Створення текстового редактора SimpleNotepad

Размещено на http://allbest.ru

Зміст

• Вступ
• Розділ i загальні положення
• 1.1 Основні характеристики текстового редактора «SimpleNotepad»
• 1.2 План досягнення визначеної мети
• 1.3 Вимоги до програми текстовий редактор
• 1.4 Історія розвитку текстових редакторів
• Розділ 2. Мова програмування С #
• 2.1 Виникнення мови C #
• 2.2 Об'єктно орієнтоване програмування
• 2.3 Можливості мови C #
• 2.4 Опис середовища розробки MS Visual Studio
• Розділ 3. Розробка програми «SimpleNotepad»
• 3.1 Інструмент розробки
• 3.2 Інтерфейс програми «SimpleNotepad»
• 3.3 Лістинг коду програми «SimpleNotepad»
• Розділ 4. Установлення програми
• 4.1 Установка та перевірка програми
• Висновок
• Список використаних джерел

Вступ

Метою курсової роботи є засвоєння базових знань з основ об'єктно-орієнтованого програмування, включаючи основні поняття та принципи. Оволодіння базовими навичками проектування програмних систем, роботи з найбільш вживаними шаблонами проектування, набуття навичок об'єктно-орієнтованого програмування та оволодіння мовою програмування C #.

C # - одна з найпопулярніших мов програмування. Яка важлива для розробників, оскільки популярність мови прямо пропорційна тому, наскільки для неї будуть доступні онлайн-матеріали. Найчастіше, всі звертаються до Google для вирішення завдань в розробці і найчастіше можна знайти велику кількість відповідей по C #. Це заощадить величезну кількість часу новачкам при вирішенні різних завдань в розробці.

На сучасному етапі актуальність даної теми є очевидною. Оскільки практично кожен користувач комп'ютера зустрічається з необхідністю підготовки тих чи інших документів - листів, статей, службових записок, звітів, рекламних матеріалів і т.д. Тобто даний програмний продукт має зручний та зрозумілий інтерфейс, організована система меню і підменю яка містить у собі всі потрібні функції для редагування текстової інформації. І тому ця програма пристосована для різного роду та класу комп'ютерів, не потребує великої продуктивності ПК.

Тема курсової роботи: «Створення текстового редактора SimpleNotepad». Середовищем розробки текстового редактора було обрано Visual С #, адже Visual С # дозволяє створювати програми, які використовують у своїй роботі платформу .NET, яка дозволяє використовувати великий набір сервісів, що реалізуються у вигляді проміжного, незалежного від базової архітектури, коду. Visual С # дозволяє розробнику мати доступ до величезної колекції різних функцій, які дозволяють вести розробки для будь-якої версії операційної системи сімейства Windows. Також середовище програмування відкриває розробнику широкі можливості для реалізації самих різних проектів об'єктно орієнтованого програмування, реалізуючи високу продуктивність і незалежність від особливостей обладнання.

Функціональне призначення програми: дана програма дозволяє створювати та редагувати текстову інформацію. Програма дозволяє використовувати наступні можливості: вставки, видалення та копіювання тексту, заміни змісту, сортування рядків, оформлення тексту, а також їх перегляду на моніторі, виводу на друк тощо. Згідно функціонального призначення ця програма являється текстовим редактором.

Програма «SimpleNotepad» має ряд переваг в порівняні з найбільш популярними текстовими редакторами як MS World та OpenOffice. Являє собою текстовий редактор, який відмінно справляється з усіма повсякденними завданнями.

Ключові особливості та функції:

- простота і зручність у використанні ;

- базовий набір функцій роботи з текстом;

- інтерфейс програми розбитий на вкладки, кожна з яких містить інструменти певної категорії;

- коректність відображення різних типів шрифтів;

- наявність вибору стилю шрифту;

- дана програма займає мало пам'яті і підійде для різних ПК.

Що ж таке текстовий редактор -- це комп'ютерна програма, призначена для роботи з текстом, надає користувачеві можливість вводити та створювати різноманітні модифікації тексту в екранному режимі, працювати з фрагментами та блоками тексту, форматувати абзаци та сторінки, працювати з декількома документами одночасно, друкувати документи, складати зміст, використовувати декілька різноманітних шрифтів і мов у одному документі, по різному оформлювати документи та інше.

Розділ 1. Загальні положення

1.1 Основні характеристики текстового редактора «SimpleNotepad»

Програмний продукт у вигляді текстового редактора призначений для створення та редагування тексту. Текстовий редактор дозволяє здійснювати якісно нові способи обробки текстових документів: вставку повторюваних фрагментів, зміну довжини рядків, автоматичний перенос слів, виділення потрібних частин тексту нестандартним шрифтом при друку й інше. Можливість попереднього перегляду отриманого документа на екрані дисплея, допомагає уникнути непродуктивних витрат праці та паперу при друку. Програмний продукт розроблений у навчальній меті і претендує для використання як повноцінний редактор.

І тому він містить та виконує наступні дії:

- виконує роботу з текстовими файлами;

- створює нові текстові файли;

- використовує різномані шрифти;

- вибирає стиль шрифту;

- вирівнює параграфи;

- друкує файли та ін.

Користуючись ПК для підготовки ділових паперів, текст виводиться на екран, і користувач може в діалоговому режимі вносити в нього певні зміни. Усі внесені зміни одразу з'являються на екрані комп'ютера, а потім, під час роздрукування, переносяться на папір. При цьому користувач отримує красиво і правильно оформлений текст, в якому враховуються всі зроблені ним зміни. Користувач може переносити окремі блоки тексту з одного місця в інше, використовувати кілька видів шрифтів для виділення окремих частин тексту, друкувати підготовлений документ на принтері тощо.

1.2 План досягнення визначеної мети

Було поставлено завдання розробити програму для роботи з текстом, мовою програмування Visual C #. Текстовий редактор має виконувати основні функцій для створення та редагування тексту, а також має можливість виконувати наступні дії:

- створювати новий документ;

- можливість зміни кольорів, типу і розміру шрифту;

- зберігати документ;

- виконувати очищення робочого простору;

- переглядати попередній перегляд сторінки при друку;

- використовувати контекстне меню і т. д.

1.3 Вимоги до програми текстовий редактор

Програмний продукт має бути простим та зручним за інтерфейсом і мати можливість обслуговуватися будь-яким користувачем, не маючи спеціальних знань в роботі з текстом, але які мають елементарні навички роботи з ПК. Програмний продукт може бути використаний за необхідності, і не має обмеження, пов'язаних з режимом роботи.

Програмний продукт повинен відповідати наступним вимогам надійності.

При роботі з текстом проводиться перевірка збереження результатів роботи з текстом.

При тестуванні програмного продукту шляхом використання різних сполучень всіх його можливостей, помилки в роботі були виявлені і ліквідовані.

1.4 Історія розвитку текстових редакторів

Блокнот. Блокнот (англ. Notepad) - простий текстовий редактор, який є частиною операційних систем Microsoft Windows, починаючи з 1985 року версії Windows 1.0.

Блокнот використовує віконний клас EDIT. Аж до 2000 року а, згодом Windows ME підтримував тільки самі базові функції, багато функцій були доступні тільки з меню, а максимальний розмір файлу становив 64 кілобайти (межа класу EDIT). В даний час редактор підтримує контекстну заміну, гарячі клавіші (наприклад, Ctrl-S для збереження файлу), знята межа в 64 Кбайт і додана підтримка Юнікоду.

Крім Windows, Блокнот здатний виконуватися також в ReactOS і Wine.

Існує безліч безкоштовних більш функціональних програм, які заміняють стандартний Блокнот, наприклад: Bred, AkelPad, PSPad, Notepad ++ і Notepad 2. Вони були особливо корисні в системах Windows, в яких функціональність Блокнота гранично обмежена.

Microsoft Word. Текстовий процесор, що випускається фірмою Майкрософт, входить до складу офісного пакету «Microsoft Office». Перша версія, «Multi Tool Word», була написана для Xenix і перенесена під DOS у 1983 році. Пізніше створено Версії для Apple Macintosh (1984), Microsoft Windows (1989), SCO UNIX, OS/2.

Microsoft Word багатьом зобов'язаний Bravo - текстовому процесору з оригінальним графічним інтерфейсом, розробленому в дослідницькому центрі «Xerox PARC». Творець Bravo, Чарльз Симоні (Charles Simonyi) залишив PARC в 1981 році. Того ж літа Симоні переманив Броді, з яким разом працював над Bravo.

Перший випуск Word для MS-DOS відбувся в кінці 1983 року. Він був погано прийнятий ринком, продажі знижувала наявність конкуруючого продукту - WordPerfect. Проте версія для Макінтоша, випущена в 1985 році, набула широкого поширення. Через два роки «Word 3.01 для Macintosh» підсилив позиції (версія 3.0 рясніла помилками і швидко була замінена). Як і інше програмне забезпечення для Макінтоша, Word був повністю WYSIWYG-редактором (принцип «What You See Is What You Get» - «маю те, що бачу»).

Перша версія Word для Windows, випущена в 1989 році, продавалася за ціною 500 доларів США. Вона демонструвала вибраний компанією Майкрософт шлях розвитку: як і сама Windows, вона багато що узяла від Macintosh, і використовувала стандартні клавіатурні скорочення (наприклад, CTRL-S для збереження файлу). Після випуску наступного року Windows 3.0 продажі поповзли вгору (Word 1.0 набагато краще працював з Windows 3.0, ніж зі старішими версіями Windows/386 і Windows/286), головний конкурент - WordPerfect - не зміг випустити робочу версію під Windows, що виявилося для нього смертельною помилкою. Версія 2.0 затвердила WinWord на позиції лідера ринку.

У Word для Macintosh ніколи не було серйозних конкурентів, навіть не зважаючи на наявність програм типу Nisus, що надавала можливість виділення декількох незв'язних шматків тексту (що з'явилася тільки в Word 2002 тільки з Office XP) і не зважаючи на думку багатьох користувачів про відсутність кардинальних відмінностей між версіями 3.01, випущеною в 1987 році і версією 5.0, випущеною в 1991. Проте, версія 6.0 для Macintosh, що вийшла в 1994 році, була багатьма сприйнята досить скептично. Це була перша версія без значних відмінностей в коді ядра між версіями під Windows і під Mac. Версія під Windows, що йшла після 2.0, була пронумерована як 6.0 для координації назви версій під різні платформи.

Наступні версії додавали можливостей, що виходять за рамки простого текстового процесора. Інструменти малювання дозволяли виконувати примітивні операції верстки, такі як додавання графіки в документ, хоча, звичайно, спеціалізовані програми для верстки краще справляються з цими завданнями. Впровадження об'єктів, порівняння версій документа, багатомовна підтримка і багато інших можливостей були додані за декілька років, опісля.

Microsoft Word на сьогодні є найпопулярнішим текстовим процесором у вжитку, що зробило його закритий формат документа стандартом, і багато програм конкурентів мають підтримку сумісності з даним форматом. Розширення «.doc» на платформі IBM РС стало синонімом двійкового формату Word 97-2000. Фільтри експорту і імпорту в даний формат присутні в більшості текстових процесорів. Велика частина інформації, потрібної для роботи з даним форматом, здобувається за допомогою зворотного інжинірингу, оскільки велика її частина відсутня у відкритому доступі. Формат документа різних версій Word часто міняється, відмінності бувають досить тонкими. Форматування, що нормально виглядає в останній Версії, може не відображатися в старих версіях програми, оскільки зворотна сумісність часто відсутня.

Специфікація двійкового формату файлів Word 97-2007 була опублікована Microsoft у лютому 2008 року. Word 2003 має власний XML-формат, що офіційно використовує публічно документовану схему, названу WordprocessingML, котра доступна у всіх редакціях Word 2003. Apache Jakarta POI - програмна бібліотека, написана на Java, мета якої - надати можливість читання і запису в бінарний формат файлів Microsoft Word.

В Office 2007 Microsoft використовує формат файлів Office Open XML для всіх своїх офісних додатків. Office Open XML в квітні 2008 був стандартизований ISO.

Як і решта застосунків з Microsoft Office, Word може розширювати свої можливості за допомогою використання вбудованої макромови (спочатку використовувався WordBasic, проте з Версії Word 97 застосовується VBA - Visual Basic for Applications). Проте це надає широкі можливості для написання вбудовуваних в документи вірусів (так звані «макровіруси»). Найяскравішим прикладом була епідемія хробака Melissa. У зв'язку з цим, багато хто вважає розумною рекомендацію завжди виставляти найвищий рівень налаштувань безпеки при використанні Word. Також бажано використовувати антивірусне програмне забезпечення. Першим вірусом, що заражав документи Microsoft Word, був DMV, створений в грудні 1994 року Дж. Макнамара для демонстрації можливості створення макровірусів. Першим же вірусом, що потрапив в «дику природу» і викликав першу у світі епідемію макровірусів (у липні-серпні 1995), був Concept.

12 серпня 2009 року суд штату Техас заборонив продаж програми Word на території США, в зв'язку з тим що Microsoft незаконно використовує метод читання XML-файлів, патент на який належить канадській компанії i4i

StarOffice Writer. Пропріетарний офісний пакет, розроблений компанією StarDivision.

Перший серйозний аналог офісного пакету Microsoft Office. Став основою для створення OpenOffice.org та інших офісних пакетів на його основі. Після покупки Star Division корпорацією Sun Microsystems, восени 1999 року, вихідний код офісного пакету, за винятком закритих пропрієтарних компонентів, був відкритий і 13 жовтня 2000 опублікований у вигляді проекту OpenOffice.org. В червні 2000 року, вже під торговою маркою Sun, вийшов StarOffice 5.2 під MS Windows, Linux і Solaris. Починаючи з Версії 6.0, StarOffice виходив на основі OpenOffice.org, з додатковими пропрієтарними компонентами. 27 вересня 2005 вийшла нова версія офісного пакету StarOffice 8.0.17 листопада 2008 вийшла остання версія компанії Sun Microsystems - StarOffice 9.0 Після придбання в 2010 році компанії Sun Microsystems корпорацією Oracle,назва продукту було змінено на Oracle Open Office. Система Oracle Open Office являє собою повнофункціональний офісний комплект високої продуктивності. У даному комплекті використовується формат OpenDocument (ODF) для збереження документів і передбачені функції відкриття, редагування та збереження документів Microsoft Office. Крім усього іншого в офісний пакет Oracle Open Office входить безкоштовний інструмент імпорту та експорту PDF-документів.

15 грудня 2010 був анонсований вихід Oracle Open Office 3.3.Ця версія стала останньою комерційною версією OpenOffice.

Adobe PageMaker. Перша настільна видавнича система, випущена в 1985 році компанією Aldus Корпоратіон.

Як додаток, що базується на графічному інтерфейсі користувача, PageMaker допоміг популяризувати платформу Macintosh і середу Windows. Ранні Версії PageMaker для Windows поставлялися з «runtime» - копій Windows (без можливості перемикатися між завданнями), що дозволяла користувачам, які не мали встановленої системи Windows, запускати продукт із середовища MS-DOS.

У Версії 3.01 продукт став доступний для операційної системи OS / 2, за рахунок багатопоточності в якій був поліпшений відгук програми.

PageMaker базувався на мові опису сторінки PostScript, придбаному в 1994 Adobe Systems разом з компанією Aldus.

Остання версія PageMaker 7.0 була випущена 9 липня 2001. З тих пір виходили лише оновлення для двох підтримуваних платформ.

У 2004 році Adobe оголосила, що розробка PageMaker припинена, проте компанія буде продовжувати продавати і підтримувати продукт. В якості продукту-наступника був випущений Adobe InDesign.

Версія для Macintosh запускається тільки в середовищі Mac OS 9.1 або більш ранньої і не підтримується «рідним» режимом Mac OS X (тільки емуляцією Classic) і не запускається на комп'ютерах Macintosh з процесорами Intel, оскільки на них неможлива емуляція Classic.

Версія PageMaker для Windows підтримується Windows XP, але згідно із заявами Adobe, «PageMaker 7.x не встановлюється і не запускається під управлінням ОС Windows Vista», хоча PageMaker 6.5 працює під управлінням новіших версій Windows.

Microsoft Office Publisher. Настільна видавнича система, розроблена корпорацією «Microsoft».

Ця програма початкового рівня, що відрізняється від «Microsoft Office Word» тим, що акцент у ньому робиться на проектування розмітки сторінки, а не на оформлення та перевірку тексту. Microsoft Publisher - пропрієтарне програмне забезпечення, що входить до складу пакету Microsoft Office.

Перша версія пакета була розроблена 1991 року.

Microsoft FrontPage. Редактор HTML, призначений для створення веб-сторінок і сайтів без необхідності знання користувачем мови HTML.

Окрім цього, програму використовують для розташування сайтів на веб-сервері та їхньої наступної експлуатації.

Користувач має змогу створити окрему сторінку чи сайт двома способами: з нуля, або скориставшись шаблоном з колекції програми FrontPage. Шаблонів окремих сторінок тут є більше, ніж шаблонів у колекції програми Word.

Програма дає змогу вставляти набагато більш об'єктів і готових web-компонентів, ніж програма MS Word. Розвиток програми зупинений у 2003 році.

Розділ 2. Мова програмування С #

2.1 Виникнення мови C #

В кінці 90-х років минулого століття в якості частини від загальної стратегії .NET компанією Microsoft була розроблена мова програмування C #. Вперше світ побачив цю мову у вигляді альфа-версії в 2000 році. Розробкою даної мови займався Андерс Хейльсберг, який на той момент вважався і до сих пір вважається провідним у світі фахівцем з мов програмування. Також в 80-ті роки минулого століття він розробив мову Turbo Pascal, який мав тоді велике значення. Ця реалізація, внаслідок своєї оригінальності і витонченості послужила певним зразком і ідеалом для розробки всіх наступних компіляторів.

Рисунок 2.1 - Генеалогічне дерево C #

Дана мова програмування була створений на основі таких стовпів програмування, як С, С ++ і Java. Ці мови є найбільш широко поширеними, а також визнаними одними з кращих мов програмування у всьому світі. Також на розробку мови С # вплинув той факт, що більшість програмістів в той час вже володіли цими мовами, завдяки чому Хейльсбергові не потрібно було розробляти мову з нуля, а просто взяти все найкраще з цих мов і зробити безліч нововведень і удосконалень.

Мова С # отримала з мови С більшість ключових слів, операторів, а також успадкувала їх синтаксис. В добавок, від С ++ віна отримав об'єктно-орієнтовне програмування і всі пов'язані з цим концепції програмування. Розробнику, який звик до роботи з мовами С і С ++ буде досить легко перейти на С #.

Родинні стосунки між мовами С # і Java набагато складніші, ніж між C #, C ++ і С. С #, також як і Java, призначена для розробки кроссплатформенних програм і додатків. Однак C # і Java не є прямими родичами, С # не відбувається безпосередньо від Java. Але все одно у С # і Java багато спільного, наприклад концепція автоматичного збирача сміття, завдяки якому не потрібно пам'ятати і вручну звільняти всю динамічно зайняту пам'ять. С # і Java - це мови, на які просто перейти одна з одної.

Але зі скількох би мов не відбувавалася C #, в неї є безліч своїх нововведень. текстовий редактор програмування інтерфейс

Наприклад вбудована система підтримки написання таких програмних компонентів, як властивості, методи і події. Через це C # можна називати компонентно-орієнтованою мовою програмування. Також однією з основних властивостей може вважатися можливість роботи в безпечному середовищі багатомовного програмування.

2.2 Можливості мови C #

З боку синтаксису і можливостей мови, С # є хіба що проміжним варіантом між С ++ і Visual Basic. Віна успадкувала безліч елементів з кращих мов на момент свого створення.

Наприклад, з мови С віна має стиль синтаксису для керуючих конструкцій, блоків коду, опису сигнатури методів і інші. С # ділить з Java такі властивості, як відсутність множинного спадкоємства, відсутність шаблонів, а також наявність збирача сміття. Також в якості запозичень мова C # може записати орієнтованість на створення компонента з Delphi. Але при всьому цьому C # має свій колорит.

Основними концепціями мови це легкість використання і швидкість виконання. Звідси і дещо менша потужність мови в порівнянні, наприклад, з С ++, і збирач сміття з керованими об'єктними посиланнями, який дозволяє не звільняти динамічно використовувану пам'ять вручну.

Очищення проводиться в автоматичному режимі, забираючи при цьому процесорний час. Також легкість використання має на увазі безпечну роботу з типами даних, що є одним з найважливіших способів уникнення великої кількості помилок. Незважаючи на орієнтованість на написання компонента і програмування в безпечному керованому середовищі, С # дозволяє писати для проекта і некерованого кода.

Також однією з основних концепцій є можливість розгляду будь-якого типу даних, навіть примітивних типу int, як об'єкти, що спрощує проблеми дизайну додатків. Це видно вже в реалізації упаковки / розпаковування.

У ключові концепції мови включається не тільки простота створення програм, але і їх підтримка. У зв'язку з цим мова С # включає в себе можливість контролю версій і підтримку XML коментарів.

Також для спрощення розробки, крім автоматичної прибиральники сміття і безпечної роботи з типами даних, в мові С # використовується автоматична ініціалізація змінних, при якій всі типи, що розміщуються в стеці, ініціалізуються нулями. Якщо об'єкти розміщуються в купі і доступ до них здійснюється по об'єктної посиланням, то ці посилання ініціалізуються значенням null, яка має на увазі вказівку посилання на порожнечу.

Ще однією цікавою особливістю мови C # є простір імен, аналогічне використанню пакетів в мові Java, яке дозволяє побудувати ієрархічну систему типів. Це дозволяє уникнути проблем іменування і робить програмний код більш зрозумілим.

Подієва модель і зворотні виклики в C # є новою концепцію об'єктно-орієнтованого типу посилання на функцію. У мові вона називається делегатом, і дозволяє описувати події компонента без будь-яких зворотних інтерфейсів і зайвих зусиль. Достатньою умовою є лише використання ключового слова event.

2.3 Об'єктно-орієнтоване програмування

Об'єктно-орієнтоване програмування - одна з парадигм програмування, яка розглядає програму як множину «об'єктів», що взаємодіють між собою. Основу Об'єктно-орієнтованого програмування складають чотири основні концепції: інкапсуляція, успадкування, поліморфізм та абстракція. Одною з переваг об'єктно-орієнтованого програмування є краща модульність програмного забезпечення (тисячу функцій процедурної мови, в об'єктно-орієнтоване програмування можна замінити кількома десятками класів із своїми методами). Попри те, що ця парадигма з'явилась в 1960-тих роках, вона не мала широкого застосування до 1990-тих, коли розвиток комп'ютерів та комп'ютерних мереж дозволив писати надзвичайно об'ємне і складне програмне забезпечення, що змусило переглянути підходи до написання програм. Сьогодні багато мов програмування або підтримують об'єктно-орієнтоване програмування (PHP, Lua) або ж є цілком об'єктно-орієнтованими (зокрема, Java, C#, C++, Python, Ruby та Objective-C, ActionScript 3, Swift, Vala).

Об'єктно-орієнтоване програмування сягає своїм корінням до створення мови програмування Симула в 1960-тих роках, одночасно з посиленням дискусій про кризу програмного забезпечення. Разом із тим, як ускладнювалось апаратне та програмне забезпечення, було дуже важко зберегти якість програм. Об'єктно-орієнтоване програмування частково розв'язує цю проблему шляхом наголошення на модульності програми.

На відміну від традиційних поглядів, коли програму розглядали як набір підпрограм, або як перелік інструкцій комп'ютеру, об'єктно-орієнтоване програмування програми можна вважати сукупністю об'єктів. Відповідно до парадигми об'єктно-орієнтованого програмування, кожний об'єкт здатний отримувати повідомлення, обробляти дані, та надсилати повідомлення іншим об'єктам. Кожен об'єкт - своєрідний незалежний автомат з окремим призначенням та відповідальністю

Об'єктно-орієнтоване програмування - це метод програмування, заснований на поданні програми у вигляді сукупності взаємодіючих об'єктів, кожен з яких є екземпляром певного класу, а класи є членами певної ієрархії наслідування. Програмісти спочатку пишуть клас, а на його основі при виконанні програми створюються конкретні об'єкти (екземпляри класів). На основі класів можна створювати нові, які розширюють базовий клас і таким чином створюється ієрархія класів.

Все є об'єктами.

Всі дії та розрахунки виконуються шляхом взаємодії (обміну даними) між об'єктами, при якій один об'єкт потребує, щоб інший об'єкт виконав деяку дію. Об'єкти взаємодіють, надсилаючи і отримуючи повідомлення. Повідомлення - це запит на виконання дії, доповнений набором аргументів, які можуть знадобитися при виконанні дії.

Кожен об'єкт має незалежну пам'ять, яка складається з інших об'єктів.

Кожен об'єкт є представником (екземпляром, примірником) класу, який виражає загальні властивості об'єктів.

У класі задається поведінка (функціональність) об'єкта. Таким чином усі об'єкти, які є екземплярами одного класу, можуть виконувати одні й ті ж самі дії.

Класи організовані у єдину деревоподібну структуру з загальним корінням, яка називається ієрархією успадкування. Пам'ять та поведінка, зв'язані з екземплярами деякого класу, автоматично доступні будь-якому класу, розташованому нижче в ієрархічному дереві.

Таким чином, програма являє собою набір об'єктів, що мають стан та поведінку. Об'єкти взаємодіють використовуючи повідомлення. Будується ієрархія об'єктів: програма в цілому - це об'єкт, для виконання своїх функцій вона звертається до об'єктів що містяться у ньому, які у свою чергу виконують запит шляхом звернення до інших об'єктів програми. Звісно, щоб уникнути безкінечної рекурсії у зверненнях, на якомусь етапі об'єкт трансформує запит у повідомлення до стандартних системних об'єктів, що даються мовою та середовищем програмування. Стійкість та керованість системи забезпечуються за рахунок чіткого розподілення відповідальності об'єктів (за кожну дію відповідає певний об'єкт), однозначного означення інтерфейсів міжоб'єктної взаємодії та повної ізольованості внутрішньої структури об'єкта від зовнішнього середовища (інкапсуляції).

Історія об'єктно-орієнтоване програмування виникло в результаті розвитку ідеології процедурного програмування, де дані і підпрограми (процедури, функції) їх обробки формально не пов'язані. Для подальшого розвитку об'єктно-орієнтованого програмування велике значення мають поняття події(так зване подієво-орієнтоване програмування) і компоненти (компонентне програмування, КОП).

Формування КОП від об'єктно-орієнтованого програмування відбулося, так само як формування модульного від процедурного програмування: процедури сформувалися в модулі - незалежні частини коду до рівня збірки програми, так об'єкти сформувалися в компоненти - незалежні частини коду до рівня виконання програми. Взаємодія об'єктів відбувається за допомогою повідомлень. Результатом подальшого розвитку об'єктно-орієнтованого програмування, мабуть, буде агентно-орієнтоване програмування, де агенти - незалежні частини коду на рівні виконання. Взаємодія агентів відбувається за допомогою зміни середовища, в якій вони знаходяться.

Мовні конструкції, конструктивно не пов'язані безпосередньо з об'єктами, але необхідні їм для їх безпечної (виняткові ситуації, перевірки ) та ефективної роботи, інкапсулюються від них в аспекти (в аспектно - орієнтованому програмуванні). Суб'єктно-орієнтоване програмування розширює поняття об'єктів шляхом забезпечення більш уніфікованого і незалежної взаємодії об'єктів. Може бути перехідною стадією між об'єктно-орієнтованим програмуванням та агентним програмуванням в частині самостійної їх взаємодії.

Першою мовою програмування, в якій були запропоновані принципи об'єктної орієнтованості, була Симула. На момент своєї появи (в 1967 році), ця мова програмування запропонувала революційні ідеї: об'єкти, класи, віртуальні методи тощо, однак це все не було сприйнято сучасниками як щось грандіозне. Тим не менше, більшість концепцій були розвинені Аланом Кеєм та Деном Інгаллсом у мові Smalltalk. Саме вона стала першою широко поширеною об'єктно-орієнтованою мовою програмування.

В даний час кількість прикладних мов програмування (список мов), що реалізують об'єктно-орієнтовану парадигму, є найбільшим по відношенню до інших парадигм.

В області системного програмування до сих пір застосовується парадигма процедурного програмування, і загальноприйнятою мовою програмування є мова C. Хоча при взаємодії системного і прикладного рівнів операційних систем стали помітно впливати мови об'єктно-орієнтованого програмування. Наприклад, однією з найпоширеніших бібліотек мультиплатформовий програмування є об'єктно-орієнтована бібліотека Qt, написана мовою C++.

Фундаментальні поняття: В результаті дослідження Дебори Дж. Армстронг комп'ютерної літератури, що була видана протягом останніх 40 років, вдалось відокремити фундаментальні поняття (принципи), використані у переважній більшості визначень об'єктно-орієнтованого програмування. До них належить:

- Клас

Клас визначає абстрактні характеристики деякої сутності, включаючи характеристики самої сутності (її атрибути або властивості) та дії, які вона здатна виконувати (її поведінки, методи або можливості). Наприклад, клас Собака може характеризуватись рисами, притаманними всім собакам, зокрема: порода, колір хутра, здатність гавкати. Класи вносять модульність та структурованість в об'єктно-орієнтовану програму. Як правило, клас має бути зрозумілим для не-програмістів, що знаються на предметній області, що, у свою чергу, значить, що клас повинен мати значення в контексті. Також, код реалізації класу має бути досить самодостатнім. Властивості та методи класу, разом називаються його членами.

- Об'єкт

Окремий екземпляр класу (створюється після запуску програми і ініціалізації полів класу). Клас Собака відповідає всім собакам шляхом опису їхніх спільних рис; об'єкт Сірко є одним окремим собакою, окремим варіантом значень характеристик. Собака має хутро; Сірко має коричнево-біле хутро. Об'єкт Сірко є екземпляром (примірником) класу Собака. Сукупність значень атрибутів окремого об'єкта називається станом. На основі класу Собака можна, також, створити інший об'єкт Дружок, який відрізнятиметься від об'єкта Сірко своїм станом (наприклад кольором хутра). Обидва об'єкта (Сірко і Дружок) є екземплярами класу Собака.

- Метод

Можливості об'єкта. Оскільки Сірко - Собака, він може гавкати. Тому гавкати() є одним із методів об'єкта Сірко. Він може мати й інші методи, зокрема: місце(), або їсти(). В межах програми, використання методу має впливати лише на один об'єкт; всі Собаки можуть гавкати, але треба щоб гавкав лише один окремий собака.

- Обмін повідомленнями

«Передача даних від одного процесу іншому, або надсилання викликів методів.»

- Успадкування (наслідування)

Клас може мати «підкласи», спеціалізовані, розширені Версії надкласу. Можуть навіть утворюватись цілі дерева успадкування. Наприклад, клас Собака може мати підкласи Коллі, Пекінес, Вівчарка і т.п. Так, Сірко може бути екземпляром класу Вівчарка. Підкласи успадковують атрибути та поведінку своїх батьківських класів, і можуть вводити свої власні. Успадкування може бути одиничне (один безпосередній батьківський клас) та множинне (кілька батьківських класів). Це залежить від вибору програміста, який реалізовує клас та мови програмування. Так, наприклад, в Java дозволене лише одинарне успадкування, а в С++ і те і інше.

- Приховування інформації (інкапсуляція)

Приховування деталей про роботу класів від об'єктів, що їх використовують або надсилають їм повідомлення. Так, наприклад, клас Собака має метод гавкати(). Реалізація цього методу описує як саме повинно відбуватись гавкання (приміром, спочатку вдихнути() а потім видихнути() на обраній частоті та гучності). Петро, хазяїн пса Сірка, не повинен знати як він гавкає. Інкапсуляція досягається шляхом вказування, які класи можуть звертатися до членів об'єкта. Як наслідок, кожен об'єкт представляє кожному іншому класу певний інтерфейс - члени, доступні іншим класам. Інкапсуляція потрібна для того, аби запобігти використанню користувачами інтерфейсу тих частин реалізації, які, швидше за все, будуть змінюватись. Це дозволить полегшити внесення змін, тобто, без потреби змінювати і користувачів інтерфейсу. Наприклад, інтерфейс може гарантувати, що щенята можуть додаватись лише до об'єктів класу Собака кодом самого класу. Часто, члени класу позначаються як публічні, захищені та приватні визначаючи, чи доступні вони всім класам, підкласам, або лише до класу в якому їх визначено. Деякі мови програмування йдуть ще далі: Java використовує ключове слово private для обмеження доступу, що буде дозволений лише з методів того самого класу, protected - лише з методів того самого класу і його нащадків та з класів із того ж самого пакету, C# та VB.NET відкривають деякі члени лише для класів із тієї ж збірки шляхом використання ключового слова internal (C#) або Friend (VB.NET), а Eiffel дозволяє вказувати які класи мають доступ до будь-яких членів.

- Абстрагування

Спрощення складної дійсності шляхом моделювання класів, що відповідають проблемі, та використання найприйнятнішого рівня деталізації окремих аспектів проблеми. Наприклад Собака Сірко більшу частину часу може розглядатись як Собака, а коли потрібно отримати доступ до інформації специфічної для собак породи коллі - як Коллі і як Тварина (можливо, батьківський клас Собака) при підрахунку тварин Петра.

- Поліморфізм

Поліморфізм означає залежність поведінки від класу, в якому ця поведінка викликається, тобто, два або більше класів можуть реагувати по-різному на однакові повідомлення. Наприклад, якщо Собака отримує команду голос(), то у відповідь можна отримати Гав; якщо Свиня отримує команду голос (), то у відповідь можна отримати Рох-рох. На практиці - це реалізовується шляхом реалізації ряду підпрограм (функцій, процедур, методи тощо) з однаковими іменами, але з різними параметрами. В залежності від того, що передається і вибирається відповідна підпрограма.

– Прототипно-орієнтоване програмування

Не всі з перелічених вище концепцій присутні в усіх об'єктно-орієнтованих мовах програмування. Зокрема, в прототипно-орієнтованому програмуванні не використовуються класи. Як наслідок, зовсім інша, але аналогічна термінологія використовується для визначення об'єкта та екземпляра в цих мовах.

2.4 Опис середовища розробки MS Visual Studio

Microsoft Visual Studio є середовищем програмування, розробленої компанією Microsoft. Це середовище дозволяє створювати Кросплатформені проекти на різних мовах програмування, таких як Visual Basic, Visual C #, Visual C ++, Visual F # та інші. Також вона дозволяє створювати програми, які використовують у своїй роботі платформу .NET, яка дозволяє використовувати великий набір сервісів, що реалізуються у вигляді проміжного, незалежного від базової архітектури, коду. Основною метою створення платформи .NET є можливість реалізації розробниками спеціальних сервісно-орієнтованих програм, що працюють на будь-яких платформах.

MS Visual Studio дозволяє розробнику мати доступ до величезної колекції різних функцій, які дозволяють вести розробки для будь-якої версії операційної системи сімейства Windows, для інтернет-додатків і мобільних додатків. Також середовище програмування відкриває широкі можливості в області хмарних технологій. Це середовище відкриває розробнику широкі можливості для реалізації самих різних проектів, реалізуючи високу продуктивність і незалежність від особливостей обладнання.

Microsoft Visual Studio дозволяє здійснювати проектування програм, використовуючи будь-які за розміром команди. Це середовище розробки надає інструменти планування для можливості впровадження методів послідовної розробки, а також для гнучкого планування. Використовуючи весь спектр можливостей, що надаються MS Visual Studio, можна реалізувати максимально повну систему, найбільш вдало спроектувати будь-яку архітектуру. Таким чином Microsoft Visual Studio представляє собою передове середовище розробки.

Розділ 3. Реалізація програми

3.1 Інструмент розробки

«SimpleNotepad» може бути використаний як текстовий редактор, призначений для роботи користувача з текстовою інформацією.

Розширений набір дій:

· створити новий файл,

· відкрити файл,

· зберети (зберегти як),

· копіювати, вставити, вирізати,

· друк, налаштування друку,

· видалення виділеної області тексту,

· зміна вигляду шрифтів (зміна розміру, зміна кольору, зміна шрифту),

· вирівняти за лівим краєм, вирівняти за правим краєм,

· вирівняти по центру, попередній перегляд перед друком.

А також функції підменю: «Вирізати», «Копіювати», «Шрифт»,«Колір», «Вибрати все».

Операційне середовище:

При розробці була використана операційна система Windows 10 Pro, середовищем розробки був вибраний Visual C #.

Тип системи: 64-розрядна операційна система;

Апаратні ресурси для розробки:

Процесор - Intel core I5;

Встановлена Оперативна пам'ять: 8 ГБ;

Розширення екрану: 1366х768;

Підтримувані платформи:

Windows 98, 2000, XP, Vista, 7,8,10.

Мінімальні вимоги до технічних характеристик для нормального функціонування:

- об'єм оперативної пам'яті: 128 Mb;

- об'єм зовнішньої пам'яті: 156 Mb;

– вимоги до моніторів: розширення не менше 800 х 600.

3.2 Інтерфейс програми «SimpleNotepad»

При розробці інтерфейсу головної форми використані наступні компоненти:

- Button - використовується для створення кнопок;

- FontDialog - використовується для зміни шрифтів;

- PrinterSetupDialog - використовується для налаштувань принтера;

- RichTextBox - поле для введення;

- PrintPreviewDialog - призначених для попереднього перегляду документа перед друком;

- PrintDocument - призначений для виведення даних документа на принтер;

- OpenFileDialog - використовується для відкриття документу;

- SaveFileDialog - використовується для збереження файлу;

- ColorDialog - використовується для зміни кольорів;

- ManuStrip - використовується для меню (файл, редагувати, допомога);

- LinkLabel - використовується для відображення веб-сторінки в браузері;

- Label - використовується для відображення тексту;

- ContextMenuStrip - використовується для контекстного меню;

- ToolStrip - використовується для панелі бистрого доступа меню;



Рисунок 3.1 - Використані компоненти для написання програми

Компонент «Меню» на формі містить наступні пункти меню:

Рисунок 3.2 - Пункти меню програми

Коли натиснути пункт меню «Допомога» відкривається контекстне меню, у якому є така функція: : «Про…», цей пункт меню відповідає за показ інформації про автора та програму і посилання на мою сторінку у соціальній мережі. Щоб зробити це вікно я використав форму RichTextBox.



Рисунок 3.3 - Пункт меню «Про програму»

Коли натиснути пункт меню «Файл» відкривається контекстне меню, у якому є такі функції: «Відкрити», цей пункт меню відповідає за відкриття документу, «Зберегти», цей пункт меню відповідає за збереження файлу, «Зберегти Як», цей пункт меню відповідає за збереження файлу у вибрану папку чи диск, «Налаштування Сторінки…», цей пункт меню відповідає за налаштування параметрів сторінки, «Попередній Перегляд…», цей пункт меню відповідає за перегляд сторінки перед друком документа, «Друк», цей пункт меню відповідає за друк документа, «Вихід», цей пункт меню відповідає за вихід із програми.

Рисунок 3.4 - Пункт меню «Файл»

Коли натиснути пункт меню «Редагувати» відкривається контекстне меню у якому є такі функції:

«Скасувати» - дозволяє скасування останньої досконалої дії;

«Повторити» - дозволяє повертає до попередньої досконалої дії;

«Копіювати» - дозволяє копіювати виділений текст у буфер обміну;

«Вставити» - дозволяє вставляти інформацію з буферу обміну;

«Вирізати» - дозволяє вирізати виділений файл у буфер обміну;

«Видалити» - дозволяє видаляти виділений текст;

«Вибрати Все» - виділяє весь текст.

Рисунок 3.5 - Пункт меню «Редагувати»

Коли натиснути пункт меню «Формат» відкривається контекстне меню у якому є такі функції: «Шрифт…» - дозволяє редагувати шрифт; «Колір…» - дозволяє змінювати колір шрифту; «Вибір Стилю» - дозволяє вибрати стиль тексту; «Вирівнювання Параграфа» - дозволяє вибрати розміщення колонтитула.



Рисунок 3.6 - Пункт меню «Формат»

Для того, щоб розпочати роботу, потрібно відкрити потрібний документ, або створювати документ в активному полі відразу після відкриття програми.

Рисунок 3.7 - Відкриття документу

Після натиску вкладки «Відкрити» відкриється вікно у якому потрібно буде вибрати потрібний користувачеві документ.



Рисунок 3.8 - Вікно вибору потрібного документу

Для збереження документу потрібно натиснути кнопку «Зберегти як» з контекстного меню «Файл».

Рисунок 3.9 - Збереження файлу

Після натискання на кнопку «Зберегти як» відкриється вікно у якому користувачу потрібно буде вибрати куди зберегти файл.



Рисунок 3.10 - Вибір потрібного місця для збереження файлу

Кнопка «Новий» з панелі швидкого доступу дозволяє при натисканні створити новий документ.

Рисунок 3.11 - Кнопка «Новий» з панелі швидкого доступу

Кнопка «Відкрити» з панелі швидкого доступу дозволяє при натисканні відкрити потрібний користувачеві документ.



Рисунок 3.12 - Кнопка «Відкрити» з панелі швидкого доступу

Кнопка «Зберегти як» з панелі швидкого доступу дозволяє користувачеві при натисканні зберегти текстовий файл.

Рисунок 3.13 - Кнопка «Зберегти як» з панелі швидкого доступу

Кнопка «Вирізати» з панелі швидкого доступу дозволяє користувачеві при натисканні вирізати виділений текст в буфер обміну.



Рисунок 3.14 - Кнопка «Вирізати» з панелі швидкого доступу

Кнопка «Копіювати» з панелі швидкого доступу дозволяє користувачеві при натисканні копіювати виділений текст в буфер обміну.

Рисунок 3.15 - Кнопка «Копіювати» з панелі швидкого доступу

Кнопка «Вставити» з панелі швидкого доступу дозволяє користувачеві при натисканні вставити текст який знаходиться в буфері обміну.



Рисунок 3.16 - Кнопка «Вставити» з панелі швидкого доступу

Кнопка «Перегляд» з панелі швидкого доступу при натисканні дозволяє користувачеві побачити попередній вигляд сторінки при друку.

Рисунок 3.17 - Кнопка «Перегляд» з панелі швидкого доступу

При натисканні на кнопку «Перегляд» з панелі швидкого доступу з'явиться вікно з інформацієї про попередній вигляд сторінки при друку.



Рисунок 3.18 - Вікно попереднього вигляд сторінки при друку

Кнопка «Друк» з панелі швидкого доступу при натисканні дозволяє користувачеві видрукувати текстовий файл з програми «SimpleNotepad».

Рисунок 3.19 - Кнопка «Друк» з панелі швидкого доступу

При натисканні на кнопку «Друк» з панелі швидкого доступу з'явиться вікно з інформацією про можливості друку.



Рисунок 3.20 - Вікно можливостей друку

При натисканні правої клавіші миші на робочій зоні програми з'являється контекстне меню з наступними можливостями:

Пункт контекстного меню «Вирізати» при натисканні поміщає виділений фрагмент у буфер обміну, і одночасно видаляє його в робочому середовищі програми.

Рисунок 3.21 - Пункт контекстного меню «Вирізати»

Пунтк контекстного меню «Копіювати» при натисканні поміщає виділений фрагмент у буфер обміну, залишаючи поточний документ без змін.

Рисунок 3.22 - Пункт контекстного меню «Копіювати»

Пункт контекстного меню «Шрифт…» при натисканні дозволяє користувачеві змінювати тип,розмір,вид виділеного тексту.

Рисунок 3.23 - Пункт контекстного меню «Шрифт…»

При натисканні на кнопку «Налаштування шрифту» з контекстного меню з'явиться вікно з налаштуванням шрифту.



Рисунок 3.24 - Вікно налаштувань шрифту

Пункт контекстного меню «Колір…» при натисканні дозволяє користувачеві змінювати колір виділеного тексту.

Рисунок 3.25 - Пункт контекстного меню «Колір…»

При натисканні на кнопку «Колір…»» з контекстного меню з'явиться вікно з налаштуванням кольору шрифту.



Рисунок 3.26 - Пункт контекстного меню «Колір…»

Пунтк контекстного меню «Виділити все» при натисканні виділяє всю інформацію в робочому середовищі програми.

Рисунок 3.27 - Пункт контекстного меню «Виділити все»

3.3 Лістинг коду програми «SimpleNotepad»

Рисунок 3.28 - Код кнопки «Відкрити» з меню «Файл»

Цей код відповідає за відкриття файлу за допомогою натискання кнопки «Відкрити» в меню «Файл».

Рисунок 3.29 - Код кнопки «Зберегти Як» з меню «Файл»

Даний код відповідає за зберігання файлу за допомогою натискання кнопки «Зберегти Як» в меню «Файл».



Рисунок 3.30 - Код кнопки «Налаштування Сторінки…» з меню «Файл»

Даний код відповідає за зберігання файлу за допомогою натискання кнопки «Налатування Сторінки…»» в меню «Файл».

Рисунок 3.31 - Код кнопки «Вихід» з меню «Файл»

Даний код відповідає за зберігання файлу за допомогою натискання кнопки «Вихід» в меню «Файл».

Рисунок 3.32 - Код кнопки «Новий» з панелі швидкого доступу

Даний код відповідає за кнопку «Новий» з панелі швидкого доступу.

Рисунок 3.33 - Код кнопки «Відкрити» з панелі швидкого доступу

Даний код відповідає за кнопку «Відкрити» з панелі швидкого доступу.

Рисунок 3.34 - Код кнопки «Зберегти Як» з панелі швидкого доступу

Даний код відповідає за кнопку «Зберегти Як» з панелі швидкого доступу.

Рисунок 3.35 - Код кнопки «Вирізати» з панелі швидкого доступу

Даний код відповідає за кнопку «Вирізати» з панелі швидкого доступу.

Рисунок 3.36 - Код кнопки «Копіювати» з панелі швидкого доступу

Даний код відповідає за кнопку «Копіювати» з панелі швидкого доступу.

Рисунок 3.37 - Код кнопки «Вставити» з панелі швидкого доступу

Даний код відповідає за кнопку «Вставити» з панелі швидкого доступу.

Рисунок 3.38 - Код кнопки «Перегляд» з панелі швидкого доступу

Даний код відповідає за кнопку «Перегляд» з панелі швидкого доступу.

Рисунок 3.39 - Код кнопки «Вирізати» з контекстного меню

Даний код відповідає за кнопку «Вирізати» з контекстного меню.

Рисунок 3.40 - Код кнопки «Друк» з панелі швидкого доступу

Даний код відповідає за кнопку «Друк» з панелі швидкого доступу.

Рисунок 3.41 - Код кнопки «Копіювати» з контекстного меню

Даний код відповідає за кнопку «Копіювати» з контекстного меню.

Рисунок 3.42 - Код кнопки «Шрифт» з контекстного меню

Даний код відповідає за налаштування шрифту з контекстного меню, тобто за пункт контекстного меню «Шрифт».

Рисунок 3.43 - Код кнопки «Колір» з контекстного меню

Даний код відповідає за налаштування кольору з контекстного меню, тобто за пункт контекстного меню «Колір».



Рисунок 3.44 - Код кнопки «Виділити все» з контекстного меню

Даний код відповідає за виділення всієї інформації розміщеної в робочій зоні програми, тобто за пункт контекстного меню «Виділити все».

Рисунок 3.45 - Код кнопки «Скасувати» з меню «Редагувати»

Цей код відповідає за кнопку «Скасувати» з меню «Редагувати».

Рисунок 3.46 - Код кнопки «Повторити» з меню «Редагувати»

Цей код відповідає за кнопку «Повторити» з меню «Редагувати».

Рисунок 3.47 - Код кнопки «Видалити» з меню «Редагувати»

Цей код відповідає за кнопку «Видалити» з меню «Редагувати».



Рисунок 3.48 - Код кнопки «Видалити» з меню «Редагувати»

Цей код відповідає за появу на екрані при виборі користувачем форми «Про…» з меню «Допомога».

Рисунок 3.44 - Код кнопки «Видалити» з меню «Редагувати»

Цей код відповідає за ссилку про автора програми на формі «Про SimpleNotepad».

Розділ 4. Установлення програми

4.1 Установка та перевірка програми

1. Подвійним натиском лівої клавіші миші запускаємо інсталятор програми «SimpleNotepad».

2. Після подвійного натиску лівої клавіші миші, з'являється вікно вибору мови встановлення.

3. Після вибору мови встановлення з'являється вікно привітання.

4. Щоб продовжити встановлення програми «SimpleNotepad» у вікні привітання потрібно натиснути кнопку «Далі >», після чого з'явиться вікно «Вибір каталогу встановлення».

Щоб вибрати інформаційний простір куди потрібно встановити програму, потрібно натиснути кнопку «Огляд…» у вікні «Вибір каталогу встановлення».

5. Після натискання на кнопку «Огляд…» з'явиться вікно вибору інформаційного простору для встановлення програми

6. Після вибору інформаційного простору для встановлення програми потрібно натиснути кнопку «ОК» у вікні вибору інформаційного простору для встановлення програми», після чого натиснути кнопку «Далі >» у вікні «Вибір каталогу встановлення».

7. Після натиску кнопки «Далі >» з'являється вікно «Встановлення ярлика», де потрібно натиснути, або не натиснути на прапорець, щоб встановити, або не встановити ярлик на робочому столі.

8. Для продовження встановлення програми потрібно натиснути кнопку «Далі >», після чого з'явиться вікно «Все готово до початку встановлення програми», у якому потрібно натиснути кнопку «Встановити».

9. Після натиску кнопки «Встановити», з'явиться вікно «Інсталяція».

10. Після завершення встановлення програми з'явиться вікно «Встановлення SimpleNotepad вдало завершене», згодом потрібно натиснути кнопку «Готово» для завершення встановлення програми..

11. Після завершення встановлення програми на Робочому столі з'явиться ярлик програми.

12. Після подвійного натиску лівої клавіші миші, по ярличку програми, програма відкриється, і відкриється робоча зона текстового редактора.

Висновок

Під час розробки програми мною була створена програма «SimpleNotepad» що дозволяє редагувати, оформляти, переглядати, та друкувати текстові документи. Користуватись даним текстовий редактор не складе труднощів, навіть не дуже освіченому користувачеві все буде зрозуміло та легко, адже інтерфейс програми зроблений у витриманому та простому стилі. У моєї програми є ряд переваг: зручний інтерфейс, корисні доповнення, що дозволяють швидко обробляти потрібну інформацію і працювати із шрифтами і розміром тексту, також зручне меню, кнопки розміщені за своїми функціональними групами, і візуально сприймаються легко.

В результаті виконання поставленої мети курсової роботи було досягнуто результатів по застосуванню та розробці текстового редактора з основним набором функцій, за допомогою яких можна без проблем редагувати текстову інформацію. Який розроблений в середовищі програмування Visual C # на даний момент це актуальне середовище для розробки програм, тому створення текстового редактора є одним з етапів для підвищенню рівня студента у написані програм. Під час створення текстового редактора було виявлено ряд помилок, вирішивши які студент отримує необхідні якості хорошого спеціаліста, такі як: завзятість, логіка, уміння знаходити оптимальне рішення проблеми, організацію зовнішнього вигляду текстового редактора і функціонал цілком і повністю залежить від розробника, тому створення даного проекту дозволяє розвивати та набувати творче мислення і підвищити мотивацію до навчання.