Інформаційно-аналітичне забезпечення професійної діяльності: поняття та функції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційно-аналітичне забезпечення професійної діяльності: поняття та функції

Січкаренко Галина Геннадіївна доктор історичних наук, доцент, відмінник освіти України, професор кафедри документознавства та інформаційної діяльності, Державний університет телекомунікацій, м. Київ

Яременко Світлана Андріївна кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності, Державний університет телекомунікацій, м. Київ

Анотація

Інформаційно-аналітичне забезпечення професійної діяльності як наукова і навчальна сфера є досить молодою. Науковий апарат ще не стабілізувався. Серед дослідників триває активний обмін думками. Значна кількість вітчизняних авторів не відрізняють зміст понять "інформаційно-аналітична діяльність" та "інформаційно-аналітичне забезпечення". У науковий літературі немає також загальновизнаних функцій інформаційно-аналітичного забезпечення професійної діяльності. Метою статті є розгляд теоретичних підходів до визначення сутності основних понять та функцій інформаційно-аналітичного забезпечення професійної діяльності в умовах сучасних загроз і викликів. інформаційний аналітичний загроза

В статті розглянуті наукові підходи щодо визначення функцій інформаційно-аналітичної діяльності та інформаційно-аналітичного забезпечення, а також показана їх специфіка. Автори прийшли до висновку, що дослідники недооцінюють значення такої прикладної функції, як соціально-комунікативна й інформативно-комунікативна, тобто функція формування громадської думки щодо певних явищ і процесів та забезпечення підтримки населенням управлінських рішень. Між тим, саме в цьому є особливість забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності. Доведено, що найкраще інформаційно-аналітичне забезпечення професійної діяльності, зокрема в сучасній кризовій період, надають бізнес-комунікації в соціальних мережах. Переваги їх очевидні: можливість швидко поширювати розпорядження, новини та повідомлення, мати прямий зв'язок з партнерами, співробітниками, споживачами в будь-який час і будь-якому місті, а також оперативно розв'язувати проблемні питання тощо.

Ключові слова: інформаційно-аналітичне забезпечення, інформаційно- аналітична діяльність, інформаційно-аналітичне забезпечення професійної діяльності, функції інформаційно-аналітичної діяльності.

Sichkarenko Halyna Hennadiyivna Doctor of Historical Sciences, Associate professor, Professor of Document Science Department and information activity State University of Telecommunications, Kyiv

Yaremenko Svitlana Andriivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Document Science Department and information activity State University of Telecommunications, Kyiv

INFORMATION AND ANALYTICAL SUPPLY PROFESSIONAL ACTIVITY: CONCEPTS AND FUNCTIONS

Information and analytical support of professional activity as a scientific and educational field is quite young. The scientific apparatus has not stabilized yet. A fairly active exchange of ideas continues among researchers. A significant number of domestic authors do not distinguish the meaning of the concepts "informational and analytical activity" and "informational and analytical support". In the scientific literature, there are also no universally recognized functions of information and analytical support of professional activity. The purpose of the article is to consider theoretical approaches to determining the essence of the main concepts and functions of information and analytical support of professional activity in the conditions of modern threats and challenges.

The article examines scientific approaches to defining the functions of information-analytical activity and information-analytical support, and also shows their specificities. The authors came to the conclusion that researchers underestimate the importance of such an applied function as social-communicative and informative-communicative, that is, the function of forming public opinion regarding certain phenomena and processes and ensuring public support for management decisions. Meanwhile, this is the peculiarity of providing information and analytical activities. It has been proven that business communications in social networks provide better information and analytical support for professional activity, in particular, in the current crisis period. Their advantages are obvious: the ability to quickly distribute orders, news and messages, to have direct communication with partners, employees, consumers at any time and in any city, as well as to quickly solve problematic issues, etc.

Keywords: information and analytical support, information and analytical activity, information and analytical support of professional activity, functions of information and analytical activity.

Постановка проблеми. Бурхливий розвиток інформаційних технологій сьогодні і зростання можливостей швидкої обробки та аналізу отриманої інформації сприяє швидкому розвитку всіх сфер суспільства. Від того, наскільки оперативно і кваліфіковано певні підприємства чи установи, галузі, органи державного управління здатні здійснювати інформаційно-аналітичне забезпечення в своєї сфері, залежить їх ефективність. Саме інформаційно- аналітичне забезпечення сприяє в оперативному режимі приймати оптимальні управлінські рішення, а останнє стає провідним фактором конкурентоспроможності.

Зазначене ставить перед сферою освіти завдання щодо удосконалення підготовки фахівців відповідного профілю. Між тим, тут крім загальних проблем освітнього процесу, які мають багато навчальних дисциплін сьогодні, є і специфічні. Так, педагогічні проблеми всіх навчальних дисциплін пов'язані з методологічними (розвиток пізнання) і методичними факторами (дистанційне навчання в умовах ковіду та масштабної російсько- української війни). Це вимагає постійне оновлення курсів. Специфічні проблеми додають до складнощів й те, що дисципліни інформаційно- аналітичного напрямку, зокрема в межах спеціальності 029 "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа", належать до молодих і не мають достатнього навчально-методичного та наукового забезпечення. До таких навчальних дисциплін повною мірою відноситься "Інформаційно-аналітичне забезпечення професійної діяльності". Викладене показує актуальність теми дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основна маса наукової літератури присвячена питанням інформаційно-аналітичної діяльності. Це передусім праці М.В. Варенка [1], В.І Захарової та В.Я. Філіпова [2], А.Г. Додонова, Д.В. Ландэ, В.Г. Путятина [3] та інших.

Теоретичні питання інформаційно-аналітичного забезпечення розглядаються в працях О.І. Павлова [4], В.А. Соколова [5], І. Л. Хвальчик, Л.О. Волощук [6] та інших. О.С. Бодрук [7], М.М. Шевченко, С.О. Зозуля [8] вказали на низку функцій, що пов'язані з аналітичною діяльністю. В окремих сферах суспільства інформаційно-аналітичне забезпечення аналізується в роботах Т.Д. Ганцюк [9], І.Т. Маковського, А.Г. Міщенка, М.М. Шевченка [10; 11] та інших.

Проте щодо основних категорій, понять і функцій у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення дискусії і подальші дослідження тривають. Це має значення для сфери наукових досліджень, для практичної діяльності та освітнього процесу.

Метою статті є розгляд теоретичних підходів до визначення сутності основних понять та функцій інформаційно-аналітичного забезпечення професійної діяльності в умовах сучасних загроз і викликів.

Виклад основного матеріалу. Інформаційно-аналітична діяльність в останні десятиліття отримала широке розповсюдження в сучасному суспільстві і перетворилась в окрему професію та сферу діяльність. Державні органи на всіх рівнях, крупні компанії, банки, політичні організації тощо мають інформаційно-аналітичні служби. В Україні виходять на ринок різноманітні консалтингові організації.

Зазначимо, що сфера інформаційно-аналітичного забезпечення професійної діяльності є досить молодою. Навколо неї існує багато різночитань, суперечностей. Науковий апарат ще не стабілізувався. Серед дослідників триває активний обмін думками [див.: 4]. Розібратися в цьому важливо не лише з наукової, прикладної, але й з освітньої позиції. До таких понять відносяться передусім "інформаційно-аналітична діяльність", "інформаційно-аналітичне забезпечення", функції інформаційно-аналітичного забезпечення та їх специфічні особливості сьогодні.

Значна кількість вітчизняних авторів, особливо ті, що працюють в різних (не сумісних) галузях, не відрізняють зміст понять "інформаційно- аналітична діяльність" та "інформаційно-аналітичне забезпечення", або не обговорюють їх відмінності. Ці поняття в багатьох випадках використовують як тотожні за змістом. Прикладом цього є визначення інформаційно- аналітичної діяльності, що подане у Вікіпедії - це сукупність інформаційних процесів (збір, пошук, переробка інформації), необхідних для якісного та ефективного процесу управління.

Зазначимо, що мета інформаційно-аналітичній діяльності та інформаційно-аналітичного забезпечення в будь-якій сфері діяльності в цілому співпадають, а саме: надання відповідним органам управління, певним структурам достатньої інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень в своїй професійній сфері.

В.М. Варенко пропонує більш розгалужене визначення, а саме: "інформаційно-аналітична діяльність - це специфічний різновид інтелектуальної, розумової діяльності людини, в процесі якої внаслідок певного алгоритму послідовних дій з пошуку, накопичення, зберігання, обробки, аналізу первинної інформації утворюється нова, вторинна аналітична інформація у формі аналітичної довідки, звіту, огляду, прогнозу тощо" [1, с. 14]. Отже, зміст інформаційно-аналітичної діяльності складається якнайменш з трьох компонентів: 1) збір інформації; 2) аналіз зібраної інформації; 3) підготовка аналітичного звіту. Це надає нові дані для прийняття оптимальних управлінських рішень з метою розв'язання актуальних завдань в будь-якій професійній діяльності.

Інформаційно-аналітичне забезпечення на відміну від інформаційно- аналітичної діяльності має свою специфіку. Це процес створення оптимальних умов задля задоволення інформаційних потреб та реалізації посадових обов'язків органів управління на основі формування та використання наявних інформаційних ресурсів. Іншими словами, інформаційно-аналітичне забезпечення має більш прикладний характер ніж суто інформаційна діяльність. Це забезпечення процесу управління, захисту від ймовірних ризиків і загроз (зокрема й інформаційних) через надання актуальної інформаційно-аналітичної інформації. Інформаційно-аналітичне забезпечення відбувається з використанням сучасних інтернет-технологій, елементів штучного інтелекту тощо для швидкого оперування великими інформаційними масивами, цифровими даними.

Інформаційно-аналітичне забезпечення професійної діяльності здійснюється зазвичай через інформаційно-аналітичні підрозділи фірм, організацій, органів державного управління, інформаційні агентства, незалежних аналітиків та інші форми. Інформаційно-аналітичне забезпечення є багатоаспектною діяльністю і має свою структуру. До її елементів відносяться науково-теоретичні, науково-технічні та прикладні аспекти. Це відображається через відповідні функції.

Функції, тобто ролі, які виконують певні сфери професійної діяльності в суспільстві, залежать від низки факторів, зокрема, видів суб'єктів аналітичної діяльності (державні, комунальні, громадські, комерційні, інформаційно-управлінські, наукові установи тощо), їх статусу (підрозділи у владних структурах, незалежні центри, громадські інститути тощо) і завдань.

У науковий літературі немає загальновизнаних функцій інформаційно- аналітичного забезпечення професійної діяльності. Є публікації, де описані функції в певній сфері діяльності. Спробуємо узагальнити ці позиції та виокремити найважливіші з них в сучасних умовах.

О.І. Павлов, пропонуючи системну характеристику інформаційно- аналітичної діяльності, виділяє три функції: описову, регулятивну та прогностичну, які мають свої завдання, виміри та складові (див. табл.) [4, с. 93].

Ю.П. Сурмін наводить чотири функції аналітичної діяльності в суспільстві: 1) управлінська - забезпечує інформацією всі етапи управлінської діяльності: підготовку, прийняття управлінських рішень, контроль за їх виконанням; 2) діагностична - спрямована на отримання об'єктивної картини ситуації, що склалася, її діагностика; 3) застерігаюча - виявляє проблеми, небезпеки, конфлікти, дозволяє їх уникнути; 4) пізнавально-ментальна - сприяє зміні розуміння сутності явищ, зміні ментальності управлінців [12, с. 271]. При цьому автор слушно зазначає, що призначення аналітичної діяльності полягає як у отриманні прямого результату, що зводиться до обґрунтування оптимального управлінського рішення, так і непрямого результату, коли аналітична діяльність змінює саме уявлення управлінців про ті об'єкти та процеси, що аналізувались. У випадку серйозного реформування певного соціального об'єкта чи процесу непрямий результат виявляється важливішим за прямий [12, с. 271-272].

О.С. Бодрук також виокремлює три функції аналітичної діяльності: власне аналітична функція, що націлена на дослідження та оцінку ступеня внутрішніх та зовнішніх загроз, обробку відповідних пропозицій та рекомендацій управлінськими структурами; прогностична функція, яка дає можливість виявляти тенденції розвитку конфліктних ситуацій, прогнозувати наслідки управлінських рішень з урахуванням їхнього впливу на навколишнє середовище, політику, економіку, соціальну сферу; інформаційна функція, яка передбачає збирання та опрацювання інформації, її розповсюдження серед населення, формування громадської думки [7, с. 90]. Зазначимо, що у Ю.П. Сурміна та О.С. Бодрука співпадає лише прогностична функція.

В дослідженнях А.І. Семенченка [5, с. 91], М.М. Шевченка та О.С. Зозулі [8] виокремлені наступні функцій системи забезпечення, що пов'язані з аналітичною діяльністю: моніторингу та планування, прогностичну, аналітичну, координаційну, соціально-адаптивну, ідеологічну, функцію контролю. На відміну від позицій О.С. Бодрука, згадані автори слушно відокремили групу інформаційно-аналітичних функцій від оперативно-виконавчих, суто управлінських, а також такі прикладні функції як соціально-адаптивну та контрольну.

О.А. Мандзюк, розглядаючи завдання, що стоять перед вищими державними органами управління, вивів наступні функції в межах аналітичної діяльності: забезпечувальна, діагностична, рекомендаційна, соціально-комунікативна й інформативно-комунікативна, прогностична, оборонна, експертно-нормативна, охоронна, контрольна [13].

В.А. Соколов, розділяючи аналітику на первинну, вищу та масову, відповідно до рівня організації аналітичної діяльності називає такі функції: первинна аналітика виконує управлінську функцію, яка забезпечує інформацією всі етапи управлінського циклу на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях управління; вища аналітика виконує функції діагностичну, прогностичну, інструментальну, експертно-консультативну, координаційну, аналітичну, контролю; масова аналітика виконує інформаційну функцію, яка спрямована на формування єдиного інформаційного простору в державі й передбачає збирання та опрацювання інформації, її розповсюдження серед населення, формування громадської думки [5, с. 91].

Отже, підходи науковців розходяться. Більшість авторів не розрізняють окремо функції інформаційно-аналітичної діяльності та інформаційно- аналітичного забезпечення. На наш погляд, якісною відмінністю останнього від першого є соціально-комунікативна й інформативно-комунікативна функції, тобто формування громадської думки щодо певних явищ і процесів та забезпечення підтримки населенням управлінських рішень. Ці функції серед інших присутні лише у класифікаціях О.С. Бодрука, О.А. Мандзюка та В.А. Соколова. На нашу думку, саме в цьому сутність забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності. Пошук якісно нових і ефективних шляхів інформаційно-аналітичного забезпечення професійної діяльності особливо в сфері управління стає важливим і актуальним заданням теоретиків та практиків.

Для ефективного управління будь якою сферою, організацією, підприємством варто своєчасно і найбільш зрозуміло доносити до виконавців їх стратегічні та тактичні завдання, а також умови, ресурси, можливості комунікації тощо.

Управління, зв'язки з громадськістю зараз відбуваються переважно через електронне листування, наради в системі Zoom тощо, тобто за допомогою інтернет-технологій. До цієї системи підштовхнула спочатку пандемія, потім війна, коли діяльність, де це тільки було можливо, перемістилась в онлайн.

Стрімкий розвиток інтернет-технологій, поява нових електронних засобів бізнес-комунікацій призводить до трансформації традиційних форм і видів комунікацій на підприємствах, установах тощо. Ці процеси викликані діджиталізацією економіки та мають сприяти підвищенню ефективності професійної діяльності.

Підприємства, установи чи організації переважно мають чотири форми корпоративних взаємовідносин: по горизонталі (з постачальниками, посередниками, ЗМІ, фінансово-кредитними установами, акціонерами, інвесторами); по вертикалі (з вищими та державними органами); внутрішні відносини (з власними структурами та співробітниками); вертикальні відносини зі споживачами. На перших трьох рівнях здійснюються бізнес- комунікації.

Бізнес-комунікації останні роки проходять серйозну трансформацію. Провідною формою стають електронні комунікацій за допомогою сучасних інформаційних технологій. Так, на підприємствах і установах передача інформації працівникам відбувається головним чином електронним листуванням, використанням внутрішніх корпоративних сайтів, порталів тощо.

Ще під час пандемії Covid-19 керівники мали налаштувати нові форми взаємодії з працівниками, партнерами, споживачами, органами управління тощо. Саме в цей час вийшли на перший план інформаційно-комунікаційні технології, а саме соціальні мережі, які почали опановувати широкі маси. Нині з майже восьмимільярдного населення планети соцмережі використовують 4,2 мільярда людей - більш як половина. За останній рік їх кількість зросла приблизно на 13%. Минулого року близько 40% українських користувачів використовували соцмережі для роботи [14]. Зараз під час повномасштабної російсько-української війни їх стало набагато більше. Таким чином, основні ділові комунікації в Україні перешли в онлайн режим, зокрема в соціальні мережі.

Категорія "соціальні мережі" не має єдиного визначення в науковій літературі. Автори статті розуміють її як інтерактивний вебсайт, контент якого наповнюється та використовується під час комунікації самими учасниками мережі, об'єднаними спільним інтересом. Сюди належать численні додатки, тематичні форуми з різних напрямків, які наразі активно розвиваються.

Соціальні мережі стають невід'ємною складовою ділової комунікації, виступаючи її забезпеченням в реальному часі між діловими партнерами, співробітниками, клієнтами тощо. Стиль ділової комунікації в мережевих спільнотах має свою специфіку, адже не передбачає розваг, фейків, пліток, з'ясування відносин та інше. Рішення, що приймаються в ділових соціальних мережах, відповідальні та пов'язані з професійною діяльністю. Між тим, з точки зору інформаційно-аналітичного забезпечення, варто враховувати, що не кожен учасник ділової комунікації має достатній рівень цифрової грамотності для оптимальної взаємодії. В нових умовах це все більше стає проблемою як для організації, так і працівника.

Крім веб сайту, багато компаній представлені на одній із численних віртуальних платформ, мають свої канали і щодня комунікують зі своєю зацікавленою спільнотою (стейкхолдерами). Переваги соціальних мереж очевидні: можливість самостійно швидко поширювати розпорядження, новини та повідомлення, мати прямий зв'язок з онлайн аудиторією в будь- який час і будь-якому місті, а також безпосередня можливість підтримувати стосунки з громадою шляхом вирішення проблемних питань і реагування на кризи.

Проте, неправильно побудована комунікація в соціальних мережах може викликати проблеми. Часом достатньо незначної помилки в спілкуванні, непорозуміння, або технічних збоїв, щоб викликати напруження. Лише ті бізнеси, установи, органи управління, які швидко адаптують контент у соціальних мережах, обирають правильний стиль поведінки і відповідально сприймають занепокоєння спільноти, можуть легко заспокоїти користувачів, підтримати свій інформаційний простір і забезпечити виконання професійних завдань. Адже відсутність реакції компанії на кризу, проблемну ситуацію створює недовіру та небезпеку. Цього можна уникнути підтримуючи регулярну комунікацію, відповідаючи на кожне запитання власної Інтернет-аудиторії.

Отже, бізнес-комунікації в соціальних мережах відіграють провідну роль і здатні створювати якісне інформаційно-аналітичне забезпечення професійної діяльності, зокрема і в сучасній кризовій період. Тому такі функції як соціально-комунікативна, інформативно-комунікативна, формування громадської думки щодо певних явищ і процесів та забезпечення підтримки населенням управлінських рішень підвищують своє значення. Їх актуальність слід враховувати при антикризовому управлінні. Це дає змогу пом'якшити перебіг кризи та вгамувати тривогу користувачів.

Фахівці передбачають подальший розвиток цифрової революції попри тренд "діджитал-детокс", який є наслідком втоми від гаджетів, соцмереж і потоку інформації. В подальшому прогнозується ще більша затребуваність соцмереж - зокрема через гнучкі умови праці. Найвірогідніше, з'являться нові інструменти й послуги для ефективнішої комунікації в більшості професійних сфер, особливо там, де працюють і навчаються віддалено.

Висновки

Науковий апарат дисципліни "Інформаційно-аналітичне забезпечення професійної діяльності" ще знаходиться у стані становлення. Тривають дискусії стосовно визначення основних понять і функцій, а також специфіки. Більшість дослідників не розрізняють поняття "інформаційно- аналітична діяльність" та "інформаційно-аналітичне забезпечення". На нашу думку, останнє має більш прикладний характер у професійній діяльності, ніж перше.

Інформаційно-аналітична діяльність виробляє нові знання через опрацювання наявної інформації та готує аналітичні документи для оптимізації прийняття управлінських рішень. Інформаційно-аналітичне забезпечення - це забезпечення самого процесу управління на основі отриманої інформаційно-аналітичної інформації. "Інформаційно-аналітичне забезпечення" це термін, що означає перехід від теоретико-аналітичної діяльності з новою інформацією до процесу практичної управлінської діяльності. Остання, на думку авторів статті, включає до себе розробку варіантів розв'язання проблеми в установі, організації, "донесення" інформації до органів управління, виконавців, споживачів, створення потрібної громадської думки тощо.

Підходи науковців щодо розуміння особливостей і функцій інформаційно-аналітичної діяльності досить різняться. На наш погляд, недооцінюється значення такої прикладної функції як формування громадської думки та забезпечення підтримки населення управлінських рішень. Між тим, саме в цьому є особливість забезпечення інформаційно- аналітичної діяльності.

Сьогодні в Україні під час глибокої кризи та військового стану найбільш оптимально можна реалізувати згадану функцію використовуючи сучасні інформаційно-комунікаційні Інтернет-технології, зокрема соціальні мережі. Переваги їх очевидні: можливість швидко поширювати розпорядження, новини та повідомлення, мати прямий зв'язок з партнерами, співробітниками, споживачами в будь-який час і в будь-якому місті, а також оперативно розв'язувати проблемні питання тощо.

Зазначимо, що на даному етапі розвитку установам, бізнесу, органам управління в Україні часто бракує аналітичного ресурсу, тобто відповідних структурних підрозділів, фахівців, які мають аналітичні компетенції. Зазвичай у владних структурах робота управлінців присвячена менеджменту, а не інформаційно-аналітичному забезпеченню професійної діяльності. До того ж результати аналітичної діяльності бувають потрібними ще "на вчора". Незалежних аналітиків запрошують досить мало, хоча вони могли б запропонувати неупереджений погляд "з нового боку" на явище чи процес та нові незвичні механізми розв'язання наявної проблеми.

Варто розуміти, що робота аналітиків з інформаційно-аналітичного забезпечення професійної діяльності відрізняється від наукового дослідження. Аналітики не є неупередженими шукачами істини. В аналітичній сфері завжди відбувається захист інтересів замовників, стейкхолдерів (серед яких є як прихильники, так і опоненти запропонованого рішення) та пошук вигідних для них шляхів. Рекомендації, прогнози аналітиків спрямовуються на реалізацію інтересів і потреб певної групи. У цьому одна з головних відмінностей аналітичної роботи від науково- дослідної.

Пошук якісно нових і ефективних шляхів інформаційно-аналітичного забезпечення професійної діяльності стає важливим актуальним заданням теоретиків та практиків.

Література

1. Варенко В.М. Інформаційно-аналітична діяльність. Київ: Університет "Україна", 417 с.

2. Захарова В. І., Філіпова В.Я. Основи інформаційно-аналітичної діяльності. К. "Центр учбової літератури", 2013. 336 с.

3. Додонов А.Г., Ландэ Д.В., Путятин В.Г. Компьютерные сети и аналитические исследования. К.: ИПРИ НАН Украины, 2014. 486 с.

4. Павлов О. І. Інформаційно-аналітична діяльність як складова процесу публічного управління. Статистика України. 2011. № 1. С. 92-97.

5. Соколов В.А. Класифікація, функції та завдання аналітичної діяльності в системі забезпечення національної безпеки. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 16. С. 89-94.

6. Хвальчик І. Л., Волощук Л.О. Сутність інформаційно-аналітичного забезпечення управління підприємством. Економіка: реалії часу. 2020. № 1 (47). С. 84-90.

7. Бодрук О.С. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти. Київ: НІПМБ, 2001. 300 с

8. Шевченко М.М., Зозуля О.С. Системи забезпечення національної безпеки адаптивного та креативного типів: порівняльний аналіз. Інвестиції: практика та досвід.

9. № 16. С. 125-129.

10. Ганцюк Т.Д. Система інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління: елементний склад та етапи здійснення. Вчені записки ТНУ. Серія: Державне управління. 2018. Том 29 (68). № 2. С. 63-67.

11. Муковський І.Т. Інформаційно-аналітична діяльність у міжнародних відносинах. Київ: Кондор, 2012. 224 с.

12. Шевченко М.М. Інформаційно аналітична діяльність у системі державного управління України: проблеми та перспективи. Збірник наукових праць Науково- дослідного інституту українознавства. Т. ХХІІІ. Київ: Українське агентство інформації та друку "Рада", 2009. С. 75-82.

13. Сурмин Ю.П. Теория систем и системный анализ. Київ: МАУП, 2003. 368 с.

14. Мандзюк О.А. Інформаційно-аналітичні служби, центри аналітичних досліджень як субєкти аналітичної діяльності. GOAL. https://goal-int.org/category/vistupi-na-telebachenni/

15. Куренкова О. Соцмережі-2021: ТікТок старшає, Facebook - переважно жіночий, а стрічку ми гортаємо 400 мільйонів років. https://hramadske.ua/posts/socmerezhi - 2021 -tiktok-starshaye-facebook-perevazhno-zhinochij -a-strichku-mi-gortayemo-400-milj oniv-rokiv

16. References:

17. Varenko, V.M. (2014). Informatsijno-analitychna diialnist. Kyiv: Universytet "Ukraina" [in Ukrainian].

18. Zakharova, V. I., & Filipova, V. Ya. (2013). Osnovy informatsijno-analitychnoi diial'nosti. K. "Tsentr uchbovoi literatury" [in Ukrainian].

19. Dodonov, A.H., & Lande, D.V., & Putiatyn, V.H. (2011). Komp'iutemye sety y analytycheskyeyssledovanyia. K.: YPRY NAN Ukrayny [in Russian].

20. Pavlov, O. I. (2011). Informatsijno-analitychna diialnist iak skladova protsesu publichnoho upravlinnia. Statystyka Ukrainy (Vols. 1) [in Ukrainian].

21. Sokolov, V.A (2016). Klasyfikatsiia, funktsii ta zavdannia analitychnoi diialnosti v systemi zabezpechennia natsionalnoi bezpeky. Investytsii: praktyka ta dosvid (Vols. 16) [in Ukrainian].

22. Khval'chyk, I. L., & Voloschuk, L.O. (2020). Sutnist informatsijno-analitychnoho zabezpechennia upravlinnia pidpryiemstvom. Ekonomika: realii chasu, (Vols. 1) https://economics.opu.ua/files/archive/2020/No1/84.pdf [in Ukrainian].

23. Bodruk, O.S. (2001). Struktury voiennoi bezpeky: natsionalnyj ta mizhnarodnyj aspekty. Kyiv: NIPMB [in Ukrainian].

24. Shevchenko, M.M., & Zozulia, O.S. (2015). Systemy zabezpechennia natsionalnoi bezpeky adaptyvnoho ta kreatyvnoho typiv: porivnialnyj analiz. Investytsii: praktyka ta dosvid, (Vols. 16) [in Ukrainian].

25. Hantsiuk, T.D. (2018). Systema informatsijno-analitychnoho zabezpechennia derzhavnoho upravlinnia: elementnyj sklad ta etapy zdijsnennia. Vcheni zapysky TNU. Seriia: Derzhavne upravlinnia, (Vols. 29) [in Ukrainian].

26. Mukovskyj, I.T. (2012). Informatsijno-analitychna diialnist u mizhnarodnykh vidnosynakh. Kyiv: Kondor [in Ukrainian].

27. Shevchenko, M. M. (2009). Informatsijno analitychna diialnist u systemi derzhavnoho upravlinnia Ukrainy: problemy ta perspektyvy. Zbirnyk naukovykh prats Naukovo- doslidnoho instytutu ukrainoznavstva Kyiv: Ukrainske ahentstvo informatsii ta druku "Rada" (Vols. KhKhIII) [in Ukrainian].

28. Surmyn, Yu.P. (2003). Teoryiasystemy systemnyjanalyz. Kyiv: MAUP [in Russian].

29. Mandziuk, O.A. Informatsijno-analitychni sluzhby, tsentry analitychnykh doslidzhen iak subiekty analitychnoi diial'nosti. GOAL. https://goal-int.org/category/vistupi-na-telebachenni/ [in Ukrainian].

30. Kurenkova, O. Sotsmerezhi-2021: TikTok starshaie, Facebook - perevazhno zhinochyj, a strichku my hortaiemo 400 miljoniv rokiv. https://hromadske.ua/posts/socmerezhi- 2021-tiktok-starshaye-facebook-perevazhno-zhinochij-a-strichku-mi-gortayemo-400-miljoniv- rokiv[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru