Спрямованість особистості та ціннісні орієнтації

Вперше на російську мову тест осмисленості життя був адаптований К.Муздибаєвим (ІСЕП АН СССР, Ленінград, 1981). Інша російськомовна версії тесту РІ L була розроблена і адаптована Д.А. Леонтьєвим (факультет психології МГУ) в 1986-1988 р.

Спеціально проведені дослідження (Леонтьєв Д.А., Калашников О.Є., 1993) російськомовна версії тесту дозволили виявити декілька факторів осмисленості життя:

1-й - 6 пунктів - „Цілі в житті”, тобто наявність життєвих цілей, покликання, прагнень в житті.

2-й - 2 довільно різних пункта, котрі умовно можна назвати „Вірність хибним шляхам (обов'язковість виконання покладених обов'язків навіть при наявності внутрішнього протесту).

3-й - 6 пунктів - „ Інтерес і емоційна насиченість життя”.

4-й - 5 пунктів - „Задоволеність самореалізацією (виражає відчуття успішності здійснення себе в житті і повсякденній діяльності).

5-й - 4 пункта - „Я - хазяїн життя” (відбиває відчуття людини її здатності впливати на хід власного життя).

6-й - 5 пунктів - „Управляємість життя” (характеризує впевненість в принципіальній можливості самостійного здійснення життєвого вибору).

Виявлені фактори, за виключенням другого, можна розглядати як складові смислу життя особистості. Ці складові можна поділити на дві групи: 1) смисложиттєві орієнтації - цілі в житті, насиченість життя і задоволеність самореалізацією; 2) локус контролю - внутрішній локус контроля, впевненість в здатності здійснювати контроль власного життя.

Три смисложиттєві орієнтації відносяться відповідно до трьох складових життєдіяльності і часовими орієнтаціями життя: ціллю (майбутнім), процесом (теперішнім) і результатом (минулим)

На основі результатів досліджень адаптованого варіанта теста осмисленості життя він був перетворений в тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО). Цей тест діагностує загальний показник осмисленості життя, три змінні, характеризуючи три складові смисложиттєвих орієнтацій, і два показники локус контролю.

Інтерпретація і зміст субшкал:

1) цілі в житті. Результати по даній субшкалі характеризують наявність (або відсутність) в житті піддослідного цілей в майбутньому, котрі надають його життю осмисленість, направленість і часову перспективу.

Низькі бали по цьому показнику (навіть при високому рівню ОЖ) властиві людині, що живе сьогоднішнім або вчорашнім днем.

Високі бали характерні для ціленаправленої людини. Ці два варіанта легко розрізняються при врахуванні результатів по другим шкалам СЖО.

2). Процес життя або інтерес і емоційна насиченість життя. Бали по даному показнику кажуть про те, чи сприймає піддослідний процес свого життя як інтересний, емоційно насичений і наповнений смислом.

Низькі бали по цій субшкалі є ознакою невдоволеності своїм життям в теперішньому. При цьому їй можуть надавати повноцінний смисл спогади про минуле або націленість на майбутнє.

Високі бали по даній субшкалі при умові низьких по останнім характерні для гедоніста, живучого сьогоднішнім днем.

3). Результативність життя або задоволеність самореалізацією. Значення балів по даній субшкалі відбивають самооцінку пройденого відрізка життя, відчуття продуктивності і осмисленості прожитої її частини.

Високі бали по цій субшкалі характерні для людини, що доживає свої життя, у котрої все в минулому, але минуле здатне надавати смислу остатку життя.

Низькі бали - показник незадоволеності прожитою частиною життя.

4) Локус контролю - Я (Я - хазяїн життя). Високі бали по цій субшкалі відповідають представленню про себе як про сильну особистість, що володіє достатньою свободою вибору, щоб побудувати своє життя у відповідності із своїми цілями і представленнями про її сенс.

Низькі бали - показник невіри в свої сили контролювати події власного життя.

5) Локус контролю - життя або управляємость життям. Високі бали характеризують впевненість піддослідного в тому, що людині дано контролювати своє життя , вільно приймати рішення і перетворювати їх в життя.

Низькі бали - фаталізм, впевненість в тому, що життя людини непідвладна свідомому контролю, що свобода вибору ілюзорна, і безсмислено що-небудь загадувати на майбутнє.

ВИСНОВОК

Оскільки трансформація українського суспільства, одним із аспектів якого є помітне послаблення детермінуючої дії жорстких соціальних структур, привела до зростання ролі ціннісно-мотиваційної основи людської поведінки, перспективи філософського і соціального аналізу ціннісних орієнтацій представляються плодотворними і продуктивними для рішення суспільно-політичних проблем.

Життєво-ціннісні орієнтації відбивають розуміння особистістю цілей власного життя, можливостей і шляхів її реалізації. Їх вивчення є дуже важливим, так як вибрані життєві стратегії часто визначають майбутнє суспільства.

При проведенні аналізу життєво-смислових орієнтацій сучасного суспільства необхідно враховувати, що загальне напруження і депресія, що спостерігаються в українській дійсності переносяться на сприйняття цієї дійсності кожним громадянином. Але також і позитивні процеси в державі несуть характер доброго впливу на людей.

Можна зробити висновок, що в основному українці в список цінностей включають бажання мати гарну сім'ю, любов, дружбу, гарне матеріальне забезпечення, освіту, здоров'я. Також велике значення має така група цінностей, як можливість бути корисним, реалізувати свій творчій потенціал, прагнення служити Богу, приймати участь в розвитку незалежної України, мати можливість керувати людьми, активно займатися політичною і суспільною діяльністю. Останнім часом зросла значимість політичних подій. Ми можемо спостерігати, що руйнуються бар'єри відчуження суспільства від політичної сфери.

Слід звернути увагу на важливість формування основополагаючих християнських цінностей у нашому суспільстві. Підвищення зацікавленості суспільства в пізнанні християнського образу життя через ЗМІ, залучення до церковної діяльності, введення курсів християнської етики, психології релігії, богослов'я, релігієзнавства в загальноосвітніх та вищих учбових закладах - все це буде сприяти ціннісно-моральній переорієнтації суспільства. Провідні дослідження основних християнських цінностей і взаємовідносин релігії і культури в пріоритетних світоглядних установках українців показало, що більша частина суспільства відмічає вплив релігії і інституту церкви як стабілізуючого фактора суспільного і політичного життя України, формуючого поле духовності, плюралізм і толерантність.

Розкриваючи тему спрямованості особистості та індивідуальних проявів ціннісних орієнтацій особистості у сфері психологічної науки, слід зазначити, що педагог-психолог - це людина, що має великий вплив на формування смислової сфери своїх учнів. Тому потрібно приділяти особливу увагу компоненту підготовки спеціалістів, формуванню професійної компетентності та правильного світогляду, ціннісних орієнтацій.

Групові стереотипи і престижна ієрархія цінностей пов'язані з статевою приналежністю, рівнем освіти, в певній мірі місцем проживання і національністю.

Знання сукупності ціннісних орієнтацій сучасного суспільства є основою вибору направленості і шляхів закріплення одних ціннісних орієнтацій і видозміни інших. Однак ефективність ціленаправленої формуючої діяльності неможлива без знання джерел формування цінностей у сучасного суспільства.

Життя в сучасному суспільстві (і не тільки на Западі, але все більше і більше в країнах розпавшогося СРСР ) часто схожа шведських стіл” з величезним набором можливостей вибору. Будь це вибір образу життя, ціннісних орієнтацій, віри або ідеології - все на любий смак. Наприклад, декілька років назад тільки в США було зареєстровано більше тисячі релігій, релігіозних конфесій і течій, а неофіційні релігіозні групи і підрахувати неможливо. Плюралізації світосприймання сприяв розвиток постмодернізму останнього часу.

Слід підкреслити, що із всіх можливих шляхів в пошуку відповідей на питання істинних цінностей суттєву допомогу може надати обновлена християнська церква. Єдиний спасительний вихід для людини - це усвідомлення необхідності віри в Ісуса Христа.

ЛІТЕРАТУРА

1. Загальна психологія: Навч. посібник / О. Скрипченко, Л. Волинська, З. Огороднійчук та інші - К.: Просвіта 2005 - 464 с.

2. Пов'якель Н.І. Саморегуляція професійного мислення: психологічні механізми та передумови// Психологія на перетині тисячоліть. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Гнозис, 1998.

3. Человек и христианское мировоззрение : Альманах, випуск 7. Сімферополь 2002 р.

4. К. Льюіс „Психологія особистості” - М. 2003 р.

5. Л. Хьелл, Д. Зиглер. Теории личности. Издательство „Питер Пресс”. С. - Петербург, 1997.

6. Чепеєлєва Н.В. Формування професійної компетентності в процесі вузівської підготовки психолога-практика. Актуальні проблеми психології: Наук. зап. Інституту психології ім.. Г.С. Костюка АПН України. Вип. 19. - К., 1999. С.277.

7. Бреусенко А.А. Динамика ценностно-смысловой сферы личности в условиях экзистенциального кризиса: Дис… канд. психол. наук.: 19.00.01. - К., 2000. - 198с.

8. Маєвська Н.А. Психологічні ознаки культури українців на сучасному етапі розвитку суспільства: автореф. дис... канд.. псих. наук.: 19.00.07.- К., 2005. - 3261к, 05.

9 Тодорів Л.Д. Психологічні умови формування життєвих перспектив у ранній юності (когнітивний аспект): Автореф. дис... канд.. псих. наук: 19.00.07. - К., 2000. - 19с.

10. Шевчук М.В. Психологічні механізми трансформацій ціннісних орієнтацій студентської молоді: Автореф. Дис... канд.. псих. наук: 11.00.01. - К., 2000. - 25с.

12. Леонтьев Д.А. Структурная организация смысловой сферы личности. - 1989 04880016088

13. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. - Казань, 1988.

14. Маркова А.К. Психология труда учителя. - М.: Просвещение, 93. - 192 с.

15. О.І. Власова. Педагогічна психологія: Навчал. посібник - К.: Либідь, 2005. - 400 с.