Аналіз варіантів побудови локальних обчислювальних мереж військових частин, закладів та підрозділів Збройних сил України

Размещено на http://www.allbest.ru

Аналіз варіантів побудови локальних обчислювальних мереж військових частин, закладів та підрозділів Збройних сил України

Роман Лазута

начальник науково-дослідного відділу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, м. Київ, Україна

Роман Лазута

старший науковий співробітник науково-організаційного відділу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, м. Київ,

Михайло Зінченко

начальник науково-дослідного управління Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, м. Київ, Україна,

Олександр Яковчук

начальник науково-дослідного відділу - заступник начальника науково-дослідного управління Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, м. Київ, Україна



Анотація

У статті відображені погляди авторів на можливі варіанти побудови локальних обчислювальних мереж (відповідно до призначення), що розгортаються у військових частинах, закладах та підрозділах Збройних Сил України.

Необхідність у підвищенні швидкості передачі та обробки інформації визначається об'ємами даних, що циркулюють в мережі, вимогами програмного забезпечення (ПЗ), зокрема спеціалізованого програмного забезпечення, яке застосовується для автоматизації процесів повсякденної діяльності посадових осіб. Такі умови потребують окремого підходу до побудови та проектування локальних обчислювальних мереж з використанням різних технологій організації функціонування АРМ та обробки інформації в мережі, з врахуванням вартості, доцільності впровадження, можливості подальшого нарощування та складності обслуговування та ремонту від кількості робочих місць.

На основі проведеного аналізу наукових публікацій і практики бойового застосування сил оборони стає зрозумілим, що підхід до вибору варіанту побудови локальних обчислювальних мереж має формуватися враховуючи окремі показники функціонування локальних обчислювальних мереж військових частин, закладів та підрозділів ЗС України, а саме: кількості необхідних автоматизованих робочих місць; підпорядкованості посадових осіб - операторів АРМ; розташуванням серверів збору, збереження та обробки інформації; розташуванням додаткового (периферійного) обладнання; територіальним розташуванням окремих підрозділів (посадових осіб) та обмеженістю відстаней між окремими типами телекомунікаційного обладнання; вимог щодо швидкості передачі та обробки інформації тощо.

В свою чергу необхідні швидкості передачі та обробки інформації визначаються об'ємами даних, що циркулюють в мережі, вимогами програмного забезпечення, зокрема спеціалізованого програмного забезпечення, яке застосовується для автоматизації процесів повсякденної діяльності посадових осіб.

В статті проведений аналіз окремих варіантів побудови локальних обчислювальних мереж, на основі як “тонких”, так і “товстих” клієнтів, їх

переваги, недоліки та умови застосування з вказівкою технічних і вартісних характеристик апаратного та програмного забезпечення.

Викладений в статті матеріал дозволяє виробити нові підходи до вирішення завдання проектування та побудови локальних обчислювальних мереж, що розгортаються у військових частинах, закладах та підрозділах Збройних Сил України.

Ключові слова: локальна обчислювальна мережа, «тонкий» клієнт, телекомунікаційне обладнання, апаратне забезпечення.



Roman Lazuta локальний обчислювальний мережа збройний

Head of the Research Department,

Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technologies,

Kyiv, Ukraine,

Roman Lazuta

Senior Researcher at the Scientific and Organizational Department , Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technologies,

Kyiv, Ukraine,

Michael Zinchenko

Head of the Scientific Research Department,

Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technologies,

Kyiv, Ukraine,

Oleksandr Yakovchuk

Head of the Research Department - Deputy Head of the Research Department,

Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technologies,

Kyiv, Ukraine,

Vitaly Kokoshinsky

Researcher of the Research Department,

Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technologies,

Kyiv, Ukraine,

Gennadiy Prys

Deputy Head of the Scientific Center for Communication and Informatization, Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technologies,

Kyiv, Ukraine,

Vasily Makarchuk

Senior Researcher at the Research Department,

Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technologies,

Kyiv, Ukraine,

ANALYSIS OF OPTIONS FOR BUILDING LOCAL AREANETWORKS OF MILITARY UNITS, INSTITUTIONS AND SUBDIVISIONS OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE

Abstract

The article reflects the views of the authors on possible options for building local area networks (in accordance with the purpose), deployed in military units, institutions and units of the Armed Forces of Ukraine.

The need to increase the speed of transmission and processing of information is determined by the amount of data circulating in the network, the requirements of software (software), including specialized software used to automate the daily activities of officials. Such conditions require a separate approach to the construction and design of local area networks using different technologies for organizing the operation of workstations and information processing in the network, taking into account the cost, feasibility of implementation, the possibility of further increase and complexity of maintenance and repair of jobs.

Based on the analysis of scientific publications and the practice of combat use of defense forces, it becomes clear that the approach to choosing the option of building local area networks should be formed taking into account certain indicators of local area networks of military units, institutions and units of the Armed Forces of Ukraine. These indicators are: the number of required workstations;

subordination of officials - operators; location of servers for collecting, storing and processing information; location of additional (peripheral) equipment; the territorial location of individual units (officials) and the limited distance between certain types of telecommunications equipment; requirements for the speed of transmission and processing of information

The required rates of transmission and processing of information are determined by the amount of data circulating in the network, the requirements of software, in particular specialized software, which is used to automate the processes of the daily activities of officials.

The material presented in the article allows developing new approaches to solving the problem of designing and building local area networks, which are deployed in military units, institutions and units of the Armed Forces of Ukraine.

Keywords: local area network, thin client, telecommunication equipment, hardware.



Постановка проблеми

Полягає в тому, що на даний час в Збройних Силах України не існує єдиної автоматизованої (інформаційної) системи забезпечення повсякденної діяльності військових частин, закладів та підрозділів ЗСУ. Тому при розробці, прийняття на озброєння (до експлуатації) автоматизованих (інформаційних) систем побудованих на основі технологій з використанням серверного обладнання з термінальним підключенням необхідно розгортати відповідні локальні обчислювальні мережі відповідно розроблених проєктів, які б базувались на основних вимогах по забезпеченню функціонування цих ЛОМ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням побудови та проєктування ЛОМ присвячено досить багато робіт і наукових статей, кожна з яких розглядає певні показники системи і їх залежності від інших приватних показників. Під час проєктування кабельних систем ЛОМ необхідно враховувати вимоги таких стандартів IEEE 802.3. [1] , ISO/IEC 11801, EN 50173, ІЕС 61156, EN 50288 [2] та інші, а також гармонізовані з ними міждержавні та національні стандарти.

В роботі [3] розгорнуті питання які регламентують загальні вимоги та завдання проектування ЛОМ, перелік та вміст обов'язкових розділів проєктної документації на створення ЛОМ, вибір архітектури та структури ЛОМ. Проте в умовах сьогодення: нарощення мережі, збільшення обсягів даних та інформаційного потоку, дедалі активніше зростає інтерес до комп'ютерних мереж, заснованих на термінальному доступі клієнтів, що переживають етап бурхливого розвитку. Так в роботах [4] представлений огляд переваг «тонких» клієнтів проти ПК з точки зору експлуатації та обслуговування.

В роботі [5] представлено приклад рішення побудови ЛОМ для корпоративної мережі. Практика переходу комп'ютерних мереж, що використовують принцип термінального доступу клієнтів досить поширена в корпоративних мережах провідних країн світу.

Разом з тим в даних роботах не в повній мірі розкриті процеси переходу та рішень для ЛОМ спеціального призначення з використанням «тонких» клієнтів, а також проблемні аспекти, характерні для військових мереж. У зв'язку з цим пропонується варіант побудови ЛОМ з використанням термінального доступу клієнтів для військових частин, закладів та підрозділів ЗС України.

Мета статті: на основі аналізу вимог до використання локальних обчислювальних мереж для забезпечення повсякденної діяльності військових частин, закладів та підрозділів ЗСУ вибрати оптимальний варіант проектування та побудови розгортання локальних обчислювальних мереж, який дозволить підвищити ефективність використання ЛОМ шляхом модернізації її архітектури.

Виклад основного матеріалу

Технології в бездротовій сенсорній мережі. Проєктування та використання локальних обчислювальних мереж (далі - ЛОМ) для забезпечення повсякденної діяльності військових частин, закладів та підрозділів ЗСУ, в загальному випадку, здійснюється виходячи з наступних вихідних даних:

кількості необхідних робочих місць (автоматизованих робочих місць (АРМ));

підпорядкованості посадових осіб - операторів АРМ, які залучаються для планування та організації повсякденної діяльності військових частин, закладів та підрозділів ЗСУ;

розташуванням серверів збору, збереження та обробки інформації;

розташуванням додаткового (периферійного) обладнання, яке сумісно використовується посадовими особами;

територіальним розташуванням окремих підрозділів (посадових осіб) та обмеженістю відстаней між окремими типами телекомунікаційного обладнання;

вимог щодо швидкості передачі та обробки інформації.

В свою чергу необхідні швидкості передачі та обробки інформації визначаються об'ємами даних, що циркулюють в мережі, вимогами програмного забезпечення (ПЗ), зокрема спеціалізованого програмного забезпечення, яке застосовується для автоматизації процесів повсякденної діяльності посадових осіб.

В загальному випадку топологія мережі (розташування та зв'язність елементів мережі) практично не залежить від моделі організації АРМ та

обробки інформації в мережі (моделі "клієнт-сервер" - архітектури “тонкого” або “товстого” клієнта, тощо). Мінімальна схема ЛОМ повинна включати сервер, клієнт та мережу, що їх з'єднує. Поняття “тонкого” чи “товстого” клієнта визначає лише склад АРМ, а також набір спеціалізованих протоколів взаємодії, що використовуються для реалізації архітектури.

Додаткове обладнання може підключатись до мережі як напряму через телекомунікаційне обладнання, так і через окремі АРМ.

Від об'єму задач (об'ємів даних, що циркулюють в мережі) і характеристик спеціалізованого програмного забезпечення, зокрема моделі організації АРМ та обробки інформації в мережі залежить необхідна продуктивність окремих складових мережі - як комп'ютерного, так і телекомунікаційного обладнання.

Загальна структурна схема ЛОМ представлена на рисунку 1.

Рис.1 Загальна структурна схема ЛОМ

На даний час на використання та модернізацію локальних обчислювальних мереж для забезпечення повсякденної діяльності військових частин, закладів та підрозділів ЗСУ впливають наступні чинники:

наявність морально застарілого комп'ютерного обладнання з низькою продуктивністю, яке використовується 10-15 і більше років;

наявність застарілого телекомунікаційного обладнання з низькою продуктивністю та неефективно побудованих на ньому локальних обчислювальних мереж, що в цілому призводить до низьких швидкостей передачі в мережі;

відсутність загального спеціалізованого програмного забезпечення повсякденної діяльності військових частин, закладів та підрозділів ЗСУ;

наявність великої кількості застарілого програмного забезпечення на базі платформи операційних систем Windows, розробленого за допомогою застарілих середовищ програмування, що не передбачає мережевого використання та віддаленого доступу;

необхідність швидкого розгортання АРМ при зміні дислокації частин, підрозділів та окремих посадових осіб;

обмеженість підтримки апаратного забезпечення, периферійного обладнання та окремих програмних середовищ термінальними системами “тонких клієнтів”;

необхідність складного адміністрування серверного та термінального програмного забезпечення "тонких клієнтів";

обмеженість фінансування для забезпечення модернізації комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання;

висока вартість високопродуктивного комп'ютерного (зокрема серверного), телекомунікаційного обладнання та серверного програмного забезпечення;

вартість повного комплекту апаратного забезпечення сучасного комп'ютерного обладнання "тонких клієнтів" практично відповідає вартості сучасного "бюджетного" ПЕОМ;

відсутність прийнятих правил та рекомендацій щодо розгортання ЛОМ в підрозділах;

відсутність чітко визначених завдань та функцій, що повинні вирішуватись АРМ посадових осіб, та ЛОМ, в які вони входять для забезпечення повсякденної діяльності військових частин, закладів та підрозділів ЗСУ.

Виходячи з вище переліченого можна виділити окремі переваги та недоліки окремих варіантів побудови локальних обчислювальних мереж з використанням різних технологій організації функціонування АРМ та обробки інформації в мережі, їх орієнтовні показники вартості, доцільність впровадження, можливості подальшого нарощування та складність обслуговування та ремонту від кількості робочих місць.

Отже, при проєктуванні та побудові ЛОМ можливими варіантами слід розглядати:

Використання термінального підключення АРМ без застосування накопичувача інформації на базі застарілих ПЕОМ.

Використання термінального підключення АРМ з застосуванням накопичувача інформації на базі застарілих ПЕОМ.

Використання сучасного апаратного забезпечення “тонких клієнтів” - термінального обладнання.

Переваги та недоліки визначених варіантів наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Мінімальні вимоги до апаратного забезпечення комп'ютерного обладнання ЛОМ та вартість ПЗ на основі ОС Windows з використанням різної архітектури побудови

	Варіант 1 Використання термінального підключення АРМ без застосування накопичувача інформації на базі застарілих ПЕОМ	Варіант 2 Використання термінального підключення АРМ з застосуванням накопичувача інформації на базі застарілих ПЕОМ	Варіант 3 Використання сучасного апаратного забезпечення “тонких клієнтів” - термінального обладнання
Переваги	Можливість ефективного використання непродуктивного апаратного забезпечення наявних ПЕОМ. Мінімізація витрат на розгортання окремих АРМ. Централізація адміністрування та організації кібербезпеки. Незалежність функціонування програмного забезпечення АРМ від апаратного забезпечення клієнтської частини.	Можливість ефективного використання непродуктивного апаратного забезпечення наявних ПЕОМ. Мінімізація витрат на розгортання окремих АРМ. Централізація адміністрування та організації кібербезпеки. Незалежність функціонування програмного забезпечення АРМ від апаратного забезпечення клієнтської частини. ПЕОМ можна використовувати як повноцінне автономне АРМ при встановленні операційної системи.	Висока надійність АРМ, побудованих на спеціалізованому термінальному обладнанні. Зменшення масово- габаритних показників обладнання, шуму, електроживлення та електромагнітного випромінювання. Спрощення розгортання клієнтів та зменшення часу завантаження - термінальне обладнання постачається з вбудованим програмним забезпеченням налаштування та завантаження.
Недоліки	Нестабільна робота застарілого апаратного забезпечення, яке вичерпало свій ресурс. Обмеженість підтримки термінальними системами окремого апаратного забезпечення, периферійного обладнання та наявного застарілого програмного забезпечення. Залежність можливості використання АРМ від функціонування серверу та каналу зв'язку до нього. Необхідність забезпечення безперервного функціонування серверної складової та її професійного адміністрування. Відносна складність розгортання та адміністрування всієї системи. Необхідність модернізації існуючих локальних мереж з підвищенням пропускних спроможностей доступу АРМ до серверів.	Нестабільна робота застарілого апаратного забезпечення, яке вичерпало свій ресурс. Обмеженість підтримки термінальними системами окремого апаратного забезпечення, периферійного обладнання та наявного застарілого програмного забезпечення. Залежність можливості використання АРМ від функціонування серверу та каналу зв'язку до нього. Необхідність забезпечення безперервного функціонування серверної складової та її професійного адміністрування. Відносна складність розгортання та адміністрування всієї системи. Необхідність модернізації існуючих локальних мереж з підвищенням пропускних спроможностей доступу АРМ до серверів.	Залежність можливості використання АРМ від функціонування серверу та каналу зв'язку до нього. Необхідність забезпечення безперервного функціонування серверної складової та її професійного адміністрування. Відносна складність розгортання та адміністрування всієї системи. Необхідність модернізації існуючих локальних мереж з підвищенням пропускних спроможностей доступу АРМ до серверів.

Використання серверного програмного забезпечення на основі ОС Windows дозволить використовувати як розроблене вітчизняне ПЗ на її платформі, так і те, що надається (може надаватись в подальшому) на безкоштовній основі альянсом НАТО (зокрема США). Але використання ОС Windows значно збільшує витрати на серверне апаратне та програмне забезпечення. Мінімальні вимоги до апаратного забезпечення комп'ютерного обладнання ЛОМ та вартість серверного ПЗ на основі ОС Windows в залежності від варіанту наведені у таблиці 2.



Таблиця 2

Мінімальні вартість та вимоги до апаратного забезпечення комп'ютерного обладнання ЛОМ та серверного програмного забезпечення на основі ОС Windows

Варіанти	Мінімальні вимоги до клієнтського обладнання (вартість)	Мінімальні вимоги до серверного обладнання (вартість)
Варіант 1 Використання термінального підключення АРМ без застосування накопичувача інформації на базі застарілих ПЕОМ	розгортання RDP-клієнтів на базі Linux-збірок Thinstation (або аналогічних) (за рахунок наявних застарілих ПЕОМ): Процесор Pentium ІІІ і вище. ОЗУ: 128 Мб. Відеоадаптер с роздільною здатністю 1024х768. мережевий адаптер з підтримкою завантаження по мережі PXE - 400 грн.	для 20 терміналів: процесор типу XENON E5, ОЗУ - 32Гб, RAID 2Тб - від 30000 грн. для 40 терміналів: 2 процесора типу XENON E5, ОЗУ - 64Гб, RAID 4Тб -- від 100000 грн для більшої кількості АРМ необхідно розгортання декількох серверів відповідно. Серверне ПЗ - Windows Server для 16 ядер - в залежності від вимог спеціалізованого програмного забезпечення: Базова версія Windows Server Standart - 25000 грн для одного серверу. Повна версія з підтримкою всіх функцій Datacenter - 180 000 грн для 1 серверу Microsoft Office Professional Plus корпоративна ліцензія - 15 000 грн для одного серверу. Ліцензія 1 термінального підключення до Windows Server - 1500 грн.
Варіант 2 Використання термінального підключення АРМ з застосуванням накопичувача інформації на базі застарілих ПЕОМ	розгортання xRDP-клієнтів (тонких клієнтів Microsoft Server за рахунок наявних застарілих ПЕОМ): на базі ОС Windows: Windows XP SP3 і вище. Процесор Pentium ІІІ. ОЗУ: 128 Мб. Вільне місце на накопичувачі: 1,5 Гб.	для 20 терміналів: процесор типу XENON E5, ОЗУ - 32Гб, RAID 2Тб - від 30000 грн. для 40 терміналів: 2 процесора типу XENON E5, ОЗУ - 64Гб, RAID 4Тб -- від 100000 грн для більшої кількості АРМ необхідно розгортання декількох серверів відповідно. Серверне ПЗ - Windows Server для 16 ядер - в залежності від вимог спеціалізованого програмного забезпе-чення:
Варіанти	Мінімальні вимоги до клієнтського обладнання (вартість)	Мінімальні вимоги до серверного обладнання (вартість)
	Відеоадаптер с роздільною здатністю 1024х768. мережевий адаптер. на базі Linux-збірок Thinstation (або аналогічних): Процесор Pentium ІІІ і вище. ОЗУ: 128 Мб. Відеоадаптер с роздільною здатністю 1024х768. мережевий адаптер.	Базова версія Windows Server Standart - 25000 грн для одного серверу. Повна версія з підтримкою всіх функцій Datacenter - 180 000 грн для 1 серверу Microsoft Office Professional Plus корпоративна ліцензія - 15 000 грн для одного серверу. Ліцензія 1 термінального підключення до Windows Server - 1500 грн.
Варіант 3 Використання сучасного апаратного забезпечення “тонких клієнтів” - термінального обладнання	розгортання RDP-клієнтів на основі сучасного термінального обладнання - від 3000 грн.	для 20 терміналів: процесор типу XENON E5, ОЗУ - 32Гб, RAID 2Тб - від 30000 грн. для 40 терміналів: 2 процесора типу XENON E5, ОЗУ - 64Гб, RAID 4Тб -- від 100000 грн для більшої кількості АРМ необхідно розгортання декількох серверів відповідно. Серверне ПЗ - Windows Server для 16 ядер - в залежності від вимог спеціалізованого програмного забезпе-чення: Базова версія Windows Server Standart - 25000 грн для одного серверу. Повна версія з підтримкою всіх функцій Datacenter - 180 000 грн для 1 серверу Microsoft Office Professional Plus корпоративна ліцензія - 15 000 грн для одного серверу. Ліцензія 1 термінального підклю-чення до Windows Server - 1500 грн.

Використання серверного програмного забезпечення з відкритим кодом на основі ОС Linux (зокрема що надається на безоплатній основі) дозволить мінімізувати витрати на розгортання мереж, але ускладнить адміністрування системи та збільшить витрати на розробку нового (перенесення існуючого на нову платформу) спеціалізованого програмного забезпечення [6]. Найбільш поширеною версією операційних систем даного класу є ОС Ubuntu [7], яка має безкоштовні як клієнтську, так і серверну версію з підтримкою розподілених ("хмарних") обчислень, а також найбільшу кількість безкоштовних аналогів прикладного комерційного ПЗ у вигляді окремих додатків. Крім того використання в термінальному сервері спрощених графічних середовищ робочого стола та "полегшених" клієнтських версій (Xubuntu, Lubuntu, Puppy Linux) дозволить мінімізувати вимоги до апаратного забезпечення клієнта (мінімальні апаратні вимоги окремих попередніх версій: процесор - Pentium I, ОЗУ - 64-128 Мб). Мінімальні вимоги до апаратного забезпечення комп'ютерного обладнання ЛОМ та вартість ПЗ на основі ОС Ubuntu в залежності від варіанту наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Мінімальні вартість та вимоги до апаратного забезпечення комп'ютерного обладнання ЛОМ та серверного програмного забезпечення на основі ОС Ubuntu (Linux)

	Мінімальні вимоги до клієнтського обладнання (вартість)	Мінімальні вимоги до серверного обладнання (вартість)
Варіант 1 Використання термінального підключення АРМ без застосування накопичувача інформації на базі застарілих ПЕОМ	розгортання тонких хRDP-клієнтів на базі Linux-збірок Thinstation (або аналогічних) (за рахунок наявних застарілих ПЕОМ): Процесор Pentium ІІІ і вище (в окремих випадках, є можливість застосування ПЕОМ на базі процесора Pentium І, ОЗУ 64 Мб) ОЗУ: 128 Мб. Відеоадаптер с роздільною здатністю 1024х768. мережевий адаптер з підтримкою завантаження по мережі PXE - 400 грн.	для 20 терміналів: сучасний 2-4 ядерний процесор, ОЗУ - 4Гб, RAID 2Тб - від 10000 грн. для 40 терміналів: сучасний 4 ядерний процесор, ОЗУ - 8Гб, RAID 4Тб - від 15000 грн. для більшої кількості АРМ необхідно розгортання більш потужних (або декількох) серверів відповідно. Серверне ПЗ - Windows Ubuntu Server - безкоштовно.
Варіант 2 Використання термінального підключення АРМ з застосуванням накопичувача інформації на базі застарілих ПЕОМ	розгортання хRDP-клієнтів на базі Linux-збірок Ubuntu (Xubuntu, Lubuntu, Puppy Linux) (за рахунок наявних застарілих ПЕОМ): Процесор Pentium ІІІ і вище. ОЗУ: 128 Мб. Накопичувач: 2 Гб; Відеоадаптер с роздільною здатністю 1024х768. мережевий адаптер з підтримкою завантаження по мережі PXE - 400 грн.	для 20 терміналів: сучасний 2-4 ядерний процесор, ОЗУ - 4Гб, RAID 2Тб - від 10000 грн. для 40 терміналів: сучасний 4 ядерний процесор, ОЗУ - 8Гб, RAID 4Тб - від 15000 грн. для більшої кількості АРМ необхідно розгортання більш потужних (або декількох) серверів відповідно. Серверне ПЗ - Windows Ubuntu Server - безкоштовно.
Варіант 3 Використання сучасного апаратного забезпечення “тонких клієнтів” - термінального обладнання	Сучасне обладнання "тонкого клієнта" - від 3000 грн.	для 20 терміналів: сучасний 2-4 ядерний процесор, ОЗУ - 4Гб, RAID 2Тб - від 10000 грн. для 40 терміналів: сучасний 4 ядерний процесор, ОЗУ - 8Гб, RAID 4Тб - від 15000 грн. для більшої кількості АРМ необхідно розгортання декількох серверів відповідно. Серверне ПЗ - Windows Ubuntu Server - безкоштовно.

Окремим варіантом розгортання мереж є застосування платного програмного забезпечення на основі ОС Linux (OC Chrome тощо). Вони модифіковані відповідними компаніями-розробниками для забезпечення зручного використання та забезпечення функціонування на морально застарілих ПЕОМ. Аналіз ринку зазначеного програмного забезпечення показав, що на даний час активно поширюється впровадження корпоративних систем на основі ОС CloudReady компанії NewerWare.



Висновки

Таким чином, при розробці, прийняття на озброєння (до експлуатації) автоматизованих (інформаційних) систем побудованих на основі технологій з використанням серверного обладнання з термінальним підключенням доцільно розгортати відповідні локальні обчислювальні мережі відповідно розроблених проєктів на основі вихідних даний вказаних вище. При чому АРМ, до яких будуть висуватись підвищенні вимоги з централізованого адміністрування та забезпечення кібербезпеки, необхідно розгортати виключно на основі сучасного термінального обладнання.

Обмежений час в якості терміналів можливо використовувати морально застарілі ПЕОМ з характеристиками вище: процесор Pentium Ш і вище, ОЗУ: 128 Мб, відеоадаптер с роздільною здатністю 1024х768, мережевий адаптер з підтримкою завантаження по мережі PXE.

В подальшому доцільно закуповувати сучасне термінальне обладнання. Використання термінального обладнання дозволить спростити подальше нарощування та ремонт (заміну) апаратного забезпечення клієнтської частини.

Аналіз використання терміналів Microsoft Server показує, що мінімальні вимоги до апаратного забезпечення серверу наступні: для функціонування системи - високопродуктивний процесор та 8 Гб ОЗУ; для забезпечення функціонування одного терміналу додатково: одне високопродуктивне ядро процесора та 1 Гб ОЗУ.

В той же час слід зазначити, що збільшення кількості терміналів ОС Windows Server збільшує вартість розгортання серверної частини. Так вартість апаратного забезпечення серверу для обслуговування 40-50 терміналів може складати 100 000 грн і вище. Відповідно подальше збільшення кількості терміналів (більше 40-50) вимагає розгортання декількох серверів з необхідністю закупівлі відповідного серверного апаратного та програмного забезпечення і ускладненням їх адміністрування.

З використанням RDP-клієнтів на базі Linux-збірок Thinstation (або аналогічних) на базі наявних застарілих ПЕОМ з відповідними характеристиками (процесор Pentium Ш і вище, ОЗУ: 128 Мб, відеоадаптер с роздільною здатністю 1024х768, мережевий адаптер з підтримкою завантаження по мережі PXE) орієнтовна вартість розгортання клієнтської частини буде мінімальна (ремонт та закупівля окремих елементів).

Також слід зазначити, що закупівля великої кількості ліценцій серверного програмного забезпечення Windows може знизити вартість окремої ліцензії.

Використання безкоштовного серверного програмного забезпечення з відкритим кодом на основі ОС Linuх дозволить мінімізувати витрати на розгортання мереж, але ускладнить адміністрування системи та збільшить витрати на розробку нового (перенесення існуючого на нову платформу) спеціалізованого програмного забезпечення. Використання в термінальному сервері спрощених графічних середовищ робочого стола та "полегшених" клієнтських версій (Xubuntu, Lubuntu, Puppy Linux) дозволить мінімізувати вимоги до апаратного забезпечення клієнта (мінімальні апаратні вимоги окремих попередніх версій: процесор - Pentium I, ОЗУ - 64-128 Мб).

Адміністрування безкоштовних систем на основі Linux є складним і потребує підвищення кваліфікації адміністраторів та користувачів. Адміністрування зазначених систем можна спростити с залученням відповідних кваліфікованих спеціалістів підприємств, які спеціалізуються на налаштуванні систем на основі Linux під окремі визначені завдання.

Застосування платного програмного забезпечення на основі ОС Linux (OC Chrome, ОС CloudReady компанії NewerWare тощо) дозволило би спростити адміністрування інформаційних систем документообігу на основі термінальних підключень. Але отримання повної інформації щодо надання послуг з розгортання інформаційних систем документообігу частин (підрозділів) ЗСУ та відповідних вартостей можливо тільки після узгодження переліку конкретних завдань, які повинні вирішувати зазначені системи, та визначення кількості мереж (кількості робочих місць в них). Тільки після цього компанії можуть надати комерційні пропозицію після її узгодження з компаніями - постачальниками програмного забезпечення.



Література

Сайт проектів стандарту IEEE «Робоча група IEEE 802.3 Ethernet» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ieee802.org/3/.

Сайт ixbt [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ixbt.com/comm/sks- l.shtml.

Журавська І. М. Проектування та монтаж локальних комп'ютерних мереж: навчальний посібник / І. М. Журавська. - М: Чорноморський державний університет імені Петра Могили, 2016. - 360 с.

Сайт компании ООО «Алекс-Сервис» «Создание терминальных сетей на базе тонких клиентов» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://alex - service.ru/product/ clients/.

Сайт компании ООО «Алекс-Сервис» «Тонкие клиенты против ПК с точки зрения эксплуатации и обслуживания» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://alex- servi ce.ru/product/clients/operati on.php.

Сайт компанії Guru99 «Linux проти Windows: Ключова різниця між ними» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.guru99.com/linux-differences.html.

Сайт компанії Hyper Host «Ubuntu - опис ОС: актуальні версії, плюси, мінуси» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://hyperhost.ua/info/ru/ubuntu-opisanie-os- aktualnyie-versii-plyus.



References

Sajt proektiv standartu IEEE «Robocha grupa IEEE 802.3 Ethernet» [IEEE standard project site "IEEE 802.3 Ethernet Working Group"]. www.ieee802.org Retrieved from https://www.ieee802.org/3/. [in Ukrainian].

Sajt ixbt [ixbt website]. www.ixbt.com Retrieved from https://www.ixbt.com/comm/sks- l.shtml. [in Ukrainian].

Zhuravs'ka, І. M. (2016). Proektuvannja ta montazh lokal'nih komp'juternih merezh [Design and installation of local computer networks]. M: Chornomors'kij derzhavnij urnversitet mem Petra Mogili [in Ukrainian].

Sajt kompanii OOO «Aleks-Servis» «Sozdanie terminal'nyh setej na baze tonkih klientov» [Website of the company "Alex-Service" LLC "Creation of terminal networks on the basis of thin clients"]. alex - service.ru Retrieved from https://alex-service.ru/product/clients/. [in Ukrainian].

Sajt kompanii OOO «Aleks-Servis» «Tonkie klienty protiv PK s tochki zrenija jekspluatacii i obsluzhivanija» [Website of the company "Alex-Service" LLC "Thin clients against PC from the point of view of operation and maintenance"]. alex - service.ru Retrieved from https://alex-service.ru/product/clients/operation.php. [in Ukrainian].

Sajt kompann Guru99 «Linux proti Windows: Kljuchova riznicja m^h nimi» [Guru99 company site "Linux vs. Windows: The key difference between them"]. www.guru99.com Retrieved from https://www.guru99.com/linux-differences.html. [in Ukrainian].

Sajt kompann Hyper Host «Ubuntu - opis OS: aktual'm verso, pljusi, mmusi» [Site of the Hyper Host company "Ubuntu - OS description: current versions, pros, cons"]. hyperhost.ua Retrieved from https://hyperhost.ua/info/ru/ubuntu-opisanie-os-aktualnyie-versii-plyus. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru