Створення інформаційного ресурсу "Українська бібліографія в особах": структура інформаційної моделі

Обґрунтування необхідності формування національних бібліографічних ресурсів як складника інформаційного простору української культури. Здійснення огляду джерел та найважливіших електронних бібліографічних ресурсів. Концепція бібліографічного ресурсу.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.12.2017
Размер файла 42,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Створення інформаційного ресурсу "Українська бібліографія в особах": структура інформаційної моделі

Наталія Стронська,

пошукувач НБУВ

Анотації

У статті обґрунтовується необхідність формування національних бібліографічних ресурсів як складника інформаційного простору українскої культури, здійснено огляд джерел та найважливіших електронних бібліографічних ресурсів бібліотек, подано загальну концепцію побудови відкритого інтегрованого електронного біобібліографічного ресурсу "Українська бібліографія в особах".

Ключові слова: українське бібліографознавство, біобібліографічні електронні ресурси, структура біобібліографічної моделі.

Nataliia Stronska,

external Ph. D. student, VNLU

CREATING OF INFORMATION RESOURCE "UKRAINIAN BIBLIOGRAPHY IN PERSONALIES": THE STRUCTURE OF THE INFORMATION MODEL

In the article we emphasize the necessity of the formation of the national bibliography resources as part of the informational space of Ukrainian culture, we provide an overview of sources and principal libraries' electronic bibliographic resources, reveal the state of methodical support of their creation, display significant prospects for further research of Ukrainian electronic resources of Bibliographers Studies and the necessity of detailed analysis of informational content of referential Internet resources and sites, the necessity of identification and digitizing of retrospective sources of Ukrainian Bibliographers Studies, the development of an open integrate electronic bio-bibliographic resource "Ukrainian Bibliographe on Names". We have shown that there has been gathered an experience of methodic bases of metadata formation, provide new conceptual basis of the resource formation has been developed.

Keywords: Ukrainian bibliographers studies, biobibliographers electronic resources, bibliographers studies sources, the model of structure conception.

Наталия Стронская,

соискатель, НБУВ

СОЗДАНИЕ ИНФОРМАЦИОННОГО РЕСУРСА "УКРАИНСКАЯ БИБЛИОГРАФИЯ В ЛИЦАХ": СТРУКТУРА ИНФОРМАЦИОННОЙ МОДЕЛИ

В статье обосновывается необходимость формирования национальных библиографических ресурсов, как части информационного пространства украинской культуры, сделан обзор источников и важнейших электронных библиографических ресурсов библиотек, представлена общая концепция построения открытого интегрированного электронного биобиблиографического ресурса "Украинская библиография в лицах".

Ключевые слова: украинское библиографоведение, биобиблиографические электронные ресурсы, структура биобиблиографической модели.

Розвиток українського суспільства, орієнтація на національну культуру як важливу духовну складову світогляду наших громадян є одним з актуальних завдань сьогодення. Створення нового гуманітарного інформаційного простору великою мірою залежить від достовірних бібліографічних джерел, в яких актуалізовані інтелектуальні ресурси, що виступають своєрідним генетичним кодом нації, портретним зрізом національної минувшини і, водночас, надійним підгрунттям розвитку наукового знання з української історії.

Інтенсивний розвиток українського бібліографознавства за роки незалежності дав змогу заповнити лакуни в історії національного друку. З'явилося багато наукових праць, присвячених українським бібліографам ХІХ-ХХ ст.; це, зокрема, монографічні дослідження, дисертаційні роботи; створено біобібліографічні покажчики, присвячені як історії української бібліографії, так і окремим ученим та культурним діячам; опубліковано велику кількість статей, розвідок про доробок окремих видатних бібліографів та діячів бібліотечної справи періоду 20-30-х рр. Йдеться про публікації Л.А. Дубровіної, С.І. Зворського, Т.І. Ківшар, Г.І. Ковальчук, С.М. Косяк, Н.М. Кушнаренко, Л.О. Матвійчук, В.В. Матусевич, Т.В. Новальської, О.Ю. Ноткіної, О.С. Онищенка, Г.І. Погребняк, В.І. Попика, О.П. Степченко, Т О. Сосновської, Н.В. Стрішенець, І.В. Тимошенко, Д.В. Устиновського, Л.П. Одинокої, Т.І. Шовкопляс, С. Шоломової, У.П. Яворської, В.О. Ярошик, О.М. Яценка та ін. бібліографічний інформаційний електронний

Останнім часом дедалі частіше з'являються фундаментальні бібліографічні довідники. Так, на сайті Національної парламентської бібліотеки України, у розділі "Біобібліографічні посібники", розміщено електронну версію тритомного довідкового видання "Українські бібліографи. Біографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія", вип. 1-3 (К., 2008), підготовленого колективом авторів-укладачів: Р.С. Жданова, Н. І. Абдуллаєва, В.О. Кононенко, за участю Л.Ю. Коцирій, І. О. Негрейчук та ін. Цей довідник репрезентує понад 360 біографій українських бібліографів - теоретиків і практиків, представників інших професій, які зробили вагомий внесок у бібліографічну справу.

Видання побудоване за енциклопедичним принципом. Воно містить стислі біографічні відомості: прізвище, ім'я та по батькові, дати життя, місце народження та смерті за колишнім і сучасним адміністративним поділом, навчальний заклад, в якому діяч здобув освіту та фах, дані про творчий і життєвий шлях, основні напрями бібліографічної діяльності, вчені звання, урядові нагороди тощо. Крім того, у хронологічному порядку подано перелік праць бібліографів (представлений якнайповніше), а також персоналію - праці про бібліографів.

Значний інтерес становить серія науково-допоміжних бібліографічних покажчиків "Бібліографознавство України", електронна версія яких також доступна на сайті НПБУ [1]. Із зарубіжних видань слід назвати відому працю Є. Ю. Пеленського "Бібліографія української бібліографії" [2].

Розпорошеність змістової бібліографічної інформації по різних наукових дослідженнях не сприяє створенню цілісної картини бібліографічного доробку українських бібліографознавців. Тому за ініціативою наукових бібліотек та гуманітарних інститутів сьогодні розпочалося створення електронних бібліографічних ресурсів, які активно поповнюються. Однак, цей процес значною мірою є некоординованим [3]. Отож формування інтегрованого національного біографічного ресурсу, складниками якого мають стати галузеві біобібліографічні довідники та інші біографічні джерела, є актуальним як для науки, так і соціокультурного розвитку України. Мета статті - проаналізувати сучасний стан створення таких ресурсів та оцінити вже існуючий доробок.

До сьогодні тема формування інтегрованого національного біографічного ресурсу в конкретній постановці питання не висвітлювалася в спеціальних бібліографічних виданнях, за винятком праць О.М. Станкевич, присвячених завданням формування електронних ресурсів українського книгознавства ХІХ - першої половини ХХ ст. [4]. Дослідниця проаналізувала стан національної книжкової справи України за даний період, розкритий у працях Н. Шалашної, Н. Малиновської, Л. Головатої, Г Гальчука, Т Романюка, Л. Кужель, М. Тимошика, провела контент-моніторинг українського бібліотечного веб-сегмента Інтернету з питань інформаційних ресурсів стосовно історії вітчизняного книгознавства на підставі веб-сайтів бібліотек загальнодержавного значення, обласних універсальних наукових бібліотек, наукових бібліотек національних і державних університетів. Нею були також охарактеризовані основні складові елементів автоматизованої інформаційно-документної системи з історії вітчизняного книгознавства ХІХ - першої половини ХХ ст.

О. Станкевич, відштовхуючись від широкого розуміння поняття "книгознавство", запропонувала методику побудови своєрідного енциклопедичного сайта, де б знайшли відображення загальне книгознавство, видавнича справа та редагування, бібліографознавство, бібліотекознавство, діяльність книгознавчих і бібліографічних інституцій, у т. ч. бібліотек, видавництв, книгарень, книготорговельних спілок, а також фахові видання, персоналії книгознавців, бібліографічне забезпечення, веб-бібліографія та інші мережеві інформаційні ресурси відповідно до тематики розділу. На сайті, на її думку, можуть представлятися не лише різні бібліографічні ресурси, а й цифрові копії найважливіших праць та науково-довідкових ресурсів. О. Станкевич, викладаючи лише загальне бачення книгознавчого сайта, першою серед дослідників порушила питання про необхідність створення такого ресурсу, провела початковий моніторинг стану книгознавчих ресурсів (станом на 2008 р.) [5]. Але, на жаль, ця робота не була продовжена.

Сьогодні ми спостерігаємо досить динамічні поповнення та розвиток мережевих електронних ресурсів у галузі бібліографознавства, які могли б покласти початок створенню інтегрованого ресурсу "Українська бібліографія в особах". Однак, створення останнього передбачає обов'язковий етап концептуального проектування, котрий вимагає зв'язування інформаційних потреб користувачів та представлення їх у вигляді сконструйованої концептуальної моделі даних, покликаної відображати об'єктивні елементи біобібліографічної предметної області та переводити в елементи абстрактної моделі. Побудова концептуальної моделі (або концептуальної схеми даних) спирається на професійно структурований опис предметної області. На думку фахівців, концептуальне або інфологічне проектування - це процес створення моделі інформації, який не залежить від будь-яких фізичних аспектів її представлення та має своїм результатом одержання семантичних моделей, що відбивають інформаційний зміст конкретної предметної галузі. Ця модель абсолютно не залежить від логічних та фізичних подробиць реалізації проекту. На даному етапі відбувається сприйняття реальної дійсності, абстрагування, вивчення й опис предметної області. Завдяки цьому визначаються об'єкти, властивості і зв'язки об'єктів, які мають відбиватися при проектуванні [6].

Традиційні біобліографічні посібники, як правило, мають таку структуру: передмова; біографічний нарис; основні дати життя та діяльності; література про особу; список праць діяча; допоміжні покажчики [7]. Уявити створення об'єктивного біобібіографічного ресурсу українських учених, які працювали в галузі вітчизняної бібліографії, що складається з взаємопов'язаних компонентів біографії вченого та його бібліографії, без повноцінної науково-бібліографічної реконструкції його праць практично неможливо. Водночас, поява нових електронних технологій бібліографії висуває додаткові вимоги до опису таких ресурсів.

На нашу думку, у біобібліографічних персональних покажчиках для представлення інформації про українських бібліографів в електронному довіднику найбільш доцільним буде подання інформації про бібліографічні твори (електронні версії цих творів); про джерела стосовно життя і творчості особи (архівні особові справи, фотодокументи, біографічні та бібліографічні словники; бібліотечні та загальні енциклопедії; бібліотекознавчі бібліографічні та біобібліографічні покажчики; каталоги та бази даних бібліотек; інтернет-ресурси, що не мають аналогів у друкованому вигляді).

Сучасні бібліографознавці наголошують на трансформації бібліографічної сфери знання наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. Зокрема, розширилась її об'єктна сфера. Вона ввібрала весь комплекс джерел знання (фільмографія, медіаграфія, ізографія, вебліографія тощо). Змінилася технологія підготовки бібліографічної продукції: фахівці перейшли від кустарщини до системного створення баз даних за допомогою інформаційних технологій; підвищилась якість бібліографічної продукції, швидкість її генерування та розповсюдження. Однак, основна місія бібліографії залишилася незмінною - забезпечення інтелектуального доступу до джерел знання (ноосфери) [8].

Під електронною бібліографією розуміється бібліографія, яка функціонує в електронному середовищі. Слід зазначити, що останнє надає бібліографії низку суттєвих переваг - дає змогу не лише готувати електронні аналоги традиційної бібліографічної продукції, а й створювати принципово нові бібліографічні джерела з широкими можливостями поповнення та оптимізації, віддаленого доступу, багатоаспектного пошуку та оперативного оновлення [9].

Серед джерел електронної бібліографії у контексті нашого дослідження слід виокремити он- лайнові форми: бібліотечні веб-сайти; електронні каталоги бібліотек; електронні бібліографічні покажчики; інтернет-навігатори (вебліографія).

Дослідники, аналізуючи сучасні процеси бібліографування, підкреслюють роль електронних інформаційно-бібліографічних ресурсів у соціальних комунікаціях, які покликані забезпечувати процеси повноцінного розвитку науки й освіти в Україні. Інформаційний обмін в умовах інтернет-середовища трансформується в інформаційно-електронний обмін. У цьому контексті важливим для України є формування національних бібліографічних веб-ресурсів, створення на їх основі інтегрованої системи національної бібліографії. Кінцевою метою такої системи є формування онлайнового інтегрованого ресурсу з сучасним пошуковим апаратом, який надасть користувачам у всьому світі доступ до інформаційних джерел національної бібліографії України у "єдиному вікні" [10].

Для створення біографічного інформаційного ресурсу українських бібліографів принципово важливими є теоретичні праці В. І. Попика та висунута співробітниками Інституту біографічних досліджень НБУВ ідея створення інтегрованого електронного інформаційного ресурсу "Український національний біографічний архів" [11; 12].

"Український національний біографічний архів" (УНБА) створюється не лише для України і українського зарубіжжя, а й для презентації України у світі. Він має крізь призму життєписів діячів минулого широко висвітлювати історію тих спільнот України, які нині є її етнічними меншинами; історичні й культурні зв'язки України з іншими народами і державами; внесок українців у економічний, політичний і культурний розвиток свого народу; персоналії іноземних діячів науки і культури, політиків, які мають вагомі здобутки у вивченні України, популяризації її історії та культури у світі, у налагодженні співпраці світової спільноти з Україною. Він мислиться і як невід'ємна складова інформаційно-біографічних ресурсів слов'янського світу, всього європейського континенту. Новаторство "Українського національного біографічного архіву" полягає у тому, що він має поєднувати у собі довідковий ресурс історико- біографічної інформації, спеціалізовану електронну бібліотеку наукових праць, біографічних публікацій та документів, іконографічну базу [13].

На сьогодні електронний комплекс УНБА складається з трьох самостійних, але функціонально взаємопов'язаних баз: "Персоналії", "Джерела", "Іконографія". Основними змістовими складниками інформаційного ресурсу є:

• Сторінки-персоналії.

• Розширена бібліографія.

• Повнотекстові публікації.

• Іконографія.

• Аудіо- та відеоматеріали.

• Посилання на зовнішні електронні ресурси [11, с. 388-393].

Проведений нами аналіз сучасних біобібліографічних онлайнових ресурсів і баз даних [14] показав, що у концептуальній схемі електронного біографічного довідника важливо передбачити представлення таких основних взаємопов'язаних блоків: біографічна інформація, електронна бібліотека, мультимедійні ресурси. Електронна бібліотека повинна акумулювати електронну бібліографічну інформацію, повнотекстові біографічні інформаційні джерела та бібліографічні твори українських фахівців. Мультимедійний блок має наповнюватися меморіальними електронними інформаційними ресурсами - образотворчими та відеоматеріалами, присвяченими іконографічній інформації та вшануванню пам'яті особи. Якщо ресурс концептуально передбачає не лише розміщення довідкової біографічної інформації, а й можливість історичного дослідження становлення української бібліографії, то важливим його складником має бути також понятійний апарат українського бібліографознавства, тобто, має бути передбачений тезаурус зі стислою дефініцією основних понять та об'єктів.

Кожен із цих блоків ґрунтується на своїх принципах розвитку та структурування матеріалів. І тут потрібні додаткові дослідження. За своїм інформаційним характером ресурс, що створюватиметься, буде, по суті, електронним архівом українських бібліографів, тому в основу його побудови доцільно покласти принцип персонального (особового) групування документів, тобто біографічна та інша документна інформація повинна концентруватися навколо визначеної особи (рисунок).

Структурна модель інформаційного ресурсу "Українська бібліографія в особах"

Головною особливістю запропонованої структурної моделі, на відміну від стандартних електронних бібліотек, є те, що центральним записом інформаційного ресурсу виступатиме біографічний запис. З його структурними елементами будуть пов'язані інші типи записів системи. Отже, центральний блок репрезентуватиме "Біографічна інформація", основну групу документів складатиме "Електронна бібліотека" ("Інформаційні джерела" та "Бібліографічні твори"), додаткова довідкова та допоміжна інформація буде представлена блоками "Тезаурус" і "Мультимедійні ресурси".

Всі блоки інтегрованого інформаційного ресурсу повинні взаємопов'язуватися змістовими гіпер-посиланнями, що дасть змогу органічно переходити від одного об'єкта до іншого, досліджувати взаємозв'язки понять та об'єктів. Представлена модель інформаційного ресурсу акумулює у собі документні об'єкти різної природи, які можуть бути віднесені до історико-культурних бібліотечних, архівних та музейних об'єктів.

Під час укладання електронного варіанта біобіліографічного довідника особливу увагу слід приділити стандартам бібліографування: опису документів (у т. ч. електронних джерел) та форматам бібліографічних записів. Сумісність стандартів опису бібліографічних ресурсів з бібліотечними, архівними та музейними стандартами уможливить запозичення готових записів з електронних каталогів, взаємоузгодження пошукового апарата біографічного довідника та бібліографічних ресурсів національних бібліотек, архівів, музеїв.

Сучасна наука, сучасні інформаційні технології вимагають переходу методології та засобів репрезентації біобібліографічних джерел на якісно новий рівень. Завдання зі створення національного українського біобібліографічного ресурсу та біографічного словника може бути вирішене лише шляхом формування електронного інформаційного ресурсу, інтеграції національних біографічних ресурсів у частині створення електронного інформаційного комплексу "Українська бібліографія в особах", чому значною мірою сприяє наявність бібліографічних електронних ресурсів та інформаційних джерел Інтернету - електронної бібліографії.

У запропонованій інфологічній моделі, на відміну від стандартних електронних бібліотек, центральним записом інформаційного ресурсу пропонується зробити біографічний запис, зі структурними елементами якого мають пов'язуватися інші типи записів системи. Центральний блок представлятиме "Біографічна інформація", основну групу документів становитиме "Електронна бібліотека" ("Інформаційні джерела" та "Бібліографічні твори"), а додаткову довідкову та допоміжну інформацію забезпечуватимуть блоки "Тезаурус" і "Мультимедійні ресурси".

Список використаних джерел

1. Українські бібліографи. Біографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія / ДЗ "НПБУ" ; авт.-уклад. : Р С. Жданова, Н. І. Абдуллаєва, В.О. Кононенко; наук. ред. В.О. Кононенко, Н.Я. Зайченко; відп. ред. Т І. Вилегжаніна. - К., 2008. - 232 с. ; Національна парламентська бібліотека України [сайт]. - Режим доступу: http://www.nplu.org/ ; Бібліографічні посібники [Електронний ресурс] // Національна парламентська бібліотека України. - Режим доступу: http://www.nplu.brg/artide.php?id=41.

2. Пеленський Є. Ю. Бібліографія української бібліографії; UCRAINICA в західно-європейських мовах: вибрана бібліографія / упор. Є. Пеленський. - Едмонтон: Вид- во Канадського Інстититу українських студій, 1990. - 18 с.

3. Станкевич О. Українське книгознавство у мережевих ресурсах вітчизняного бібліотечного веб-сегмента Інтернету / О. Станкевич // Бібл. вісн. 2010 - № 1 - С. 14-21 ; Станкевич О. Українське книгознавство XIX - першої половини XX ст. : план формування електронних ресурсів / О. Станкевич // Вісник Львівського університету. Сер. : Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології . - 2010. - Вип. 5. - С. 258-265; Станкевич О. Мережевий науково-інформаційний проект "Українське книгознавство XIX - першої половини XX ст." : методика створення [Електронний ресурс] / Олена Станкевич // Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. - 2008. - № 1. - С. 286-306.

4. Дейт К.Дж. Введение в системы баз данных / К. Дж. Дейт. - Пер. с англ. - М. : Издательский дом "Вильяме", 2005. - 1328 с.; Мордвинов В.А. Онтология моделирования и проектирования семантических информационных систем и порталов: справочное пособие / В.А. Мордвинов. - М. : МИРЭА, 2005. - 237 с.

5. Биобиблиографический указатель: рекомендации по составлению и оформлению. - К. : Наук. думка, 1988. - 58 с. Див. також: Бібліографічний запис. Бібліографічний опис: загальні вимоги та правила складання: ДСТУ 7.1:2006 (ГОСТ 7.1-2003, IDT). - Офіц. вид. - Чинний в Україні від 01.07.2007. - К. : Держспоживстан- дарт України, 2007. - ІІІ, ІІІ, 47 с.

6. Фокеев В.А. Электронная библиография в системе современных научных коммуникаций (в контексте пости протобиблиографии) / В.А. Фокеев // Вопр. библиографоведения. - М., 2004. - Вып. 13. - C. 38-51.

7. Самофал О. І. Електронна бібліографічна продукція: створення та використання у віртуальному просторі [Електронний ресурс] / О. І. Самофал // Імперативи розвитку електронних бібліотек: pro et contra = Imperatives of the Electronic Libraries Developmen t: pro et contra : матеріали міжнар. веб-конф. (м. Харків, 27 берез. 2014 р.). - Х., 2014.- Режим доступу: library.nulau.edu.ua/biblioteka/Web-konf- 2014/Imperatives.pdf; Трачук Л. Електронні бібліографічні ресурси віддаленого доступу на сайтах українських бібліотек / Л. Трачук // Вісн. кн. палати. - 2008. - № 12. - С. 10-13; Фокеев В.А. Электронная библиография в системе современных научных коммуникаций. - С. 40-39.

8. Лобузіна К.В. Інформаційні технології створення національних бібліографічних ресурсів / К.В. Лобузіна // Бібл. вісн. - 2013. - № 1. - С. 9-14 ; Филиппова Л.Я. Автоматизированные библиографические базы данных: пользовательский поход: книга для работников электронных библиотек и информационных служб, имеющих гуманитарное образование / Л.Я. Филиппова. - К. : Интеграл Кин, 1998. - 191 с.

9. Попик В. I. Ресурси довідкової біографічної інформації : історичний досвід формування, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку: монографія / В. І. Попик; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.I. Вернадського. - К., 2013. - 520 c.

10. Попик В. I. Проблеми формування електронного Українського біографічного архіву / В. I. Попик // Студії з архівної справи та документознавства. - 2004. - Т. 12. - С. 103-107; Яценко О. ^формаційні технології в діяльності Шституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. I. Вернадського із формування електронних біобібліографічних ресурсів / О.М. Яценко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. I. Вернадського. - К., 2006. - Вип. 16. - С. 437-448; Він же: Уніфікація внесення інформації про особу типу ім'я/прізвище до комп'ютерної бази даних "Персоналії" / О.М. Яценко // Українська біографістика. - 2013. - Вип. 10. - С. 402-416.

11. Попик В.И. Украинский Национальный биографический архив - неотъемлемая часть электронных научноинформационных ресурсов славянского мира / В.И. Попик // Укр.-македон. наук. зб. - К., 2006. - Вип. 2. - С. 272-281.

12. Стронська Н.Т. Формування мережевих ресурсів українського бібліографознавства та перспективи його розвитку / Н.Т. Стронська // Рукописна та книжкова спадщина України. - К., 2014. - С. 621-633.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.