Соціально-психологічні прийоми дослідження малої соціальної групи

Матеріал: повітряні кулі для всіх, нитки.

Учасникам роздають повітряні кульки і просять їх надути. Учасників ділять на групи й пропонують підкидати вгору кулі й відбивати їх, підтримуючи постійно в польоті. Головне правило - кожний учасник може відбивати власну кульку тільки 2 рази, а щоб відбити втретє, потрібно відбити кульку сусіда. Час: 1 хв.

Обговорення.

- Що спільного між повітряними кульками і членами однієї групи?

- Чи легко було втримувати в повітрі одночасно всі кулі?

(Увагу фіксують на командній роботі)

Особливу увагу треба приділити тим висновкам, які найкраще ілюструють діяльність у групі, підтверджують переваги командної роботи, потребу навичок формування команди.

Дуже часто від того, чи можемо ми переконати інших у цінності й важливості своїх проектів, пропозицій, залежить успіх спільної справи, її результати, статус загону.

Вправа «Маленькі зелені чоловічки»

У вправі важливо, щоб вихователі брали участь разом із дітьми.

Уявіть собі, що ви всією групою виїхали відпочити на природу. Ви стоїти на галявині, навколо вас зелена трава, квіточки, пурхають метелики. Трохи далі - прозоре чисте озерце, у якому так і хочеться скупатися. Приємно пригріває сонечко. І найкраще, що тут вся група. Уявили? За моєю командою ви підете гуляти галявиною: нюхати квіточки, ганятися за метеликами, грітися на сонечку. А коли я закричу: «Увага! На вас напали маленькі зелені чоловічки!», ваше завдання - збитися в купку, сховавши в середину найменших, а потім хором прокричати: «Дамо відсіч зеленим чоловічкам!»

Залежно від того, як буде виглядати група у процесі виконання вправи, її можна провести кілька разів, обговорюючи після кожного поведінку групи. Може трапитися такий варіант виконання завдання, коли учасники просто стають у тісне коло, пригорнувшись один до одного, пояснюючи це тим, що в групі немає слабких і сильних і всі рівні. Такий варіант можна розглядати як показник високого ступеня сформованих відносин, поваги до друзів.

2.3 Порівняльний аналіз результатів дослідження

З метою перевірки ефективності корекційно-розвиваючої роботи, направленої на підвищення рівня згуртованості групи дітей від 12 до 14 років, була проведена повторна діагностика, яка дозволила простежити динаміку поліпшення стану міжособистісних стосунків у групі.

Задача контрольного експерименту:

1. Провести психодіагностичне дослідження по виявленню рівня згуртованості експериментальної групи.

2. Порівняти отримані результати з результатами констатуючого експерименту.

3. Встановити ефективність корекційно-розвиваючої роботи, направленої на поліпшення стану в експериментальній групі.

Проводимо Індекс групової згуртованості Сішора.

Таблиця 7.

З наведених результатів ми бачимо, що рівень згуртованості групи дещо підвищився. Діти хочуть залишитися в своїй групі, у них поліпшилися стосунки з вихователями, вони стали активніше приймати участь в справах групи і притулку.

Для підтвердження даних результатів повторно проводимо тест на комунікативність.

Таблиця 8

Перевірочні дані тесту на комунікативність

З наведених результатів можна сказати, що рівень комунікабельності дітей зріс. Один учасник експерименту досяг рівня вище середнього. 8 дітей мають середній рівень, і один хлопець має рівень нижче середнього.

Контрольний тест «Експертна оцінка згуртованості групи» показав наступні результати.

Таблиця 9

Контрольні дані за тестом «Експертна оцінка згуртованості групи»

З наведених результатів ми бачимо, що ситуація в групі поліпшується. Дітям стало більш затишно в своїй групі. Це підтверджує «погляд зі сторони», тобто, вихователі.

Перевіримо стан самотності дітей після проведеної нами роботи.

Методика діагностики рівня суб'єктивного відчуття самотності Д. Рассела і М. Фергюсона.

Таблиця 10

Контрольна сума набраних балів в результаті анкетування на самотність

Дані результати ще раз доказують, що робота, проведена нами, була ефективною. Діти почали більше спілкуватися один з одним, рівень самотності в групі понизився.

Висновки

Незважаючи на всю активність і удавану самодостатність, що виявляють діти в процесі освоєння простору навколишнього світу, ні в якому разі не можна сказати, що в цій справі вони цілком можуть обійтися без кваліфікованої допомоги дорослих.

В своїй роботі ми висували гіпотезу про те, що спеціально підібраний комплекс ігор допоможуть згуртуватися групі дітей віком від 12 до 14 років.

На початку роботи були проведені такі тести: «Індекс згуртованості групи Сішора», тест на комунікативність А.А. Кареліна, «Експертна оцінка згуртованості групи», Методика діагностики рівня суб'єктивного відчуття самотності Д. Рассела і М. Фергюсона

Вищеназвані тести показали, що рівень згуртованості експериментальної групи дуже низький. Діти не можуть спілкуватися один з одним, відчувають себе самотніми серед групи. Нами було підібрано і проведено комплекс ігор, розбитий на три етапи роботи і розрахований на підвищення рівня згуртованості. В кожен етап роботи були включені наступні ігри: «Аварія літака в пустелі», вправа «Амеба», гра «XY», вправа «Будуємо автомобіль», вправа «Геометричні фігури», притча про Рай і Пекло, вправа «Гаряче повітря», вправа «Маленькі зелені чоловічки».

Контрольне проведення тестів на згуртованість групи показало, що колектив дітей став більш дружним, поліпшилися стосунки між дітьми, між дітьми і вихователями.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

В процесі роботи ми виявили багато методів дослідження згуртованості групи. Окрім вищеназваних тестів ми можемо запропонувати вихователям спостерігати за дітьми, проводячи ще й такі тести, як «Q-сортування», оцінка рівня спілкування (тест В.Ф. Ряховського), соціометрію, методику діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі. (дод. 2)

На додаток ми можемо запропонувати вихователям для згуртованості групи провести окрім названих ігор, наступні: «Трамвай в час пік», «Сварка», «Як привернути увагу», «Покажи, хто», « Порівняння з річчю», «Відгадай річ», «Зобрази тварину», «Ожилі картини», «Емоційний стан», «Візуалізація вербальної фразі», «Слідопит», «Біля дверей дівчини», «Чай в половині дванадцятого ночі», «Трикутник», «Багата тітка», «Знайомство на лавці», «Зігнати із стільця», «Заснути на плечі», «Докучання до дівчини в ліфті», «Дальні комунікації», «БІП», «Так-ні-так», «Паром», «Спостереження за рухами», «Самий розсіяний», «Дощик», «К.У.Б.О.У» та ін.. (див. дод.3).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании.- М.: Наука, 1982.-200с.

2. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. В 2-х томах / Под. ред. А.А. Бодалева и др. - М.: Педагогика, 1980.

3. Анаcтази А, Урбина С. Психологическое тестирование. - 7 изд.: Питер, 2005. - 688ил. (серия «Мастера психологии»)

4. Андреева Г.М. и др. Зарубежная социальная психология ХХ столетия: Теоретические подходы: Учебное пособие для вузов.-М.: Аспект-Пресс, 2001.-288с.

5. Артемов В.А. Введение в социальную психологию. М., 1927.

6. Блонский П.П. Очерк научной психологии. М., 1924.

7. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - М.: МГУ, 1982. 200 с.

8. Бойко В.В., Ковалев А.Г., Панферов В.Н., Социально-психологический климат коллектива и личность. - М.: Мысль, 1983. 207 с.

9. Бурлачук Л.Ф.,Морозов С.М.Словарь-справочник по психодиагностике.- СПб.: Питер,2000.-528с.

Винникот Д. Игра и реальность. М., 2002,266с.

10. Волков И.П. Социометрические методы в социально- психологических исследованиях.-Л.1970.-88с.

11. Гайда В.К., Захаров В.П. Психологическое тестирование.- Л.: Изд. Ленинградского института, 1982.-101с.

12. Джинотт Х. Групповая игротерапия с детьми. М., Эксмо, 2001.

13. Донцов А.И. Психология коллектива, М., 1984

14. Донцов А.И. Психология коллектива. - М.: МГУ, 1984. 208 с.

15. Ершов А.А. Личность и коллектив: Межличностные конфликты в коллективе, их разрешение. - Л.: Знание, 1976. 40 с.

16. Каттанах Э. Игровая терапия. Там, где небо встречается с бездной. М., Эксмо, 2001. 286с.

17. Коллектив. Личность. Общение: Словарь социально-психологических понятий / Под ред. Е.С. Кузьмина и В.Е. Семенова. - Л.: Лениздат, 1987. 144 с.

18. Краткий психологический словарь/Ред. состав.Л.А. Карпенко.- Ростов-на- Дону.: Феникс,1999.-256с.

19. Крысько В., Словарь-справочник по социальной психологии, СПб, «Питер», 2003 г., с. 231-232.

20. Лэндрет Г.Л. Игровая терапия: искусство отношений. М., 1994. 365с.

21. Лэндрет Г. (ред.). Новые направления в игровой терапии. М., Когито-Центр,2007.

22. Методики социально-психологической диагностики личности и группы / Отв. ред. А.Л. Журавлев, В.А. Хащенко. - М.: Мысль, 1990.

23. Мустакас К. Игровая терапия (Живые отношения). Речь,2000.281с.

24. Немов Р.С. Психология.- М.: Владос,1999. Кн. 3. Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики.-632с.

25. Немов Р.С. Психология: Учебник.- М.: Владос, 1999.Кн.1.Общие основы психологии,-688 с.

26. О”Коннор К. Теория и практика игровой психотерапии. Питер, 2002.461с.

27. Психолог. Квітень 13-14 (301-302), 2008р.

28. Психологические тесты. Под ред.. А.А. Каролина: В 2 т. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС,2003. - Т.2. - 248 с.: ил.

29. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - Самара: БАХРАХ-М, 2005. 672 с.

30. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - Самара: БАХРАК-М, 2005.

31. Словарь психолога практика. / Сост. С.Ю. Головин.-М.: Харвест, 2001.-976с.

32. Словарь прикладной социологии.// Под ред. Г.П. Давидюка.- Минск: Изд. Минского университета, 1984.-317с.

33. Экслайн В. Игровая терапия. Эксмо,2000.472с.

34. Экслайн В. Игровая терапия в действии (Дибс в исследовании себя). М., Эксмо, 2003. 380с.

35. Эриксон Э. Детство и общество. СПб., 1996.588с.