Вплив особистісних характеристик студентів-психологів на розвиток профпридатності

Студенти, які отримали низьку оцінку (Q=1) комунікативних схильностей, характеризуються вкрай низьким рівнем виявлення схильностей до комунікативної діяльності, униканням спілкування, відсутністю потреби у соціальних контактах, намаганням проводити час відокремлено від інших, соціальною пасивністю. Зважаючи на те, що комунікативність є провідною характеристикою в діяльності практичного психолога, ми вважаємо, що осіб, які виявили низький рівень комунікативних схильностей, слід віднести до групи професійно непридатних і таких осіб намагатися переорієнтувати у професійному виборі, спрямувавши їх на інші сфери діяльності, успішність в яких не в такій високій мірі повязана з комунікативними здібностями.

Особи, які отримали оцінку нижчу від середнього рівня (Q=2), характеризуються слабою налаштованістю на нові контакти, вузьким колом власних знайомств, їм характерні труднощі в налагодженні спілкування і взаємодії з іншими людьми, вони уникають самостійності у прийнятті рішень, прояви їх ініціативи обмежені. Цілком зрозуміло, що ці риси під час процесу навчання не залишаються незмінними, вони можуть розвиватися при відповідній мотивації, наполегливості, але можливості їх розвитку обмежені і тому в професійному плані вони можуть бути суттєвою перешкодою для успішної діяльності практичного психолога. Зважаючи на те, що дана методика констатує лише наявний рівень комунікативних схильностей в даний період розвитку особистості, а під час навчання вібуваеться певний розвиток і корекція цих рис, ми відносимо таких студентіа до групи умовно придатних в структурі групи профпридатних осіб при наявності вираженої позитивної мотивації і відсутності інших ознак профнепридатності за результатами комплексного дослідження особистості майбутнього практичного психолога. Ця група потребує посиленої уваги під час навчання, застосування спеціальних програм саморозвитку на основі індивідуального підходу.

Особи з середньою оцінкою (Q=3) рівня комунікативних схильностей характеризуються спрямованістю на спілкування з людьми, вони не обмежують коло своїх знайомств і соціальних контактів, відстоюють свою точку зору, не відчувають суттєвих труднощів у спілкуванні, однак “потенціал” цих схильностей недостатньо стійкий. Ця група також вимагає подальшої окремої уваги і підтримки під час навчання, але ця група більш сприятлива у плані професійної придатності до практичної психології, ніж група з оцінкою Q=2. Такі особи відносяться нами до групи професійної придатності.

Особи, які продемонстрували високий (Q=4) та дуже високий рівень (Q=5) комунікативних схильностей, якнайкраще підходять до професії практичного психолога. Вони швидко і легко встановлюють соціальні контакти та знаходять нових друзів, не губляться в несподіваних ситуаціях, постійно проявляють ініціативу, здатні самостійно приймати рішення, успішно взаємодіють і спілкуються, невимушено себе поводять у новому колективі, відчуваючи потребу в комунікативній діяльності. Для таких особистостей характерна здатність швидко орієнтуватися в обстановці, знаходити вихід з самих скрутних становищ, вони мають свою незалежну думку і здатні довести її до оточуючих.

Таким чином, при дослідженні комунікативних здібностей за допомогою методики “КОС - 1” вважаємо, що до групи профнепридатності ( ПН ) відносяться особи, які виявили низький рівень комунікативних схильностей, що характеризується оціночним коефіцієнтом К в межах 0,1 - 0,45. В межах групи ПН визначаємо інтервал умовної профнепридатності (УПН), що відповідає значенням коефіцієнта К 0,36 - 0,45. В межах групи ПП визначаємо інтервал умовної придатності (УП), що відповідає значенням коефіцієнта К в межах 0,46 - 0,55. Особи, що виявили показники в межах інтервалів УПН та УП вимагають диференційованого підходу під час навчання.

Дослідження соціальної ергічності і соціальної пластичності відбувалось за допомогою опитувальника В. Русалова, який подано у додатку Г Теоретичною основою тесту є концепція біологічної обумовленості формально-динамічних властивостей індивідуальної поведінки людини, яка започаткована в працях Б.М. Теплова, В.Д. Небиліцина, C.Л. Рубінштейна, В. М. Русалова та ін.

Розглянемо механізм оцінювання і можливості діагностики за допомогою опитувальника В.М. Русалова. Використання цього опитувальника дозволяє одержати значення вимірюваних показників за 8 оціночними шкалами, а також за шкалою контролю. Оціночними є шкали предметної ергічності, соціальної ергічності, пластичності, соціальної пластичності, швидкості або темпу, соціального темпу, емоційності та соціальної емоційності. Кожна основна шкала складається з 12 питань. Дана методика зумовлює диференціацію результатів досліджень за трьома рівнями: низьким (12-25 бали), середнім (26-34 балів) та високим (35-48 балів), що дає можливість на основі отриманих результатів дослідження виокремити осіб з ознаками профнепридатності. Для цього ми розглядаємо низький і високий рівні вираженості рис, оскільки по всіх 8-ми оціночних шкалах середній рівень (26-34балів) беззастережно відображає інтервал професійної придатності.

Шкала предметної ергічності (Ер) вимірює рівень потреб в освоєнні предметного світу, ступінь зацікавленості в трудовій діяльності.

Низький рівень (12-25 бали) свідчить про вузький спектр діяльності, низький життєвий тонус, небажання фізичного і розумового напруження, пасивність та гіпоактивність; високі значення (35-48 балів) характеризують широкий спектр діяльності, постійне прагнення до напруженої розумової і фізичної праці.

Шкала соціальної ергічності (СЕр) вимірює рівень потреб в соціальних контактах, прагнення до освоєння соціальних форм діяльності, прагнення до лідерства, товариськість, схильність до участі у соціальній діяльності.

Низький рівень (12-25 бали) свідчить про вузьке коло контактів, замкнутість, соціальну пасивність, відхід від участі у соціальних заходах та труднощі в спілкуванні; високий рівень (35-48 балів) характеризує широке коло контактів, відкритість, тягу до людей, комунікабельність, прагнення соціальних контактів, намагання бути лідером, легкість у встановленні різноманітних за формами соціальних звязків.

Шкала пластичності (П) вимірює легкість переходу з одних способів мислення на інші у процесі взаємодії з предметним середовищем, прагнення до різноманітності видів діяльності.

Низький рівень (12-25 бали) свідчить про “вязкість” мислення, надання переваги стереотипним формам діяльності, схильність до одноманітної роботи та уникнення різноманітних форм роботи; високий рівень (35-48 балів) характеризує гнучкість мислення, легкість переключення з одного виду діяльності на інший, прагнення до різноманітності форм предметної діяльності.

Шкала соціальної пластичності (СП) вимірює легкість переключення у спілкуванні, схильність до різноманітності комунікативних програм та різноманітність кількості готових (неусвідомлених, імпульсивних) форм соціального контролю.

Низький рівень (12-25 бали) свідчить про труднощі вступу в нові соціальні контакти, прагнення підтримки вузького кола соціальних контактів та стриманість у спілкуванні; високий рівень (35-48 балів) характеризує легкість встановлення нових соціальних контактів, широкий спектр комунікативних програм, імпульсивність, легкість переключення в процесі спілкування, розкутість у спілкуванні.

Шкала швидкості або темпу (Т) вимірює швидкість виконання окремих операцій, темп моторно-рухових актів при виконанні предметної діяльності.

Низький рівень (12-25 бали) свідчить про загальмованість психомоторики та низьку швидкість моторно-рухових операцій при виконанні предметної діяльності; високий рівень (35-48 балів) характеризує високий темп поведінкових дій, високу психомоторну швидкість виконання операцій при здійсненні предметної діяльності.

Шкала соціального темпу (СТ) вимірює швидкість мовлення при спілкуванні.

Низький рівень (12-25 бали) свідчить про мовну загальмованість, повільну вербалізацію та низьку мовну активність; високий рівень (35-48 балів) характеризує легкість і плавність мови, високу мовно-рухову активність, швидку вербалізацію.

Шкала емоційності (Е) вимірює емоційну чутливість до неспівпадання та розходження між задуманим, очікуваним та результатом предметної дії.

Низький рівень (12-25 бали) свідчить про низьку чутливість до розходження між запланованою дією і реальним результатом цієї дії, відсутність тривожності та переживань у випадку невиконання або невдалого виконання роботи; високий рівень (35-48 балів) характеризує підвищену чутливість до розходження між запланованою дією і реальним результатом цієї дії; постійне відчуття неповноцінності продукту своєї діяльності, невпевненість з приводу виконаної роботи, підвищену чутливість до невдач на роботі, в навчанні тощо.

Шкала соціальної емоційності (СЕ) вимірює чутливість у комунікативній сфері, рівень сприйняття оцінки іншими власних дій.

Низький рівень (12-25 бали) свідчить про малу увагу до невдач у спілкуванні, слабку зацікавленість у процесі соціальної взаємодії; високі значення (35-48 балів) характеризують постійне відчуття невпевненості, стурбованості, тривожність в процесі соціальної взаємодії, підвищену чутливість до невдач у спілкуванні та емоційну вразливість.

Розглянемо результати дослідження за основними шкалами ергічності і пластичності у їх соціальному підвимірі - соціальної ергічності (СЕр) та соціальної пластичності (СП) з метою визначення критеріїв професійної придатності.

Високий рівень показників (35-48балів) за шкалами СЕр та СП характеризує осіб відкритих, комунікабельних, розкутих у спілкуванні, з широким колом контактів, вираженим прагненням і легкістю до встановлення нових соціальних звязків, широким спектром комунікативних програм, легкістю переключення в процесі спілкування. Тому такий рівень показників ми розглядаємо як прогностично сприятливий для набуття професії практичного психолога. В межах інтервалу 26-34балів показники за шкалами СЕр та СП дозволяють визначити зону умовної придатності (УП), віднесення до якої вимагає посиленої індивідуальної роботи в процесі навчання з метою розвитку недостатньо виражених параметрів соціальних компонентів особистісної придатності до діяльності за фахом практичного психолога.

Низький рівень показників (12-25 бали) за шкалами соціальної ергічності та соціальної пластичності характеризує людей замкнутих, соціально пасивних, з вузьким колом соціальних контактів, які прагнуть усамітнення та уникають встановлення нових міжособистісних контактів, відчувають помітні труднощі в спілкуванні та соціальній взаємодії. Тому наявність таких низьких значень показників за шкалами СЕр та СП розглядається нами як прогностично несприятливі характеристики особистості майбутнього психолога-практика. Такий надто знижений рівень професійно важливих якостей особистості, що унеможливлює сам процес професійної діяльності психолога у спілкуванні, не може бути в достатній мірі скомпенсований засобами педагогічних впливів і корекційними прийомами в процесі навчання фахівця у ВНЗ, тому осіб за даними ознаками відносимо до групи професійно непридатних, а результати за шкалами СЕр та СП в межах 12-25 балів вважаємо зоною професійної непридатності майбутнього психолога-практика. При цьому інтервал в межах 25 - 26 бали за шкалами СЕр та СП відносимо до зони умовної профнепридатності.

Отже, виходячи з аналізу показників дослідження за методикою В. М. Русалова, остаточно визначимо критерії професійної непридатності для абітурієнтів спеціальності “Психологія”. Інтервал показників 12-25 бали за основними шкалами соціальної ергічності (Сер) та соціальної пластичності (СП) вважаємо зоною професійної непридатності і осіб з такими результатами дослідження відносимо до групи профнепридатності (ПН).

Інтервал показників 26-48 балів за основними шкалами СЕр та СП, а також інтервал 12-48 балів за додатковими шкалами Ер, П, Т, СТ, Е та СЕ дають підстави для віднесення цих осіб до групи професійно придатних (ПП) з урахуванням вищезазначених особливостей індивідуального підходу в процесі навчання.

Дослідження особливостей стійкості розподілу уваги вивчалось за допомогою методики “ВН-2” Б.О. Федоришина, яка подана у додатку Д. Ця методика була обрана тому, що базуються на суто індивідуальному підході. Крім того, підбір стимульного матеріалу методики здійснений таким чином, що виключає запамятовування тестового матеріалу на різних етапах дослідження завдяки різним знаковим сполученям та просторовому зсуву сітки кожного наступного бланку досліджень.

Оцінка розподілу уваги визначається за спеціально розробленою шкалою оцінок, яка складається з пяти діапазонів (Q), за допомогою оціночного коефіцієнта (К). Кожному діапазону відповідає рівень - низький, нижчий від середнього, середній, вищий від середнього та високий.

При необхідності, для більш тонкої диференціації, існує можливість розподілу на три групи в межах кожного оціночного діапазону, що дає можливість легко трансформувати, при необхідності пятибальну шкалу в пятнадцятибальну. Це дозволяє достовірно проранжувати отримані результати кандидатів на навчання і в межах кожного оціночного інтервалу розташувати їх відповідно здатності стійко розподіляти увагу (згідно табл. 2.3.).

Таблиця 2.3

Шкала оцінок стійкості розподілу уваги за допомогою методики “ВН - 2”

Низький рівень показників стійкості розподілу уваги ( К=0,000 - 0,053) характеризує осіб, які не здатні упродовж достатньо короткого часу тримати в полі уваги обєкт уваги, стійко розподіляти увагу при цьому на зовнішні прояви при зміні характеристик обєкта уваги, аналізуючи одночасно результати спостережень. Така характеристика властивостей уваги несумісна з тими вимогами, які висуває професія практичного психолога до особистості фахівця для успішного вирішення складних особистісних та міжособистісних проблем клієнта. Тому вважаємо, що такі особи мають бути віднесені до групи профнепридатних ( ПН ), а у складі групи ПН визначаємо групу умовної профнепридатності (УПН) в межах інтервалу показників коефіцієнта К 0,042 - 0,053.

Нижчий від середнього рівень ( К=0,054 - 0,079) характеризує осіб із зниженими показниками стійкості розподілу уваги і тому цю групу осіб вважаємо умовно придатними (УП) в структурі групи ПП з урахуванням можливостей розвитку засобами особистісно орієнтованого навчання.

Особи з середнім, вищим від середнього та високим рівнем стійкості розподілу уваги характеризуються здатністю тривалий час розподіляти увагу між кількома обєктами уваги, що дає можливість адекватно сприймати інформацію, не припускаючись помилок при цьому і не залишаючи поза увагою будь-які вербальні чи невербальні зміни характеристик обєкта. Такі психологічні властивості уваги особистості ми розглядаємо як професійно-бажані і відносимо до психологічних передумов професійної успішності майбутнього практичного психолога.

Отже визначимо, що осіб, які продемонстрували середній ( К=0,080 - 0,102), вищий від середнього ( К=0,103 - 0,133) та високий ( К=0,134 - 0,229) рівні стійкості розподілу уваги, ми відносили до групи професійної придатності ( ПП ). До цієї ж групи також відносили тих осіб, які виявили нижчий від середнього рівень стійкості розподілу уваги (К=0,054 - 0,079) за умови диференційованого індивідуального підходу під час навчання з метою розвитку властивостей уваги.

Таким чином, критерієм професійної непридатності абітурієнтів за показниками стійкості розподілу уваги вважаємо значення оціночного коефіцієнта (К) в межах 0,000 - 0,053. Осіб з таким рівнем показника стійкості розподілу уваги відносимо до групи професійної непридатності ( ПН ).

Дослідження рівня інтелектуального розвитку відбувалось за допомогою методики “Прогресивні матриці” Равена для відповідної вікової категорії. Методика подана у додатку Е.

Звернемо увагу на те, що даний тест дозволяє виявити здібності до систематизації мислення, здатності логічно мислити та розкривати існуючі звязки між предметами і явищами, а також здатності до систематизованої і планомірної інтелектуальної діяльності. Розглядаючи принципи, на яких побудований тест Равена, слід звернути увагу, що він дозволяє виявляти здатність виконувати інтелектуальні дії, необхідні для успішної роботи практичного психолога, а саме: глобальне оцінювання, аналітичну перцепцію, встановлення логічних взаємозвязків і як основної дії - здійснення висновків на основі аналітико-синтетичної мисленнєвої діяльності. В процесі розвязання складових завдань даного тесту виявляється рівень трьох основних психічних процесів: уваги, сприймання і мислення.

Для реалізації дослідження нами був обраний чорно - білий варіант методики. Тест складається з пяти серій завдань, які пропонуються по наростаючій ступені складності. У нашому дослідженні тест Равена використовується як тест швидкості, з обмеженням часу - 20 хвилин (при необхідності - як тест досягнень, без обмеження часу виконання).

Оцінка інтелектуального розвитку особистості визначається у відповідності до спеціальної процентної шкали, що відображено у табл. 2.4.

Таблиця 2.4.

Шкала оцінки результатів за тестом Равена

Для кожної вікової категорії визначаємо згідно таблиць межі відповідного рівня інтелекту, виражені у балах, після чого кожний отриманий сумарний результат тесту потрапляє в один із пяти інтервалів відповідного інтелектуального рівня.

Особи, що показали результати, які входять в інтервали високого, вищого від середнього та середнього рівнів ( І, ІІ, ІІІ ), характеризуються достатньо високою здатністю встановлення логічних взаємозвязків між предметами і явищами; врахування та оцінювання у міжособистісній взаємодії різних факторів, аналізу подій, характеристик; високою спроможністю до умовиводів та систематизації інтелектуальної діяльності тощо. Такі особистості на наш погляд спроможні успішно працювати практичними психологами, розвязуючи проблеми на достатньо високому професійному рівні. Такі показники рівня інтелектуального розвитку особистості однозначно оцінюються нами як професійно бажані, сприятливі і необхідні для майбутнього практичного психолога.

Особи, які отримали результат, що потрапляє в інтервал нижчий від середнього рівня ( IV ), характеризуються неспроможністю виконувати складні і нестереотипні завдання, зниженою здатністю до логічних висновків та аналізу, вони припускаються великої кількості помилок, обмежені в здатності до засвоєння та обробки активного потоку інформації тощо. Такі обмежені інтелектуальні можливості особистості кандидата на навчання несумісні з вимогами, які висуває професія практичного психолога і тому ми розглядаємо такі показники інтелектуального розвитку як професійно несприятливі для даного фаху.

Отже, особи з І-м, ІІ-м та ІІІ-м рівнями в інтервалі показників тестування 63 - 100% розглядаються нами як потенційно успішні фахівці-психологи та відносяться відповідно до групи професійної придатності (ПП), в складі якої визначаємо групу умовної придатності (УП) з інтервалом показників тестування 63 - 75% з урахуванням можливостей розвитку в процесі навчання.

Особи, які характеризуються результатами тестувань в інтервалі 0 - 63% успішності виконання завдань, відносяться нами до групи професійної непридатності ( ПН ) до діяльності в якості практичного психолога.

2.3 Інтерпретація результатів вивчення професійної придатності майбутніх психологів

Дослідження індивідуально-психологічних особливостей особистості. За результатами опитувальника MMИЛ - методики багатостороннього дослідження особистості (адаптація теста MMPI Ф. Б. Березіним, М. П. Мірошниковим, 1976) нами було встановлено, що 49 осіб - професійно придатні. Професійно непридатними, за результатами цієї методики стали 3студента. 2 з яких отримали неприйнятну, для профпридатності, кількість балів за шкалою „соціальна інтроверсія”, і одна особа - за шкалою „депресія”. Отриманні дані викладені у табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Результати за методикою ММИЛ

Рівень емпатії. У табл. 2.6. зазначені результати проведеної методики Юсупова (див. Додаток Ж). З 52 осіб, що прийняли участь в досліджені - 2 особи відносим до групи професійно непридатних. Такий висновок ми зробили виходячи з того, що піддослідні № 26 та 43 отримали 36 та 32 бали відповідно, і ці результати відносяться до низького рівню емпатії. До групи профпридатність відносимо лише „дуже високий”, „високий”, та „середній” рівні емпатії. Отже студентів в яких рівень емпатії „низький”- відносимо до групи профнепридатні.

Комунікативні схильності ми дослідили за допомогою методики „КОС-1”. За результатами цієї методики одну людину ми відносимо до групи професійно не придатних. Студент за даною методикою отримав 1 бал, коефіцієнт 0,35, що означає- „низький рівень комунікативних схольностей”.

Отримані данні зведені у таблицю 2.7.(див. Додаток З)

Дослідження соціальної ергічності і соціальної пластичності надало можливість побудувати наступну діаграму рис.2.3. На ній зображено процентне відношення кількості проф. придатних та проф. непридатних студентів.

Всього прийняло участь в досліджені 52 особи. З них професійно придатними є 51особа - 98%. Професійно непридатною виявилася -1особа, що складає 2% від всієї кількості респондентів.

Рис.2.3. Співвідношення ПП і ПН студентів за методикою В. Русалова.