Застосування методу 3D-сканування об’єктів в експертній службі Міністерства внутрішніх справ України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України

Застосування методу 3D-сканування об'єктів в експертній службі Міністерства внутрішніх справ України

УДК 343.983

А.І. Терешкевич, начальник сектору

Анотації

Викладено особливості застосування методу 3D-сканування, його переваги та недоліки.

Ключові слова: 3D-сканування, аналогова та електронна фотокамери, електронні технології.

Изложены особенности применения метода 3D-сканирования, его преимущества и недостатки.

The paper studies advantages and disadvantages of application of 3D-Scanners for crime scene examination.

Революційний розвиток електронних технологій, що відбувається упродовж останніх десятиліть, цілком закономірно сприяє створенню новітніх пристроїв і сучасного програмного забезпечення.

Наглядним прикладом таких еволюційних змін у розвитку електронних технологій є створення аналогової та електронної фотокамер. Як відомо, метод фіксації видимого зображення з камери обскури людство намагалося винайти ще починаючи із XVI століття, а перший знімок (що, звісно, був далеким від ідеалу) на гірську смолу Жозеф Непе зробив у 1824 році [1]. У подальшому винахідникам знадобилося понад 100 років, щоб покращити аналогову фотографію до такого вигляду, в якому вона наявна сьогодні. Спроби створити електронні фотоелементи для фіксації зображення почалися у 1960-х роках, і першим прототипом сучасної камери у 1975 році стала камера «Primera ca- тега digital kodak» (рис. 1), яка мала вагу 3,6 кг, роздільну здатність 0,01 мегапікселя та дозволяла записувати інформацію на магнітну аудіокасету.

Рис. 1. Камера «Pimera camara digital kodak»

Проте справжній революційний прорив у розвитку електронних фотокамер відбувся у ХХІ столітті зі створенням компанією «Сони» (Sony Corporation) вдалого зразка світлочутливого датчика та появою на ринку персональних комп'ютерів і принтерів, що дозволяли обробляти електронні фотознімки. При цьому від початку створення ринок електронних фотокамер порівняно з аналоговими розвивається у десятки разів швидше.

Зрозуміло, що революційні технологічні зміни не можуть не позначатися на роботі підприємств, установ і організацій. І Експертна служба МВС України не є винят ком.

Сьогодні, як відомо, для фотографування об'єктів здебільшого застосовують електронну фотокамеру. У разі якщо експерт має фотографувати великі об'єкти складної форми з максимальним відображенням усіх їхніх індивідуальних ознак, він мусить робити кілька кадрів. Проте навіть вжиття таких заходів не дозволяє повною мірою відобразити всі характерні ознаки цих об'єктів [2].

Виходом із такої ситуації є застосування новітнього методу фіксації об'єктів, а саме методу 3D-сканування [3]. Суть цього методу полягає у створення тривимірної (360 о) електронної копії сканованого об'єкта, яку в подальшому можна переглядати та досліджувати за допомогою спеціального програмного забезпечення і роздруковувати на звичайному чи 3D-принтері [4].

Перевагами методу 3D-сканування є:

- широкі можливості використання під час сканування складних об'єктів;

- можливість подальшого друку сканованої копії предмета на 3D-принтері;

- можливість перегляду зображення сканованого предмета у різних ракурсах та з різних боків;

- можливість обробки сканованого зображення з використанням програм обробки 3D-графіки.

Проте 3D-сканування не позбавлене недоліків, серед яких:

- відносно висока ціна програмного та апаратного приладдя;

- потреба у спеціальних знаннях для роботи з відповідним програмним забезпеченням;

- непридатність до роботи у польових умовах.

Є два основних види 3D-сканування об'єктів, які за принципом сканування суттєво відрізняються один від одного.

Перший вид 3D-сканування передбачає використання лазера. Таке сканування дає змогу отримати точні координати кожної точки об'єкта, який сканують (рис. 2). Воно незамінне у випадку, коли скановане зображення використовують для вирішення певних завдань шляхом доопрацювання (наприклад, коли скановані елементи здетонованого вибухового пристрою потрібно скласти в одне ціле, а саме в макет вибухового пристрою, встановити його тактико-технічні характеристики та у подальшому роздрукувати на 3D-принтері його натурну копію).

Другий вид 3D-сканування передбачає використання оптичної системи.

Рис. 2. 30-сканер «Capture Mini»

Здебільшого це звичайна фотокамера зі спеціальним програмним забезпеченням і стенд для обертання об'єкта, який фотографують. Об'єкт, який слід сфотографувати, поміщають на спеціальну площадку стенда, під час його обертання навколо своєї осі за допомогою фотокамери роблять серію кадрів з однієї точки та під різними кутами, після чого усі зображення «зшивають» в єдину візуалізацію (рис. 3.).

Рис. 3. Загальна схема 3 D-сканування за допомогою електронної фотокамери

Таке 3D-сканування ідеально підходить для наглядної візуалізації об'єкта, його детального огляду на комп'ютері (у тому числі за рахунок можливості його обертання). Перевагою є і відносна простота використання програмного забезпечення. Недоліком цього виду сканування є відсутність точних координат кожної точки об'єкта, а отже, електронне зображення у подальшому не можна розкласти на точки та роздруковувати на 3D- принтері (хоча зображення, маючи стандартний вигляд, є доволі зручним для перегляду та друку на звичайному принтері).

Підсумовуючи, слід зазначити, що застосування методу 3D-сканування в Експертній службі МВС України, безперечно, підніме на якісно новий рівень проведення фіксації об'єктів та подальше їх дослідження, сприятиме впровадженню в роботу експертів нового програмного забезпечення та нових сучасних приладів, а отже, підвищить якість проведення експертиз. Адже науково-технічний прогрес не стоїть на місці, і, як свідчить досвід, експерти в недалекому майбутньому зможуть використовувати обладнання, яке нині перебуває ще на стадії розробки або впровадження, всі дослідження проводитимуть за допомогою спеціального програмного забезпечення, а їх результати передаватимуть замовникам на електронних носіях. І експерти мають бути готовими до цього. електронний сканування кримінальний

Список використаної літератури

1. Э. Митчел. Фотография : пер. с англ. / Митчел Э. -- М. : Мир, 1988.

2. Лазеры в криминалистике и судебных экспертизах / [под. ред. Н.Г. Находкина, В.И. Гончаренко]. -- К. : Вища школа, 1986. -- 231 с.

3. Біленчук П.Д. Сучасні можливості використання лазерних технологій Focus 3D у сфері кримінального судочинства / П.Д. Біленчук // Економіка. Фінанси. Право. -- 2012. -- № 7. -- С. 26.

4. Системи лазерного сканування. Документування обставин дорожньо-транспортних пригод : інформ. лист / [Перлін С.І., Шевцов С.О., Кучерявенко О.Б., Буряк С.А.]. -- Харків, 2011.

5. Офіційний сайт Faro [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : www.faro.com.

6. Офіційний сайт Leica [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : www.leica-geo- systems.com.

7. Офіційний сайт Zoller + Fr^lichlaser [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : www.Zf-laser.com.

Размещено на Allbest.ru