Технологічні й соціальні виклики розвитку Web 3.0: аналіз та прогнози

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологічні й соціальні виклики розвитку Web 3.0: аналіз та прогнози

Мамон Олександр Васильович кандидат педагогічних наук, доцент кафедри математичного аналізу та інформатики, факультет комп'ютерних наук, математики, фізики та економіки, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, м. Полтава

Мунтян Лілія Яківна кандидат технічних наук в галузі екологічної безпеки, доцент кафедри гігієни, соціальної медицини, громадського здоров'я та медичної інформатики, Чорноморський національний університет імені Петра Могили, м. Миколаїв

Іваненко Руслан Олександрович старший науковий співробітник, Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз, м. Київ

Анотація

web 3.0 технологічний виклик децентралізована вебархітектура

Розвиток Інтернету започаткував нову еру, що характеризується децентралізацією, інтероперабельністю й розширенням прав і можливостей користувачів - Web 3.0. У статті розглядаються технологічні й соціальні виклики, пов'язані з розвитком Web 3.0, пропонуються ідеї, прогнози та шляхи для подальших досліджень.

У той час, як суспільство переходить в епоху, коли право власності на дані, конфіденційність і довіра мають вирішальне значення, розуміння викликів, пов'язаних із розвитком Web 3.0, набуває особливого значення. У дослідженні висвітлено складну взаємодію між технологіями та суспільством у формуванні майбутнього мережі Інтернет.

Основною метою наукової розвідки є аналіз багатогранних викликів, що виникають на шляху розвитку Web 3.0, зокрема технічних труднощів, структур управління й суспільних наслідків. Аналіз має на меті забезпечити всебічне розуміння ситуації всіма учасниками процесу, що сприятиме прийняттю стратегічних рішень і стимулюватиме інновації.

Результатом детального аналізу є визначення ключових технологічних викликів, таких як масштабованість, інтероперабельність та безпека при переході до децентралізованої вебархітектури. Крім того, висвітлюються соціальні виклики, пов'язані з питаннями цифрової інклюзії, суверенітету даних та системи управління. Спираючись на сучасні тенденції та погляди науковців, запропоновано прогнози щодо траєкторії розвитку Web 3.0 з урахуванням усіх можливих особливостей.

Дослідження наголошує на необхідності вирішення як технологічних, так і соціальних викликів для реалізації повного потенціалу Web 3.0. Підкреслено важливість спільних зусиль технологів, політичних діячів і громадськості для подолання перешкод та створення інклюзивної, рівноправної цифрової екосистеми. Крім того, висвітлюється потреба в адаптивній нормативно-правовій базі, яка б забезпечувала баланс між інноваціями та захистом прав.

Ключові слова: соціальні виклики, розвиток інтернету, блокчейн технології, штучний інтелект, децентралізовані програми, конфіденційність даних, взаємодія машин, майбутнє цифрової економіки

Mamon Oleksandr Vasylovych сandidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Mathematical Analysis and Informatics, faculty of computer sciences, mathematics, physics and economics, Poltava National Pedagogical University named after V.G. Korolenko, Poltava

Muntian Liliia Yakivna Candidate of Engineering Sciences, Associate Professor, Department of Hygiene, Social Medicine, Public Health and Medical Informatics, Petro Mohyla Black Sea National University, Mykolaiv,

Ivanenko Ruslan Oleksandrovich Senior Research Scientist, The Ukrainian scientific and research Institute of special equipment and forensic expertise, Kyiv,

TECHNOLOGICAL AND SOCIAL CHALLENGES OF WEB 3.0 DEVELOPMENT: ANALYSIS AND FORECASTS

Abstract. The development of the Internet has ushered in a new era characterized by decentralization, interoperability, and an expansion of user rights and capabilities - Web 3.0. This article discusses the technological and social challenges associated with the development of Web 3.0, proposing ideas, forecasts, and avenues for further research.

At a time when society is transitioning into an era where rights to data ownership, confidentiality, and trust are of paramount importance, understanding the challenges associated with the development of Web 3.0 becomes particularly significant. This article highlights the complex interplay between technology and society in shaping the future of the Internet.

The primary aim of this article is to analyze the multifaceted challenges hindering the development of Web 3.0, including technical complexities, governance structures, and societal implications. The analysis aims to provide a comprehensive understanding of the situation for all stakeholders involved, facilitating strategic decision-making and stimulating innovation.

Through a detailed analysis, this article identifies key technological challenges such as scalability, interoperability, and security in transitioning to a decentralized web architecture. Additionally, social challenges related to issues of digital inclusion, data sovereignty, and governance systems are illuminated. Drawing upon contemporary trends and scholars' perspectives, forecasts regarding the trajectory of Web 3.0 development are proposed, taking into account all possible nuances.

The research emphasizes the necessity of addressing both technological and social challenges in tandem to realize the full potential of Web 3.0. It underscores the importance of collective efforts among technologists, policymakers, and the public to overcome barriers and create an inclusive, equitable digital ecosystem. Furthermore, it highlights the need for an adaptive regulatory framework that balances innovation with protection of rights.

Potential areas for further research include new mechanisms of coordination, governance models, user-centric design principles, as well as the socio-economic implications of decentralization. By delving deeper into these issues, researchers can contribute to the advancement of knowledge and the establishment of a more resilient and inclusive digital infrastructure.

Keywords: social challenges, internet development, blockchain technologies, artificial intelligence, decentralized applications, data confidentiality, machine interaction, future of the digital economy.

Постановка проблеми

web 3.0 технологічний виклик децентралізована вебархітектура

Поява Web 3.0 зумовила виникнення багатьох технологічних і соціальних викликів, які потребують ґрунтовного аналізу та прогнозування. Відповідно до того, як Інтернет перетворюється з платформи для обміну інформацією на більш інтерактивне, децентралізоване й насичене середовище, виникає необхідність вивчення й подолання цих викликів. Поєднання таких технологій, як блокчейн, штучний інтелект, інтернет речей (IoT) і доповнена реальність (AR) у структурі Web 3.0, створює труднощі, які виходять за межі просто технічних аспектів. Соціальні наслідки цих досягнень зумовлюють появу етичних, правових і культурних проблем, які потребують уваги. З огляду на це всебічне вивчення технологічних і соціальних викликів, пов'язаних із розвитком Web 3.0, має важливе значення для прийняття стратегічних рішень і формулювання політики.

Дослідження технологічних і соціальних викликів, зумовлених розвитком Web 3.0, є актуальним у контексті сучасного обговорення цифрових інновацій. З переходом суспільства до Web 3.0 усвідомлення його наслідків стає необхідним для різних учасників, включаючи представників влади, лідерів індустрії, розробників і кінцевих користувачів. Здійснюючи аналіз і прогнозування цих викликів, усі зацікавлені сторони можуть заздалегідь передбачити потенційні перешкоди й розробити стратегії для їх подолання. До того ж такі дослідження сприяють діалогу щодо таких важливих питань, як конфіденційність даних, кібербезпека, цифрова ідентичність і демократизація інформації та ресурсів в епоху Web 3.0. Зрештою, з'ясування труднощів розвитку Web 3.0 сприяє поглибленню знань і формулюванню відповідальних практик, які підтримують принципи інклюзивності, прозорості й сталості в цифровій сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Еволюція інтернету від його появи до сучасної епохи зазнала значних трансформацій. Web 3.0, який часто називають семантичною або децентралізованою павутиною, являє собою зміну парадигми доступу до інформації, обміну нею та її використання в Інтернеті [1, с. 64].

Одна з найважливіших технологічних проблем у розробці Web 3.0 пов'язана з інтероперабельністю та інтеграцією даних між різними платформами й протоколами. Традиційні вебархітектури стикаються з розрізненими даними й відсутністю стандартизованих форматів, що заважає безперешкодному обміну інформацією. Такі дослідники, як О. Кравчук, І. Варіс, К. Заривних [2], виступають за впровадження семантичних технологій і принципів зв'язаних даних, щоб забезпечити машинно -зрозуміле представлення даних, сприяючи підвищенню інтероперабельності.

До того ж перехід до децентралізованої інфраструктури пов'язаний із проблемами масштабованості й продуктивності [3, с. 43]. Технологія блокчейн, яка часто є невід'ємною частиною фреймворків Web 3.0 завдяки своїм можливостям розподіленого реєстру, стикається з проблемами масштабованості [4, с. 156]. Активно досліджуються такі рішення для масштабування, як шардинг і протоколи другого рівня [5, с. 12], проте значні технічні проблеми залишаються невирішеними, особливо щодо пропускної здатності транзакцій і механізмів консенсусу.

Зазначимо, що питання конфіденційності й безпеки набувають актуальності в середовищі Web 3.0. Децентралізовані додатки (dApps), побудовані на блокчейн-платформах, створюють нові загрози безпеці [6, с. 218]. Дослідники наголошують на необхідності надійних криптографічних механізмів і систем управління для захисту даних користувачів та зниження ризиків кібербезпеки [7, с. 37].

Окрім технологічних проблем, поява Web 3.0 спричиняє значні соціально-економічні наслідки. Перехід до децентралізованих моделей руйнує традиційні владні структури, ставлячи під сумнів гегемонію централізованих інституцій [8, с. 101]. Відповідно до того, як децентралізовані автономні організації (ДАО) і смартконтракти набирають обертів, виникають питання управління, підзвітності та правових рамок. Досягнення балансу між децентралізацією та дотриманням нормативних вимог залишається нерозв'язаною проблемою.

Демократизація створення й поширення контенту, якій сприяють платформи Web 3.0, додає нову активність в цифрові медіасередовища. Розширюючи можливості користувачів і надаючи їм більшої автономії, демократизація посилює занепокоєння щодо дезінформації, «бульбашок фільтрів» та алгоритмічних упереджень [9, с. 257]. Вплив алгоритмічного прийняття рішень на суспільство й етичні наслідки персоналізованої обробки контенту вимагають подальшого наукового дослідження та політичного втручання.

Мета статті - надати комплексний аналіз і прогноз технологічних і соціальних викликів, пов'язаних із розвитком Web 3.0, з метою забезпечення інформованості ключових учасників та прийняття стратегічних рішень у цифровому просторі, який швидко розвивається.

Виклад основного матеріалу

У сфері інтернету технологічний прогрес постійно формує спосіб, у який відбувається наша взаємодія, здійснення транзакцій та спілкування в мережі. Від появи статичних вебсторінок до динамічних і поєднаних між собою платформ Веб 2.0 еволюція Всесвітньої мережі була позначена значними подіями. Сьогодні, відповідно до того, як відбувається перехід до Web 3.0, з'являється нова парадигма, яка передбачає ще більшу децентралізацію, автономію та розширення прав і можливостей користувачів. Основою цієї трансформації є поширення розподілених технологій, які змінюють звичний для нас простір Інтернету [10, с. 47].

Web 3.0 являє собою фундаментальне зрушення щодо того, яким чином ми сприймаємо і взаємодіємо з інтернетом. Якщо Веб 2.0 характеризувався користувацьким контентом, соціальними мережами та появою таких платформ, як Facebook, Twitter і YouTube, то Веб 3.0, ґрунтуючись на останніх, впроваджує такі концепції, як децентралізація, технологія блокчейн і пірингові мережі. За своєю суттю Web 3.0 прагне розширити можливості користувачів, надаючи їм більший контроль за своїми даними, ідентичністю та онлайн - взаємодією.

Таблиця 1Технологічні аспекти розвитку Web 3.0

Складено авторами на основі [10]

Однією з основних характеристик Web 3.0 є децентралізація. На відміну від класичних вебархітектур, які використовують централізовані сервери та бази даних, контрольовані одним суб'єктом, додатки Web 3.0 побудовані на децентралізованих мережах, де дані розподілені по великій кількості вузлів. Така децентралізація виключає окремі точки несправності й знижує ризик цензурування, стеження та витоку даних. Для того, щоб не залежати від центрального органу при посередництві в транзакціях або перевірці інформа - ції, додатки Web 3.0 використовують алгоритми узгодження і смартконтракти для досягнення довіри й можливості перевірки в розподіленому режимі.

Технології блокчейн належить центральне місце в забезпеченні децентралізації в контексті Web 3.0. Початково задуманий як технологія, що є основою криптовалют, таких як Bitcoin, блокчейн перетворився на потужний інструмент для створення децентралізованих додатків (DApps) у різних галузях. У найпростішому розумінні, блокчейн - це незмінний реєстр, захищений від несанкціонованого втручання, який записує транзакції у вигляді хронологічного ланцюжка блоків. Кожен блок криптографічно пов'язаний з попереднім, що створює безпечний і прозорий запис усіх транзакцій, які коли-небудь відбувалися в мережі [11, с. 162].

Завдяки використанню можливостей технології blockchain додатки Web 3.0 досягають досі небаченого рівня прозорості, безпеки й безвідмовності. Смартконтракти, які є самостійними контрактами з умовами угоди, безпосередньо записаними в коді, уможливлюють автоматизовані й програмовані транзакції без посередників. Це не тільки знижує транзакційні витрати, але й усуває можливості для шахрайства й маніпуляцій. Рішення для ідентифікації на основі блокчейну пропонують безпечний і перевірений спосіб управління цифровими ідентичностями, що надає користувачам більший контроль над особистими даними й конфіденційністю.

Ще однією важливою особливістю Web 3.0 є акцент на інтеропера- бельності й відкритих стандартах. На відміну від замкнутих просторів Web 2.0, де користувачі часто були обмежені власними платформами та системами, Web 3.0 сприяє відкритому й інклюзивному підходу до інновацій. Такі протоколи, як IPFS (Міжпланетна файлова система) та Ethereum, відкривають можливість для створення всесвітньої мережі, в якій дані та додатки можуть безперешкодно взаємодіяти в різних мережах. Завдяки такій взаємодії, що сприяє співпраці та інноваціям, розробники можуть використовувати напрацювання один одного і створювати нові послуги та додатки з високою доданою вартістю.

Разом із децентралізацією та технологією блокчейн Web 3.0 також характеризується іншими новими технологіями, такими як ШІ, інтернет речей (IoT) та децентралізовані фінанси (DeFi). Ці технології не лише стимулюють еволюцію Інтернету, але й змінюють цілі галузі та економіку. Так, наприклад, системи рекомендацій на основі ШІ змінюють те, яким чином люди знаходять і споживають контент в Інтернеті, а пристрої Інтернету речей уможливлюють нові форми децентралізованого управління й автономного прийняття рішень. Водночас платформи DeFi демократизують доступ до фінансових послуг і руйнують традиційні банківські та фінансові системи [12].

Web 3.0 - це використання децентралізованих технологій для створення відкритої, інклюзивної й прозорої інтернет-екосистеми. ШІ та машинне навчання (МН) відіграють значну роль у досягненні цих цілей, забезпечуючи інтелектуальну автоматизацію, аналіз даних і прийняття рішень. Завдяки інтеграції алгоритмів і моделей, керованих штучним інтелектом, додатки Web 3.0 можуть забезпечити персоналізований досвід, автоматизувати шаблонні завдання та підвищити ефективність і результативність різних процесів.

Однією з основних сфер, де ШІ й машинний аналіз мають значний вплив, є рекомендація та пошук контенту. В епоху Web 2.0 такі платформи, як Facebook, Google і Netflix, повністю покладалися на алгоритми для підбору та рекомендації контенту користувачам на основі їхніх уподобань, поведінки та соціальних мереж. З появою Web 3.0 системи рекомендацій на основі штучного інтелекту стали набагато досконалішими, оскільки вони використовують децентралізовані джерела даних і керовані користувачем алгоритми для надання персоналізованого й контекстно-релевантного контенту без шкоди для приватності й безпеки.

ШІ і МН сприяють розвитку обробки природної мови (NLP) і розмовних інтерфейсів, що робить їх більш доступними та інтерактивними для користувачів. Чат-боти, віртуальні помічники й голосові інтерфейси набувають дедалі більшого поширення в різноманітних вебдодатках, забезпечуючи користувачам більш природні й безперешкодні способи взаємодії з цифровими послугами та контентом.

Крім рекомендацій щодо контенту й діалогових інтерфейсів, ШІ та МН використовуються для посилення кібербезпеки, виявлення шахрайства й управління ризиками в додатках Web 3.0. Завдяки аналізу величезних обсягів даних у режимі реального часу системи безпеки на основі штучного інтелекту можуть виявляти потенційні загрози й атаки та реагувати на них більш ефективно, ніж традиційні підходи, що базуються на правилах. Особливо це важливо в децентралізованих середовищах, де довіра й можливість перевірки мають вирішальне значення [6, с. 220].

Також ШІ та МН відіграють значну роль у забезпеченні автономного прийняття рішень та управління в децентралізованих мережах. Смартконтракти, які є самодостатніми контрактами з умовами угоди, безпосередньо записаними в коді, можуть бути запрограмовані на виконання дій на основі заздалегідь визначених умов або подій. Алгоритми штучного інтелекту та машинного навчання можуть бути інтегровані в смартконтракти, щоб уможливити більш складні процеси прийняття рішень, такі як динамічне ціноутворення, розподіл ресурсів та механізми досягнення консенсусу.

З погляду технічних стандартів і протоколів, що використовуються у Web 3.0, кілька ключових ініціатив формують майбутнє децентралізованого Інтернету. Такі протоколи, як IPFS (Міжпланетна файлова система), Ethereum і Polkadot, створюють основу для побудови децентралізованих додатків (DApps) і сервісів. Наприклад, IPFS - це одноранговий протокол для зберігання та обміну гіпермедіа в розподіленій файловій системі, а Ethereum - це блокчейн-платформа, яка дозволяє створювати смартконтракти та децентралізовані додатки [13, с. 467].

Нове покоління стандартів, зокрема Decentralized Identifier (DID) та Verifiable Credential (VC), прокладає шлях до децентралізованого управління ідентифікацією та автентифікацією. DID дозволяє людям, організаціям і пристроям створювати і контролювати власні ідентифікатори в децентралізованих мережах, тоді як VC забезпечує основу для видачі та перевірки цифрових облікових даних у безпечний спосіб зі збереженням конфіденційності.

Таблиця 2Соціальні аспекти розвитку Web 3.0

Оскільки користувачі взаємодіють із платформами, побудованими на децентралізованих технологіях, таких як блокчейн, вони отримують більше можливостей контролювати свої дані та цифрову ідентифікацію. Проте такий перехід також зумовлює появу низки викликів у сфері конфіденційності та безпеки, які потребують особливої уваги.

Центральним елементом взаємодії між користувачами та платформами у Web 3.0 є концепція суверенної ідентичності. На відміну від платформ Web 2.0, де користувачі часто передають свою особисту інформацію централізованим органам влади в обмін на доступ до послуг, Web 3.0 надає користувачам можливість володіти своєю цифровою ідентичністю та контролювати її.

Завдяки використанню децентралізованих протоколів ідентифікації, як-от децентралізовані ідентифікатори (DID) та верифіковані облікові дані (VC), користувачі можуть керувати своїми ідентифікаційними даними на різних платформах незалежно від посередників. Це не лише підвищує рівень конфіденційності, зменшуючи ризик витоку та крадіжки особистих даних, але й сприяє підвищенню довіри та автентичності в онлайн -взаємодії [14, с. 208].

Поява платформ децентралізованих фінансів (DeFi) у Web 3.0 ще більше акцентувала на важливості автономії й безпеки користувачів. Платформи DeFi дозволяють користувачам отримувати доступ до фінансових послуг, таких як кредитування, запозичення й торгівля, без необхідності звертатися до традиційних посередників, зокрема банків або брокерських компаній. Використовуючи технологію блокчейн і смартконтракти, платформи DeFi пропонують користувачам більше прозорості, ефективності й доступності порівняно з традиційними фінансовими системами. Проте вони також створюють нові ризики, такі як вразливість смартконтрактів, маніпулювання цінами та регуляторна невизначеність. Як наслідок, користувачі повинні проявляти обережність і здійснювати належну перевірку при взаємодії з DeFi- платформами, щоб зменшити ці ризики й захистити свої активи.

Додатково до технології суверенної ідентичності та DeFi, технології, що підвищують конфіденційність, зокрема докази з нульовим знанням (ZKP) та гомоморфне шифрування, також відіграють важливу роль у Web 3.0.

ZKP дозволяють користувачам доводити достовірність тверджень, не розкриваючи жодної інформації, що лежить в їх основі, тим самим зберігаючи конфіденційність і водночас забезпечуючи можливість перевірки. Гомоморфне шифрування уможливлює обчислення зашифрованих даних без їх розшифру - вання, забезпечуючи безпечний спосіб обробки конфіденційної інформації зі збереженням конфіденційності. Ці технології інтегруються в різні додатки Web 3.0 для підвищення рівня конфіденційності та безпеки в широкому спектрі сфер застосування - від охорони здоров'я та фінансів до управління ланцюжками постачань і систем голосування [15].

Проте, незважаючи на ці досягнення, питання конфіденційності та безпеки у Web 3.0 залишаються проблемними. Децентралізовані платформи не захищені від витоку даних, хакерських атак та інших дій зловмисників. Зокрема, вразливість смартконтрактів становить значний ризик, оскільки вони можуть призвести до втрати коштів та конфіденційної інформації, якщо ними скористаються зловмисники. До того ж псевдонімна природа блокчейн - транзакцій може ускладнити відстеження й притягнення зловмисників до відповідальності за їхні дії.

Зростання поширеності капіталізму нагляду та практики монетизації даних у Web 3.0 викликає занепокоєння щодо приватності й згоди користувачів. Незважаючи на те, що децентралізовані технології забезпечують більший контроль за персональними даними, вони також створюють нові виклики з погляду права власності на дані, управління згодою та дотримання регуляторних норм. Взаємодіючи з децентралізованими платформами та сервісами, користувачі повинні бути пильними щодо захисту своєї приватності й реалізації своїх прав на контроль за тим, як збираються, використовуються та поширюються їхні дані.

Децентралізація є фундаментальною основою для реформування цифрової економіки та суспільства, що знаменує собою трансформаційний перехід від традиційних централізованих моделей до розподілених мереж і однорангових взаємодій. Ця зміна парадигми ґрунтується на таких технологіях, як криптовалюти та блокчейн, які лежать в основі Web 3.0, що є наступною еволюційною фазою інтернету.

Фактично, децентралізація - це відхід від концентрації влади й контролю, який перебуває в руках кількох централізованих структур, на користь моделі більш справедливого і партисипативного управління, де повноваження розподіляються через мережу вузлів. Ця розподілена архітектура пропонує декілька важливих наслідків для цифрової економіки та суспільства в цілому.

Насамперед децентралізація сприяє більшій стійкості й надійності перед системними ризиками та вразливостями. Традиційні централізовані системи за своєю природою схильні до виникнення єдиної точки збою, коли вихід із ладу центрального органу або сервера може вивести з ладу всю мережу. На відміну від них, децентралізовані мережі розподіляють дані та завдання з обробки між безліччю вузлів, що робить їх більш стійкими до цензури, маніпуляцій та атак. Така стійкість особливо важлива в таких сферах, як фінанси, де збої в роботі централізованих інституцій можуть мати масштабні наслідки для окремих осіб та економік [6, с. 223].

Також децентралізація сприяє інклюзивності й доступності, усуваючи бар'єри для входу та участі. У традиційних централізованих системах доступ до фінансових послуг, інформації та процесів прийняття рішень часто обмежений географічним розташуванням, соціально-економічним статусом або інституційною приналежністю. Децентралізовані платформи і протоколи, засновані на технології блокчейн, пропонують більш інклюзивне й вільне від обмежень середовище, де кожен, хто має доступ до інтернету, може брати участь і робити свій внесок, незалежно від його походження або повноважень. Така демократизація доступу надає можливість окремим особам і громадам брати участь в економічній діяльності, процесах управління та соціальній взаємодії на власних умовах.

До того ж децентралізація викликає довіру та забезпечує прозорість, усуваючи потребу в посередниках і сприяючи перевірці за допомогою механізмів консенсусу та криптографічних методів. У традиційних централізованих системах довіра покладається на централізовані органи влади, такі як банки, уряди і корпорації, які виступають в ролі контролерів і арбітрів довіри. Децентралізовані мережі покладаються на криптографічні алгоритми і механізми розподіленого консенсусу для забезпечення цілісності й незмінності даних і транзакцій. Така архітектура, що не потребує довіри, не лише зменшує ризик шахрайства та маніпуляцій, але й сприяє більшій підзвітності й можливості аудиту цифрових транзакцій та взаємодій.

Криптовалюти та блокчейн-технології відіграють провідну роль у стимулюванні децентралізації цифрової економіки та суспільства. Такі криптовалюти, як Bitcoin та Ethereum, слугують децентралізованою формою цифрової валюти, яка дозволяє здійснювати однорангові транзакції без посередників. Використовуючи криптографічні принципи і технологію розподіленого реєстру, криптовалюти забезпечують безпечний і стійкий до цензури засіб передачі коштів через кордони і юрисдикції. Технологія блокчейн, що лежить в основі інфраструктури криптовалют, виходить за межі фінансових додатків і дозволяє використовувати їх у широкому спектрі децентралізованих застосувань, зокрема в управлінні ланцюжками постачань, системах голосування, перевірці особистих даних і володінні цифровими активами [11, с. 163].

Один з ключових технологічних прогнозів для Web 3.0 стосується подальшого розвитку та впровадження децентралізованих технологій, таких як блокчейн, децентралізовані фінанси (DeFi) й децентралізовані автономні організації (DAO).

Ці технології мають потенціал для революційних змін у різних секторах - від фінансів і охорони здоров'я до державного управління та управління ланцюгами постачань - завдяки уникненню посередників, підвищенню прозорості та сприянню взаємодії на засадах повної довіри. Відповідно до поширення й розвитку децентралізованих додатків (DApps) можна очікувати сплеску інновацій та експериментів, оскільки розробники досліджують нові варіанти використання і бізнес-моделі, що підтримуються децентралізованими мережами.

Очікується, що інтеграція штучного інтелекту (ШІ) і машинного навчання (МН) у додатки Web 3.0 прискориться, що сприятиме прогресу в таких сферах, як персоналізована рекомендація контенту, обробка природної мови та автономне прийняття рішень. Алгоритми на основі штучного інтелекту відіграватимуть дедалі помітнішу роль у формуванні користуваць - кого досвіду й оптимізації процесів у широкому спектрі сфер - від електронної комерції й розваг до охорони здоров'я та освіти. Проте поширення ШІ також викликає занепокоєння щодо алгоритмічної упередженості, наслідків для приватності та етичності використання технологій, керованих ШІ, що вказує на потребу в надійних механізмах управління й регуляторного нагляду.

Прогнозується, що на фоні технологічного прогресу Web 3.0 започаткує значні соціальні зміни, зокрема у сфері цифрового суверенітету, приватності та розширення прав і можливостей користувачів. Децентралізація дає людям більше можливостей контролювати свої дані, цифрову ідентичність та онлайн- взаємодію, зміщуючи баланс сил від централізованої влади до розподілених мереж і відносин «рівний-рівному». Цей перехід до цифрового суверенітету та самодостатньої ідентичності передбачає переосмислення поняття довіри, власності та активності в цифрову епоху, дозволяючи людям повернути собі право власності на свою присутність в Інтернеті та брати участь у цифрових системах на власних умовах [15].

Очікується, що розвиток Web 3.0 сприятиме відродженню онлайн - спільнот та мереж співпраці, чому слугуватимуть децентралізовані соціальні платформи, токенізовані стимули й децентралізовані механізми врядування. Ці спільноти стануть осередками творчості, інновацій та колективних дій, об'єднуючи людей зі спільними інтересами та цінностями для співпраці, співтворчості та обміну цінностями в нові способи. Проте поширення онлайн - спільнот зумовлює появу викликів із приводу модерації, управління та запобігання дезінформації, мови ворожнечі та інших форм шкідливого контенту, що вказує на потребу в орієнтованих на громаду рішеннях та відповідальному управлінні платформами.

Необхідно зазначити, що, незважаючи на перспективи Web 3.0, на шляху до повної реалізації його потенціалу стоять значні виклики. Масштабованість залишається критичним фактором для децентралізованих мереж, оскільки багато блокчейн-платформ намагаються досягти пропускної здатності та затримки транзакцій, необхідних для масового впровадження. Крім того, проблемою залишається інтероперабельність між різними протоколами блокчейну і застарілими системами, що перешкоджає безперешкодній інтеграції та обміну даними і активами між різними мережами. Проблеми безпеки й конфіденційності також виникають у середовищі Web 3.0, оскільки децентралізовані платформи стикаються з такими загрозами, як вразливість смартконтрактів, атаки й регуляторний контроль. Оскільки децентралізована екосистема продовжує розвиватися, надійні заходи безпеки, найкращі практики й регуляторні рамки будуть мати важливе значення для захисту користувачів та зниження ризиків.

Соціально-економічні наслідки Web 3.0, зокрема потенційна можливість витіснення робочих місць, майнова нерівність і цифрова ізоляція, порушують важливі питання щодо справедливого розподілу благ і можливостей у децентралізованому майбутньому.

Висновки

Таким чином, Web 3.0 презентує зміну загальної концепції щодо уявлення про Інтернет та взаємодію з ним. Використовуючи децентралізацію, технологію блокчейн та інші розподілені технології, Web 3.0 відкриває шлях до нової епохи автономії, прозорості и розширення прав і можливостей користувачів. Від децентралізованого управління фінансами та ідентифікацією до систем рекомендацій на основі штучного інтелекту й смартконтрактів із підтримкою Інтернету речей - усе це свідчить про необмежені можливості цих технологій.

Вплив ШІ та МН на розвиток Веб 3.0 неможливо переоцінити. Рекомендації контенту, діалогові інтерфейси, кібербезпека й децентралізоване управління - це технології на основі штучного інтелекту, які стимулюють інновації та змінюють Інтернет.

Вплив децентралізації на цифрову економіку та суспільство є глибоким і масштабним. Сприяючи стійкості, інклюзивності, довірі та прозорості, децентралізація змінює спосіб нашої взаємодії, транзакцій та самоорганізації в Інтернеті. Криптовалюти та технології блокчейн рухають цю трансформацію вперед, закладаючи основу для більш справедливого, демократичного й стійкого цифрового майбутнього в епоху Web 3.0. Особливо важливо дотримуватися принципів децентралізації, відкритості й розширення прав і можливостей користувачів для гарантування реалізації переваг цієї зміни парадигми для всіх.

Література

1. Гевко І. В., Ящик О. Б., Савчин Т., Гільтай Л. Кібербезпека в децентралізованій інтернет-екосистемі web 3.0. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2023. № 1. С. 61-68. DOI: 10.25128/2415-3605.23.1.8.

2. Кравчук О., Варіс І., Заривних К. Цифрові технології менеджменту персоналу: тенденції та виклики в умовах пандемії COVID-19. Економіка та суспільство. 2021. № 26. DOI: 10.32782/2524-0072/2021 -26-73.

3. Піжук О. І. Штучний інтелект як один із ключових драйверів цифрової трансформації економіки. Економіка, управління та адміністрування. 2019. № 3(89). С. 41-46. DOI: 10.26642/ema-2019-3(89)-41 -46.

4. Круглов В. Державна політика трансформації ринку праці: виклики цифрової епохи. Науковий вісник: Державне управління. 2021. № 1(7). С. 140-161. DOI: 10.32689/ 2618-0065-2021-1(7)-140-161.

5. Федулова Л. І. Тенденції розвитку та впровадження цифрових технологій для реалізації цілей сталого розвитку. Економіка природокористування і сталий розвиток. 2020. № 7. С. 6-14. DOI: 10.37100/2616-7689/2020/7(26)/1.

6. Садовий І. Економічні перспективи розвитку геоінформаційних систем. Наукові перспективи. 2022. № 8(26). С. 2-226. DOI: 10.52058/2708-7530-2022-8(26)-214-214-226.

7. Баранов О. Цивілізаційна місія цифрових трансформацій. Інформація і право. 2023. № 3 (46). С. 25-41. DOI: 10.37750/2616-6798.2023.3(46).287067.

8. Петренко Д. Діджиталізація в маркетингу: аналіз викликів і можливостей. Innovation and Sustainability. 2023. № 3. С. 96-104. DOI: 10.31649/ins.2023.3.96.104.

9. Варламова М. Л., Дем'янова Ю. О. Основні тенденції діджиталізації у глобальному вимірі. Галицький економічний вісник. 2020. № 63 (2). С. 251-260. DOI: 10.33108/ galicianvisnyk_tntu2020.02.251.

10. Горняк О. В., Стемблер Д. В., Черкез С. І. Цифровізація та пандемія як сучасні чинники розвитку економіки України. Вісник ОНУ імені І. І. Мечникова. 2020. № 6(85). С. 44-50. DOI: 10.32782/2304-0920/6-85-9.

11. Казанська О., Михальченко І., Радченко Г. Особливості розробки маркетингової програми підприємства в умовах цифрового ринку. Наукові інновації та передові технології. 2022. № 7(9). С. 158-168. DOI: 10.52058/2786-5274-2022-7(9)-158-168.

12. Мельниченко С. Г. Аналіз стратегічного менеджменту та його вплив на успішність організацій. Здобутки економіки: перспективи та інновації. 2024. № 3. URL: https://econp.com.ua/index.php/joumal/artide/view/19/16 (дата звернення: 02.04.2024).

13. Bannikov V., Zalialetdzinau K., S., Ivanenko R., Saveliev D. (2022). Computer science trends and innovations in computer engineering against the backdrop of Russian armed aggression. International Journal of Computer Network and Information Security. 2022. № 22(9). Р. 465-470. URL: http://paper.ijcsns.org/07_book/202209/20220960.pdf (дата звернення: 01.04.2024).

14. Семанюк В., Мельник Н. Вплив цифрових технологій на інформаційне середовище бізнесу в умовах п'ятої промислової революції. Вісник економіки. 2022. № 3. С. 203-212. DOI: 10.35774/vi snyk2022.03.203.

15. Обіход С., Матвеєв М., Бойко В. (2023). Digital-маркетинг в умовах цифровізації сучасних бізнес-процесів. Економіка та суспільство. 2023. № 50. DOI: 10.32782/25240072/2023-50-76.

References

1. Hevko, I. V., Yashchyk, O. B., Savchyin, T., & Hiltai, L. (2023). Cyberbezpeka v detsentralizovanii internet-ekosystemi web 3.0 [Cybersecurity in the decentralized internet ecosystem web 3.0]. Naukovi zapysky Ternopilskoho nationalnohopedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Pedahohika - Scientific Notes of Volodymyr Hnatyuk Ternopil National Pedagogical University. Series: Pedagogy, 1, 61-68. DOI: 10.25128/24153605.23.1.8 [in Ukrainian].

2. Kravchuk, O., Varis, I., & Zaryvnykh, K. (2021). Tsyfrovi tekhnolohii upravlinnia personalom: tendentsii ta vyklyky v umovakh pandemii COVID-19 [Digital technologies of personnel management: trends and challenges in the conditions of the COVID-19 pandemic]. Ekonomika ta suspilstvo - Economics and Society, 26. DOI: 10.32782/2524-0072/2021-26-73 [in Ukrainian].

3. Pizhuk, O. I. (2019). Shtuchnyi intelekt yak odyn iz kliuchovykh draiveriv tsyfrovoi transformatsii ekonomiky [Artificial intelligence as one of the key drivers of digital transformation of the economy]. Ekonomika, upravlinnia ta administratsiia - Economics, Management, and Administration, 3(89), 41-46. DOI: 10.26642/ema-2019-3(89)-41-46 [in Ukrainian].

4. Kruhlov, V. (2021). Derzhavna polityka transformatsii rynku pratsi: vyklyky tsyfrovoi epokhy [State policy of labor market transformation: challenges of the digital era]. Naukovyi visnyk: Derzhavne upravlinnia - Scientific Bulletin: Public Administration, 1(7), 140-161. DOI: 10.32689/2618-0065-2021-1(7)-140-161 [in Ukrainian].

5. Fedulova, L. I. (2020). Tendentsii rozvytku ta vprovadzhennia tsyfrovykh tekhnolohii dlia realizatsii tsilei staloho rozvytku [Trends in development and implementation of digital technologies for sustainable development goals implementation]. Ekonomika pryrodokorystuvannia i stalyi rozvytok - Economics of Natural Resource Use and Sustainable Development, 7, 6-14. DOI: 10.37100/2616-7689/2020/7(26)/1. [in Ukrainian].

6. Sadovyi, I. (2022). Ekonomichni perspektyvy rozvytku heoinformatsiinykh system [Economic perspectives of geographic information systems development]. Naukovi perspektyvy - Scientific Perspectives, 8(26), 214-226. DOI: 10.52058/2708-7530-2022-8(26)-214-214-226 [in Ukrainian].

7. Baranov, O. (2023). Tsyvilizatsiina misiia tsyfrovykh transformatsii [Civilizational mission of digital transformations]. Informatsiia i parvo - Information and Law, 3(46), 25-41. DOI: 10.37750/2616-6798.2023.3(46).287067 [in Ukrainian].

8. Petrenko, D. (2023). Didzhitalizatsiia v marketynhu: analiz vyklykiv i mozhlyvostei [Digitalization in marketing: analysis of challenges and opportunities]. Innovation and Sustainability, 3, 96-104. DOI: 10.31649/ins.2023.3.96.104 [in Ukrainian].

9. Varlamova, M. L., & Demyanova, Yu. O. (2020). Osnovni tendentsii didzhitalizatsii u hlobalnomu vymiri [Main trends of digitalization in a global dimension]. Halitskyi ekonomichnyi visnyk - Galician Economic Bulletin, 63(2), 251-260. DOI: 10.33108/galicianvisnyk_tntu2020 .02.251 [in Ukrainian].

10. Hornyak, O. V., Stembler, D. V., & Cherkez, S. I. (2020). Tsyfrovizatsiia tapandemiia yak suchasni chynnyky rozvytku ekonomiky Ukrainy [Digitalization and pandemic as modern factors of economic development in Ukraine]. Visnyk ONU imeni I. I. Mechnikova - Bulletin of Odesa I.I. Mechnikov National University, 6(85), 44-50. DOI: 10.32782/2304-0920/6-85-9 [in Ukrainian].

11. Kazanska, O., Mykhailchenko, I., & Radchenko, H. (2022). Osoblyvosti rozrobky marketynhovoi programy pidpryiemstva v umovakh tsyfrovoho rynku [Features of developing a marketing program for enterprises in the digital market conditions]. Naukovi innovatsii taperedovi tekhnolohii - Scientific Innovations and Advanced Technologies, 7(9), 15-168. DOI: 10.52058/ 2786-5274-2022-7(9)-158-168 [in Ukrainian].

12. Melnychenko, S. H. (2024). Analiz stratehichnoho menedzhmentu ta yoho vplyv na uspishnist orhanizatsii [Analysis of strategic management and its impact on organizational success]. Zdobutky ekonomiky: perspektyvy ta innovatsii - Advancements in Economics: Perspectives and Innovations, 3. Retrieved from https://econp.com.ua/index.php/journal/article/ view/19/16 [in Ukrainian].

13. Bannikov, V., Zalialetdzinau, K., S., Ivanenko, R., & Saveliev, D. (2022). Computer science trends and innovations in computer engineering against the backdrop of Russian armed aggression. International Journal of Computer Network and Information Security, 22(9), 465-470. Retrieved from http://paper.ijcsns.org/07_book/202209/20220960.pdf [in Ukrainian].

14. Semanyuk, V., & Melnyk, N. (2022). Vplyv tsyfrovykh tekhnolohii na informatsiine seredovyshche biznesu v umovakh p'iatoyi promyslovoi revoliutsii [The impact of digital technologies on the business information environment in the conditions of the fifth industrial revolution]. Visnyk ekonomiky - Journal of Economics, 3, 203-212. DOI: 10.35774/visnyk2022. 03.203 [in Ukrainian].

15. Obikhod S., Matveiev M., & Boiko V. (2023). Digital-marketing v umovakh tsyfrovizatsii suchasnykh biznes-protsesiv [Digital marketing in the conditions of digitization of modern business processes]. Ekonomika ta suspilstvo - Economics and Society, 50. DOI: 10.32782/25240072/2023-50-76 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru