Аналіз проблем та перспектив розвитку галузі ІТ-аутсорсингу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз проблем та перспектив розвитку галузі ІТ-аутсорсингу в Україні

А.В. Літошенко

аспірант II курсу

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Метою статті є аналіз факторів, що впливали на розвиток аутсорсингу в Україні за останні кілька років. Завданням статті є напрацювання пропозицій для подальшого розвитку галузі інформаційних технологій, зокрема, ІТ аутсорсингу.

Методи. Під час написання статті були використані порівняльний, історичний методи, а також методи аналізу та синтезу.

Аналіз останніх джерел чи публікаціи?. Дослідженням явища аутсорсингу займалися такі зарубіжні та вітчизняні вчені як Ж.Л. Бравара, Н. Єрмошкіна, М. Квецинський, М. Бабій, Т. Гавриленко, О. Гаврилюк, А. Загородній, О. Партин, О. Зозульов, О. Микало, А. Скороходов А. Смичніков, М. Тонюк, Н. Мешко, М. Єфремова, М. Костюченко та ін.

Виклад основного матеріалу. В 2016 році в Україні для ринку аутсорсингу інформаційних технологій (далі - ІТ-аутсорсинг) склалася унікальна ситуація. Поряд з тим, що зазначена сфера є найбільш розвинутою, порівняно із іншими сегментами, а Україна - є одним із найбільших світових розробників програмного забезпечення, існують і проблеми, які негативно впливають на розвиток галузі: стрімке падіння курсу гривні, частковий занепад внутрішнього ринку, збільшення кількості працюючих на експорт спеціалістів, суттєвий перекіс в заробітних платах IT-фахівців, які працюють на український і зарубіжний ринки. Крім того, варто пам'ятати про військовий конфлікт на сході і мобілізацію, що нерідко стає додатковим аргументом на користь еміграції. Україна має найбільший людський ресурс у сфері інформаційних технологій в Європі, і кожного року експортує програмне забезпечення вартістю мільярди доларів.

У 2015 році Україна заробила близько $ 2,5 млрд від експорту програмного забезпечення та ІТ-послуг в країні. В 2016 році, приріст галузі склав 15-20%, а обсяг ринку виріс з $ 2,5 млрд до $ 3 млрд. Глобальний рейтинг країн по аутсорс-привабливості Global Services Location Index (GSLI) поставив Україну на 24-е місце у 2016 році. Два роки тому, країна займала лише 41-ю позицію. [1]

Ріст індустрії в 2016 році склав приблизно 9%, що вище ніж в 2015 році, але істотно нижче, ніж в 2013-2014 роках.

Статистичні дані, опубліковані на сайті Український технічний журналу “DOU” показують, що деякі з ІТ-компаній України та ті, які мають великі науково-дослідні офіси в країні, розширюються настільки швидко, що в них вже працюють від двох до чотирьох тисяч програмістів, а за останні півроку загальне число співробітників в цих компаніях збільшилася на два з половиною відсотка. У 25 найбільших технологічних компаній в Україні спільно працюють понад тридцять тисяч програмістів. [2]

За різними оцінками, в Україні налічується до чотирьох тисяч IT-компаній. 85% - малі та середні компанії, з чисельністю персоналу менше 80 осіб. Основна частина компаній розташована в великих містах України - Києві (44,9%), Харкові (18,7%), Львові (9,3%), Дніпропетровську (8,2%) та Одесі (5,5%). [3]

Найбільшими аутсорсинговими ІТ-компаніями в Україні у 2016 році стали SoftServe, Luxoft, GlobalLogic, EPAM і Ciklum. Сполучені Штати Америки є основним імпортером українського програмного забезпечення та ІТ-послуг, частка експорту ІТ до США становить близько 80%. Наразі, оцінки показують, що частка ІТ-індустрії складає близько 3,3% від валового внутрішнього продукту України - і може вирости до 15% до 2020 року.

Більше 80% всіх аутсорсингових IT-компаній України працюють на зовнішні ринки. Більшість клієнтів компаній, виходять на українських розробників з Європи 67,7% і Північної Америки та Австралії - 56,7%.

На почтку 2017 року, галузі ІТ-аутсорсингу в Україні характерні наступні ознаки:

- порівняно висока якість ІТ-знань спеціалістів, при тому, що система освіти потребує реформування, щоб встигати за темпами розвитку ринку;

- наповнення ринку фахівцями, за рахунок скорочення бізнесу через економічну кризу;

- наявність тенденції, пов'язаної з підвищення рівня складності IT-проектів, що тягне за собою безперервне активне підвищення кваліфікації фахівців;

- вміння українських фахівців реалізовувати складні проекти по нечітким вимогам;

- активна позиція спеціалістів галузі - проведення форумів, зустрічей, що є майданчиками для обміну досвідом, отримання ексклюзивної практиної інформації;

- зрушення у співпраці із державою.

Останній пункт є чи не одним з найважливіших. Активна фаза залучення держави до розвитку галузі ІТ розпочалася саме у 2016 році: прийняття закону про спрощення експорту послуг для розвитку IT-індустрії, а також - збільшення державного замовлення на випускників технічних спеціальностей у 2016 році.

Потреба у спрощенні процедури експорту стала помітною у 2015 році, коли експорт послуг становив лише 83% від показника 2014 року. Зокрема, комп'ютерних послуг було надано майже на 966 млн. дол., або 88% від обсягу 2014 року. У зв'язку з цим виникла необхідність спростити процес експорту послуг , щоб стимулювати детінізацію цієї галузі. [4]

Ухвалення Верховною Радою закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг” є надзвичайно важливим кроком, оскільки закон передбачає спрощення процедури укладення зовнішньоекономічних договорів, а саме - пропонує скасування обов'язкового укладення зовнішньоекономічного договору в письмовій формі і дає можливість його укладення в електронній формі шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями або шляхом виставлення рахунка (інвойсу); спрощення фінансової звітності у разі експорту послуг, а також скасування валютного контролю для операцій з експорту послуг, що допоможе розвитку в Україні IT-індустрії та ринку фрилансерів (самозайнятих фахівців). [5]

Крім того, закон забороняє банкам вимагати переклад документів з англійської на українську мову. Також, згідно із законопроектом, рахунок (інвойс) буде визнаватися первинним документом, що має спростити процедури ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Згідно із запропонованими змінами, інвойс може бути підписаний власним або електронним підписом.

Зазначені нововведення є стратегічно важливими для подальшого розвитку експорту послуг українських ІТ-компаній та спрощення підприємницької діяльності для малого та середнього бізнесу. При цьому, зазначений закон є важливим не тільки для галузі, але і для держави вцілому, оскільки завдяки його нормам, українські фрілансери зможуть працювати в легальному полі, нарешті подолавши складнощі надмірної бюрократизації, а це, у свою чергу , дозволить збільшити приток валютної виручки до країни. Станом на 2015 рік, за даними Держстату, офіційний показник експорту комп'ютерних послуг з України склав 966 млрд грн. За даними спільноти "beFreelancer - фріланс для українців" щорічний обсяг експорту послуг фрілансерами становить близько 350 млн доларів, однак більша його частина знаходиться в тіні (що неважко зрозуміти, якщо врахувати складність наведених адміністративних обмежень). [6]

Натомість, найбільшими ризиками сьогодення для галузі ІТ-аутсорсингу є зменшення темпу росту галузі за рахунок релокації сегмента спеціалістів та політика держави, направлена на збільшення ставки податку до 20%.

На нашу думку, для подальшого розвитку галузі найголовнішими є більш щільне співробітництво з державою на всіх рівнях, що виражатиметься у прийнятті наступних кроків:

- розробка стратегії розвитку ІТ-галузі;

- надання спеціальних умов оподаткування компаніям, що надають послуги ІТ-аутсорсингу;

- вдосконалення системи освіти;

- дотримання прав інтелектуальної власності;

- розвиток внутрішнього ринку;

- захист від нецивілізованого втручання державних органів;

- запровадження можливості для з IT-фахівців працювати за контрактом;

- просування української ІТ-індустрії за кордоном;

- створення конкурентних умов у порівнянні з іншими розвиненими країнами (Західна Європа, США, Канада);

- поступове покращення міжнародного іміджу України.

Співпраця із державою є надзвичайно важливою. Розглянемо кілька прикладів: у Мексиці діє програма державної підтримки ІТ галузі - до 2020 року країна має намір вийти на 3-е місце в світі за рівнем IT-аутсорсингу. Значних успіхів досягли країни Балтії, Бразилія, Румунія. Навіть в Російській Федерації і Білорусі вже кілька років працює особливий пільговий податковий режим для IT-компаній. В останній, наприклад, діє 9% прибутковий податок для співробітників ІТ компаній . А в Румунії - нульова ставка прибуткового податку для працівників сфери розробки програмного забезпечення.

Проаналізувавши тенденції розвитку галузі інформаційних технологій та, зокрема, ІТ аутсорсингу в Україні, можна зробити такі висновки.

Наша держава має найбільший людський ресурс у сфері інформаційних технологій в Європі, ІТ спеціалісти з України користуються популярністю у всьому світі, оскільки вони одні з небагатьох, хто здатен реалізовувати складні проекти. Індустрія постійно зростає. Об'єми експорту програмного забезпечення та ІТ-послуг збільшуються щороку, як і обсяг ринку ІТ галузі. Україна входить у Глобальний рейтинг країн по аутсорс-привабливості і щороку покращує свої позиції.

Варто також зазначити , що успіх подальшого розвитку та зростання галузі напряму залежить від політики держави щодо цього питання. 2016 рік став дійсно проривним в цьому сенсі, завдяки прийняттю Закону Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг, що спрощує процедури укладення зовнішньоекономічних договорів та фінансової звітності у разі експорту послуг, скасовує валютний контроль для операцій з експорту послуг, забороняє банкам вимагати переклад документів з англійської на українську мову, а також, спрощує процедури ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

В свою чергу, основними ризиками для галузі ІТ-аутсорсингу є відтік спеціалістів та політика держави, направлена на збільшення ставки податку. Останнє вдарить наубільше по галузі.

Тому, саме держава має стати основним гравцем у розвитку перспективної ІТ-індустрії. Для початку, потрібно сформувати державну стратегію взаємодії із ІТ сектором. Необхідно відмовитися від старих програм і почати застосовувати нові, закуповуючи їх у місцевих виробників сприяючи, таким чином, прозорості і ефективності державних органів. Транспарентність, зменшення корупції буде впливати на міжнародний імідж України і приплив інвестицій.

В свою чергу, продумана взаємодія із державою дозволить збільшити внесок ІТ-галузі в ВВП з нинішніх 3,3 до 4,5%, що буде дорівнювати $ 5,1 млрд експортної виручки до 2020 року, а кількість робочих місць в ІТ і в суміжних галузях виросте в декілька разів.

Список використаної літератури

аутсорсинг державний політика галузь

1. A new business model threatens established concepts of offshoring and expands the market. [Текст]: інтернет-видання, - 2016. - Режим доступу: https://www.atkearney.com/strategic-it/global-services-location-index/full-report.

2. Ukraine's booming IT sector makes it an outsourcing nation [Текст]: інтернет-видання, - 2016. - Режим доступу: https://www.kyivpost.com/article/content/technology/ukraines-booming-it-sector-makes-it-an-outsourcing-nation-407913.html.

3. Тенденції ІТ-аутсорсингу в Україні. [Текст]: інтернет-видання, - 2016. - Режим доступу: http://startupline.com.ua/events/trends-in-it-outsourcing-in-ukraine.

4. Рада ухвалила закон про спрощення укладення міжнародних договорів у разі експорту послуг для розвитку IT-індустрії [Текст]: інтернет-видання, - 2016. - Режим доступу: http://ua.censor.net.ua/n413440.

5. Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг. [Текст]: інтернет-видання, - 2016. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1724-19.

6. Рада потішила айтішників і фрілансерів, запустивши дерегуляцію експорту послуг. [Текст]: інтернет-видання, - 2016. - Режим доступу: http://www.business.ua/trends/rada-pot-shila-ayt-shnik-v-fr-lanser-v-zapustivshi-deregulyats-yu-eksportu-poslug-346348/[Online], vol. 8, available at.

Размещено на Allbest.ru