Обґрунтування вибору програмної платформи для реалізації системи дистанційного навчання

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Обґрунтування вибору програмної платформи для реалізації системи дистанційного навчання

Бендерець Н.М.,

проректор з міжнародних зв'язків та ІКТ

Анотація

дистанційний навчання програмний післядипломний

У статті розглядається проблема актуальності та розроблення науково обґрунтованої технології навчання для ефективного застосування ІКТ у системі післядипломної освіти; проаналізовано основні системи дистанційного навчання в Україні та закордоном, обґрунтовано вибір програмної платформи для реалізації системи дистанційного навчання.

Ключові слова: науково обґрунтована технологія навчання, система дистанційного навчання, програмна платформа.

Аннотация

Бендерец Н.Н. Обоснование выбора программной платформы для реализации системы дистанционного обучения

В статье рассматривается проблема актуальности и разработки научно обоснованной технологии обучения для ефективного использования ИКТ в системе последипломного образования; проанализировано основные системы дистанционного обучения в Украине и зарубежом, обосновано выбор програмной платформы для реализации системы дистанционного обучения.

Ключевые слова: научно обоснованная технология обучения, система дистанционного обучения, программная платформа.

Annotation

Benderets N.M. The choise of software for the realisation of the system of on-line education

The problem of actuality and development of scientifically-based technique of studies for effective application of information technology in the system of in-service education is observed in the article; the basic systems of the on-line education in Ukraine and abroad are analyzed, the choice of software for the realization of the system of distant education is based.

Key words: scientifically-based technique of studies, system of on-line education, software.

Сучасне інформаційне століття проявляється і визначається в нових наукоємних технологіях, соціальних, економічних і геополітичних змінах. Разом з цим змінюється і парадигма освіти. Якщо раніше можна було здобути "освіту на все життя", то в сучасному суспільстві фахівець, зокрема і вчитель, повинен навчатися протягом усього життя. Сьогодні ідея "освіти протягом життя" вказує на необхідність впровадження нових освітніх технологій і методик в навчально-виховний процес, нових способів передавання знань.

У сучасній цивілізації освіта як суспільне явище виконує функцію передавання знань, задоволення потреб людства кваліфікованими кадрами. На сьогодні розвиток людини, особистості як ніколи раніше стає показником рівня розвитку будь-якої країни, розвиток індивідуальності стає головним важелем подальшого поступу суспільства в цілому. Україна також не може залишатися осторонь глобальних світових тенденцій розвитку освітнього простору, однією з найважливіших серед яких є використання науковоємних інформаційних технологій, спрямоване на особистісно-орієнтоване навчання, на створення умов для здійснення неперервного професійного вдосконалення особистості протягом усього життя.

Акцентуючи увагу на процесі становлення інформаційного суспільства, Я.Я. Болюбаш вказує на те, що зазначене потребує від системи освіти адекватності змінам, які відбуваються у природі і суспільстві, в навколишньому середовищі, відповідності зростаючому обсягу інформації, стрімкому розвитку нових інформаційних технологій [2]. У зв'язку з цим на зміну парадигмі "підтримуючої" чи "просвітительської" освіти прийшла інноваційна парадигма освіти, найважливішою складовою якої стала ідея "освіти протягом усього життя" або неперервної освіти.

У цьому аспекті застосування Інтернет-технологій і впровадження ДН відкриває нові можливості для навчання та підвищення професійного рівня вчителів, робить освіту доступнішою. Удосконалення педагогічної майстерності вчителя здійснюється не тільки у процесі набуття ним практичного досвіду. Важливим чинником, який сприяє зростанню рівня педагогічної майстерності, є процес навчання у закладах післядипломної педагогічної освіти, тому реалізація цього процесу на високому сучасному рівні є вагомою.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у закладах післядипломної освіти забезпечує нові можливості подавання навчального матеріалу, стимулює слухачів до активної навчальної діяльності, надає можливість для кожного педагога реалізувати свою, сформовану відповідно до індивідуальних особливостей і вимог, траєкторію навчання. Разом із тим, застосування ІКТ у системі післядипломної освіти може бути ефективним лише за умови розроблення науково обґрунтованої технології навчання як суб'єкта навчання, так і навчального закладу в цілому. Тому разом із проблемою модернізації матеріальної частини навчального середовища виникає проблема необхідності суттєвої модернізації (науково обґрунтованої і педагогічно доцільної) організаційних форм навчання, оскільки традиційна організація навчання вже не відповідає сучасним вимогам до процесу і результатів навчання. Поняття "педагогічна майстерність" також зазнає змін: з'являються нові вимоги до особистості вчителя. Залишаючи чинним зміст поняття "педагогічна майстерність", сучасність вимагає від учителя вміння органічно поєднувати традиційні навчальні впливи з активним і вільним застосуванням ІКТ.

Огляд систем дистанційного навчання в Україні та за кордоном дозволяє зробити висновок, що якість ДН значною мірою залежить від якості програмного забезпечення і навчальних матеріалів, які використовуються в системі дистанційного навчання. Для ефективної реалізації ДН важливими є такі базові компоненти: якісна мережева інфраструктура, сучасні апаратно-програмні платформи, відповідні завданням організації змісту навчального курсу, та система управління навчальним процесом.

Окрім того, дистанційне навчання, як і будь-який навчальний процес, крім змістовної частини повинне обов'язково включати організаційний компонент. Ці функції реалізуються системами управління електронним навчанням, які слугують платформою для розгортання курсів ДН.

Зазвичай, сучасні системи формують контекст, опираючись на фізичні властивості, наприклад, місцезнаходження [18]. Системи наступного покоління зможуть ефективно використовувати джерела інформації, доступ до яких стане можливим завдяки сервісному підходу. Водночас сервісні можливості нададуть значно більший об'єм інформації про слухачів та їхню діяльність, а більш насичений інформаційний простір дозволить системам отримувати більший об'єм даних.

Організації зі стандартизації протягом останніх років вивчають різні оболонки, специфікації і принципи побудови сервісних платформ дистанційного навчання. Наприклад, IMS Abstract Framework [14] виявляє і представляє основні компоненти та інтерфейси для систем електронного навчання. E-Learning Framework на своєму сайті [11] демонструє загальну функціональність систем дистанційного навчання. На сайті Open Knowledge Initiative [17] можна ознайомитися з рівнями сервісів для розроблення платформ електронного навчання. Загальний підхід, який лежить в основі цих стандартів, полягає в розділенні складових на модулі за їх функціональністю. Зазвичай, це визначає такі групи: додатки (рівня LMS); сервісні послуги додатків (сервіси невисокого рівня, такі, як опитування та моделювання, з якими користувач взаємодіє безпосередньо); навчальні сервісні послуги (насамперед, вони застосовуються для адміністрування навчання, такі, як управління курсами та розклад курсів); загальні сервісні послуги (функціональність, до якої користувач не має доступу, наприклад, аутентифікація, обмін файлами, реєстрація та управління базами даних); інфраструктура (основа сервісних послуг, зокрема HTTP, SOAP і XML).

Упродовж останніх двох десятиліть в області Internet-освіти домінують системи управління навчанням - LMS (Learning Management Systems). Проте у своєму традиційному вигляді вони не в змозі підтримувати все нові можливості Internet-технологій і використовувати потенціал всіх засобів взаємодії усередині соціальних мереж. Урахувати наявні технологічні нюанси і можливості сучасних платформ допомогла поява таких систем, як E-Learning Framework (ELF), IMS Abstract Framework і Open Knowledge Initiative (OKI), які визначили перші кроки на шляху створення сервісних платформ дистанційного навчання [6].

У процесі активного електронного навчання використовується широкий спектр Internet-технологій, спрямованих на персоніфікацію, можливість моделювання і мобільність; це дозволяє впроваджувати нові сучасні методики навчання, які є недоступними для традиційних видів [19]. Дослідник П. Траффорд відзначає, що в сучасності зростає попит на модульні та персоніфіковані платформи електронного навчання: традиційні платформи через свою монолітну внутрішню структуру не характеризуються достатньою гнучкістю [19].

Традиційні платформи електронного навчання або системи управління навчанням (англ.: Learning Manager System, LMS - Системи Управління Навчанням) є середовищами для створення навчальних курсів та керування ними. Вони пропонують пакети інструментальних засобів, які підтримують створення онлайнових курсів, їх обслуговування та подавання, засоби реєстрації слухачів і управління роботою з ними, адміністрування процесу навчання та генерування звітів про навчальні досягнення слухачів. Фахівці Деклен Даггер, Александр О'Коннор, Сиамус Лавлесс, Эдди Уолш, Винсент Уэйд [6] поділяють всі LMS-системи на дві основні категорії: вільно поширювані, до яких відносяться Moodle [16], Sakai [20], ATutor [10] і Whiteboard [23]; проприієтарні рішення, зокрема WebCT/Blackboard [21], Gradepoint [13], Desire2Learn [11] і Learn.com [15].

Вільно поширювані рішення, зазвичай, створюються на основі розширюваних оболонок, які дозволяють налаштовувати та модифікувати системи навчання відповідно до конкретних вимог. Не дивлячись на те, що в категорії пропрієтарних систем цей підхід не знайшов широкого застосування, він виник у межах таких ініціатив, як PowerLinks в WEBCT і Building Blocks в Blackboard, які передбачають надання засобів для зв'язку програмного забезпечення сторонніх постачальників з LMS.

Найбільш розвинені системи пропонують спеціальні модулі для розробки власного начального контента.

Детальний аналіз курсів ДН вчителів у закладах післядипломної освіти вказує на те, що у виборі оболонки електронного навчання в якості платформи ДН необхідно враховувати різні чинники, такі, як, наприклад, функціональні можливості, надійність, практичність, мобільність, широта охоплюваної аудиторії (кількість користувачів); вартість з розрахунку на одного користувача; простота і швидкість упровадження; рівень надійності і безпеки; різномовність інтерфейсу та інші.

Функціональні можливості платформ ДН конкретизуються за такими показниками: функціональною придатністю, коректністю, здібністю до взаємодії. Їх надійність визначається стійкістю до дефектів і помилок, відновлюваністю, доступністю, а практичність характеризується простотою використання, доступністю та зрозумілістю. До мобільності відносять такі показники якості програмного забезпечення, як адаптивність, простота установлення, співіснування, замінність.

Отже, у розробленні та впровадженні систем ДН основна увага приділяється питанням управління навчальним процесом, обліку результатів навчання і тестування, інтеграції з механізмами електронної комунікації та зовнішніми системами.

Для визначення можливих варіантів реалізації програмного комплексу ДН проаналізуємо найбільш популярні в мережі Інтернет системи дистанційного навчання.

Однією з сучасних систем дистанційного навчання є система Webtutor, розробником якої є компанія WebSoft (м. Москва) - провідний російський розробник програмного забезпечення для управління персоналом. Компанія працює на ринку Росії і СНД з 1999 року. З квітня 2008 року компанія "Терміка" веде співпрацю з компанією "WebSoft" з питання просування на ринку системи WebTutor [5]. Розробники системи WebTutor вважають, що вона є готовим рішенням для створення системи дистанційного навчання і корпоративного навчального порталу. Система WebTutor складається з таких модулів: модуль управління дистанційним навчанням; редактор навчальних курсів; редактор інтерактивних вправ; редактор тестів/контрольних запитань; модуль управління навчальним порталом; редактор інформаційних матеріалів порталу; сховище організаційної структури/ведення користувачів; управління/модерування форумів; завантаження даних з системи обліку персоналу; інтеграція з системами (Active Directory, Dimino Directory, LDAP); експорт даних в сховище даних, побудоване на основі будь-якої реляційної бази даних.

За допомогою програмного забезпечення WebTutor можна створювати системи дистанційного навчання як для компаній, співробітники яких працюють в єдиній локальній мережі, так і для компаній з розподіленою мережевою інфраструктурою. Останні версії системи WebTutor реалізовані на 2-х технологічних платформах: Microsoft (для зберігання даних може використовуватися як реляційна СУБД, так і формат XML); Lotus Domino - програмний комплекс, який відповідає більшості критеріїв, що визначають якісну систему ДН, має гнучкі можливості планування навчання, розвинений механізм тестування, редактор навчальних матеріалів.

Система дистанційного тренінгу REDCLASS створена фахівцями компанії REDLAB спільно з навчальним центром REDCENTER [7]. Активна робота над розробленням системи почалася в 1998 році, її впровадження відбулося в авторизованому учбовому центрі REDCENTER. Натепер проходить дослідна експлуатація REDCLASS на факультеті ОМіК МДУ, у МІІТ, у Центральному Банку Росії, МПС РФ, а також в інших корпоративних замовників. Код системи описано мовою Java, тому вона може функціонувати на будь-якій апаратній платформі. Проте розробник рекомендує використовувати робочі станції або сервери Sun з операційною системою Solaris для встановлення серверної частини системи.

Система дистанційного тренінгу REDCLASS - це комплекс програмно-апаратних засобів, навчальних матеріалів і методик навчання, які забезпечують дистанційне навчання, підвищення кваліфікації, контроль знання в будь-яких галузях діяльності людини, а також набуття практичних навичок експлуатації та управління програмними продуктами, устаткуванням і технологіями. Для вирішення завдань дистанційного тренінгу в складі системи є засоби, назви та короткі описи яких подаємо нижче.

1. Середовище емуляції вправ REDCLASS дозволяє формувати і перевіряти навички роботи слухачів з системами, які мають віконний інтерфейс. Вправи для середовища емуляції створюються у Конструкторі вправ. Конструктор вправ дозволяє створювати вправи з розгалуженим сценарієм виконання та різними системами оцінювання дій користувачів.

2. Віртуальні лабораторії надають можливість слухачам працювати з реальними (що не емулюють) програмно-апаратними комплексами (стендами) у видаленому режимі. Устаткування знаходиться в навчальному центрі, а слухачі дістають доступ до нього зі свого робочого місця. Віртуальні лабораторії забезпечують практику самостійної роботи, не обмежену можливостями емулятора.

3. Електронний підручник, який призначений для доставлення мультимедійного контенту до робочого місця слухача.

4. Система тестування, призначена для контролю успішності слухачів. У системі передбачено засоби тестування, які дозволяють здійснювати вхідний, вихідний і проміжний контроль знань, а також самооцінювання.

5. Система управління процесом навчання сприяє організації процесу навчання щодо управління каталогом курсів, правами доступу користувачів, звітністю, системними каталогами (режимів навчання, зовнішніх ресурсів, методик створення курсу тощо).

Модульний комплекс програмного забезпечення для підтримки відкритої освіти STELLUS є повнофункціональним, побудованим на web-технології, який легко інтегрується в навчальний процес будь-якого навчального закладу - від школи до університету, від ЗПДО до корпоративних навчальних центрів. Комплекс надає необхідний інструментарій для створення дистанційних навчальних курсів, програмованих навчальних посібників і тестових завдань. Слухачі, використовуючи стандартний web-браузер, отримують доступ до курсів, які вивчаються, і тестів, розміщених у корпоративній мережі або Інтернет. STELLUS дозволяє вести підготовку навчальних матеріалів і тестів; здійснювати керування навчальним процесом (складати індивідуальні та групові розклади); планувати навчальне навантаження; забезпечує процедури складання тестів та іспитів в автоматичному і напівавтоматичному режимі; отримувати статистичні звіти для аналізу. Всі події в межах процесу навчання фіксуються в базах даних, які надалі можуть бути використані для статистичного аналізу. Комплекс не вимагає придбання ніяких додаткових програм і пристроїв для реалізації навчальних завдань, має зручний інтерфейс з можливістю працювати будь-якою мовою. Розробники вказують, що STELLUS може бути використаний як системоутворювальний комплекс з іншими системами дистанційного навчання у великих освітніх системах.

Платформа дистанційного навчання "Kseny" - це програмний комплекс, основним завданням якого є організація комплексного, структурованого навчального процесу з використанням сучасних технічних засобів. Платформа дистанційного навчання (ПДО) може використовуватися як в мережі Інтернет, так і в корпоративних мережах Інтранет. ПДО дає можливість організовувати навчальний процес таким чином, що викладачі і слухачі можуть знаходиться в один і той же час у різних частинах земної кулі, але це ніяким чином не впливає на спланований навчальний процес. Необхідним і достатнім для цього є наявність комп'ютера та підключення до мережі Інтернет. Це дозволяє організовувати навчання не тільки в різних навчальних закладах, але і в організаціях з великою кількістю філій, представництв з метою підвищення кваліфікації своїх фахівців. ПДО "Kseny" дає можливість як подавати дистанційно навчальний матеріал, так і якісно проводити видалену перевірку і оцінку знань (тестування й іспити) [3].

Компанія Microsoft пропонує в якості платформи для розвитку нових форм навчання в навчальних закладах систему управління Microsoft Class Server [9]. Указуючи на переваги системи, розробники стверджують, що відкрита архітектура системи дає можливість використовувати Class Server для взаємодії методистів і викладачів, викладачів і учнів, а також їхніх батьків. Система може використовуватися як у школах, так і у вищих навчальних закладах. Class Server - це система управління навчальним процесом, яка об'єднує п'ять функціональних підсистем: управління навчальними матеріалами; управління навчальними планами; тестування та оцінка; звітність успішності; робота в мережі Інтернет.

Завдяки активному використанню мережі Інтернет, система управління навчальним процесом Microsoft Class Server дозволяє автоматизувати виконання багатьох адміністративних і професійних завдань, які викладачі, зазвичай, виконують на папері.

Сервіс Class Server забезпечує легке і зручне створення навчальних матеріалів і завдань; розсилання їх мережею; отримання виконаних завдань і їх перевірку. Автоматизація цих функцій вивільняє час для викладачів, завдяки чому вони зможуть більш творчо підходити до навчання та приділяти більше уваги кожному слухачеві.

Microsoft Class Server спрощує процес управління для адміністративних працівників освіти: органам управління освітою надається можливість оперативно розповсюдити стандарти, тестові завдання, матеріали, а також будь-яку іншу адміністративну і методичну інформацію підвідомчим навчальним закладам. Навчальні заклади та органи управління освітою можуть централізовано придбати або створити навчальні матеріали, які відповідають стандартам, а потім розповсюдити їх за допомогою Class Server. Крім того, можна організувати обмін кращими методичними розробками між школами.

В останні роки великою популярністю користується міжнародна платформа підтримки дистанційного навчання Moodle, яка розповсюджується вільно та безкоштовно [4]. Moodle є програмним засобом, який призначено для створення і підтримки курсів як дистанційного, так і традиційного (аудиторного) навчання.

Платформа має гнучку систему управління правами користувачів, яка за мінімальних втручань забезпечує надійне розмежування прав доступу до даних [1]. Загалом у системі передбачено 4 категорії користувачів.

1. Адміністратор системи - користувач, якому надається необмежений доступ до системи: створення нових користувачів, встановлення їхніх прав, створення нових курсів тощо.

2. Викладач із правом створення та редагування курсів - користувач, який має право створювати нові курси або редагувати наявні: додавати нові ресурси, тести тощо; оцінювати роботу студентів, записувати студентів на навчальний курс.

3. Викладач без права створення курсів - користувач, який має право переглядати курси, оцінювати роботу студентів, записувати студентів на навчальний курс тощо.

4. Студент - користувач, який має право переглядати дозволені ресурси, виконувати завдання, переглядати отримані оцінки, редагувати свої реєстраційні дані.

Проектування системи здійснювалось із врахуванням останніх досягнень сучасної педагогіки, важливим є її спрямування насамперед на взаємодію між учнями, обговорення. Розвинена система налагоджень параметрів навчального курсу дозволяє контролювати загальні етапи створення та проходження курсу: назву і анотацію курсу, дату початку та завершення навчання.

Статистика показує, що на сьогодні вже зареєстровано таку кількість web-сайтів: 100 Moodle, 3 401 758 користувачів та 317 689 курсів ДН. Це підтверджує, що платформа є зручною сучасною системою, яка містить набір інструментів, що задовольняє широкий загал користувачів. Відомо, що деякі ВНЗ для впровадження курсу ДН також використовують вказану платформу. Наприклад, Український інститут інформаційних технологій в освіті (УІІТО), Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" (НТУУ ”КПІ”) відкрив вільний доступ для роботи з платформою. Доступ є можливим через Інтернет або локальну мережу НТУУ "КПІ".

Однією з найпопулярніших в Україні та Росії є система дистанційного навчання "Прометей" [8]. Система "Прометей" розроблена для організації повноцінного процесу дистанційного навчання і/або незалежної перевірки знань, при цьому вона розрахована на великі потоки слухачів.

Система дозволяє проводити навчання та/і перевірку знань у корпоративних мережах і мережі Інтернет. Окрім того, її можна використовувати як додатковий засіб для традиційних форм навчання. У системі реалізовані такі автоматизовані функції: управління навчальним процесом; розподіл прав доступу до освітніх ресурсів і засобів управління системою; розмежування взаємодії учасників освітнього процесу; ведення журналів активності користувачів навчального комплексу; навчання та оцінка рівня знань в середовищі Інтернет, в корпоративних і локальних мережах.

Система "Прометей" включає підсистеми реєстрації, замовлень, платежів, управління групами, бібліотеки навчальних матеріалів, календарного плану, тестування (оцінки навчальних досягнень), обміну інформацією (засоби спілкування), адміністрування; мультимедіа-сервер, дизайнер тестів, інтерфейс користувача, тим самим забезпечуючи автоматизацію навчального процесу. Окрім того, розробникам навчальних комплексів надається можливість вибирати ступінь проходження повної моделі навчання.

Список використаної літератури

1. Средства дистанционного обучения. Методика, технология, инструментарий. Серия "Мастер решений" / [С.В. Агапонов, З.О. Джалиашвили, Д.Л. Кречман и др. ]. - СПб. : БХВ-Петербург, 2003. - 336с.

2. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: навч. пос. для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти / Я.Я.Болюбаш. - К. : ВВП "Компас", 1997. - 64 с.

3. Платформа дистанційного навчання "Kseny" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://softsearch.ru/programs/52-210-platforma-distancionnogo-obuchenija-kseny-download.shtml

4. Платформа підтримки дистанційного навчання [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Moodle http://moodle.org/index.php?lang=ru

5. Сайт компанії "Терміка" (впровадження системи WebTutor) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lucky.termika.ru/learning

6. Сервисные платформы электронного обучения: от монолитных систем к гибким сервисам Деклен Даггер и др. All rights reserved. Reprinted with permission) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.osp.ru/os/2007

7. Система дистанционного тренинга REDCLASS [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://ru.sun.com/solutions/redlab-redclass.html

8. Система дистанційного навчання "Прометей" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.prometeus.ru/actual/08_about/about.html

9. Система управління Microsoft Class Server. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.microsoft.com/Rus/Education/ClassServer/ Default.mspx

10. ATutor [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.atutor.ca

11. Desire2Learn [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.desire2learn.com

12. E-Learning Framework (ELF) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.elframework.org

13. Gradepoint [Електронний ресурс]. - Режим доступу www.gradepoint.net

14. IMS Abstract Framework [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.imsglobal.org/specifications.html

15. Learn.com [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.learn.com

16. Moodle [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.moodle.org

17. Open Knowledge Initiative (OKI) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.okiproject.org

18. P.Lonsdale et al., Context Awareness for MOBIlearn: Creating an Engaging Learning Experience in an Art Museum. Proc. MLearn 2004: Learning Anytime, Everywhere, Learning and Skills Development Agency (LSDA), 2004.

19. P. Trafford, PLEs as Environments for Personal and Personalized Learning [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.weblearn.ox.ac.uk/site/asuc/oucs/

20. Sakai [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.sakaiproject.org

21. WebCT/Black board [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.blackboard.com

22. Whiteboard [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.whiteboard.sourceforge.net

Размещено на Allbest.ru