Побудова систем адміністрування та управління розподіленими корпоративними мережами

О. Г. Додонов, В. Р. Сенченко, І. В. Страшилін

Размещено на http://www.allbest.ru/

68

58

УДК 681.3.072.1; 681.327.21.7

Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

Побудова систем адміністрування та управління розподіленими корпоративними мережами

О.Г. Додонов

В.Р. Сенченко

Сьогодні в корпораціях уже неможливо обійтись без опори на інформаційні ресурси (ІР) з розподіленою архітектурою, як необхідного інструментарію для успішного виконання фахівцями корпорації своїх функціональних завдань.

У результаті територіального розподілення, наявності різноманітних прог-рамно-технічних платформ, додатків користувачів дуже ускладнюється робота адміністраторів корпоративної мережі. У цих умовах навіть простий моніторинг і модифікація інформаційних ресурсів на різноманітті платформ може стати дуже обтяжною задачею, а розпізнавання складнощів, що виникли в роботі корпоративної мережі, та причин, що їх викликали, іноді може стати проблемою, яка взагалі немає рішення. Другим фактором, що ускладнює роботу корпоративної мережі, є постійне розширення та оновлення прикладних програм і додатків, технічних засобів, і навіть реорганізація організаційної та інформаційної структури установи.

Безумовно, всі ці зміни повинні невідкладно знаходити відображення у відпо-відному середовищі для підтримки інформаційних процесів, що мають місце в установі.

Під системою адміністрування та управління інформаційними ресурсами ус-танови розуміється сукупність організаційного, нормативно-правого, програмно-технічного забезпечення та регламенту інформаційної взаємодії, що призначені для забезпечення ефективного і оперативного управління інформаційними ресур-сами та процесами, які відбуваються в корпоративної мережі при виконанні установами своїх функціональних завдань.

Задача адміністрування сама по собі достатньо нетривіальна і стає тим ск-ладнішою, чим складніше структура корпоративної мережі, особливо коли до її складу входять територіально-розподілені підсистеми, як наприклад, функціональні, територіальні та віддалені підсистеми Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС)(див. рис. 1). Як правило, територіально-розподілені корпоративні мережі характеризуються тим, що вони об'єднують значну кількість різноманітних програмно-технічних комплексів, які за територіальною ознакою мають складну топологію, використовують різноманітні засоби передачі інформації, що працюють за різними протоколами передачі даних, об'єднують розподілені бази даних, системи обміну документами, засоби захисту інформації тощо.

У загальному виді задачі управління інформаційними ресурсами корпорації можна представити у вигляді шести функціональних задач.

1. Управління програмно-технічними засобами -- реєстрація пристроїв мережі, їх мережевих адрес та ідентифікаторів, управління мережею передачі інформації, визначення параметрів мережевих операційних систем, визначення параметрів програмно-технічних засобів.

2. Управління безпекою -- управління доступом і повноваженнями користувачів, контроль і управління міжмережевими взаємодіями, захист від несанкціонованого доступу ззовні, несанкціонованої передачі інформації, ведення журналів інформаційного обміну виявлення та усунення вірусів.

3. Моніторинг поточного стану програмно-технічних засобів -- збір та аналіз статистики про використання обчислювальних ресурсів, моніторинг каналів зв'язку, оцінка ефективності споживання ресурсів системи, виявлення елементів найвищої втрати продуктивності та планування їх відновлення, планування розширення програмно-технічних засобів і розвитку їх функціональних можливостей.

4. Відновлення програмно-технічних засобів після збоїв -- спостереження за технічними засобами, шлюзами, мережевими пристроями та за трафіком, виявлення надмірного числа конфліктів і повторних передач даних, попередження та профілактика помилок у роботі мережі.

5. Планування та управління потоками робіт у системі документообігу корпорації -- реєстрація користувачів, призначення прав доступу до документів, створення груп користувачів, налаштування маршрутних схем та технологічних маршрутів проходження документів, створення та редагування форм і шаблонів документів, формування звітів про стан проходження та обробки документів.

Управління розподіленими базами даних (БД) -- реєстрація користувачів, призначення паролів та прав доступу до розподілених баз даних, створення та підтримка в актуальному стані розподіленого каталогу баз даних, проведення єдиної стратегії резервного копіювання даних та відновлення даних, підтримка цілісності даних, ідентифікація й протоколювання порушень прав доступу або спроби порушень тощо.

Досвід показує, що більшість збоїв у роботі корпоративних мереж відбувається не з вини недбайливих користувачів, а через помилки конфігурації, які допущені адміністраторами інформаційних систем, порушення регламенту інформаційної взаємодії та ін. Цілком зрозуміло, ефективне управління територіально-розподіленими ІР потребує утворення організаційної структури зі своїми базовими елементами та налагодженим механізмом зв'язку між ними. Така організаційна структура включатиме до свого складу різних за фахом адміністраторів, кожен з яких відповідає за свій напрямок. На рис. 2 показано структуру типового підрозділу корпорації (центр адміністрування та управління), яка за своїм функціональним складом перекриває увесь спектр задач адміністрування та управління розподіленими ІР.

Центр має очолювати головний адміністратор, який відповідає за організацію раціонального управління ресурсами та процесами, що відбуваються в розподіленому середовищі корпорації в цілому. Основним його завданням є проведення єдиної політики щодо формування складу інформаційних ресурсів та запровадження інформаційних технологій, які максимально задовольняють вимогам користувачів. До суто технічних функцій відносяться:

Рис. 2. Типовий склад системи управління розподіленими корпоративними ресурсами.

-- координація діяльності адміністраторів центру та проведення єдиної технічної політики щодо коректного застосування механізмів ефективного управління розподіленими інформаційними ресурсами та захистом інформації;

управління розподілом адресного простору між абонентами мережі, встановлення її топології та визначення ресурсів загальнодоступних задач;

контроль за створенням єдиної системи каталогів користувачів, виділення ресурсів та призначення права доступу до розподілених інформаційних ресурсів;

проведення моніторингу та аналізу стану програмно-технічних засобів, контроль за використанням розподілених ресурсів;

вимір продуктивності та аналіз статистики щодо функціонування корпоративної мережі, виявлення елементів найвищої втрати продуктивності та планування відновлення таких елементів, розвиток і розширення програмно-технічних засобів корпоративної мережі;

виявлення недоліків у роботі центру та організація робіт щодо удосконалення порядку реєстрації нових користувачів, надання їм комп'ютерних ресурсів, порядку призначення користувачам прав доступу до розподілених баз даних, системи документообігу, регламенту взаємодії адміністраторів з регіональними адміністраторами складових корпоративної мережі тощо;

інформування керівництва корпорації про загальний стан мережі, проблеми розвитку та випадки порушення цілісності баз даних і несанкціонованого проникнення до ресурсів мережі.

Серед завдань, які покладаються на адміністратора розподіленої БД корпорації, безумовно, слід окремо виділити, по-перше, створення каталогу розподіленої БД установи та підтримка його в актуальному стані, а, по-друге, проведення єдиної технічної політики й координація діяльності адміністраторів локальних баз даних відносно надання ними інформації в уніфікованих форматах та протоколах, передбачених регламентом установи. До задач, які, звичайно, виконує адміністратор в процесі своєї повсякденної діяльності, відносяться:

настроювання засобів оптимізації запитів, керування транзакціями та синхронізації;

реєстрація нових користувачів та призначення їм прав доступу до розподілених БД (створення каталогів користувачів та ведення архівів особистих паролів, тощо);

протоколювання та контроль дії користувачів, транзакції, ідентифікація спроб несанкціонованого доступу до даних або порушень розподілених БД;

аудит доступу до інформаційних ресурсів і моніторинг стану розподілених БД;

регулярне виконання процедур резервного копіювання БД та відновлення даних при збоях або відмовах серверів БД.

Технологія автоматизованого документообігу -- WorkFlow за своїми ознаками відноситься до територіально-розподілених систем. Отже управління потоками робіт у межах корпорації само по собі є нетривіальною задачею, тому до складу центру її включений окремий адміністратор -- фахівець із питань документообігу. Найбільша увага приділяється автоматизації контрольних функцій та засобам керування діловими процесами обробки інформаційних об'єктів. Адміністратор документообігу має змогу оцінити хід і ступінь виконання технологічних процесів, проаналізувати причини відхилення від нормативних термінів виконання якого-небудь етапу процесу й прийняти рішення про необхідні організаційні міри, що впливають на хід процесу проходження документів. До суто технічних функцій адміністрування віднесені:

управління конфігурацією програмно-технічних засобів системи докумен-тообігу та підтримка системи у робочому стані;

контроль за додержанням загальної технології документообігу та регла-менту проходження електронних документів у корпорації;

реєстрація користувачів, призначення їм прав доступу до інформації;

ведення списку користувачів, абонентів електронної пошти, архівів осо-бистих паролів;

створення та актуалізація класифікаторів документів;

призначення документам необхідних грифів таємності та розмежування прав доступу користувачів до них;

настроювання технологічних маршрутів проходження документів в ор-ганізації та сценаріїв автоматичного опрацювання документів (роботів);

аудит системи документообігу, виявлення порушень, ідентифікація поми-лок та аналіз причин, які привели до їх появи;

відновлення інформації у разі виявлення пошкоджень.

Робота програмно-технічних засобів, що складають безпосередньо корпора-тивну мережу, контролюється та управляється адміністратором мережі. Усі елементи мережі, мультіплексори та пристрої закінчення каналу, зв'язані між собою технологічними каналами, утвореними у робочих трактах і лініях за рахунок вільної частини їх пропускної спроможності. На адміністратора мережі у складі функціональної структури центру покладаються такі функції:

управління програмно-технічними засобами та встановлення протоколів обміну по каналах зв'язку;

управління адресним простором і топологією мережі корпорації;

підтримки працездатності корпоративної мережі та підвищення показника пропускної спроможності мережі;

ідентифікації та аналізу помилок і пошкоджень, що виникають у процесі роботи мережі, виявлення спроб несанкціонованого проникнення до ресурсів корпоративної мережі;

проведення регулярного моніторингу стану каналів зв'язку, мережевого обладнання та збору статистики.

Адміністратор комплексної системи захисту інформації у складі центру відповідає за забезпечення умов цілісності, автентичності, конфіденційності інформації та виключення спроб несанкціонованого доступу до ресурсів установи через діючі інформаційні канали корпорації. На цього адміністратора покладаються такі функції:

контроль за станом технічних засобів захисту інформації;

прийняття необхідних мір для блокування витоку інформації по технічних каналах;

упровадження засобів аудита доступу до інформаційних ресурсів та прог-рамно-технічних комплексів корпорації;

використання ефективних засобів криптографічного захисту інформації;

упровадження та вдосконалення засобів програмного екранування;

установлення програмних засобів для реконструкції послідовності події, що мали місце в серверах БД, електронного документообігу тощо;

установлення мережевого програмного забезпечення антивірусного захис-ту та контроль за оновленням версій.

Безумовно, досягнення ефективного управління корпоративними ресурсами неможливо без використання сучасних програмних засобів. Сьогодні рішення у галузі управління розподіленими інформаційними ресурсами пропонують багато компаній-виробників програмних продуктів, і іноді буває важко адекватно оцінити можливості тієї чи іншої системи, оскільки ця галузь інформаційних технологій активно розвивається, і набір можливостей і функцій, що реалізують засоби управління, постійно поповнюється.

За даними аналітиків, до кола виробників платформ управління розподі-леними корпоративними ресурсами входять компанії Hewlett-Packard (44,4 %), SunSoft (15,2 %), Cabletron (14,4 %), IBM (12,9 %) і ряд інших, не менш відомих фірм [1]. Управління розподіленими корпоративними ресурсами, як його розуміє більшість виробників подібних систем, містить у собі управління комп'ютерними системами, мережами та інформаційними потоками. інформаційний ресурс корпоративний мережа

Для управління всіма цими ресурсами, рішення, що розглядаються, повинні мати у наявності наступні сервіси:

автоматичне виявлення мережевих об'єктів, їх інвентаризація, управління активними мережевими пристроями, робота з багатьма мережевими протоколами тощо;

моніторинг працездатності програмно-технічних засобів, що входять до складу корпоративної мережі;

управління навантаженням на мережеві та програмно-технічні комплекси й планування проходження завдань;

обслуговування помилкових і збійних ситуацій, які виникають у роботі мережевих та програмно-технічних комплексів;

управління інтегрованою системою резервної архівації й відновлення інформації;

обслуговування робочих груп користувачів, включаючи автоматизовану установку програмних продуктів клієнтських місць, інвентаризацію програмно-технічних засобів, обслуговування серверів; можливість віддаленого управління клієнтськими місцями;

адміністрування і віддалений моніторинг СУБД;

адміністрування прав користувачів, авторизація, ідентифікація, єдиний вхід у систему, аудит.

Спираючись на ці вимоги, був проведений аналіз рішень із метою оцінки можливості використання його для створення системи управління корпоративним середовищем Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій. На основі технічної інформації, порівняльних оглядів як комплексних систем на платформі єдиного середовища (framework), так і спеціалізованих продуктів (point product), консультацій з провідними фахівцями, власного досвіду роботи, вражень від демонстрації роботи продуктів, Internet-ресурсів були відібрані програмні продукти компаній Bull, BMC Patrol, Computer Associates, Hewlett Packard, IBM Tivoli і PLATINUM Technology: Bull ISM/Open Master, BMC Patrol, Computer Associates UnicenterTNG, Hewlett Packard OpenView, IBM Tivoli Global Enterprise Manager, PLATINUM technology ProVision.

Рішення стовно вибору базової платформи програмних засобів адмініст-рування для УІАС НС приймалося на основі порівняння їх характеристик за інтегральним критерієм.

Інтегральний критерій = Якість продуктів + Стратегія впровадження + Формування ціни + Розповсюдженість та технічна підтримка

За критерієм якості програмні пакети компаній Tivoli Enterprise та Hew-lett-Packard розділили перші два місця, третє місце поділили компанії Computer Associates UnicenterTNG і PLATINUM.

За стратегією впровадження системи управління компанія Tivoli Enter-prise пропонує структурований підхід щодо методики впровадження системи. Компанія Hewlett-Packard реалізує концепцію поступових кроків за рахунок послідовного впровадження сімейства спеціалізованих продуктів.

Формування ціни. Ціна Tivoli Enterprise складається з ціни кожного агента з розрахунку на один підтримуваний додаток + вартість сполученого середовища для кожної серверної платформи + ціни на модулі розширення + ПО управління базою даних. Таке пропорційне ціноутворення робить комплекти Tivoli Enterprise більш дорогими для інформаційних систем.

Ціна Hewlett-Packard формуються з ціни додатка DeskTop Administrator на одне робоче місце, яке має безліч різноманітних функцій, та працює з будь-якою кількістю вузлів + ціни модуля контролю за ресурсами, робочим навантаженням і критичними подіями (порядок цін відповідає цінам на ліцензійні продукти, наприклад, OS MS Windows 2000).

Ціна PLATINUM розраховується в залежності від числа робочих місць. Система мережевого керування Network Monitor виявляється для багатьох користувачів занадто дорогою.

Ціна продуктів Unicenter TNG фірми CA порівняно невисока як і у компанії Hewlett-Packard. інформаційний ресурс корпоративний мережа

4. Критерію розповсюдженості на теренах СНД більш за все відповідає продукт фірми Hewlett-Packard OpenView. Так, наприклад, в Україні продукти цієї фірми використовуються для управління корпоративними мережами Національного банку України, ВАТ Укртелеком та іншими .

Таким чином, за інтегральним критерієм найбільш привабливим для УІАС НС виявилося рішення на базі програмного забезпечення OpenView компанії Hewlett-Packard. Інтегровані продукти OpenView являють собою сукупність уп-равляючих модулів, які охоплюють всі дисципліни керування розподіленим інформаційним середовищем і можуть бути об'єднані в центрі адміністрування та управління. Комбінуючи необхідні модулі та черговість їх впровадження, можна реалізувати єдину стратегію керування інформаційними ресурсами УІАС НС.

На першому етапі побудови системи адміністрування та управління був запропонований програмний комплекс HP OpenView Express -- інтегрований набір програм управління інформаційними ресурсами в мережах середнього розміру. Він охоплює такі дисципліни управління:

управління серверами й додатками -- HP OpenView Manage;

управління мережею -- HP OpenView Network Node Manager;

управління резервним копіюванням і відновленням даних -- HP OpenView OmniBack II.

Четвертою компонентою вважається інтеграція названих програм із шаром, що охоплює такі області як, загальна стандартна консоль адміністрування, кореляція подій, відстеження граничних значень, повідомлення й генерація звітів.

Згідно з класифікацією корпоративна мережа УІАС НС за кількістю серверів та робочих станцій може бути віднесена до корпоративних мереж середнього класу (від 3 до 100 серверів на платформах Windows NT4.0/2000, Novell NetWare, Unix та кількістю робочих станцій від 500 до 5000). Тому цілком зрозуміло, що першочерговою задачею на етапі впровадження системи адміністрування та управління УІАС НС, є задача ревізії наявних програмно-технічних мережевих та комп'ютерних засобів із метою створення умов для втілення прозорого управління її ресурсами.

Слід підкреслити, що корпоративна мережа УІАС НС існує вже не один рік і, як у більшості мереж такого класу, проблеми нашарування програмно-технічних рішень, незбалансованості мережевих пристроїв, постійна зміна адміністраторів, відсутність повної документації про стан мережі та інші труднощі як суб'єк-тивного, так і об'єктивного характеру додають складнощів в управлінні інформаційними ресурсами. Як перший крок на шляху вирішення цих проблем було запропоновано розгортання програмного модуля OpenView Network Node Manager (NNM) на технічних засобах в адміністратора. Завдяки такому підходу адміністратор центру одразу одержав можливість відображення реального стану мережі УІАС НС. Використовуючи засоби автоматичного сканування й складання карт мережі, був створений багатошаровий атлас карт від глобального представлення мережі УІАС НС (включаючи роутери, шлюзи доступу до Internet, сегменти мережі, комутатори різного рівня та інші мережеві засоби) до найменшого її сегмента, наприклад, switch із схемою підключення робочих станцій до конкретних портів. На рис. 3-6 надано приклади карт, що входять до атласу мережі УІАС НС.

Окрім процедур створення карт модуль NNM забезпечує адміністраторів зручними інструментальними засобами для проведення моніторингу працездатності програмно-технічних засобів, управління навантаженням на мережеві й програмно-технічні комплекси (що підтримують протоколи SNMP та специфікацію Mana-gement Information Base), планування проходження завдань, обслуговування помилкових і збійних ситуацій (trouble tickets + workflow environment) при роботі мережевих та програмно-технічних комплексів, управління устаткуванням від різних постачальників мереж із протоколами TCP/IP та IPX/SPX.

Все це дозволило вже на початковому етапі впровадження інтегрованої системи управління виявити «вузькі місця» у роботі корпоративної мережі УІАС НС та визначити кроки для її удосконалення.

Рис. 3. Фрагмент карти загальної топології мережі УІАС НС, відображений засобами OpenView.

Рис. 4. Приклад відображення наступного шару мережі УІАС НС, створений за допомогою процедур пакета OpenView Network Node Manager.

Наступним кроком на шляху втілення інтегрованої системи адміністрування та управління УІАС НС є розгортання модулів IT/Operations та HP OpenView OmniBack II -- програмних пакетів, які відповідно призначені для керування ком-п'ютерними системами й додатками та управління резервним копіюванням і відновленням даних. IT/Operations має традиційну клієнт-серверну архітектуру, де серверна частина це -- центральний «менеджер» системи, а клієнти -- програмні агенти, які встановлюються на системах, що підлягають управлінню. Взаємодія між менеджером і агентом реалізується у вигляді виклику віддаленої процедури.

До задач, що вирішуються за допомогою OmniBack II, відносяться: визначення стратегії резервування (backup specification); підтримка автоматизованих стрічкових і оптичних бібліотек (autoloader, jukebox) та інші. Засоби для резервного копіювання можуть розташовуватися в будь-яких місцях корпорації, маючи цент-ралізоване керування з єдиної консолі адміністратора.

Слід додати, що всі продукти HP OpenView легко інтегруються з іншими адміністративними продуктами в гетерогенні середовища через протокол SNMP, а також забезпечують інтеграцію з іншими рішеннями управляючих систем.

Рис. 5. Детальне відображення сегмента мережі.

Подальше впровадження інтегрованого рішення системи управління в УІАС НС базується на стратегії використання продуктів HP OpenView, які пропонують увесь спектр задач управління.

Рис. 6. Приклад управління підключенням на рівні мережевих технічних засобів.

Висновки

Сьогодні відділи інформаційних систем установ постійно знаходяться під гнітом безлічі проблем: відновлення програмних продуктів, труднощів віддаленого доступу до інформації, управління розподіленими ресурсами, розгортання прог-рамного забезпечення, забезпечення захисту, підтримки доступності серверів і т.ін.

Зосереджуючи управління в руках незначної кількості адміністраторів цент-ру, які мають бути фахівцями в різних галузях інформаційних технологій, суттєво збільшується вірогідність швидкого вирішення проблемних ситуацій та вироблення погоджених методів адміністрування та управління корпоративними ресурсами. Завдяки втіленню такої структури значно зменшується кількість помилок на стадіях початкової конфігурації розподіленого середовища корпорації, забезпечується більш швидке і якісне відновлення ресурсів після збоїв. А розгортання інтегрованих рішень управління розподіленими інформаційними ресурсами дає змогу адміністраторам центру управління заздалегідь визначати ті проблеми, що можуть виникнути в роботі корпоративної мережі. Володіючи повною інформацією про ресурси, що підтримують рішення тієї чи іншої задачі, адміністратори центру управління мають більш передумов для находження оптимального варіанта використання існуючих програмно-технічних засобів, тоді як адміністратор із вузьким кругозором більш схиляється до купівлі нового обладнання.

Література

1. Кутукова Е. Системы управления распределенными информационными ресурсами, Компания TOPS, Москва, elenak@tops-msk.com.

Анотація

Розглянуто питання побудови системи адміністрування розподілени-ми інформаційними ресурсами з урахуванням обмежень, які об'єктив-но виникають при роботі корпоративної мережі. Проведено аналіз задач управління розподіленими ІР та визначено вимоги до структури центру управління, запропоновано типову структуру центру управління розподіленими корпоративними ресурсами. Описано функції адміністраторів центру та їх розподіл. Проведено вибір інтегрованої платформи управління корпоративними ресурсами Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС) та запропоновано рішення на його базі. Статтю проілюстровано прикла-дами вирішення реальних задач управління інформаційними ресурсами УІАС НС інструментальними засобами обраного програмного забезпечення HP OpenView.

Ключові слова: адміністратор, система управління, корпоративна мережа, інформаційні ресурси, програмне забезпечення, база даних, центр управління.

Размещено на Allbest.ru