Правила створення і аналіз XML-документу
Поняття, базові елементи та компоненти XML-документу. Структура, порядок формування та перевірки обмінного файлу. Комплексні типи даних. Використання електронних документів та цифрових підписів в державному земельному кадастрі. Грошова оцінка земель.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | русский |
| Дата добавления | 03.12.2020 |
| Размер файла | 1,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Міністерство освіти і науки Україні
Чернігівський національний технологічний університет
Навчально-науковий інститут будівництва
Кафедра «Геодезії, картографії та землеустрою»
Курсова робота
На тему: «Правила створення і аналіз XML-документу»
з дисципліни: «ГІС в кадастрових системах»
Виконав: ст. Скоромець Р.Ю.
Перевірив: к.т.н., доцент Корнієнко І.В.
м. Чернігів 2020
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПРАВИЛА СТВОРЕННЯ XML-ДОКУМЕНТУ
1.1 Основні поняття та терміни XML-документу
1.1.1 Терміни XML-документу
1.1.2 Ідея створення XML-документу
1.2 Основи та компоненти XML
1.3 Правила створення xml-документа
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ XML-ДОКУМЕНТІВ
2.1 Аналіз xml-документів
2.2 Технологічні процеси xml
РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТУ XML В ДЕРЖАВНОМУ ЗЕМЕЛЬНОМУ КАДАСТРІ
3.1 Загальне поняття про обмінні файли
3.2 Структура обмінного файлу
3.3 Комплексні типи даних
ВИСНОВОК
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
АС- Автоматизована система
ГІС- Геоінформаційна система
КРС- Кадастрова реєстраційна система
DTD- Визначення типу документу
HTML- Мова розмітки гіпертексту
ID- Ідентифікатор
URL- Єдиний вказівник на ресурс
WEB- Всесвітнє павутиння
XML- Розширювана мова розмітки
XSLT- Розширювана мова трансформації
ВСТУП
Для ефективного закріплення вивченого теоретичного матеріалу необхідною умовою є практика. Вона дозволяє не тільки краще засвоїти здобуті теоретичні знання, а й отримати необхідні навички. Тому курсова робота є дуже важливою частиною в здобуті професійних навичок.
Темою курсової роботи було обрано розгляд та використання мови розмітки XML. Мотиви для вибору саме цієї теми прості - мова досить розповсюджена та використовується у багатьох сферах інформаційного середовища.
У сучасних умовах ефективне управління ресурсами неможливо уявити без використання комп'ютерних технологій, так як в процесі збору та обробки кадастрової інформації необхідно враховувати велику кількість властивостей різних об'єктів та їх показників, а також їх взаємозв'язку. При цьому актуальним завданням є систематизація та структуризація процесів збору, зберігання і обробки даних для прийняття рішень щодо кадастрових об'єктів. Для вирішення цих питань розробляється автоматизована система збору і обробки кадастрової інформації.
РОЗДІЛ 1. ПРАВИЛА СТВОРЕННЯ XML- ДОКУМЕНТУ
1.1 Основні поняття та терміни XML- документу
1.1.1 Терміни XML- документу
Перед тим як почати розкривати деталі, спробуємо розібратися з визначаннями.
Мова розмітки -- штучна мова, що використовує набір анотацій до тексту, що надає інструкції стосовно структури тексту чи його відображення.
Мови розмітки використовувалися століттями, а в останні роки почали використовуватися в системах комп'ютерної верстки та системах обробки текстової інформації.
Добре відомий сучасний приклад мови розмітки, котра використовується в комп'ютері -- це HTML, одна з найпоширеніших мов в Всесвітній мережі. HTML перейняла деякі з домовленостей щодо розмітки в видавничій індустрії.
XML (англ. eXtensible Markup Language - розширювана мова розмітки - рекомендована Консорціумом Всесвітньої павутини мова розмітки, що фактично є зведенням загальних синтаксичних правил. XML - текстовий формат, призначений для зберігання структурованих даних (замість існуючих файлів баз даних), для обміну інформацією між програмами, а також для створення на його основі більш спеціалізованих мов розмітки (наприклад, XHTML), іноді званих словниками. XML є спрощеною підмножиною мови SGML.
Термін «розмітка» (markup) виник з традиційної видавничої практики розмічування (marking up) рукописів, шляхом додавання символьних позначок на їх поля. Століттями це завдання виконувалося переважно кваліфікованими типографами, які розмічували текст, вказуючи який має бути використаний шрифт, його стиль і розмір для кожної частини тексту. А вже потім рукопис потрапляв до рук інших типографів, які мали скласти типографську форму. Прийом розмітки також широко використовувався редакторами, коректорами та графічними дизайнерами.
1.1.2 Ідея створення XML- документу
Ідея використання мов розмітки, вочевидь, вперше публічно була висловлена Вільямом Туннікліффом на видавничій конференції в 1967 році. Цю ідею він назвав «загальним кодуванням» («generic coding»). У 70-х роках Туннікліфф очолював розробку стандарту для видавничої індустрії, який мав назву GenCode, а пізніше став на чолі комітету Міжнародної Організації зі Стандартизації, який створивSGML -- першу широко використану наглядну мову розмітки. Наприкінці 60-х дизайнер Стенлі Райс опублікував книгу, де оприлюднив свої розпливчасті припущення в схожій темі. Браян Рейд зуніверситету Карнегі-Меллон у своїх 180 дисертаціях розробив теоретичну та практичну реалізацію наглядної розмітки.
Тим не менш, зазвичай «батьком» мов розмітки сьогодні вважають Чарльза Голдфарба, дослідника IBM. В 1969 році Голдфарб наштовхнувся на основну ідеєю мов розмітки, працюючи над простою системою впорядкування документів для юридичних фірм. Пізніше в цьому ж році, за його допомогою, винайшли IBM GML. GML була вперше офіційно презентована в 1973 році.
У 1975 році Голдфарб переїхав з Кембриджа, штат Масачусетс до Кремнієвої Долини та став проектувальником науково-дослідного центру «IBM Almaden». В 1978 році він переконав керівництво IBM розгорнути комерційне використання GML, як частину продукту IBM для гнучкої та легкої структуризації документу. Неофіційна розробка почалася в тому ж році, результатом якої став стандарт SGML. Врешті-решт, Голдфарб обійняв посаду голови комітету SGML. У 1986 році SGML була стандартизована та представлена Міжнародною Організацією зі Стандартизації.
Деякі ранні приклади використання мов розмітки поза видавничої індустрії можна знайти в типографських наборах інструментів Unix-систем, як то troff та nroff. У цих системах команди форматування були вставлені в текст документу, таким чином дозволяючи типографським програмам форматувати текст згідно з редакторськими специфікаціями. Щоб отримати правильно надрукований документ, треба було діяти методом спроб та помилок. Доступність WYSIWYG- видавничих програм здебільшого витиснула використання мов розмітки звичайними користувачами, проте серйозна видавнича робота досі використовує розмітку для точного визначення не візуальної структури тексту.
У 70-80-х роках Дональд Кнут створив та постійно вдосконалював інший важливий видавничий стандарт -- мову розмітки TeX. TeX впроваджує докладну схему описів тексту та шрифту, згідно з професійно надрукованими математичними книжками. Цей підхід вимагав від Кнута витратити доволі багато часу на вивчення мистецтва типографії. Втім, мова TeX неймовірно складна для вивчення, тому вона використовується переважно в академічних колах, де встановлена як стандарт в багатьох наукових дисциплінах. Для широкого використання було створено LaTeX, що на основі TeX впроваджує наглядну систему розмітки тексту.
Першою мовою, яка чітко та ясно розділила структуру тексту та його зовнішній вигляд, була Scribe. Винайдена Браяном Рейдом та описана в його докторській дисертації 1980 року, Scribe була революціонером в багатьох напрямках. Не менш важливо й те, що вона представляла ідею відокремлення стилістики від розмітки документу та введення граматики, яка контролює використання елементів розмітки. Scribe вплинула на подальше винайдення GML (а після неї і SGML) та виступає в ролі праматері для HTML та LaTeX.
На початку 80-х років думка, що розмітка має фокусуватися виключно на структурних аспектах документу, полишаючи візуальне представлення цієї структури програмі-інтерпретатору, призвела до винайдення SGML. Ця мова була розроблена комітетом, очоленим Голдфарбом, та поєднала в собі ідеї з різних джерел, включаючи проект Тунік ліфа -- GenCode. Важливий внесок в роботу комітету зробили Шерон Адлер, Андерс Берглунд та Джеймс Марке.
SGML чітко визначає загальний синтаксис введення елементів розмітки до документу, а також окремі синтаксичні правила вживання тегів (DTD). Це дозволяє авторам створювати та використовувати різноманітну розмітку, обираючи найбільш відповідні за змістом теги, та називаючи їх зрозумілою своєю мовою. Таким чином, SGML вірніше буде назвати метамовою, з якої походять багато окремих мов розмітки. З кінця 80-х років більшість нових важливих мов розмітки, таких як TEI та DocBook, базуються на системі мови SGML. У 1986 році SGML була проголошена ISO як міжнародний стандарт мови розмітки (ISO 8879).
SGML отримала широке визнання та використовується в галузях з великими вимогами до документації. Втім, як побічна дія від спроби робити дуже багато та бути дуже гнучкою, SGML здебільшого була визнана обтяжливою та складною у вивчені. Наприклад, SGML дозволяє не обов'язково створювати закриваючі теги (або відкриваючі, або навіть обидва теги) в певному контексті, оскільки вона розроблялася з думкою, що розмітка буде робитися вручну перевантаженим роботою допоміжним персоналом, який буде вдячний за порятунок від натискання клавіш.
Метою створення XML було забезпечення сумісності при передачі структурованих даних між різними системами обробки інформації, особливо при передачі таких даних через Інтернет. Словники, засновані на XML (наприклад, RDF, RSS, MathML, XHTML, SVG), самі по собі формально описані, що дозволяє програмно змінювати і перевіряти документи на основі цих словників, не знаючи їх семантики, тобто не знаючи смислового значення елементів. Важливою особливістю XML також є застосування так званих просторів імен (англ. namespace).
Для ефективного закріплення вивченого теоретичного матеріалу необхідною умовою є практика. Вона дозволяє не тільки краще засвоїти здобуті теоретичні знання, а й отримати необхідні навички. Тому курсова робота є дуже важливою частиною в здобуті професійних навичок.
Темою курсової роботи було обрано розгляд та використання мови розмітки XML. Мотиви для вибору саме цієї теми прості - мова досить розповсюджена та використовується у багатьох сферах інформаційного середовища. Перед тим як почати розкривати детіли, спробуємо розібратися з визначаннями.
Мова розмітки -- штучна мова, що використовує набір анотацій до тексту, що надає інструкції стосовно структури тексту чи його відображення.
Мови розмітки використовувалися століттями, а в останні роки почали використовуватися в системах комп'ютерної верстки та системах обробки текстової інформації.
Добре відомий сучасний приклад мови розмітки, котра використовується в комп'ютері -- це HTML, одна з найпоширеніших мов в Всесвітній мережі. HTML перейняла деякі з домовленостей щодо розмітки в видавничій індустрії.
XML (англ. eXtensible Markup Language - розширювана мова розмітки - рекомендована Консорціумом Всесвітньої павутини мова розмітки, що фактично є зведенням загальних синтаксичних правил. XML - текстовий формат, призначений для зберігання структурованих даних (замість існуючих файлів баз даних), для обміну інформацією між програмами, а також для створення на його основі більш спеціалізованих мов розмітки (наприклад, XHTML), іноді званих словниками. XML є спрощеною підмножиною мови SGML.
Термін «розмітка» (markup) виник з традиційної видавничої практики розмічування (marking up) рукописів, шляхом додавання символьних позначок на їх поля. Століттями це завдання виконувалося переважно кваліфікованими типографами, які розмічували текст, вказуючи який має бути використаний шрифт, його стиль і розмір для кожної частини тексту. А вже потім рукопис потрапляв до рук інших типографів, які мали скласти типографську форму. Прийом розмітки також широко використовувався редакторами, коректорами та графічними дизайнерами.
Ідея використання мов розмітки, вочевидь, вперше публічно була висловлена Вільямом Туннікліффом на видавничій конференції в 1967 році. Цю ідею він назвав «загальним кодуванням» («generic coding»). У 70-х роках Туннікліфф очолював розробку стандарту для видавничої індустрії, який мав назву GenCode, а пізніше став на чолі комітету Міжнародної Організації зі Стандартизації, який створивSGML -- першу широко використану наглядну мову розмітки. Наприкінці 60-х дизайнер Стенлі Райс опублікував книгу, де оприлюднив свої розпливчасті припущення в схожій темі. Браян Рейд зуніверситету Карнегі-Меллон у своїх 180 дисертаціях розробив теоретичну та практичну реалізацію наглядної розмітки.
Тим не менш, зазвичай «батьком» мов розмітки сьогодні вважають Чарльза Голдфарба, дослідника IBM. В 1969 році Голдфарб наштовхнувся на основну ідеєю мов розмітки, працюючи над простою системою впорядкування документів для юридичних фірм. Пізніше в цьому ж році, за його допомогою, винайшли IBM GML. GML була вперше офіційно презентована в 1973 році.
У 1975 році Голдфарб переїхав з Кембриджа, штат Масачусетс до Кремнієвої Долини та став проектувальником науково-дослідного центру «IBM Almaden». В 1978 році він переконав керівництво IBM розгорнути комерційне використання GML, як частину продукту IBM для гнучкої та легкої структуризації документу. Неофіційна розробка почалася в тому ж році, результатом якої став стандарт SGML. Врешті-решт, Голдфарб обійняв посаду голови комітету SGML. У 1986 році SGML була стандартизована та представлена Міжнародною Організацією зі Стандартизації.
Деякі ранні приклади використання мов розмітки поза видавничої індустрії можна знайти в типографських наборах інструментів Unix-систем, як то troff та nroff. У цих системах команди форматування були вставлені в текст документу, таким чином дозволяючи типографським програмам форматувати текст згідно з редакторськими специфікаціями. Щоб отримати правильно надрукований документ, треба було діяти методом спроб та помилок. Доступність WYSIWYG- видавничих програм здебільшого витиснула використання мов розмітки звичайними користувачами, проте серйозна видавнича робота досі використовує розмітку для точного визначення не візуальної структури тексту.
У 70-80-х роках Дональд Кнут створив та постійно вдосконалював інший важливий видавничий стандарт -- мову розмітки TeX. TeX впроваджує докладну схему описів тексту та шрифту, згідно з професійно надрукованими математичними книжками. Цей підхід вимагав від Кнута витратити доволі багато часу на вивчення мистецтва типографії. Втім, мова TeX неймовірно складна для вивчення, тому вона використовується переважно в академічних колах, де встановлена як стандарт в багатьох наукових дисциплінах. Для широкого використання було створено LaTeX, що на основі TeX впроваджує наглядну систему розмітки тексту.
Першою мовою, яка чітко та ясно розділила структуру тексту та його зовнішній вигляд, була Scribe. Винайдена Браяном Рейдом та описана в його докторській дисертації 1980 року, Scribe була революціонером в багатьох напрямках. Не менш важливо й те, що вона представляла ідею відокремлення стилістики від розмітки документу та введення граматики, яка контролює використання елементів розмітки. Scribe вплинула на подальше винайдення GML (а після неї і SGML) та виступає в ролі праматері для HTML та LaTeX.
На початку 80-х років думка, що розмітка має фокусуватися виключно на структурних аспектах документу, полишаючи візуальне представлення цієї структури програмі-інтерпретатору, призвела до винайдення SGML. Ця мова була розроблена комітетом, очоленим Голдфарбом, та поєднала в собі ідеї з різних джерел, включаючи проект Тунік ліфа -- GenCode. Важливий внесок в роботу комітету зробили Шерон Адлер, Андерс Берглунд та Джеймс Марке.
SGML чітко визначає загальний синтаксис введення елементів розмітки до документу, а також окремі синтаксичні правила вживання тегів (DTD). Це дозволяє авторам створювати та використовувати різноманітну розмітку, обираючи найбільш відповідні за змістом теги, та називаючи їх зрозумілою своєю мовою. Таким чином, SGML вірніше буде назвати метамовою, з якої походять багато окремих мов розмітки. З кінця 80-х років більшість нових важливих мов розмітки, таких як TEI та DocBook, базуються на системі мови SGML. У 1986 році SGML була проголошена ISO як міжнародний стандарт мови розмітки (ISO 8879).
SGML отримала широке визнання та використовується в галузях з великими вимогами до документації. Втім, як побічна дія від спроби робити дуже багато та бути дуже гнучкою, SGML здебільшого була визнана обтяжливою та складною у вивчені.
Наприклад, SGML дозволяє не обов'язково створювати закриваючі теги (або відкриваючі, або навіть обидва теги) в певному контексті, оскільки вона розроблялася з думкою, що розмітка буде робитися вручну перевантаженим роботою допоміжним персоналом, який буде вдячний за порятунок від натискання клавіш.
Метою створення XML було забезпечення сумісності при передачі структурованих даних між різними системами обробки інформації, особливо при передачі таких даних через Інтернет. Словники, засновані на XML (наприклад, RDF, RSS, MathML, XHTML, SVG), самі по собі формально описані, що дозволяє програмно змінювати і перевіряти документи на основі цих словників, не знаючи їх семантики, тобто не знаючи смислового значення елементів. Важливою особливістю XML також є застосування так званих просторів імен (англ. namespace).
Мова XML - Extensible Markup Language (Розширювана Мова Розмітки),з'явилася відносно недавно, але фактично перетворилась в невід'ємну технологію уніфікованих форматів обміну даними та структурованого подання електронних документах в різних інформаційних системах. Мова XML стала основою WEB технологій, технологій електронного бізнесу, універсальним механізмом взаємодії програмних систем і способом представлення інформації в СКБД.
Зовні мова XML схожа на мову HTML (тегові операторні дужки), але функціонально має більш широку сферу застосування. На базі XML завдяки її універсальності з'явилося багато новітніх технологій обміну даними між додатками, зберігання даних в БД і універсалізації доступу до даних в WEB-додатках.
1.2 Основи та компоненти XML
XML був створений в World Wide Web Consortium (W3C) для подолання обмежень мови HTML, Hypertext Markup Language (Гіпертекстова Мова Розмітки), яка є основою всіх Web-сторінок.
Як і HTML, XML базується на SGML - Standard Generalized Markup Language (Стандартна Узагальнена Мова Розмітки). Хоча SGML десятиліттями використовувався у видавничій справі, він є складним, що відлякує багато людей, які могли б його використовувати (SGML також розшифровується як "Sounds great, maybe later" - "Звучить прекрасно, можливо пізніше"). XML був розроблений з прицілом на Web.
Мова HTML - дозволяє проглянути прості теги HTML практично на будь-якому пристрої від PDA до мейнфрейма і підтримує перетворення розмітки HTML в голос і в інші формати за допомогою відповідних інструментів. Але HTML володіє суттєвою вадою, яка полягає в тому, що HTML був розроблений з метою лише розмітки електронних документів для їх візуалізації та візуального подання користувачам.
Люди мають інтелект, що дозволяє нам зрозуміти значення та призначення більшості електронних документів. Навіть не проглядаючи приведений вище HTML-документ в браузері, можемо зрозуміти, що це чиясь поштова адреса.
Комп'ютер зробити цього не може. Теги в цьому документі вказують браузеру, як відображати інформацію, але теги не вказують браузеру, що це за інформація, тобто не структурують зміст або семантику документа.
Для подолання цієї вади у XML, тегам в документі призначується певне значення, що дозволяє комп'ютеру здійснювати операції над інформацією.
<address>
<name>
<title>Mrs.</title>
<first-name> Mary</first-name>
<last-name> McGoon</last-name>
</name>
<street>1401 Main Street</street>
<city>Anytown</city>
<state>NC</state>
<postal-code>34829</postal-code>
</address>
Наприклад, для виділення поштового коду з цього документа достатньо знайти вміст, яке обрамлено тегами <postal-code> і </postal-code>, або контейнер, званий елементом <postal-code>.
Мова XML, в найзагальнішому вигляді, - це набір простих правил для опису вкладених текстових структур даних. Дані, які описані на мові XML, називаються XML-документами. Документ XML- це сукупність елементів. Сам документ також є елементом.
Документ XML містить декілька компонентів, проте найбільш головними є три компонента, що використовуються для породження складових структурованого XML-документа:
· теги;
· елементи;
· атрибути.
Тег - це текст (заголовок) між лівою кутовою дужкою (<) та правою кутовою дужкою (>).У прикладі Початкові теги (такі, як <name>) та Кінцеві теги (такі, як </name>). .
Елемент - це структурна одиниця XML-документа, що визначається початковим тегом, кінцевим тегом і всім, що є між ними. Опис елементів обов'язково включає ключові тегі (заголовки) початковий і кінцевий, які повинні співпадати по найменуванню <address> - </address>. Наявність слова між тегами визначає непорожній елемент. Елемент може мати довільне число атрибутів (властивостей). Елементи можуть містити інші елементи, які можуть розташовуватися в довільному порядку, але написані за визначеними правилами. У прикладі елемент <name> містить два дочірні елементи: <title>, <first-name> і <last-name>.
В XML документі обов'язково повинен бути головний елемент (root - address). Допускається елемент без вмісту: </address >.
Атрибут - це пара ім'я="значення" усередині початкового тега елементу. Атрибути задають унікальні властивості елементів і можуть бути отриманий при обробці документа. Наприклад <city state="NC">Anytown</city>. У прикладі state є атрибутом елементу <city>; у попередньому прикладі <state> був елементом. Атрибути мають значення і тип. електронний документ файл кадастр
Крім атрибутів в елементи може бути включений звичайний текст, наприклад: 1401 Main Street
Більшість XML-документів починаються з XML-заголовку, який забезпечує базову інформацію про документ для парсера. Вживання XML-заголовку рекомендується, але не є обов'язковим. Якщо воно є, воно повинне бути першим, що є в документі. В заголовку документа поміщається оголошення XML, в якому вказується мова розмітки документа, номер його версії і додаткова інформація
Коментарі. Коментарі можуть з'являтися де завгодно в документі; вони можуть навіть з'являтися перед кореневим елементом. Коментар починається з <!-- і закінчується -->. Коментар не може не містити подвійного дефіса (--) ніде, окрім як в кінці; за цим виключенням, коментар може містити що завгодно. Коментарі пропускаються парсером (аналізатором) і тому при розборі структури документа як значуща інформація не розглядаються.
Найважливіше, що будь-яка розмітка усередині коментаря ігнорується; якщо ви хочете видалити великий розділ з XML-документа, просто укладете цей розділ в коментар. (Щоб відновити закоментований розділ, просто видалите теги коментаря.)
<!-- Це PI для Cocoon: -->
<?cocoon-process type="sql"?>
Інструкції обробки. Інструкції, призначені для аналізаторів мови, є розміткою призначеної для певного коду, описуються в XML документі за допомогою спеціальних тегів - <? і ?>. Програма клієнта використовує ці інструкції для управління процесом розбору документа. Найбільш часто інструкції використовуються при визначенні типа документа (наприклад <? Xml version=”1.0”?>) або створенні простору імен[11].
У прикладі вище це інструкція обробки (іноді звана PI) для Cocoon, бібліотеки обробки XML від Apache Software Foundation. Коли Cocoon обробляє XML-документ, він шукає інструкції обробки які починаються з cocoon-process, а потім обробляє XML-документ відповідно до них. У даному прикладі атрибут type="sql" повідомляє Cocoon, що the XML-документ містить оператора SQL.
Спеціальні символи. Для того, щоб включити в документ символ, що використовується для визначення яких-небудь конструкцій мови (наприклад, символ кутової дужки) і не викликати при цьому помилок в процесі розбору такого документа, потрібно використовувати його спеціальний символьний або числовий ідентифікатор. Наприклад &lt; &gt; &quot; або $(десяткова форма запису)  (шестнадцатеричная) і т.д.
Простори імен. Потужність XML походить від його гнучкості, з того факту, що будь хто з мільйонів інших людей може визначати власні теги, щоб описувати дані. У прикладі XML-документа для імені і адреси людини елемент <title> для ввічливого іменування людини, цілком відповідний вибір для елементу імені. Якщо ж ви працюєте з книгосховищем, онлайна, ви можете створити елемент <title> для назви книги. Якщо ж ви працюєте із заставною компанією, онлайна, ви можете створити елемент <title> для частини заставного документа. Все це розумні варіанти, але всі вони створюють елементи з одним і тим же ім'ям. Як ви повідомите, що даний елемент <title> відноситься до людини, книги або частини застави? За допомогою просторів імен.
Щоб використовувати простір імен, ви визначаєте префікс простору імен і відображаєте його на певний рядок. От так ви можете розрізнити префікси простору імен для наших трьох елементів <title>:
<?xml version="1.0"?>
<customer_summary
xmlns:addr="http://www.xyz.com/addresses/"
xmlns:books="http://www.zyx.com/books/"
xmlns:mortgage="http://www.yyz.com/title/"
>
... <addr:name><title>Mrs.</title> ... </addr:name> ...
... <books:title>Lord of the Rings</books:title> ...
... <mortgage:title>NC2948-388-1983</mortgage:title> ...
В даному прикладі три префікси простору імен: addr, books, і mortgage. Відмітьте, що визначення простору імен для певного елементу означає, що всі його дочірні елементи належать до того ж простору імен. Перший елемент <title> належить до простору імен, оскільки до нього належить його батьківський елемент <addr:Name> .
Одне останнє зауваження: Рядок у визначенні простору імен є тільки рядком. Так, ці рядки виглядають як URL, але ними не є. Ви можете визначити xmlns:addr="mike", і це також працюватиме. Тільки одне важливо відносно рядка простору імен: воно має бути унікальним; от чому більшість просторів імен виглядають як URL. XML-парсер не звертається до http://www.zyx.com/books/, щоб знайти DTD або схему, він просто використовує цей текст як рядок. Це дещо збиває з пантелику, але саме так працюють простори імен.
На рисунку, розташованому нижче, представлений вид найпростішого XML документа. Він складається із заголовка і тексту документа, якій включає інші елементи і їх атрибути (в прикладі елементи: article, part, picture; атрибути: version, file). Крім того, в документі може розташовуватися звичайний текст.
<?xml version='1.0'?>
…
<Article>
Текст
<part>
<picture file =”1.bmp”>
</picture>
</part>
<Article>
Фактично, XML є новою технологію інтеграції програмних компонент. Основними перевагами використання XML відповідно до задач кадастрових систем є:
1. Інтеграція даних з різних джерел. XML можна використовувати для об'єднання різнорідних структурованих даних на середньому рівні трьохрівневих Web-систем, баз даних.
2. Локальна обробка даних. Отримані дані у форматі XML можна розбирати, обробляти і відображати безпосередньо на клієнті без додаткових звернень до серверу.
3. Перегляд і маніпулювання даними в різних розрізах. Отримані дані можуть оброблятися і бути видимим клієнтом різними способами залежно від потреб кінцевого користувача.
4. Можливість часткового оновлення даних. За допомогою XML можна обновляти тільки ту частину структурованих даних, яка була змінена, а не всю структуру цілком.
Всі ці переваги роблять XML незамінним інструментом для розробки гнучких засобів пошуку інформації в базах даних, могутніх трьохрівневих Web-додатків, а також додатків, що підтримують транзакції. Іншими словами, за допомогою XML можна формувати запити до баз даних різних структур, що дозволяє здійснювати пошук інформації в чисельних несумісних один з одним базах даних. Використовування XML на середньому рівні трьохрівневих Web-додатків дозволяє здійснювати ефективний обмін даними між клієнтами і серверами систем електронної комерції.
1.3 Правила створення xml-документа
Особливістю XML-документів є наявність встановлених строгих правил, яким повинен XML-документ: Специфікація XML вимагає, щоб парсер відбраковував будь-який XML-документ, в якому не витримано основних правил. Створені ці правила навмисно, щоб обійти неоднозначність, що виникає в погано структурованих HTML-документах, недбала розмітка яких приймається більшістю парсерів.
Парсер - це частина програмного коду, яка намагається прочитати документ і інтерпретувати його вміст.
В загальному випадку XML-документи повинні задовольняти наступним вимогам:
1. Кожний відкриваючий тег, що визначає деяку частину даних в документі, обов'язково повинен супроводитися закриваючим (тобто, на відміну від HTML, не можна опускати закриваючі тэги).
2. Вкладеність тэгов в XML строго контролюється, тому необхідно стежити за порядком проходження відкриваючих і закриваючих тэгов.
3. В XML враховується регістр символів.
4. Вся інформація, розташована між початковим і кінцевим тегами, розглядається в XML як дані, і тому враховуються всі символи форматування (тобто пропуски, переклади рядків, табуляції не ігноруються, як в HTML).
5. Кожний XML-документ повинен мати унікальний кореневий елемент. В нашому прикладі таким елементом є елемент <address>.
6. Всі значення атрибутів, що використовуються у визначенні тэгов, повинні бути укладений в лапки.
Якщо XML-документ не порушує приведені вище правила, то він називається формально-правильним.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ XML- ДОКУМЕНТІВ
2.1 Аналіз xml-документів
Коригування даних обмінного файлу необхідна для стабільної роботи бази даних, в яку вони вносяться, для цього була детально розглянута структура елементів обмінного файлу.
Отримання даних з XML-документа, а також перевірка коректності XML-документів забезпечується аналізаторами (parsers) XML-документів. Якщо XML-документ є формально-правильним, то всі аналізатори, що призначені для опрацювання XML-документів, зможуть працювати з ним коректно. (Рис.1)
Рис. 1 Перевірка документа XML.
XML-аналізатори дозволяють у випадку якщо задані в документі конструкції мови є синтаксично коректними, правильно витягувати визначувані ними елементи документа і передавати їх прикладній програмі, що виконує необхідні дії по відображенню.
Тобто після розбору XML-документа в більшості випадків, прикладній програмі надається об'єктна модель, що відображає вміст отриманого XML-документа, і засоби, необхідні для роботи з нею (проходу по дереву елементів).
Прикладом XML-аналізатора може служити вбудований в Microsoft Internet Explorer версії 5.0 XML-аналізатор MSXML.
Він дозволяє читати дані з XML-файлу, обробляти їх, генерувати дерево елементів, відображати дані з використанням стильових таблиць XSL, а також, використовуючи DOM, представляти всі елементи даних у вигляді об'єктів.
На сьогоднішній день існує два способи контролю правильності XML-документа і визначення елементів, які використовуються для представлення даних:
· DTD-визначення (Document Type Definition - Визначення Типу Документа). DTD визначає елементи, які можуть з'являтися в XML-документі, порядок, в якому вони можуть з'являтися, як вони можуть бути вкладені один в одного і інші основні деталі структури XML-документа. DTD є частиною початкової специфікації XML і вони дуже схожі на DTD в SGML;.
· схеми даних (Semantic Schema, XML Schema, схема XML). Схема може визначити все те в структурі документа, що вміщується в DTD, і може також визначити типи даних і складніші правила, чим DTD. W3C розробила специфікацію XML Schema через пару років після початкової специфікації XML.
Якщо XML-документ створюється і пересилається з використанням DTD-описів або схем (Schemas), то він називається валідним (правильним). XML-документ, якій відповідає правилам опису даних, але не мають DTD або схеми називається правильно-форматованим. Неправильними є XML-документи, в яких не дотримуються синтаксичних правил, визначених у специфікації XML. (Рис. 2.)
Рис. 2. Перевірка документа XML на основі DTD або Schemas
DTD. Синтаксис DTD своєрідний і потребує додаткових зусилль при створенні таких документів (складність DTD є однією з причин того, що використовування SGML, вимагаючого визначення DTD для будь-якого документа, не отримало такого широкого розповсюдження як, наприклад, HTML).
В правилах DTD описуються елементи і їх допустимий вміст, атрибути і їх допустимі значення. Наприклад, при описі за допомогою DTD повинен бути заданий тип документа, задані елементи і їх допустимі атрибути:
В XML використовувати DTD не обов'язково - документи, створені без цих правил, правильно оброблятимуться програмою-аналізатором, якщо вони задовольняють основним вимогам синтаксису XML. Проте контроль за типами елементів і коректністю відносин між ними в цьому випадку повністю покладатиметься на автора документа.
В DTD для XML використовуються наступні типи правил:
· правила для елементів і їх атрибутів;
· опису категорій (макроозначень);
· опис форматів бінарних даних.
Всі вони описують основні конструкції мови - елементи, атрибути, символьні константи зовнішні файли бінарних даних.
DTD дозволяє вам задати основну структуру XML-документа.
<!-- address.dtd -->
<!ELEMENT address (name, street, city, state, postal-code)>
<!ELEMENT name (title? first-name, last-name)>
<!ELEMENT title (#PCDATA)>
<!ELEMENT first-name (#PCDATA)>
<!ELEMENT last-name (#PCDATA)>
<!ELEMENT street (#PCDATA)>
<!ELEMENT city (#PCDATA)>
<!ELEMENT state (#PCDATA)>
<!ELEMENT postal-code (#PCDATA)>
Цей DTD визначає всі елементи, використовувані в прикладі документа. Воно визначає три основні речі:
Елемент <address> містить <name>, <street>, <city>, <state> і <postal-code>. Всі ці елементи повинні бути присутніми і саме в такому порядку.
Елемент <name> містить необов'язковий елемент <title> (знак питання означає, що <title> є необов'язковим), за яким слідує елемент <first-name> і елемент <last-name>.
Всі інші елементи містять текст. (#PCDATA позначає розбирані символьні дані; ви не можете включати інші елементи в ці елементи.)
Хоча DTD простий, він прояснює, які комбінації елементів є допустимими. Документ адреси, яка має елемент <postal-code> перед елементом <state>, не є правильним, як і документ, який не має елементу <last-name>.
Символи в DTD. Є декілька символів, використовуваних в DTD для індикації того, як часто (або коли) що-небудь може з'являтися в XML-документі:
· Кома показує список обов'язкових елементів.
· Знак питання показує, що елемент є необов'язковим; він може з'являтися один раз або не з'являтися взагалі.
· Знак плюс показує, що елемент з'являється хоч би один раз, але може з'являтися і скільки завгодно раз.
· Зірочка показує, що елемент може з'являтися скільки завгодно раз, включаючи нуль.
· Вертикальна межа показує список варіантів; ви можете вибрати тільки один елемент із списку.
Визначення атрибутів. За допомогою DTD ви можете визначити атрибути для елементів, що з'являються у вашому XML-документі, а також:
· Визначити, які атрибути є обов'язковими
· Визначити значення за умовчанням для даного атрибуту
· Перерахувати допустимі значення для даного атрибуту
Схема даних це спосіб створення правил побудови XML-документів, тобто завдання допустимих імен, типів, атрибутів і відносин елементів в XML-документі. Схеми є альтернативним способом створення правил побудови XML-документів.
В порівнянні з DTD-описами, схеми володіють більш могутніми засобами для визначення складних структур даних, забезпечують більш зрозумілий спосіб опису граматики мови, здатні легко модернізуватися і розширятися.
Безумовною гідністю схем є також те, що вони дозволяють описувати правила для XML-документа засобами самого ж XML. З цієї точки зору мову XML можна назвати тим, що самоописується.
Схеми XML мають декілька переваг в порівнянні з DTD:
· Схеми XML використовують синтаксис XML. Іншими словами, схема XML є XML-документом. Це означає, що ви можете обробляти схему так само, як і будь-який інший документ. Наприклад, ви можете написати таблицю стилів XSLT, яка перетворить схему XML Web-форму разом з автоматичною генерацією коду JavaScript, який перевірятиме дані у міру їх введення.
· Схеми XML підтримують типи даних. Хоча DTD виконує підтримку типів даних, воно розглядає ці типи даних тільки з погляду публікації. Схеми XML підтримують всі початкові типи даних DTD (такі, як ID і посилання ID). Вони також підтримують цілі і дійсні числа, дати і часи, рядки, URL і інші типи даних, корисні для обробки і перевірки даних.
· Схеми XML є розширюваними. Окрім типів даних, визначених в специфікації XML schema, ви можете також створювати власні типи і можете створювати типи-спадкоємці на базі інших типів даних.
· Схеми XML мають могутніші вирази. Наприклад, за допомогою схем XML ви можете визначити, що будь-яке значення атрибуту <state> не може бути довше двох символів або що будь-яке значення елементу <postal-code> повинно відповідати регулярному виразу [0-9]{5}(-[0-9]{4})?.
Проте це не означає, що схеми можуть повністю замінити DTD- описи - цей спосіб визначення граматики мови використовується зараз практичними всіма верифікуючими аналізаторами XML і, більш того, самі схеми, як звичайні XML-елементи, теж описуються DTD.
Але серйозні можливості нової мови і його відносна простота, безумовно, дають підстави стверджувати, що майбутній стандарт знайде широке застосування як зручного і ефективного засобу перевірки коректності складання документів.
При описі за допомогою схем файл опису граматики XML в самому найпростішому випадку може бути виглядати так:
<?xml version="1.0" encoding="Windows-1251"?> <Schema xmlns="urn:schemas-microsoft-com:xml-data" xmlns:dt="urn:schemas-microsoft-com:datatypes"> <AttributeType name="id" required="no dt":type="string"/> <ElementType name="title dt":type="string"> </ElementType> <ElementType name="part"> <attribute type="id"/> <element type="title"/> </ElementType> <Element Type name="picture dt":type="string"></ElementType> <ElementType name="article"> <element type="part"/> <element type="picture"/> </ElementType> <ElementType name="Book"> <element type="article"/></ElementType> </Schema>
В даній схемі документа визначається головний документ Book, який містить елементи article. Елемент article містить елементи part і picture. Для елемента part описаний атрибут id, якою повинен бути типу string і є необов'язковим.
Якщо при перевірці на основі схем або DTD виявлена помилка, то в програму або броузер повідомляється і її типі, місці і коді. Використовування схем правил, дозволяє задати практично будь-яку граматику, яка піддається формалізованій обробці.
Відзначу, що і схеми даних можна побудувати в програмі, тобто ми дістаємо можливість генерації схеми мови і виконання автоматизовану синтаксичну і семантичну перевірку документів XML на їх основі.
2.2 Технологічні процеси xml
До основних технологічних процесів над XML-документами (рис. 3) відносяться:
· обробка даних;
· обмін даними;
· зберігання даними;
· перевірка даних;
· перетворення даних;
· генерація даних.
Рис. 3. Узагальнений погляд на XML технології.
В обробці XML інформації беруть участь різні програмні додатки СУБД XML, XSL процесори і WEB сервер-клієнт компоненти.
Дані на малюнку представлені у форматі XML. Вони необхідні: для безпосереднього зберігання (XML документ), для опису структур даних (XML схеми) і для перетворення даних (XSL правила-програми).
Мова XML забезпечує опис складних структур даних. В першу чергу це: списки, масиви, дерева. Описи можуть мати, залежно від типів елементів, вкладену структуру. На рис. 4, представленому нижче, даний опис деревовидної структури даних.
Рис. 4. Представлення структур даних у вигляді дерева.
Якщо використовувати спеціальні атрибути або спеціальні елементи, то можна описати і мережні структури даних. В першому випадку атрибути описують посилання на інші вузли мережної структури. Якщо взяти до уваги, що атрибутів може бути довільне число (відзначу, що вони можуть формуватися і оброблятися в додатках), то можна описати розмічений граф довільного вигляду. Якщо для визначення зв'язків виділити окремі елементи типу зв'язок (як в реляційних БД), то аналогічно можна описати довільну мережну структуру даних. Наприклад, дані наступні описи за допомогою елементів-зв'язків і атрибутів:
<Узел id="K Link="1"></Узел>"
<Связь from="1"to="2"/>,
на рис. 5, нижче проілюстрована така сіть.
Рис. 5. Представлення мережних структур в XML.
Перетворення (трансформація) документів XML на базі XSL. Для обробки документа XML використовуються спеціальні компоненти XSLT процесори. На рис. 6, нижче представлена схема обробки документа з його допомогою.
Рис. 6. Перетворення документа на базі XSL.
Ідея використовування XSL (Extensible Style Language) схожа з ідеєю використовування CSS для HTML, але ця технологія значно просунута.
В спеціальному файлі (*xsl) задаються правила-шаблони обробки XML документа, результатом є новий файл (XML, HTML і інших довільних типів текстових документів).
Правила-шаблони XSL розділяються на наступні групи:
· XSLT елементи (умовні, циклічні, вибірки, копіювання і ін.)
· XSLT функції (інформація про елементи, списки, атрибути і т.д.)
· XPath функції (символьні, цифрові, булеві і т.д.)
XSL це зручний уніфікований спосіб завдання процедур обробки XML документа без програмування.
Як XSLT елементи можуть використовуватися: арply-imports, арply-templates, for-each, if, when, text, for-each, include, import, template і багато інших. Їх набір залежить від використованого процесора XSLT. В IE 5.0 такий процесор XSLT вбудований.
Як приклад розглянемо найпростіше перетворення документа XML в таблицю формату HTML. Початковим документом XML є документ, представлений на рис. 7 нижче. В цьому документі описується каталог (catalog) книг (book), кожна з яких містить: автора, заголовок, жанр, ціну, дату публікації і опис (відповідно: author, title, genre, price, publish_date і description). Кожній книзі привласнений унікальний ідентифікатор за допомогою атрибута id. В даному каталозі показано дві книги. Для простоти демонстрування не дається схема опису правил побудови каталога. Для обробки даного документа XML передбачений файл шаблонів XSL, на який посилається початковий документ (href="xslsem.xsl"). Цей документ приведений на наступному малюнку.
Рис. 7. Файл правил перетворення XSL (xslsem.xsl).
В цьому файлі заданий метод перетворення HTML документ (output metod="html"). Для кожної книги (правило: for-each select ="//book") будується рядок таблиці HTML, в яку включаються елементи книги (author, title, price) і обчислювана змінна (variable) - bookCount. Заголовок таблиці оформляється звичайним HTML текстом, який містить основні реквізити вибірки (Author, Title, price і Count). Результат роботи XSLT процесора представлений на наступному малюнку, а на останньому малюнку показана таблиця вже в браузері.(Рис. 8.)
Рис. 8. Результат трансформації XSLT
Таким чином, після обробки XSLT процесором на основі XML документа ми одержуємо результат, який може бути представлений на сторінці WEB. Дані у форматі XML можуть бути отримані з БД, сформовані додатком і на основі описаних файлів перетворений XSL перетворяться в документ іншої форми.
РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТУ XML В ДЕРЖАВНОМУ ЗЕМЕЛЬНОМУ КАДАСТРІ
3.1 Загальне поняття про обмінні файли
XML файл (обмінний файл) - електронний документ, який служить для внесення даних про земельні ділянки (їх власників) в бази даних управлінь земельних ресурсів та центрів державного земельного кадастру.
Цей файл містить у собі дані про координати меж земельної ділянки, її площу, угіддя, підставу набуття цієї ділянки і дані про власника (користувача) землі.
Обмінний файл - це електронний документ уніфікованої форми для обміну інформацією, яка використовується при веденні Поземельної книги та книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в електронному вигляді, державного земельного кадастру та здійсненні топографо - геодезичних робіт, робіт із землеустрою [4].
Загальна структура обмінного файлу складається з 2 частин.
Службова частина (Additional Part) використовується для формування та обміну інформацією про реквізити цього документа, а також ця інформація надає дані про виконавця робіт. Службова частина складається з: інформації про обмінний файлі; інформації про осіб, які формували документ або здійснили корекцію даних цього файлу.
Інформаційна частина (InfoPart) використовується для обміну інформацією про всі земельно-кадастрових одиниць ділянки, надає інформацію про територіальні зони, їх метричні відомості. Інформаційна частина складена з таких елементів як: метрична інформація обмінного документа xml; територіальна зона, кадастрова зона, кадастровий квартал, блок опису земельної ділянки
Створення земельно-кадастрової інформації про земельну ділянку розпочинається на основі виконання землевпорядних робіт. Для мінімізації часових витрат і спрощення процедури введення земельно-кадастрової інформації в систему розроблена спеціальна структура електронного документу, що містить відомості про окрему земельну ділянку і званому обмінним файлом.
Обмінний файл - файл обміну даними результатів землевпорядних робіт в електронному вигляді. Зміст обмінного файлу формується на основі відомостей, що містяться у паперових документах, складених виконавцями робіт. В обмінному файлі зібрана інформація про земельну ділянку представляється в уніфікованому електронному вигляді.
Порядок і зміст формування обмінного файлу регламентовано Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 02.11.2009 № 573.
Відповідно до цього наказу під обмінним файлом розуміється електронний документ уніфікованої форми для обміну інформацією, яка використовується при веденні Поземельної книги та книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в електронному вигляді, державного земельного кадастру і здійсненні топографо-геодезичних робіт, робіт із землеустрою.
Обмінні файли формують організації-виконавці землевпорядних робіт. В подальшому обмінні файли разом з технічною документацією на земельні ділянки передаються до органів Держкомзема базового (районного) рівня. Оператором програмного комплексу «Інтерфейс спеціаліста по кадастру» здійснюється інтеграція змісту обмінного файлу в кадастрову базу даних.
Складовими частинами обмінного файлу є елементи - закінчені смислові складові земельно-кадастрової інформації. Елемент складається з одного або декількох вкладених у нього елементів (дочірні елементи) і атрибутів.
Атрибут - це складова частина елемента обмінного файлу, що визначає його параметри.
Обмінний файл містить: метричну, семантичну та службову інформацію. Базовими елементами формування обмінного файлу є геодезичні дані (координати точок повороту меж земельно-кадастрових одиниць), які забезпечують просторову основу інших семантичних відомостей обмінного файлу і можливості їх використання у складі автоматизованої системи державного земельного кадастру.
До семантичних та службових відомостей обмінного файлу належить інформація про:
· результати та виконавців робіт із землеустрою та оцінки
· земель, топографо-геодезичних робіт;
· земельно-кадастрові одиниці;
· територіальні зони;
· суб'єктів земельних відносин;
· права на земельні ділянки;
· обмеження використання земельних ділянок;
· земельні угіддя.
Для формування обмінного файл використовується уніфікований формат обміну даними та структурованого подання електронних документах в різних інформаційних системах, що отримав назву XML (Extensible Markup Language - Розширювана Мова Розмітки) у кодуванні Unicode (UTF-8). Формат XML є комп'ютерно-сприйманою формою просторово-атрибутивного опису земельної ділянки.
Формат обмінного файлу визначає метамову, на основі якої визначаються специфічні, предметно-орієнтовані схеми даних для кожного виду документації із землеустрою. Обмінний файл повинен бути коректним (well-formed) та валідним (valid).
Структура файлу представляє текстові рядки, які містять елементи і атрибути, а також їх значення. Назви елементів і атрибутів складаються з англійських букв.
3.2 Структура обмінного файлу
Типи елементів обмінного файлу можуть бути представлені у двох видах:
· прості (simple type);
· комплексні (complex type).
Комплексні типи є сукупністю вкладених простих та комплексних типів і описуються окремими таблицями (табл. 1). Зміст таблиці записується у двох рядках з відповідними назвами <Розташування елемента> та <Назва елемента>.
|
<Розташування елемента> :<Назва кореневого елемента>/ <Назва дочірнього елемента 1 рівня>/ …/ <Назва дочірнього елемента N рівня>/ |
||
|
<Назва дочірнього елемента N рівня> <Анотація дочірнього елемента N рівня > |
||
|
Склад елемента |
Додаткова інформація |
|
|
<Назва дочірнього елемента 1 рівня дочірньогоелемента N рівня > <Тип дочірнього елемента 1 рівня дочірньогоелемента N рівня > |
Подобные документы
Порядок створення нового документа в текстовому редакторі. Виділення окремих елементів документу( слова, рядка, тощо). Використання програми Блокнот. Переваги редактора Google Documents. Значення та можливості створення документів та текстових редакторів.
презентация [434,9 K], добавлен 17.05.2019Принципи створення WEB-сторінок. Правила і програми для створення електронних публікацій. Гіперпосилання. Використання JAVA-скриптів при створенні HTML документу. Графіка у HTML-документах. Утворення та відправлення повідомлень електронної пошти.
реферат [177,1 K], добавлен 19.10.2007Особливості складання (у вигляді електронної таблиці) оптимального плану виробництва (для максимізації прибутку). Створення XML-документу, з включенням даних табличної моделі. Характеристика розробки DTD-документу, описуючого структуру XML-документа.
контрольная работа [2,6 M], добавлен 19.02.2010Поняття та головні принципи створення системи управління базами даних, їх сутність, основні характеристики та складові елементи, функції та типова структура, типи. Вивчення проблеми та визначення необхідності використання даної системи в економіці.
реферат [14,6 K], добавлен 03.12.2010Область використання автоматизованої інформаційно-довідкової системи, її структура, визначення функцій, вибір програмних та технічних засобів. Порядок створення файлу та таблиць баз даних, міжтабличних зв’язків. форм, запитів. Аналіз даних у СУБД Excel.
практическая работа [672,1 K], добавлен 09.09.2010Гіпертекст як розширений текст з елементами: ілюстрації, посилання, вставні об'єкти. Гіперпосилання та його вигляд. Поняття web-документу та web-сайту. Призначення програми-браузера. Мова розмітки гіпертексту - НТМL. Створення гіпертекстових документів.
презентация [266,1 K], добавлен 21.11.2014Основи Web-програмування. Використання мови HTML. Базові елементи HTML. Форматування тексту. Вирівнювання тексту та горизонтальна лінія. Значення RGB- коду. Таблиці та списки, посилання та робота з ними. Створення посилань на документи і файли.
курсовая работа [40,9 K], добавлен 12.02.2009Оцінка якості паперових матеріалів, що містять відомості про земельну ділянку. Обчислення площі, присвоєння кадастрового номеру. Роздрукування форми звітності по нормативній грошовій оцінці. Реєстрація земельної ділянки в кадастровій базі програми GIS 6.
методичка [5,0 M], добавлен 28.05.2013Порядок та основні принципи створення електронних баз даних за допомогою табличного редактора Мicrosoft Еxcel, його властивості, оцінка можливостей. Робота з записами в базі даних, операції над ними. Методика сортування бази даних в Мicrosoft Еxcel.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 07.10.2010Відмінності електронних цифрових підписів з додатком та відновленням. Визначення і застосування криптографічних протоколів. Ключі в асиметричних перетвореннях. Використання асиметричної пари ключів у криптосистемах. Мета здійснення криптоаналізу.
реферат [289,8 K], добавлен 25.09.2014
