Особливості розвитку емоційної сфери дитини в перинатальний період

Теоретичні засади дослідження емоційної сфери особистості перинатального періоду. Емоційна сфера особистості в наукових дослідженнях. Психофізіологічна характеристика особистості в перинатальний період розвитку. Форми і методи дослідження емоційної сфери.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 02.10.2009
Размер файла 68,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Тест «BEST» (вчений, лікар й философ Х.Калер) - "Тест, Виявляючий Основні Емоційні Структури" (по-англійськи Basic Emotional Structuring Test - BEST), відкритий доктором Халлімом Калером в 1972 році (дод Г).

Індивідуальне анкетування:

Гиссенській скарг перелік (GBB) - опитувальник-анкета, призначений для виявлення суб'єктивної картини фізичних страждань хворих. Запропонований Е. Брюхлер і Дж. Снер (дод Д).

Методика вивчення темпераменту (Юсупов) - призначена для виявлення темпераменту(дод З).

Методика PARI ( Parental Attitude Research Instrument) - призначена для вивчення відношення батьків (перш за все, матері) до різних сторін сімейного життя (сімейної ролі). Дозволяє виявити відношення майбутньої матері до сімейного життя та своїй майбутній дитині.

Дозволяє опреділити які фактори впливають на самосприйняття вагітності, перш за все на бажаність та небажаність дитини й вагітності. Отже данна методика може бути корисною для установки загального стилю самосприйняття вагітності. Автори - американські психологи Е.С.Шефер і Р.К.Белл, адаптована Т.В.Нещерет (дод К).

Методика наявності стресових факторів - призначена для виявлення у вагітної стресових факторів в різні триместри вагітності (дод. М).

2.2. Результати емпіричного дослідження.

Дослідження проводилося на базі клубу по підготовці до вагітності і пологів в м. Києві на добровільній основі. У дослідженні брали участь дві вагітні жінки у віці 26 і 25 років, далі досліджувана №1 та №2. Вагітні досліджувалися в другому - третьому триместрі (28,30-40 тижнів). Обидві жінки живуть в зареєстрованому бракові. Жінки вагітні другий раз, але одна народжує вперше, а друга народжує другий раз. Обидві жінки вважають вагітність бажаною, але в одному випадку нежданою, а в другому очікуваною.

1.03.2009 - було проведено стандартизироване інтерв`ю. Інтерв'ю проводилося з 2 вагітними жінками. В обох випадках реакція на вагітність радісна та здивована. Але в одному випадку (№2) стан до вагітності гірший (втомленість) ніж під час вагітності (немає втоми, єнергійність). Розпорядок дня добре здійснюється. Конфлікти вирішуються емоційно. Ще ненародженій дитині не подобається коли мати сердиться, кричить, телевізор та молоко, при цьому дитина негармонійно рухається, гикає. Перша дитина на вагітність реагує добре, гладить животик, допомогає мамі. Мати переймається пологами. З дитиною розмовляє постійно.

А в іншому (№1) навпаки, до вагітності стан був чудовий, а зараз нудота та втомленність. Конфлікти бувають дуже рідко й вирішуються спокійно. Ненародженій дитині не подобається коли мати нервується, лежить на спині та барабанна музика при цьому дитина дуже боляче рухається. Мати переймається пологами, жахливо народжувати. З дитиною розмовляє постійно.

З 3.03.09 по 10.03.09 - проводилось спостереження за вагітними жінками в сімї (табл. 1.2 - 2.2). Спостереження проводилось по 4 години на добу.

За іншими методами отримали наступні результати:

Досліджувана №1

Вагітна №1 протягом 5 хвилин відповіла на 20 питань. Завдяки чому отримали наступні результати:

а - 0%; б - 8*5=40 40%; в - 7*5=35 35%; г - 5*5=25 25%;

У процентному співвідношенні можна побачити, що вагітна має тип темпераменту сангвінік - це означає що ця людина жива, рухома,

товариська, порівняно легко переживає невдачі та неприємності, швидко втомлюється.

Згідно з результатами Гиссенського переліку скарг у вагітної №1 Дещо виражено: підвищена сонливість, біль в поясниці, нудота, відчуття грудки в горлі, відрижка, втома; Злегка виражено: слабкість, серцебиття, відчуття тиску й переповнювання в животі, болі в суглобах, млявість, виснажуваність.

Тест «BEST» При проведенні наступного тесту були отримані результати:

досліджувана №1 вибрала одну позитивну і одну негативну фігуру ( +10 - 1) з цього вибору виходить:

Ід (є пренатальним і формується при народженні) - страх - що відповідає (невпевненості в собі, надмірна скромність, повільність в ухваленні рішень)

Субєго (корінь індивіда, формується у віці до 2 років ) - агресія - що відповідає (імпульсивності, швидкості, запальності, гарячності)

Первинне его (справжнє его, формується у віці від 2 до 5 років ) - депресія - що відповідає (, смуток, м'якість, нудьга, , невиразність)

Ідеальне его (образ зберігається в перебігу всього життя, формується від 5 до 7 років) - воля - що відповідає (стрімкість, життєвість, безрозсудність, сильна мотивація, сильні бажання).

Суперэго (сьогоднішнє его, формується в період після 7 років) - серйозність - що відповідає (спокій, зосередженість, безрадісність, смуток, похмурість).

За результатами колірного тесту Люшера досліджувана №1 має потребу грати провідну роль та мати великий вплив. Рухома своїми надіями. Прагне до тісних зв'язків в яких підтримується атмосфера інтимного

взаєморозуміння. Хоче отримати захист від конфлікту. Відчуває що не може багато чого добитися, але вважає, що треба постаратися й витягнути максимум з ситуації, що склалася.

Може отримувати задоволення від статевої активності. Бажає приховати свою душевну уразливість, а тому вважає за непотрібне відкрито проявляти

свої відчуття. Внутрішні суперечності викликають в ній те, що підвищує дратівливість і нетерплячість. Стурбована своїм положенням.

Згідно тесту малюноку «Я і моя дитина» у вагітної №1 видимима тривога й невпевненість в собі - лице, що не промальовувала, а також конфлікт з вагітністю та ситуацією материнства - дитина захована в животі. Фігура жінки займає центральну частину аркуша, проте поза говорить про те, що вагітна хоче сховатися, не відчуває підтримку, випробовує страх з приводу подальшого розвитку подій. Дитина відповідає останньому триместру вагітності. Переживання вагітності проходить в тривозі й невпевненості в собі і конфлікті з вагітністю та ситуацією материнства.

Методика PARI (Е.С.Шефер, Р.К.Белл; адаптація Т.В.Нещерет)

у досліджуваній №1 високих показників немає. Проте в сімейній ролі присутні: залежність від сім'ї (15) та незадоволеність роллю господині (13), а також прагнення домінувати (домінування матері 13). За ознакою відношення батьків до дитини простежуються в оптимальному емоційному контакті хороший рівень вербалізациі (17) та партнерських відносин (15).

Стресогенні чинники.

За №1 отримала на всьому протязі вагітності, а саме: матеріально - побутові проблеми (ІІ), зміна свого самопочуття, перевантаження в навчанні (І), зміна фігури, відвідини жіночої консультації, посилення втоми.

Досліджувана №2

За методикою вивчення темпераменту (Юсупова) Вагітна №2 протягом 5 хвилин відповіла на 20 питань. Завдяки чому отримали наступні результати:

а - 6*5=30 30%; б - 8*5=40 40%; в - 3*5=15 15%; г - 3*5=15 15%;

У процентному співвідношенні видно, що вагітна №2. має тип темпераменту сангвінік - це означає що ця людина жива, рухома, товариська, порівняно легко переживає невдачі та неприємності, швидко втомлюється.

Згідно з результатами Гиссенського переліку скарг у досліджуваної №2 Дуже виражено: печія; Значно виражено: відчуття тиску і переповнювання в животі, відчуття тяжкості та втоми в ногах; Дещо виражено: підвищена сонливість, болі в суглобах; Злегка виражено: слабкість, млявість, втома, виснажуваність.

Тест «BEST»

При проведенні наступного тесту були отримані наступні результати: Вагітна №2 вибрала одну позитивну та одну негативну фігуру (+8 - 2) з цього вибору виходить:

Ід (є пренатальним і формується при народженні) - серйозність - що відповідає (спокій, зосередженість, важкість, безрадісність, смуток, похмурість, здатність зробити з мухи слона)

Субєго (корінь індивіда, формується у віці до 2 років ) - депресія - що відповідає (смуток, м'якість, нудьга, невиразність).

Первинне его (справжнє его, формується у віці від 2 до 5 років ) - агресія - що відповідає (імпульсивність, швидкість, запальність, гарячність, нервозність, неспокій, низька толерантність до фрустрації).

Ідеальне его (образ зберігається в перебігу всього життя, формується від 5 до 7 років) - життєздатність - що відповідає (енергійність, принциповість, твердість, емпатія, динамізм, непохитність). Суперэго (сьогоднішнє его, формується в період після 7 років) - життєздатність - що відповідає (енергійність, принциповість, твердість, емпатія, динамізм, непохитність)

За результатами колірного тесту Люшера досліджувана №2 хоче чарувати інших людей, викликати захоплення своєю персоною. Імульсивна й

дратівлива, у верхню кута ставить свої бажання, що породжує конфліктні ситуації. Проте обставини примушують її йти на компроміс і на якийсь час відмовитись від того що вона бажає. Емоційна незадоволеність викликана недоліком суспільного визнання і власною зайвою стриманістю.

Згідно тесту малюноку «Я і моя дитина» у вагітній №2 добре видно сприятлива ознака переживання вагітності. Якість ліній хороша, малюнок розташований в центральній частині, займає велику частину аркуша, лице матері та дитини промальовані, дитина відповідає останньому триместру вагітності. Проте, оскільки дитина захована в животі, можна говорити про деякий конфлікт з вагітністю та ситуацією материнства.

Методика PARI (Е.С.Шефер, Р.К.Белл; адаптація Т.В.Нещерет) Згідно цій методиці у вагітної №2 присутні сімейні конфлікти - висока оцінка (19б.) та низька інтегрованість сімї це видно по тому що вагітна несамостійна як мати (18б.). По відношенню до дитини дуже вісокий вербальний контакт (20б.). А також прагнення подавити волю дитини (17б.).

Стресогенні чинники.

За даними таблиці стресогенних чинників найбільшу кількість стресів вагітна Мадяр Т.А. отримала в II і III триместрі вагітності. Це такі чинники як: хвороба чоловіка, конфлікти з чоловіком, страх перед пологами, проблеми в дитячому саду у старшої дитини, зміна фігури, зміна свого самопочуття, нерозуміння з боку чоловіка, тривога за майбутню дитину, недолік уваги з боку чоловіка, поганий сон.

2.3. Аналіз результатів емпіричного дослідження.

Підводячи підсумки мого дослідження, можна зробити наступні висновки:

Обидві жінки в період вагітності переживали зміни як у фізичному так і у психологічному плані. Дослідження показує переживання різних станів та емоцій.

Основнім базісним тестом в даній роботі є тест «BEST» за допомогою якого виявляється провідна емоція матері в період вагітності. Це означає, що дитина переживає цю емоцію найчастіше впродовж всього перенатального періоду. У випадку з досліджуваною №2. ця емоція життєздатність, а у досліджуваної №1 ця емоція серйозність. Це означає, що ці емоції в подальшому житті дитини виявлятимуться як первинний імпульс, як якийсь фільтр, який офарблює все сприйняття людини.

Наприклад: у вагітній №1 ця емоція серйозність, значить що впродовж всієї вагітності жінка переживала наступні емоційні стани: спокій, незворушність, благородство, безтурботність, зосередженість, надійність - в стані балансу, а в дисбалансі - безрадісність, смуток, туга, дуже серйозне відношення до життя, іпохондрічность, не збудливість, ригідність, стереотипність, скритність.

А у вагітній №2 життєздатність значить що впродовж всієї вагітності жінка переживала наступні емоційні стани: енергійність, запас життєвих сил, динамізм, дисциплінованість, принциповість, непохитність, твердість, надійність, солідність, життєлюбність, гуманізм - в стані балансу, а в дисбалансі - ригідність, негнучкість, безкомпромісність, невміння прощати, байдужість, індеферентность, гедонізм.

Вся батарея тестів чітко показує на прояв у досліджуваної №2 слідуючих емоційних станів в період вагітності: динамізм, твердість, смуток, енергійність, ригідність, непохитність, спокій, емпатія.

І у досліджуваної №1: спокій, незворушність, невпевненість, іпохондрічность, не збудливість, ригідність.

З цього виходить, що домінуючим чинником у формуванні емоційної сфери дитини є вищезгадані чинники, на які указують всі без виключення тестові методики. Згідно проведеного дослідження для кожної жінки характерні певна поведінка, певні реакції, певне емоційне реагування і у такому разі дитина проживає разом з мамою всі її стани й переживання, тому що через матір він дістає доступ до світу. Можна навіть сказати що відбувається первинне навчання через матір. Спосіб життя мами одночасно є і способом життя дитини

Висновки до ІІ-го розділу.

Дослідження особливостей розвитку емоційної сфери дитини в перинатальний період проводилось за такими методами:

Стандартизироване інтерв`ю

Спостереження

Та були підібрані наступні методики:

Колірний тест Люшера (Макс Люшер)

Тест малюнок «Я і моя дитина» (Г.Г. Філіпова)

Тест «BEST» (вчений, лікар й философ Х.Калер)

Гиссенській скарг перелік (GBB)

Методика вивчення темпераменту (Юсупов)

Методика PARI ( Parental Attitude Research Instrument)

Методика наявності стресових факторів

Весь комплекс методик спрямований на дослідження особливостей емоційного розвитку дитини в перинатальний період.

Емоційні показники є важливими у розвитку емоційної сфери дитини в перинатальний період.

Рівні емоційної особливості відповідають стану вагітності та в перинатальний період вагітним притаманні наступні емоційні стани:

Дратівливість - високий рівень, Емпатія - середній рівень

Плаксивість - високий рівень, Довіра - середній рівень

Любов - високий рівень, Сум - високий рівень,

Похмурість - високий рівень, принциповість - високий рівень.

Дослідження впливу матері на здоров'є та психічну повноцінність дитини на етапі вагітності, показало які саме ємоційні хвилювання переживають досліджувані в період вагітності. Які саме емоційні процеси найчастіше виникають при конфлікті в сім'ї. Саме у перинатальний період в спілкуванні з матір'ю у дитини формується базова довіра до світу, що не може бути заповнена в подальшому житті.

Достатнє фізичне й емоційне задоволення з боку матері формує той шар первинної довіри до світу, який офарблює все подальше життя. Навпаки, через збитковість матері або ворожості оточення у дитини виникає відчуття недовіри до світу й особової нестійкості. Під час вагітності весь організм жінки зазнає значні зміни, що саме по собі, сприяє розвитку тривоги. Фізіологічна перебудова в центральній нервовій системі призводить до того, що перевтома, ослаблений фізичний стан цілком може привести до неспокою. Тобто, майбутня мама з самого початку, за фізіологічними показниками, схильна до тривожності.

Отже, перинатальний період є важливим у розвитку емоційної сфери дитини.

Висновки

Розвиток організму, психіки, особистості - процес цілісний, непереривний, поступальний за своїм характером. Його ефективність значною мipoю залежіть від уміння батьків й педагогів враховувати закономірності його nepeбігy на вcix етапах життя людської істоти, починаючи з внутрішньоутробного, впродовж якого закладається фундамент можливостей, формуються основні функції, зароджуються елементарні форми життєвих вражень.

Відомо, що мамині емоції дитинча переживає разом з мамою з моменту прикріплення в матці. Потрібно пам'ятати, що крихта не може свідомо управляти переживаннями. Емоції мами вона приймає повністю, без права вибору. Тому вагітній потрібно бути уважніше до своїх емоцій. Зрозуміло що життя таке, що повністю уникнути хвилюючих та неприємних ситуацій не вдасться, та й не потрібно - адже дитина готується до життя в цьому світі. Психіка малюка знайомиться з емоційним різноманіттям життя, зміцнюється. У силах мами філософськи віднестися до стресу, не дозволити йому перерости в небезпечний для крихітки дістресс.

Від складної ситуації можна відвернутися, пірнувши до малюка, приголубивши його: «Все гаразд, рідний. Хай говорять що хочуть, для мене важливо щоб з тобою все було добре!»

Дитина, виношена з любов`ю, легко сприйматиме виховання і може володіти всіма якостями, закладеними в ній природою.

По-справжньому свідомі батьки хочуть бачити свою дитину здоровою, розумною, щасливою. Все це, як відомо, закладається на самому початку життєвого шляху: з моменту запліднення яйцеклітини, а фактично - значно раніше, адже в основному батьки передають дітям те, що мають самі. Тому народження дитини та її виховання вимагають усвідомлення батьківської відповідальності і певної грамотності, без якої ця відповідальність не може бути реальною. І як часто, коли уляглися перші емоції від усвідомлення перспективи швидкого народження дитини, батьки виявляють, що абсолютно не знають, як бути батьками. Навіть якщо вони й розуміють свою відповідальність, не вистачає елементарна письменність.

При вагітності, пологах і грудному періоді зв'язок духовного і фізіологічного дуже тісна і явна. Стає очевидним, що вирішення виникаючих проблем можливе тільки на всіх рівнях, а не тільки фізіологічному. Духовний же рівень є визначающим.

Можливо, діти, народжені усвідомлено і в любові, зроблять професію психолога незатребуваною.

Мені б цього дуже хотілося.

Література:

1. Немов Р. С. Психология: учебник. - М.: Высшее образование 2005г. - 639с.

2. С. Ю. Головин. Словарь практического психолога, 1998 г.;

3. Фестингер Л. Теория когнитивного диссонанса.СПб.:Ювента, 1999. с.15-52

4. Симонов П.В. Эмоциональный мозг. М.: Наука, 1981. С.19--23, 27

5. Изард И. «Эмоции человека» М., 1980. С. 42-45;

6. Гроф С. Путешествие в поисках себя. - М.: Изд-во Трансперсонального Института

7. Цареградская, Ж. В.Ребенок от зачатия до года -- М.: Астрель: ACT, 2005г.;

8. Програма розвитку та виховання дитини раннього віку "Зернятко" / Наук. керівник Кононко О. Л. - К.: Кобза, 2004.;

9. Томас ВЕРНИ, доктор медицинских наук, в соавторстве с Джоном КЕЛЛИ.

Тайная жизнь ребенка до рождения - М.:, ЦРК «Аква», 1994г.;

10. М. К. Акимова Психологическая диагностика Спб.: Питер, 2007;

11. Популярная Медицинская Энциклопедия// под ред. Б.В.Петровского, М: Советская Энциклопедия, 1987г.;

12. С. Гроф Холотропное сознание: Три уровня человеческого сознания и их влияния на нашу жизнь - М.: ООО «Издательство АСТ», 2003г.;

13. Филиппова Г.Г. «Психология материнства и ранний онтогенез» - М.: 1999

14. Н.Я. Кушнир «Вопросы психологии».1993, № 3, С.17-23.

15. Волосова Е.Б. К характеристике эмоциональных состояний детей раннего возраста // Проблемы периодизации развития психики в онтогенезе: тезисы Всесоюзного симпозиума. М., 1976.


Подобные документы

  • Поняття емоцій як психічного процесу; їх загальна характеристика. Розвиток емоційної сфери дитини з перших днів до молодшого шкільного віку. Фізіологічні та психологічні особливості молодшого шкільного віку. Специфіка розвитку емоційної сфери у дитини.

    курсовая работа [47,8 K], добавлен 31.10.2014

  • Теоретичні основи дослідження розвитку емоційної культури у старшокласників: загальна характеристика, головні особливості розвитку. Тренінгова програма для розвитку емоційної сфери у школярів. Методика діагностики рівня емпатичних здібностей В.В. Жваво.

    дипломная работа [117,3 K], добавлен 19.11.2014

  • Поняття "емоції", "емоційні стани", "емоційні реакції". Логіка розвитку емоційної сфери. Організація, методи та результати емпіричного дослідження особливостей емоційних реакцій юнацтва. Психологічні рекомендації стосовно корекції емоційної сфери.

    дипломная работа [191,1 K], добавлен 16.06.2010

  • Теоретико-методологічні засади вивчення проблеми когнітивної сфери особистості у психологічній науці. Структура когнітивної сфери особистості та вплив на її розвиток. Когнітивний стиль як індивідуальна інтеграція особливостей пізнавальних процесів.

    курсовая работа [42,8 K], добавлен 24.04.2011

  • Особливості розвитку емоційної сфери в період дошкільного дитинства і формування духовного світу гармонійно розвиненої особистості. Організація і проведення дослідження емоційно-ціннісного виховання дошкільнят, аналіз результатів проведеного експерименту.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 18.07.2011

  • Емоційна сфера дитини та її розвиток. Провідна діяльність - джерело розвитку емоційної сфери. Роль дорослого у формування почуттів дитини. Експериментальне дослідження рівня емоційного розвитку у дитини раннього віку, аналіз отриманих результатів.

    дипломная работа [179,3 K], добавлен 22.08.2010

  • Загальна характеристика емоцій, їх функції та значення в розвитку особистості. Специфіка розвитку підлітка та обґрунтування необхідності корекційної, профілактичної та розвивальної роботи щодо можливих відхилень або порушень емоційної сфери дітей.

    курсовая работа [66,2 K], добавлен 23.09.2013

  • Знайомство з концепцією, що описує емоційну сферу особистості. Характеристика факторів, що впливають на характер емоційної сфери вагітної жінки. В. Вундт як основоположник наукової психології. Особливості створення універсальної класифікації емоцій.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 14.06.2014

  • Поняття особистості у психології. Проблема рушійних сил розвитку. Дослідження особистості біографічним методом. Роль спадковості й середовища в розвитку особистості. Психодіагностичні методики, спрямовані на дослідження особливостей особистості.

    дипломная работа [78,0 K], добавлен 28.10.2014

  • Емоційна сфера психіки. Нейрофізіологічна основа емоційних процесів. Психологічна характеристика осіб підліткового віку. Феномен музичної обдарованості. Зміст базових емоцій музично обдарованих підлітків, дослідження їх психофізичних особливостей.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 12.10.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.