Розроблення програмного застосування для ведення репертуару кінотеатру

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти України

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

6.050101 - "Комп'ютерні науки"

спеціальності ІУСТ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ (РОБОТА)

з дисципліни "Організація баз даних та знань"

на тему: "Розроблення програмного застосування для ведення репертуару кінотеатру"

Студента

Залужний М.Ю.

Керівник доц. Попович Н.Л.

Київ

2015



Зміст

Вступ

1. Опис предметного середовища та постановка задачі

2. Концептуальна модель бази даних

2.1 Даталогічна модель бази даних

2.2 Фізична модель бази даних

2.3 Опис функціональних запитів

3. Реалізація проекту

Висновки

Література



Вступ

Новітня система об`эктно - орієнтованого програмування C++ Builder виробництва корпорації Borland призначена для операційних систем Windows 95 та NT. Інтегроване середовище C++ Builder забезпечує швидкість візуальної розробки, продуктивність повторно використовуваних компонентів у сполученні з міццю мовних засобів C++, удосконаленими інструментами та різномасштабними засобами доступу до баз даних. C++ Builder може бути використаний скрізь, де потрібно доповнити існуючі додатки розширеним стандартом мови C++, підвищити швидкодія та додати користувальницькому інтерфейсу якості професійного рівня.

C++ Builder являє собою SDI-додаток, головне вікно якого містить інструментальну панель, що набудоване (ліворуч) і палітру компонентів (праворуч). Крім цього, при запуску C++ Builder з'являються вікно інспектора об'єктів (ліворуч) і форма нового проекту (праворуч). Під вікном форми проекту перебуває вікно редактора коду. Рис.1. Середовище розробки C++ Builder

Форми є основою проектів C++ Builder. Створення користувальницького інтерфейсу проекту полягає в додаванні у вікно форми елементів об'єктів C++ Builder, називаних компонентами. Компоненти C++ Builder розташовуються на палітрі компонентів, виконаної у вигляді многостранічного блокнота. Важлива особливість C++ Builder полягає в тому, що він дозволяє створювати власні компоненти та набудовувати палітру компонентів, а також створювати різні версії палітри компонентів для різних проектів.



1. Опис предметного середовища та постановка задачі

Предметне середовище

Міський кінотеатр.

Кінотеатр характеризується:

- назвою;

- адресою.

Зали у кінотеатрі характеризуються:

- кількістю місць;

- унікальним, в межах кінотеатру номером.

В залах проводяться сеанси, що характеризуються:

- унікальним, в межах кінотеатру номером;

- початком;

- кінцем.

В кінотеатрах на час прокату показують фільми, що характеризуються:

- Назвою;

- унікальним кодом;

- режисером;

- тривалістю;

- жанром.

Галузь

Кіномистецтво.

Бізнес функція

Показ репертуару кінотеатру.

Форма власності

Приватна.

Постановка задачі

Розроблення програмного забезпечення для ведення репертуару кінотеатру.

Основні функції програми бази:

-ведення репертуару кінотеатру;

- розподіл сеансів;

- ведення та оновлення інформації про зали;

- забезпечення відкритості інформації про діяльність кінотеатру шляхом застосування сучасних автоматизованих систем.

Функції створюються для вирішення визначених задач.

Вимоги до системи та її частин:

- наявність зручного інтерфейсу користувача;

- можливість формування звітів:

- Загальний список фільмів.

База даних -реєстраційно-інформаційна база.

Технічний рівень забезпечення - комп'ютерна техніка.



2. Концептуальна модель бази даних

Найбільш ефективним способом проектування бази даних на етапі системного аналізу - є побудова діаграми "Сутність-Зв'язок". Модель "Сутність-Зв'язок" - модель даних, що дозволяє описувати концептуальні схеми предметної області і використовується для концептуального проектування бази даних. Концептуальна модель бази даних зображена на рисунку 1.

Сутність	Тип зв'язку	Зміст зв'язку
Кінотеатр Зали	1:M	В одному кінотеатрі може бути багато залів
Зали Сеанси	1:M	В одному залі може проводитися декілька сеансів
Зали Фільми	M:M	Багато фідьмів в багатьох залах

Визначення зв'язків між сутностями

2.1 Даталогічна модель бази даних

На рисунку 2 зображено даталогічну модель бази даних, що має бути розроблена в процесі автоматизації репертуару кінотеатру.

Для забезпечення збереження даних база даних має включати не менше чотирьох таблиць.

Для забезпечення чіткої ідентифікації в базі даних повинні бути передбачені унікальні коди - первинні ключі. Кожна таблиця має мати унікальний ключ для забезпечення уніфікації даних.

Обов'язковою вимогою - є дотриманням посилальної цілісності. Для забезпечення цілісності даних в базі даних повинні бути реалізовані обмеження цілісності у вигляді зовнішніх ключів між таблицями.



2.2 Фізична модель бази даних

Фізична модель - це модель даних, реалізована у вигляді опису бази даних. програмування даталогічний користувальницький інтерфейс

Фізична модель буде представлена множиною таблиць, що описують склад полів кожної таблиці та їх типи, створені індекси, обмеження зовнішнього ключа.

Опис структури таблиці "Кінотеатр"

Індентифікатор поля	Ознака ключа	Тип даних	Обмеження
CinemaID	PK	S	NOT NULL
CinemaName	-	A(20)	-
CinemaAdress	-	A(20)	-

Для таблиці "Кінотеатр" немає визначених вторинних індексів.

Також в таблиці немає встановлених зв'язків зовнішніх ключів.

Опис структури таблиці "Зал"

Індентифікатор поля	Ознака ключа	Тип даних	Обмеження
ZalID	PK	S	NOT NULL
ZalNumberPlace	-	S	-
ZalNazv	-	A(20)	-
CinemaID	FK	S	-

Для таблиці "Зал" визначені такі вторинні індекси:

· CinemaID .Також в таблиці встановлені зв'язки зовнішніх ключів, а саме CinemaID - зв'язок з таблицею кінотеатр (Cinema);

Опис структури таблиці "Сеанс"

Індентифікатор поля	Ознака ключа	Тип даних	Обмеження
SeansID	PK	S	NOT NULL
SeansStart	-	T	-
SeansEnd	-	T	-
ZalID	FK	S	-

Для таблиці "Сеанс" визначені такі вторинні індекси:

- ZalID

Також в таблиці встановлені зв'язки зовнішніх ключів, а саме

- ZalID - зв'язок з таблицею зал (Zal);

- Опис структури таблиці "Прокат"

Індентифікатор поля	Ознака ключа	Тип даних	Обмеження
ZalID	PK,FK	S	NOT NULL
FilmID	PK,FK	S	NOT NULL

Для таблиці "Прокат" визначені такі вторинні індекси:

- ZalID

- FilmID

Також в таблиці встановлені зв'язки зовнішніх ключів, а саме

- ZalID - зв'язок з таблицею зал(Zal);

- FilmID - зв'язок з таблицею фільм(Film);

Опис структури таблиці "Фільм"

Індентифікатор поля	Ознака ключа	Тип даних	Обмеження
FilmID	PK	S	NOT NULL
FilmNazv	-	A(50)	-
FilmDirector	-	A(30)	-
FilmCost	-	N	-
FilmTime	-	A(50)	-
FilmGenre	-	A(50)	-

Для таблиці "Кінотеатр" немає визначених вторинних індексів.

Також в таблиці немає встановлених зв'язків зовнішніх ключів.



2.3 Опис функціональних запитів

1.Запит "Кількість палат у відділенні"

Реалізація запиту:

SELECT COUNT(*) as Кол, VKod as Отд

FROM Palata

GROUP BY VKod

Словесний опис: вибираємо кількість усіх кортежів за кодом відділення з таблиці палат, групуємо їх по коду відділення.

Опис за допомогою термінів реляційної алгебри:

Позначимо відношення "Палата", як R, а результат запиту - Rez,тоді запит можна буде виразити за формулою:

Rez_{(Кол,Отд)}VKod F count (R)



3. Реалізація проекту

Взаємодія форм наведена на рисунку 3. Схема була спрощена у зв'язку з тим, що велика кількість форм задіяна в проекті. Але суть взаємодії була збережена, тому дану схему можна вважати інформаційно повною.

Рисунок 3

Дерево взаємодії екранних форм

На рисунку 4 наведено схему взаємодії бази даних та програмного застосування.

Призначення форм

Форма	Опис
Form1	Головна форма програми, головне меню.
Form2	Перегляд таблиці "Відділення".
Form3	Перегляд "Палата", поле Lookup.
Form4	Перегляд "Хворий",поле Calculated.
Form 5	Перегляд таблиці "Лікар".
Form 6	Головна форма редагування таблиці "Відділення".
Form 7	Головна форма редагування таблиці "Палата".
Form 8	Головна форма редагування таблиці "Хворий".
Form 9	Головна форма редагування таблиці "Лікар".
Form10	Додавання кортежу до таблиці "Відділення".
Form11	Редагування існуючого запису в таблиці "Відділення".
Form12	Видалення кортежу з таблиці "Відділення".



Висновки

Було спроектовано та створено базу даних для обліку функціонування кінотеатру, також було розроблено клієнтське програмне забезпечення для роботи з цією базою даних, яке надає можливість продуктивного використання цієї бази даних.

Програмне забезпечення разом з базою даних працює вірно, отже даний проект можна вважати успішним.



Література

Издательский дом "Вильямс", 2001. -1072 с.

Гайна Г.А. Основи проектування баз даних: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2008. - 200 с.

Гарсиа-Молина Г., Ульман Дж., Уидом Дж.Системыбазданных. Полный курс -- М.: "Вильямс", 2003. -- 1088 с.

Кандзюба С. П., Громов В. Н.Delphi6/7. Базы данных и приложения. Лекции и упражнения. - СПб.: ООО "ДиаСофтЮП", 2005.- 576 с.

Размещено на Allbest.ru