Інтегрована технологія конвеєрного формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

інтегрована технологія конвеєрного формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки

Спеціальність 05.13.06 - автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології

Баркова Ольга Валентинівна

Київ -- 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського.

Науковий керівник: Костенко Л.Й., канд. техн. наук, керівник Центру комп'ютерних технологій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Офіційні опоненти:

Провідна установа

Захист відбудеться « » ............. 200_ р. о ___ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського за адресою: 03039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в Національній бібліотеки України імені В.І.Вернадського, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розісланий « » ............ 200_ р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук Чекмарьов А.О.

Баркова О.В. Конвеєрна технологія формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.13.06. -- автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології. -- Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено актуальної науково-технічної проблемі створення електронної бібліотеки та вирішенню завдань підвищення ефективності (якості та оперативності) технологій формування її інформаційних ресурсів.

[Розроблені наукові засади інтегрованої технології формування інформаційно-ресурсних складових електронної бібліотеки, сутність якої полягає в конвеєрному опрацюванні електронної інформації: послідовна обробка електронного документа, формування та нарощування інформації про першоджерело на шляху від автора до електронної бібліотеки, інтеграція електронної інформації в бібліографічні та реферативні бази даних, доповнення бібліографічних записів електронного каталогу рефератами наукових видань, наступного повнотекстового розширення реферативної бази даних документами, наданими інтелектуальними власниками. Розроблені концептуальні засади формування фонду електронних документів; сформовані теоретичні та прикладні засади мережевої організації робот за принципом колективного створення та використання розподілених електронних інформаційних ресурсів.]

електронний інформація бібліотека конвеєрний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Результативність процесу переходу суспільства до інформаційного зумовлюється ефективністю використання технологій накопичення, обробки й передачі інформації, яка вміщується в різноманітні джерела. Організаторами доступу до першоджерел, інформації та систематизованого знання в глобальному інформаційному просторі, що базується на комп'ютерних мережах та цифрових технологіях, здатні стати електронні бібліотеки.

Роботи зі створення електронних бібліотек на базі книгозбірень перебувають у початковому стані й потребують теоретичного узагальнення нових інформаційних процесів, які відбуваються в сучасному інформаційно-комунікаційному середовищі, пошуку оптимальних системних та архітектурних рішень щодо організації електронних бібліотек, розробки концептуальних моделей мережевих систем формування їх інформаційних ресурсів. Актуальності набувають завдання розробки та впрорвадження таких інтегрованих інформаційних технологій, які забезпечать ефективне та оперативне введення суспільно значущої інформації в електронних формах надання до системи документальних комунікацій суспільства.

Загальне спрямування досліджень у сфері формування інформаційно-ресурсної бази електронних бібліотек націлене на розвиток технологій переведення в електронний формат (оцифровування) інформаційних джерел, вже існуючих на різних носіях, насамперед, паперових. Застосуванню інформації, яка відразу виробляється в електронних форматах, в інформаційних технологіях приділено більш декларативну, але менш практичну увагу. Але у зв'язку з підвищенням відсотку інформації в електронному вигляді у загальному обсязі інформаційної продукції, яка щодня виробляється у світі, пріоритети в розробці інформаційних технологій зміщуються в напрямку комплексних технологій створення, збирання, обробки і використання електронної інформації. Цей напрям набуває найбільшого стратегічного значення в аспекті формування інформаційних ресурсів електронних бібліотек.

Дисертаційне дослідження спрямовано на розробку інтегрованої ресурсозберігаючої мережевої технології формування інформаційних ресурсів універсальної наукової електронної бібліотеки. Технологія об'єднує технологічні процеси суміжних інформаційних галузей (видавничої, бібліотечної, інформаційних мереж) й забезпечує послідовне опрацювання електронної інформації від її виникнення до надання в глобальній комп'ютерній мережі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в Центрі бібліотечно-інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського відповідно до плану науково-дослідної роботи, згідно з Постановою Верховної Ради України від 13 липня 1999 року N 914-XIV "Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 1999-2001 рр." (розділ "Формування національної інфраструктури інформатизації", завдання "Створити національну систему інформаційних ресурсів"); Постановою Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України від 6 грудня 2001 р., протокол N 10, п.1 про затвердження планової науково-дослідної роботи Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського "Формування і використання ресурсів електронної бібліотеки".

Об'єктом дослідження є інформаційні ресурси електронної бібліотеки, що включають фонд електронних документів і розвинений довідково-пошуковий апарат.

Предметом дослідження є інтегрована технологія формування електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів, яка поєднує інформаційні процеси у видавництвах і бібліотеках.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка концептуальних засад інтегрованої технології конвеєрного формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання наступних завдань:

1) розробка моделі та визначення інформаційно-ресурсних складових електронної бібліотеки;

2) визначення структури фонду електронних документів з урахуванням закономірностей концентрації й розсіяння інформації та старіння науково-технічної літератури;

3) розробка технології формування довідково-пошукового апарату електронної бібліотеки на основі технології мережевого опрацювання масивів реферативної інформації та автоматизованої бібліотечної технології обробки вхідного документального потоку.

Методи дослідження. У роботі застосовано методи системного аналізу, математичного моделювання. Дослідження базуються на теорії інформаційних мереж, теорії розподілених баз даних, теорії інтегрованих інформаційних систем, основах бібліотекознавства, бібліографознавства, також результатах імітаційного дослідження бібліотек як інформаційних систем. Практичні результати отримані методами порівняльного аналізу та експериментальних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. досліджено структурно-функціональну модель бібліотеки і обгрунтовано доцільність побудови універсальної за тематикою, видами та форматами надання документів наукової електронної бібліотеки на технологічної базі традиційної бібліотеки; запропоновано типову дворівневу архітектуру та технологічну модель електронної бібліотеки, інформаційно-ресурсні компоненти якої формуються відповідно до традиційної документної ієрархії і представлені фондом електронних документів та розвиненим пошуковим апаратом;

2. досліджено особливості організації пошуку та навігації, які застосовуються в документальних інформаційних системах, і обгрунтовано доцільність використання реферативної бази даних як основи побудови пошукового апарату універсальної наукової електронної бібліотеки, фонд якої складається з електронних документів, наданих у різних файлових форматах;

3. досліджено особливості технологічного опрацювання та використання потоків документальної електронної інформації, що надходять до книгозбірні та створюються у бібліотечному технологічному процесі, та сформовано організаційно-технологічні засади формування фонду електронних онлайнових документів;

4. визначено доцільність структурування фонду електронних документів, які призначені для онлайнового використання, за хронологічною ознакою, що здійснено на основі аналізу дії законів концентрації й розсіяння інформації та старіння науково-технічної літератури;

5. розроблено концепцію побудови інтегрованої системи конвеєрного формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки, що об'єднує мережеву конвеєрну технологію формування наукових електронних інформаційних ресурсів, в основу якої покладені принципи послідовної обробки електронного документа за схемою: "автор--видавництво--бібліотека (орган інформації)--інформаційна мережа" та автоматичного формування бібліографічних баз даних, і автоматизовану бібліотечну технологію аналітико-синтетичного опрацювання вхідного документного потоку, яку доповнено процесом повнотекстового розширення бібліографічних та реферативних баз даних у спосіб організації гіпертекстових посилань на документи, розташовані в файловому сховищі фонду електронних документів;

6. обгрунтовано доцільність створення інтелектуальних засобів конвертування слабоструктурованих текстових файлів (з бібліографічною та реферативною інформацією), які формуються у видавничому процесі, у вхідні формати бібліографічних та реферативних баз даних, що забезпечить автоматизацію процесу конвеєрного формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки;

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в розробці організаційно-технологічних засад побудови універсальної наукової електронної бібліотеки та розробці концепції створення інтегрованої системи конвеєрного формування її інформаційно-ресурсних складових на основі об'єднання технологічних процесів суміжних інформаційних виробництв з врахуванням особливостей розвитку інформаційних технологій в електронному середовищі. Розроблені концептуальні засади формування фонду електронних документів, призначених для онлайнового використання.

Знайшли подальшого розвитку теоретичні засади формування національної системи електронних бібліотек; сформовані теоретичні засади мережевої організації робот за принципом колективного створення та використання розподілених електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів.

Результати дослідження є внеском у розвиток теорії та практики створення електронних бібліотек та розподілених інформаційних ресурсів, а також певним доповненням у розвиток наукових знань щодо побудови мережевих інформаційних інфраструктур за сучасних умов становлення інформаційного суспільства.

Практичне значення отриманих результатів заключається в розробці інформаційної технології формування електронних інформаційних ресурсів, яка об'єднує технологічні процеси суміжних інформаційних виробництв, що підвищує ефективність формування електронних інформаційних ресурсів і забезпечує оперативне включення суспільнозначущої інформації в електронних форматах в систему документальних комунікацій суспільства. Технологія базується на моделях класичних мережевих структур, що дозволяє сформувати інформаційно-технологічну мережу для колективного формування та використання електронних інформаційних ресурсів на базі телекомунікаційної інфраструктури, яка розбудовується у країни.

Розроблена конвеєрна технологія може бути застосована у процесі формування національних електронних інформаційних ресурсів, а запропоновані системні рішення щодо організації електронної бібліотеки -- при створенні систем розподілених інформаційних ресурсів.

Реалізація результатів дослідження здійснювалася у процесі створення наукової електронної бібліотеки в Національній бібліотеці України імені В.І. Венрадського. Запропоновані у дисертаційній роботі методи та алгоритми технологічних процесів впроваджені в інформаційну технологію формування Фонду електронних онлайнових документів НБУВ та Загальнодержавної реферативної бази "Україніка наукова". Архітектурні та системні рішення реалізовані при створенні наукової електронної бібліотеки, доступ до якої забезпечено через Web-сайт (www.nbuv.gov.ua). Мережева технологія конвеєрного формування електронних інформаційних ресурсів апробована у процесі збору електронної реферативної та повнотекстової інформації від інтелектуальних власників і використовується у технологічному режимі у процесі формування інформаційних ресурсів наукової електронної бібліотеки за участю ряду інформаційних установ, що підтверджено угодами про інформаційну співпрацю.

Теоретичні засади мережевої конвеєрної технології формування електронних інформаційних ресурсів використовуються у процесі розробки технологічних засад формування електронної бібліотеки НТУ «КПІ». Методика застосування реферативної бази даних, яка включає Internet-адреси електронних документів, для організації пошуку та доступу до розподілених у мережі повнотекстових ресурсів використана в Державній науковій медичній бібліотеці України.

Впровадження результатів дослідження зафіксовано в відповідних актах.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дисертаційного дослідження отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати дослідження викладені на міжнародних наукових конференціях «Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек», Київ, 14-17 жовтня 1997 р., «Інформаційна діяльність наукової бібліотеки», Київ, 13-16 жовтня 1998 р., «Бібліотечно-інформаційні ресурси наукової бібліотеки: формування та використання», Київ, 12-15 жовтня 1999 р., «Бібліотеки -- центри науково-інформаційних ресурсів ХХІ століття», Київ, 9-13 жовтня 2000 р., «Бібліотечно-інформаційний сервіс», Київ, 9-11 жовтня 2001 р., «Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства», Київ, 8-10 жовтня 2002 р.;

міжнародних науково-практичних конференціях «Науково-технічні бібліотеки в єдиному інформаційному просторі України», Київ, 13-16 червня 2000 р., «Бібліотеки, видавництва, розповсюджувачі друкованих та електронних видань: партнерство і співробітництво», Київ, 30-31 жовтня 2001 р.;

II і ІІІ Міжнародних наукової-технічних конференціях «Электроннные информацмонные ресурсы: проблемы формирования, хранения, обработки, распространения, защиты и использования», Київ, 28-29 листопада 2001 р., 30-31 жовтня 2002 р.;

VIII, IX і X Міжнародних конференціях «Крим»: «Бібліотеки та асоціації в світі, що змінюється: нові технології і нові форми співробітництва», Судак, 9-17 червня 2001 р., 8-16 червня 2002 р., 7-15 червня 2003 р.;

Міжнародній конференції «Електронні зображення та візуальні мистецтва «EVA 2002 Київ»: перша українська конференція серії EVA», Київ, 22-24 травня 2002 р.;

Науково-практичній конференції «Проблеми розвитку системи воєнно-наукової інформації у Збройних Силах України», Київ, 28 травня 2002 р.;

V Школі-семінарі ТАСИС «Сучасні інформаційні технології для бібліотек та менеджмент науково-освітніх мереж», Київ, 25-28 лютого 2002 р.

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 20 робіт, з них 3 статті у наукових фахових виданнях, згідно з переліком ВАК України, решті у науково-теоретичних та практичних журналах, збірниках наукових праць та матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і додатків та має загальній обсяг 120 сторінок. Матеріал містить 24 рисунка, 7 таблиць, 4 додатка, список використаних джерел з 220 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовані мета та основні завдання дослідження, наведені відомості про зв'язки обраного напрямку досліджень із планами організації, де виконувалася робота. Вказано наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів. Наведені дані про використання результатів дослідження та публікацію результатів.

У першому розділі викладені основні теоретичні положення щодо побудови електронної бібліотеки. Означена соціальна необхідність та техніко-технологічні передумови виникнення електронних бібліотек, які пов'язані з розвитком комп'ютерних і телекомунікаційних технологій і переміщенням інформаційно-бібліотечної діяльності в електронне середовище. Зроблено огляд питань щодо формування і системної організації електронних бібліотек. Надано стислий огляд сучасного стану досліджень і представлені основні підходи до побудови електронних бібліотек.

Зроблено висновок про те, що процеси створення електронних бібліотек ще не мають загальносистемного характеру. Не вирішеними залишаються багато правових, організаційних і технологічних питань. При цьому програмно-апаратна реалізація електронної бібліотеки не має принципових складнощів, її вирішує бурхливий розвиток комп'ютерної техніки та телекомунікаційного зв'язку, технологій баз даних та інтеграції ресурсів інформаційних систем на основі Web-сервісів.

Основні проблеми пов'язані з відсутністю комплексних технологій формування електронних інформаційних ресурсів і питаннями організації ефективного пошуку. Розв'язання цих завдань має забезпечити принципову можливість досягнення головної мети створення електронної бібліотеки -- повного та оперативного задоволення зростаючих інформаційних потреб споживачів у спосіб мережевого надання в онлайновому режимі документальних джерел і систематизованого знання.

На основі проведеного огляду публікацій, присвячених різним аспектам створення електронних бібліотек, окреслено коло питань щодо формування наукової електронної бібліотеки, яка є універсальною за тематичним охопленням та наданням усіх видів документальних джерел в різних формах і форматах надання електронної інформації. Першочерговими завданнями є формування її інформаційних ресурсів і розробка оптимальної структури файлових сховищ. Наступними мають бути вирішені питання удосконалення пошукової системи (за рахунок розвитку лінгвістичного забезпечення і формування бази знань) та організації широкого спектру мережевих інформаційних послуг.

Визначено предметну галузь дослідження. Через відсутність сталої термінології щодо електронних бібліотек, надаються поняття та терміни, які найбільш відповідають об'єкту дослідження і використовуються у роботі. Визначено поняття "онлайнові документи" як ті, які доступні через комп'ютерну мережу в оперативному режимі та розраховані на використання потенційно безобмеженого кола абонентів глобальної мережі.

Сформовано концептуальне означення електронної бібліотеки як інформаційної системи. Для формального опису технологічних процесів в цій системі розроблена математична модель електронної бібліотеки. Формально електронну бібліотеку (EL) можна визначити як сукупність функціонально пов'язаних та керуємих інформаційних ресурсів (IR) та інформаційних послуг (IS).

EL = (IRi ISj) (1)

i, j

Її особливостями є функціонування в електронному інформаційно-комунікаційному середовищі (E):

EL E (2)

Зроблено системний аналіз електронної бібліотеки, визначено її компонентний склад як інформаційного ресурсу і як системи «бібліотека». Виходячи з класичної чотирьохкомпонентної моделі бібліотеки, яка включає бібліотечний фонд (LF), контингент користувачів (LA), матеріально-технічну базу (MT) та бібліотечний персонал (LS), і функціонального призначення електронної бібліотеки робиться висновок про те, що електронна бібліотека (EL) є підсистемою бібліотеки (L), на матеріально-технічній, інформаційній і інтелектуальній базі якої вона створюється.

L = {LF, LA, MT, LS} (3)

EL = {IR, LA, КРА, LS}, (4)

Якщо

EL L, (5)

тоді

IR = {EF, DB} LF (6)

КРА MT (7)

Отже, інформаційні ресурси наукової електронної бібліотеки IR мають формуватися як складові загального інформаційно-документального ресурсу бібліотеки і включати фонд електронних онлайнових документів -- EF, і довідково-пошуковий апарат -- DB (інформаційно-пошукову систему). Для цього до матеріально-технічної бази бібліотеки L додаються програмно-апаратні компоненти -- КРА.

Як інформаційний ресурс EL має дві компоненти (КEL): інформаціну (фактично це ресурсна компонента: КI = IR) і процедурну (діалогові засоби, системи пошуку, збереження, завантаження інформації, систематизації та інші, тобто КРА):

КEL = {КI, КРА} (8)

Функціональна структура електронної бібліотеки -- це сукупність компонент, процесів, операцій, які реалізують завдання системи. Вона пов'язана з технологічним процесом.

Структурно-функціональна модель електронної бібліотеки як складної системи побудована на основі відомої моделі бібліотеки як об'єкта автоматизації, надається у вигляді графа (рис.1.). Вершини визначають функціональні структурні компоненти системи, а множина інформаційно-функціональних і технологічних зв'язків описує динаміку взаємодії її компонентів.

Функції відносин fn(i,j) між компонентами визначаються функціональними завданнями FEL, кожне з яких складається з комплексу вхідних та вихідних моделей даних (МI, МE), правил вибору алгоритмів їх обробки (RA), апаратних засобів, програмних компонентів, інформаційних ресурсів тощо:

FEL = {МI, МE, RA, КPA, КI , KL}, (9)

де КL -- компоненти бібліотеки L. Множина функціональних задач {FEL}=N зумовлює сукупність функціонуючих підсистем електронної бібліотеки (ELf) та основні технологічні процеси (TEL):

ELf = { KEL, KL, fn(i,j)} (10)

N

TEL = fn (KEL, KL) , (11)

n=1

Визначені основні підсистеми електронної бібліотеки (рис. 2.), які забезпечують реалізацію її основних завдань: технологічна (ELT), серверна (ELS), клієнтська (ELK).

Рис. 2. Структура електронної бібліотеки

Функціональну модель наукової електронної бібліотеки формально можна представити у вигляді:

EL = { I, Q , ELf, TEL, KEL}, (12)

де I -- документальні потоки, Q -- інформаційні запити абонентів.

Виокремлюється два процеси: технологічна обробка документальних потоків I (зводиться до завдання формування інформаційних ресурсів) і обробка потоків запитів Q (при цьому система повинна забезпечити високу релевантність відповідей і документів за запитами). Ефективність останнього процесу залежить від способу розташування інформаційно-ресурсних компонентів у системі, технології їх взаємодії та вибору пошукових засобів.

З метою вибору оптимального рішення розглянуто методи та інструментальні засоби побудови серверної частини електронної бібліотеки, також коло суміжних питань щодо організації систем інформаційного пошуку та підходів до створення повнотекстових інформаційних систем. Визначено програмно-апаратний та інформаційно-ресурсний склад електронної бібліотеки. Останній включає фонд електронних документів, реферативні, бібліографічні бази даних та семантичні засоби (лінгвістичне забезпечення).

Інформаіно-ресурсна частина електронної бібліотеки будується за дворівневою схемою і складається з файлового сховища, де накопичуються та зберігаються електронні документи, та інформаційно-пошукової системи (ІПС). Використання інформаційних ресурсів забезпечує система інтерактивного доступу з Web-інтерфейсом (рис. 3.).

Рис. 3. Архітектура електронної бібліотеки

Обґрунтовано використання реферативної бази даних як основи пошукового апарату універсальної наукової електронної бібліотеки. Пошук за контекстом реферату відповідає особливостям традиційного виявлення наукової інформації та забезпечує високу релевантність пошуку документів, наданих у різних файлових форматах. Застосування в пошуковій системі реферативно-бібліографічних баз даних дозволяє реалізовувати серверну частину електронної бібліотеки на основі апробованих програмних засобів, що впродовж десятиріч використовуються у бібліотеках.

Пропонується концепція використання наданої архітектури електронної бібліотеки в якості типової у процесі розбудови системи електронних бібліотек або формування розподіленої електронної бібліотеки.

На основі структури електронної бібліотеки (див. рис.2) і архітектури інформаційно-ресурсної частини (див. рис.3) побудовано технологічну модель електронної бібліотеки (рис. 4), підсистеми якої відповідають моделі (12) і забезпечують технологічні процеси: формування інформаційних ресурсів (підсистема І), збереження та підтримки в актуальному стані (підсистема ІІ) та доступ до інформаційних ресурсів (підсистема ІІІ).

Рис. 4. Технологічна модель електронної бібліотеки

Виходячи з (3)-(11) зроблено висновок про необхідність інтеграції технологічних процесів бібліотечної обробки вхідного документального потоку і технологій формування електронних інформаційних ресурсів.

Завдання формування інформаційних ресурсів складається з двох завдань, яким присвячено наступні розділи дослідження:

1) визначення оптимальної структури фонду електронних документів, яка зумовлює технологію розташування електронних документів та повязана з ефективністю доступу до останніх за запитами (Q);

2) розробка інформаційної технології, яка забезпечить оперативну обробку документальних інформаційних потоків (I) та ефективне формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки (EF, DB).

Основній матеріал розділу представлено у роботах [1,2,4,5,9,13,16,19].

У другому розділі розглянути теоретичні засади та прикладні аспекти інтегрованої технології формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки. У зв'язку з цим наведено основні тенденції інформаційних технологій, які мають вплив на розробку концептуальних підходів до вирішення цих завдань. Серед них виокремлюються кооперативність і мережеві технології. Визначені основні напрямки розвитку технологій створення інформаційних ресурсів електронних бібліотек, серед яких перспективним є застосування та багатоаспектне використання документної інформації, яка відразу виробляється в електронному вигляді. Стисло розглянуто коло проблем, пов'язаних з формуванням електронних інформаційних ресурсів бібліотечної та наукової сфер Україні. Зроблено висновок про необхідність створення єдиної системи за принципом колективного формування електронних ресурсів у спосіб налагодження мережевої інформаційної взаємодії суб'єктів інформаційної інфраструктури країни.

Постановка задачі розробки ефективної інформаційної технології формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки полягає в інтеграції інформаційних технологій суміжних галузей (видавничої, наукової, бібліотечної) і вирішенні завдань оптимізації інформаційних процесів. Оптимізацію системної інтеграції доцільно здійснювати за показниками функціональної ефективності інформаційних технологій: повнота, точність, оперативність (СO), коштовність і трудомісткість. Для інформаційних процесів завдання полягає в упорядкування певної множини критеріїв і послідовній оптимізації за кожним із них. Цільова функція (X) має вигляд:

m n

max Cij X ij

i=1 j=1

за обмежуваннями

n ___

X ij <= Ki , де Ki -- наявні ресурси за i = 1,m

j=1

(компоненти інформаційних виробництв)

m ___

X ij >= Qj , де Qj -- запити користувачів за i = 1,n

i=1

та за X ij >= 0 для усіх i та j .

В загальній постановці задачі подвійна сума максимизується з метою досягнення максимального використання ресурсів Ki і задовольнення максимумів запитів Qj за мінімальний час t. Множник Cij може визначати показники функціональної ефективності. Цільова функція у випадку оцінювання функціональної ефективності за показниками повноти і точності містить характеристику комплексу технічних засобів, методів їх використання, та інших параметрів, які зумовлюють значення цих показників. Оптимальним є випадок, коли система здатна прийняти та опрацювати усі документи і задовольнити усі запити за мінімальний час:

m n i=n

Ki >= Qj за min СO ( коли СO= t , СO --> 0 ).

i=1 j=1 i=1

На концептуальному рівні інтегрована сукупність технологічних процесів по відношенню до кінцевого інформаційного ресурсу (електронної бібліотеки) повинна виглядати як єдиний технологічний процес (рис. 4.). Визначені основні джерела створення електронних документів: видавництва, де формуються електронні видання або електронні версії друкованих видань; бібліотеки, музеї, архіви тощо, де створюються цифрові аналоги з документів на будь-яких носіях. В загальному інформаційному процесі об'єктом технологічної обробки є електронний онлайновий документ DOL. Він представлений у вигляді фалів (DF) і як об'єкт має певні атрибути (елементи бібліографічного опису (DBO), опису специфіки носія (DM) та режимів доступу (DE)), що зумовлює специфіку його каталогізації.

DOL = {{DF}, DBO, DM, DE}

Тому обробка онлайнового документа складається з двох процесів -- аналітико-синтетичного опрацювання вихідних даних та інформаційного вмісту і обробки файлів документа, в процесі якої формується специфічний бібліографічний атрибут онлайнового документу -- електронна адреса URL.

DBO = DOL',

DM = DF' , DM DBO

DE = DF' , DE DBO

Інформація про документ (DBO) потрапляє до пошукового апарату (DB), файли документу розміщуються у файловому сховищі (EF) електронної бібліотеки (рис. 3.). Інтерактивна система доступу здійснює зв'язок бібліографічного запису з файловим сховищем за URL, що надає можливість користувачу за результатами пошуку отримати необхідний документ. Специфіка обробки DOL зумовлює наявність двох типів технологічних конвеєрів.

Перший конвеєр -- технологія формування електронного документу в видавничій установі, де фактично створюються онлайнові документи та починаються процеси їх "добібліотечної" технологічної обробки.

Другий конвеєр -- традиційна автоматизована бібліотечна технологія аналітико-сінтетичного опрацювання вхідного документного потоку ("шлях документа"), яка доповнюється процесом обробки файлів онлайнових документів і формуванням фонду електронної бібліотеки (EF).

Враховуючі те, що інформаційною одиницею фонду електронної бібліотеки є онлайновий документ, ознакою якого є назва, [в той час, коли технологічною одиницею може вважатися файл], в технології формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки, з погляду на аналітико-синтетичне опрацювання наукової літератури, виокремлено два підпроцеси. Перший -- опрацювання книжок, другий -- аналітичний розпис наукових збірок. Основним для технології комплектування електронної бібліотеки онлайновимі книжками має стати другий конвеєр, який стане продовженням видавничого процесу ("шлях книги"); для створення і обробки окремих статей з наукових збірок -- перший конвеєр ("шлях публікації").

Конвеєрні процеси перехрещуються на етапі аналітико-сінтетичного опрацювання, що пов'язано зі створення та використанням авторитетних файлів, збігаються на етапі формування інформаційно-пошукової системи електронної бібліотеки (DB), доповнюються процесом технічної обробки файлів і формуванням фонду (рис. 5.).

Рис. 5. Мультиконвеєрна технологія формування ресурсів EL

У зв'язку з цим проаналізовано "шлях публікації" (онланової наукової статті) від автора до електронної бібліотеки. Виокремлено чотири рівня (етапи) її технологічної обробки, які здійснюються в технологічних процесах різних інформаційних виробництв. Зроблено висновок про доцільність формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки у спосіб організації взаємодії усіх інформаційних інституцій за єдиною технологічною схемою:

«автор -- видавництво -- бібліотека (орган інформації) -- інформаційна мережа».

В якості головного технологічного прийому обрано конвертування слабоструктурованих текстів в записи баз даних. Процедура конвертування забезпечує незалежність технологічних процесів від операційно-програмної платформи, але потребує розробки форматного забезпечення, уніфікованих технологічних схем та рішень, особливо щодо міжсистемних вхідних-вихідних процесів, удосконалення нормативно-методологічної бази.

Проведено аналіз автоматизованих інформаційних систем та інструментальних засобів, які використовуються в видавничих та бібліотечних процесах. Зроблено висновок про необхідність розробки спеціальних програмних компонент до цих засобів (особливо для видавничих систем), які забезпечать конвертування інформації у єдині формати для сумісності технологічних етапів і повної автоматизації конвеєрної технології.

В експериментальній частині другого розділу дослідження була здійснено апробацію конвеєрної технології за безпосередньою участю редакцій наукових видавництв, що підтвердило ефективність та здатність до вжитку обраних рішень.

Концепція побудови інтегрованої системи формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки полягає у створенні мережевої мультиконвеєрної системи та реалізації інформаційної взаємодії за єдиною технологічною схемою і має два аспекти: організаційний і технологічний.

Основний технологічний принцип, покладений в основу взаємодії -- одноразове введення інформації в систему, послідовна обробка на всіх етапах її проходження від автора до електронної бібліотеки і наступне багаторазове та багатоаспектне використання. Це принцип є суттю безпаперової мультиконвеєрної інформаційної технології.



Рис. 6. Основні концептуальні моделі інформаційної співпраці

Організаційний аспект взаємодії грунтується на принципі колективного створення й використання електронних інформаційних ресурсів. В цьому зв'язку пропоновані концептуальні моделі мережевої взаємодії (рис. 6.). На першому етапі взаємодія базується на зацікавленості індивідуальних і колективних авторів у поширенні інформації про наукові досягнення через електронні бібліотеки. Подальший розвиток системи формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки має бути пов'язаний із розробкою та реалізацією механізмів пільгового сервісного обслуговування та фінансового заохочення учасників мережевої співпраці. Наголошено на необхідності розробки національних бізнес-моделей для реалізації комерційних інтересів учасників співпраці.

Основній матеріал розділу представлено у роботах [2,5-8,10-13,16,17].

У третьому розділі розглянуто загальні поняття та питання організації фонду електронних онлайнових документів, принципові відміни якого від основних бібліотечних фондів зумовлюються специфікою існування, використання і зберігання онлайнових документів (DOL) в електронному інформаційно-комунікаційному середовищі (Е), та базуванням його матеріально-технічної бази на комп'ютерно-програмних і телекомунікаційних засобах (KPA).

Досліджено потоки електронної документальної інформації, які надходять до бібліотек. Надано типологію та види електронних онлайнових документів, визначено особливості їх технологічної обробки та використання з погляду на основні бібліотечні процеси. У зв'язку із цим надано порівняльний аналіз технологій опрацювання та використання електронних документів на різних носіях. Розглянуто електронний онлайновий документ як одиниця збереження фонду. Специфіка його урахування зумовлюється відсутністю екземплярності та наявністю множини файлів ({DF}) як складових онлайнового документу.

Особливу увагу приділено вибору рішення щодо структурної організації фондів онлайнових документів. З цією метою розглянуті основні закономірності документальних інформаційних потоків наукових публікацій, які використовуються при імітаційних дослідженнях бібліотеки як інформаційної системи. На основі основних бібліометрічних закономірностей (законів росту, концентрації й розсіювання інформації та старіння науково-технічної літератури) доведено доцільність ієрархічного структурування фонду онлайнових документів за ознакою віку публікації. Закон розсіювання Бредфорда та імовірнісна модель старіння науково-технічної літератури зумовлює розподіл фонду на активну (найбільш доступну) і пасивну (або архівну) частини. Критеріями переміщення документів у архівну частину мають бути вік документу, також показники підвищеного попиту (використовуємості) документа, які потрібно розраховувати за результатами моніторингу використання онланових документів. Наведена схема розташування документів за видовою і часовою ознаками, яка розроблена для фонду онланових документів НБУВ.

Надано огляд способів і засобів збереження великих інформаційних масивів. Подані інструментальні методи ієрархічної організації збереження інформації, які сьогодні доцільно використовувати для побудови файлових сховищ.

Наприкінці третього розділу роботи подається універсальна наукова електронна бібліотека, при формуванні якої використані теоретичні та прикладні результати дисертаційного дослідження. Електронна бібліотека побудована за технологією "кліент-сервер", має дворівневу архітектуру і складається з фонду електронних онлайнових документів і довідково-пошукового апарату, якій формується на основі реферативної бази даних. Ресурси наукової електронної бібліотеки підтримуються в актуальному стані на Internet-сервері НБУВ і доступні в онлайновому режимі за адресою: www.nbuv.gov.ua. Технологія формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки включає два конвеєрних процеси. Перший базується на автоматизованій бібліотечної технології аналітико-синтетичного опрацювання вхідного документального потоку, другий -- на технології мережевого опрацювання масивів реферативної інформації. Процеси збігаються на етапі формування пошукової бази даних, наступним етапом є формування файлового сховища електронної бібліотеки. В технологічному режимі здійснюється опрацювання онлайнових електронних документів, які надходять від інтелектуальних власників (авторів, видавництв і видавничих установ), створюються у підрозділах бібліотеки та отримуються з ресурсів глобальної мережі. Ресурси універсальної наукової електронної бібліотеки щодня використовують близько 1500 абонентів Internet, локальної і корпоративної мереж (це показник має стійку тенденцію до збільшення).

Основній матеріал розділу представлено у роботах [1,3,7,12,14, 15-17].

У додатках наведені інформативні, інструктивні та методичні матеріали щодо організації фонду онлайнових документів та взаємодії інформаційних інституцій країни з мережевого конвеєрного формування ресурсів універсальної електронної бібліотеки; надано технологічні формати надання даних до електронної бібліотеки та фрагменти тексту програм; акти впроваджень результатів дисертаційного дослідження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Баркова О.В. Путівник по он-лайнових книгах, газетах, журналах на Web-сервері НБУВ / О.В. Баркова // Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек: Матеріали Міжнар. наук. конф., 14-17 жовтня 1997 р., м. Київ. -- К., 1997. -- C. 116-117.

2. Баркова О.В. Он-лайнові публікації НБУВ / О.В. Баркова // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація: Наук. праці НБУВ. -- К., 1998. -- Вип. 1. -- С. 337-340.

3. Баркова О.В. Перший досвід оцифровування раритетів у НБУВ / О.В. Баркова // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація: Наук. праці НБУВ. -- К., 2000. -- Вип. 5. -- С. 337-345.

4. Баркова О.В. Інформаційне обслуговування науковців за програмою INTAS (1997 - 1999) / О.В. Баркова // Бібл. вісн. -- 2000. -- № 3. -- С. 49-51.

5. Баркова О.В. Информационная технология формирования электронной библиотеки НБУВ / О.В. Баркова // Науково-технічні бібліотеки в єдиному інформаційному просторі України: Міжнар. наук.-практ. конф. -- К., 2000. -- С. 123-129.

6. Баркова О.В. Сетевая технология кооперативного наполнения базы данных "Рефераты научных изданий Украины" / О.В. Баркова // Науково-технічні бібліотеки в єдиному інформаційному просторі України: Міжнар. наук.-практ. конф. -- К., 2000. -- С. 130-136.

7. Баркова О.В. Перспективи створення національного наукового порталу в мережі Іnternet на базі Web-сайта НБУВ / О.В. Баркова // Нові обличчя бібліотек та організацій: від надій до партнерства і професіоналізму: Фокусний семінар: VIII міжнар. конф. "Крим-2001", 9-17 червня 2001 р., м. Судак. -- М., 2001. -- С. 24-28.

8. Баркова О.В. Информационная технология сетевого конвейерного формирования электронных ресурсов большого объема / О.В. Баркова // Электронные информационные ресурсы: проблемы формирования, хранения, обработки, распространения, защиты и использования -- 2001: ІІ Междунар. науч.-техн. конф., 28-29 ноября 2001 р., г. Киев. -- К., 2001. -- С. 30-31.

9. Баркова О.В. Досвід створення наукової електронної бібліотеки в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського / О.В. Баркова // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. -- 2001. -- 3, № 4 -- С. 51-62.

10. Баркова О.В. Електронна бібліотека як перспективний засіб організації доставки документів та обслуговування по МБА / О.В. Баркова // Бібл. вісн. -- 2002. -- № 1. -- С. 47-54.

11. Баркова О.В. Мережева конвеєрна технологія формування електронних ресурсів наукової інформації / О.В. Баркова // Науково-технічна інформація. -- 2002. -- № 1. -- С. 44-49.

12. Баркова О.В. Напрями розвитку технологій формування інформаційних ресурсів електронних бібліотек в Українi / О.В. Баркова // Міжнар. конф. "Електронні зображення та візуальні мистецтва": Зб. пр. першої укр. конф. сер. EVA, 22-24 трав. 2002 р., м. Київ. -- К., 2002. -- C. 115-124.

13. Баркова О.В. Онлайновые информационные ресурсы Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского: технология формирования / О.В. Баркова // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: 9-я Междунар. конф. "Крым 2002": Материалы конф., 8-16 июня 2002 г., г. Судак. -- М., 2002. -- Т. 1. -- С. 253-257.

14. Баркова О.В. Питання організації фонду онлайнових документів електронної бібліотеки / О.В. Баркова // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. -- 2002. -- 4, № 2 -- С. 85-95.

15. Баркова О.В. Інформаційна технологія формування фонду електронних документів / О.В. Баркова // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація: Наук. праці НБУВ. -- К., 2002. -- Вип. 8. -- С. 209-220.

16. Баркова О.В. Питання формування та системної організації наукової електронної бібліотеки / О.В. Баркова // Удосконалення системи воєнно-наукової інформації Збройних Сил України»: Матеріали наук.-практ. конф., 28 травня 2002 р. , м. Киев. -- К., 2002. -- С. 24-31.

17. Баркова О.В. Организационно-технологические аспекты формирования информационных ресурсов электронной библиотеки / О.В. Баркова // Электронные информационные ресурсы: проблемы формирования, обработки, распространения, защиты и использования -- 2002: Матеріали ІІІ Междунар. науч.-техн. конф., 30-31 октября 2002 р., г. Киев. -- К., 2002. -- С. 21-25.

[...] Баркова О.В. Технология формирования онлайновых информационных ресурсов Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского. Перспективы сотрудничества с библиотеками ВУЗов / О.В. Баркова // ????? -- 2002.

[...] Національна електронна бібліотека України: проектні рішення, інформаційні ресурси, вхідні формати / Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського / Уклад. А.О.Чекмарьов, М.Б.Сорока, Л.Й. Костенко, О.В. Баркова; Ред. М.М. Єрмошенко -- К., 2000. -- 17 с. : іл.

Размещено на Allbest.ru