Розробка програмного забезпечення для веб ресурсу "Планувальник навантаження викладачів кафедри"

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ СЕМЕНА КУЗНЕЦЯ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАТИКИ

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

ЗВІТ

НА ТЕМУ “РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ВЕБ РЕСУРСУ “ПЛАНУВАЛЬНИК НАВАНТАЖЕННЯ ВИКЛАДАЧІВ ХНЕУ ІМЕНІ СЕМЕНА КУЗНЕЦЯ”. ПЛАНУВАННЯ НАВАНТАЖЕННЯ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ”

Виконав:

Коваленко Д. О.

Керівник

Попов С.В.

Харків, 2018



ЗАВДАННЯ НА ПЕРЕДДИПЛОМНУ ПРАКТИКУ

1. Назва завдання:

-- проходження інструктажу з техніки безпеки;

-- ознайомлення з об'єктом управління;

-- визначення основних питань за проблемою;

-- проведення дослідження за поставленим завданням;

-- аналіз результатів за поставленим завданням;

-- апробація результатів дослідження;

-- оформлення звіту.

2. Строк здачі звіту: 27 жовтня 2018 року.

3. Вхідні дані до завдання: ДСТУ з обробки інформації, літературні джерела, технічна документація, матеріали практики.

4. Перелік графічного матеріалу: організаційна структура, модель бізнес - процесів; UML - діаграма варіантів використання;UML - діаграма класів; UML - діаграма станів; фізична та логічна моделі бази даних, форми вхідних та вихідних документів, екранні форми програмного застосунку.

Керівник від ВНЗ: ___________ д.т.н., с.н.с. Євсеєв С. П. (підпис)

Студент: ___________ Коваленко Д. О. (підпис)



ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ «ПЛАНУВАННЯ НАВАНТАЖЕННЯ ВМКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ»

1.1 Коротка характеристика об'єкта управління ХНЕУ ім. С. Кузнеця

1.2 Теоретичні та методологічні засади побудову корпоративної системи управління віщим учбовим закладом

1.3 Розробка корпоративної системи ХНЕУ

1.4 Аналіз ІСУ ВНЗ як системи планування роботи професорсько-викладацького складу

РОЗДІЛ 2. ОПИС ПРОДУКТУ «ПЛАНУВАЛЬНИК НАВАНТАЖЕННЯ ВИКЛАДАЧІВ ХНЕУ ІМЕНІ СЕМЕНА КУЗНЕЦЯ»

2.1 Глосарій

2.2 Опис предметної області «Планування навантаження викладачів кафедри»

2.3 Розроблення варіантів використання

2.4 Специфікація функціональних та нефункціональних вимог

2.5 Логічна постановка задачі

2.6 Проектування структури бази даних

2.7 Розробленні архітектури програмної системи

2.8 Тестування програмної системи

2.9 Розгортання програмного продукту

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК



ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Словник основних використовуваних термінів, у вигляді глосарію, наведений в табл. 1.

Таблиця 1 Глосарій

Термін	Опис терміну
БД	База даних
СКБД	Комплекс програмного забезпечення, що надає можливості створення, збереження, оновлення та пошуку інформації в базах даних з контролем доступу до даних [25]
МД	Модель даних
ПЗ	Програмне забезпечення
ІС	Інформаційна система
ОЗП	Оперативна пам'ять, призначена для зберігання коду та даних програм під час їхнього виконання [24]
ООП	Об'єктно - орієнтоване програмування [24]
MVC	Архітектурний шаблон, який використовується під час проектування та проектування програмного забезпечення та поділяє систему на три частини: модель даних, вигляд даних та керування [31]
Entity Framework	Об'єктно - орієнтована технологія доступу до даних, є object - relational mapping рішенням для .NET від Microsoft [35]
LDAP	Мережевий протокол прикладного рівня для надсилання запитів та модифікації даних служби каталогів через TCP/IP. LDAP є відкритим, комерційно-нейтральним, промисловим стандартним протоколом [46]
DSpace	Пакет вільного/відкритого програмного забезпечення що забезпечує інструменти для керування цифровими активами, і зазвичай використовується як основа для колективних архівів [50]



ВСТУП

У сучасному суспільстві освіта стала однією з найбільш великих сфер людської діяльності. У ній зайнято понад мільярд учнів і майже 50 млн. педагогів. Помітно підвищилася соціальна роль освіти: від її спрямованості та ефективності сьогодні багато в чому залежать перспективи розвитку людства. В останнє десятиліття світ змінює своє ставлення до всіх видів освіти. Освіта, особливо вища, розглядається як головний, провідний фактор соціального і економічного прогресу. Важливу роль у підвищення рівня освіти у Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця відіграє планування роботи професорсько-викладацького складу.

Саме при плануванні визначається обсяг різних видів робіт, що виконуються кожним викладачем, та встановлюється в залежності від характеру контингенту студентів, необхідності його участі в навчальній, науковій, методичній та організаційно-виховній роботі, а також з урахуванням індивідуальних можливостей викладача [27]. Основним документом, що визначає обсяг і види робіт кожного викладача, є індивідуальний план, який складається на поточний навчальний рік до якого вноситься запланована йому навчальна, навчально-методична, науково-дослідна та організаційно-виховна робота, підвищення кваліфікації [28]. Створюване програмне забезпечення призначене для планування навантаження викладачів кафедри [30]. Основними функціями даного додатку є: створення індивідуального плану для кожного викладача; додавання, редагування та видалення інформації в цих індивідуальних планах; збереження заповнених індивідуальних планів у базі даних.

Перевагою для Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця є те, що цей додаток дозволить зменшити витрати часу на плануання робіт, для професорсько-викладацького складу кафедри.

Створення додатку буде вестися на основі web-технології ASP.NET MVC [31], з використанням Entity Framework 6 Code First [35], через те, що веб-ресурси універсальні та практичні в користуванні. Веб-додатки полегшують організацію зберігання даних. Для користування веб-додатками необхідні лише комп'ютер з браузером і з'єднання з Інтернет. Для оновлення веб-додатку, його необхідно оновити тільки на сервері і усі відразу зможуть працювати з новою версією. А ASP.NET MVC пропонує швидку розробку та управління веб-додатками, дозволяє легко вирішувати рутинні завдання веб-програміста та має підтримку баз даних MS SQL [49]. Вибір даного СУБД необхідний для подальшого розвитку побудови та розширення моделі БД та погодження її з LDAP. Таким чином розробка даного програмного забезпечення дозволить підвищити ефективність роботи та зменшити трудовитрати викладачів, та забезпечить вирішення різних задач за допомогою «без паперової» технології.

Метою дослідження є розроблення програмного забезпечення для планування роботи професорсько-викладацького складу кафедри.

Об'єктом дослідження є процес планування роботи професорсько-викладацького складу кафедри.

Предметом дослідження є планування роботи професорсько-викладацького складу кафедри.

Для досягнення мети практики необхідно виконати наступні завдання:

-- проходження інструктажу з техніки безпеки;

-- ознайомлення з об'єктом управління;

-- визначення основних питань за проблемою;

-- проведення дослідження за поставленим завданням;

-- аналіз результатів за поставленим завданням;

-- апробація результатів дослідження;

-- оформлення звіту.



РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ «ПЛАНУВАННЯ НАВАНТАЖЕННЯ ВМКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ»

1.1 Коротка характеристика об'єкта управління ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця) - правонаступник Харківського інженерно - економічного інституту - був заснований 22 жовтня 1930 року на базі промислового факультету Харківського інституту народного господарства [1].

Для ефективного управління самостійною роботою студентів, яке неможливе без електронних навчально - методичних комплексів, комп'ютерних програм контролю знань, інтерактивних форм обговорення актуальних навчальних проблем, в ХНЕУ ім. С. Кузнеця створений та працює сайт персональних навчальних систем у комп'ютерній мережі університету, на якому розміщено 2092 електронних курси.

У 2000 - 2016 рр. було введено в дію 3 нові навчальні корпуси, прийняті на баланс нові та реконструйовані діючі студентські гуртожитки. Проведено інформатизацію навчання, впроваджені технології дистанційної освіти. Створені сучасні видавничий комплекс і наукова бібліотека, працює репозитарій [3].

Університет здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, нормативних актів Міністерства освіти і науки України та Статуту університету.

Навчальний процес забезпечує професорсько-викладацький склад у кількості 650 осіб, з них 49 докторів і 411 кандидатів наук. Діють 7 факультетів, 35 кафедр, відділ заочної, дистанційної та післядипломної освіти, аспірантура та докторантура, спецради із захисту дисертацій, науково-дослідні та навчальні лабораторії [1].

Схема організаційної структури управління ХНЕУ імені Семена Кузнеця детально представлена у додатку А.

В ХНЄУ ім. С. Кузнеця лабораторії оснащені операційними системами Windows 10 та Linux. В лабораторії використовується таке програмне забезпечення, як:

Microsoft Office - офісний пакет, створених корпорацією Microsoft дляопераційних систем Microsoft Windows, Apple Mac OS X і Apple iOS. До складу цього пакету входить програмне забезпечення для роботи з різними типами документів: текстами, електронними таблицями, презентаціями, базами даних тощо. Microsoft Office також є сервером OLE об'єктів і його функції можуть використовуватися іншими застосунками, а також самими застосунками Microsoft Office [48].

1.2 Теоретичні та методологічні засади побудову корпоративної системи управління віщим учбовим закладом

Корпоративна мережа - мультисервісна мережа передачі даних, що працює під єдиним управлінням і призначена для задоволення власних виробничих потреб компанії і організації. Корпоративна інформація - це інформація, розголошення або несанкціонованих змін якої може привести до величезних фінансових втрат.

Тому корпоративна мережа - закрита структура з досить високим ступенем захисту, доступ до якої ззовні заборонений взагалі або строго обмежений, а доступ до інформації всередині неї розмежований з використанням адміністративних і технічних методів.

Для забезпечення захисту даних в корпоративних мережах можуть використовуватися різні організаційно-технічні методи (виділення відповідальних фахівців, застосування списків контролю доступу, використання VPN і т.п.) [38]. Їх сукупність називається комплексною системою захисту інформації.

Корпоративна мережа - база для послуг (рис. 1.1):

-- корпоративна IP-телефонія [23];

-- корпоративна електронна пошта;

-- розподілені сховища даних;

-- відеоконференцзв'язок;

-- інші телекомунікаційні послуги.

Рисунок 1.1 - Схема корпоративної мережі

Побудова ефективної системи інформаційної безпеки (ІБ) [22] в компанії -складний і безперервний процес, від уваги до якого залежить життєздатність бізнесу. Для грамотної побудови такої системи необхідно залучати до участі в її створенні топ-менеджмент компанії, ІТ-фахівців, консультантів з даної тематики, технічних фахівців.

Основні завдання, які вирішує сучасна корпоративна мережа передачі даних (рис. 1.2):

-- взаємодія системних (адаптованих до конкретного завдання) додатків, розташованих в різних вузлах, доступ до них віддалених користувачів;

-- зменшення часу на передачу інформації між офісами (системи документообігу);

-- модернізація і об'єднання розрізнених ділянок мережі в єдину територіально розподілену мережу [21]. Створення єдиного інформаційного простору;

-- заміна існуючих підключень до мереж операторів зв'язку і мережі Інтернет на єдину централізовану підключення;проведення аудіо- та відеоконференцій.

Систему інформаційної безпеки в корпоративній мережі варто розуміти, як сукупність організаційно-технічних заходів і технологічних рішень для забезпечення доступності, цілісності і конфіденційності інформації [22].

Рисунок 1.2 - Основні завдання, які вирішуються корпоративними мережами передачі даних

Виходячи з цієї тези, можна сформулювати основні завдання забезпечення інформаційної безпеки сучасної корпоративної мережі передачі даних як:

-- створення ефективних регламентуючих документів забезпечення інформаційної безпеки;

-- створення механізмів своєчасного виявлення, прогнозування, локалізації та оперативного реагування на загрози національній безпеці і прояву негативних тенденцій у використанні інформаційних ресурсів та систем;

-- створення технологічної та матеріально-технічної бази інформаційної безпеки;

-- забезпечення правового захисту суб'єктів інформаційних відносин;

-- збереження та ефективне використання інформаційних ресурсів;

-- координація діяльності суб'єктів інформаційного обміну в забезпеченні інформаційної безпеки;

-- уніфікація вимог до забезпечення інформаційної безпеки;

-- забезпечення надійного функціонування інформаційних систем і послуг, які вони надають.

Крім того, слід зазначити наявність ряду проблем, пов'язаних з підходами до створення і розвитку корпоративних мереж передачі даних, які безпосередньо пов'язані із забезпеченням інформаційної безпеки [19].

Найбільш серйозними з них є:

-- відсутність оцінок перспектив розвитку системи, в результаті чого у системи не залишається можливостей для кількісного або якісного зростання. При впровадженні засобів інформаційної безпеки це може привести до істотної перебудови системи практично відразу ж після її побудови;

-- прив'язка до жорстко певної інфраструктури обумовлюється зазвичай прагненням використовувати відомі раніше технології, що при необхідності переходу на інші технології систему неможливо динамічно модернізувати в доступні для огляду терміни і без значних витрат. В результаті створення захищеної інфраструктури часто інформація [24].

Головною ж проблемою при створенні системи захисту інформації в будь-якій сучасній корпоративної мережі передачі даних є використання великої кількості різноманітних апаратно-технічних засобів, яке різниться своїми характеристиками, продуктивністю, апаратними платформами і базовими технологіями.

Сучасні великі розподілені системи, з урахуванням умов їх експлуатації, а також постійно виникаючих проблем їх функціонування висувають серйозні вимоги до забезпечення безпеки. По-перше, ці системи повинні «витримувати» радикальні зміни напрямків розвитку. По-друге, вони повинні бути досить гнучкими і допускати контроль своєї поведінки в складних умовах експлуатації. Приклади архітектури та основних можливостей систем управління інформаційною безпекою можна побачити на рис. 1.3 на прикладі існуючих систем [19, 20].

Рисунок 1.3 - Архітектура системи КУБ

Проведений аналіз основних положень систем з критичною кібернетичної структурою в роботах [21, 22] дозволяє використовувати основні поняття, пов'язані з формуванням ієрархічної структури критичної інфраструктури метасістеми держави:

Критична інфраструктура (КІ) - системи, мережі та / або окремі об'єкти, цілеспрямований або випадковий висновок з ладу яких може потенційно привести до непоправних наслідків стабільного розвитку економіки і політичних процесів в державі, соціального благополуччя і здоров'я населення.

Система з критичною кібернетичної інфраструктурою (СККІ) - сукупність взаємопов'язаних елементів, об'єднаних в єдине ціле, правильність функціонування та взаємодії яких значно впливає на кібернетичну безпеку держави протягом певного інтервалу часу [22].

Об'єкт з критичною кібернетичної інфраструктурою (ОККІ) - елемент СККІ, кібернетичне вплив на який призводить до зниження рівня його кібернетичного захисту від кіберзагроз [22].

На основі признакового підходу, запропонованого в роботі [11], пропонується ієрархічна структура критичної інфраструктури метасістеми держави на прикладі України, представлена на рис. 1.4. Відмінною особливістю запропонованого підходу є включення в ОККІ і елементів системи е-освіти (ІОС, КОС). Такий підхід дозволяє своєчасно розробити механізми забезпечення безпеки інформації, що циркулює в ІОС (КОС). Забезпечити необхідний рівень якості обслуговування користувачами ІОС (КОС) при подальшій інформатизації елементів системи.

Рисунок 1.4 - Ієрархічна структура критичної інфраструктури метасістеми держави



При цьому під метасистема критичною інфраструктури держави (МКІГ) розуміється система стратегічного масштабу, що представляє собою сукупність значної кількості різноманітних елементів, об'єднаних в рамках єдиної критичної кібернетичної архітектури в єдину систему. МКІГ володіє синергізмом і має загальне емерджентну властивість (призначення, функцію), що відрізняється від властивостей окремих елементів всієї сукупності [20].

Таким чином, на основі проведеного аналізу [19, 20] і запропонованої ієрархічної критичної інфраструктури метасістеми на прикладі України, подальшого розвитку послуг і функцій ІОС (КОС) на основі інформатизації послуг освіти та подальшого впровадження функцій віддаленого доступу, пропонується розглядати ІОС як систему з об'єктами СККІ.

1.3 Розробка корпоративної системи ХНЕУ

Корпоративна мережа ХНЕУ ім. С. Кузнеця в даний час об'єднує високошвидкісними каналами зв'язку всі структурні підрозділи університету. Всього більше 500 комп'ютерів, десятки серверів, мережеве офісне обладнання підключені до загальної мережі і мають вихід в Інтернет. Магістральної основою мережі кожного університетського корпусу (відповідно факультету або кафедри) служить структурована кабельна система, побудована відповідно до міжнародних стандартів (EIT / TIA 568, "Е" - додаток стандарту EIT / TIA 568) [18].

У мережі забезпечуються: підтримка сучасних мережевих технологій (100/1000 Base T / F), масштабованість, високий рівень надійності, зручність експлуатації. Канали між віддаленими будинками організовуються на основі послуг мереж передачі даних регіональних операторів зв'язку. Конструктор віртуальних мереж (VLAN), тунелювання (IP tunneling), віртуальних приватних мереж (VPN) на швидкостях 10 / 100Mb.

Всі роботи по монтажу та інсталяції комп'ютерних кабельних систем ХНЕУ ім. С. Кузнеця виконуються тільки професійними фахівцями на основі розроблених і затверджених загальних і окремих технічних проектів.

Потужна телекомунікаційна інфраструктура ХНЕУ ім. С. Кузнеця, розвинена організаційна інфраструктура інформатизації, високопрофесійні кадри, ефективна регіональна політика визначають центральну роль університету в створенні і розвитку регіональної науково-освітньої мережі Харківської області [19].

Побудова мережі засноване на наступних підходах: переважне підключення закладів освіти (УО) через існуючі транспортні мережі регіональних операторів зв'язку; створення точки обміну трафіком між усіма регіональними операторами; надання ОУ виходу в Інтернет [25].

Основні характеристики мережі:

-- загальна кількість точок підключення в локальних мережах - 560;

-- пропускна здатність зовнішнього Інтернет каналу від ХНЕУ ім. С. Кузнеця - 5 Гб:

-- зони бездротового Wi-Fi доступу до Інтернету - 15 (2756 користувачів за 2017 рік, з них 980 - за останній місяць);

-- кількість ліній модемного пулу - 18:

-- кількість користувачів модемного пулу - 460:

-- кількість освітніх установ, підключених до мережі ХНЕУ ім. С. Кузнеця і мають вихід в Інтернет - 150.

Структурна схема корпоративної мережі університету представлена на рис. 1.5.

Інформатизація є одним з пріоритетних напрямків розвитку ХНЕУ ім. С. Кузнеця.

Розвиток Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) управління в ХНЕУ ім. С. Кузнеця почалося в 2008 році [22].



Рисунок 1.5 - Корпоративна мережа університету

Впровадженням інформаційних технологій в університеті займаються кілька спеціалізованих підрозділів. Інформаційно-обчислювальний центр (ІОЦ) курирує забезпечення роботи корпоративної мережі, закупівлю і обслуговування апаратно-програмних засобів, розробку та супровід інтегрованої автоматизованої інформаційної системи управління (ІАІС), курирує розвиток і підтримку зовнішніх телекомунікацій, електронної пошти і WEB-порталу.

Відділ маркетингу та корпоративних комунікацій забезпечує процеси:

Побудова зовнішніх комунікацій - із ЗМІ, офіційними органами влади (public affairs), освітянською та науковою спільнотою, абітурієнтами та їх батьками, підприємствами (офіційні та неофіційні контакти) [20].

Побудова внутрішніх комунікацій - між підрозділами ХНЕУ ім. С. Кузнеця.

Організація та проведення соціально-психологічних та маркетингових досліджень ринку освітніх та наукових послуг.

Планування та реалізація рекламних та PR-кампаній університету [21].

Наповнення офіційного сайту.

Створення, зберігання еталону brand-book та контроль за його дотриманням.

Випуск (контроль за випуском) у світ усіх рекламних та PR-продуктів університету (візування).

Побудова корпоративної культури, підтримка певних її традицій та трансформація у разі необхідності.

Планування фінансових витрат на рекламні та PR-кампанії, контроль за їх використанням.

Ведення документообігу з контрагентами - підрядниками рекламних, PR-кампаній та заходів.

Відділ електронних засобів навчання забезпечує процеси:

-- забезпечення функціонування та розвиток технічної і програмної платформи сайту Персональних навчальних систем ХНЕУ ім. С. Кузнеця;

-- ведення реєстру електронних курсів, розміщених на сайті Персональних навчальних систем ХНЕУ ім. С. Кузнеця [19];

-- впровадження та здійснення сертифікації електронних курсів, розміщених на сайті Персональних навчальних систем ХНЕУ ім. С. Кузнеця;

-- забезпечення проведення онлайн опитувань професорсько-викладацького складу та студентів ХНЕУ ім. С. Кузнеця з напрямів діяльності Відділу [19];

-- підготовка та випуск навчальних електронних мультимедійних інтерактивних видань;

-- консультування професорсько-викладацького складу з питань підготовки навчальних електронних мультимедійних інтерактивних видань та електронних засобів навчання, здійснення допомоги авторам з підготовки їх рукописів та проектів;

-- редагування та вихідне тестування проектів електронних мультимедійних інтерактивних видань;

-- ведення та збереження архіву електронних мультимедійних видань та інших електронних засобів навчання;

-- забезпечення функціонування технічної і програмної платформи для створення, управління та надання доступу до онлайн-курсів ХНЕУ ім. С. Кузнеця;

-- формування методичного забезпечення щодо навчання професорсько-викладацького складу зі створення онлайн-курсів;

-- технічна підтримка процесу розробки навчальних онлайн-курсів;

-- розробка методичного забезпечення онлайн-курсів за існуючими та новими навчальними дисциплінами;

-- формування пропозицій та підготовка нормативно-інструктивних документів щодо впровадження технологій дистанційного та змішаного навчання.

В даний час в ХНЕУ ім. С. Кузнеця успішно працюють такі адміністративно-управлінські підсистеми, як:

-- внесення, обліку та зберігання наказів по основній діяльності (БД “Накази”);

-- формування штатного розкладу та обліку кадрів (БД “Відділ кадрів”);

-- облік і ведення контингенту студентів (БД “Контингент студентів”);

-- управління проведенням вступної кампанії та обліку контингенту абітурієнтів (БД “Абітурієнт”);

-- нарахування стипендії (“Стипендія”) на підставі даних наданих підсистемою “Контингент студентів”;

-- бухгалтерського обліку та фінансового планування, побудована на базі продуктів “1С-бухгалтерія” і “1С-основні засоби”, що дозволяє оперативно реагувати на зміни в законодавстві [20];

-- інші більш вузькі підсистеми, спеціалізовані за видами діяльності.

Таким чином, подальший розвиток Інтернет технологій, обчислювальної техніки дозволяє розширити функціональні можливості КНОС, забезпечив подальший розвиток е-систем не тільки в навчальному закладі окремо, но і на рівні МОН України в цілому.

Однак подальший розвиток вимагає створення додаткових підрозділів з відповідними функціями поширення функціоналу соціотехнічних систем з метою забезпечення виконання основних завдань навчального закладу.

На рис. 1.6 наведена структурна схема запропонованого перерозподілу функціональних обов'язків на кожному рівні СККІ з метою покращення роботи КНОС, створення умов забезпечення визначеного рівня якості надання послуг користувачам КНОС та інших е-ресурсів корпоративної мережі навчального закладу.

Рисунок 1.6 - Структурна схема розподілу функціоналу в КНОС в умовах розвитку е-систем МОН України

Для організації самооцінки якості науково-дослідної, науково-технічної та інноваційної діяльності ВНЗ в університеті запропонований веб-ресурс “Планувальник ХНЄУ ім. С. Кузнеця” (електронний доступ: http://nmr.hneu.edu.ua/) який розроблений на основі web-технології ASP.NET MVC 5, з використанням технології для роботи з базою даних Entity Framework 6 Code First. ASP.NET MVC пропонує швидку розробку та управління веб-додатками, дозволяє легко вирішувати рутинні завдання веб-програміста та має підтримку баз даних MS SQL.

Основною перевагою веб-ресурсу “Планувальник ХНЄУ ім. С. Кузнеця” є узгодженність БД додатку із LDAP [47], завдяки чому завжди можна отримати необхідні та актульні дані. А за допомогою реалізації обліку, а також збереження методичних та наукових робіт професорсько-викладацького складу до репозиторію DSpace [50], буде забезпечуватися прискорення підготовки та звітності, при перевірках методичних та наукових сладових кафедри.

Усі персональні дані захищені, завдяки шивруванню даних у БД додатку. У кожного викладача свій унікальний номер у базі даних, що згенеровані завдяки GUID технології.

Таким чином веб-ресурс “Планувальник ХНЄУ ім. С. Кузнеця” дозволить підвищити ефективність роботи та зменшити трудовитрати не тільки оцінки якості науково-дослідної, науково-технічної та інноваційної діяльності ВНЗ в університеті, але й звітності викладацького складу за всіма видами діяльності.

Веб-додаток “Планувальник ХНЄУ ім. С. Кузнеця” дозволить оптимізувати роботу, зменшити трудовитрати викладачів, та забезпечить вирішення різних задач за допомогою «без паперової» технології.

ASP.NET MVC Framework - фреймворк для створення веб-застосунків, який реалізує шаблон Model-view-controller [31]. Цей фреймворк доданий Microsoft в ASP.NET. Концепція шаблону MVC передбачає поділ додатка на три компоненти:

Контролер (controller) представляє клас, що забезпечує зв'язок між користувачем і системою, поданням і сховищем даних. Він отримує вводяться користувачем дані і обробляє їх. І в залежності від результатів обробки відправляє користувачеві певний висновок, наприклад, у вигляді подання.

Подання (view) - це власне візуальна частина або призначений для користувача інтерфейс програми. Як правило, html-сторінка, яку користувач бачить, зайшовши на сайт.

Модель (model) представляє клас, що описує логіку використовуваних даних. Загальну схему взаємодії цих компонентів представлено на рис. 1.7.



Рисунок 1.7 - Концепція шаблону MVC

У цій схемі модель є незалежним компонентом - будь-які зміни контролера або подання не зачіпають модель. Контролер і уявлення є відносно незалежними компонентами, і нерідко їх можна змінювати незалежно один від одного. Завдяки цьому реалізується концепція поділ відповідальності, в зв'язку з чим легше побудувати роботу над окремими компонентами. Крім того, внаслідок цього додаток має кращу тестованих. І якщо нам, припустимо, важлива візуальна частина або фронтенд, то ми можемо тестувати уявлення незалежно від контролера. Або ми можемо зосередитися на бекенда і тестувати контролер.

Для роботи з базою даних використана технологія Entity Framework [45], яка являє спеціальну об'єктно-орієнтовану технологію на базі фреймворка .NET [44] для роботи з даними.

Якщо традиційні засоби ADO.NET [44] дозволяють створювати підключення, команди та інші об'єкти для взаємодії з базами даних, то Entity Framework являє собою більш високий рівень абстракції, який дозволяє абстрагуватися від самої бази даних і працювати з даними незалежно від типу сховища. Якщо на фізичному рівні оперуємо таблицями, індексами, первинними і зовнішніми ключами, але на концептуальному рівні, який нам пропонує Entity Framework, ми вже працюємо з об'єктами.

Entity Framework передбачає три можливі способи взаємодії з базою даних:

Database first: Entity Framework створює набір класів, які відображають модель конкретної бази даних

Model first: спочатку розробник створює модель бази даних, по якій потім Entity Framework створює реальну базу даних на сервері.

Code first: розробник створює клас моделі даних, які будуть зберігатися в бд, а потім Entity Framework за цією моделлю генерує базу даних і її таблиці.

Проте, для розробки додатку «Планувальник ХНЄУ ім. С. Кузнеця» був використаний Code first, як спосіб взаємодії з базою даних.

Для створення користувальницького інтерфейсу, були використані наступні технології:

HTML - стандартна мова розмітки веб-сторінок в Інтернеті. Більшість веб-сторінок створюються за допомогою мови HTML. Документ HTML оброблюється браузером та відтворюється на екрані у звичному для людини вигляді [44].

Каскадні таблиці стилів (CSS) - спеціальна мова, що використовується для опису сторінок, написаних мовами розмітки даних. Найчастіше CSS використовують для візуальної презентації сторінок, написаних HTML [21].

JavaScript (JS) - Словник основних використовуваних термінів, у вигляді глосарію, наведений в табл. 1.1

1.4 Аналіз ІСУ ВНЗ як системи планування роботи професорсько-викладацького складу

Після огляду і аналізу предметної області було виявлено аналог, який призначений для планування роботи професорсько-викладацького складу - ІСУ ВНЗ.

Задля того, щоб позбутися від ручної праці (рутинних обчислень, великої кількості даних), а також потреби у оптимізації процесу розподілу навантаження викладачів, формування індивідуального плану тощо, вже розроблений wеb - сайт, який реалізує ці завдання [37].

Для веб-додатку ІСУ ВНЗ необхідно:

-- Дозволити виконання активних скриптів і виконання JаvаScrіpt.

-- Дозволити спливаючі вікна для даного сайту внісши його у виключення вашого браузера.

-- Включити стилі (css).

-- Включити cооkіе.

-- Підтримуються наступні браузери:

-- Іntеrnеt Еxplоrеr версія 7 і вище.

-- FіrеFоx версія 3 і вище.

-- Оpеrа версія 10 і вище.

-- Використовувані мови програмування:

-- Засіб візуальної розробки Dеlphі (Оbjеctіvе Pаscаl).

-- Засоби розробки wеb-додатків - PHP (SіlvеrStrіpе, Zеnd Frаmеwоrk), JаvаScrіpt (jquеrу).

-- Засоби контролю версій Gіt.

-- Засоби стеження за вадами mаntіs.

-- Деякі додаткові відомості:

-- Корпоративна БД MS SQL Sеrvеr.

У роботі використовуються також авторські розробки співробітників інформаційно-технічного центру.

-- Іntеrnеt Іnfоrmаtіоn Sеrvеr, Аpаchе [37].

Інтегрована система управління навчальним процесом є унікальною, тому що в її створенні брала участь команда професійних розробників, що працює в університеті на штатній основі, а також співробітники і викладачі, що мають багаторічний досвід роботи в державних і недержавних освітніх установах.

Система ІСУ ВНЗ покликана забезпечити всебічну комплексну підтримку управління освітнім процесом у ВНЗ. Реалізує наступні принципи: кроссфункціональное взаємодія підрозділів, стратегічне планірова [37].

Основні функції і можливості ІСУ ВНЗ:

Налагодження системи на особливості конкретного навчального закладу за рахунок формування ієрархічної моделі закладу із зазначенням основних структурних одиниць і їх підпорядкованості.

Охоплення всіх етапів процесу навчання, включаючи надходження, проходження поточного семестру, здача передбачених навчальним планом контрольних точок, перехід з курсу на курс, проходження підсумкової атестації та випуск.

Створення на їх основі індивідуальних планів для кожного обучаемого. Предоставленіе можливості одночасного навчання на різних спеціальностях і формах.

Рисунок 1.8 - Функції «ІСУ ВНЗ»

Планування навчального навантаження на рівні окремих структурних підрозділів (кафедри, факультети) і освітнього закладу в цілому. Облік і аналіз фактично виконаних робіт по забезпеченню навчального процесу.

Організація синхронної роботи всіх учасників навчального процесу за допомогою вбудованої системи контролю виконавської діяльності.

Функції системи «ІСУ ВНЗ» наведені на рис. 1.8 [37].

Архітектура системи «ІСУ ВНЗ» наведена на рис. 1.9 [37].

Рисунок 1.9 - Архітектура системи «ІСУ ВНЗ»

Після аналізу програмного продукту - аналогу, були виявлені недоліки та переваги, а також визначено основні задачі, які повинна вирішувати система, що розробляється, задля оптимізації планування роботи професорсько-викладацького складу.

У цьому розділі наведено характеристику корпоративної мережі ХНЕУ імені Семена Кузнеця, сформульовано цілі та завдання, представлено та описано організаційну структуру університету. Також у цьому розділі проведено аналіз предметної області.

Після аналізу програмного продукту - аналогу визначено основні задачі, які повинна вирішувати система, що розробляється, задля оптимізації планування роботи професорсько-викладацького складу.



РОЗДІЛ 2. ОПИС ПРОДУКТУ «ПЛАНУВАЛЬНИК НАВАНТАЖЕННЯ ВИКЛАДАЧІВ ХНЕУ ІМЕНІ СЕМЕНА КУЗНЕЦЯ»

2.1 Глосарій

Словник основних використовуваних термінів, у вигляді глосарію, наведений в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Глосарій

Термін	Опис терміну
1	2
1. Основні поняття та категорії предметної області та проекту
Планувальник	Система, що розроблена як особистий кабінет викладачів університету
Кафедра	Підрозділ вищого навчального закладу, що проводить навчально - виховну, методичну і наукову діяльність.
Індивідуальний план	Основний документ викладача, на підставі якого оцінюється його робота, подається щомісячний рапорт у бухгалтерію про нарахування зарплати, ведеться перевірка КРУ
Google Scholar	Вільна доступна пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін
Open Researcher and Contributor ID (ORCID)	Некомерційний проект, мета якого створення єдиного, міжнародного реєстру вчених ORCID
Науково - дослідна робота (НДР)	Важливий засіб підвищення якості підготовки спеціалістів, здатних творчо застосовувати у практичній діяльності новітні досягнення науково - технічного прогресу
2. Користувачі системи
Викладач модератор	Користувач, котрий має повний доступ до всіх функцій сайту
Викладач	Користувач, котрий має доступ майже до всіх функцій сайту, крім адміністративних
Голова методичного відділу	Користувач, котрий має доступ до методичної роботи
Голова наукового сектора	Користувач, котрий має доступ до наукової роботи
Голова навчальної частини	Користувач, котрий має повний доступ до всіх функцій сайту
3. Вхідні та вихідні документи
Довідники індивідуального плану	Вхідний документ. Довідники, в яких вказані години роботи викладачів
Відомості про викладачів	Вхідний документ. Інформація про дані викладачів
Файли публікацій	Вхідний документ. Файл публікації викладача
Плани розподілу годин	Вхідний документ. Плани із даними навантаження викладачів, для розподілення навантаження
Список кафедр	Вхідний документ. Список кафедр університету
Список груп	Вхідний документ. Список груп університету
Список факультетів	Вхідний документ. Список факультетів університету
Список предметів	Вхідний документ. Список предметів університету
Результати НДР студентів	Вхідний документ. Результати науково - дослідних робіт студентів
Публікації	Вихідний документ. Оформленні та завантажені до системи публікації викладачів
Звіт за кафедрою	Вихідний документ. Звіт за період по кафедрі
Звіт за півріччя	Вихідний документ. Звіт за півріччя по кафедрі
Індивідуальний план	Вихідний документ. Заповнений та сформований індивідуальний план
Розподілене навантаження	Вихідний документ. Сформоване та розподілене навантаження викладача

2.2 Опис предметної області «Планування навантаження викладачів кафедри»

Для опису предметної області використовується методологія функціонального моделювання IDEF0.

Рисунок 2.1 - Контекстна діаграма моделі бізнес - процесу

Основним процесом, що відбувається в предметній області, є «Формування індивідуального плану викладачів». Контекстна діаграма моделі бізнес - процесу наведена на рис. 2.1.

Діаграма першого рівня декомпозиції процесу «Робота планувальника ХНЄУ ім. С. Кузнеця» наведена на рис. 2.2. Декомпозиція роботи «Формування індивідуального плану викладачів» наведено на рис. 2.3.

Рисунок 2.2 - Декомпозиція контекстної діаграми

Рисунок 2.3 - Декомпозиція роботи «Формування індивідуального плану викладачів»



Під час аналізу предметної області було виявлено бізнес - процеси, які необхідно автоматизувати в системі, що розробляється.

2.3 Розроблення варіантів використання

Розроблення діаграми варіантів використання.

Згідно виділених функціональних блоків, які розглядаються у табл. 2.2 - 2.3, були написані варіанти використання - наведені на рис. 2.4.

Рисунок 2.4 - Діаграма варіантів використання «Планувальник ХНЄУ ім. С. Кузнеця»

Ролі системи.

Для роботи із додатком «Планувальник навантаження викладачів ХНЕУ ім. С. Кузнеця», у базі даних були створені наступні ролі із різними правами доступу до системи:

Викладач - користувач системи, котрий має доступ до наступних сторінок:

Головна сторінка - сторінка з інформацією про користувача;

Публікації - сторінка, де користувач може додавати, редагувати, та видаляти створені ним публікації. Також є можливість надрукувати список своїх публікацій.

Gооglе Schоlаr - посилання, на акаунт викладача на сайті «Академія Gооglе»

Оrcіd - посилання, на акаунт викладача на сайті «Оrcіd»

Індивідуальний план - включає в собі 7 посилань на наступні сторінки:

Навчальна робота - сторінка для роботи з розподілом часу (навантаження), що стосується навчальної роботи. Користувач може додавати, редагувати, та видаляти потрібні йому дані.

Методична робота - сторінка для роботи з розподілом часу (навантаження), що стосується наукової роботи. Користувач може переходити між табами, та додавати потрібне йому навантаження, а саме по натисненню кнопки підтвердити до таблиці додається новий запис. Таким самим чином працюють сторінки «Методична робота» та «Організаційна робота».

Зміни - сторінка для роботи з розподілом часу (навантаження), що стосується змін по роботі викладача. Користувач може додавати, редагувати, та видаляти потрібні йому дані.

Висновки - сторінка для роботи з розподілом часу (навантаження), що стосується висновків по роботі викладача. Користувач може додавати, редагувати, та видаляти потрібні йому дані.

Зауваження - сторінка для роботи з розподілом часу (навантаження), що стосується зауважень по роботі викладача.

Користувач може додавати, редагувати, та видаляти потрібні йому дані.

Викладач-модератор - користувач, повний доступ до всіх сторінок, а також звітів по кафедрі та за півріччя.

Начальник методичного відділу - користувач, що має повний доступ до сторінки методичної роботи.

Начальник навчальної частини - користувач, повний доступ до всіх звітів по кафедрі та за півріччя.

Начальник наукового сектора - користувач, повний доступ до редагування всіх даних, та доступ до звітів по кафедрі та за півріччя.

Специфікація варіантів використання.

Опис основних варіантів використання (ВВ) наведений у табл. 2.2 - 2.3.

Таблиця 2.2 Варіант використання «Вхід в систему»

Контекст використання	Авторизація в системі
Дійові особи	Викладач модератор, викладач, голова методичного відділу, голова наукового сектора, голова навчальної частини
Передумова	Користувач зареєстрований в системі
Тригер	Вхід на веб - сайт
Сценарій	1 - Введення логіну 2 - Введення паролю 3 - Натискання кнопки «Увійти»
Постумова	У випaдку уcпiшнoгo зaвершення зaпуcкaетьcя ПП тa кoриcтувaч oтримує дocтуп дo йoгo функцiй, в iншoму випaдку oтримує пoвiдoмлення прo некoректний лoгiн чи пaрoль i прoгрaмa зaвершує cвoю рoбoту

Таблиця 2.3 Варіант використання «Формування індивідуального плану викладачів»

Контекст використання	Заповнення довідників даними і формування індивідуального плану
Дійові особи	Викладач модератор, викладач, голова методичного відділу, голова наукового сектора, голова навчальної частини
Передумова	Працівник увійшов в систему
Тригер	Отримано розпорядження, щодо необхідності формування індивідуального плану
Сценарій	1 - Внесення даних до довідників 2 - Натискання кнопки «Зберегти» 3 - Натискання кнопки «Індивідуальний план викладача», для формування індивідуального плану
Постумова	У випaдку уcпiшнoгo зaвершення, інформація про індивідуальний план збережена в ІС; у випадку помилки стан системи залишається незмінним, програма відображає повідомлення, яке містить причину помилки

Розкадровка варіантів використання.

Розкадровка варіантів використання наведена відповідно розроблюваним модулям, а саме: модуль «Формування індивідуального плану викладачів» на рис. 2.5 - 2.8, «Нові користувачі» та «Редагування даних користувача» на рис. 2.9 - 2.10.

Рисунок 2.5 - Індивідуальний план. Навчальна робота

Рисунок 2.6 - Індивідуальний план. Методична робота



Рисунок 2.7 - Індивідуальний план. Наукова робота

Рисунок 2.8 - Індивідуальний план. Організаційна робота

Створення нових користувачів та редагування даних (рис. 2.9 - 2.10) підтверджується в декілька етапів, що дозволяє реалізувати додаткову систему валідації введених даних. корпоративний інтегрований база даний



Рисунок 2.9 - Реєстрація нового користувача

Рисунок 2.10 - Редагування даних користувачів

2.4 Специфікація функціональних та нефункціональних вимог

Таблиця 2.4 Специфікація функціональних вимог

Іденти - фікатор вимоги	Назва вимоги	Атрибути вимог
		Пріоритет	Складність	Контакт
1	2	3	4	5
UC - 1	Авторизація	обов'язкова	середня	Викладач модератор/Викладач/Голова методичного відділу/Голова наукового сектора/Голова навчальної частини
UC - 2	Розподіл навантаження	рекомендована	висока	Викладач модератор/Викладач/Г олова навчальної частини
UC - 3	Формування публікацій	рекомендована	висока	Викладач модератор/Викладач/Голова навчальної частини
UC - 4	Перегляд розкладу занять	не обов'язкова	низька	Викладач модератор/Викладач/Голова методичного відділу/Голова наукового сектора/Голова навчальної частини
UC - 5	Реєстрація нових користувачів	обов'язкова	середня	Викладач модератор/Голова навчальної частини
UC - 6	Редагування даних користувачів	обов'язкова	середня	Викладач модератор/Голова навчальної частини
UC - 7	Оформлення результатів НДР студентів	рекомендована	середня	Викладач модератор/Викладач/Голова навчальної частини
UC - 8	Формування звітності	рекомендована	середня	Викладач модератор/Викладач/Голова навчальної частини
UC - 9	Формування індивідуального пдану	рекомендована	висока	Викладач модератор/Викладач/Голова навчальної частини

Специфікація функціональних вимог наведена в табл. 2.4. Специфікація нефункціональних вимог наведена в табл. 2.5.



Таблиця 2.5 Специфікація нефункціональних вимог

Ідентифі - катор вимоги	Назва вимоги	Атрибути вимог
		Пріоритет	Контакт	Складність
1	2	3	4	5
Застосовність
SUPP - 01	Час завантаження системи - не більше 3 сек.	Обов'язкове	Коваленко Д. О.	Середня
SUPP - 02	Швидкість роботи мереже - вого обладнання - 100 Mbit/s	Рекомендоване	Коваленко Д. О.	Низька
SUPP - 03	Зручний і функціональний інтерфейс користувача	Обов'язкове	Коваленко Д. О.	Середня
SUPP - 04	Легкість обслуговування си - стеми	Обов'язкове	Коваленко Д. О.	Висока
SUPP - 05	Відгук серверу не більше 10 сек.	Рекомендоване	Коваленко Д. О.	Середня
Надійність
SUPP - 06	Не велика кількість збоїв у роботі системи	Обов'язкове	Коваленко Д. О.	Висока
SUPP - 07	Стійкість до збоїв, можли - вість продовжувати роботу з системою у випадку збою	Рекомендоване	Коваленко Д. О.	Висока
Робочі характеристики
SUPP - 08	Можливість одночасного об - слуговування великої кілько - сті запитів	Рекомендоване	Коваленко Д. О.	Низька
SUPP - 09	Час обробки запиту на пошук даних - не більше 3 сек.	Обов'язкове	Коваленко Д. О.	Висока
Експлуатаційна придатність
SUPP - 10	Дотримання стандартів W3C при проектуванні системи	Рекомендоване	Коваленко Д. О.	Середня
Проектні обмеження
SUPP - 11	Технологія проектування ASP	Обов'язкове	Коваленко Д. О.	Середня
Вимоги до призначеної для користувача документації і до системи допомоги
SUPP - 13	Вивід повідомлень з попередженням про помилку	Рекомендоване	Коваленко Д. О.	Середня
Інтерфейси
Інтерфейси користувача
SUPP - 16	Єдине оформлення усіх сто - рінок системи	Обов'язкове	Коваленко Д. О.	Середня
Апаратні інтерфейси
SUPP - 18	128 Мбайт ОЗП і вище	Обов'язкове	Коваленко Д. О.	Низька
SUPP - 19	1 Гбайт вільного дискового простору	Обов'язкове	Коваленко Д. О.	Низька
SUPP - 20	Процесор 800 МГц, або вище	Обов'язкове	Коваленко Д. О.	Низька
Програмні інтерфейси
SUPP - 22	Наявність усіх компонентів для нормальної роботи з Internet	Обов'язкове	Коваленко Д. О.	Середня
Комунікаційні інтерфейси
SUPP - 23	Наявність постійного високо - швидкісного підключення до Internet	Обов'язкове	Коваленко Д. О.	Середня
Вимоги до ліцензування
SUPP - 24	Використання одної ліцензії на одне робоче місце	Обов'язкове	Коваленко Д. О.	Середня
Застереження щодо питань, пов'язаних з авторськими правами
SUPP - 29	Авторські права захищені законом	Обов'язкове	Коваленко Д. О.	Середня

2.5 Логічна постановка задачі

При реалізації розроблюваного додатку всі функції були розподілені на два модулі.

Модуль перший:

-- авторизація користувача;

-- створення та редагування профілю викладача;

-- інтеграція з розкладом університету.

-- Модуль другий:

-- редагування даних викладачів;

-- формування індивідуального плану;

-- розподілення навантаження;

-- формування звітності (індивідуальний план викладача, звіт за кафедрою, звіт за півріччя);

-- створення публікацій;

-- формування результатів НДР студентів.

Розроблюваний сайт викладений в мережу Інтернет за назвою «Планувальник ХНЕУ ім. С.Кузнеця». Для переходу на сайт можна використати наступне посилання: nmr.hneu.edu.ua. На головній сторінці сайту [39], на якій відображається логотип університету, головне меню сайту, новини щодо оновлення сайту й контактна інформація.

Поки користувач не увійшов в систему, йому буде доступна тільки сторінка авторизації.

Після входу в систему, користувач попаде до власного профілю, де може переглянути інформацію викладача. Також, у головному меню буде доступне посилання до розкладу університету. Окрім цього, у головному меню будуть доступні наступні пункти: «головна», «нові користувачі», «користувачі», «публікації», «результати НДР студентів», «звіт за півріччя», «звіт за кафедрою», «індивідуальний план викладача», «розподілення навантаження», «навантаження на викладача», «файл навантаження» та «індивідуальний план».

Перейшовши на сторінку «головна», користувач зможе побачити власну інформацію (ПІБ, посада, кафедра тощо). Також, на цій сторінці, користувач зможе натиснути кнопку «редагувати», після чого матиме можливість редагувати власні дані.

Перейшовши на сторінку «нові користувачі», викладач модератор має можливість додати нового користувача до системи.

Перейшовши на сторінку «користувачі», викладач модератор має можливість переглянути всіх користувачів системи, редагувати їх дані та деактивувати, при необхідності.

Перейшовши на сторінку «публікації», викладач має можливість додати нову публікацію та переглянути список власних, вже розміщених публікацій.

Перейшовши на сторінку «результати НДР студентів», викладач має можливість додати нову НДР студента та переглянути список власних, вже розміщених НДР.

Перейшовши на сторінку «звіт за півріччя», викладач має можливість сформувати звіт за півріччя.

Перейшовши на сторінку «звіт за кафедрою», викладач має можливість сформувати звіт за кафедрою.

Перейшовши на сторінку «розподіл навантаження», викладач модератор має можливість розподілити навантаження по кафедрі.

Перейшовши на сторінку «навантаження на викладача», викладач модератор має можливість розподілити навантаження на викладача.

Перейшовши на сторінку «файл навантаження», викладач модератор має можливість завантажити файл навантаження для того, щоб розподілити навантаження на викладача.

Натиснувши на випадаючий список у меню «індивідуальний план», викладач має можливість формувати індивідуальний план по наступним вкладкам: «навчальна робота», «методична робота», «наукова робота», «організаційна робота», «зміни», «висновки» та «зауваження».

2.6 Проектування структури бази даних

Першим етапом створення бази даних є її проектування, що складається з послідовних кроків, що приводять до переходу від неформального словесного опису структури предметної області до формалізованого опису її об'єктів, тобто у схему внутрішньої моделі даних. Вихідним результатом проектування є структура бази даних та зв'язки між сутностями [38].

Перед початком планування, необхідно визначити предметну область, проаналізувати її вхідні/вихідні данні та виділити основні об'єкти даної області та задати індивідуальні атрибути, такі як, тип даних та обмеження [38].

Концептуальне інфологічне проектування.

Інфологічний рівень являє собою інформаційно - логічну модель (ІЛМ) предметної області, в якій виключена надмірність даних і відображені інформаційні особливості об'єкту управління, без урахування особливостей і специфіки конкретної СКБД [37].

Концептуальна модель відбиває логічну природу представлених даних, представлення про дані з погляду основних користувачів. Тому у концептуальній моделі основна увага приділяється тому, що представлене у БД, а не тому, як воно представлене.

Інфологічна модель складається з набору атрибутів, що аналізуються та групуються для подальшого зберігання в БД [38].

Об'єкти, виділені на фазі проектування, необхідно оформити в таблиці, що будуть зберігатись в даній БД та визначити зв'язки між ними. Для кожного поля існують деякі характеристики, що називаються атрибутами. Проектування структури бази даних, а саме словник даних по предметній області, наведено в табл. 2.6. Інформація розписана для кожної таблиці окремо, для того, щоб покращити сприйняття інформації.

Реляційна схема даних, яка була розроблена, не вимагає подальшої нормалізації. Також, було враховано цілісність даних, тобто стійкість збережених даних до руйнування й знищення, що викликаються системними помилками й помилковими діями користувачів системи.

Словник даних.

Таблиця 2.6 Словник даних

№ п/п	Найменування Елемента	Тип і довжина	Призначення елемента
1	2	3	4
Таблиця «ApplicationUser»
	Id	varchar(MAX)	Унікальний ідентифікатор користувача
	FirstName	varchar(MAX)	Прізвище користувача
	LastName	varchar(MAX)	Ім'я викладача
	ThirdName	varchar(MAX)	По - батькові викладача
	Position	varchar(40)	Посада
	Degree	varchar(40)	Звання
	AcademicTitle	varchar(40)	Вчена ступінь
	ScholarLink	varchar(MAX)	Профiль у Google Scholar
	OrcidLink	varchar(MAX)	Профiль у Orcid
	Email	varchar(40)	Унікальний ідентифікатор користувача в системі - поштова адреса
	Password	varchar(40)	Зашифрований пароль користувача системи
	Role	varchar(MAX)	Роль користувача в системі
	ProfilePicture	varchar(240)	Шлях до зображення користувача
Таблиця «IndivPlanFieldsValues»
	Id	varchar(MAX)	Унікальний ідентифікатор таблиць значень індивідуального плану
	SchemaName	varchar(MAX)	Програмна назва роботи індивідуального плану
	Result	varchar(MAX)	Кількість годин, затрачених на роботу
	ApplicationUserId	varchar(20)	Унікальний ідентифікатор користувача
Таблиця «IndPlanTypes»
	Id	varchar(MAX)	Унікальний ідентифікатор розділу
	Name	varchar(40)	Назва розділу індивідуального плану
Таблиця «IndivPlanFields»
	Id	varchar(MAX)	Унікальний ідентифікатор роботи
	DisplayName	varchar(MAX)	Назва роботи індивідуального плану
	SchemaName	varchar(MAX)	Програмна назва роботи індивідуального плану

Подобные документы

• Розробка алгоритмічного та програмного забезпечення системи оперативного планування

  Опис підрозділу гнучких виробничих систем (ГВС) як об‘єкта управління. Проектування алгоритмічного забезпечення системи оперативного управління. Складання розкладу роботи технологічного обладнання. Розробка програмного забезпечення підсистем СОУ ГВС.
  
  курсовая работа [2,0 M], добавлен 11.07.2012
  

• Автоматизована система управління навчальним закладом

  Розроблення ефективної інформаційно-аналітичної системи управління вищим навчальним закладом. Структура бази даних університету ПолтНТУ імені Юрія Кондратюка. Форма діалогового створення різних запитів. Користувацький інтерфейс, операції і проводки.
  
  курсовая работа [70,1 K], добавлен 28.08.2014
  

• Система управління базою даних (підсистема "Бібліотека") в середовищі Access

  Розробка схеми бази даних бібліотеки для отримання довідки про книги та читачів, програмного забезпечення системи управління БД. Розгляд функціональних підсистем та побудова інтерфейсу. Проведення тестування програми, та виділення переваг та недоліків.
  
  курсовая работа [432,1 K], добавлен 24.01.2011
  

• Інформаційне обслуговування та технічне забезпечення процесу документації управління навчальним закладом

  Програмне забезпечення та шляхи автоматизації інформаційної системи управління школи. Побудова імітаційної моделі управлінських процесів за допомогою ППЗ MS Project. Розробка бази даних "Школа". Дослідження автоматизованого робочого місця секретаря.
  
  курсовая работа [210,9 K], добавлен 10.11.2012
  

• Системи управління базами даних

  Поняття бази даних та основне призначення системи управління. Access як справжня реляційна модель баз даних. Можливості DDE і OLE. Модулі: Visual Basic for Applications програмування баз даних. Система управління базами даних Microsoft SQL Server 2000.
  
  реферат [41,2 K], добавлен 17.04.2010
  

• Розробка апаратно-програмного забезпечення системи управління транспортними платформами в Simatic Step-7

  Розробка програмного забезпечення для управління транспортними платформами на базі програмованого логічного контролера S7-300 в Simatic STEP-7. Аналіз програмного забезпечення, розрахунок показників його надійності. Опис алгоритму функціонування системи.
  
  дипломная работа [2,1 M], добавлен 17.05.2012
  

• База даних "Кафедра" в Access з меню MDI

  Узагальнена структурна схема інформаційної системи та алгоритми її роботи. Проект бази даних. Інфологічне проектування і дослідження предметної області. Розробка інфологічної моделі предметної області. Розробка композиційної, логічної системи бази даних.
  
  курсовая работа [861,7 K], добавлен 21.02.2010
  

• Розробка автоматизованої інформаційної системи "Залізничний вокзал"

  Роль бази даних, призначеної для каталогізації рейсів, рухомого складу, персоналу та пасажирів, в полегшенні роботи залізничного вокзалу. Проектування структури даних. Розробка запитів для рішення задач, комплексної програми. Опис математичної моделі.
  
  курсовая работа [4,8 M], добавлен 27.12.2013
  

• Програмне забезпечення для управління продажем та орендою нерухомості

  Створення програмного забезпечення для управління продажем та орендою нерухомості. Аналіз роботи підприємства з продажу нерухомості; проектування системи взаємодії клієнта з продавцем; визначення вимог до програмного комплексу, який необхідно розробити.
  
  курсовая работа [3,1 M], добавлен 08.07.2012
  

• Розробка програмного забезпечення для косметичного салону

  Етапи розробки проекту. Вимоги до апаратного і програмного забезпечення, до користувача. Специфікація та структура даних, які мають бути розміщеними в системі. Вигляд інтерфейсу системи програмного забезпечення. Розробка бази даних косметичного салону.
  
  дипломная работа [1,8 M], добавлен 21.02.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам