим швидше, тим краще. Може статися, що мета акції виявиться протиправною. Потрібно розуміти, що у натовпі людина набуває відчуття сили. Кількасот людей можуть умить вкоїти таке, що окрема особа ніколи б не зробила. Страх перед судом і карою в юрбі зменшується, бо кожен думає, що це робить не він, а «усі». За такої ситуації відповідальність не тільки ділиться і зменшується, а й навіть загроза її виникнення здається мінімальною. На суді буде не так легко довести, хто саме це зробив. Юрба маскує, криє особу і, таким чином, нібито гарантує їй безкарність.

У юрбі, як правило, діє рефлекс наслідування. Що більше людей ініціюють якісь дії, то важче решті присутніх залишитися байдужими. Завжди у натовпі знайдуться такі, що легко збуджуються. їх рішуча постава, сила експреси народжують симпатію в оточуючого натовпу, провокують його до аналогічних дій. Доволі часто натовп стає небезпечнішим за будь-яке стихійне лихо чи навіть аварію, які його викликали. Істотною рисою некерованого натовпу є паніка. Вона проявляється таким чином: панічна втеча завжди спрямована в бік від небезпеки (не робиться намагань уникнути небезпеки); напрям втечі під час паніки не є випадковим (вибір за знайомою дорогою, куди біжать усі). Людина, охоплена панікою, погано розмірковує, не шукає альтернативне рішення. Люди, наприклад, під час пожежі після терористичного акту в Нью-Йорку 11 вересня 2001 року масово вистрибували з хмарочосів.

Історія знає чимало прикладів трагічних вуличних подій: «Кривава неділя» 1905 року, поховання Сталіна в 1953 році, трагедія у вуличному переході у Мінську, у кінотеатрі міста Червоноград, на теплоході «Нахімов» тощо.

У художній літературі не раз замальовувалися правдиві події, пов'язані з поведінкою натовпу. У цьому сенсі варто нагадати твір Зюскінда «Запахи» («Парфумер»). Там психологія натовпу описана дуже достовірно.

Як же вціліти в натовпі?

Найкраще правило -- оминати його. Коли це неможливо, у жодному разі не йти проти натовпу. Якщо натовп вже захопив, слід намагатися уникнути його центру і краю -- небезпечного сусідства вітрин, ґрат тощо. Слід ухилятися від усього нерухомого -- стовпів тумб, стін, дерев, інакше до них можуть притиснути і розчавити. Не слід чіплятися ні за що руками, коли несе натовп, -- можуть поламати руки. Треба обов'язково застібнути одяг, зняти окуляри, сережки, краватки, шарфи. Дорого може коштувати взуття на високому підборі або розв'язаний шнурок. Якщо є сумка чи парасолька, потрібно їх викинути, якщо щось випало, не намагатися підняти. Головне завдання в натовпі -- не впасти. Але якщо вже так сталося, потрібно негайно захистити голову руками і якнайшвидше вставати. Для цього потрібно підтягнути ноги до себе, згрупуватися та рвучко спробувати встати. Якщо натовп нерухомий, з нього можна спробувати вийти, використовуючи прийоми психологічного впливу, наприклад прикинутися п'яним або божевільним, сказати, що нудить і не можна втриматись -- натовп розступатиметься, щоб випустити.

У жодному випадку не висловлювати свої думки вголос. Натовп їх не зрозуміє, бо вже налаштований на іншу хвилю. Треба пам'ятати, що серед натовпу можуть бути організатори. Одного їхнього вигуку або жесту достатньо, щоб опинитися під ногами натовпу. Намагайтеся взяти себе в руки, поглянути навкруги, порівняти себе з іншими. Якщо людина здатна аналізувати, це означає, що її свідомість не піддалася загальному психозу -- людина виграла життя. Руйнівна дія натовпу залежить від складу натовпу: чим менше в його складі вихованих, інтелігентних осіб, тим дії натовпу більш руйнівні і жорстокі.

Якщо натовп утворився у закритому приміщенні, слід призупинити у свідомості жах від випадку, що стався (вибух, обрушення стелі, збройний напад, пожежа тощо) і якнайшвидше прийняти рішення: вибігти з приміщення, доки не утворилася давка біля виходів чи дочекатися, доки натовп біля виходів розсмокчеться. Оцініть, чи є у приміщенні запасні виходи чи є можливість ними скористатися. Одяг приведіть у належний стан: застібніться наглухо, зніміть краватку, шарф, довге пальто тощо.

Отже, натовп -- дуже небезпечне явище. Щоб зберегти своє життя і здоров'я, залишитися неушкодженим, людина, що опинилася в натовпі, має підкоритися йому, одночасно відшукуючи можливість якомога швидше його покинути.