Світові практики цифровізації надання послуг з працевлаштування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світові практики цифровізації надання послуг з працевлаштування

Вступ

Гуманізований підхід управління на основі довіри, відповідальності, особистої чесності та соціальної чутливості є основою концепції доброго врядування (good governance) В той же час одним з головних принципів доброго врядування є інноваційність та відкритість до змін, що передбачає готовність до пошуку та аналізу доцільності впровадження ефективних рішень. Цифровізація є ознакою сучасності, що значно змінює модель взаємодії громадян та держави: функціонування сайтів та інтернетпорталів, розширення переліку послуг, що надаються в онлайн форматі, запровадження моделей е-врядування, е-демократії тощо [1, с. 8; 2, с. 15]. В Україні наразі відбувається децентралізація управління та цифровізація всіх сфер діяльності. Пандемія COVID-19 активізувала впровадження цифрових технологій в усі сфери суспільної та виробничої діяльності. Науково-технічний прогрес та інноваційний прорив в розвитку інформаційних технологій зумовили зміни в усіх сферах суспільного життя. Це стало основою усвідомлення необхідності реінжинірингу економічних і організаційних моделей і процесів, переорієнтації освітньої системи і ринку праці зокрема. Однією зі світових тенденцій сучасності є перерозподіл виконання робочих функцій між людьми, цифровими технологіями і алгоритмами, машинами. Також передбачається, що частка завдань з адміністративних та інформаційних пошуків, аналізу інформації та прийняття рішень збільшуватиметься в усіх сферах діяльності, а в подальшому це очікує сфери особистісної комунікації та взаємодії, консультування, управління [13].

Впровадження нових форм та інструментів надання послуг, модернізація існуючих потребує дотримання принципів наступності, системності та взаємоузгодженості, а також забезпечення стандартів якості надання послуг. За час свого існування службою зайнятості впроваджено технології надання послуг клієнтам, які довели свою ефективність та результативність. Проте розвиток інформаційних технологій, розширення каналів комунікації, глобалізаційні процеси та пандемічні виклики висувають необхідність осмислення й впровадження змін. Проблеми зайнятості та аналіз тенденцій розвитку ринку праці є предметом дослідження зарубіжних та вітчизняних науковців: А. Колота [5], В. Петюха, Е. Лібанової, Л. Лісогор, Ю. Маршавіна та ін. Дослідженню аналізу змісту нових форм зайнятості, імперативам розвитку ринку інноваційної праці в Україні присвячено наукові дослідження В. Близнюк [4], І. Петрової [4], Т. Бурлай, В. Костриці [10] та ін. Аналізу інституційних складових трансформаційних перетворень ринку праці України присвячено наукові наробки Н. Діденко, С. Калініна [ 3], О. Ковбаско та ін.

Виклад основного матеріалу. Визнання важливості впровадження сервісно (клієнто) орієнтованої діяльності державних інституцій утверджує в необхідності забезпечення доступності надання якісних послуг клієнтам. Це потребує перегляду стратегії діяльності та трансформації виробничих процесів. Так, наприклад, реалізація принципу win-win, за яким від взаємодії виграють всі залучені сторони, сприяє зростанню клієнтоорієнтованості та є реакцією бізнес-середовища на світові глобалізаційні процеси.

В системі соціально-економічних явищ важливе місце займають категорії "зайнятість" та "безробіття". Ці категорії характеризують стан реалізації права громадян на працю, отримання винагороди тощо. Ефективна взаємодія державних інституцій та органів місцевого самоврядування, профспілкових і громадських об'єднань, що відстоюють інтереси працюючих, роботодавців та їх об'єднань, закладів освіти як на національному, так і на регіональному і місцевих рівнях забезпечує реалізацію конституційних прав громадян у сфері праці та зайнятості. Здійснюючи заходи в сприянні працевлаштуванні, служба зайнятості співпрацює з підприємствами, установами, організаціями та надає послуги різним категоріям громадян. Технології та форми взаємодії змінюються - впроваджуються цифрові технології, індивідуалізація надання послуг та розширення каналів комунікації - і тому потребують осмислення та впровадження нових ресурсних можливостей.

Аналіз досвіду провідних країн світу (Великобританії, Естонії, США, Сінгапуру та ін.) засвідчує, що система цифрового врядування надає комплексний підхід задоволення потреб громадян, держави та бізнесу задля суспільного добробуту, у тому числі у сфері працевлаштування та зайнятості [ 6-9]. Єдина система пов'язаних вебпорталів дозволяє зареєстрованому користувачеві отримати послуги та надати зворотній відгук. Використання електронних ресурсів забезпечує інформування про послуги, подання запитів та ін. зайнятість послуга сайт

В контексті нашого дослідження зазначимо, що наразі в Україні функціонує оновлений сайт державної служби зайнятості України (dcz.gov.ua), який містить: інформацію щодо структури та управління в сфери зайнятості; інформаційні блоки про перелік та умови отримання послуг "Громадянам", "Роботодавцям", "Аналітика та статистика" та ін.; електронні сервіси "Електронна черга", "Електронний кабінет шукача роботи", "Електронний кабінет роботодавця"; інтегровані вебпортали пошуку вакансій та регіональних служб зайнятості; освітній портал (skills.dcz.gov.ua), на якому розміщено інформаційні та навчальні ресурси для громадян, роботодавців та працівників служби та ін. Ці сервіси надають можливість дистанційно, в зручний час ознайомитись з переліком і порядком отримання послуг, що надаються службою зайнятості: здійснення самостійного онлайн пошуку роботи і добору працівників, у тому числі відеорезюме та онлайн співбесіди шукачів роботи з роботодавцями, відкриття власної справи, отримання нової професії та підвищення кваліфікації та ін. Працівники служби зайнятості надають послуг з використанням платформ онлайн комунікації, месенджерів, соціальних мереж, зокрема Zoom, Facebook, Viber, LinkedIn, Scype, Telegram-каналів та ін. Підвищення кваліфікації співробітників здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання. Проте подальше впровадження цифрових технологій є важливим та необхідним для модернізації функціонування та управління сферою працевлаштування та зайнятості, провадження активної політики на ринку праці, партнерства і соціального діалогу, створення сприятливих умов для сталого розвитку підприємств та підтримки підприємництва [10, с. 31].

Наприклад, Агентство зайнятості та навчання (Employment and Training Administration, далі - ETA), яке реалізує політику в сфері сприяння зайнятості та працевлаштування Міністерства праці США (www.dol.gov), використовує розгалужену систему взаємоповязаних вебпорталів з інформування клієнтів щодо зайнятості та отримання цих послуг в онлайн форматі:

CareerOneStop - портал, який надає максимально повну інформацію користувачам з питань визначення професійних інтересів, ознайомлення з професіями, підходами щодо побудови кар'єри, пошуку роботи, використання. Цей ресурс використовує дані Міністерства праці США, Бюро статистики праці, Агентства з питань зайнятості та навчання, інформацію про ринок праці LMI WorkforceGPS та мережі професійної інформації O * NET [11];

apprenticeship.gov/ - задоволення інформаційних запитів роботодавців, шукачів роботи, надавачів освітніх послуг щодо учнівства, стажування, наставництва;

mynextmove.org - портал професійного інформування мережі O * NET з питань професійного самовизначення, на якому розміщено описи понад 900 професій в частині необхідних знань, вмінь, здібностей, психологічних якостей, перспектив зайнятості, рівня заробітної плати і необхідної освіти, "подібних" професій, інформування потреб роботодавців у працівниках за територіальним поділом.

Особливу увагу заслуговує портал Worker Reemployment Portal (https://www.careeronestop.org/WorkerReEmployment/), який призначений для поглибленого інформування громадян з метою повернення їх до зайнятості (інформування про права, обов'язки, порядок отримання допомоги у разі безробіття; дослідження власного професійного капіталу (аналіз професійних інтересів, вподобань, ціннісних орієнтацій в бажаній або роботі за новим напрямом; створення ефективного резюме (інформування про види резюме, підготовка індивідуального резюме та шляхи його оновлення, підготовка супровідного листа, до співбесіди; поради з пошуку роботи в інтернеті; оформлення заявки на пошук роботи; мережевий пошук роботи (поради про використання сучасні методи пошуку роботи у формальному та неформальних секторах); професійні мережі в інтернет; послуги агенцій зайнятості та рекурутерів; підготовка до співбесід; програми для вирішення соціально-побутових програм. Архітектура порталів відзначається лаконічністю побудови, інформаційною наповненістю та легкістю побудови внутрішньосистемних звязків/посилань. Таким чином, функціонування комплексної системи вебпорталів забезпечують інформування про можливості обрання виду професійної діяльності, ознайомлення з сутністю професій, можливостями їх отримання та інформаційного супроводу на всіх етапах працевлаштування.

Заслуговує на увагу досвід польської служби зайнятості щодо подання запитів на отримання послуг онлайн. На вебсайті служби (psz.praca.gov.pl) надається інформація про послуги для безробітних і шукачів роботи, роботодавців, актуальну інформацію про ринок праці, наявні вакансії та календар запланованих заходів. База даних містить вакансії в Польщі, країнах ЄС та місць для стажування та практики, подані до центрів зайнятості роботодавцями та освітніми закладами (/oferty .praca.gov.pl).

На електронному порталі бюро зайнятості Польщі (https://www.praca.gov.pl/) за умови ідентифікації клієнта можливо надати запит щодо: реєстрації або скасування реєстрації особи як безробітної; подання заявки на роботу, повідомлення про початок підприємницької діяльності тощо. Кожна з позицій подання запиту передбачає проходження певного алгоритму з дотриманням законодавчих норм. Наприклад, узагальнений алгоритм подання заяви на отримання статусу безробітного передбачає виконання наступних кроків:

1. Вибір одержувача заяви (відповідного центру

зайнятості).

2. Заповнення опитувальника.

3. Вибір способу реєстрації (з відвідуванням центру

зайнятості чи ні).

4. Інформування про необхідний перелік документів для реєстрації.

5. Заповнення форм особистих даних для ідентифікації.

6. Деталізація даних про освіту, досвід, сімейний стан тощо.

7. Уточнення даних.

8. Контактна інформація.

9. Інформування про права та обов'язки, умови, за яких можливо втратити статус безробітного.

10. Можливість ознайомлення із заповненими формами щодо реєстрації.

11. Уточнення дати і часу відвідування центру зайнятості.

12. Підтвердження інформації про надсилання реєстраційної форми з вкладеннями до одержувача.

Це дозволяє максимально повно поінформувати клієнта про порядок реєстрації для користування послугами та перебування на обліку.

Заявку про вакансію роботодавець подає лише до одного центру зайнятості за місцем його реєстрації або фактичного перебування. Описи вакансій мають відповідати нормам чинного законодавства та не містити дискримінаційних вимог. Роботодавець, якого визнано порушником норм трудового законодавства протягом календарного року, не може подавати заявку на заповнення вакансії. В описі вакансії роботодавець зазначає свої реєстраційні дані, інформацію про організаційно - правову форму, вид діяльності, кількість працівників, інформацію про вакантну посаду (найменування професії, посади.), характеристика місця роботи, характеру, умов праці та її оплати. Важливою особливістю є те, що роботодавець самостійно зазначає кількість кандидатів, яких потрібно направляти на співбесіду, а також заповнює опис очікувань від кандидатів на роботу(наприклад, рівень освіти, опис необхідних навичок, рівень кваліфікації / дозволів чи сертифікатів, рівень володіння іноземною мовою, опис професійного досвіду тощо), що значно покращує попередній добір кандидатів. Для заповнення описів можуть використовуватись національні описи професій, в тому числі й в онлайнформаті [12]. Також зазначається термін дії пропозиції роботи, бажана частота контактів співробітника центру занятості з представником роботодавця, доцільність пропонування роботи громадянам країн ЄС відповідно до EURES, надання оголошення про вакансію до інших центрів зайнятості.

Міжнародний досвід надання послуг з працевлаштування засвідчує, що такі послуги надаються як державними, так і приватними інституціями. Оголошення про вакансії та резюме шукачів роботи розміщуються як на національних порталах, так і приватних вебсайтах. Національні портали з працевлаштування надають комплекс послуг: професійне інформування, діагностика, допомога в складанні та розміщення резюме, підготовка до співбесіди, доступ до баз резюме, можливість участі в програмах, спрямованих на професійний розвиток осіб, які шукають роботу.

Технологічні та цифрові новації змінюють бізнес-моделі, ринок праці, підвищують мобільність працівників, зумовлюють появу нових форм зайнятості, змінюють поведінку клієнтів, у тому числі їх відношення до зайнятості. В той же час відбувається зміна економічних систем, які потребують впровадження ресурсонизьких моделей надання послуг.

Висновки

Світова практика надання публічних послуг засвідчує, що взаємодія органів влади, бізнесу і громадян має відбуватись на принципах партнерства, ефективної співпраці з соціальними та інституційними партнерами з метою забезпечення гідного життя кожного громадянина. Впровадження цифрових технологій для покращання сервісів з працевлаштуванняв Україні потребує створення цілісної системи вебсервісів з працевлаштування; впровадження системи аналізу структурних змін попиту та пропозицій робочої сили на місцевому та регіональному рівнях; розроблення "дорожньої карти" успішного працевлаштування на освітньому порталі служби зайнятості з урахуванням індивідуального рівня обізнаності клієнта та його професійного досвіду; запровадження уніфікованих форм подання запитів /заяв / звітів та забезпечення системи використання електронного підпису на електронні форми документів та можливостей перенесення їх на інші носії інформації, отримання зворотного зв'язку щодо отримання /прийняття, друку документів тощо.

Цифрові технології відіграватимуть все більшу роль під час найму працівників та наданні відповідних послуг. Поряд з тим, змінюватимуться і підходи в організації праці. В Україні та світі платформи з працевлаштування використовують ці технологічні досягнення. На сьогодні у сферу найму працівників може бути впроваджено низку інструментів і систем для автоматизації цих процесів. Програмне забезпечення з автоматизації процесів добору працівників може бути як окремий онлайнсервіс або як додаток, безкоштовним ресурсом або ресурсом з відкритим програмним кодом, хмарні та серверні версій, а також боти-рекрутери. Функціонали цих сервісів, як правило, дозволяють виконувати комплекс заходів: розміщувати оголошення про вакансії на обраних майданчиках; здійснювати обробку вхідних резюме та їх систематизацію, фільтрувати відгуки на вакансію за визначеними критеріями (досвідом, освітою, навчиками, ключовими словами); інтегрувати інформацію з Linkedln та іншим програмним забезпеченням; аналіз джерел пошуку кандидатів та діяльності користувачів, наявність вбудованих конструкторів звітів, забезпечення індивідуалізації тощо.

З метою визначення практичних аспектів удосконалення надання послуг роботодавцям, впровадження електронних сервісів проведено робочі зустрічі з фахівцями Солом'янської та Голосіївської районних філій Київського міського центрів зайнятості. Спільно напрацьовано пропозиції щодо покращання технологічних інструментів надання послуг роботодавцям, а саме:

1. Створення мобільних додатків електронних кабінетів роботодавця, шукача роботи.

2. Розширення переліку послуг, що надаються через електронний кабінет роботодавця: інформування про актуальні послуги, зміни в законодавстві, нові сервіси та програми, подання всіх форм звітності з використанням електронного цифрового підпису, онлайнове подання та зняття вакансій, електронне направлення на роботу (фіксація відмови / прийнятті на роботу роботодавцем), автоматичний добір потенційних кандидатів на посаду відповідно до заявлених вимог, опитування як інструмент виявлення запитів роботодавця та визначення рівня задоволеності клієнта якістю наданих послуг.

3. Розробка інформаційних матеріалів у різних форматах, у тому числі й для їх представлення в електронному кабінеті роботодавця, на сайті, поширення через різні засоби комунікації (комунікаційні сервіси та інформаційні ресурси, соціальні мережі, Telegram-канали).

4. Удосконалення технологічних блоків ЄІАС: формування та узгодження переліків базових вимог до посад (завдання та обов'язки; додаткові вміння, знання, навички) з можливістю вибору певного варіанту за основними критеріями (освіта; досвід). До блоку "Стаж роботи" додати категорію "Без досвіду". Це забезпечить оперативність заповнення описів вакансій, автоматизацію їх аналізу, обміну тощо, додати до блоку "Професія / Посада" функції "Уточнення" (наприклад, відповідно до класифікації видів економічної діяльності). Бажано в форматі, який дозволить здійснювати його розпізнавання, до форми № 3-ПН додати розділ "Бажана кількість направлених осіб" (наприклад, три, п'ять тощо) та "Черговість направлення претендентів" (наприклад, через два дні). Це дозволить врахувати побажання роботодавця щодо кількості направлених до нього кандидатів, видачі направлень для працевлаштування, періодичність їх видачі, усунути технологічний розрив, коли після автопідбору вакансії роботодавець в особистому кабінеті бачить кількісний вираз "Очікується на співбесіду", а в реєстрі направлень інформація відсутня. Пропонується надавати інформацію про потенційних кандидатів без особистих даних (наприклад, ознайомлення з резюме без особистих даних, статі, віку).

Список використаних джерел

1. Ольчак М., Ростек К. Вдосконалення соціальних послуг в об'єднаних територіальних громадах: посібник. Київ, 2019. 57 с.

2. Бенчмаркінг доброго врядування: практичний посібник. За заг. ред. А. Гука. К.: ТОВ "Видавництво "Юстон", 2018. 60 с.

3. Ринок праці та зайнятість в Україні: реалії та перспективи. Колективна монографія за наук. ред. С. Кожемякіної, С. Калініної. К.: ІПК ДСЗУ, 2018. 420 с.

4. Український ринок праці: імперативи та можливості змін: колективна монографія за наук. ред. д.е.н., проф. І.Л. Петрової, к.е.н. В.В. Близнюк. К.: НАН України, ДУ "Ін-т екон. та прогнозув. 2018. 356 с.

5. Соціально-трудові відносини зайнятості: сучасні тенденції, виклики, шляхи розвитку: монографія за наук. ред. А.М. Колота, І. Ф. Гнибіденка. К.: КНЕУ, 2015. 295 с.

6. Сайт Державного врядування Об'єднаного Королівства. URL: https://www.gov.uk

7. Сайт Естонської каси з безробіття. URL: https://www.tootukassa.ee

8. Вебсторінка "Робота та безробіття" сайту Уряду США. URL: https://www.usa.gov/find-a-job

9. Сайт Міністерства робочої сили Сінгапуру. URL: https://www.mom.gov.sg/

10. Костриця В.І., Судаков М.В. Активація безробітних: підходи та практики їх реалізації у державних службах зайнятості зарубіжних країн Ринок праці та зайнятість населення. 2016, №1. С. 29-32.

11. CareerOneStop. U.S. Department of Labor, Employment and Training Administration. URL: https://www.careeronestop.org/ Help/data-sources.aspx

12. Елекронний портал бюро зайнятості Польщі. URL: https://psz.praca.gov.pl/rynek-pracy/bazy-danych/infodoradca//- /InfoDoradcaPlus/litera/A

13. World Economic Forum - International Organization for Public-Private Cooperation "4predictions for the future of work". URL: https://www.weforum.org/ agenda/2017/12/predictions-for-freelance-work-education/

Размещено на Allbest.ru