Інформаційно-комунікаційні технології як детермінанта цифрового розриву в глобальній економіці

Інфраструктури обмеження, низькі рівні доступу до Інтернету та низькі показники конектності, а також відсутність технологічних знань перешкоджають участі африканських економік у найбільш динамічному сегменті торгівлі послугами. Цифровий розрив щодо доступу та використання ІКТ-технологій зберігається між розвиненими регіонами та тими, що розвиваються. У результаті економіка країн, що розвиваються, залишається маргіналізованою у світовій торгівлі послугами, що перешкоджає їм вдаватися до нових способів торгівлі товарами та послугами, такими як електронна торгівля та участь у глобальних ланцюгах створення вартості, які здатні значно покращувати глобальну конкурентоспроможність країн [11].

Згідно з останніми статистичними даними, найменш розвинені країни є найдинамічнішими в контексті зростання рівня доступу населення до інтернету та цифрових технологій, втім співвідношення темпів зростання їхнього населення (близько 13%) до зростання частки інтернет - користувачів (3%) та частки в кількості мобільних стільникових з'єднань (9%) є досить не еквівалентним. Втім такі кількісні показники не свідчать про їх якісне підґрунтя. Це пояснюється тим, що ринок інтернет- користувачів та мобільних послуг в розвинених країнах вже досягнув свого насичення, через що темпи приросту цифрового населення безумовно відставатимуть. Тут актуально навести паралель між темпами зростання економік розвинених країн (близько 3%) і країн, що розвиваються (на рівні 7%). Крім того, це є свідченням того, що таке поширення технологій є переважно екстенсивним і відбувається за рахунок зростання кількості населення, а не якісного підвищення рівня технологізації [12].

В свою чергу, глобальне цифрове населення станом на квітень 2018 р. становить 4 млрд. користувачів, з яких унікальних мобільних інтернет - користувачів - 3,8 млрд. Соціальними медіа активно користуються 3,3 млрд. населення світу, більше 3 млрд. з яких здійснюють це через мобільні пристрої [11]. Зростання доступу до інтернету відбувається досить рівномірно - 10-15% за рік і з 2008 р. по 2017 р. він зріс майже вдвічі [11]. За кількістю інтернет-користувачів у світі лідирує Китай, Індія та США - країни, в яких найбільша кількість населення. Втім, за темпами середньорічного зростання лідерство тримають менш розвинені країни, оскільки в них цифровий ринок ще не давить насичений - Мексика, Нігерія, Японія та Індія, а США - навпаки пасе задніх в цьому плані [12].

Якщо оцінити обсяги продажів та доходів основних економік, які виробляють комп'ютерні, електронні та оптичні продукти, то, за результатами 2017 р., додана вартість глобального виробництва таких товарів для ІКТ становила приблизно 1,7 трильйони доларів, тоді як прибутку генерувалося близько $ 4 трлн. Китай був найбільшим виробником таких послуг, його доходи вдвічі перевищують доходи Сполучених Штатів. ЄС посів третю позицію, після чого слідують 5 азійських економік. Мексика та Бразилія є єдиними неазіатськими країнами, що розвиваються, у списку. Загалом, додана вартість комп'ютерних, електронних та оптичних продуктів та послуг ІКТ становила приблизно 5,1 трлн. доларів США у 2017 р., що в еквіваленті становить приблизно 6,4 % світового ВВП [12].

Що ж стосується статистики з цифрової економіки, то загальна кількість користувачів інтернету нараховує 50% населення планети. З них активними у соцмережах було близько 37%, а мобільним телефоном володіють 66% загальної кількості населення. За рік кількість інтернет - користувачів зросла на 10%, активних користувачів соцмереж стало майже на півмільйона більше, що еквівалентно приросту в 21%. В регіональному розрізі найбільше інтернет-користувачів представлено в Європі та Америці. Найменш розвиненою в цьому плані є Африка. В рейтингу інтернет залученості лідирують Об'єднані Арабські Емірати, Ісландія та Норвегія, з показником поширення інтернету - 97-99%. Країнами з найменшим доступом до інтернету є Північна Корея - 0,1%, Еритрея - 1% та Нігер - 2% [12]. Що ж щодо прогнозів розвитку та зростання цієї динамічної галузі, то всі дослідники єдині в одному - телекомунікаційні, інформаційні та комп'ютерні послуги та пов'язані з ними товари продовжуватимуть залишатись технологічною сферою, яка зростає найшвидше порівняно з іншими. Світовий експорт ІКТ послуг лише за 2010 -

2015 рр. зріс на 40%, зберігаючи лідируючі темпи зростання і надалі. Прогнозується, що глобальний інтернет -трафік до 2020 р. стане в 66 разів швидшим ніж у 2015 р., що в свою чергу сприятиме зростанню пов'язаних з інтернетом послуг.

Очікується, що за підсумками 2019 р. трансляції наживо та інтерактивні події забезпечать прямі надходження у розмірі понад 545 млрд. дол. США. Незважаючи на спроможність користувачів споживати контент "на вимогу" або відвідувати події дистанційно, популярність потокового контенту й далі зростає. У багатьох випадках контент "наживо" став більш ефективним та прибутковим завдяки цифровим технологіям.

Отже, зважаючи на основоположну роль технологій в можливості країн підвищувати свою конкурентоспроможність, фактор технологічної готовності сукупно зі здатністю країн до інновацій закладає підгрунтя для підвищення продуктивності окремих галузей (переважно ІКТ), але в результаті опосередковано впливає на більшість сфер людського життя. Як наслідок, для розвинених країн боротьба за технологічне лідерство виходить на передній план, а для країн що розвиваються - наздоганяючий розвиток та імітація останніх технологій стають необхідною передумовою для того, аби конкурувати на світовому ринку.

Список використаних джерел