9

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класифікації, етапи створення і вимоги до мультимедійних презентацій

У літературі не існує загальновизнаної класифікації презентацій за характером змісту та особливостями оформлення. Так, Л. Ястребов пропонує класифікувати презентації PowerPoint за змістом та ступенем використання технологічних можливостей програми: офіційна - різного роду звіти, доповіді тощо, в якій необхідно витримати єдиний шаблон оформлення для всіх слайдів, чітку структуру та розміщення на слайдах всіх тез доповіді; офіційно-емоційна готується для знайомої аудиторії і використовується з метою передати слухачам деяку офіційну інформацію та здійснити емоційний вплив; "плакати" - складається тільки з ілюстративного матеріалу і вся робота з пояснення змісту покладається на доповідача; "подвійна дія" - на слайдах презентації крім зображень використовується текстова інформація, яка пояснює вміст слайду або його "розширює"; інтерактивний семінар - презентація створюється для проведення заняття в режимі діалогу з аудиторією, коли припускається різноманітні анімації, об'єкти навігації, і, особливо, - розгалуження презентації: в залежності від відповідей слухачі, їх реакції на запитання і твердження; "матеріал для самостійної роботи" має складну структуру і є нелінійною (розгалуженою), матеріал презентації викладений вичерпно, а додатковий матеріал може міститися у гіперпосиланнях або у спеціальних нотатках до слайду; "інформаційний ролик". демонструється самостійно і незалежно від доповідача в автоматичному режимі і містить матеріали, розраховані на швидке сприйняття [16]. Подана класифікація не є вичерпною і об'єднує види презентацій за різними ознаками: за впливом на органи зору, слуху; за типом подання інформації; за формою організації роботи з презентацією; за формою її подання, що робить цю класифікацію досить вразливою.

О. Пушкар, залежно від способу презентацій на комп'ютері, розрізняє такі їх види: зі сценарієм; інтерактивна; автоматична. Н. Дементієвська дотримується класифікації за різними ознаками: за кількістю медіа засобів (мультимедіа (звуки, зображення, відео фрагменти), текстова (з мінімальним ілюструванням), комбінована); за призначенням (комерційні (здебільшого рекламного характеру), інформаційні, навчальні тощо); в залежності від цілей (лекційні (викладача), звіт про результати діяльності, проект, дослідження (учнівська робота), тест (як викладача так і учнів); за способом подання слайдів (для супроводу лекції, виступу - з записом голосу лектора чи усним супроводом; слайд-шоу - без супроводу лектора, або із записаним голосом доповідача, комбінована - з усним супроводом, із записаним голосом, частиною якої може бути слайд-шоу); за дидактичними ознаками (учнівська та учительська: проблемна - вступ до теми; інформативна - інструкції, приклади для учнів, форми оцінювання, консультування, яка використовується учнями самостійно впродовж вивчення теми, доступна їм в будь-який час навчального процесу; діагностична, контролювальна - використовується для перевірки знань учнів, самооцінювання наприкінці вивчення уроку, теми, розділу [5].

Російський методист О. Драхлер подає перелік видів презентацій, який за його словами не претендує на науковість і завершеність, але є певним відбитком накопиченого вчительського досвіду:

1) конспект уроку передбачає наявність основних складових традиційного уроку: назва, план, ключові поняття, домашнє завдання тощо і досить часто орієнтований на підручник. Ілюстративний ряд відіграє допоміжну і незначну роль;

2) слайд-шоу притаманне практично повна відсутність тексту з наголосом на яскравих, великих зображеннях або колажах (ставлячи за мету створення певного емоційного настрою, супроводжується музичними фрагментами);

3)"тільки текст", коли дидактичний ефект досягається за рахунок зміни типів використовуваних шрифтів, розміру шрифту і кольорової гами;

навчальна мультимедійна презентація дидактичний

4) анімовані схеми з наголосом на різних графіках і схемах; зображувальний ряд - мінімальний; використовується переважно на повторювально-узагальнювальних заняттях;

5) опорні сигнали, перекладені на мову презентації ідеї В. Шаталова вимагають від учителя володіння найпростішими графічними редакторами (малювання);

6) заповнення таблиці здійснюється учителем поетапного з виведенням на слайд незаповненої таблиці; використовується при систематизації навчального матеріалу;

7)"аналіз картини" у презентації, коли об'єктом вивчення є одна картина, плакат, зображення (або їх невелика кількість). з виділенням вчителем деяких фрагментів цього зображення;

8) тестування, за допомогою відповідних гіперпосилань, відповідь учнів супроводжується певною технологічною процедурою; використовується на уроках тематичного оцінювання;

9) робочий зошит, заповнення якого відбувається після відповідного обговорення в класі;

10) гра. Варіант "ігрового" проведення повторювально-узагальнюючого уроку. Стартовий слайд, при цьому, візуально нагадує табло популярної телегри. Наступний елемент навігації - слайд із правильною відповіддю та коментарем вчителя [6].

О. Худобець, аналізуючи вчительські презентації, поділяє їх на чотири групи: модульні схеми, анімаційні схеми, тести з флеш-анімацією, опорні сигнали під час опрацювання нового матеріалу [15].

На думку О. Мокрогуза, можна виокремити такі види презентацій: комбінована (поєднання всіх елементів мультимедіа); текстова (перевага текстових та графічних елементів мультимедіа); наочна (перевага образної наочності, з можливим залученням аудіо файлів, над текстовими та графічними елементами). Така класифікація є умовною, адже не враховує кількісні показники наявності елементів мультимедіа. Але вона дозволяє визначити тип презентацій.

За дидактичною метою навчальні мультимедійні презентації створюються відповідно до типу уроку, на якому вони застосовуються. Ця залежність може бути покладена в основі класифікації мультимедійної презентації за дидактичною метою та структурою уроку. Не зважаючи на те, що програма з історії для старших класів 2005 року не передбачає проведення уроків формування і вдосконалення вмінь та навичок, закріплення та застосування вмінь та навичок, узагальнення та систематизації знань, вмінь та навичок, ми все ж таки виділяємо МП узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок. Таким чином, класифікація МП за дидактичною метою виглядає наступним чином: МП вивчення нового навчального матеріалу і формування вмінь та навичок; МП перевірки знань, вмінь та навичок (тематичне оцінювання); МП узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок; МП, що застосовується на комбінованому уроці. Водночас, поєднання елементів мультимедіа в одній презентації може бути різноманітним, включаючи елементи слайд-шоу так й текстової презентації [12].

На думку А. Старєвої етапи підготовки мультимедійної навчальної презентації наступні:

1) структуризація навчального матеріалу,

2) складання сценарію реалізації,

3) розробка дизайну презентації,

4) підготовка медіа фрагментів (тексти, ілюстрації, відео),

5) підготовка музичного супроводу,

6) тест-перевірка готової презентації [13].

Дослідники інформаційних технологій Р. Гуревич, М. Кадемія, О. Пушкар виокремлюють у створенні навчальної мультимедійної презентації декілька етапів: підготовчий, на якому здійснюється вибір теми, визначається доцільність подання саме цього матеріалу; формувальний, на якому складається сценарій майбутньої презентації, який узгоджується з текстовим матеріалом, добираються анімації, ілюстрації, обирається тло (фон), узгоджуються медіа елементи (малюнки, таблиці, анімації, текст, звук, фотоматеріали, відеофрагменти, ілюстрації тощо), які будуть використовуватись в презентації; композиційний або основний, що передбачає створення слайдів, з яких складається мультимедійна презентація, відбувається обробка та композиція інформаційних блоків; завершальний, коли формується цілісна презентація зі створених слайдів, апробовується та перевіряється для виявлення помилок [4].

На думку В. Волинського розробка електронних навчальних посібників, до яких з впевненістю можна віднести мультимедійну презентацію, розпочинається з етапу розробки концепції, на якому визначаються мета, цілі, завдання та етапу проектування самого посібника. Він виокремлює три рівні проектування: теоретико-пошуковий, технологічний, операційний. Це дозволить рухатись від закономірностей навчальної діяльності до методики навчання користувача з використанням, у даному випадку, мультимедійної презентації. На теоретико-пошуковому рівні визначається загальна модель сценарію. Наповнення його конкретним змістом здійснюється на технологічному й операційному рівнях. Відтак, на технологічному рівні створюється програма технології навчання, керування навчальною діяльністю учня. Подальше наповнення змістом здійснюється на операційному рівні: визначаються форми, способи подачі й пояснення навчальної інформації.

Виокремлюють низку вимог до змісту і структури МП:

науковість змісту і його відповідність навчальній програмі з можливостями реалізації пізнавально-інформаційних і операційно-діяльнісних компонентів;

наявність інформації, що стимулює пізнавальний інтерес учня; дотримання поетапності формування знань, умінь і навичок учня; формування мотиваційного аспекту навчальної діяльності; креативність подачі та пояснення наукової інформації, виявлення пізнавальних протиріч, взаємозв'язків між явищами і процесами, що вивчаються; мобільність і оперативність користування інформацією.

Загально прийнято, що мультимедійні технології навчання ґрунтуються на дидактичних принципах: науковості - достовірність, наукова обґрунтованість змістового наповнення презентації; систематичності та послідовності - почергове та порційне подання навчального матеріалу програмою PowerPoint, формування структури презентації та визначення послідовності подання інформації, структурування навчального матеріалу, виділення основних понять і зв'язків між ними; пізнавальної активності навчання - формування ставлення учнів до змісту і процесу їх діяльності, бажання ефективно оволодіти способами діяльності, стимуляція пізнавальних інтересів з допомогою програми PowerPoint до створення умов урізноманітнення організації навчального процесу; доступності - урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, вибір оптимального темпу навчання у роботі з МП, що в кінцевому результаті забезпечує досягнення мети навчання учнями з різною базовою підготовкою; наочності - супроводження пояснення змісту нового матеріалу, шляхів виконання практичних робіт, візуалізація знань, які потребують образного та абстрактного мислення (Л. Долінер); комунікації - організація діалогу між комп'ютером та учнем за допомогою певних повідомлень, підказок, довідок, уточнень (Л. Пресман, А. Верлань, Н. Тверезовська, О. Христіанінов); синкретичності пред'явлення навчальної інформації - подання навчальної інформації у комбінуванні тексту, звуку, графіки, відео, анімації; просторової близькості - розташування текстової інформації поруч з іншою інформацією; часової близькості - одночасне подання пояснення і зображення; когерентності - відсутність зовнішніх шумів (включаючи музику), що не стосуються безпосередньо матеріалу; надмірності - поєднання візуального ряду (анімації) і розповіді (Ю. Ловигіна, О. Рапуто) [12,13].

Мультимедійна презентація як медіадидактична одиниця. Педагогічний дизайн