Сучасні комп’ютерні технології в управлінні персоналом і економіці праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Контрольна робота

Сучасні комп'ютерні технології в управлінні персоналом і економіці праці



Якими властивостями характеризуються ПЕОМ? Які різновиди ПЕОМ ви знаєте?

Друкуючі пристрої, або принтери, призначені для виведення алфавітно-цифрової (текстової) та графічної інформації на папір або подібний їй носій. Отже, принтер на відміну від дисплея дозволяє отримати тверду копію зображення практично з необмеженим часом зберігання.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Принтери підрозділяються на пристрої послідовного дії (друкують посимвольно), порядково друкуючі пристрої (виводять рядки цілком) і посторінково друкуючі пристрої (відразу формують сторінку). У ПЕОМ найбільшого поширення набули пристрої першого класу завдяки їх простоті, компактності та дешевизні. Але, звичайно, вони володіють меншою продуктивністю. Конструктивно принтери для ПЕОМ виконуються досить малогабаритними, що дозволяє розміщувати їх на столі, поруч з ПЕОМ. Випускаються ще більш компактні пристрої для портативних ПЕОМ [1, с. 84].

Основними технічними характеристиками принтерів є:

- принцип дії (відповідно до тільки що розглянутої класифікації);

- колірні можливості (чорно-білі або кольорові принтери);

- графічні можливості або їх відсутність;

- роздільна здатність;

- якість друку, тісно пов'язане з попереднім показником і узагальнююче його;

- швидкість друку (швидкодія);

- вартість.

Замість швидкодії принтера краще говорити про продуктивність друку, що враховує не тільки власне швидкість друку, але і час виконання інших операцій, зокрема, час заправки паперу. Деякі моделі принтерів здійснюють останню операцію автоматично.

Основними характеристиками комп'ютера, за значеннями яких обирається певна модель для роботи, є:

1. Швидкодія, продуктивність, тактова частота.

Поширеною одиницею виміру швидкодії є MIPS (Mega Instruction Per Second) - мільйон операцій над числами з фіксованою комою чи крапкою за секунду.

Оцінка продуктивності ПЕОМ завжди приблизна, тому що при цьому орієнтуються на деякі усереднені показники або, навпаки, на певні типи операцій. Реально при вирішенні різноманітних завдань використовуються різні набори операцій. Тому для характеристики ПК замість його продуктивності вказують тактову частоту, що більш об'єктивно визначає швидкодію комп'ютера, оскільки кожна операція потребує для свого виконання певної кількості тактів. Знаючи тактову частоту, можна досить точно визначити час виконання будь-якої машинної операції.

2. Розрядність комп'ютера.

Розрядність - максимальна кількість розрядів двійкового числа, над яким одночасно може виконуватися машинна операція, у тому числі й операція передавання інформації; чим більше розрядність, тим більшою буде і продуктивність ПК (за інших рівних умов).

3. Типи системного і локального інтерфейсів.

Різноманітні типи інтерфейсів забезпечують різні швидкості передавання інформації між вузлами комп'ютера, його здатність підключати різну кількість зовнішніх пристроїв різноманітних типів.

4. Місткість оперативної пам'яті.

Місткість оперативної пам'яті виміряється найчастіше в мегабайтах (Мбайт).

Збільшення місткості основної пам'яті у два рази дає підвищення ефективної продуктивності ПЕОМ при вирішенні складних завдань приблизно в 1,7 рази.

5. Місткість накопичувачів на жорстких магнітних дисках. Виміряється в гігабайтах (Гбайт).

6. Різновиди і місткість кеш-пам'яті.

Кеш-пам'ять - буферна, не доступна для користувача швидкодіюча пам'ять, автоматично використовується комп'ютером для прискорення операцій з інформацією, що зберігається в більш повільно діючих запам'ятовуючих пристроях. Наприклад, для прискорення операцій з основною пам'яттю організується реєстрова кеш-пам'ять усередині мікропроцесора (кеш-пам'ять першого рівня) або поза мікропроцесором на материнській платі (кеш-пам'ять другого рівня); для прискорення операцій з дисковою пам'яттю організується кеш-пам'ять на осередках електронної пам'яті.

7. Тип відео монітора, або дисплея, і відеоадаптера.

8. Тип принтера.

9. Наявне програмне забезпечення і родина операційної системи.

10. Апаратна і програмна сумісність з іншими типами ПЕОМ.

Апаратна і програмна сумісність з іншими типами ПЕОМ характеризує можливість використання на комп'ютері тих самих технічних елементів і програмного забезпечення, що й на інших типах машин.

11. Можливість роботи в обчислювальній мережі.

12. Можливість роботи в багатозадачному режимі.

Багатозадачний режим дозволяє виконувати обчислення одночасно у кількох програмах (багатопрограмний режим) або для кількох користувачів (багатокористувацький режим).

Ця характеристика є обов'язковою для сучасних моделей ПК.

13. Надійність.

Надійність - здатність комп'ютерної системи виконувати в повному обсязі і правильно всі функції. Надійність ПЕОМ виміряються середнім часом напрацювання на відмовлення [2, с. 94-97].

В інформаційно-обчислювальних системах, які використовують ПЕОМ, потреба переходу від традиційних до розподілених баз даних зумовлена прагненням розв'язати суперечність між перевагою розподіленого зберігання і ведення баз даних та потребою їх інтегрованого використання як цілого.

Розподілена база даних -- це сукупність логічно пов'язаних баз даних або частин однієї бази, які розпаралелені між кількома територіально розподіленими ПЕОМ і забезпечені відповідними можливостями для управління цими базами чи їхніми частинами. Тож розподілена база даних реалізується на різних просторово розосереджених обчислювальних засобах разом з організаційними, технічними і програмними засобами її створення та ведення.

В умовах системної обробки інформації, коли концепція розподіленої обробки інформації реалізується на базі комплексів ПЕОМ і локальних мереж, широко застосовуються АРМ керівників і фахівців різних рівнів об'єкта управління.

На великих об'єктах управління, наприклад, на промислових підприємствах, комплекси АРМ доцільніше будувати за ресурсозабезпечувальною ознакою, тобто для збирання й обробки інформації за окремими блоками (ресурсами): готовою продукцією, основними засобами (фондами), матеріальними, трудовими й фінансовими ресурсами.

Крім того, виділяються центральні ПЕОМ (сервери) як для внутрішнього збирання зведеної інформації по об'єкту управління в цілому, створення і зберігання розподіленої бази (баз) даних тощо, так і для зв'язків з об'єктами управління зовнішнього середовища. Окремі АРМ менеджерів вищого рівня пов'язані як із центральними і зовнішніми ПЕОМ, так і з ПЕОМ керівників середнього й низового рівнів [3, с. 24].

Такий спосіб створення й використання розподілених баз даних вигідний за невеликих обсягів виробництва й коротких відстаней ПЕОМ низових і середніх рівнів від центральної ПЕОМ. Розосереджена розподілена база (бази) даних, де комплекси ПЕОМ згруповані за ресурсозабезпечувальною ознакою і становлять основу системи об'єктивного інформаційного забезпечення менеджерів різних рівнів на великих об'єктах управління, у ринкових відносинах має велике значення.

За цих умов є реальна можливість своєчасно забезпечувати всіх користувачів об'єктивною і вірогідною внутрішньою та зовнішньою інформацією.

Локальна обчислювальна мережа забезпечує колективне користування загальними даними, дає змогу проводити різноманітні індивідуальні обчислення на ПЕОМ тощо. При цьому зберігається простота спілкування з ПЕОМ, водночас користувачам надається можливість спільно працювати з даними та периферією, а також виникає змога здійснювати обмін даними в реальному часі між різними АРМ.

До найпоширеніших локальних обчислювальних мереж, які організуються при зазначеній системі, належать локальні мережі із загальною шиною та кільцевою організацією зв'язку.

Технічне забезпечення цих мереж включає такі основні елементи:

- центральну ЕОМ локальної обчислювальної мережі (файл-сервер);

- набір ПЕОМ або робочих станцій, які використовують як АРМ;

- фізичне середовище передачі даних, сіткові адаптери тощо.

Кількісний склад цих елементів залежить від обсягів інформації, яка функціонує в системі об'єктивного інформаційного забезпечення менеджерів і фахівців.

Як центральна ПЕОМ (файл-сервер) має застосовуватись ЕОМ, укомплектована швидкодіючим процесором з відповідним обсягом дискової пам'яті.

На робочих місцях як АРМ можуть використовуватися ПЕОМ середньої продуктивності.

Сіткова технологія завжди припускає використання СУБД як системний набір інструментальних засобів. При виборі СУБД потрібно зважати на те, що вона мусить забезпечувати оперативний доступ до даних, захист цілості даних, тобто захист від апаратних збоїв та програмних помилок, розмежування доступу та захист від несанкціонованого доступу, підтримку спільної роботи кількох користувачів із загальними даними тощо.

Крім того, використовуються відповідні пакети та прикладні програми для обробки й постачання інформації, потрібної всім користувачам.

При розробці прикладних програм необхідно створити такий сценарій діалогу користувача з ПЕОМ, щоб його можна було реалізувати у вигляді системного (багаторівневого) меню, кожна позиція якого відповідає окремим об'єктам інформації чи їхнім елементам. Активізуючи означену позицію меню, користувач за потреби зміг би в такому разі мати доступ до відповідної технологічної операції та до масивів необхідної бази даних тощо [4, с. 112].

При організації системи об'єктивного інформаційного забезпечення менеджменту в умовах локальної обчислювальної мережі має бути прийнята концепція єдиної інформаційної бази для всієї системи. Це означає, що один раз занесена в базу первинна інформація з місця її виникнення має в разі потреби багаторазово використовуватися всіма користувачами цієї системи. Тому така база має постійно підтримуватися з погляду її повноти й вірогідності даних, а також бути надійно «замкненою» від несанкціонованого втручання до її даних і т. ін.

В умовах функціонування систем об'єктивного інформаційного забезпечення менеджменту альтернативою локальній обчислювальній мережі для об'єднання різних АРМ у спільну систему є створення багатокористувацької обчислювальної системи на базі центрального процесора та його периферії, наприклад, інтелектуальних відеотерміналів з обмеженою індивідуальною обчислювальною здатністю. Така система має певні переваги над обчислювальною мережею, а саме:

- багатокористувацька система, як і локальна мережа, забезпечує спільне використання системою всіх масивів, але зі швидшим доступом до диска;

- бази даних з локальною мережею пересилають усю інформацію на робочу станцію, тобто на ПЕОМ (АРМ), що дозволяє ущільнити графік завантаження, а тому бази даних, які потребують частого звертання до жорсткого диска, мають ліпші характеристики під час роботи в багатокористувацькій обчислювальній системі;

- у разі експлуатації багатокористувацька обчислювальна мережа потребує значно менших затрат, ніж локальна, за рахунок використання пристроїв, значно дешевших порівняно з персональними ЕОМ (наприклад, інтелектуальних відеотерміналів) [4, с. 124].

Вибір того чи іншого способу об'єднання ПЕОМ у єдиний комплекс (систему) залежить від цілої низки факторів, пов'язаних з територіальним розміром об'єкта управління; видом виробництва; обсягами інформації, що циркулює цим об'єктом; величиною комплексу (кількістю ПЕОМ у системі); повноваженнями, якими наділені користувачі цих ПЕОМ (АРМ) тощо.

18. У чому переваги пакетів-оболонок перед інтегрованими пакетами?

Пакети загального призначення (методоорієнтовані пакети) призначені для рішення типових завдань обробки даних.

Інтегровані ППП - це сукупність функціонально різних програмних модулів, здатних взаємодіяти між собою шляхом обміну даними через єдиний користувацький інтерфейс. Областю застосування таких пакетів є в основному економічна сфера. Інтегровані пакети забезпечують обчислювальні потреби користувача без звертання до інших програмних продуктів. У структурі пакета передбачений модуль керування, що забезпечує переключення між додатками й безконфліктне використання спільних даних. Сучасні інтегровані пакети містять, як правило, п'ять функціональних компонентів: табличний процесор; текстовий редактор (процесор); систему керування базами даних (СУБД); графічний редактор; комунікаційні засоби.

Одним із представників найпоширеніших інтегрованих пакетів середини 90-х років є пакет MS Works. У цей час практичне поширення одержав ППП офісних додатків MS Office, що включає такі додатки, як MS Word, MS Access, MS Excel, MS PowerPoint і MS Schedule+ і ін. [5, с. 68].

Рішення багатьох професійних задач інформаційною системою вимагає, з одного боку, використання деяких універсальних засобів, таких як пакет текстової обробки або база даних; з іншого боку, певні задачі вимагають використання спеціалізованих програм, наприклад, для обробки електрокардіограм, для виконання статистичних розрахунків і інше.

Для більшості застосувань виявляються цілком достатніми універсальні засоби загального призначення. Однак тут у людини дуже часто виникають технічні проблеми: спочатку він користується засобами текстової обробки для складання документа, після цього хоче швидко перейти до використання бази даних для пошуку певних об'єктів, а ще через деякий час у нього виникає потреба перенести в текстовий документ значення деяких величин з бази даних і т.д. Якщо користуватися окремими прикладними пакетами для кожного вигляду роботи, то описані вище дії приводять до незручностей користувачеві, уповільнюють загальний процес роботи та ускладнюють навчання.

Найвідомішими і найбільш використовуваними програмними засобами сервісного обслуговування є програми PCTOOLS та утиліти фірми NORTON.

За свою нетривалу історію спеціальне програмне забезпечення АІС з УТР, орієнтованих на використання персональних комп'ютерів, пройшло кілька етапів у своєму розвитку. Спочатку персональні АІС були в комплектовані окремими функціональними програмами, призначеними для розв'язування того чи іншого типу задач.

Функціонування АРМ управлінця з праці дає змогу користувачеві виконувати найрізноманітніші роботи: створювати і коригувати тексти, вести картотеки й провадити їх обчислювальну обробку, робити розрахунки, вставляти результати розрахунків до текстів і т. ін.

Тому при використанні ізольованих програм, призначених для розв'язування задач одного й того самого типу, виникають проблеми з передаванням даних і параметрів із однієї програми до іншої. Розв'язати цю проблему можна, створивши окремі програмні модулі, які забезпечували б перетворення результатів однієї функціональної програми у вихідний формат іншої. Тому раціональнішим є створення пакетів прикладних програм (ППП).

У сучасних АІС з УТР формування програмного забезпечення відбувається у двох напрямах:

- створення інтегрованих пакетів прикладних програм (інтегрованих систем);

- використання операційних оболонок (пакетів оболонок) [6, с. 218].

Інтегровані ППП поряд з відчутними перевагами багатофункціональної роботи в рамках інтегрованих систем мають дві істотні вади:

1) потребують великих обсягів оперативної пам'яті (до 400 Кбайт);

2) до них через їх закритість важко вносити зміни або доповнення згідно з вимогами користувача.

В інтегрований пакет для офісів входять взаємодійні між собою програми. Основу пакета складають текстовий редактор, електронна таблиця і СУБД. Головною відмітною рисою програм, що складають інтегрований пакет, є загальний інтерфейс користувача, який дає змогу застосовувати схожі прийоми під час роботи з різними додатками пакета.

Складений в одному додатку документ можна вставити до іншого додатка, а коли є потреба, і змінити його.

У практиці автоматизації процесів управління використовуються три комплекси інтегрованих пакетів для офісів:

- Borland Offise for Windows фірми Novell;

- SmartSuite фірми Lotus Development;

- Microsoft Offise фірми Microsoft [7, с. 34].

На відміну від інтегрованих ППП, які являють собою єдиний програмний продукт, пакети-оболонки -- це своєрідні програми-інтегратори, які дають змогу підпорядкувати єдиному управлінню різнорідні програми і полегшують користувачеві роботу з ними.

Прикладом простої програми-оболонки є NORTON. Складніші програми-оболонки імітують робоче середовище користувача, дають йому можливість вибрати потрібний режим за допомогою меню режимів або сукупності піктограм, які наочно відображають ті чи інші режими роботи. Наприклад, зображення «розрахунок» відповідає вибору режиму електронного калькулятора, зображення блокнота -- особистому архіву і т. ін.

Як такий пакет можна розглядати WINDOWS COMMANDER, що імітує мультипрограмний режим роботи. Крім того, цей пакет має спеціальні драйвери для підтримування будь-якого зовнішнього устаткування ПЕОМ. Пакети-оболонки забезпечують дві головні функції інтеграції програмних засобів:

1) включення нових прикладних програм до системи та організацію взаємодії між ними;

2) організацію багатовіконного інтерфейсу з користувачем у процесі управління розв'язуванням його задачі.

Багатовіконний інтерфейс -- це програмний засіб, який дає змогу користувачеві створювати на екрані кілька вікон, а потім спостерігати в них хід і результати роботи різноманітних програм, організувати передавання даних і повідомлень із вікна до вікна, тобто від програми до програми. При цьому користувач у разі потреби може перервати роботу програми.

Текстові процесори -- один із найчастіше застосовуваних функціонально-орієнтованих програмних засобів АРМ економіста з праці. До відомих текстових редакторів належать Word Star, MS Word, Professional Word, Word Perfekt, ChiWreiter, AmiPro, Microcoft Word, Лексикон, Стиль та ін. Вони постійно розвиваються, створюються нові пакети і нові версії вже існуючих пакетів. Наприклад, у нових версіях українського Лексикону (LEXU) можливі такі операції:

- виокремлення фрагмента тексту, його знищення, вставляння, перенесення;

- запам'ятовування позицій у тексті і повернення до них;

- форматування тексту, вирівнювання за правим краєм, центрування заголовків, перехід на нову сторінку, автоматичне перенесення слів при вставлянні;

- виокремлення певних елементів тексту, зміна шрифту окремих слів, підкреслювання, розрядка, виділення яскравістю;

- вставляння до тексту нетекстових фрагментів (малюнків, схем, графіків);

- перевірка і коригування тексту щодо орфографії тощо [8, с. 78].

В АІС з УТР, орієнтованих на використання ПЕОМ, важливою частиною прикладного програмного забезпечення є СУБД, тобто комплекс програм, призначених для організації і зберігання даних у системі.

Парк сучасних СУБД для ПЕОМ досить різноманітний. Найпоширенішими є СУБД реляційного типу сім'ї dBASE, які працюють в операційній системі MS DOS. Наприклад, СУБД FOXBASE належить до dBASE-сумісних СУБД і розрахована на непрофесійного користувача. В АІС з УТР використовується в якості інструментального програмного засобу для автоматизованої обробки економічної інформації з праці як у діалоговому (інтерактивному), так і у пакетному режимі з «дружнім» командним інтерфейсом. FOXBASE орієнтована на формування і роботу з базою даних реляційного типу. Вона також має основні мовні засоби для складання програм обробки економічної інформації в програмному (автоматичному) режимі [9, с. 133].

53. Які функції Державної служби зайнятості України?

Державна служба зайнятості -- спеціальна служба, створена для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних гарантій на всій території України. Діяльність Державної служби зайнятості здійснюється під керівництвом Міністерства соціальної політики України. Державна служба зайнятості діє на підставі Закону України «Про зайнятість населення» та Положення «Про державну службу зайнятості», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року. принтер електронний обчислювальний інтегрований

Дослідження функцій Державної служби зайнятості України неможливо здійснювати поза межами загального розуміння поняття функцій органів виконавчої влади та функцій державної служби взагалі, оскільки визначаючи правовий статус ДСЗУ, ми говоримо про її відносність до системи органів виконавчої влади.

Так, якщо ми звернемося до теорії адміністративного права, то стає зрозумілим, що, по-перше, функції органів виконавчої влади є продовженням функцій держави [10]; по-друге, це провідні направлення в діяльності органів виконавчої влади, за допомогою них знаходить вираз цільове навантаження даної системи державної влади, і з ними прямо пов'язаний обсяг державновладних повноважень, що надається органам виконавчої влади [11, с. 15]; по-третє, це діяльність органу відповідно до його компетенції (повноважень) [12]. Отже, як випливає із вищезазначеного, функції Державної служби зайнятості - це основні напрями діяльності останньої, в межах яких забезпечується реалізація державної політики у сфері зайнятості населення.

В адміністративно-правовій літературі є різні варіанти класифікації функцій управлінської діяльності. Традиційним є поділ на такі види:

а) загальні (або основні) функції;

б) спеціальні (або спеціалізовані) функції, які відображають специфіку або конкретного суб'єкта управління, або керованого об'єкта;

в) допоміжні (або обслуговуючі) функції, які обслуговують виконання загальних і спеціальних функцій [13].

Загальні функції, за визначенням Ю. П. Битяка, справляють об'єктивно необхідний вплив на певні процеси, що відбуваються в господарській, політичній, соціально-культурній та інших сферах. Ці функції є основними, притаманними будь-якому управлінню, незалежно від того, на якому рівні та в яких галузях вони здійснюються.

Загальними функціями державного управління є:

- прогнозування - це наукове передбачення, систематичне дослідження стану, структури, динаміки та перспектив управлінських явищ і процесів, властивих суб'єкту й об'єкту управління;

- планування, яке полягає у визначенні мети, напрямів, завдань, засобів реалізації тих чи інших процесів (соціальних, економічних, політичних, культурних тощо), розробленні програм, за допомогою яких має бути досягнуто мети;

- організація, яка пов'язана зі створенням організаційного механізму.

Мета цієї функції - сформувати керуючі та керовані системи, а також зв'язки й відносини між ними. Особливість функції організації щодо інших самостійних функцій полягає в тому, що це єдина функція, яка забезпечує взаємозв'язок і ефективність усіх інших функцій управління. Зміст функції організації включає створення органів управління, побудову структури апарату управління, формування управлінських підрозділів, ланок, розроблення положень про органи управління, встановлення взаємозв'язків між управлінськими структурами, підбір і розстановку кадрів тощо [14].

Останню групу функцій, виділених за ознакою характеру управлінських завдань, становлять допоміжні функції (діловодство, секретаріат, архівна діяльність, канцелярська діяльність) призначені для обслуговування основних функцій [15].

Класифікація функцій Державної служби зайнятості повинна бути науково та законодавчо обґрунтованою, конкретно визначеною, такою, що в повному обсязі буде характеризувати правовий статус служби та її призначення. Слід погодитися з думкою В. Г. Федоренка, який говорить: «…якщо розглядати центри зайнятості України в системі органів державного управління, то їх діяльність охоплює прогнозування, планування, організацію, регулювання, координацію, стимулювання та виконання інших функцій, передбачених законодавством України. І хоча в законодавстві прямо не вказується на роль державної служби зайнятості у державному управлінні (регулюванні), але зазначені функції є складовою загального процесу державного управління [16, с. 517-518].

Отже, функції Державної служби зайнятості можна поділити на основні, спеціальні та допоміжні, які, у свою чергу, мають певне коло підгруп. Загальні функції ДСЗУ визначають її статус і місце в системі органів виконавчої влади. До основних функцій відносяться:

1. Прогнозування, яке полягає в дослідженні, аналізі стану, структури, динаміки ринку праці, а також визначення на підставі отриманих даних процесів регулювання зайнятості населення. До цієї функції відноситься, зокрема:

- аналіз і прогнозування попиту та пропозиції на робочу силу;

- збір та опрацювання адміністративних даних, які відображають стан ринку праці та становище у сфері зайнятості населення;

- розроблення прогнозів щодо структури робочих місць, потреби підприємств, установ і організацій у працівниках за їх професійним складом та визначення на цій основі обсягів і напрямів професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки вивільнюваних працівників та незайнятого населення;

- розроблення статистичної звітності про стан ринку праці, попит і пропонування на робочу силу, іншу звітність про зайнятість населення,забезпечує її достовірність та своєчасне подання.

2. Планування, яке полягає у визначенні напрямів реалізації політики зайнятості, а саме:

- підготовка перспективних і поточних державної і територіальних програм зайнятості та заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття;

- розроблення та винесення на розгляд місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад пропозиції про встановлення для підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, квоти прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

- підготовка пропозиції щодо визначення територій пріоритетного розвитку, де збільшення кількості робочих місць заохочується державою;

- внесення до місцевих державних адміністрацій пропозиції про бронювання на підприємствах, в установах і організаціях до 5 процентів загальної кількості робочих місць для осіб, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

- сприяння створенню додаткових робочих місць на підприємствах, в установах і організаціях для використання праці громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також на територіях пріоритетного розвитку;

- внесення пропозиції до місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад про зупинення на строк до 6 місяців рішення підприємств про вивільнення працівників у разі утруднення їх наступного працевлаштування з одночасною частковою або повною компенсацією витрат підприємств, викликаних цією відстрочкою.

3. Обліково-контрольна функція.

Зводиться до збирання, реєстрації, перероблення та зберігання інформації щодо ринку праці. До цієї функції відноситься:

- ведення обліку громадян, які звертаються з питань працевлаштування, вільних робочих місць і вакантних посад;

- реєстрація безробітних;

- контроль працевлаштування, ведення первинного обліку працевлаштування громадян, а також громадян, направлених на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку і оплачувані громадські роботи;

- здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами

й організаціями усіх форм власності, законодавства про зайнятість населення;

- вживання заходів до запобігання незаконному використанню робочої сили;

- ведення обліку та складання звітів про витрачання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення.

4. Організаційна функція пов'язана зі створенням механізму взаємодії служби з органами щодо реалізації політики зайнятості населення, а саме:

- організація при потребі професійної підготовки і перепідготовки громадян у системі служби зайнятості або направлення їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяння підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання;

- організація оплачуваних громадських робіт для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім для осіб, зареєстрованих як безробітні, на підприємствах, в установах і організаціях комунальної власності та за договорами на інших підприємствах, в установах і організаціях;

- співробітництво із підприємствами, організаціями, установами та органами місцевого самоврядування щодо вирішення питань зайнятості населення.

5. Регулювання та управління. Функція полягає у здійсненні безпосереднього керівництва поведінкою суб'єктів соціально-трудових відносин.

6. Інформаційно-роз'яснювальна функція означає надання всім суб'єктам трудових відносин необхідної інформації щодо стану ринку праці, заходів підвищення конкурентоздатності та професійного самовизначення населення. Така функція повинна мати місце у класифікації тому, що вона сприяє формуванню активної поведінки громадян на ринку праці. До цієї функції можна віднести:

- інформування населення про стан ринку праці, наявність вільних робочих місць і вакантних посад на підприємствах, в установах і організаціях держави, про послуги, що надаються службою зайнятості;

’- консультування громадян з питань одержання роботи, в тому числі в інших населених пунктах держави, умов і оплати праці;

- інформування та консультування власників підприємств, установ і організацій або у повноважені ними органи щодо наявності незайнятої робочої сили на відповідній території, можливості забезпечення нею підприємств, установ і організацій, включаючи проведення переселення громадян і членів їхніх сімей з інших регіонів держави;

- інформування населення про наявність навчальних закладів, центрів, курсів, технічних шкіл, комбінатів, пунктів підготовки та перепідготовки кадрів, про строки навчання;

- проведення роботи з питань організації професійної діяльності громадян України за кордоном. Спеціальні функції визначають призначення Державної служби зайнятості як органу з надання соціальної підтримки незайнятому населенню та складаються з:

1. Надання соціальних послуг, зокрема працевлаштування, яке полягає у наданні допомоги громадянам у підборі підходящої роботи, які бажають змінити професію або місце роботи (у зв'язку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов і режиму праці тощо), вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників.

2. Соціально-захисна функція, яка передбачає визначення, нарахування та надання незайнятому населенню різноманітних видів матеріальної допомоги, а саме: виплата допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, надання одноразової матеріальної допомоги безробітним та членам сімей, які перебувають на їхньому утриманні, а також матеріальної допомоги громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, надає безпроцентні позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю; компенсування до 50% витрат підприємствам, установам і організаціям на перепідготовку працівників, які підлягають скороченню у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, за умови їх працевлаштування.

Допоміжні функції призначені для обслуговування процесу управління зайнятістю населення (ринком праці).

До таких можна віднести:

1. Нормотворчість - прийняття нормативних актів управління діяльністю державної служби зайнятості, видача суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на посередництво у працевлаштуванні за кордоном, видача дозволів на працевлаштування іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну на визначений термін.

2. Оперативно-виконавча функція - реалізація законодавства про зайнятість населення.

3. Юрисдикційна функція - застосування адміністративних, фінансових та дисциплінарних санкцій [10].

Отже, визначені функції допомагають зрозуміти, в яких напрямах здійснюється діяльність ДСЗУ, які з них в першочерговому порядку потребують підвищеної уваги з боку законодавця, які потребують пильної уваги з боку контролюючих органів та органів виконавчої влади, органів державного управління.



Список використаної літератури

1. Лебедев О. Н. Применение микросхем памяти в электронных устройствах: Учеб. пособие / О. Н. Лебедев. - М. : Радио и связь, 1994 - 216 с.

2. Колесниченко О. О. Аппаратные средства PC: Учеб. пособие / О. О. Колесниченко. - СПб. : БХВ-Петербург, 2001. - 1024 с.

3. Леонтьев В. Твой компьютер 2010. Все новое «железо» года. - Олма Медиа Групп, 2010 - 112 с.

4. Писаревська Т. А. Інформаційні системи і технології в управлінні трудовими ресурсами: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : КНУ, 2000 - 279 с.

5. Катренко А. В. Системний аналіз об'єктів та процесів комп'ютеризації: Навч. посібник / А. В. Катренко. - Львів: Новий світ, 2003. - 424 с.

6. Ситник А. Ф. Основи інформаційних систем: Навч. посібник / А. Ф. Ситник. - К. : КНЕУ, 2001. - 420 с.

7. Рамський Ю. С. Проектування й опрацювання баз даних: Підручник / Ю. С. Рамський. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 115 с.

8. Руденко В. Д. Бази даних в інформаційних системах: Підручник / В. Д. Руденко. - К. : Фенікс, 2010. - 235 с.

9. Томашевський В. М. Моделювання систем: Підручник / В. М. Томашевський. - К. : Видавнича група BHV, 2005. - 352 с.

11. Бельский К. С. О функциях исполнительной власти / К. С. Бельский // Государство и право. - 1997. - № 3. - С. 14-21.

12. Федоренко В. Г. Курс лекцій за загальною та галузевою складовими підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів державної служби зайнятості / В. Г. Федоренко. - К. : ІПК ДСЗУ, 2009. - 550 с.

Размещено на Allbest.ru