Табличний редактор МS Ехсеl

Щоб перемистити дiаграму, натиснiть над вибраною дiаграмою на лiву клавiшу мишi i зачекайте, щоб вказiвник став хрестоподiбним -- перетягнить вказiвник у потрiбне місце.

9. Сформатуйте заголовок.

Наведiть вказiвник на заголовок, зачекайте мить, щоб побачити назву елемента, i викличте контекстне меню заголовка. Виконайте команду Формат заголовка: замалюйте назву жовтим кольором; задайте тип лiнiї рамки i її колiр (зелений) з тiнню. Шрифт заголовка можна не змінювати => ОК.

10. Сформатуйте область дiаграми.Активiзуйте контекстне меню областi дiаграми. У способi заливки виберiть текстуру до вподоби => ОК.

11. Пiдберiть колiр для легенди.

12. Поряд побудуйте для цих же даних булькову дiаграму. Збережiть книжку на диску з назвою дiаграми.

13. Вiдкрийте книжку, де розв'язано задачу табулювання функцiї i скопiюйте таблицю на другий аркуш книжки Дiаграми.

Назвiть аркуш Графiк.

14. Виокремте два стовпцi з числами з назвами Аргумент (х) i Функцiя (у).

15. Побудуйте графiк функції.

Викличте майстра дiаграм. Виберiть тип дiаграми: Точкова дiаграма i вигляд: з маркерами, з'єднаними згладжувальною лiнiєю (картинка №2) => Далi.

16. Пропустiть крок 2, якщо данi виокремлено.

Впевнiться, що ряди даних вибираються зістовпцiв. Натиснiть на кнопку Далi.

17. Задайте параметри графiка.

Введiть заголовок: Графiк функцiії - Пiдпишiть осi: Х -- Час, У -- Шлях => Заберiть лiнiї сiтки, легенду => Поекспериментуйте з iншими закладками => Далi.

18. Розмiстiть дiаграму на цьому ж аркушi (Графiк).

Натиснiть на кнопку Готово.

19. Вiдформатуйте графiк якнайкраще.

Розтягнiть зовнiшню рамку дiаграми і перемiстiть її у зручне місце. Розмалюйте всi елементи дiаграми на свiй смак.

20. Побудуйте поряд графiк цiєї ж функцiї, застосувавши тип дiаграми Графiк.

Зверніть увагу, що для побудови графiка цього типу достатньо одного стовпця даних (у).

21. Вiдкрийте книжку з розв'язком задачi № З „Дiяльнiсть фiрми в Українi”

Скопiюйте таблицю на третiй аркуш Назвiть його Гiстограма.

22. Виокремте дiапазон з даними про дiяльнiсть фiрми протягом трьох мiсяцiв з назвами стовпцiв i рядкiв.

23. Запустiть Майстра дiаграм для побудови гiстограми. Виберiть тип дiаграми: гiстограму i вигляд: Об'ємний варiант звичайної гiстограми => Далi => Далi.

24. Виконайте крок З. дайте заголовки елементам дiаграми.

Осi не пiдписуйте => Заберiть лiнiії сiтки, долучiть легенду, вимкнiть пiдписи даних => Далi => Готово.

25. Сформатуйте дiаграму якнайкраще.

Розтягнiть рамку, в якiй є дiаграма. Область дiаграми залийте градiєнтним кольором.

26. Змiнiть тип дiаграми на об'ємний з тривимiрним ефектом за допомогою контекстного меню областi дiаграми.

27. На одну iз граней стовпця помiстiть картинку з деякого bmp-файлу.

28. Клацнiть на елементi Кут дiаграми i повернiть площину, щоб полiпшити перегляд дiаграми.

29. Клацнiть на елементi Стiни i змінiть формат стiн, замалювавши їх жовтим кольором, або помiстiть на них зображення з файлу.

ЗО. Сформатуйте область побудови дiаграми.

Повiльно ведiть вказiвником у рамцi, доки не з'явиться такий напис: Область побудови дiаграми. Клацнiть лiвою клавiшею і розтягнiть область. Клацнiть правою клавiшею i замалюйте її градiєнтним кольором.

31. Для задачi про дiяльнiсть фiрми побудуйте пелюсткову дiаграму i роэташуйте її на окремому аркушi Пелюсткова.

У таблицi має бути п'ять-шiсть рядiв даних i три стовпцi.

32. На наступному аркушi побудуйте габлицю зi значеннями верхньої i нижньої граней курсiв валют (долара i євро) протягом шести днiв тижня i побудуйте для цих даних бiржову дiаграму.

Назвiть аркуш Бiржова.

33. Побудуйте графiк функцi вiд двох змiнних z = х -- у. На наступному аркушi з назвою Поверхня побудуйте таблицю значень цiєi функцii для значень х та у на промiжках [ -2; 2] з кроком h= 0,2.

Для цього перший рядок, починаючи з клiтинки В1, заповнiть значеннями х: --2; --1,8;...; 1,8; 2 за правилами створення арифметичної прогресiї введiть у В1 число -2 - Редагувати - Заповнити - Прогресiя - Арифметична - По рядках - Крок 0,2 - Граничне значення 2 - ОК.

Аналогiчно заповнiть перший стовпець значеннями у, починаючи з клiтинки А2. У клiтинку В2 введiть формулу =В$12 -- $АТ2 2 і скопiюйте її у прямокутний дiапазон В1:V22.

Запустiть майстра побудови дiаграм і виберiть тип дiаграми Поверхня -Готово. Отриману поверхню називають сiдлом або гiперболiчним параболоїдом.

35. Модифiкуйте таблицю i побудуйте поряд поверхню для функцi х = х * у.

36. Збережiть книжку на диску. продемонструйте дiаграми кругову, булькову, точкову, графiк, гiстограму, пелюсткову, бiржову i дві поверхнi.

37. Закiнчiть роботу. Закрийте вiкна.

Практична робота № 5

Питання для вивчення:

МS Ехсеl. Задачi апроксимацiї i прогнозування даних. Метод найменших квадратiв. Елементи регресiйного аналiзу. Побудова лiнiй тренду на дiаграмах.

Мета: Умiти використовувати математичнi функцiї для роботи з масивами даних i статистичнi функцiї для дослiдженяя тенденцiй (тренду) в даних.

Задача 6 „Прогноз доходу фірми”. Протягом перших десяти мiсяцiв року доходи фiрми Digital були такими: 200 000, 220 000, 230 000, 225 000, 235 000, 225 000, 230 000, 250 000, 245 000, 280 000. Побудувати лiнiю тренду i спрогнозувати дохiд фiрми у листопадi й груднi.

Теоретичні відомості

1. Поняття про метод найменших квадратiв. Метод найменших квадратiв (МНК) застосовють для реазв'язування задач про згладження експериментальних даних та апроксимацію (наближення) даних деякою нескладною аналітичною функцією з метою використання цієї функції для прогнозування подальших змiн даних. Такий аналіз даних також називають регресійним аналізом.

Розглянемо приклади відповідних задач. Нехай є дані про середньомісячну температуру протягом перших десяти днів місяця. Потрібно спрогнозувати температуру 11 і 12 числа, вважаючи, що тенденція до зміни температури стабільна.

Нехай є дані про обсяг валового доходу країни, регіону, фірми протягом десяти місяців. Потрібно спрогнозувати обсяги доходу в наступні місяці, вважаючи, що тренд (тенденція) стабільна, тобто немає факторів, які можуть непередбачувано змінити тенденцію.

Це приклади однофакторних задач. `У першій задачi фактором є дані які впливають на змiну даних, а у другій -- місяці року.

Якщо факторiв є декілька, то відповiднi задачi називають багатофакторними. Приклад двофакторної задачі: є дані про залежність вартості квартири від площі (це майже лінійна залежність) і від віддаленості від центру міста. Потрібно спрогнозувати вартість квартири конкретної площі в конкретному районі міста. Вартість квартири може залежати також від поверху, якості будівельних матеріалів та інших факторів.

Будь-якi експериментальні данi можна однозначно апроксимувати лінією (функцією рівнянням) деякого типу прямою лінією, логарифмічною, поліноміальною чи експоненціальною кривою за принципом найменших квадратів -- так, щоб сума квадратiв відхилень апроксимованих значень вiд експериментальних була мінiмальною.

Заздалегідь складно визначити який тип функції є оптимальним для конкретних даних, зокрема. якщо їх багато. Тому якiсть апроксимації оцiнюють на пiдставi критерію який називається „Критерій R-квадрат” (використовують також позначення r2). Значення r2 для рiзних функцiй буде рiзним. Апроксимація вважається тим ліпшою, чим ближче значення r2 до числа 1, та ідеальною, якщо r2=1

Нехай у деякій однофакторнiй задачi кількість експериментальних даних п, значення фактора (незалежної величини аргументу функції утворюють масив чисел х1, х2, х3,..., хп, значення екепериментальних даних утворюють масив у1, у2,..., уп. Нехай для апроксимації вибрано і визначено функцію f(x).

Тодi r2 обчислюють так:

r2 = 1--Е/Т, де Е= У(у1 -- f(x1))². Т = Уy²_i --(Уy_i)²/n,

а суми обчислюють за iндексом i вiд 1 до п.

Найчастiше припускають, що тренд має лiнiйний характер. На основi такого припущення вибирають функцiю f(x)=mx+b. Ріняння вигляду у = f(x) називають рiвнянням регресії. Числа m та b отримують з вхiдних даних за допомогою такого алгоритму:

1) х_с= У х_і/п -- середнє значення фактора;

2) у_с = Уу_і/п -- середнє значення експериментальних даних

3) m = У (х_і -- х_с)(у_і --у_с)/ У (х_і -- х_с)²

4) b = у_с - m* х_с

Для обчислення суми чи середнiх значень використовую вiдповiднi функції ЕТ.

2. Реалiзацiя регресiйного аналiзу в ЕТ. Розглянемо найпростiший спосiб прогнозування даних. Достатньо виокремити дiапазон з експериментальними даними У і перетягнути маркер копiювання на k клiтинок (вниз) - отримаємо лiнiйний прогноз для точок х_n+1, х_n+2,…, х_n+k. Якщо перетягування виконати правою клавiшею миші, то з контекстного меню можна вибрати тип апроксимації: лiнiйною mx+b чи експоненцiальною b m^х функцiєю (залежно вiд тенденцiй у даних). Недолiками такого способу є припущення, що фактором Х е масив чисел 1, 2, 3,..., а також нереагування прогнозованих значень на змiни в експериментальних даних.

Інший спосiб розв'язування задачi -- це застосування iнструмента Регресії, який запускають командою Сервiс - Аналiз даних... - Регресiї - ОК. Вiн забезпечуе лiнiйну апроксимацiю даних і повертає статистичну iнформацiю, що дає змогу оцiнити якiсть апроксимації.

Головним способом розв'язування задачi лiнiйної апроксимації i прогнозування даних є використання статистичної функції Тrend (дiапазон1; дiапазон2; дiапазонЗ). Дiапазон1 ма' мiстити експериментальнi данi у_i,, дiапазон2 -- значення х_i, дiапазон3 має мiстити точки для прогнозу х_n+1, х_n+2,…, х_n+k. Функцiю можна використовувати з двома аргументами або з трьома. У першому випадку розв'язують задачу апроксимації експериментальних даних прямою лiнiєю, а в iншому випадку -- задачу прогнозування даних.

3. Використання функцiї Тrend. Розглянемо алгоритм розв'язування задачi апроксимацiї даних прямою лiнiєю, який реалiзується статистичною функцiею Тrend.

1. Утворити вертикальний дiапазон з х_і, який назвати Х.

2. Утворити вертикальний дiапазон з у_і, який назвати У.

3. Поряд вибрати порожнiй вертикальний дiапазон з п клiтинок.

4. У першу клiтинку ввести формулу = Тrend (У;Х).

5. Натиснути на клавiшу F2.

6. Натиснути на комбінацію клавiш Shift+Ctrl+Enter - результати f(x_і) заповнять порожнiй дiапазон.

Розглянемо алгоритм прогнозування данях для значень фактора х_n+1, х_n+2,…, х_n+k

7. Утворити вертикальний дiапазон iз зазначених значень фактора пiд дiапазоном Х і назвати його Е.

8. Поряд вибрати порожнiй вертикальний дiапазон з k клiтинок.

9. У першу клiтинку ввести формулу == Тrend (У;Х; Z).

10. Натиснутя на клавiшу F 2.

11. Натиснути на комбiнацію клавiш Shift+Ctrl+Enter -- результат-прогрноз f(x_і), і=п+1,...k , заgовнить порожнiй діапазон.

Тепер можна виконати додатковi обчислення для визначення значень m та b та r2 за формулами, якi наведенi вище.

Якщо виявиться, що апроксимацію виконано невдало (тенденцiя змiни даних є далекою вiд лiнiйної, г2<0,8) то слiд вибрати iншу функцiю, наприклад Growth(), яка здiйснює експоненціальну апроксимацію або скористатися графічним способом розв'язування задачi, який має бiльший набiр апроксимацiйних функцiй.

4. Використання функції LINEST Функцiя LINEST(Y; X; True; True) повертає масив, перший рядок якого -- це значення m та b, другий -- це стандартнi похибки цих двох значень вiдповiдно, третiй рядок мiстить значення г2 і стандартну похибку для функцiї, четвертий рядок мiстить данi, які використовуються в теорії F-статистики.

Цiкавою особливiстю функцiї є те, що її можна використати для лiнiйного атофакторного регресiйного аналiзу. Для експоненціального аналiзу є функція LOGEST().

5. Поняття про масиви і формули масивiв. Одновимiрним масивом чисел називають послiдовнiсть чисел, взятих у фiгурні дужки, наприклад {1; 1,5; 4,2}. Двовимiрний масив мистить набори чисел, якi розмежованi символом двокрапка (якщо числа вiдокремлюються крапкою з комою і кома є десятковим роздiлювачем) або крапкою з комою (якщо роздiлювачами є кома та крапка вiдповiдно) наприклад {1; 1,5; 4,2:1; 1,5; 4,2).

Один набiр чисел вiдповiдае рядку чисел у зображеннi масиву у виглядi матрицi. Дiапазон з числами можна трактувати як масив чисел (матрицю).

Над матрицями-масивами визначеиi операцiї додавання, вiднiмання, множення на число, а також такi функцї: для множення матрицi на матрицю - ММU(матриця 1; матриця2), транспонування ТRАNSPOSE (масив чи дiапазон), обчисленн оберненої матрицi - MINVERSE(масив) та детермінованої матриці- MDETERM(матриця).

Зауважимо, що дiапазони можна перемножувати, але це не тотожно добутковi масивiв-матриць. Добуток двох дiапазонiв - це дiапазон з покомпонентно перемноженими елементами, що можна використати для розв'язування багатьох задач. Наприклад, вартiсть всiх товарiв (одне число) у задачi про товарниi чек можна визначити за допомогою такої формули: {= SUM(Кількiсть* Цiна)).

Формулу для дiй з масивами чи дiапазонами називають. формулою масиву. Перед виконанням дiй з масивами потрiбно вибрати порожнiй дiапазон клiтинок, де мiститиметься результат обчислення формули-масиву.

Особливiсть дiй користувача така: пiсля набору формули у рядку формул її вводять у ЕТ не простим натисканням клавiшi Еntег, а комбiнацiєю клавiш Shift+Ctrl+ Еntег.

Формула масиву буде записана у фiгурних дужках автоматично (їх не набирають). Формули масивiв слiд застосувати в цiй роботi для обчислеиня значень m, b та г2.

б. Побудова лiиiй тренду за допомогою дiаграм. Лінії тренду призначенi для графiчного вiдображення тенденцiї даних i прогнозування їх подальших змiн. Використовуючи регресiйний аналiз, можна продовжити лiнiю тренду в дiаграмi за межi реальних даних для передбачення майбутнiх значень.

Лiнiї тренду можна додати до рядiв даних, зображених на ненормованих плоских дiаграмах з областями, лiнiйних дiаграмах, гiстограмах, графiках, бiржових, точкових і булькових дiаграмах. Неможливо додати лiнiї тренду до рядiв даних на об'ємних, нормованих, пелюсткових, кругових і кiльцевих дiаграмах. Є шiсть рiзних типiв лiнiй тренду, якi можна додати до дiаграми. Тип лінії тренду потрiбно вибирати, виходячи з типу даних (вiзуально аналiзуючи тенденцiї в даних).

1. Лiнiйна апроксимацiя -- це пряма лiнiя, яка наближено описує сукупнiсть даних. Її застосовують в найпростiших випадках, коли данi розташовані близько до прямої.

2. Логарифмiчну апроксимацiю використовують для опису величини, яка спочатку швидко зростає або зменшується, а потiм поступово стабiлiзується. Для логарифмiчної апроксимацiї можна використовувати як вiд'ємнi, так і додатнi значення даних.

З. Полiноміальну апроисимацiю використовують для опису величин, якi то плавно зростають то спадають, а також для аналiзу великої кількості даних.

Степiнь полiнома (до шостого) визначають кiлъкiстю екстремумів (максимумів i мінімумів) серед даних. Полiном другого степени може описати лише один максимум або мiнiмум Полiном третього степеня може мати два екстремуми і т. д.

4. Степеневу апроксимацію використовують для опису величини, що монотонно эростає або монотонно спадає, наприклад, вiдстанi, яку проходить автомобiль пiд час розгону.

5. Екслонеацiйну апроксимацію використовують у тому випадку, якщо швидкість змiни даних безперервно зростає на црикладі задач розмноження вiрусів. Неможливо застосувати степевеву й експоненційну апроксимацію якщо дані мiстять нульовi або вiд'ємні значення.

6. Є ще метод апроксимаії даних, який називають змiнним середнім (лiнійною фільтрацією рос. скользящее среднее). Лiнiя тренду будується за певною кількістю точок -вони дуже розкидані.

Данi усереднюють попарно чи інакше й одержанi середні значення використовують для апроксимації. Якщо значення параметра Точки є 2, першу точку кривої визначають як середнє значенния перших двох даних, другу точку - як середнє значення другого і третього даних і т.д.

Розглянемо алгоритм додавання лінії тренду до дiаграми.

1. Побудувати дiаграму для ряду експериментальних даних.

2. Клацнути правою клавішею на маркері ряду даних, для яких треба побудувати лінію тренду - отримаємо контектне меню ряду даних

З. Виконати команду Додати лiнію тренду.

4. На закладці Тип вибрати тип лінії тренду.

5. На закладці Параметри задати назву кривої (можна не задавати) довжину відрізка (в одиницяхИ зміни аргументу) прогнозу, координату точки перетину з вiссю У (можна не задавати) зобразити рiвняння регресії на дiаграмі, розташувати на дiаграмi значения г2.

6. ОК.

Хiд роботи

1. Запустiть ЕТ i вiдкрийте нову книжку.

2. Уведiть у три дiапазони масиви чисел у ряді матриць: Масив А i В розмiрностi три на три (по 9 елементiв) i масив-стовпець D з трьох елементів.

Надайте дiапазонам iмена А, В i D.

3. Обчислiть 2*А.

4. Обчислiть добуток масивiв-матриць А*В.

5. Обчислiть суму масивiв-матриць А+В.

6. Обчислiть добуток дiапазонiв D*D.

Результат -- дiапазон з квадратами даних з D.

7. Обчислiть детермiнант матриці А.

Якщо детермiнант дорівнює нулю, змiнiть числа в матрицi А.

8. Розв' яжiть систему лiнiйних алгебраїчних рiвнянь АХ=D.

Метод розв'язування

Х= А* D,

де А -- обернена матриця.

9. Перейдіть на новий аркуш для розв'язування задачі №6 ( У першому рядку введіть заголовки стовпців: Місяці, Х, У, Апроксимація.

10. Уведiть у другий рядок список назв мiсяцiв шляхом автозаповнення рядка і транспонуйте рядок з елементами списку в стовпець.

Виберiть стовпець і застосуйте формулу {=ТRANSPOSE(A2:K2)}

11. Виконайте алгоритм використання функцiї ТREND( ).

12. Побудуйте плоску стовпцеву дiаграму для експериментальних даних з графіком лiнiї тренду.

Виберiть спочатку дiапазон, що мiстить експериментальнi (У), апроксимованi та прогнозованi данi (Апроксимацiя).

Запусти Майстра побудови дiаграм. На першому кроцi виберiть на закладцi нестандартних дiаграм тип Графiк /Гістограма, що дасть змогу накласти графiк лiнi тренду на дiаграму.

13. Обчислёть значения m i b.

Для обчислення сум застосуйте формули масивiв на зразок {= SUМ(дiапазон1* дiагтазон2)} і Сtrl+Shift+Enter.

14. Обчислiть значения г2.

15. Застосуйте функцiю Linest.

Аргументи функцiї описанi в теоретичних вiдомостях.

Перевiрте, чи збiгаються вашi результати щодо значень m, b i г2 зi значеннями, якi дає ця функцiя.

16. Скопiюйте вхiднi дані задачi №6 на третiй аркуш.

17. Дослідіть графiчнi способи прогнозування за допомогою лiнiй тренду рiзних типів

Нанесiть на аркуш шiсть дiаграм з лiнiями тренду.

Виберiть дiапазон чисел У i побудуйте просту стовпчикову дiаграму (або графiк з маркерами тощо).

Застосуйте описаний в теоретичних вiдомостях алгоритм нанесення лiнiй тренду з вiдповiдними параметрами для прогнозу на двi одиницi вперед i виведення рiвнянь регресiї та значення г2.

18. Зробiть висновок про те, який тип апроксимацiї є найлiшшим.

19. Який прогноз обсягiв доходу фiрми у листопадi та груднi?

20. Продемонструйте три аркушi та закiнчiть роботу.

Тестові завдання для модульного контролю

1. Що таке електронна таблиця i яке її призначення?

2. Як позначаються стовпцi i рядки в ЕТ? Скiльки їх може бути?

3. Як змiнити ширину стовпця в ЕТ?

4. Якi типи даних опрацьовують ЕТ?

5. Яка структура вiкна ЕТ?

6. 3 чого складається робоча книжка?

7. Яке розширення має файл книги ЕТ?

8. Якi дiї можна виконувати з аркушами ЕТ?

9. Як перейменувати аркуш ЕТ?

10. Як вибрати (виокремити) клiтинку?

11. Як ввести у клiтинку дані і вiдредагувати дані?

12. Яке призначення текстових даних в ЕТ?

13. Якi повiдомлення про помилки ви знаєте?

14. Що трапиться, якщо неправильно вибрати роздiлювач у числi?

15. Вiд чого залежить вiдображення чисел в ЕТ?

16. Яке призначення формул? Яке призначення рядка формул?

17. Що зображено в клiтинцi пiсля введення в неї формули?

Як побачити формулу?

18. Яке призначення символiв „0” „#” в форматах чисел?

19. Як вiдобразити числа із символом грошової одиницi?

20. Як побачити формулу в однiй клiтинцi, формули у всiй ЕТ?

21. Якi засоби автозаповнення таблицi ви знаєте?

22. З якою метою формули копiюють?

23. Як виконати копiювання формули?

24. Що вiдбуваеться пiд час копiювання формули в ЕТ?

25. Як задати чи змiнити деякий формат вiдображення чисел?

26. Як вимкнути режим вiдображення сiтки?

27. Як розграфити таблицю?

28. Як задати колiр клiтинкам і шрифту?

29. Які ви знаєте формати числових даних?

30. Як захистити клiтинки вiд змiн у них?

31. Що означають символи ###### у клiтинцi?

32. У чому суть автоматичного переобчислення в ЕТ?

33. Як заповнити стовпець зростаючою послiдовнiстю чисел?

34. Що таке консолiдацiя даних i як її реалiзовують?

35. Якi головнi прийоми автоматизацiї обчислень в ЕТ?

Завдання для індивідуальної роботи

Обчислити у програмі Excel значення функцій та у точках 0, 1, 2, 3, …, 10. Подати відповідні значення , та у вигляді таблиці. Побудувати графіки функції на одній діаграмі.

Коефіцієнти функцій вибрати наступним чином: А - номер групи; В - номер підгрупи; С - порядковий номер у списку групи; D - місяць народження; M - число народження; N - кількість букв у прізвищі.

Створити у програмі Excel таблицю для аналізу динаміки продажу товарів. Заповнити таблицю даними і побудувати діаграму “Динаміка продажу” по трьом товарам, починаючи з товару, номер якого співпадає з остачею від ділення номеру в списку групи на 3.

Фiрма планує здiйснити оптову покупку шести видiв товарiв i розглядає чотири можливi варiанти їх кiлькостi. Побудувати сценарiї для прийняття рiшення про найкращий варiант покупки. Створити таблицю з 15 рядкiв, яка вiдображає облiк проданих фiрмою товарiв з такими назвами стовпцiв: Номер операцiї, Назва товару, Цiна, Кiлькiсть, Вартiсть, Дата, Про-. давець, Покупець. Назви товарiв, фiрм-покупцiв, прiзвища продавцiв, дати повиннi повторюватися по три-чотири рази. Заповнити таблищо даними на свiй розсуд. (Excel)

4. Побудувати зведену таблицю, яка характеризує ефективність роботи кожного продавця, тобто вiдображає, якi товари вiн продав, скільки i на яку суму; модифiкувати зведену таблицю, вiдобразивши в нiй дати проведення операцiй продавцями. Побудувати зведену таблицю, ака характеризує уподобання клієнта-покупця, тобто вiдображае, якi товари вiн купив, коли, скільки і на яку суму. (Excel).

Рекомендована література

1.Андреев А.Г. и др. Microsoft Windows 2000 Professional. Русская версия/ Под общ. ред. А.Н.Чекмарева и Д.Б.Вишнякова.- СПб.:БХВ-Петербург, 2002.-752 с.

2.Беленький Ю., Власенко С. Microsoft Word 2000.- СПб.:БХВ-Петербург, 2002.-992 с.

3. Беспалов В.М. та ін. Інформатика для економістів: Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 788 с.

4.Борланд Р. Эффективная работа с Word 2000.- СПб.: Питер, 2000.- 960 с.

5. Ботт Эд, Леонард Вуди. Использование Microsoft Office XP. Специальное издание. : Пер. с англ. - М. : Издательский дом «Вильямс», 2002. - 912 с.

6. Інформатика: Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології. Посіб./За ред.О.І.Пушкаря - К.: Видавничий центр „Академія”, 2004. - 696 с.

7. Кравчук С.О., Шонін В.О. Основи комп'ютерної техніки: Компоненти, системи, мережі. - К,: ІВЦ „Видавництво „Політехніка””, 2005.- 344 c.

Размещено на Allbest.ru