Методи захисту даних на підприємствах соціальної сфери

Ключові стратегії захисту від викрадання даних у підприємствах соціальної сфери. Переваги використання програмних продуктів у сфері автоматизації підприємств. Методи зберігання даних у підприємницьких соціальних сферах. Захист даних в соціальній сфері.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.06.2024
Размер файла 260,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методи захисту даних на підприємствах соціальної сфери

Костюк Юлія Володимирівна доктор філософії (PhD), старший викладач кафедри інженерії програмного забезпечення та кібербезпеки факультету інформаційних технологій, Державний торговельно-економічний університет, м. Київ

Кравченко Дмитро Валерійович, магістр факультету інформаційних технологій, спеціальності 125 «Кібербезпека та захист інформації», Державний торговельно-економічний університет, м. Київ

Анотація

захист даних підприємство соціальне

У статті досліджено ключові методи та стратегії захисту від викрадання даних у підприємствах соціальної сфери. Наголошено на важливості забезпечення безпеки даних у цій галузі, де інформація про клієнтів, працівників та партнерів має особливу конфіденційність та цінність. Обговорено переваги використання програмних продуктів у сфері автоматизації соціальних підприємств, які сприяють полегшенню управління даними, забезпечують ефективну роботу та підвищують рівень безпеки інформації. Особлива увага приділяється роботі систем захисту на основі технологій Blockchain. Відзначено, що ці технології дозволяють забезпечити цілісність та автентифікацію інформації, що має надзвичайне значення у соціальній сфері. Довіра та безпека даних у цій галузі є основними складовими, і системи захисту на основі Blockchain можуть забезпечити найвищий рівень захисту від різноманітних загроз та атак.

Тема методів зберігання даних у підприємницьких соціальних сферах є дуже актуальною в сучасному світі, коли кількість людей, які збираються та розширюють свою галузь, зростає, створюючи серйозні проблеми з підвищеною конфіденційністю, надійністю та доступністю інформації. Особливо у зв'язку з переходом на цифрові системи управління та збору даних, які відкривають нові можливості для існування зла та кібератак. Це призведе до втратити конфіденційність, але якщо не інвестувати конфіденційну інформацію про клієнтів і пацієнтів, а також про порушення їх конфіденційності, щоб зберегти важливі дані про них або виявити шахрайство з їхніми особистими уподобаннями. Особливо це стосується сфери охорони здоров'я, де особиста та медична інформація може бути надзвичайно чутливою та потребує особливих зусиль. У цьому контексті особливо важливо забезпечити безпеку та конфіденційність особистих даних, які зберігаються на підприємствах, які працюють у соціальній сфері. Стаття розглядає різні стратегії та методи захисту, включаючи використання програмних продуктів для автоматизації бізнес-процесів та впровадження систем захисту на основі Blockchain технологій. Ці методи допомагають забезпечити надійний захист даних і зменшити ризики викрадання або несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації. З розвитком технологій та поширенням кіберзагроз актуальність такої статті лише зростає, оскільки підприємства соціальної сфери повинні постійно оновлювати свої підходи до захисту даних, щоб залишатися на високому рівні безпеки в цифровій епохі.

Аналіз розроблених стратегій та методів захисту даних в соціальній сфері вказує на необхідність постійного удосконалення та впровадження новітніх технологій з метою забезпечення надійності та безпеки інформації, що є критичним для успішної діяльності підприємств у цій галузі.

Ключові слова: захист даних, підприємства соціальної сфери, безпека інформації, конфіденційність, Blockchain, цифрові системи управління, стратегії захисту, ризики, надійність, безпека.

Abstract

Kostiuk Yuliia Volodymyrivna Doctor of Philosophy (PhD), Senior lecturer of the Department of Software Engineering and Cybersecurity of the Faculty of Information Technologies, State University of Trade and Economics, Kyiv

Kravchenko Dmytro Valeriyovych Master of the Faculty of Information Technologies, specialty 125 "Cybersecurity and Information Protection", State University of Trade and Economics, Kyiv

DATA PROTECTION METHODS IN SOCIAL SECTOR ENTERPRISES

The article explores the key methods and strategies for protecting against data breaches in social sector enterprises. Emphasis is placed on the importance of ensuring data security in this sector, where information about clients, employees, and partners holds particular confidentiality and value. The advantages of using software products in the field of social enterprise automation are discussed, which facilitate data management, ensure efficient operation, and enhance information security. Special attention is given to the operation of security systems based on Blockchain technologies. It is noted that these technologies enable the integrity and authentication of information, which is of utmost importance in the social sphere. Trust and data security are fundamental components in this field, and Blockchain-based security systems can provide the highest level of protection against various threats and attacks.

The topic of data storage methods in entrepreneurial social spheres is highly relevant in today's world, as the number of people gathering and expanding their domains grows, posing serious challenges related to increased confidentiality, reliability, and accessibility of information. Particularly with the transition to digital data management systems, which open up new opportunities for the existence of malice and cyber-attacks. This can lead to loss of confidentiality, but if confidential information about clients and patients is not invested in to preserve important data about them or to identify fraud with their personal preferences. It is especially important in this context to ensure the security and confidentiality of personal data stored in enterprises operating in the social sector. The article examines various strategies and methods of data protection, including the use of software products to automate business processes and the implementation of security systems based on Blockchain technologies. These methods help ensure reliable data protection and reduce the risks of theft or unauthorized access to confidential information. With the development of technologies and the proliferation of cyber threats, the relevance of such an article only increases, as social sector enterprises must constantly update their approaches to data protection to remain at a high level of security in the digital age.

Keywords: data protection, social sector enterprises, information security, confidentiality, Blockchain, digital management systems, security strategies, risks, reliability, security.

Постановка проблеми

Необхідність забезпечення надійної захищеності даних на підприємствах соціальної сфери є актуальною у зв'язку зі зростаючою кількістю кіберзагроз та ризиків втрати конфіденційності інформації, спричинених розвитком цифрових технологій. Це ставить під загрозу безпеку даних про клієнтів, працівників та партнерів соціальних підприємств. Проблема полягає у тому, що інформація, що знаходиться у соціальній сфері, відрізняється особливою чутливістю та важливістю, тому втрата або неправомірний доступ до неї може призвести до серйозних наслідків, включаючи порушення конфіденційності, збитки у фінансовому плані та втрату довіри клієнтів. Вирішення цієї проблеми передбачає розробку та впровадження ефективних стратегій та методів захисту даних, які забезпечать їх надійність і безпеку в епоху цифрових технологій. Методи захисту даних на підприємствах соціальної сфери відіграють надзвичайно важливу роль у забезпеченні безпеки та конфіденційності інформації, що зберігається та обробляється в цій галузі. Одним з найефективніших методів є шифрування даних, яке дозволяє захистити їх від несанкціонованого доступу шляхом перетворення інформації в незрозумілу форму, яка може бути розшифрована лише за допомогою правильного ключа [1]. Крім того, мережеві заходи безпеки, такі як використання брандмауерів, систем виявлення вторгнень та моніторинг мережевого трафіку, грають важливу роль у запобіганні кібератак та захисту мережевої інфраструктури від небажаних зловмисників.

Іншим важливим аспектом є аутентифікація та авторизація користувачів, яка дозволяє впевнитися, що лише правильні користувачі мають доступ до системи та її ресурсів. Застосування сучасних методів аутентифікації, таких як двофакторна аутентифікація, може додатково збільшити рівень безпеки. Крім того, регулярне створення резервних копій даних допомагає запобігти втраті важливої інформації в разі її випадкового видалення або пошкодження [1 -2].

Освіта та навчання персоналу є ще одним важливим аспектом захисту даних. Працівники повинні бути навчені правилам кібербезпеки, включаючи створення безпечних паролів, виявлення підозрілої активності та захист від соціального інженірінгу. Нарешті, використання Blockchain технологій може забезпечити додатковий рівень безпеки шляхом створення децентралізованих та надійних систем зберігання та перевірки інформації. В цілому, поєднання цих методів дозволяє підприємствам соціальної сфери ефективно захищати конфіденційну інформацію та забезпечувати безпеку її обробки та зберігання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз попередніх досліджень у цій області є ключовим етапом для розуміння поточного стану та напрямків подальших досліджень методів захисту даних на підприємствах соціальної сфери. Попередні дослідження надають важливі відомості про стан безпеки даних, ефективність існуючих методів захисту, використання новітніх технологій у цій галузі, а також поточні виклики та тенденції. Цей аналіз може виявити ключові проблеми, які потребують уваги, і надати пропозиції щодо подальших напрямків дослідження. Наприклад, він може вказати на необхідність розробки нових стратегій захисту, вдосконалення існуючих технологій або розробки нових інструментів для виявлення та запобігання кіберзагрозам [1-4]. Такий аналіз допоможе визначити перспективні напрями досліджень і сприятиме подальшому розвитку цієї важливої галузі кібербезпеки. Досліджено розвиток технології Blockchain та можливості її використання для прискорення процесів розвитку підприємництва у різних сферах, у тому числі і у сфері бухгалтерського обліку, основних характерних рис присвячені праці вітчизняних та закордонних науковців: В.І. Пилявець, О.М. Балазнюк, та ін.

Мета статті - дослідження особливості методів захисту даних на підприємствах соціальної сфери з метою підвищення ефективності безпеки, а також розкриття переваг використання програмних продуктів у сфері автоматизації соціального підприємства та дослідження можливостей застосування Blockchain технологій для створення безпечних систем захисту даних.

Виклад основного матеріалу

У сучасних умовах дані можна класифі - кувати за різними сегментами, включаючи публічну інформацію про заходи соціального захисту, медичні дані, освітні дані, дані про працевлаштування та зайнятість, дані про демографію та населення, а також дані, що стосуються соціальних мереж та спільнот. З урахуванням різноманітності цих даних, проблема забезпечення їх безпеки стає дедалі більш актуальною.

На сьогоднішній день, із зростанням кількості кіберзагроз та ризиків втрати конфіденційності, необхідно звернути увагу на ефективні стратегії та методи захисту даних, особливо у сфері соціальних підприємств [1]. Класифікація даних за рівнем доступу до них визначається як публічні, корпоративні, конфіденційні, класифіковані або секретні та потенційно небезпечні дані. У контексті забезпечення безпеки цих даних, сукупність методів та засобів захисту включає програмні й апаратні засоби, захисні перетворення та організаційні заходи [2].

Найбільш поширеними методами технічного захисту інформації на підприємствах є використання захищеного обладнання, оснащення споруд і комунікацій інженерно-технічними системами, призначеними для автоматизованих систем та засобів обчислювальної техніки, а також виявлення та блокування потенційно небезпечних пристроїв. Для забезпечення високого рівня безпеки, важливо регламентувати роботу користувачів, технічного персоналу, програмних засобів та елементів баз даних з обмеженим доступом. Фізичні, апаратні та програмні методи захисту є важливими компонентами системи безпеки даних. Фізичні методи захисту включають заходи з зовнішнього захисту засобів обчислювальної техніки та територій, а також контроль доступу до них, зокрема за допомогою спеціально виділених місць для зберігання та обробки інформації. Робота з криптографічними, організаційними та сукупними методами захисту дозволяє забезпечити комплексний підхід до безпеки даних, що є надзвичайно важливим у сучасному цифровому світі.

Апаратні засоби захисту включають різноманітні електронні та електронно-механічні пристрої, які вбудовані у блоки електронних систем для забезпечення внутрішнього захисту даних. Вони мають різноманітні функції, такі як уникнення несанкціонованого зовнішнього та внутрішнього доступу, а також захист цілісності програмного забезпечення.

Програмні засоби захисту використовуються для реалізації логічних та інтелектуальних функцій захисту. Вони дозволяють контролювати доступ до системи за допомогою паролів, управляти правами доступу до ресурсів, моніторити активність користувачів і захищати дані від викрадання та вірусів [3, 5-6].

Криптографічні методи захисту включають шифрування даних у апаратних системах. Вони використовуються для захисту інформації шляхом застосування різних методів шифрування, таких як стандартні криптографічні протоколи, використання ключів та випадкових чисел. Шифрування конфіденційної інформації є одним з ключових заходів безпеки на підприємствах соціальної сфери. Цей процес полягає в перетворенні звичайного тексту у незрозумілий для посторонніх шифрований вигляд за допомогою спеціальних алгоритмів, які використовуються для захисту важливої інформації від несанкціонованого доступу. Шифрування забезпечує високий рівень конфіденційності, запобігаючи читанню чи розумінню інформації без необхідного ключа або пароля [4, 6].

На підприємствах соціальної сфери шифрування використовується для захисту різноманітних видів даних, таких як особисті дані клієнтів, медичні записи, фінансова інформація, соціальні документи та інші конфіденційні матеріали. Застосування шифрування дозволяє зберігати ці дані в безпеці від зловмисників та забезпечити дотримання вимог законодавства щодо захисту персональних даних. Основні методи шифрування, що використовуються на підприємствах соціальної сфери, включають симетричне та асиметричне шифрування. У симетричному шифруванні один ключ використовується як для шифрування, так і для розшифрування даних, тоді як у випадку асиметричного шифрування використовуються два ключі: публічний та приватний. Застосування шифрування на підприємствах соціальної сфери вимагає використання сучасних криптографічних алгоритмів та систем управління ключами, а також ретельного контролю за доступом до ключів шифрування [3-5]. Крім того, важливо забезпечити постійне оновлення програмного забезпечення та вчасну реакцію на нові загрози безпеки.

Загалом, шифрування є ефективним і надійним засобом захисту конфіденційної інформації на підприємствах соціальної сфери, що допомагає забезпечити безпеку даних і підвищити довіру клієнтів та партнерів [2 -6].

Одним із ефективних способів захисту цих даних є використання криптографічних протоколів, які забезпечують конфіденційність, цілісність та доступність інформації [5]. Криптографія включає в себе широкий спектр технік і методів, спрямованих на захист даних від несанкціонованого доступу та забезпечення безпеки їх передачі та зберігання.

Одним із найпоширеніших криптографічних протоколів є TLS/SSL (Transport Layer Security/Secure Sockets Layer), який використовується для захищеного обміну даними між клієнтами і серверами через Інтернет. Ці протоколи забезпечують шифрування даних під час їх передачі та перевірку достовірності сторін. Крім того, IPsec (Internet Protocol Security) використовується для захисту IP-пакетів, що передаються по мережі Інтернет. Він забезпечує шифрування даних та аутентифікацію користувачів, що зменшує ризик несанкціонованого доступу до інформації. Протоколи PGP (Pretty Good Privacy) та GPG (GNU Privacy Guard) використовуються для захисту електронної пошти та файлів шляхом шифрування та цифрового підпису, що дозволяє забезпечити конфіденційність та цілісність даних [4-6].

AES (Advanced Encryption Standard) є симетричним алгоритмом шифрування, який застосовується для захисту конфіденційної інформації під час її зберігання та передачі. RSA (Rivest-Shamir-Adleman) використовується для створення цифрових підписів та обміну ключами для симетричного шифрування, що дозволяє забезпечити безпеку даних у цифровому середовищі.

Використання цих криптографічних протоколів на підприємствах соціальної сфери допомагає забезпечити безпеку конфіденційної інформації та підвищує відповідальність у використанні цифрових технологій [4-5]. Однак важливо пам'ятати, що ефективний захист даних вимагає не лише використання криптографічних протоколів, але й правильного налаштування та постійного моніторингу систем безпеки.

Впровадження технології захисту даних Blockchain на підприємствах соціальної сфери є перспективним і ефективним заходом для забезпечення безпеки та надійності зберігання конфіденційної інформації. Blockchain, спочатку використовуваний в криптовалютних транзакціях, став досить привабливим інструментом для захисту даних завдяки своїм унікальним властивостям, таким як децентралізація, непідробність історії транзакцій та криптографічний захист. Основним перевагою використання Blockchain є можливість створення розподіленої бази даних, яка зберігається на кожному вузлі мережі, що робить її вкрай стійкою до злому або маніпуляцій. Кожен блок даних в мережі має унікальний хеш, який залежить від вмісту самого блоку і хеша попереднього блоку, що ускладнює зміну даних без виявлення. Це забезпечує непідробність історії та надійність інформації. Крім того, Blockchain дозволяє забезпечити прозорість та відстежуваність всіх транзакцій [7]. Завдяки децентралізованій природі мережі, всі учасники мають можливість переглядати та перевіряти дані без посередників чи посередницьких установ. Це особливо корисно в сферах, де важлива прозорість та відкритість діяльності.

Ще однією важливою перевагою Blockchain є його високий рівень безпеки. Криптографічні методи, використовувані в Blockchain, забезпечують надійний захист від хакерських атак та несанкціонованого доступу до даних. Впровадження технології захисту даних Blockchain на підприємствах соціальної сфери відкриває широкі можливості для підвищення рівня безпеки, ефективності та довіри у зберіганні та обробці конфіденційної інформації. Ця інноваційна технологія може стати ключовим фактором в успішному забезпеченні захисту даних та відповідності нормативним вимогам у сфері обробки особистої інформації.

Використання технології захисту даних Blockchain в соціальній сфері може приносити значні переваги і забезпечувати необхідний рівень безпеки. Blockchain є особливою структурою даних, де кожен блок або запис містить основну інформацію, власний хеш та хеш попереднього блоку, що створює послідовність блоків. Ця послідовність утворюється за унікальними хешами, які можна порівняти з відбитком пальця людини, гарантуючи їхню унікальність. Будь-які зміни в будь-якому з блоків призведуть до зміни хешу, що забезпечить недопущення модифікацій даних без належних авториза - ційних прав. Ця структура робить Blockchain надзвичайно безпечним і надійним механізмом збереження та передачі інформації [8].

Графічне зображення (рис. 1) ілюструє принцип роботи Blockchain, демонструючи послідовність блоків та зв'язки між ними, надаючи конкретний приклад того, як дані зберігаються та організовані в Blockchain. Це допомагає краще розуміти його функціонування та переваги використання у сфері захисту даних. [6-8].

Genesis block

Рис. 1. Послідовність блоків в Blockchain

Кожен блок у системі Blockchain має власний унікальний ідентифікатор у вигляді хешу, який включає в себе інформацію про дані в цьому блоку та хеш попереднього блоку. Ця структура дозволяє кожному блоку послідовно вказувати на попередній, утворюючи ланцюжок блоків. Однак перший блок у цьому ланцюжку, відомий як genesis блок, є винятковим, оскільки він не має попередника, оскільки це початок ланцюжка.

У технології Blockchain існують два основних механізми консенсусу: Proof of Work (PoW) та Proof of Stake (PoS), який вперше був впроваджений у Bitcoin, вимагає від майнерів розв'язувати складні математичні завдання, щоб підтвердити та обробити транзакції. Завдяки цьому механізму, мережа отримує гарантію безпеки та надійності. З іншого боку, PoS працює на основі володіння криптовалютою, де ймовірність того, що деяка особа стане обраною для створення нового блоку, залежить від кількості криптовалюти, яку вона утримує [7]. Цей метод ефективно використовує ресурси, оскільки не потребує великих обчислювальних можливостей, і має потенціал стимулювати учасників мережі до активної участі та власного інвестування в систему.

Незважаючи на те, що обидва механізми служать для досягнення консенсусу в мережі, вони мають відмінності в підходах та вимогах до учасників. Тим не менш, можливість їх взаємодії в мережі Blockchain відкриває шлях до створення більш гнучких та оптимізованих протоколів консенсусу. Але ці два механізми можуть взаємодіяти між собою, виконуючи однакові функції.

Механізм консенсусу Proof of Work (PoW) відіграє вирішальну роль у функціонуванні різних Blockchain-мереж та має важливе значення для забезпечення інтегрітету та безпеки цих систем. Учасники цього процесу, відомі як майнери, виконують складні обчислювальні завдання, які вимагають значних обчислювальних ресурсів [8]. Ці завдання дозволяють майнерам створювати нові блоки з транзакціями та додавати їх до ланцюжка блоків. Сутність PoW полягає в тому, що майнерам потрібно вирішувати математичні головоломки, які зазвичай базуються на хеш-функціях, таких як SHA-256 у випадку Bitcoin. Вони роблять це шляхом спроб і помилок, перебираючи велику кількість випадкових значень, поки не знайдуть спеціальний код, який відповідає певним критеріям. Перший майнер, який успішно вирішує головоломку, має право додати новий блок до ланцюжка та отримує винагороду в криптовалюті за свою працю.

Однією з головних переваг механізму PoW є його здатність до запобігання атакам та забезпечення безпеки мережі. Через те, що вирішення кожної головоломки вимагає значних обчислювальних зусиль, виконання будь-яких зловмисних дій вимагає великих витрат енергії та ресурсів. Такий підхід робить мережу більш стійкою до атак 51%, коли зловмисники намагаються отримати контроль над більшістю обчислювальної потужності мережі [6-8].

Незважаючи на свою ефективність у багатьох аспектах, механізм PoW має деякі недоліки, зокрема велику енерговитратність та обмежену масштабованість. Саме через це почали досліджуватися та розвиватися альтернативні методи консенсусу, серед яких особливо виділяється Proof of Stake (PoS). Процес розв'язання складних математичних головоломок для створення нових блоків вимагає великої кількості обчислювальних ресурсів, що призводить до високого енергоспоживання. Це створює проблеми з екологічною стійкістю та може бути неекономічним для майнерів у районах з високими тарифами на електроенергію [7 -8].

Крім основних обмежень механізму Proof of Work (PoW) слід відзначити також його значні енерговитрати. Майнінг, що є процесом розробки нових блоків у мережі за допомогою PoW, вимагає великих обчислювальних потужностей, що в свою чергу призводить до значного споживання електроенергії. Це не лише створює екологічні проблеми, але також може бути неефективним з фінансової точки зору, особливо у випадку, коли вартість

електроенергії вища за дохід від майнінгу. Такі високі витрати можуть обмежувати доступ до майнінгу меншим гравцям, що відбивається на децентралізованої! мережі. Таким чином, це стає перешкодою для більш широкого застосування технології Blockchain, зокрема в соціальній сфері, де ефективне використання ресурсів має важливе значення.

У зв'язку з цим розвиток та дослідження альтернативних методів консенсусу стали актуальними. Один із таких методів - Proof of Stake (PoS) - виходить за межі класичного підходу до формування блоків. У PoS майнери, або, точніше, валідатори, відіграють роль в забезпеченні безпеки та виконанні операцій у мережі в залежності від обсягу криптовалюти, яку вони утримують [7]. Цей метод, в порівнянні з PoW, має ни.зьттті витрати на енергію, оскільки не потребує великих обчислювальних ресурсів для створення блоків. Також, PoS може бути більш масштабованим та ефективним у відношенні до швидкості обробки транзакцій.

Криптографічне завдання, що стоїть перед майнерами, полягає в пошуку правильного значення nonce, яке дозволить їм створити новий блок у Blockchairn. Nonce, або одноразовий номер, є частиною заголовка блоку і використовується для генерації хеш-значення, яке задовольняє встановлені вимоги В^кЛату. Процес полягає в тому, що кожен майнер починає зі значення nonce та перевіряє, чи отримане хеш-значення менше цільового значення Blockcha^. У Bitcoin для цього використовується алгоритм хешування SHA-256, який повертає хеш фіксованої довжини [8].

Послідовність чисел від 0 до 232 розглядається майнером у спробі знайти відповідне значення nonce, що задовольняє критеріям Block^a^, і цей процес повторюється, доки не буде досягнуто успішного результату (рис. 2).

Мета Blockchain-мережі, яка є однією з ключових складових для забезпечення цілісності та безпеки, визначається у вигляді 256-бітного числа. Це число функціонує як визначник для всіх майнерів, які беруть участь у процесі створення нових блоків у мережі. Для того щоб блок був прийнятий мережею, необхідно, щоб хеш SHA-256 заголовка блоку, що складається з nonce (випадкового числа) та інших даних, був меншим або рівним поточному цільовому значенню.

Складність криптографічної головоломки, яку майнерам потрібно розв'язати, визначається кількістю початкових нулів у цільовому значенні. Кожне початкове нуль додає до завдання значну складність, оскільки збільшує ймовірність успішного знаходження відповідного nonce експоненціально. Зростання складності головоломки забезпечує надійність мережі та ускладнює проведення будь-яких зловмисних дій, оскільки для їх успішної реалізації потрібно значні обчислювальні ресурси та час.

Рис. 2. Алгоритм роботи консенсусу PoW

У консенсусі PoW складність регулюється з метою забезпечення сталого темпу генерації нових блоків у мережі. Це досягається шляхом автоматичного налаштування складності завдань, які майнери повинні вирішувати для створення нового блоку. Через це PoW здатен підтримувати приблизно однаковий час блокування, що є ключовим аспектом для забезпечення стабільності мережі та запобігання змінам у темпі транзакцій. Наприклад, у мережі Bitcoin час блокування складає приблизно 10 хвилин.

Цей механізм автоматичного регулювання складності ґрунтується на глобальній мережевій активності та обсязі оброблених транзакцій. Якщо час блокування стає коротшим або довшим, ніж цільове значення, то складність завдань наступного блоку змінюється відповідно, з метою відновлення бажаного темпу генерації блоків. Такий механізм регулювання дозволяє мережі адаптуватися до змін у її активності та зберігати стабільний ритм блокування, забезпечуючи при цьому ефективність та надійність функціонування [7].

PoW представляє собою демократичну систему на основі лотереї, де кожен вузол може брати участь у майнінгу та отримувати нагороди. Зараз виграшний майнер отримує 12,5 BTC за кожен створений блок. У свою чергу, консенсус PoS призначений для вирішення певних недоліків PoW, працюючи на основі вибору валідаторів залежно від їхнього обсягу криптовалюти та участі у стейкінгу (рис. 3). Ці валідатори, які отримали відповідне стейкінг - забезпечення, отримують комісію за обробку транзакцій, стимулюючи їхню активну участь у мережі.

Рис. 3. Принцип роботи PoS

Механізми консенсусу Proof of Work (PoW) та Proof of Stake (PoS) є важливими для оптимального функціонування технології Blockchain. Кожен з них має свої переваги і недоліки. Proof of Work забезпечує високий рівень безпеки, однак він вимагає значних енергетичних витрат. У свою чергу, Proof of Stake відрізняється більшою енергоефективністю, але може мати тенденцію до централізації. На сьогоднішній день не існує ідеального рішення для проблем безпеки, проте комбінація обох механізмів консенсусу є важливою для забезпечення ефективності роботи Blockchain.

Proof of Work успішно застосовується у Bitcoin протягом багатьох років, а Proof of Stake набуває популярності як більш стійка альтернатива [7-8].

Механізми консенсусу Proof of Work (PoW) та Proof of Stake (PoS) є важливими для оптимального функціонування технології Blockchain. Кожен з них має свої переваги і недоліки. Proof of Work забезпечує високий рівень безпеки, однак він вимагає значних енергетичних витрат. У свою чергу, Proof of Stake відрізняється більшою енергоефективністю, але може мати тенденцію до централізації. На сьогоднішній день не існує ідеального рішення для проблем безпеки, проте комбінація обох механізмів консенсусу є важливою для забезпечення ефективності роботи Blockchain. Proof of Work успішно застосовується у Bitcoin протягом багатьох років, а Proof of Stake набуває популярності як більш стійка альтернатива.

Технологія Blockchain може бути успішно використана у соціальній сфері наступними способами: управління благодійністю, створення прозорої та надійної системи управління благодійними внесками, яка дозволить відстежувати всі транзакції та забезпечить ефективне розподілення коштів; реєстрація та захист прав людини, використання Blockchain для виявлення та фіксації порушень прав людини, таких як рабство, торгівля людьми та політичне переслідування, що сприятиме забезпеченню захисту та відновленню прав людини; управління медичними даними, зберігання та обробка медичних даних за допомогою Blockchain, що дозволить пацієнтам мати повний доступ до своїх медичних записів і полегшить доступ до медичних послуг, забезпечуючи одночасно їх конфіденційність та цілісність.

Висновки

Захист даних на підприємствах соціальної сфери є важливою складовою їхньої діяльності, оскільки вони опікуються конфіденційною та особистою інформацією своїх клієнтів та співробітників. Ефективний захист даних передбачає використання комплексу технічних та організаційних заходів, таких як шифрування, мережеві заходи безпеки, аутентифікація та авторизація, створення резервних копій та навчання персоналу з питань кібербезпеки.

З метою забезпечення оптимального рівня захисту даних на підприємствах соціальної сфери, необхідно постійно аналізувати та вивчати поточні тенденції у сфері кібербезпеки. Швидкі зміни в технологічному середовищі вимагають вдосконалення захисних стратегій та впровадження новітніх методів захисту даних. Використання Blockchain технологій може стати не лише актуальним, але й ефективним доповненням до існуючих методів захисту даних. Blockchain, відомий своєю безпекою та непідробними характеристиками, може забезпечити додатковий рівень цілісності та надійності інформації. Завдяки розподіленій природі цієї технології, дані зберігаються у блоках, які послідовно зв'язані між собою та захищені криптографічною підписом. Це робить будь -які спроби маніпулювання чи зміни даних практично неможливими без належного авторизованого доступу. Такий підхід дозволяє створити систему, яка не тільки запобігає несанкціонованому доступу до даних, але й забезпечує їхню інтегрітет та достовірність. Загалом, використання Blockchain технологій у поєднанні з іншими методами захисту даних може стати перспективним напрямком у забезпеченні безпеки інформації на підприємствах соціальної сфери.

Методи захисту даних на підприємствах соціальної сфери стають все більш важливими в контексті зростання кількості цифрових загроз та необхідності збереження конфіденційності та цілісності інформації. Організації у сфері охорони здоров'я, освіти, благодійності та інші галузі мають велику відповідальність за збереження особистих даних своїх клієнтів та співробітників. У зв'язку з цим важливо вживати ефективні заходи захисту даних, щоб уникнути порушень безпеки та витоку інформації.

Одним з основних методів захисту даних є використання криптографії. Цей метод передбачає шифрування конфіденційної інформації, щоб лише авторизовані користувачі мали до неї доступ. Шифрування може бути застосоване до електронної пошти, баз даних, файлів і транзакцій, забезпечуючи їхню безпеку від несанкціонованого доступу.

Іншим важливим методом є створення резервних копій даних. Регулярне створення і зберігання резервних копій дозволяє відновити дані в разі їхньої втрати чи пошкодження внаслідок кібератак, природних катастроф або людського помилки. Важливо також забезпечити захист інфраструктури для зберігання резервних копій, щоб уникнути їхнього несанкціонованого доступу. Також слід звернути увагу на використання механізмів контролю доступу. Ці механізми дозволяють обмежувати доступ до конфіденційної інформації лише авторизованим користувачам за допомогою паролів, біомет - ричних даних або інших методів аутентифікації. Крім того, рекомендується використовувати принцип найменших привілеїв, щоб обмежити можливості несанкціонованого доступу до критичних систем і даних. Іншим ефективним методом захисту даних є навчання персоналу. Працівники підприємства повинні бути ознайомлені з основними правилами кібербезпеки, процедурами реагування на інциденти та практиками безпеки інформації. Регулярні навчальні курси і тренінги допомагають усвідомити загрози і підвищити рівень культури безпеки серед персоналу.

Враховуючи постійну еволюцію кіберзагроз та зростаючу складність кібератак, підприємства соціальної сфери повинні систематично оновлювати та удосконалювати свої стратегії захисту даних. Тільки комплексний підхід, що поєднує технічні та організаційні заходи, забезпечить найвищий рівень безпеки конфіденційної інформації та довіри клієнтів та партнерів.

Література

1. Остапов, С.Е., Євсеєв, С.П., & Король, О.Г. (2020). Кібербезпека: сучасні технології захисту: навч. Посібник.- Львів: Новий світ. - 678 с.

2. Очиченко, О. (2007). Захист конфіденційної інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, Юридичний радник №4(18).

3. Додон, О., & Коваленко, О. (2023). Інформаційні технології в системі соціального захисту. Modeling the development of the economic systems, (2), 74-78.

4. Saqib Ali, Taiseera Al Balushi, Zia Nadir & Omar Khadeer Hussain (2018). Cyber Security for Cyber Physical Systems. - Cham, Switzerland: Springer, 174 p.

5. Тарнавський, Ю.А. (2018). Технології захисту інформації: підручник / Ю.А. Тарнавський.- Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського. - 162 с.

6. Горбенко, І.Д. & Горбенко, Ю.І. (2013). Прикладна криптологія. Підручник. Харків. 878с.

7. Четверіков, І. О. (2020). Технологія Blockchain в системі захисту інформації Моделювання та інформаційні системи в економіці: зб. наук. пр. Київ: КНЕУ. Вип. 99. С. 162-169.

8. English, E., Davine, А. & Kim, M. (2018). Advancing Blockchain Cybersecurity: Technical and Policy Considerations for the Financial Services Industry.

References

1. Ostapov, S.E., Yevseiev, S.P. & Korol, O.H. (2020). Kiberbezpeka: suchasni tekhnolohii zakhystu: navch. posibnyk [Cyber security: modern protection technologies] Lviv: Novyi svit [in Ukrainian].

2. Ochychenko, O. (2007). Zakhyst konfidentsiinoi informatsii v informatsiino-telekomuni- katsiinykh systemakh [Protection of confidential information in information and telecommunication systems] Yurydychnyi radnyk - Legal adviser, №4(18) [in Ukrainian].

3. Dodon, O., & Kovalenko, O. (2023). Informatsiini tekhnolohii v systemi sotsialnoho zakhystu [Information technologies in the social protection system] Modeling the development of the economic systems, (2), 74-78 [in Ukrainian].

4. Saqib Ali, Taiseera Al Balushi, Zia Nadir & Omar Khadeer Hussain (2018). Cyber Security for Cyber Physical Systems. - Cham, Switzerland: Springer, 174 p.

5. Tarnavskyi, Yu.A. (2018). Tekhnolohii zakhystu informatsii: pidruchnyk [Information protection technologies] KPI im. Ihoria Sikorskoho [in Ukrainian].

6. Horbenko, I.D. & Horbenko, Yu.I. (2013). Prykladna kryptolohiia [Applied cryptology] Kharkiv [in Ukrainian].

7. Chetverikov, I. O. (2020). Tekhnolohiia Blockchain v systemi zakhystu informatsii

[Blockchain technology in the information protection system] Modeliuvannia ta informatsiini systemy v ekonomitsi: zb. nauk. pr. - Modeling and information systems in the economy, Kyiv: KNEU, 99, 162-169 [in Ukrainian].'

8. English, E., Davine, А. & Kim, M. (2018). Advancing Blockchain Cybersecurity: Technical and Policy Considerations for the Financial Services Industry.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Створення спеціалізованої програми на мові програмування Турбо Паскаль для обробки інформації, що вноситься в бази даних по приватних підприємствах. Постановка задачі і структура зберігаючих даних. Розробка алгоритмів основної програми та процедури Is.

    курсовая работа [27,0 K], добавлен 07.10.2010

  • Принципи інформаційної безпеки. Статистика атак в Інтернеті. Засоби захисту інформації у системах передачі даних. Загальні поняття та визначення в галузі проектування захищених автоматизованих систем. Захист телефонної лінії від прослуховування.

    магистерская работа [1,2 M], добавлен 07.03.2011

  • Поняття та переваги реляційної бази, автоматизація аналізу даних. Опис основних компонентів сховища даних AS/400. Процес перетворення оперативних даних в інформаційні. Багатовимірні бази даних (MDD). Опис даних і створення файлів в інтеграційних базах.

    реферат [36,8 K], добавлен 14.01.2012

  • Використання баз даних та інформаційних систем. Поняття реляційної моделі даних. Ключові особливості мови SQL. Агрегатні функції і угрупування даних. Загальний опис бази даних. Застосування технології систем управління базами даних в мережі Інтернет.

    курсовая работа [633,3 K], добавлен 11.07.2015

  • Порівняльна характеристика систем зберігання даних MaxTronik i Qsan, дослідження їх структури й принципу роботи. Типи носіїв даних. Інтерфейси систем зберігання даних та причини їх втрати. Технологія та рівні RAID. Особливості продуктів MaxTronic та Qsan.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 20.11.2014

  • Регулярний тип даних мови Pascal, що дозволяє в програмі задавати структуру даних, яка називається масивом. Поняття одновимірного та багатовимірного масиву. Прямі методи сортування масивів, типи даних. Таблиця результативності гравців футбольної команди.

    лекция [411,2 K], добавлен 24.07.2014

  • Поняття інформації її властивості. У чому полягає робота брандмауера. Переваги використання брандмауера. Основи роботи антивірусних програм. Методи збору, обробки, перетворення, зберігання і розподілу інформації. Основні методи антивірусного захисту.

    реферат [26,8 K], добавлен 29.05.2014

  • Основи безпеки даних в комп'ютерних системах. Розробка програми для забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу: шифрування та дешифрування даних за допомогою криптографічних алгоритмів RSA та DES. Проблеми і перспективи криптографії.

    дипломная работа [823,1 K], добавлен 11.01.2011

  • Основи технології запису на оптичні диски. Довготривале зберігання інформації на оптичних носіях. Дослідження існуючих програмних і технічних засобів шифрування даних. Можливі рішення проблем і попередження злому. Програмні засоби шифрування даних.

    дипломная работа [4,0 M], добавлен 27.01.2012

  • Задачі інформаційних систем криптографічного захисту інформації. Принципи шифрування даних на основі використання хеш-функцій. Розробка програмних компонентів інформаційних систем криптографічного захисту інформації. Види криптографічних алгоритмів.

    курсовая работа [2,7 M], добавлен 23.01.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.