Класифікація веб-ресурсів у сучасному інформаційному суспільстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Інститут філології та масових комунікацій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Класифікація веб-ресурсів у сучасному інформаційному суспільстві

Кучай Олександр Володимирович доктор педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки

Андрусик Павло Петрович Аспірант кафедри педагогіки

Рокосовик Наталія Василівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та літератури іноземної філології та перекладу

Гончарук Віталій Володимирович кандидат педагогічних наук, викладач кафедри хімії, екології та методики їх навчання



У статті розглядається класифікація веб-ресурсів у сучасному інформаційному суспільстві. Висвітлено використання веб-технологій у сфері освіти. Показана мета веб-ресурсів. Виділено основні педагогічні цілі використання веб-ресурсів. Показано за якими ознаками можна описати цифрові освітні ресурси (ЦОР), зокрема веб-ресурси. Інформаційні технології є умовою для розробки та використання цифрових освітніх ресурсів. Наголошено, що метою веб-ресурсів є посилення інтелектуальних можливостей в інформаційному суспільстві, а також підвищення якості навчання на всіх щаблях освітньої системи.

Ключові слова: ВЕБ-ресурси, інформаційні технології, освіта, цифрові освітні ресурсів.



CLASSIFICATION OF WEB RESOURCES IN THE MODERN INFORMATION SOCIETY

Kuchai Olexandr Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Pedagogy National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

Andrusyk Pavlo Postgraduate student of the Department of Pedagogy National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

Rokosovyk Natalia Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Ukrainian Language and Literature, Foreign Philology and Translation of the Institute of Philology and Mass Communications Open International University of Human Development «Ukraine»

Honcharuk Vitalii Candidate of Pedagogical Sciences, Lecturer at the Department of Chemistry, Ecology and Teaching Methods Uman State Pavlo Tychyna Pedagogical University

Introduction. The article considers the classification of WEB resources in the modern information society. The use of WEB technologies in the field of education is highlighted. The purpose of WEB resources is shown. The main pedagogical goals of using WEB resources are highlighted. It is shown by what features digital educational resources (DER), including WEB resources, can be described. Information technology is a condition for developing and using digital educational resources. It was emphasized that the purpose of WEB resources is to strengthen intellectual capabilities in the information society and improve the quality of education at all levels of the educational system.

Purpose. The article aims to analyze the types of WEB technologies in modern society.

Methods. Theoretical methods were used: analysis of psychological, pedagogical, and methodical literature on the topic in question, synthesis, comparison, induction and deduction, and analogy, which allowed us to characterize the state of development of the problem in scientific literature and draw our conclusions.

Results. New literacies in today's digital society have been the focus of considerable research and education attention over the past decade. The 21st century has witnessed significant key competencies and, as a result, an increase in research related to technological, information, visual and communication literacy. All these skills make up the so-called digital competence, one of the base competencies that, according to the European Parliament, every citizen should acquire for lifelong learning.

Originality. The use of WEB technologies in education allows teachers to qualitatively change the content, methods and organizational forms of education. The tools ofpedagogical activity get improved, and the quality and efficiency of education are increasing. Web resources have a lot of advantages compared to traditional learning tools.

Conclusion. In the context of new approaches that also include a digital learning environment, thanks to the digital participation of both teachers and students, they should constantly be interested in improving courses and curricula, self-awareness of the need for continuous training in digital literacy, which will vastly contribute to the transformation of digital universities. Today, leading universities have opened their doors to the online sphere in the sense of expanding access to education for anyone, regardless of their geographic region, age, gender, race, or ethnic origin. Digital educational resources enable the training of many participants in the educational process with different goals, interests, knowledge and skills to help create a lifelong learning community.

Key words: WEB Resources, Information Technologies, Education, Digital Educational Resources.



Вступ

Постановка проблеми. Світ, у якому ми живемо, переживає еру цифрової революції. Інтернет, тенденція до глобалізації. Швидке зростання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і вдосконалення технологіями робочих середовищ збагатили та покращили професійну діяльність, а також життя людей і те, як вони працюють, навчаються та спілкуються. В свою чергу, ці швидкі зміни призвели до збільшення інформаційного перевантаження та складних ситуацій, які вимагають збільшення набору цифрових навичок. Розвиток нової грамотності є вирішальним чинником ефективного функціонування в епоху цифрових технологій, що дозволяє відчути більш повноцінну та продуктивну роботу.

Нова грамотність у сучасному цифровому суспільстві була в центрі значної науково -освітньої уваги протягом останнього десятиліття. 21 століття стало свідком важливих ключових компетенцій і, як результат, збільшення досліджень пов'язаних із технологічною, інформаційною, візуальною та комунікативною грамотністю. Усі ці навички складають так звану цифрову компетенцію, одну з базових компетенцій, які, на думку Європейського парламенту, повинен набути кожен громадянин для навчання впродовж життя.

Важко уявити собі освітній процес в цілому без широкого використання різноманітних технічних засобів навчального призначення та ВЕБ-ресурсів.

До перших слід віднести весь комплекс комп'ютерного, мультимедійного та технічного обладнання навчального процесу - комп'ютерні робочі місця, мультимедійний проектор та екран, ноутбук, інтерактивна дошка, сучасні комп'ютерні тренажери та сервера для використання педагогічних програмних засобів та інші електронні засоби.

ВЕБ ресурси об'єднують широкий спектр різних за цільовим призначенням, рівнем складності, формою технічного виконання та видами інтерфейсу педагогічних програмних засобів, електронних підручників, електронних тестів, комп'ютерних моделей, тренажерів, дидактичних ігор та стимуляторів [14].

Використання ВЕБ технологій у сфері освіти дозволяє педагогам якісно змінити зміст, методи та організаційні форми навчання. Удосконалюються інструменти педагогічної діяльності, підвищуються якість та ефективність навчання. ВЕБ-ресурси мають масу переваг у порівнянні з традиційними засобами навчання.

Метою ВЕБ-ресурсів є посилення інтелектуальних можливостей в інформаційному суспільстві, а також підвищення якості навчання на всіх щаблях освітньої системи.

Можна виділити такі основні педагогічні цілі використання ВЕБ -ресурсів:

- інтенсифікація всіх рівнів освітнього процесу за рахунок застосування засобів сучасних інформаційних технологій (підвищення ефективності та якості процесу навчання; поглиблення міжпредметних зв'язків; збільшення обсягу та оптимізація пошуку потрібної інформації; підвищення активності пізнавальної діяльності);

- розвиток особистості студента, підготовка індивіда до комфортного життя в умовах інформаційного суспільства (розвиток різних видів мислення; розвиток комунікативних здібностей; естетичне виховання за рахунок використання комп'ютерної графіки, технології мультимедіа; формування інформаційної культури, умінь здійснювати обробку інформації) [9].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Всебічний аналіз наукових праць українських і зарубіжних учених свідчить, що проблема використання ВЕБ -технологій є актуальним предметом досліджень багатьох наукових шкіл і окремих дослідників. Проблеми інформатизації освіти, використання мультимедійних технологій, аналіз педагогічного потенціалу інформатизації навчального процесу розкрито в працях вітчизняних учених В. Бикова, М. Жалдака, Ю. Казакова, А. Коломієць, В. Мадзігона, Ю. Машбиця, І. Прокопенка, О. Шликова та ін.

Мета статті: проаналізувати види ВЕБ-технологій в сучасному суспільстві.

Методи дослідження. Теоретичний - аналіз психологічної, педагогічної, методичної літератури з порушеної теми, синтез, порівняння, індукція та дедукція, аналогія, що дозволило охарактеризувати стан розробки проблеми в науковій літературі та зробити власні висновки.



Виклад основного матеріалу

Нині розвиток інформаційних технологій змінюється з кожним днем, і розвиток і застосування мультимедійних технологій досягло плідних результатів. Технології мобільного Інтернету, Інтернету речей, великих даних, хмарних обчислень, віртуальної реальності, штучного інтелекту стають все більш зрілими, персональні термінальні пристрої, такі як комп'ютери, популярні вдома. Досягнення соціальних наук, освіти та гуманітарних досліджень, і портативні пристрої, такі як планшети, пристрої для читання електронних книг і смартфони, широко використовуються в роботі, навчанні та житті.

Інформаційні технології є умовою для розробки та використання цифрових освітніх ресурсів. З розвитком інформаційних технологій розробляється та застосовується все більше цифрових навчальних ресурсів, а різні інформаційні технології та їх перехресна інтеграція матимуть різний вплив на прояв і функції цифрових освітніх ресурсів [2].

На етапах заняття, коли основний навчальний вплив і управління передається комп'ютеру, педагог отримує можливість спостерігати, фіксувати прояв таких якостей у студентів, як усвідомлення мети пошуку, активне відтворення раніше вивчених знань, інтерес до поповнення знань з готових джерел, самостійних пошуків. Це дозволить викладачу проектувати власну діяльність з управління та поступового розвитку творчого ставлення студентів до навчання. Подання еталонів для перевірки навчальних дій (через навчальні завдання або комп'ютерні програми), надання аналізу причин помилок дозволяють поступово навчати студентів самоконтролю та самокорекції навчально-пізнавальної діяльності, що має бути присутнім на кожному занятті. веб освіта інформаційний

ВЕБ-ресурси є важливим інструментом освітнього процесу, має навчально-методичне призначення та використовується для забезпечення навчальної діяльності студентів і значиться одним з центральних елементів інформаційно-освітнього середовища [9].

Цифрові освітні ресурси (ЦОР), зокрема ВЕБ-ресурси можна описати за наступними ознаками:

- за функціональною класифікацією;

- за матеріалами наукових публікацій;

- за структурою;

- за організацією тексту;

- за характером вихідних даних;

- за цільовим призначенням;

- за групою користувачів;

- за наявністю друкарського еквіваленту;

- за інформаційним видом;

- за ступенем дидактичного забезпечення;

- за освітньо-методичними функціями;

- за характером взаємодії користувача;

- за технологією розповсюдження;

- залежно від форми власності [11].

За функціональною класифікацією.

За функціональною властивістю, що характеризує значення і місце ЦОР в освітньому процесі, їх можна класифікувати як:

- навчально-методичні ЦОР;

- методичні ЦОР;

- навчальні ЦОР;

- допоміжні ЦОР;

- контролюючі ЦОР [9].

За матеріалами наукових публікацій.

- електронні текстові аналоги друкованих видань, таких як книги, журнали тощо (при цьому передбачається, що текстова інформація, котра міститься в них, подана у формі, яка допускає посимвольну обробку);

- електронні образи друкованих видань, коли елементи останніх (наприклад, сторінки) подаються як цілісні графічні образи, до цього ж виду електронної інформації належать образи рукописних матеріалів - факсиміле;

- бази даних, які відповідають вимогам до електронної інформації, наприклад, бібліографічні, адресні, статистичні, лінгвістичні, до цього ж виду належать і повнотекстові бази даних, якщо вони не відтворюють повною мірою друковані видання;

- нові форми публікацій, що не мають друкованих аналогів, такі як електронні оголошення, матеріали електронних конференцій та інші електронні повідомлення, доступні користувачам через телекомунікаційні мережі;

- електронні публікації аудіо- та відеоінформації;

- мультимедійні продукти (взаємодія візуальних і аудіо ефектів під керуванням інтерактивного програмного забезпечення, а також комбінаця тексту, графічних зображень, звуку, анімації й відео елементів) [13];

- програмні продукти (програмний засіб, призначений для постачання користувачу);

- комбіновані програмно-інформаційні продукти, наприклад, геоінформаційні системи (інформаційні системи, призначені для збирання, зберігання, аналізу та візуалізації (видачі) просторових данних) [8];

- електронні ігри [10].

Цифрові освітні ресурси за структурою можна поділити на:

- однотомні (випущені у вигляді одного електронного носія);

- багатотомні (складаються з двох або більше пронумерованих частин, кожна з яких представлена на окремому носії, але разом з тим є одним цілим як за змістом так і за оформленням);

- електронна серія (сукупність томів, що об'єднані спільною тематикою та метою і виходять в однотипному оформленні).

Цифрові освітні ресурси за організацією тексту поділяються на:

- моновидання (включає одну працю, наприклад: підручник, навчальний посібник, курс і конспект лекцій);

- збірки (включає декілька праць навчальної літератур - практикум, хрестоматія, книга для читання).

За характером вихідних даних, можна виділити наступні традиційні види цифрових освітніх ресурсів: навчальний план, навчальна програма, методичні вказівки, програми практик, завдання для практичних занять, конспект лекцій, курс лекцій, практикум та ін.

За цільовим призначенням цифрові освітні ресурси можуть бути розділені на:

- офіційні (публікуються від імені державних органів, установ, відомств або суспільних організацій, що містять матеріали нормативного та директивного характеру);

- наукові (містять відомості про теоретичні або експериментальні дослідження, історичні документи);

- науково-популярні (містять відомості про теоретичні або експериментальні дослідження в галузі науки, культури, техніки, викладені у формі, доступній читачу-неспеціалісту).

- довідкові;

- рекламні [7; 11].

За групою користувачів можна розділити на ЦОР:

- для школярів;

- для студентів;

- для магістрів;

- для педагогічних, науково-педагогічних, наукових та адміністративних працівників закладів освіти;

- для здобувачів освіти;

- для дипломованих фахівців;

- для партнерів й волонтерів, які готові сприяти розвитку цифрової освіти, доступу до якісних навчальних матеріалів, інформаційних сервісів [15].

За наявністю друкарського еквіваленту виділяють дві групи цифрових освітніх ресурсів:

- електронні аналоги паперового навчального видання (видання, які відтворюють відповідне паперове видання (розташування тексту на сторінках, ілюстрації, посилання, примітки і т.п.);

- електронний аналог друкарського видання (електронне видання (подане у форматах pdf, doc, jpg, djv, djvu, html та ін.), в якому, в основному, відтворено відповідне друковане видання).

- електронні демонстраційні матеріали (електронні матеріали (презентації, схеми, відео- аудіозаписи та ін.), призначені для супроводу освітнього процесу).

- самостійні ЦОР (не мають паперових аналогів (існують лише в електронному варіанті);

- електронний навчальний контент (форма передання інформації, культурної та історичної спадщини, обміну життєвим досвідом і знаннями, що передаються через веб-сайти, відео чи різні програми) [7].

Класифікація ЦОР за інформаційним видом поділяється на:

- ЦОР із текстовою інформацією;

- ЦОР із візуальною інформацією:

колекції: ілюстрації; фотографії; портрети; відеофрагменти процесів та явищ; демонстрації дослідів; відеоекскурс;

моделі: 2-3-х мірні статичні та динамічні; об'єкти віртуальної реальності; інтерактивні моделі.

символьні об'єкти: схеми; діаграми; формули

карти для предметних областей;

статичні зображення (галереї портретів вчених відповідної предметної області; «плакати» - зображення об'єктів і процесів, що вивчаються, та ін.); DVD);

мультимедіа середовища (інформаційно-довідкові джерела. практикуми (віртуальні конструктори), тренажери та тестові системи, програмовані навчальні посібники («електронні підручники», віртуальні екскурсії та ін.) [3].

- ЦОР із комбінованою інформацією (підручники; навчальні посібники; першоджерела та хрестоматії; книги для читання; задачники; енциклопедії; словники; періодичні видання);

- ЦОР з аудіо інформацією (звукозаписи виступів; звукозапису музичних творів; звукозапису живої природи; звукозапису неживої природи; синхронізовані аудіооб'єкти);

- ЦОР з аудіо та відео інформацією (аудіо - відео об'єкти живої та неживої природи; предметні екскурсії; енциклопедії);

- Інтерактивні моделі: (електронні лабораторні практикуми; предметні віртуальні лабораторії, електронні дидактичні демонстраційні матеріали (презентації, схеми, відео- й аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу).

- ЦОР зі складною структурою (підручники; навчальні посібники; першоджерела та хрестоматії; оригінальні тексти (хрестоматії; тексти зі спеціальних словників та енциклопедій; тексти з наукової, науково-популярної, навчальної, художньої літератури тощо) які не повторюють стабільні підручники [4].

За ступенем дидактичного забезпечення:

- ЦОР, який охоплює спеціальність;

- ЦОР, який охоплює дисципліну;

- ЦОР, який охоплює тему (розділ) дисципліни;

- ЦОР, який охоплює частину теми.

За освітньо-методичними функціями цифрові освітні ресурси використовуються для:

- для лекційного супроводу (слайди, відео фрагменти, аудіосупроводження);

- для супроводу практикумів;

- для самостійної роботи;

- для дистанційного навчання;

- для самоосвіти;

- для короткотривалих курсів та для системи підвищення кваліфікації [5].

Відповідно до цілей застосування ЦОР в освітньому процесі та їх можливостей розрізняють такі види ЦОР:

- Електронна бібліотека;

- Бібліотека електронних наочних посібників;

- Електронна енциклопедія ;

- Репетитори, тренажери, практикуми;

- Мультимедійні підручники;

- Віртуальні лабораторії;

Конвекційний ЦОР включає: малюнки; фоторепродукції картин, пам'яток архітектури та скульптури; фотопортрети; фотозображення навколишнього світу; таблиці (роз'яснювальні, порівняльні, узагальнюючі) [6; 12].

За характером взаємодії користувача можна виділити дві групи:

- детерміновані (параметри, зміст і спосіб взаємодії з якими визначені видавцем і не можуть бути змінені користувачем);

- не детерміновані (інтерактивні) (параметри, зміст і спосіб взаємодії з якими прямо або побічно встановлюються користувачем відповідно до його інтересів, мети, рівня підготовки і т.п., на основі конкретних даних і за допомогою алгоритмів, визначених видавцем).

- За технологією розповсюдження виділяють такі групи:

- автономні - характеризуються тим, що їх використання здійснюється автономно на комп'ютері користувача без необхідності підключення до мережі. Крім того, обсяг цих ресурсів може бути довільним в залежності від потужності комп'ютера та його апаратних засобів;

- мережні - встановлюються на сервері і використання їх здійснюється при підключенні до мережі. Обсяг ресурсів, які можна використовувати залежить від пропускної спроможності мережі;

- комбіновані - зазвичай використовуються при поєднанні автономних та мережних ЦОР. В даному випадку основні ЦОР використовуються автономно, а управління ними та взаємодія клієнтського комп'ютера з сервером здійснюється за допомогою мережі.

Залежно від форми власності:

- відкриті (їх використання здійснюється вільно;

- закриті - їх використання здійснюється лише з дозволу. Маючи дозвіл, користувачу необхідно ввести своє реєстраційне ім'я (login) та пароль (password), які видаються адміністрацією розробників);

- комбіновані (доступ до окремих частин або до всього ОЕР здійснюється вільно, але в демонстраційному режимі (так звані демо-версії) [11].

Як правило, інформаційні джерела включають окремі інформаційні об'єкти: елементарні інформаційні об'єкти (які за можливості їх виділення можуть самостійно використовуватися в рамках інформаційних систем) та закінчені повноцінні інформаційні джерела.

Елементарні інформаційні об'єкти можуть розглядатися:

- як органічний компонент традиційного навчального процесу, що не замінює, а доповнює та розширює можливості традиційних, методично доцільні засоби навчання, підвищуючи тим самим ефективність, якість навчання;

- як об'єкти проектування навчально-інформаційного середовища у рамках педагогічного дизайну з використанням інструментальних засобів, що дозволить підвищити ефективність використання ІКТ в освітньому процесі.

Закінчені повноцінні інформаційні джерела - кінцеві оцифровані продукти, що покривають весь навчальний курс або розділ (тему), розглядаються як змістовний компонент ІТС, що визначає їхній основний функціонал.

Інформаційно-освітні кінцеві оцифровані продукти (оригінальні тексти, що не повторюють стабільні підручники), розглядаються як додаткові до основних [1].



Висновки

Отже, ми розглянули класифікацію цифрових освітніх ресурсів. Зазначили, що їх можна описати за наступними ознаками: за функціональною класифікацією; за матеріалами наукових публікацій; за структурою; за організацією тексту; за характером вихідних даних; за цільовим призначенням; за групою користувачів; за наявністю друкарського еквіваленту; за інформаційним видом; за ступенем дидактичного забезпечення; за освітньо-методичними функціями; за характером взаємодії користувача; за технологією розповсюдження та залежно від форми власності.

Зазначимо, що цифрова революція продовжить кардинально змінювати спосіб життя, роботи та навчання громадян. Дух інновацій та підприємництва в освіті та навчанні має стимулюватися та підтримуватися чіткою політичною волею та зусиллями, спрямованими на впровадження інновацій у життя кожного. Необхідно ділитися, обговорювати та поширювати інноваційні практики.

У контексті нових підходів, які також включають цифрове навчальне середовище, завдяки цифровій участі як викладачів, так і студентів, вони повинні бути постійно зацікавлені в удосконаленні курсів і навчальних програм, самоусвідомлення необхідності постійного навчання цифровій грамотності, що значною мірою сприятиме трансформації цифрових університетів.

Нині великі університети відчинили свої двері в онлайн-сфері, у сенсі розширення доступу до освіти для будь-кого, незалежно від його географічного регіону, віку, статі, раси, етнічного походження.

Цифрові освітні ресурси дозволяють навчати велику кількість учасників освітнього процесу за різними цілями, інтересами, знаннями та навичками, щоб допомогти створити спільноту навчання протягом усього життя.

Список використаної літератури

1. Ebert, C., & Duarte, C. H. C. Digital Transformation. IEEE Software. 2018. 35(4), 16-21.

2. Fitzgerald, M., Kruschwitz, N., Bonnet, D., & Welch, M. Embracing Digital Technology: A New Strategic Imperative. Capgemini Consulting Worldwide. MIT Sloan Management Review. 2013. 55(1), 1-13.

3. Kutzschenbach, M., V. & Bronn, C. Education for managing digital transformation, a feedback systems approach. Systemics, Cybernetics and Informatics, 2017, 15(2), 14-19.

4. Mahlow, C., & Hediger, A. Digital Transformation in Higher Education-Buzzword or Opportunity?. eLearn Magazine, 2019. 5. 13. URL: https://doi.org/10.1145/3331171

5. Matt, C., Hess, T., & Benlian, A. Digital Transformation Strategies. Business and Information Systems Engineering, 2015. 57(5), 339-343.

6. Sarnok, K., Wannapiroon, P., & Nilsook, P. Digital Learning Ecosystem by Using Digital Storytelling for Teacher Profession Students. International Journal of Information and Education Technology, 2019. 9(1), 21-26.

7. Види електронних ресурсів. URL: https://computerbookjimdofree.com/%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2/%D0%B2%D0%B8%D0 %B4%D0%B8-%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD% D0%BD%D0%B8%D1%85-%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B2/

8. Геоінформаційні системи. URL: http://www.geoguide.com.ua/survey/survey.php?part=gis

9. Електронний освітній ресурс. URL: https://uk.wikipedia.org

10. Електронні інформаційні ресурси (становлення, розвиток, видова структура). URL: http://referat- ok.com.ua/work/elektronni-informacijni-resursi-sta/

11. Інформаційні освітні веб-ресурси. URL: https://galanet.at.ua/publ/5-1-0-9

12. Крупко С. Електронні освітні ресурси: реалії сучасного освітнього середовища. проблеми освіти, 2022. 2(97), 226-238.

13. Сухорукова Л. А. Види і класифікація технологічних засобів створення мультимедійного продукту. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті / Харків. держ. акад. дизайну і мистецтв. 2012. 3. 142-146.

14. Цифрові освітні ресурси. URL: https://sites.google.com/site/cifroviosvitniresursi/

15. Цифрові сервіси для освіти України: створено інформаційний ресурс. Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/



References

1. Ebert, C., & Duarte, C. H. C. (2018). Digital Transformation. IEEE Software, 35(4), 16-21. URL: https://doi.org/10.1109/MS.2018.2801537

2. Fitzgerald, M., Kruschwitz, N., Bonnet, D., & Welch, M. (2013). Embracing Digital Technology: A New Strategic Imperative. Capgemini Consulting Worldwide. MIT Sloan Management Review, 55(1), 1-13.

3. Kutzschenbach, M., V. & Bronn, C. (2017). Education for managing digital transformation, a feedback systems approach. Systemics, Cybernetics and Informatics, 15(2), 14-19.

4. Mahlow, C., & Hediger, A. (2019). Digital Transformation in Higher Education - Buzzword or Opportunity? eLearn, 5, Article 13. URL: https://doi.org/10.1145/3329488/3331171

5. Matt, C., Hess, T., & Benlian, A. (2015). Digital Transformation Strategies. Business and Information Systems Engineering, 57(5), 339-343. URL: https://doi.org/10.1007/s12599-015-0401-5

6. Sarnok, K., Wannapiroon, P., & Nilsook, P. (2019). Digital Learning Ecosystem by Using Digital Storytelling for Teacher Profession Students. International Journal of Information and Education Technology, 9(1), 21-26. URL: https://doi.org/10.18178/ijiet.2019.9.1.1167

7. Vydy elektronnykh resursiv [Types of electronic resources]. (n.d.). computerbook.jimdo.com. URL: https://tinyurl.com/365kvpsa [in Ukrainian].

8. Heoinformatsiyni systemy [Geographic information system]. (n.d.). www.geoguide.com.ua. URL: http://www.geoguide.com.ua/survey/survey.php?part=gis_[in Ukrainian].

9. Elektronnyy osvitniy resurs [Electronic educational resource]. (n.d.). uk.wikipedia.org. URL: https://tinyurl.com/bdd8j7kz [in Ukrainian].

10. Elektronni informatsiyni resursy (stanovlennya, rozvytok, vydova struktura) [Electronic information resources (formation, development, species structure)]. (n.d.). http://referat-ok.com.ua. URL: http://referat-ok.com.ua/work/elektronni- informacijni-resursi-sta/ [in Ukrainian].

11. Informatsiyni osvitni veb-resursy [Information educational web resources]. (n.d.). galanet.at.ua. URL: https://galanet.at.ua/publ/5-1-0-9 [in Ukrainian].

12. Krupko, S. (2022). Elektronni osvitni resursy: realiyi suchasnoho osvitnoho seredovyshcha [Electronic educational resources: the realities of the modern educational environment]. Problemy osvity - Problems of education, 2(97), 226-238. [in Ukrainian].

13. Sukhorukova, L. A. (2012). Vydy i klasyfikatsiya tekhnolohichnykh zasobiv stvorennya multymediynoho produktu [Types and classification of technological means of creating a multimedia product]. Tradytsiyi ta novatsiyi u vyshchiy arkhitekturno-khudozhniy osviti - Traditions and innovations in higher architectural and artistic education, 3. 142-146. [in Ukrainian].

14. Tsyfrovi osvitni resursy [Digital educational resources]. (n.d.). sites.google.com. URL: https://sites.google.com/site/cifroviosvitniresursi/ [in Ukrainian].

15. Tsyfrovi servisy dlya osvity Ukrayiny: stvoreno informatsiynyy resurs [Digital services for education in Ukraine: an information resource has been created]. (2022). mon.gov.ua. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/cifrovi-servisi-dlya-osviti-ukrayini-stvoreno-informacijnij-resurs [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru