Размещено на http://allbest.ru

Розробка стратегії, аналіз, концептуальне моделювання та проектування бази даних проходження практики студентами ВНЗ

ВСТУП

моделювання автоматизація база даних

Мета цього курсового проекту полягає у розробці бази даних предметної області, яка має відношення до проходження практики студентами у ВНЗ. У загальному випадку створення любої програмної системи, у тому числі і бази даних, проходить складний життєвий цикл. Існує багато методологій по опису життєвого циклу проектування та розробки баз даних. У цьому курсовому проекту буде використано методологію, згідно з якої життєвий цикл складається з наступних етапів:

· розробка стратегії автоматизації предметної області;

· проведення системного аналізу предметної області;

· концептуальне моделювання предметної області;

· логічне та фізичне проектування.

Як відомо, усяка предметна область складається з двох компонент: переліку задач, які повинні автоматизуватися, та інформації, на основі якої задачі вирішуються. Приймаючи до уваги, що курсовий проект має відношення до проблематики баз даних, ми опишемо усі ці етапи не по відношенню до всієї предметної області, а тільки до її інформаційної моделі.

Головною ціллю курсового проекту є проектування бази даних проходження практики студентами у ВНЗ на прикладі факультету комп'ютерних наук Національного авіаційного університету.

1. Стратегія автоматизації предметної області

1.1 Загальні положення

Метою етапу стратегії є формування разом з керівництвом замовника безлічі прикладних моделей, визначення переліку рекомендацій і прийняття погодженого плану розробки системи, складеного з урахуванням наявних організаційних, фінансових і технічних обмежень і що відбиває як поточні, так і перспективні потреби організації. Крім того, на етапі розробки стратегії автоматизації повинні бути сформульовані основі цілі автоматизації.

Крім того, ця початкова робота повинна забезпечити створення погодженої стабільної основи, що виділяє найбільш важливі ділянки робіт на різних етапах розробок проектів у міру їхнього проходження через стадії аналізу, проектування, реалізації, документування, досвідченого впровадження й промислової експлуатації.

Повний детальний аналіз організації дає основу для розвитку перспективного плану створення системи. Визначення стратегії інформатизації здійснюється проведенням повного, однак узагальненого аналізу, на підставі якого потім будується великомасштабна модель прикладної області. Стратегія повинна визначатися в досить стислий термін для того, щоб не втрачати актуальності результатів.

Основні результати цього етапу повинні включати:

· визначення цілей і завдань автоматизації;

· визначення напрямку прикладної діяльності, наприклад, мети й завдання прикладної діяльності, пріоритети, обмеження, критичні фактори успіху, ключові показники ефективності;

· визначення границь системи, сфера застосування системи баз даних;

· можлива архітектура системи;

· вимоги до системи;

· поетапний план розробки.

У курсовому проекту на етапі розробки стратегії ми опишемо тільки мету та цілі автоматизації, а також деякі вимоги по створюваної бази даних.

1.2 Мета, цілі та задачі створення бази даних

Головною стратегічною метою бази даних, що проектується, є автоматизація процесів довгострокового зберігання, обліку й обробки даних проходження практики студентами у ВНЗ з метою задоволення інформаційних потреб співробітників ВНЗ, які мають відношення до проходження практики студентами.

Система повинна будуватися таким чином, щоб у міру можливостей вона була інформаційно-сумісна з іншими системами, що мають відношення до навчального процесу у ВНЗ.

Мета автоматизації -- зняти частину трудомісткої роботи з робітників факультету, які відповідають за проведення практики, забезпечити більш легкий доступ до інформації. Ведення бази даних дозволяє керівництву факультету одержувати оперативні зведення.

Треба визнати, що в майбутньому, електронні документи витіснять паперові, тому що вони більш задовільні за такими критеріями як вартість, поновлення, швидкість передачі. Тому необхідно забезпечити максимально зручний доступ користувачів до інформації бази даних.

Цілями створення бази даних є наступні:

· Підвищення ефективності й продуктивності планування проходження практики студентами. Для більш наочного планування проходження практики студентами, з'явиться можливість вибору різних планів та строків проходження практики. Для досягнення цілі будуть використані незначні проміжки часу, які не потребують втручання людини.

· Поліпшення організації оперативного контролю за проходженням практики студентами. Використовуючи БД, з'являється можливість миттєвого інформування про стан проходження практики студентами за будь-якими вимогами.

· Оперативне надання повної й несуперечливої інформації про проходження практики студентами. Використання ДБ надає можливість отримання інформації, яка містить чіткі та найповніші дані про стан проходження практики. Несперечливість даних досягається за рахунок обмежень бізнес-правилами, які закладені в БД.

· Надання узагальнюючої інформації відповідно до стандартних форм статистичної звітності. Закладені можливості надання інформації є стандартизованими для усіх існуючих систем обробки та зберігання даних, що знімає необхідність спеціалізованих знань у співробітників факультету. Також спрощується документообіг за рахунок стандартизації звітності.

Досягнення зазначених цілей виконується за рахунок:

· створення комплексної інформаційної системи із централізованою базою даних;

· підвищення оперативності збору, обробки й надання необхідної інформації;

· підвищення ефективності й продуктивності роботи обслуговуючого персоналу;

· підвищення вірогідності, несуперечності, повноти й надійності інформації;

· підвищення наочності, зручності використання й інформативності одержуваних даних;

· надання доступу всім зацікавленим особам до всіх інформаційно-обчислювальних ресурсів;

· автоматизації інформаційного пошуку, одержання інформації безпосередньо на робочих місцях.

1.3 Вимоги до інформаційного забезпечення

Проектні рішення з інформаційного забезпечення (ІЗ) повинні передбачати реалізацію концепції „відкритих систем”, тобто розширення функціональних можливостей системи без зміни існуючих елементів ІЗ. ІЗ повинно задовольняти умові можливої повноти. Інформаційне забезпечення системи повинно включати:

· систему класифікації і кодування;

· поза машинну інформаційну базу (ІБ);

· внутрішньо-машинну ІБ.

Система класифікації і кодування повинна підтримувати існуючі у діючій неавтоматизованій системі обліку і ведення практики методи класифікації та опису документів, забезпечувати оптимальний процес накопичення і зберігання інформації, а також вирішення функціональних задач з мінімальними витратами пам`яті і максимальною швидкодією.

Поза-машинна ІБ повинна розроблятися з урахуванням існуючого документообігу і відображати сукупність вхідних та вихідних документів та повідомлень, що призначені для обміну інформацією між користувачами та засобами автоматизації системи. Формати вихідних документів повинні відповідати найбільш поширеним форматам представлення документації. Поза-машинна ІБ може містити методики формування описів інформаційних ресурсів та самі інформаційні ресурси на зовнішніх носіях, що підготовлені за цими методиками.

Проектні рішення з розробки внутрішньо-машинної ІБ повинні відображати фізичний рівень зберігання інформації в системі у вигляді баз даних (БД) і масивів повнотекстової інформації і ураховувати:

· розподілене збереження інформаційних ресурсів;

· динаміку актуалізації інформації;

· спосіб представлення та структуризацію інформації (реляційні БД, текстові файли, електронні документи і т. ін.).

БД має містити наступну інформацію:

· Загальна інформація про студентів, що проходять практику. Це сукупність інформації про кожного студента, який навчається в даний момент, містить у собі загальну інформацію таку як прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, стать, національність, адреса проживання, склад родини, а також інформацію навчального характеру, таку як поточний курс, група, номер студентського квитка та ін. Мається на увазі, що інформація буде змінюватися і доповнюватися.

· Інформація про навчальний план. Дисципліни по яких проводиться навчання в групах у загальноосвітній період і після вибору спеціалізації повинні бути точно представлені. По них ведуться відомості про підсумки проходження практики для кожного студента. Ця інформація також надає можливість перевірки відповідності проходження практики до навчального плану.

· Інформація підсумків про проходження та здавання заліків з практик. У період навчання кожен студент вивчає дисципліни зазначені в навчальному плані і, отже, проходить практику відповідно до навчального плану.

· Терміни проходження практик та здач заліків. Кожен студент проходить практику у відповідності із календарним планом, що зазначено у договорі з базою практики у чітко визначених часових рамках та здає залік з практики.

· Загальна інформація по керівникам практик. Це сукупність інформації про кожного керівника, якого закріплено за групою, що проходить практику, а також про керівника від бази практики.

· Інформація про групу. Студенти навчаються у групах у відповідності до спеціальності та проходять практику, загалом, по спеціальності, а отже разом.

· Інформація по базам практики. Проходження практики відповідає угодам, які підписані між факультетом та базами практики. Також практика може проводитися на базі факультету.

БД повинна бути спроектована таким чином, щоб задовольняти вимогам щодо реакції системи на запити. Для диспетчера задовільним є 1-3 секунди, а для інших користувачів бази даних 1-5 секунд.

Інформаційне забезпечення повинно задовольняти вимозі швидкого складання необхідних звітів. Звіти повинні складатися згідно до встановленим вихідним формам. Мова опису інформаційних запитів та опису вихідних документів (звітів, повідомлень, наказів та інше) повинна бути максимально простою.

2. АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Загальні положення системного аналізу ПО

Підсумки етапу розробки стратегії слугують вихідною базою для проведення досліджень на етапі аналізу, де вони проходять ретельну перевірку, уточнюються й деталізуються до такого рівня, щоб забезпечити необхідний ступінь адекватності моделювання прикладної області, гарантувати реалізацію рішень і сформувати тверду основу для проведення етапу проектування.

Аналіз даних містить у собі документування всіх сутностей та атрибутів ПО. У ході даного етапу аналітики й користувачі працюють пліч-о-пліч, установлюючи й піддаючи скрупульозній перевірці вимоги, що деталізуються. У колективі повинна встановитися атмосфера впевненості в тому, що для визначення дійсних потреб і інтересів прикладної діяльності проаналізовані всі можливі аспекти, не упущена жодна деталь. Аналіз включає:

· проведення всіляких бесід з користувачами й узяття в них інтерв'ю;

· перегляд всіх циркулюючих в організації документів, бланків;

· аналіз потоку документів (документообіг);

· аналіз розв'язуваних в організації завдань і способів їхнього рішення;

· фіксація всіляких правил, обмежень, законів, що діють у ПО.

Факторами успіху проведення аналізу ПО є наступні:

· активна участь а проведенні аналізу не тільки системних аналітиків, а і всіх тих, хто буде використовувати розроблену систему;

· ретельна перевірка вірогідності, повноти, несуперечності отриманої інформації .

· виявлення всіх питань і припущень, що мають ключове значення для проектування й впровадження;

· точні об'ємно-частотні характеристики даних;

· твердий контроль за ходом робіт, повна концентрація зусиль на виконанні календарних планів і дотриманні запланованих строків.

2.2 Загальні положення проходження практики

Практика студентів є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів в вищих навчальних закладах і проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління.

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Практика студентів передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітніх та кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Залежно від конкретної спеціальності чи спеціалізації студентів практика може бути: навчальна, технологічна, експлуатаційна, конструкторська, педагогічна, економічна, науково-дослідна. Перелік усіх видів практик для кожної спеціальності або спеціалізації, їх форми, тривалість і терміни проведення визначаються в навчальних планах. Заключною ланкою практичної підготовки є переддипломна практика студентів, яка проводиться перед виконанням кваліфікаційної роботи або дипломного проекту. Під час цієї практики поглиблюються та закріплюються теоретичні знання з усіх дисциплін навчального плану, добирається фактичний матеріал для виконання кваліфікаційної роботи, дипломного проекту або складання державних екзаменів.

Зміст і послідовність практики визначається програмою, яка розробляється кафедрою або предметною комісією згідно з навчальним планом.

Практика студентів вищих навчальних закладів проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам програми. Студенти можуть самостійно з дозволу відповідних кафедр або предметних комісій підбирати для себе місце проходження практики і пропонувати його для використання. З базами практики (підприємствами, організаціями, установами будь-яких форм власності) вищі навчальні заклади завчасно укладають договори на її проведення. Навчально-методичне керівництво і виконання програм практик забезпечують відповідні кафедри або предметні комісії вищих навчальних закладів. Загальну організацію практики та контроль за її проведенням у інституті, університеті та інших навчальних закладах еквівалентного рівня здійснює керівник практики (завідуючий відділом практики), який за рішенням керівника навчального закладу може бути підпорядкований проректору з навчальної роботи, а в технікумах, коледжах та інших навчальних закладах еквівалентного рівня - заступнику директора з практичного навчання (з навчально-виробничої роботи). До керівництва практикою студентів залучаються досвідчені викладачі ВНЗ.

Керівник практики від вищого навчального закладу:

· контролює підготовленість баз практики;

· забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед початком практики студентів: інструктаж про порядок проходження практики; надання студентам-практикантам необхідних документів (направлення, програми, щоденник, календарний план, індивідуальне завдання, тема курсового і дипломного проекту (роботи), методичні рекомендації чи інші); інформує студентів про систему звітності з практики;

· у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечує високу якість її проходження згідно з програмою;

· у складі комісії приймає заліки з практики;

Розподіл студентів на практику проводиться вищими навчальними закладами з урахуванням замовлень на підготовку спеціалістів і їх майбутнього місця роботи після закінчення навчання.

Студенти вищих навчальних закладів при проходженні практики зобов'язані:

· до початку практики одержати від керівника практики від учбового закладу консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;

· у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівками її керівників;

· нести відповідальність за виконану роботу;

· своєчасно скласти залік з практики.

Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання. Загальна і характерна форма звітності студента за практику -- це подання письмового звіту, підписаного і оціненого безпосередньо керівником від бази практики.

Письмовий звіт разом з іншими документами, установленими навчальним закладом (щоденник, характеристика та інше), подається на рецензування керівнику практики від навчального закладу. Звіт з практики захищається студентом (з диференційованою оцінкою) в комісії, призначеній завідуючим кафедрою або заступником директора навчального закладу. Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента за підписами членів комісії. Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених вищим навчальним закладом. Студент, який востаннє отримав негативну оцінку по практиці в комісії, відраховується з вищого навчального закладу.

2.3 Системний аналіз предметної області

Передбачається, що інформаційна модель ПО містить у собі інформаційну структуру ПО, бізнес правила, що діють у ПО й інформаційно-довідкові задачі. Саме ці три складові інформаційні моделі розкриваються далі. Крім того, інформаційна структура ПО описується з використанням наступних трьох понять: сутність, атрибут і зв'язок.

Тут під сутністю мається на увазі реальний або вигаданий об'єкт ПО, що становить самостійний інтерес із погляду інформаційної моделі ПО. Будь-яка сутність має унікальне в межах всієї ПО ім'я. Властивості сутності визначаються її атрибутами й зв'язками з іншими сутностями. Атрибут - це властивості, що характеризують сутність. Серед атрибутів (і/або, можливо, зв'язків) існує такий набір властивостей, які унікально ідентифікують будь-які екземпляри сутності. Виділяються обов'язкові й факультативні атрибути. Зв'язок - це будь-яка пойменована асоціація двох сутностей.

Бізнес-правила - це правила й обмеження, що діють у ПО відносно основних понять інформаційної структури (сутностей, атрибутів і зв'язків). Виділяються бізнес правила, що мають відносини до атрибутів однієї сутності (унікальність атрибутів, ідентифікація сутності, спеціальні правила, наприклад, тривалість практики вказується в годинниках і не повинна перевищувати 500 годин), до зв'язків між сутностями (факультативність закінчення зв'язку, потужність закінчень зв'язку (1:1, 1:n, m:n), ступінь зв'язку, наприклад, на факультеті повинне бути не більше 10 кафедр).

Інформаційно-довідкові задачі (на відміну від прикладних задач) -- це ті задачі, які вибирають деяку підмножину даних з інформаційної моделі ПО.

Далі предметна область описується із вказівкою сутностей їхніх атрибутів, зв'язків і діючий бізнес-правил. Опис інформаційно-довідкових задач приводиться окремо. У результаті аналізу ПО були визначені наступні сутності, їх атрибути та зв'язки:

2.3.1 Сутність Навчальний план

Короткий опис сутності. Затверджений навчальний план, який визначає терміни проходження практики для даної спеціальності згідно з кваліфікаційний рівнем, видом практики та курсом.

Атрибути. Сутність характеризується наступними атрибутами:

· номер;

· дата затвердження;

· особа, яка затвердила навчальний план.

Зв'язки. Сутність НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН обов'язково відповідає однієї і тільки однієї СПЕЦІАЛЬНОСТІ;

· НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН може передбачати проходження однієї чи більше ЗАПЛАНОВАНОЇ ПРАКТИКИ.

Бізнес-правила. Відносно сутності навчально плану діють наступні бізнес-правила:

· номер навчального плану унікально ідентифікує його, так як не можуть бути два і більше навчальних плани з однаковим номером.

· усі інші атрибути навчального плану є обов'язковими.

2.3.2 Сутність Запланована практика

Короткий опис сутності. Ця сутність містить інформацію про всі практики, які повинен пройти студент згідно с навчальним планом.

Атрибути. Сутність характеризується наступними атрибутами:

· термін проходження практики (у днях або тижнях).

Зв'язки. Сутність ЗАПЛАНОВАНА ПРАКТИКА має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· ЗАПЛАНОВАНА ПРАКТИКА обов'язково необхідна для отримання одного і тільки одного КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ;

· ЗАПЛАНОВАНА ПРАКТИКА обов'язково проходиться на одному і тільки одному КУРСІ;

· ЗАПЛАНОВАНА ПРАКТИКА обов'язково має один і тільки один ВИД ПРАКТИКИ;

· ЗАПЛАНОВАНА ПРАКТИКА обов'язково передбачається одним і тільки одним НАВЧАЛЬНИМ ПЛАНОМ;

· ЗАПЛАНОВАНА ПРАКТИКА може передбачати проходження однієї чи більше ПРАКТИК СТУДЕНТІВ.

Бізнес-правила. Атрибут терміну проходження практики є обов'язковим. ЗАПЛАНОВАНА ПРАКТИКА унікально ідентифікується зв'язками з сутностями НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН та КУРС. Тобто мається на увазі, що згідно з діючими правилами один навчальний план може передбачати проходження не більш однієї практики на одному курсі.

2.3.3 Сутність Вид практики

Короткий опис сутності. Сутність-класифікатор. Призначення -- перелік можливих видів практик, які проходять студенти на факультеті. У відповідності до факультету комп'ютерних наук може приймати значення:

· схемотехнічна;

· комп'ютерна;

· технологічна;

· експлуатаційна (для спеціалістів

· науково-дослідна (для магістрів).

Атрибути. Сутність характеризується наступними атрибутами:

· назва виду практики;

· змістовний опис.

Зв'язки. Сутність ВИД ПРАКТИКИ має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· ВИД ПРАКТИКИ може відповідати однієї чи більше ЗАПЛАНОВАНОЇ ПРАКТИКИ.

Бізнес-правила. Відносно сутності виду практики діють наступні бізнес-правила:

· вид практики визначається у відповідності до навчального плану у розділі проходження практики. Вид практики може вказуватися у будь-якому навчальному плані, але не може бути декілька практик, одного виду, у навчальному плані.

· назва виду практики унікально ідентифікує вид практики.

· термін проходження практики є обов'язковими.

· кожен вид практики проводиться на різних курсах навчання:

· після першого курсу проводиться схемотехнічна практика тривалістю 72 години;

· після другого курсу проводиться комп'ютера практика тривалістю 108 годин;

· після третього курсу проводиться технологічна практика тривалістю 108 годин;

· після четвертого курсу практика не проводиться;

· після п'ятого (якщо термін навчання 5 років) або на шостому (якщо термін навчання 5 з половиною років) проводиться два види практики - експлуатаційна для спеціалістів, науково-дослідна для магістрів тривалістю 144 години та переддипломна тривалістю 108 годин.

2.3.4 Сутність Кваліфікаційний рівень

Короткий опис сутності. Сутність-класифікатор. Призначення - перелік можливих значень кваліфікаційних рівнів, які отримують студенти протягом навчання. Для факультету комп'ютерних наук -- бакалавр, спеціаліст, магістр.

Атрибути. Кваліфікується такими атрибутами:

· назва кваліфікаційного рівня;

· змістовний опис.

Зв'язки. Сутність КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ може визначати одну чи більше ЗАПЛАНОВАНІ ПРАКТИКИ;

· КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ обов'язково надається після закінчення одного і тільки одного КУРСУ.

Бізнес-правила. Назва кваліфікаційного рівня унікально ідентифікує, сутності цього типу, так як не може існувати два рівня з однаковою назвою. Змістовний опис кваліфікаційного рівня є факультативним.

2.3.5 Сутність Спеціальність

Короткий опис сутності. Сутність-класифікатор. Призначення - перелік усіх спеціальностей, за якими навчаються студенти у ВНЗ.

Атрибути. Сутності СПЕЦІАЛЬНІСТЬ характеризується такими атрибутами:

· номер спеціальності;

· назва спеціальності - повна назва спеціальності.

Зв'язки. Сутність СПЕЦІАЛЬНІСТЬ має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· СПЕЦІАЛЬНІСТЬ може викладатися на одній чи більше КАФЕДРІ;

· СПЕЦІАЛЬНІСТЬ може входити до складу одного чи більше НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ.

Бізнес-правила. Номер спеціальності є унікальним і обов'язковим, так як затверджується на рівні вищого керівництва країни та однозначно ідентифікує весь перелік спеціальностей за якими навчаються студенти у ВНЗ. Повна назва спеціальності є обов'язковим атрибутом.

2.3.6 Сутність Курс

Короткий опис сутності. Сутність-класифікатор. Призначення - перелік навчальних курсів ВНЗ.

Атрибути. Сутності КУРС характеризується наступними атрибутами:

· номер курсу;

· описова характеристика курсу.

Зв'язки. Сутність КУРС має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· КУРС може передбачати одну чи більше ЗАПЛАНОВАНУ ПРАКТИКУ;

· КУРС може мати одну чи більше ГРУПУ;

· Закінчення КУРСУ може передбачати отримання одного чи більше КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ.

Бізнес-правила. Номер курсу є унікальним та обов'язковим. Згідно з навчальним планом студенти проходять не більше однієї практики на одному курсі. Описова характеристика курсу є факультативною. Курс може передбачати отримання багато кваліфікаційних рівнів, але один студент може отримати не більше одного кваліфікаційного рівня після проходження курсу навчання.

2.3.7 Сутність ВНЗ

Короткий опис сутності. Сутність ВНЗ містить інформацію про навчальний заклад у цілому.

Атрибути. Сутності ВНЗ характеризується наступними атрибутами:

· повна назва ВНЗ;

· скорочена назва ВНЗ;

· юридична адреса ВНЗ;

· ректор ВНЗ.

Зв'язки. Сутність ВНЗ має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· ВНЗ може мати в своєму складі один чи більше ІНСТИТУТІВ, або один чи більше ФАКУЛЬТЕТІВ.

Бізнес-правила. Повна назва ВНЗ є обов'язковою та унікальною властивістю. Назва унікально ідентифікує навчальний заклад, так як у державі не може бути декілька навчальних закладів із однаковою назвою. Коротка назва є факультативною, але не обов'язково унікальною, так як можливе існування двох ВНЗ з однаковою короткою назвою. Юридична адреса є факультативною, але унікальною. Ректор ВНЗ є обов'язковим унікальним атрибутом.

2.3.8 Сутність Інститут

Короткий опис сутності. Сутність ІНСТИТУТ є структурним підрозділом ВНЗ. Інститут безпосередньо входить до складу ВНЗ. У ВНЗ може бути декілька інститутів, але інститут має входити лише до одного ВНЗ.

Інститут складається з керівництва та декількох факультетів. В інституті має бути хоч один факультет.

Атрибути. Сутності ІНСТИТУТ характеризується наступними атрибутами:

· повна назва інституту;

· скорочена назва інституту;

· директор інституту.

Зв'язки. Сутність ІНСТИТУТ має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· ІНСТИТУТ обов'язково входить до складу одного і тільки одного ВНЗ;

· ІНСТИТУТ може мати у своєму складі один чи більше ФАКУЛЬТЕТІВ.

Бізнес-правила. Повна назва інституту є обов'язковою властивістю. Вона повинна бути унікальною у ВНЗ, так як у ВНЗ не може бути двох або більше інститутів з однаковою назвою. Коротка назва є факультативною, але вона також має бути унікальною у ВНЗ. Директор є інституту є обов'язковою і унікальною властивістю.

2.3.9 Сутність Факультет

Короткий опис сутності. Сутність ФАКУЛЬТЕТ є підрозділом, в якому зосереджується навчальний процес. Він є структурним підрозділом інституту, або ВНЗ.

Факультет складається з деканату (адміністративно-керуюча складова факультету) і декількох кафедр. На факультеті повинна бути хоча б одна кафедра. У загальному випадку до складу факультету можуть входити й інші структурні компоненти (науково-дослідні лабораторії, тощо). Однак ми не розглядаємо інші структурні підрозділи в нашім проекті, тому що вони не мають відносини до проходження практики.

Атрибути. Сутності ФАКУЛЬТЕТ характеризується наступними атрибутами:

· повна назва факультету;

· коротка назва факультету;

· декан факультету;

Зв'язки. Сутність ФАКУЛЬТЕТ має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· ФАКУЛЬТЕТ обов'язково входить до складу одного і тільки одного ВНЗ, або одного і тільки одного ІНСТИТУТУ;

· ФАКУЛЬТЕТ може мати у своєму складі одну чи більше КАФЕДРУ;

· ФАКУЛЬТЕТ може заключати один чи більше ДОГОВОРІВ на проходження практики.

Бізнес-правила. Повна назва факультету є обов'язковим атрибутом яка повинна бути унікальною у ВНЗ, тобто ВНЗ не може бути двох або більше факультетів з однаковою назвою.

Коротка назва є факультативною властивістю. Як правило у ВНЗ дотримуються правила, що коротка назва (у межах ВНЗ) факультету є унікальною.

Декан факультету є обов'язковою властивістю. У ВНЗ одна й та сама особа не може бути деканом декількох факультетів. У загальному випадку особа може бути деканом факультетів різних ВНЗ.

2.3.10 Сутність Кафедра

Короткий опис сутності. Сутність КАФЕДРА є структурним підрозділом одного факультету. Кафедра має безпосередньо входити до складу факультету. Кафедра може структурно складатися з груп.

Атрибути. Сутності КАФЕДРА характеризується наступними атрибутами:

· повна назва кафедри;

· скорочена назва кафедри;

· керівник кафедри.

Зв'язки. Сутність КАФЕДРА має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· КАФЕДРА обов'язково входить до складу одного і тільки одного ФАКУЛЬТЕТУ;

· КАФЕДРА може навчати за однією і тільки однією СПЕЦІАЛЬНІСТЮ;

· КАФЕДРА може мати у своєму складі одну чи більше ГРУПУ.

Бізнес-правила. У межах факультету повна назва кафедри є унікальною. Повна назва кафедри є обов'язковою. Скорочена назва кафедри є факультативною і повинна бути унікальною у межах факультету. Керівник кафедри є факультативним атрибутом. У одному ВНЗ одна й таж особа не може бути керівником двох або більше кафедр.

2.3.11 Сутність Група

Короткий опис сутності. Сутність ГРУПА є структурною одиницею кафедри та містить дані по групам, які складають основу розподілення розкладу занять. Суть групи - об'єднання студентів по спеціальностям. Група не може бути закріплена більш ніж за однією кафедрою. До складу групи може входити від декількох студентів до декількох десятків студентів.

Атрибути. Сутності ГРУПА характеризується наступними атрибутами:

· номер групи;

· описові данні групи.

Зв'язки. Сутність ГРУПА має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· ГРУПА обов'язково входить до складу однієї і тільки однієї КАФЕДРИ;

· ГРУПА обов'язково належить одному і тільки одному КУРСУ;

· ГРУПА може мати у своєму складі одного чи більше СТУДЕНТА.

Бізнес-правила. Номер групи є обов'язковим та унікальним (можливо тільки у межах факультету). Група належить одному курсу. Перша цифра номеру групи відповідає курсу.

2.3.12 Сутність Студент

Короткий опис сутності. Сутність СТУДЕНТ призначена для зберігання основних відомостей про студентів. Частина даних буде незмінною на протязі всього терміну навчання, частина даних може бути зміненою. Студенти можуть навчатися екстерном, але не залежно від цього вони обов'язково входять до складу групи.

Атрибути. Сутності СТУДЕНТ характеризується наступними атрибутами:

· прізвище студента;

· ім'я студента;

· по-батькові студента;

· номер залікової книжки (студентського квитка);

· дата народження студента;

· рік, коли студент вступив до ВНЗ;

· країна, з якої походить студент;

· признак навчання за контрактом чи бюджетом;

· признак навчання екстерном.

Зв'язки. Сутність СТУДЕНТ має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· СТУДЕНТ обов'язково входить до складу однієї і тільки однієї ГРУПИ;

· СТУДЕНТ може проходити одному чи більше ПРАКТИК СТУДЕНТА.

Бізнес-правила. Номер залікової книжки є унікальним у ВНЗ. Він є обов'язковим атрибутом. Студент входить до складу тільки однієї групи. Студент може навчатися або за контрактом, або за бюджетом. Студент може навчатися екстерном, він обов'язково проходить усі практики, які передбачені навчальним планом.

2.3.13 Сутність База практики

Короткий опис сутності. Сутність містить дані про бази практики, з якими підписані угоди з факультетом щодо проходження практики студентами або групами. База практики -- це науковий, виробничий чи учбовий заклад, який є профільним згідно з призначенням практики.

Атрибути. Сутності БАЗА ПРАКТИКИ характеризується наступними атрибутами:

· реєстровий номер;

· назва підприємства, організації або установи;

· керівник підприємства, організації або установи;

· посада керівника;

· юридична адреса підприємства, організації або установи.

Зв'язки. Сутність БАЗА ПРАКТИКИ має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· БАЗА ПРАКТИКИ може заключати однин чи більше ДОГОВІРІВ на проходження практики студентами;

Бізнес-правила. Реєстровий номер підприємства є унікальним і обов'язковим. Він унікально ідентифікує підприємство, з яким укладаються договори. З однією базою практики можуть бути підписані декілька договорів. Студенти проходять практику згідно з договором. Якщо студенти проходять практику у ВНЗ, в якому навчаються, до договори на проходження практики не заключаються. Усі інші атрибути сутності є обов'язковими, але не унікальними.

2.3.14 Сутність Договір

Короткий опис сутності. Сутність ДОГОВІР містить дані по договорам, які укладені між факультетом та базами практик. Для проходження практики групами студентів визначаються підприємства, які можуть надати таку можливість за напрямками навчання студентів. Визначаються календарні плани проходження практики, назначаються керівники від факультету та бази практики. Також складаються списки студентів, які будуть направлені на практику.

Атрибути. Сутності ДОГОВІР характеризується наступними атрибутами:

· номер договору;

· дата підписання договору;

· кількість студентів, які проходять практику по договору;

· строки проходження практики.

Зв'язки. Сутність ДОГОВІР має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· ДОГОВІР обов'язково заключається з однією і тільки однією БАЗОЮ ПРАКТИКИ;

· ДОГОВІР обов'язково заключається з однією і тільки однією КАФЕДРОЮ;

· ДОГОВІР може бути основою для проходження однієї чи більше ПРАКТИК СТУДЕНТІВ.

Бізнес-правила. Номер договору є обов'язковим і унікальним атрибутом. Он унікально ідентифікує усі договори, які заключаються у ВНЗ. Усі інші атрибути є обов'язковими, але не унікальними.

2.3.15 Сутність Керівник

Короткий опис сутності. Сутність КЕРІВНИК містить інформацію по всім керівникам практик, як від факультету так і від баз практик. Для управління та контролю за процесом проходження практики назначаються по одному керівнику: від факультету та від бази практики. Безпосередньо практику на підприємстві контролює керівник від бази. Для підготовки та направлення на базу практики, а також організацію прийняття звітів та організацію заліків від факультету назначається керівник практики, який вирішує вище зазначені задачі.

Атрибути. Сутності КЕРІВНИК характеризується наступними атрибутами:

· прізвище, ім'я та по-батькові;

· посада;

· домашня адреса керівника;

· серія паспорта.

Зв'язки. Сутність КЕРІВНИК має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· КЕРІВНИК може керувати однією чи більше ПРАКТИКОЮ СТУДЕНТА від бази практики;

· КЕРІВНИК може керувати однією чи більше ПРАКТИКОЮ СТУДЕНТА від факультету;

Бізнес-правила. Керівник унікально ідентифікується серією і номером паспорту, яку у сукупності повинні бути унікальним и і обов'язковими. Прізвище ім'я та по батькові є обов'язковими атрибутами, але не унікальними. Усі інші атрибути є факультативними і не унікальними. Якщо студент проходить практику на факультеті, то він може мати одного і того є керівника.

2.3.16 Сутність Практика студента

Короткий опис сутності. Сутність ПРАКТИКА СТУДЕНТА містить дані про проходження практики студентами згідно з учбовим планом.

Атрибути. Сутності ПРАКТИКА СТУДЕНТА характеризується наступними атрибутами:

· термін проходження практики;

· дата прибуття на базу практики;

· дата вибуття з бази практики;

· оцінка, яку отримав студент, згідно заліку.

Зв'язки. Сутність ПРАКТИКА СТУДЕНТА має наступні зв'язки з іншими сутностями:

· ПРАКТИКА СТУДЕНТА обов'язково проходиться одним і тільки одним СТУДЕНТОМ;

· ПРАКТИКА СТУДЕНТА обов'язково керується від факультету одним і тільки одним КЕРІВНИКОМ;

· ПРАКТИКА СТУДЕНТА обов'язково керується від базі практики одним і тільки одним КЕРІВНИКОМ;

· ПРАКТИКА СТУДЕНТА може проводитися згідно з одним і тільки одним ДОГОВОРОМ;

· ПРАКТИКА СТУДЕНТА обов'язково проходить згідно з однією і тільки однією ЗАПЛАНОВАНОЮ ПРАКТИКОЮ;

Бізнес-правила. ПРАКТИКА СТУДЕНТА унікально ідентифікується зв'язками з сутностями СТУДЕНТ та ЗАПЛАНОВАНА ПРАКТИКА. Усі атрибути крім оцінки обов'язковими але не унікальними. Відсутність оцінки свідчить, що студент не захистив результати практики і не отримав оцінки. Для одного студента терміни проходження практик не можуть перетинатися.

2.3.17 Сутність Звіт

Короткий опис сутності. Сутність ЗВІТ є текстовим документом, який містить звіт студента за результатами проходження практики. Кожен звіт має бути перевіреним та підписаним керівниками практики. Звіт є основою для здавання заліку студентом по практиці. Звіт має єдиний атрибут -- текст звіту. Звіт має єдиний зв'язок з сутністю ПРАКТИКА СТУДЕНТА. Цей зв'язок обов'язковим та має ступінь 1 і унікально ідентифікує звіт.

2.4 Інформаційно-довідкові задачі

Проведений аналіз предметної області дозволив виділити перелік сутностей, що беруть участь у організації керування проходженням практики на факультеті (у ВНЗ). Аналіз цих сутностей та їх атрибутів, дозволяє виділити декілька класів типових інформаційно-довідкових задач.

По-перше, інформація, що пов'язана з самою практикою:

· надання повної та несуперечливої інформації по групам студентів та окремим студентам щодо стану пройдених практик, та тих, що проводяться. Для окремого студента надання інформації по його власним даним та даним, що відносяться до пройдених практик. А також інформації по результатам проходження практики студентом;

· надання інформації по видам, строкам проходження практики та її відповідність до курсів навчання.

По-друге, це інформація організаційного характеру:

· надання інформації по базам практики (підприємствам, організаціям або установам) з якими укладено договори на проходження практики студентами;

· надання інформації по складам груп, що проходять практику (або проходили);

· надання інформації по договорам, що підписані з базами практики.

По-третє, це інформація, що відноситься до процесу керування практикою:

· надання інформації по керівникам практики;

· відповідність груп студентів та керівників, під керівництвом яких проводилась практика.

3. Концептуальне моделювання предметної області

3.1 Теоретичні положення концептуального моделювання

Етап концептуального моделювання - це побудова строго опису ПО в термінах деякої формальної мови. На підставі змістовного опису ПО, побудованого в результаті виконання етапу аналізу, будується строгий формальний опис інформаційного забезпечення ПО, що автоматизується.

Концептуальне моделювання призначене для інтегрованого опису інформаційного забезпечення ПО, що автоматизується, не залежно від її сприйняття окремими користувачами й від способів її реалізації в комп'ютерній системі.

Властивостями концептуальної моделі є наступні.

· Це основа однозначного розуміння ПО всіма зацікавленими особами. У розробку складної системи баз даних включається великий колектив: експерти, системні аналітики, проектувальники, розроблювачі, ті, хто займається впровадженням і супроводом. Всі вони повинні однозначно розуміти, що ж собою представляє ПО, що автоматизується, у який зміст використовуваних понять, як вони взаємозалежні між собою, які всілякі обмеження в ПО мають місце, які вимоги висуваються до різних функціональних компонентів ПО й т.д. Все це повинна забезпечувати концептуальна модель. Це та єдина платформа, що дозволяє всім розмовляти на одній й тіж мові й однаково розуміти один одного.

· Вона включає тільки концептуально релевантні аспекти ПО, крім, таким чином, БУДЬ-ЯКИХ аспектів зовнішнього або внутрішнього представлення даних. Це означає, по перше, що концептуальна модель жодним чином не повинна фіксувати конкретні потреби окремих груп користувачів або додатків. Вона повинна фіксувати, що собою представляє ПО в цілому, а не з погляду інтересів або потреб користувачів. Вона повинна інтегрувати думки, погляди й інтереси окремих користувачів, але саме інтегрувати, для одержання цілісної картини, а не виражати їхні конкретні погляди, побажання думки. По-друге, у концептуальній моделі ПО ні яким чином не повинні відбиватися які-небудь аспекти майбутньої реалізації БД у комп'ютерному середовищі. Усе, що пов'язане з такими поняттями, як способи зберігання, методи доступу, ефективність виконання, оптимізація й т.д. перебувають за межами концептуальної моделі.

· Це засіб визначення припустимої еволюції БД. У процесі експлуатації БД може розвиватися, однак цей розвиток може вироблятися тільки в тих межах, які припустимі з погляду концептуальної моделі. Розвиток бази даних, що вимагає змін у концептуальній схемі, означає ні що інше, як переосмислювання ПО й завдань автоматизації й побудови на цій основі нової концептуальної моделі ПО.

· Забезпечення незалежності даних. Наявність концептуальної моделі, яка не залежить від зовнішнього представлення користувачами ПО, та різними аспектами реалізації БД є надійна основа вирішення задач досягнення логічної та фізичної незалежності програм від даних.

· Централізоване адміністрування. Саме через концептуальну схему здійснюється адміністрування базами даних.

· Стійкість. Концептуальна схема жодним чином не повинна змінюватися на догоду вимог тих або інших користувачів або вимог зберігання даних. Будучи моделлю ПО, вона повинна змінюватися тільки в тому випадку, коли входить у суперечність із нею.

Ключовими результатами етапу концептуального моделювання э наступні:

· формальний опис інформаційного забезпечення предметної області.

· докладний і строгий опис сховищ даних.

· детальний опис потоків даних.

· детальний опис ієрархії розв'язуваних завдань із детальною специфікацією всіх завдань.

· детальний опис діючих у предметній області правил і обмежень.

Існує безліч мов, які претендують на роль мов концептуального моделювання ПО. У цей час найбільш популярними й повсюдно використовуваними є мови, що ставляться до класу, так званих, графічних мов, що оперують з такими поняттями, як сутність-атрибут-зв'язок. У наступному розділі ми коротко опишемо одну з таких мов яка отримала назву мови ER-моделювання предметних областей. Саме ця мова буде використана для представлення концептуальної моделі ПО проходження практики студентами.

3.2 Мова ER--моделювання ПО

Мова ER-моделювання (Entity Relationship Modeling) -- це мова визначення інформаційних потреб організації. Мова базується на концепції, відповідно до якої інформаційне забезпечення будь-якої предметної області представляється як сукупність взаємозалежних об'єктів. Процес моделювання полягає у виділенні сутностей ПО, установлення властивостей виділених сутностей і виявлення існуючих між ними зв'язків.

Моделювання сутностей і зв'язків може використовуватися не тільки на етапі концептуального моделювання, але і на етапах розробки стратегії і аналізу, й і ставить основною метою створення точної й адекватної моделі інформаційних потреб організації.

Розглянемо коротко основні властивості, формальні позначення й визначення сутностей, зв'язків, атрибутів.

Сутність -- це реальний або уявлюваний об'єкт інтересу, інформація про який підлягає збору або зберіганню. Графічно сутність представляється пойменованим прямокутником із закругленими кутами. Ім'я сутності дається в однині й пишеться заголовними буквами. Ім'я сутності повинне бути таким, щоб представляти тип або клас об'єктів, а не окремий екземпляр. Будь-який предмет або об'єкт може бути представлений тільки однією сутністю. Інакше кажучи, сутності завжди є взаємовиключними.

Зв'язок -- це деяка пойменована асоціація, що представляє інтерес, двох сутностей. Зв'язок є бінарним в тому розумінні, що це завжди асоціація в точності двох сутностей або сутності із самої собою. Кожний зв'язок має два кінці, для кожного з яких є свої:

· ім'я;

· ступінь/потужність;

· факультативність -- обов'язкова або факультативна.

Ці властивості використовуються для опису асоціації з кожної зі сторін, для завдання зв'язку повинні бути визначені обидва її кінця.

На діаграмах зв'язки представляються лініями, що з'єднують два прямокутники сутностей. Одним з видів зв'язку представлений на наступному рис. Це зв'язок зі ступенем багато-до-одному, обов'язковий в закінченні зі ступенем "багато", і факультативний на протилежному кінці.

Рис. Приклад зв'язку

У закінчення зі ступенем „багато” закінчення зв'язку з'єднується із прямокутником у трьох точках. У закінчення зі ступенем „один” з'єднання здійснюється тільки в одній точці. Та половина зв'язку, що перебуває з боку обов'язкового її кінця, рисується суцільною лінією, а та, що з факультативної сторони, --переривчастої.

При читанні зв'язку з обов'язкової сторони перед її ім'ям використовуються слова "у всіх випадках" або "завжди"; для факультативної сторони використовуються слова "у загальному випадку" або "іноді". Ступінь "багато" читається як "один або декілька", а ступінь "один" -- "один і тільки один".

Атрибут -- це будь-яка деталь або аспект, що сприяють якісному або кількісному опису сутності, її ідентифікації, класифікації або відбиттю її стану. Атрибутом може бути текст, число, картинка, почуття, запах. Загалом, усе, що потрібно. Займаючись обробкою даних, ми намагаємося в основному обмежитися текстами й числами. Для подання атрибута пишеться його ім'я малими літерами в однині, можливо, із прикладами значень. Атрибути необов'язково показувати на діаграмі сутностей і зв'язків, однак додавання до сутності одного-двох атрибутів у період формування моделі, як правило, виявляється досить корисним. Атрибут описує одну сутність. Атрибут повинен описувати ту сутність, до якої він віднесений. У кожний момент часу сутність може володіти лише одним значенням атрибута. Атрибут, значення якого може бути відсутнім, називається факультативним. Він позначається символом "" перед його ім'ям. Атрибут, значення якого повинне бути завжди відомо, називається обов'язковим, і позначається зірочкою "*" перед ім'ям. Обов'язковість означає, що сутність може бути визначена тоді й тільки тоді, коли відомі значення всіх її обов'язкових атрибутів. Всі атрибути унікального ідентифікатора повинні бути обов'язковими. Кожна сутність повинна однозначно ідентифікуватися за допомогою деякої комбінації атрибутів і/або зв'язків. Тому серед можливих атрибутів сутності завжди повинні бути знайдені такі атрибути, які дозволяють неї ідентифікувати. Унікальний ідентифікатор представляється на ER-Діаграмі вказівкою символу "#" перед ім'ям кожного атрибута, що входить у даний ідентифікатор. Значення усіх інших атрибутів повинні залежати від усього унікального ідентифікатора.

Дуже важливо чітко розуміти, що всі визначення сутності, зв'язку, атрибута й унікального ідентифікатора, які ми тільки що розглянули, суть визначення типу, або класу, поняття, а не екземпляра. Екземпляри сутностей і зв'язків будуть представлені в самій базі даних..

3.2 Побудова концептуальної моделі проходження практики студентами

На основі проведеного аналізу предметної області була побудована концептуальна модель з використанням мови ER-моделювання. Концептуальна модель наведена на наступному рисунку. Дамо декілька зауважень:

· По-перше, ця модель не містить опису атрибутів сутностей у зв'язку з відсутністю місця для їх зображення. Передбачається, що атрибути сутностей разом з їх властивостями (бізнес-правилами) детально описані на етапі аналізу.

· По-друге, мова ER-моделювання не передбачає детального представлення інформаційно-довідкових задач. Ми припускаємо, що вони мають звичайний текстовий опис, який представлений на етапі аналізу.

· І, по-третє, наша концептуальна модель не містить інших складових, а саме, докладний і строгий опис сховищ даних, та детальний опис потоків даних. Це не було зроблено, так як опис цих складових концептуальної моделі виходить за рамки курсового проекту.

4. Логічне та фізичне проектування бази даних

Завдання цього етапу полягає у проведенні логічного та фізичного проектування бази даних. Логічне проектування -- це розробка логічної структури системи баз даних без прив'язки до конкретної СУБД, структур збереження, методам доступу і т.д.. Фізичне проектування - це проект системи бази даних для конкретної СКБД. Під час виконання даного етапу модель сутностей і зв'язків перетворюється в схему бази даних і специфікації позамашинного збереження.

4.1 Логічне проектування

У якості логічній моделі бази даних була обрана реляційна модель, оскільки саме реляційна модель використовується у більшості розвинених СКБД. Для перетворення концептуальної моделі, представленої у вигляді мови ER-моделювання, у реляційну модель, був використаний наступний алгоритм.

· Крок 1. Перетворення сутностей у таблиці. Кожна сутність перетворюється у таблицю. Ім'я сутності представляється у вигляді семантично осмисленого імені у латинському алфавіті.

· Крок 2. Перетворення атрибутів у стовпці. Кожний атрибут перетвориться в стовпець. Ім'я атрибуту представляється у вигляді семантично осмисленого імені у латинському алфавіті. У цей момент уточнюється формат представлення значень стовпця. Факультативні атрибути стають NULL-стовпцями. Обов'язкові атрибути стають NOT NULL-стовпцями.

· Крок 3. Подання унікальних ідентифікаторів ключами таблиць. Складові унікального ідентифікатора сутності стають первинним ключем таблиці. Нагадаємо, що сутність може мати більш ніж один унікальний ідентифікатор Тому вибирається той, котрий використовується найбільше часто. Всі інші унікальні ідентифікатори приймають обмеження цілісності UNIQUE NOT та NOT NULL.

Рис. Концептуальна ER-модель проходження практики студентами

Сутність може унікально ідентифікуватися комбінацією атрибутів і/або зв'язків. При використанні в ідентифікаторі сутності зв'язку до складу первинного ключа включається зовнішній ключ, який посилається на ту таблицю, з якою пов'язаний той або інший зв'язок.