Забезпечення розпізнавання поштових індексів у реальному часі
Вимоги до розпізнавальних систем поштового зв’язку. Забезпечення розпізнавання індексів у реальному часі. Основні форми подання цифр на поштових конвертах. Варіанти організації багатопроцесорного розпізнавання індексів на адресних ярликах посилок.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.07.2017 |
| Размер файла | 100,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
1. Забезпечення розпізнавання поштових індексів у реальному часі
Однією з основних вимог до розпізнавальних систем поштового зв'язку є забезпечення розпізнавання ПІ у реальному часі. Це означає, що час , який може бути виділений для розпізнавання цифр ПІ, включаючи зчитування графічного зображення, не може перевищувати значення періоду циклу
де - продуктивність АЛСМ.
Так, при ПО за годину с.
Враховуючи складність алгоритмів розпізнавання цифр ПІ, особливо рукописних, кількість операцій з розпізнавання однієї цифри ПІ складає близько , отже, ЕОМ, що здійснює розпізнавання п'яти цифр ПІ, має виконувати операцій за 0,1 секунди, тобто, близько операцій за секунду.
При цьому не враховано операції з пошуку ПІ, його попереднього оброблення і т.ін., виконання яких потребує практично подвоїти вимоги до швидкодії ЕОМ. Адаптація алгоритмів розпізнавання до афінних спотворень графічних зображень потребує ще дворазового підвищення швидкодії ЕОМ.
Таким чином, забезпечення розпізнавання ПІ у реальному часі залишається актуальною задачею.
Організація процесу розпізнавання ПІ суттєво залежить від прийнятої форми подання його цифр. На рис. 1 наведено основні форми подання цифр ПІ (а-стилізовані; б - нормалізовані з окремими обмежуючими рамками для кожної цифри; в - нормалізовані з примикаючими обмежуючими рамками для кожної цифри; г - нормалізовані з єдиною обмежуючою рамкою для усіх цифр ПІ; д - ненормалізовані цифри ПІ).
Рисунок 1 Форми подання цифр ПІ
Основними напрямами розв'язання задачі забезпечення розпізнавання ПІ у реальному часі є:
- суттєве підвищення продуктивності однопроцесорної ЕОМ;
- застосування багатопроцесорних ЕОМ.
На рис. 2 наведено основні варіанти організації процесу розпізнавання цифр ПІ при використанні однопроцесорної ЕОМ (а - розпізнавання у проміжках між зчитуванням цифр одного ПІ; б - розпізнавання у проміжках між зчитуванням ПІ з сусідніх конвертів).
Рисунок 2 Варіанти організації процесу розпізнавання цифр ПІ при використанні однопроцесорної ЕОМ
У варіанті а при довжині трафарету 5 мм і проміжку між цифрами 4 мм час зчитування однієї цифри становить мс, а час розпізнавання однієї цифри мс.
У варіанті б при довжині обмежуючої рамки 40 мм час зчитування усіх цифр ПІ становить мс, а час їх розпізнавання у залежності від співвідношення розмірів конвертів мс.
На рис. наведено основні варіанти організації процесу розпізнавання цифр ПІ при використанні п'яти процесорної ЕОМ (а - розпізнавання при застосуванні окремих обмежувальних рамок для кожної цифри ПІ; б - розпізнавання при застосуванні єдиної обмежувальної рамки для всіх цифр ПІ).
Рисунок 3 Варіанти організації процесу розпізнавання цифр ПІ при використанні п'ятипроцесорної ЕОМ
Як випливає з рис., у варіанті а розпізнавання кожної цифри ПІ розпочинається відразу після її зчитування, а у варіанті б - лише після зчитування усіх цифр ПІ. Внаслідок цього, при використанні окремих обмежуючих рамок для кожної цифри ПІ час, що може бути виділений для розпізнавання цифр ПІ кожним із процесорів, значно перевищує час такого розпізнавання при використанні єдиної обмежуючої рамки для усіх цифр ПІ.
На рис. наведено варіанти організації багатопроцесорного розпізнавання цифр ПІ на адресних ярликах посилок (а - кожний з процесорів розпізнає одну стилізовану або нормалізовану цифру; б - кожний з процесорів розпізнає один сегмент однієї стилізованої цифри).
розпізнавання індекс поштовий багатопроцесорний
Рисунок 4 Варіанти організації багатопроцесорного розпізнавання цифр ПІ на адресних ярликах посилок
Як випливає з рис., кількість процесорів у варіанті а складає 15, а у варіанті б - 10 Майже у стільки ж разів зростає час, що може бути виділений для розпізнавання ПІ порівняно з часом, що може бути виділений для розпізнавання ПІ при використанні однопроцесорної ЕОМ.
Те, що кожний із процесорів багатопроцесорної ЕОМ працює за однією і тією самою програмою, робить доцільним застосування для розпізнавання цифр ПІ обчислювальних систем з паралельними процесорами, що синхронно виконують одні і ті самі операції.
Кожний з паралельних процесорів являє собою надто спрощену ЕОМ і містить лише власне процесор, в якому передбачене виконання елементарних арифметичних і логічних операцій, і пам'ять, об'єм якої визначається вимогами задачі розпізнавання цифр ПІ.
Управління виконанням операцій паралельними процесорами здійснюється центральним процесором.
Унаслідок різних вихідних даних у паралельних процесорах можуть вироблятися умови вибору різних гілок програми розпізнавання, тому основною функцією центрального процесора є забезпечення виконання поточних команд програми тими паралельними процесорами, в яких відповідні умови виконані (активні процесори), і переривати роботу тих паралельних процесорів, в яких зазначені умови не виконані (пасивні процесори). У результаті час роботи усіх паралельних процесорів вирівнюється.
Активні процесори сприймають усі команди центрального процесора (у тому числі команди переведення їх у пасивні процесори), а пасивні процесори - лише команду переведення їх в активні процесори.
Визначення груп активних і пасивних процесорів виконується в усіх точках, де передбачене розгалуження або з'єднання гілок програми.
Критерієм оптимальності управління паралельними процесорами виступає мінімізація кількості проходжень кожної гілки програми.
У безциклових програмах та у програмах з лічильними циклами, які можуть бути розгорнуті у безциклові програми, а саме такі програми використовуються в задачах розпізнавання графічних зображень, кількість проходжень кожної гілки програми при оптимальному управлінні дорівнює одиниці.
Для забезпечення оптимального управління в зазначених програмах достатньо додержуватися простого правила: у будь-якій точці розгалуження або з'єднання гілок програми проходження будь-якої вихідної гілки повинно провадитися лише після проходження усіх вхідних гілок.
На рис. наведено приклад графа безциклової програми.
Рисунок 5 Приклад графа безциклової програми
Граф програми містить 16 гілок (дуг), які розгалужуються і з'єднуються у 10 точках (вершинах).
У табл. наведено три варіанти порядку проходження гілок програми графа рис. відповідно до наведеного правила, у кожному з яких кожна гілка проходить лише один раз.
Таблиця 1 Варіанти порядку проходження гілок програми
|
№ з/п |
Варіант проходження гілок |
програми |
||
|
1 |
2 |
3 |
||
|
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
3 |
3 |
4 |
4 |
|
|
4 |
4 |
5 |
3 |
|
|
5 |
5 |
6 |
7 |
|
|
6 |
6 |
3 |
10 |
|
|
7 |
7 |
7 |
8 |
|
|
8 |
8 |
8 |
6 |
|
|
9 |
9 |
9 |
9 |
|
|
10 |
10 |
10 |
12 |
|
|
11 |
11 |
12 |
14 |
|
|
12 |
12 |
14 |
5 |
|
|
13 |
13 |
11 |
13 |
|
|
14 |
14 |
13 |
11 |
|
|
15 |
15 |
15 |
15 |
|
|
16 |
16 |
16 |
16 |
Структурний алгоритм управління паралельними процесорами за варіантом 1 табл. 18 включає наступні команди:
1. Формування групи процесорів G1.
2. Переведення групи процесорів G1 в активний режим.
3. Проходження гілки 1 програми.
4. Переведення групи процесорів G1 у пасивний режим.
Формування з групи процесорів G1 груп процесорів G2, G3.
6. Переведення групи процесорів G2 в активний режим.
7. Проходження гілки 2 програми.
8. Переведення групи процесорів G2 у пасивний режим.
9. Переведення групи процесорів G3 в активний режим.
10. Проходження гілки 3 програми.
11. Переведення групи процесорів G3 у пасивний режим.
12. Формування з групи процесорів G2 груп процесорів G4, G5, G6.
13. Переведення групи процесорів G4 в активний режим.
14. Проходження гілки 4 програми.
1 Переведення групи процесорів G4 у пасивний режим.
16. Переведення групи процесорів G5 в активний режим.
17. Проходження гілки 5 програми.
18. Переведення групи процесорів G5 у пасивний режим.
19. Переведення групи процесорів G6 в активний режим.
20. Проходження гілки 6 програми.
21. Переведення групи процесорів G6 у пасивний режим.
22. Формування з групи процесорів G3 груп процесорів G7, G8, G9.
23. Переведення групи процесорів G7 в активний режим.
24. Проходження гілки 7 програми.
2 Переведення групи процесорів G7 у пасивний режим.
26. Переведення групи процесорів G8 в активний режим.
27. Проходження гілки 8 програми.
28. Переведення групи процесорів G8 у пасивний режим.
29. Переведення групи процесорів G9 в активний режим.
30. Проходження гілки 9 програми.
31. Переведення групи процесорів G9 у пасивний режим.
32. Формування з груп процесорів G4, G7 груп процесорів G10, G11.
33. Переведення групи процесорів G10 в активний режим.
34. Проходження гілки 10 програми.
3 Переведення групи процесорів G10 y пасивний режим.
36. Переведення групи процесорів G11 в активний режим.
37. Проходження гілки 11 програми.
38. Переведення групи процесорів G11 у пасивний режим.
39. Формування 3 груп процесорів G6, Gg груп процесорів G12, G13.
40. Переведення групи процесорів G12 в активний режим.
41. Проходження гілки 12 програми.
42. Переведення групи процесорів G12 y пасивний режим.
43. Переведення групи процесорів G13 в активний режим.
44. Проходження гілки 13 програми.
4 Переведення групи процесорів G13 у пасивний режим.
46. Формування з груп процесорів G8, G10, G12 групи процесорів G
47. Переведення групи процесорів G14 в активний режим.
48. Проходження гілки 14 програми.
49. Переведення групи процесорів G14 у пасивний режим.
50. Формування з груп процесорів G5, G11, G13 групи процесорів G
51. Переведення групи процесорів G15 в активний режим.
52. Проходження гілки 15 програми.
53. Переведення групи процесорів G15 у пасивний режим.
54. Формування з груп процесорів G14, G15 групи процесорів G16.
5 Переведення групи процесорів G16 в активний режим.
56. Проходження гілки 16 програми.
57. Переведення групи процесорів G16 пасивний режим.
Размещено на Аllbеst.ru
Подобные документы
Огляд методів розпізнавання образів. Основні ідеї інформаційно-екстремального методу розпізнавання рукописних символів. Критерій оптимізації параметрів функціонування даної системи. Інформаційне та програмне забезпечення обробки рукописних символів.
дипломная работа [291,0 K], добавлен 14.10.2010Сегментація і нормалізація зображень. Основні функціональні можливості та режими роботи комплексу розпізнавання письмового тексту. Розробка комплексу оптичного розпізнавання символів. Шрифтові та безшрифтові алгоритми розпізнавання друкованого тексту.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 19.05.2014Історія досліджень, пов’язаних з розпізнаванням образів, його практичне використання. Методи розпізнавання образів: метод перебору, глибокий аналіз характеристик образу, використання штучних нейронних мереж. Характерні риси й типи завдань розпізнавання.
реферат [61,7 K], добавлен 23.12.2013Комп’ютерне моделювання системи сегментації та розпізнавання облич на зображеннях. Підвищення швидкодії моделювання за кольором шкіри та покращення якості розпізнавання при застосуванні робастних boosting-методів. Розробка алгоритмів функціонування.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 02.07.2014Огляд інтелектуальних принципів організації процесу розпізнавання символів. Розробка системи безклавіатурного введення документів у комп’ютер. Опис і обґрунтування проектних рішень; розрахунки і експериментальні дані; впровадження системи в експлуатацію.
дипломная работа [182,5 K], добавлен 07.05.2012Розробка, дослідження та реалізація методів вирішення завдань аналізу, розпізнавання і оцінювання зображень як один із провідних напрямків інформатики. Класифікація та аналіз існуючих методів розпізнавання образів, переваги та недоліки їх застосування.
статья [525,8 K], добавлен 19.09.2017Специфіка застосування нейронних мереж. Огляд програмних засобів, що використовують нейронні мережі. Побудова загальної моделі згорткової нейронної мережі. Реалізація нейромережного модулю розпізнавання символів на прикладі номерних знаків автомобілів.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 15.03.2022Алгоритм оптичного розпізнавання образів. Універсальність таких алгоритмів. Технологічність, зручність у процесі використання програми. Два класи алгоритмів розпізнавання друкованих символів: шрифтовий та безшрифтовий. технологія підготовки бази даних.
реферат [24,5 K], добавлен 19.11.2008Системи розпізнавання обличчя. Призначення та область застосування програми "Пошук обличчя люди у відеопотоках стандарту MPEG-4". Штучна нейронна мережа, локалізація та розпізнавання обличчя. Методи, засновані на геометричних характеристиках обличчя.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 27.03.2010Актуальність сучасної системи оптичного розпізнавання символів. Призначення даних систем для автоматичного введення друкованих документів в комп'ютер. Послідовність стадій процесу введення документу в комп'ютер. Нові можливості програми FineReader 5.0.
курсовая работа [4,5 M], добавлен 29.09.2010
