Розробка автоматизованної системи для обліку роботи студентського гуртожитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Бази даних (БД) - це організований набір фактів у певній предметній області. БД - це інформація, упорядкована у вигляді набору елементів, записів однакової структури. Для обробки записів використовуються спеціальніпрограми, що дозволяють їхвпорядкувати, робитив ибірки по вказаному правилу. Бази даних відносяться до комп'ютерної технології зберігання, пошуку і сортування інформації.

У БД можливо зберігати мільйони записів. У будь-який час можливо знайти запис який необхідно в даний момент. Результатом пошуку інформації у наведеній БД можуть бути номера телефонів, прізвища людей.

У базах даних можливо сортування інформації та виведенняїї на друк, видалення застарілої і вставка нової інформації, перегляд БД цілком або по частинах[1].

Як середовище для розробки прикладної програми для працювання з базою даних було обрано середовище об'єктно-орієнтованого програмування C ++ Builder. Цесередовищерозробкимає в складібезлічрізноманітнихзасобів, службовцівзручною та ефективною основою для розробкидодатків. Програми, написані в C ++ Builder, можуть здійснювати доступ до локальних і віддалених БД з використанням механізмів таких, як DatabaseDesktop, SQL Explorer, BDE Administrator.

Система програмування Borland C ++ Builder завоювала досить міцні позиції серед професійних програмістів і початківців. Тут можна відзначити ряд причин: велику популярність мови програмування C ++, зручність візуального конструювання додатків, розвинені можливості доступних засобів системи, ефективність генерованого коду та ін.

Програма на C ++ складається з оголошень ( змінних, констант, типів, класів, функцій) і описів функцій. Серед функцій завжди є головна - main для консольних додатків ( що працюють з WIN32 ) або WinMain для додатків Windows. Саме ця головна функція виконується після початку роботи програми . Зазвичай в C ++ Builder ця функція дуже коротка і виконує тільки деякі підготовчі операції, необхідні для початку роботи.[2]

У C ++ Builder всі об'єкти компонентів розміщуються в об'єктах - формах. Для кожної форми, яку ви проектуєте у своєму додатку, C ++ Builder створює окремий модуль. Саме в модулях і здійснюється програмування завдання. У обробниках подій об'єктів - форм і компонентів, ви ставите всі свої алгоритми. В основному вони зводяться до обробки інформації, що міститься у властивостях одних об'єктів, і завданні за результатами обробки властивостей інших об'єктів. При цьому ви постійно звертаєтеся до методів різних об'єктів [3].

Метою курсового проекту є отримання навичок створення БД, створення таблиць, запитів, щоб було легше знайти необхідні дані, створення звітів, застосування фільтрів, отримати навички використання навігаційних засобів програми C ++ Builder, а також навички у роботі в офісних додатках .

1. Опис предметної області

редагування таблиця база фільтрація

1.1 Технічне завдання на розробку програмного продукту

Програмний продукт (ПП) являє собою АСО «Роботи студентського гуртожитку».

1.1.1 Підстава для розробки

Розробка виконується на підставі індивідуального завдання на курсовий проект з дисципліни «Інструментальні засоби візуального програмування», виданого керівником роботи Павловою М.О., викладачем Дружківського технікуму ДДМА.

1.1.2 Призначення розробки

Програма призначена для отримання, збереження, додавання видалення, пошуку та фільтрації інформації про роботу студентського гуртожитку.

1.1.3 Вимоги до функціональних характеристик

ПП маєвиконуватитакіфункції:

- зберігати, редагувати, додавати, видаляти дані;

- здійснювати пошук даних;

- здійснювати фільтрацію даних;

- здійснювати запити та виводити звіти на друк.

1.1.4 Вимоги до надійності

ПП повинен відповідати таким вимогам:

- ПП повинен стійко функціонувати і не приводити до збоїв операційної системи;

- ПП повинен забезпечувати швидкий пошук потрібної інформації, зберігати, додавати, видаляти дані, печатати звіти, здійснювати запити.

1.1.5 Вимоги параметрів технічнихзасобів

Вимоги до параметрів технічних засобів, необхідних для експлуатації ПП :

- ПК IntelPentium 1,2 GGz, 128 Mb OЗУ, або вище.

- 5 МБ вільного простору на жорсткому диску.

- VGA -сумісний адаптер.

- Клавіатура.

- Маніпулятор.

1.1.6 Вимоги до програмної документації

Програмна документація повинна включати:

- Керівництво розробника.

- Код програми.

- Керівництво користувача.

- Керівництво по установці.

Системні вимоги:

- Windows 95/98/ME/2000/XP/7.

- Borland C ++ Builder.

1.1.7 Техніко-економічні показники

В данному курсовому проектієкономічну частину не розраховуємо.

1.1.8 Стадії та етапи розробки

Стадії і етапи розробки наведено в таблиці 1.

Таблиця 1.- Стадії і етапи розробки АСО

№	Етап	Зміст	Термін
1	Технічне завдання	Визначення та аналіз вимог для АСО «Роботи студентського гуртожитку».	01.01.2016
3	Технічний проект	Вибір засобів розробки системи. Реалізація робочої версії проекту з основою функціональністю.	05.01.2016
4	Робочий проект	Реалізація методу інформаційної підтримки діяльності студентського гуртожитку. Коректування і доробка системи.	07.01.2016
5	Впровадження	Розробка заходів по впровадженню і супроводу проекту. Розробка звітів; розробка документації. Внесення коригувань.	14.01.2016

1.1.9 Порядок контролю і приймання

АСО «Роботи студентського гуртожитку» повинна відповідати вимогам замовника та відповідати всім поставленим функціональним вимогам.

Контроль програмного продукту здійснюється в наступному порядку:

1) перевірка функціональності розробленого ПЗ;

2) перевірка реакції програми на дії користувача;

3) перевірка вихідних даних;

4) після виходу з програми операційна система повинна продовжувати працювати коректно.

Прийняття створеної системи полягає в тестуванні його на робочих місцях після налаштування програмного продукту. Контроль здійснюється кінцевими користувачами системи, підключеними на етапі тестування системи. Прийом комплексу здійснюється після його повної установки і налаштування під конкретних користувачів.

1.2 Розробка загальної структури АСО «Роботи студентського гуртожитку»

Життєвий цикл ( ЖЦ ) автоматизованої системи обліку (АСО) - це непереривний процес, який починається з моменту прийняття рішення про необхідність створення АРМ і закінчується в момент її повного вилучення з експлуатації [4]. Структура ЖЦ ПО базується на трьох групах процесів:

- основні процеси ЖЦ ПЗ (придбання, постачання, розробка, експлуатація, супровід);

- допоміжні процеси, що забезпечують виконання основних процесів (документування, управління конфігурацією, забезпечення якості, верифікація, атестація, оцінка, аудит, рішення проблем);

- організаційні процеси (управління проектами, створення інфраструктури проекту, визначення, оцінка та поліпшення самого ЖЦ, навчання ).

Розробка охоплює всі роботи по створенню АРМ і його компонентів (аналіз, проектування та програмування) відповідно до заданих вимог, включаючи оформлення проектної та експлуатаційної документації, підготовку матеріалів, необхідних для перевірки працездатності та якості програмних проектів, матеріалів, необхідних для організації навчання персоналу, і т.д. Результатами аналізу, зокрема, є функціональні моделі, інформаційні моделі і відповідні їм діаграми.

1.3 Розробка ER-діаграми АСО «Роботи студентського гуртожитку»

Предметна область курсового проекту - облік роботи гуртожитка. База даних вирішує наступні завдання: збереження, видалення, додавання, редагування, пошук та фільтрація інформації.

До бази даних вносяться дані о студентах, які бажають проживати в гуртожитку: прізвище, група, кл. керівник, телефон, а також о кімнатах із вільними місцями (№ кімнати, № гуртожитку, кількість проживаючих осіб). Крім цього до БД заносяться дані о даті заселення, даті виселення.

БД дипломного проекту спроектована за допомогою ER-діаграми, наведена на рисунку 1.



*Код студента *№ проживання

*№ кімнати Код студента *Код кімнати

ПІП Код кімнати № Гуртожитку

Група Дата заселення Кількість людей

Кл. керівник Дата виселення

Телефон

Рисунок 1. - ER-діаграма предметної області «Працівника студентського гуртожитку»

Повний перелік полів таблиці БД з параметрами наведений у Таблиці 1.7

Таблиця 1.7 - Перелік полів таблиць БД

Найменування поля	Ключове (*)	Тип даних	Інформація
Таблиця «Студент»
Код студента	Так	Лічильник
ПІП	Ні	Текстовий
Група	Ні	Текстовий
Кл. керівник	Ні	Текстовий
Телефон	Ні	Ціле число	Маска вводу
Таблиця «Проживає»
№ Проживання	Так	Лічильник
Код студента	Ні	Ціле число
Код кімнати	Ні	Ціле число
Дата заселення	Ні	Дата
Дата виселення	Ні	Дата
Таблиця «Кімната»
№ кімнати	Так	Ціле число
№ гуртожитку	Ні	Ціле число	Підстановка
Кількість осіб	Ні	Ціле число	Підстановка

2. Розробка АСО «Роботи студентського гуртожитку»

2.1 Створення таблиць

Перед початком роботи в Borland C ++ Builder, створюємо таблиці в програмі DataBaseDesktop - призначена для створення і редагування даних і структур таблиці БД. Запустити програму DataBaseDesktop можна за допомогою відповідного файлу, або пункту меню операційної системи в групі Borland C ++ Builder, або з середовища Borland C ++ Builder за допомогою команди DatabaseDesktop в підміню Tools.

При створенні і заповненні таблиць бази даних з використанням програмного компонента DataBaseDesktop в Borland C ++ Builder є можливість в діалоговому вікні Createtable вибрано платформу СУБД , чий формат даних буде використаний при створенні таблиці. Для виконання даної курсової роботи рекомендується вибрати платформу Paradox 7.0, так як ця платформа дозволяє описати більшу кількість статичних властивостей даних і отримати великі можливості по управлінню ними в порівнянні з xBASE - платформами в ході виконання додатків [5].

Інтерфейс DataBaseDesktop багатодокументний і дозволяє переглядати або редагувати вміст декількох таблиць одночасно.

Щоб перейти до створеннянової таблиці, слід в програмі DBD Виконати команду File - New - Table ( ).«Створення полів таблиць» зображено на Рисунку 2.1.

Після цього відкриється вікно завдання параметрів таблиці, включаючи і її структуру. З його допомогою можна послідовно виконати наступні операції:

задати поля таблиці, ключові поля, необхідність обов'язкового введення інформації в поля, мінімальне, максимальне і початкова значення, шаблон вводяться;

задати вторинні індекси;

задати цілісність БД, встановивши зв'язки між таблицями;

задати паролі.

Рисунок 2.1 - Створення полів таблиць

При заповненні таблиці для формату Paradox використовуються такі типи даних:

- А (Alpha) - рядок з фіксованим числом символів від 1 до 255;

- N (Number) - позитивне чи негативне дійсне число з діапазону від -10307 до 10308 з точністю до 15 знаків;

- $ (Money) - грошовий формат поля, який схожий на формат N (Number), але при введенні даних обмежує число десяткових знаків і відображає символ валюти;

- M (Memo) - текст довільної довжини, перші символи якого (від 1 до 240) зберігаються в таблиці БД;

- F (FormattedMemo) - текст довільної довжини з оформленням, перші символи якого (від 1 до 240) зберігаються в таблиці БД;

- I (LongInteger) - цілечисло -2147483648 до 2147483647;

- # (BCD) - дійсне число з точністю від 0 до 32 знаків після коми;

- D (Date) - дата;

- T (Time) - час з точністю до мілісекунд, обмежене 24 годинами.

За допомогою компонента BDEAdministrator ми призначаємо псевдонім БД (Alias) і вказуємо шлях до наших таблиць. «Створення псевдоніму БД (Alias)» зображено на Рисунку 3. BDEAdministrator - це механізм доступу до даних, дозволяє звертатися до локальних і файл-серверним форматам баз даних dBase, FoxPro і Paradox, до різних серверів SQL і до багатьох інших джерел даних, доступ яких підтримувався за допомогою драйверів ODBC. Наприклад, за допомогою BDE можна напряму працювати з табличними файлами MS Excel [4].

Рисунок 2.2 - Створення псевдоніму БД (Alias)

В SQL Explorer заповнюємо поля таблиці даними, зображено на рисунку 2.3.

Рисунок 2.3 - Заповнення таблиць даними

2.2 Створення зв'язків між таблицями

Зв'язок - це відношення між таблицями, а поля називаються пов'язаними (які містять їх таблиці). Зв'язок допомагає забезпечувати цілісність пов'язаних даних і полегшує роботу з ними (наприклад, в підставних полях, значення можна вибрати з пов'язаного поля, замість того щоб запам'ятовувати його і вводити вручну). Зв'язки також дозволяють створювати запити, звіти, в яких виводиться інформація відразу з декількох таблиць[7]. Щоб створити зв'язок необхідно в компоненті Table, у властивостях MasterSource->DataSource, також MasterFilds-> ключове поле таблиці. «Встановлення зв'язку» зображено на рисунку 2.4.

Рисунок 2.4 - Встановлення зв'язку

2.3 Розробка інтерфейсу АСО «Роботи студентського гуртожитку»

Форми є основою додатків C + + Builder. Створення інтерфейсу в додатку полягає в додаванні у вікно форми елементів об'єктів C++Builder, званих компонентами. Компоненти C++ Builder розташовуються на палітрі компонентів, виконаної у вигляді багатосторінкового блокнота. Важлива особливість C++Builder полягає в тому, що він дозволяє створювати власні компоненти і налаштовувати палітру компонентів, а також створювати різні версії палітри компонентів для різних проектів [5].

Після запуску файлу програми на екрані з'являється форма. Наведемо список форм, з яких складається додаток, із зазначенням візуальних компонентів, розташованих на них:

- PageControl - створює вкладки, для розміщення таблиць та інших компонентів;

- BDE->Table - використовується для відображення таблиць (у властивостях Propertis->DatabaseName->Kyrcovoy (вибираємо БД); (у властивостях Propertis->TableName (підключаємо нашу одну з таблиць);

- DataAccess ->DataSource - є сполучною ланкою між візуальним і не візуальним компонентом;

- DataControls ->BDGrid - служить для відображення записів даних допомоги табличній форми;

- DataControls ->DBNavigator - зручна навігація по таблицях.

Що до інших компонентів ми їх підключаємо за допомогою властивості DataSourсе і DataSet (вибравши необхідну таблицю) вкладку DataControls.

Form1 (модуль Unit1) - форма головного вікна програми зображена на Рисунку 2.5.

Рисунок 2.5 - Форма головного вікна програми

Список компонентів, розташованих на головній формі:

- MainMenu1 - основне меню (Запити, Звіти, Довідка, Вихід);

- PageControl1 - набір вкладок (TabSheet);

- DBGrid1 - таблиця для виведення інформації про автомобілі;

- DBGrid2 - таблиця для виведення інформації про покупців;

- DBGrid3 - таблиця для виведення інформації про покупку;

- Label - набір написів;

- Edit - набір полів даних;

- Button - набір кнопок;

- DBNavigator - забезпечує переміщення покажчика поточного запису, активізацію режиму редагування, додавання і видалення записів.

2.4 Пошук та фільтрація даних

На вкладці «кімната» наведена таблиця з інформацією про кімнати, а також пропонується користувачу обрати фільтрацію або по № Гуртожитку, або по кількості проживаючих. Результат виконання фільтрації по

№ Гуртожитку - «1» зображено на рисунку 2.6. Дані вибираються із списку. За допомогою компонента Button, можна включити і вимкнути фільтрацію.

Кнопка «Фильтровать» містить код:

void __fastcall TForm1::Button1Click(TObject *Sender)

{

if (Form1->RadioButton1->Checked)

{ Table1->Filter="N_ob='"+ComboBox1->Text+"'";

Table1->Filtered=True; }

if (Form1->RadioButton2->Checked)

{ Table1->Filter="Kol_prog='"+ComboBox1->Text+"'";

Table1->Filtered=True;

}

} Рисунок 2.6 - Фільтрація по № гуртожитку.

Кнопка «Відключити фільтр» містить код:

void __fastcall TForm1::Button2Click(TObject *Sender)

{

Table1->Filtered=False;

}

Рисунок 2.6 - Фільтрація по № гуртожитку

Крім цього на вкладці «Кімната» розроблений пошук даних по

№ кімнати. Результат виконання пошуку наведений на рисунку 2.7.

Код кнопки «Пошук»:

void __fastcall TForm1::Button3Click(TObject *Sender)

{

if(Form1->Table1->Locate("N_komn",Edit1->Text,TLocateOptions()))

ShowMessage ("Комната найдена");

elseShowMessage ("Комната не найдена");

}



Рисунок 2.7 - Пошук по № кімнати

2.5 Розробка звітів

Звіти призначені для того, щоб виводити інформацію на друк. В C++ Builder на сторінці палітри компонентів QReport розташовано близько двох десятків компонентів, що застосовуються для побудови звітів. Основним компонентом є TQuickRep, що визначає поведінку звіту в цілому. Інші компоненти визначають складові частини звіту.

TQRBand - заготівля для розташування даних, заголовків, титулу звіту, в основному, будується з компонентів TQRBand, які реалізують:

- область заголовка звіту;

- область заголовка сторінки;

- область заголовка групи;

- область назв стовпців звіту;

- область детальних даних, призначену для відображення даних самого нижнього рівня деталізації;

- область підвалу групи;

- область підвалу сторінки;

- область підвалу звіту.

Використовувані компоненти:

- TQRLabel - дозволяє розмістити в звіті статичний текст;

- TQRDBText - дозволяє розмістити в звіті вміст поля набору даних;

- TQRExpr - застосовується для виведення значень, які є результатом обчислення виразів, алгоритм обчислення виразів будується за допомогою редактора формул даного компонента;

- TQRSysDate - служить для виведення у звіті дати, часу, номера сторінки, лічильника повторень якого-небудь значення [6].

Властивість propertyBands: TQuickRepBands. Складається з безлічі логічних значень (False/True), які визначають включення в звіт окремих видів складових:

- HasColumnHeader - заголовка стовпців звіту;

- HasDetail - детальної інформації;

- HasPageFooter - підвалу сторінки;

- HasPageHeader - заголовка сторінки;

- HasSummary - підвалу звіту;

- HasTitle - заголовка звіту.

У проекті були створені такі звіти:

- Звіт «Звіт по студентам»

- Звіт «Звіт по кімнатам»

- Звіт «Звіт о студентах, які проживають у гуртожитку»

2.6 Розробка запитів

Запит (query) - це засіб вибору необхідної інформації з бази даних.

Компонент TQuery призначений для:

Роботи з набором даних (БД), джерелом для якого можуть служити записи як однієї, так і декількох таблиць.

Виконання запитів до БД, що виконують додавання, зміна, видалення записів в таблицях.

Компонент TQuery формується шляхом запиту до БД на мові SQL (StructuredQueryLanguage, мова структурованих запитів). Текст будь-якого запиту зберігається у властивості SQL компонента TQuery.

Статичний запит. SQL - оператор не змінюється в процесі виконання програми.

Динамічний запит. SQL - оператор частково змінюється в процесі виконання додатку шляхом використання параметрів, які в якості змінних можуть бути використані в основному тексті програми модуля.

Формований запит. SQL - оператор створюється в процесі виконання додатку шляхом підстрочного заповнення властивості SQL, яке має тип даних TStrings, тобто представляє з себе екземпляр динамічного строкового списку. У цьому випадку один компонент TQuery може бути використаний для виконання декількох різних запитів [6].

З'єднання компонента TQuery з базою даних, для якої буде виконуватися запит, вказаний у властивості SQL, здійснюється за допомогою його ж властивості DatabaseName, в якому вказується або зареєстрований шлях, або шлях до каталогу з БД.

Зв'язок компонента TQuery з візуальними компонентами (наприклад, TDBGrid) для відображення результатів запиту здійснюється, як і з набором даних TTable - через компонент TDataSource.

Виконання запиту, побудованого з використанням оператора SELECT, здійснюється шляхом присвоєння властивості Active значення True, або шляхом виклику методу Open. Виконання запиту, побудованого з використанням операторів INSERT, UPDATE, DELETE здійснюється шляхом виклику методу ExecSQL [8].

У C++ Builderприсутні можливість деякої автоматизації побудови тексту запиту - утиліта VisualQueryBuilder, який викликається з контекстно-залежного меню (команда QueryBuilder ...) при клацанні правою кнопкою миші на компоненті TQuery, проте ця утиліта незручна і мало функціональна.

Написання і тестування складних запитів рекомендується проводити за допомогою програмного компонента Database Explorer (команда Explorer меню Database), а потім копіювати текст запиту в додаток.

Текст запиту з використанням оператора SELECT складається з наступних складових частин:

SELECT < що виводиться >

FROM < звідки (джерело )>

WHERE <умова зв'язку таблиць та/або умова відбору записів у вибірку >

ORDER BY < порядок виведення даних >

GROUP BY < колонки , за якими виконується групування >

HAVING <умова групування записів в один рядок >

Результати запитів створених у програмі можна переглянити вибравши пункт меню «Запити» (див. рисунок 2.8):

Запит «Кімнати, в яких проживають 3 особи», зображений на рисунку2.8.

Текст запиту мовою SQL:

SELECT *

FROM komnata

WHERE Kol_prog=3

- Запит «Інформація о студентах певної групи», зображений на Рисунку 2.8.

Текст запиту мовою SQL:

SELECT *

FROM stud

WHERE grupa="1РПЗ-10"

- Запит «Інформація о студентах, які проживають в гуртожитку №1», зображений на рисунку 8.

Текст запиту мовою SQL:

SELECT FIO, grupa, N_komn, N_ob

FROM stud, komnata, progiv

WHERE Kod_st=Kod_sandKod_k=N_komnandN_ob=1

Рисунок 2.8 - Запити

3. Посібник користувача

При запуску виконавчого файлу програми АСО «Роботи студентського гуртожитку»з'явиться головна форма, яка пропонує почати роботу з базою даних, зображено на рисунку 19.

Головне меню програми має такі пункти:

- Звіти (даний пункт меню має чотири підпункти - Звіт 1, Звіт 2, Звіт 3,при виборі яких ви маєте можливість переглянути звіти у режимі попереднього перегляду або роздрукувати на принтері, дивитись додаток А).

- Довідка (даний пункт меню має три підпункти - О программе, О разработчике, при виборі цих пунктів з'являються форми з інформацією про розробника, про програму та середу розробки).

- Вихід (при виборі даного пункту меню вам пропонується вийти з програми або залишитися).

Рисунок 2.9 - Головна форма

Також програма має п'ять вкладок «Комната», «Студент», «Поживающие». Якщо Вам необхідно ввести, редагувати або переглянути дані про кімнати гуртожитку, то клацніть на вкладку «Кімнати» та за допомогою навігатора (кнопки розташовані нижче таблиці) зробіть необхідні дії. Що стосується інших вкладок, то вони працюють аналогічно операціям, додавання, зміни, пошуку і видалення даних. У полі «Пошук» ви можете знайти потрібний вам гуртожиток , для цього необхідно ввести дані у полі та натиснути кнопку «Поиск». Також є можливість відфільтрувати інформацію по номеру кімнати. Для цього необхіднообрати необхідне значення фільтрації і натиснути кнопку «Фільтрация». Для відключення фільтрації треба натиснути кнопку «Отмена».



Висновки

В результаті виконання курсового проекту була розроблена автоматизована система обліку студентського гуртожитку.

Дана система відповідає основним вимогам, пред'явленим у завданні до проекту. Програма була розроблена на основі базового алгоритму роботи з базою даних. Дана робота виконана в середовищі візуального програмування Borland C ++ Builder.

В результаті курсової роботи була написана програма, яка дозволяє користувачеві вносити в базу інформацію про студентів, кімнати, проживання і здійснювати пошук, фільтрацію в ній, роздруковувати звіти, виконувати запити. Це відповідає поставленому завданню. Вийшло досить функціональне та ефективне програмне забезпечення, просте і зручне в експлуатації, доступне для будь-якого користувача.

У подальших розробках можна доробити наступні функції:перевірка вхідних даних, резервне копіювання даних, доступ декількох користувачів, забезпечення захисту даних.

АСО забезпечує стабільну роботу з організації і ведення бази даних студентського гуртожитку.

У графічній частині курсового проекту наведено діаграми, вибір засобів розробки, екранні форми.



Перелік використаної літератури

1) Архангельский А.Я. C++Builder 6. Справочноепособие. Книга 1. Язык C++. - М.: Бином-Пресс, 2002 г. - 544 с.: ил;

2) Архангельский А.Я. C++Builder 6. Справочноепособие. Книга 2. Классы и компоненты. М.: Бином-Пресс, 2002 г. - 528 с.: ил;



Додаток А

Рисунок - Звіт «Проживающие» у режимі розробки

Рисунок - Звіт «Проживающие» у режимі попереднього перегляду

Рисунок - Звіт «Кімнати» у режимі розробки



Рисунок - Звіт «Кімнати» у режимі попереднього перегляду

Рисунок - Звіт «Студенты» у режимі розробки

Рисунок - Звіт «Студенты» у режимі попереднього перегляду



Додаток Б

#include<vcl.h>

#pragmahdrstop

#include "Unit1.h"

#include "Unit2.h"

#include "Unit3.h"

#include "Unit4.h"

#include "Unit5.h"

#include "Unit6.h"

#pragmapackage(smart_init)

#pragmaresource "*.dfm"

TForm1 *Form1;

__fastcall TForm1::TForm1(TComponent* Owner)

: TForm(Owner)

{

}

void __fastcall TForm1::Button1Click(TObject *Sender)

{

if (Form1->RadioButton1->Checked)

{ Table1->Filter="N_ob='"+ComboBox1->Text+"'";

Table1->Filtered=True; }

if (Form1->RadioButton2->Checked)

{ Table1->Filter="Kol_prog='"+ComboBox1->Text+"'";

Table1->Filtered=True;

}

}

void __fastcall TForm1::RadioButton1Click(TObject *Sender)

{

Form1->ComboBox1->Items->Clear();

Form1->ComboBox1->Items->Add("1");

Form1->ComboBox1->Items->Add("2");

}

void __fastcall TForm1::RadioButton2Click(TObject *Sender)

{

Form1->ComboBox1->Items->Clear();

Form1->ComboBox1->Items->Add("1");

Form1->ComboBox1->Items->Add("2");

Form1->ComboBox1->Items->Add("3");

Form1->ComboBox1->Items->Add("4");

}

--

void __fastcall TForm1::Button2Click(TObject *Sender)

{

Table1->Filtered=False;

}

void __fastcall TForm1::Button3Click(TObject *Sender)

{

if(Form1->Table1->Locate("N_komn",Edit1->Text,TLocateOptions()))

ShowMessage ("Eiiiaoaiaeaaia");

elseShowMessage ("Eiiiaoaia iaeaaia");

}

void __fastcall TForm1::N1Click(TObject *Sender)

{

Form2->Show();

}

void __fastcall TForm1::N4Click(TObject *Sender)

{

Close();

}

void __fastcall TForm1::N3Click(TObject *Sender)

{

Form3->Show();

}

void __fastcall TForm1::N11Click(TObject *Sender)

{

Form4->QuickRep1->Preview();

}

void __fastcall TForm1::N21Click(TObject *Sender)

{

Form5->QuickRep1->Preview();

}

void __fastcall TForm1::N31Click(TObject *Sender)

{

Form6->QuickRep1->Preview();

}

void __fastcall TForm1::Table1CalcFields(TDataSet *DataSet)

{

Table1sum->AsFloat=Table1Kol_prog->AsFloat * Table1N_ob->AsFloat;

}

Размещено на Allbest.ur