Нові технології сугестії в Інтернеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нові технології сугестії в Інтернеті

Присяжнюк Микола Миколайович

Анотація

У статті розкриваються нові технології сугестії в Інтернеті, також розкриваються особливості сугестії в мережі Інтернет, до яких було віднесено: цілеспрямованість і плановість застосування; конкретність визначення об'єкта навіювання; некритичне сприйняття інформації об'єктом; визначеність, конкретність поведінки, що ініціюється. Розглядаються лінгвосугестивні технології, що сприяють здійсненню маніпулювання в мережі Інтернет. Досліджується ключові етапи сугестивного маніпулятивного впливу на свідомість людини в Інтернеті. Розкриваються причини ефективності сугестивних технологій в мережі Інтернет та найбільш впливові техніки сугестії.

Постановка наукової проблеми. Разом з розвитком інформаційного суспільства та сучасними досягненнями в галузі інформаційних технологій розвивається мережа Інтернет. Однак, Інтернет-середо- вище часто використовується для здійснення всякого роду маніпулювань і сугестивних впливів на людину і різні співтовариства. Зважаючи на інтенсивний розвиток інформаційних технологій і те, що сугестія є основним способом маніпулювання, виникає необхідність поглибленого дослідження цього феномену. Активна динаміка розвитку інформаційного суспільства та вживання маніпулятивних сугестивних технологій в Інтернеті обумовлюють актуальність дослідження.

Аналіз останніх публікацій. Дослідженням Інтер- нету як середовища сугестивного маніпулятивного впливу займалася значна кількість вітчизняних і зарубіжних вчених. Проблеми впливу засобів сугестії на свідомість і підсвідомість окремими аспектами розглянуті в роботах таких науковців як Н. В. Слухай, Л. Ф. Компанцева, Є. Л. Доценко, Д. Рашкофф та ін. Проте, технології сугестивного маніпулятивного впливу в Інтернеті ще не стали предметом конкретних наукових досліджень.

Метою статті є розкриття суті технологій сугестивного маніпулятивного впливу в глобальній мережі Інтернет.

Для досягнення мети в статті вирішуються такі завдання:

1) розкриття суті сугестії в Інтернеті в аспекті соціальних комунікацій;

2) дослідження сугестивних технологій маніпуля- тивного впливу в глобальній інформаційно-комунікаційній мережі.

Об'єктом дослідження є глобальний інформаційний простір з позицій соціальних комунікацій.

Предмет дослідження -- сугестивні технології ма- ніпулятивного впливу в Інтернеті.

Викладення основного матеріалу дослідження. Завдяки Інтернету людство дістало можливість налагодити ефективні комунікаційні зв'язки. Саме Інтер- нет забезпечує доступ до будь-яких інформаційних продуктів і баз даних в реальному часі, в довільній точці планети і цілодобово. Проте Інтернет став і ареною для здійснення маніпулятивного впливу.

Через розсіювання уваги великою кількістю інформації, активну форму її подання, штучне перебільшення престижу Є. Доценко дав таке визначення: «Маніпулювання -- це різновид психологічного впливу, майстерне використання якого сприяє прихованому пробудженню в іншої людини намірів, що не збігаються з актуально існуючими бажаннями» [1, с. 58].

До прикладу, маніпулювання використовують для зміни поглядів чи експлуатації особистості (матеріальної, моральної, сексуальної тощо).

С. Кара-Мурза виокремлює три, на його думку, головні ознаки маніпулювання: 1) це вид духовного, психологічного впливу (а не фізичне насильство чи загроза насильства); 2) це прихований вплив, факт якого не має бути помічений об'єктом маніпулювання; 3) це вплив, що вимагає значної майстерності та знання [2, с. 16-17].

Крім зазначених пунктів, Є. Доценко додає до цієї схеми ще низку ознак, зокрема 1) відношення маніпулятора до іншого як засобу досягнення власних цілей; 2) прагнення отримати односторонню вигоду; 3) використання (психологічної) сили, гри на слабостях; 4) мотиваційне привнесення, спонукання.

Сугестивний вплив в мережі Інтернет припускає виділення двох сторін у структурі цього процесу. Одна сторона визначається як джерело впливу, суб'єкт впливу або сугестор. Друга сторона, на яку спрямований вплив, виступає об'єктом впливу або сугестантом. Об'єктом сугестії може бути як окрема людина, так і групи, колективи, соціальні спільноти (феномен масової сугестії).

Сутність навіювання (сугестії) -- вплив на почуття людини, а через них -- на волю і розум. Сила впливу залежить від наочності, доступності, логічності інформації, авторитету сугестора. Ефект підсилюється, коли навіюваний зміст відповідає потребам та інтересам людини.

Ю. Шерковін вважає, що навіювання -- основний спосіб організації громадської думки та маніпулювання свідомістю, пряме вторгнення в психічне життя людей. При цьому інформаційний вплив організовується так, щоб думка, уявлення, образ безпосередньо входили у сферу свідомості та закріплювалися в ній як дані, безперечні й уже доведені. Це стає можливим під час підміни активного ставлення психіки до предмета комунікації, навмисно створеної пасивністю сприйняття, що так властиво релігійним виданням, джерел [3, с. 115].

Л. Компанцева зазначає, що аналіз мережевих ресурсів дозволив визначити найбільш впливові нові техніки сугестії, до яких було віднесено:

- конкретність та образність ключових слів у дискурсах офіційних і неофіційних Інтернет-ресурсів і посиланнях пошукових систем;

- емоційне перенасичення тексту -- велика кількість яскравих прикметників, порівнянь, метафор й інших образних засобів, що підміняють фактичний матеріал;

- використання риторичних запитань, котрі підштовхують читача до потрібних відповідей: «Невже Ви зможете промовчати?»;

- приховування джерел інформації, використання невизначених конструкцій типу «як говорять деякі експерти», «за даними останніх опитувань й ін.»;

- використання наказових конструкцій, що особливо дієво для посттоталітарного співтовариства: «Не дозволяйте себе обманювати!»;

- звернення до базових для того або іншого співтовариства концептів і наповнення їх новим змістом: «Отримайте інформацію про останні новини в галузі ІТ-технологій!»;

- використання мовних конструкцій єдності, довіри: «Не кожний відвідувач може стати членом нашої блогової спільноти»;

- експлуатація ідеї «кола своїх», навмисне включення до нього відвідувачів мережевого ресурсу;

- використання евфемізмів, що актуалізує роботу підсвідомості споживача інформації й формує необхідний маніпулятору образ;

- активне звертання до антропоцентричних словотвірних моделей: уведення в текст новотворів, що називають осіб (френди, блогери тощо);

- активізація оказіональних конструкцій, звернення до основ лінгвопластики, що передбачає ставлення до слова як до фізичного тіла, яке може стискатися, розширюватися, розчленовуватися й зливатися з іншими словами; і як до біологічної особи, живої й життєздатної, мінливої, спроможної саморозвива- тися. Цей прийом особливо часто використовують на гумористичних й опозиційно налаштованих ін- тернетних ресурсах;

- міміка, жестикуляція замінені в Інтернет-комуніка- ції певним чином дібраними фотографіями, малюнками, смайлами тощо. Якщо візуальний ряд підкріплює зміст переданої інформації, це також сприяє підвищенню сили навіювання: немовні компоненти спілкування менше піддаються осмисленому контролю» [4, с. 14].

Різним індивідам властиві різний рівень навіюваності, сприйнятливості до навіювання, суб'єктивної готовності сприйняти навіювання і підкоритись йому. Навіюваність залежить від багатьох чинників. Значно підвищують навіюваність такі особистісні властивості, як невпевненість у собі, несміливість, низька самооцінка, вразливість, слабкість логічного аналізу.

Небезпека сугестивного маніпулятивного впливу на свідомість людини в Інтернеті полягає в тому, що може зумовити два види взаємозалежних змін: зміни психіки, психічного здоров'я людини; зміни в цінностях, життєвих позиціях, орієнтирах, світогляді особистості. Як правило такі зміни спричиняють антисоціальні вчинки й становлять небезпеку для усього суспільства.

Загалом існує кілька сугестивних підходів у здійсненні психологічного впливу з метою маніпулювання свідомістю людей:

1. Психоаналітично орієнтовний підхід, що використовує «підсвідомість» із метою маніпулювання свідомістю.

2. Гіпнотичний підхід використовує трансовий стан.

3. Підхід за допомогою еріксонівського гіпнозу передбачає застосування мовних стратегій для нейтралізації здатності до опору навіюванню.

4. Підхід нейролінгвістичного програмування [5, с. 44-47].

У технології нейролінгвістичного програмування (НЛП) широко застосовується найвище досягнення комп'ютерних технологій на сьогодні -- віртуальна реальність. Це якісно новий крок у технології сугестії. Процес навіювання з використанням НЛП передбачає декілька етапів:

1. Блокування критичного сприйняття людини для безперешкодного сприймання нею того, що хоче навіяти сугестор.

Отже, наприклад, в Інтернеті вже є початкова група людей зі схожими переконаннями і спільними інтересами. Тому першим кроком для створення умов для маніпулювання є завоювання авторитету в певної цільової аудиторії, а ще краще -- і в максимальної кількості «нецільовиків».

Для досягнення цієї мети зацікавленою особою (групою) найчастіше використовується прийом «розриву шаблону» або «емоційна дестабілізація». Полягає він у тому, що людині підноситься певна не- очікувана, але підтверджена безперечними фактами інформація, яка повністю ламає її звичне повсякденне мислення. Сприйняття такої інформації буквально перевертає з ніг на голову реальність багатьох читачів, а початкове повідомлення (серія повідомлень) автора поста миттєво розлітається новинними стрічками.

З цієї миті автор-маніпулятор стає майже героєм, а критичне сприйняття всіх його подальших повідомлень читачами поступово знижується внаслідок завойованого авторитету.

2. Навіювання необхідних маніпулятору думок -- «промивання мізків».

Оскільки підсвідомість цільового читача виявляється відкритою для маніпулятивного впливу, йому вже зовсім не обов'язково підбирати достовірні факти і демонструвати безліч документів. На цьому етапі все ще помітними є якість, адекватність дійсності і фактологічна підтвердженість запропонованої маніпулятором інформації, хоча й не в такій кількості, як раніше. Це робиться насамперед для запобігання швидкому відтоку адекватних читачів. Проте дедалі частіше зустрічається неперевірена і недостовірна інформація. Крім того, серед різних читачів такого «авторитетного джерела» розпочинається чіткий розподіл за схемою «свій-чужий», а з часом відбувається і поступовий процес «відгороджування» лідера і «найближчого оточення» від навколишнього світу. Спроби об'єктивної критики сумнівних повідомлень починають зустрічати відсіч з боку новоявлених адептів віртуальної «секти».

3. Вторинне навіювання -- коли сам сугестант починає ретранслювати навіювання оточуючим.

Підвищена і сконцентрована увага до певних подій і явищ у блогах лідера і його оточення досягає критичного значення, що призводить до того, що розрив шаблону у випадкових читачів їхніх ресурсів починає відбуватися вже не під дією якоїсь шокуючої, але адекватної інформації, а через усвідомлення ними того факту, що «всі навколо вже в темі, а я один не знаю, що насправді відбувається», тобто під дією масованого тиску так званих «мережевих хом'ячків» [6, с. 549-551].

Розглянувши підхід НЛП та його ключові етапи варто зазначити, що при здійсненні маніпулювання в мережі Інтернет суб'єкт маніпулювання прагне, щоб об'єкт впливу сам визнав той чи інший вчинок, що йому навіюється. Відбувається прихований вплив на адресата в потрібному для маніпулятора напрямі (прихований -- отже, неусвідомлюваного адресатом).

Навіювання спрямовується на суб'єктів, які некритично сприймають інформацію. Його особливостями є: цілеспрямованість і плановість застосування; конкретність визначення об'єкта навіювання (селективний вплив на певні групи населення, що враховує їхні основні соціально-психологічні, національні й інші особливості); некритичне сприйняття інформації об'єктом навіювання (навіювання засноване на ефекті сприйняття інформації як інструкції до дії без її логічного аналізу); визначеність, конкретність поведінки, що ініціюється (об'єкту необхідно дати інструкцію щодо конкретних його реакцій і вчинків, які відповідають меті впливу) [7, с. 16].

Сугестивний вплив найбільш активно застосовуються у комп'ютерних іграх, медіавірусах і блогах.

В комп'ютерних іграх здійснюється прямий сугестивний вплив на гравців, здатний змінити їхню картину світу аж до повної її модифікації.

Комп'ютерні ігри -- порівняно новий метод трансформації психіки людини в заданому програмно підтримуваному напрямку, що дозволяє в контексті з ігровою захоплюючою фабулою вирішувати завдання сугестії.

Дослідники сучасного інформаційно комунікаційного простору розглядають медіавіруси як медіаподії, що зумовлюють значні соціальні зміни [8, с. 14]. сугестія мережа інтернет блог

Медіавіруси вводять в інфосферу приховані концепції у вигляді ідеологічного коду -- мемів. Небезпека полягає в тому, що у медіавірусів, як і в біологічних вірусів, є організм-хазяїн, який вони хочуть захопити.

Блог -- це мережевий щоденник, стрічка авторських повідомлень, побудована в хронологічному порядку та, як правило, відкрита для читацьких коментарів [9, с. 4].

Блог може бути не тільки інструментом впливу, що добре, але й інструментом маніпулювання. Адже не існує якоїсь політики блогінгу, і ви можете робити з вашим блогом практично все, що завгодно. Блог, з одного боку, відрізняється від традиційних засобів масової комунікації, з іншого -- ефективний майданчик сугестивного впливу. Прикладами таких майданчиків сугестивного маніпулятивного впливу є блоги політичних лідерів.

Небезпека сугестивного ефекту блогів полягає в тому, що установка відвідувачів блогів на щире спілкування, відкритий діалог, довіру до одержуваної інформації з неофіційних джерел робить можливими маніпулятивні тактики. Адже сьогодні в Інтернеті долучитися до блогосфери може кожен. Але слухаючи будь-якого невідомого «експерта», ви ризикуєте отримати завідомо неправдиву інформацію.

Висновки

Внаслідок стрімкого розвитку інформаційних технологій глобальна інформаційно-комунікаційна мережа Інтернет стала важливим механізмом будь-якої інформаційної кампанії, а також ареною активного застосування сугестивних технологій маніпу- лятивного впливу.

З точки зору сугестивної лінгвістики до найбільш популярних технік сугестії в Інтернеті варто віднести такі: конкретність та образність ключових слів, емоційне перенасичення тексту; використання риторичних запитань невизначених і наказових конструкцій; звертання до базового для того чи іншого співтовариства концепту та наповнення його новим змістом; експлуатація ідеї -- «кола своїх»; включення в дискурс мовних конструкцій спільності й довіри тощо.

Для здійснення сугестивного маніпулятивного впливу в Інтернеті можуть бути використані всі вищезазначені техніки та технології, але найбільш активно застосовуються комп'ютерні ігри, медіавіруси та блоги. Саме в цих жанрах створені сприятливі умови для застосування сугестії. Небезпека цього впливу полягає у зміні психіки, психічного здоров'я людини; в зрушеннях в цінностях, життєвих позиціях, орієнтирах, світогляді особистості. Адже особистість позбавляється свободи дій і свободи прийняття рішень.

З метою розробки дієвих методів протидії мані- пулятивним сугестивним впливам в мережі Інтернет ця проблематика потребує подальшого дослідження у вимірах лінгвістики, психології та суміжних наук (нейролінгвістики, психолінгвістики, соціальної психології та ін.).

Література

1. Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. -- М.: ЧеРо, 1997. -- 344 с.

2. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. -- М.: Изд-во: Эксмо, 2005. -- 832 с.

3. Остроухов В. В. Інформаційна безпека (соціально-правові аспекти): підруч. / [Остроухов В. В., Петрик В. М., Присяж- нюк М. М. та ін.; за заг. ред. Є. Д. Скулиша]. -- К.: КНТ, 2010. -- 776 с.

4. Наукові записки. Серія «Філологічні науки» (Ніжинський державний Н34 університет імені Миколи Гоголя) / відп. ред. проф. Г. В. Самойленко. -- Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2013. -- Кн. 3. -- 235 с.

5. Сугестивні технології маніпулятивного впливу: навч. посіб. / В. М. Петрик, М. М. Присяжнюк, Л. Ф. Компанцева, О. Д. Бойко, В. В. Остроухов / заг. ред. Є. Д. Скулиша. -- К.: ВІПОЛ, 2011. -- 248 с.

6. Рябоконь О. Маніпуляції масовою свідомістю в політичному сегменті соціальних мереж / О. Рябоконь // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. -- 2012. -- Вип. 33. -- С. 543-553. -- Режим доступу: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/npnbuimviv_2012_33_50.

7. Сугестивні технології маніпулятивного впливу: навч. посіб. / М. М. Присяжнюк, Л. Ф. Компанцева, Є. Д. Скулиш [та ін.]; ред.: Є. Д. Скулиша; Нац. акад. СБУ. -- Київ, 2010. -- 247 с.

8. Рашкофф Д. Медиавирус. Как поп-культура тайно воздействует на ваше сознание [Електронний ресурс] / Д. Раш- кофф. -- Режим доступу: http://mediavirus.narod.ru/content.html.

9. Скобл Р. Разговор дороже денег. Как блоггинг меняет общение бизнеса и потребителей / Р. Скобл, Ш. Израэл. -- СПб.: ИД «Питер», 2007. -- 368 с.

Размещено на Allbest.ru