Розробка АРМ спеціаліста для вирішення задачі по обліку руху основних засобів
Автоматизація процесу ведення обліку за допомогою програмних засобів. Аналіз аспектів обліку основних засобів. Створення автоматизованих розв'язків комплексів управлінських, економічних задач, що ставляться на ВАТ "Ічнянський молочно-консервний комбінат".
Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 25.11.2015 |
Размер файла | 1,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КОМП'ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра: Економічної кібернетики та інформатики
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни "Інформаційні системи в економіці"
на тему:
"Розробка АРМ спеціаліста для вирішення задачі по обліку руху основних засобів"
Проект виконав: ст. гр. ЕК-31
Тендериць Р.В.
Керівник: к. т. н, доцент
Паучок В.К.
Тернопіль - 2015
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Загальна характеристика предметної області
- 1.1 Склад і класифікація основних засобів
- 1.2 Опис об'єкта дослідження
Вступ
Усі підприємства незалежно від їхнього виду, форм власності і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна і господарських операцій відповідно до чинного законодавства.
Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але і за рахунок основних фондів.
Невід'ємною частиною господарських засобів підприємства є основні засоби. Відмінною рисою основних засобів є їхнє багатократне використання в процесі виробництва, зберігання початкового зовнішнього вигляду протягом тривалого періоду. Під впливом виробничого процесу і зовнішнього середовища вони зношуються поступово і переносять свою початкову вартість на витрати виробництва протягом нормативного терміна служби шляхом нарахування зносу (амортизації) по встановлених нормах.
Правильно організований та грамотно побудований бухгалтерський облік є передумовою ефективного функціонування підприємства, адже даними про стан підприємства та про окремі господарські операції є саме бухгалтерські документи та звіти.
Бухгалтерський облік основних засобів в установах повинен забезпечувати їх збереження та найбільш ефективне використання, правильне документальне оформлення та своєчасне відображення їх руху в поточному обліку, а також правильну оцінку в балансі та звітах.
Питанню обліку основних засобів приділяється достатньо багато уваги у спеціальній та науковій літературі такими авторами як Бутинець Ф.Ф., Бабіч В.В., Ткаченко М.М., Чебанова Н.В., Голов С.Ф. та ін.
Однак, разом з цим, наявні проблемні моменти, які потрібно удосконалювати як теоретично так і практично.
Метою курсової роботи є розглянути та детально проаналізувати всі аспекти обліку основних засобів та створити нові автоматизовані розв'язки комплексів управлінських і економічних задач які ставляться на ВАТ "Ічнянський молочно-консервний комбінат".
У зв'язку з цим завданнями курсової роботи є:
вивчити теоретичні основи обліку основних засобів, дослідити нормативно-правову базу з цього питання, розглянути основні аспекти оцінки і переоцінки;
автоматизувати процес ведення обліку за допомогою програмних засобів.
Об'єктом дослідження виступає організація бухгалтерського обліку основних засобів, їх оцінки і переоцінки на ВАТ "Чернігівський молочно - консервний комбінат".
Предметом дослідження є теоретичні та організаційні аспекти первинного, аналітичного та синтетичного обліку основних засобів, а також їх оцінки і переоцінки.
Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи: діалектичний, логічні, синтезу, аналізу, порівняння.
програмний засіб ведення обліку
Розділ 1. Загальна характеристика предметної області
1.1 Склад і класифікація основних засобів
Для діяльності підприємствам необхідні основні засоби, які багато разів беруть участь у виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на продукт, що створюється, не змінюючи при цьому своєї речовинної-натуральної форми.
В економічній теорії основними засобами зазвичай вважають капітальні вкладення, що беруть участь у виробництві протягом тривалого строку, які обчислюються в грошовому, вартісному виразі [8].
Згідно П (С) БО 7 "Основні засоби" - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [11].
Якщо порівнювати вітчизняний стандарт бухгалтерського обліку із міжнародним, то в останньому дається наступне визначення основних засобів:
це матеріальні об'єкти, що їх [8]:
1) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг, для надання в оренду або для адміністративних цілей;
2) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.
На думку Поддєроьгіна А.М., основні засоби - це матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад 500 гривень (за ціною придбання). Основні
засоби підприємства включають основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби [5].
Не належать до основних засобів:
1) предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;
2) предмети вартістю до 500 гривень за одиницю (за ціною придбання) незалежно від терміну служби. При цьому гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може змінюватися Міністерством фінансів України;
3) спеціальні інструменти і спеціальні пристосування підприємств серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення незалежно від їхньої вартості;
4) спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їхньої вартості і терміну служби;
5) формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, незалежно від вартості й терміну служби.
Основні вимоги до класифікації визначено на законодавчому рівні. Зокрема, згідно з п.5 П (С) БО 7, основні засоби поділяються спочатку на три групи [40]:
власне основні засоби
незавершені капітальні інвестиції.
інші необоротні матеріальні активи
Сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об'єктів основних засобів - це група основних засобів.
Таблиця 1.1 - Групи основних засобів
Основні засоби |
рахунок 10 |
|
Інвестиційна нерухомість |
100 |
|
Земельні ділянки |
101 |
|
Капітальні витрати на поліпшення земель |
102 |
|
Будинки, спорудження і передатні устрої |
103 |
|
Машини й устаткування |
104 |
|
Транспортні засоби |
105 |
|
Інструменти, прилади, інвентар |
106 |
|
Робоча і продуктивна худоба |
107 |
|
Багаторічні насадження |
108 |
|
Інші основні засоби |
109 |
На думку Назарбаєвої І. підприємство може розширювати зазначену класифікацію, поділяючи у групах (підгрупах) основні засоби на власні, орендовані і такі, що перебувають в експлуатації, запасі, оренді, ремонті, на модернізації, реконструкції, добудові, часткової ліквідації тощо [3].
Сформулювати критерії (або, інакше кажучи, встановити ознаки), за якими відбувається розподіл, досить складно, тим паче що жодних пояснень з цього приводу у стандарті немає.
З погляду теорії такий розподіл взагалі не можна визнати обґрунтованим. Не зовсім зрозумілою є і його мета. Правила обліку, особливо для двох перших груп, майже однакові. Певні особливості обліку існують тільки щодо об'єктів, які належать до підгруп "Бібліотечні фонди" і "Малоцінні необоротні матеріальні активи" [4].
Якщо порівнювати класифікацію П (С) БО 7 з МСБО 16, то останній нічого подібного не вимагає, а запропонована ним класифікація наводиться в загальному вигляді і використовується для визначення груп амортизаційних активів. У складі основних засобів розглядаються наступні класифікаційні групи: земля, будинки і споруди, машини, обладнання. В основу такого поділу об'єктів основних засобів покладено єдність підходів до визначення ступеня зносу та джерел його покриття [6].
Окрім вищезазначеної класифікації основні засоби можна диференціювати за наступними ознаками, які наводить в своїх працях Лишиленко О.В. [7]:
I. За галузевою ознакою:
1) промислові,
2) будівельні,
3) сільськогосподарські,
4) транспортні,
5) зв'язку тощо.
Більша частина основних засобів належить до галузі "Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі "Будівництво", підсобного сільського господарства - до галузі "Сільське господарство" тощо.
II. У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку основні засоби промислових підприємств поділяються на:
1) промислово-виробничі,
2) виробничі основні засоби інших галузей народного господарства
3) невиробничі.
До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.
Тобто це ті основні засоби, які приймають безпосередньо участь у процесі виробництва і пов'язані із створенням конкретного продукту, виконанням робіт, наданням послуг.
Основні засоби, які не приймають безпосередньо участі у процесі виробництва, робота яких спрямована на забезпечення соціальних і культурно-побутових потреб працівників підприємства.
До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно - побутових потреб населення.
III. За використанням:
1) діючі - всі основні засоби, що використовуються у господарстві.
2) недіючі - ті; що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів.
3) запасні - різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються.
ІV. За ознакою належності:
1) власні - являються безпосередньою власність підприємства, мають джерело свого утворення (внесок до Статутного капіталу, цільове фінансування тощо)
2) орендовані - показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.
Згідно із законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"
передбачено поділ основних засобів на три групи [13]:
1) група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування.
2) група 2 - автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, інше конторське (офісне) обладнання, пристрої та приладдя до них.
3) група 3 - інші основні засоби, що не увійшли до груп 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу й продуктивну худобу та багаторічні насадження
Таким чином, основні засоби мають знаний вплив на діяльність підприємства, їх склад і класифікація мають бути чітко виокремлені для найбільш повного і точного відображення в обліку.
1.2 Опис об'єкта дослідження
"Ічнянський молочно-консервний комбінат" - велике підприємство харчової промисловості України з потужним виробничим комплексом, розташованим у місті Ічні (районний центр Чернігівської області); науково-технічною базою, власною сировинною базою, власною системою національної дистрибуції продукції на території країни, об'єднаною у Торговий Дім "Наталка" (м. Київ), експортною командою.
У березні 2007 року на базі недіючого Ічнянського заводу продтоварів свою діяльність - випуск згущеного молока, вершків, какао, кави розпочав ВАТ "Ічнянський молочно-консервний комбінат".
Найновіша технологія дозволяє "Ічнянському молочно-консервному комбінату" обходитися меншою чисельністю персоналу, економити витрати на енергоносії, що здешевлює продукцію та сприяє її конкурентоспроможності.
Незважаючи на фінансово-економічну кризу в країні, у 2008 - 2009 роках компанія успішно розвивалась, розробляла, впроваджувала та реалізувала нові види продукції. Підприємство було одним з небагатьох українських виробників, які не скорочували обсяги виробництва, чиї виробничі потужності були завантажені повністю.
Більше 50 відсотків продукції "Ічнянського молочно-консервного комбінату" йде на експорт в 40 країн світу. За 8 років свого існування "Ічнянський молочно-консервний комбінат" в п'ять разів збільшив обсяги виробництва, внаслідок чого створено сотні додаткових робочих місць. Ічнянський МКК - це завод-автомат з сучасними інноваційними технологіями виробництва молочної продукції.
"Ічнянський молочно-консервний комбінат" співпрацює з провідними українськими виробниками, постачає свою продукцію у найвідоміші торгівельні мережі країни, періодично організує великі PR-кампанії, тому для українців і продукція підприємства, і бренд "Ічня" на сьогодні є достатньо відомими.
Дане підприємство використовує обладнання провідних виробників і сертифіковане за стандартами НАССР та ISO 9001.
В рамках вертикально-інтегрованої структури агропромислової групи вдається повніше контролювати всі етапи створення якісного продукту і рухи його до споживання:
· виробництво екологічно чистих кормів для молочного стада в Чернігівській області;
· правильну експлуатацію та розвиток молочного поголів'я області - джерела сировини;
· інноваційні технології контролю якості та переробки молока на молокопродукти;
· сучасні системи логістики та дистрибуція сировини та виробленої продукції - роздрібному покупцеві, як усередині країни, так і за кордон;
· споживчий маркетинг - розробка нових видів продукції та упаковки;
Розділ 2. Автоматизація обліку руху основних засобів на ВАТ "Ічнянський молочно-консервний комбінат"
2.1 Обґрунтування необхідності автоматизованого обліку основних засобів
Програмне забезпечення дозволяє вдосконалити організацію роботи обчислювальної системи з метою максимального використання її техніки.
Необхідність в розробці ПЗ обумовлюється наступним:
- забезпечити працездатність технічних засобів, так як без програмного забезпечення вони не можуть здійснити ніяких обчислювальних і логічних операцій;
- забезпечити взаємодію користувача з технікою;
- скоротити цикл від постановки завдання до отримання результату її рішення;
- підвищити ефективність використання ресурсів технічних засобів.
В даний час поширені такі форми ІС в управлінні підприємствами:
- індивідуальне використання комп'ютерів;
- автоматизовані робочі місця (АРМ);
- локальні обчислювальні мережі (ЛОМ).
Ці форми децентралізації ресурсів істотно різняться за концентрацією обчислювальних засобів.
Досвід автоматизації управління в виробничо-економічних структурах показав, що ступінь впливу ІВ з розвиненими інформаційно-довідковими функціями на ефективність управлінської діяльності дуже істотна. До найбільш важливих результатів її роботи можна віднести:
- розширення інформаційних можливостей і підвищення оперативності прийняття рішень для раніше діяли і знову створюваних структурних підрозділів;
- посилення на цій основі координуючих функцій ланок центрального апарату управління;
- значне підвищення інформованості та робітничої кваліфікації працівників усіх рівнів управління.
Застосування АРМ не повинно порушувати звичний користувачеві ритм його роботи, повинна забезпечувати концентрацію уваги користувача на логічній структурі вирішуваних завдань. Однак якщо задана дія не виробляється або результат спотворюється, користувач повинен знати причину і інформація про це повинна видаватися на екран.
У складі програмного забезпечення АРМ можна виділити два основних види забезпечення, що розрізняються по функціях: загальне (системне) і спеціальне (прикладне). До загальному програмному забезпеченню належить комплекс програм, що забезпечує автоматизацію розробки програм та організацію економічного обчислювального процесу на ПК безвідносно до важливість справ. Спеціальна (прикладне) програмне забезпечення являє собою сукупність програм вирішення конкретних завдань користувача.
Режим роботи різних технологій, технічні особливості обчислювальних пристроїв, різноманітність і масовий характер їх застосування пред'являють особливі вимоги до програмного забезпечення. Такими вимогами є: надійність, ефективність використання ресурсів ПК, структурність, модульність, ефективність за витратами, дружність по відношенню до користувача. При розробці і виборі програмного забезпечення необхідно орієнтуватися в архітектурі і характеристиках ПК, маючи на увазі мінімізацію часу обробки даних, системне обслуговування програм великої кількості користувачів, підвищення ефективності використання будь-яких конфігурацій технологічних схем обробки даних.
Класифікація програмного забезпечення АРМ наведена на рис.1.
Рис. 1. Структура підходу
Головне призначення загального ПЗ - запуск прикладних програм і керування процесом їх виконання.
Спеціальне програмне забезпечення АРМ зазвичай складається з унікальних програм і функціональних пакетів прикладних програм. Саме від функціонального ПЗ залежить конкретна спеціалізація АРМ. Враховуючи, що спеціальне ПЗ визначає сферу застосування АРМ, склад розв'язуваних користувачем задач, воно повинно створюватися на основі інструментальних програмних засобів діалогових систем, орієнтованих на вирішення завдань зі схожими особливостями обробки інформації.
Програмне забезпечення АРМ повинно мати властивості адаптивності і настроюваності на конкретне застосування відповідно до вимог користувача.
Основні первинні документи обліку руху основних засобів затверджені наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 №352.
Форма ОЗ-1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку введення їх в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об'єктів в дію повинно, у відповідності з існуючим законодавством оформлятися в особливому порядку, для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів із одного цеху (відділу, дільниці) в Інший, для оформлення передачі основних засобів зі складу (із запасу) в експлуатацію, а також для виключення із складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).
При оформленні приймання основних засобів акт (накладна) складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом) керівника підприємства (організації). Складання загального акта для оформлення приймання декількох об'єктів основних засобів допускається лише при обліку господарського інвентарю, інструменту, обладнання і т.п., якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці. Акт (накладна), після його оформлення, з прикладеною технічною документацією, що відноситься до даного об'єкта, передається до бухгалтерії підприємства, підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами, на те уповноваженими.
При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт (накладна) виписується у двох примірниках працівником відділу (цеху) здавальника. Перший примірник з розпискою одержувача та здавальника передається до бухгалтерії, а другий - відділу (цеху) - здавальнику.
Форма ОЗ-З "Акт списання основних засобів" застосовується для оформлення вибуття основних засобів (крім автотранспортних засобів) при повному або частковому їх списанні. Акт складається у двох примірниках комісією, призначеною керівником підприємства, будови, організації, затверджується керівником підприємства (організації) або особою, на те уповноваженою. Перший примірник акта передають до бухгалтерії, другий залишається у особи, відповідальної за зберігання основних засобів та є підставою для здачі на склад запчастин, що залишилися в результаті їх списання, а також матеріалів, металобрухту тощо.
2.2 Опис поставленої задачі
Рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.
До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший зарік). Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби". За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.
Таблиця 1 - Рахунок 10 "Основні засоби" кореспондує облік документ автоматизація синтетичний.
за дебетом з кредитом рахунків: 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" 15 "Капітальні інвестиції" 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість" 37 "Розрахунки з різними дебіторами" |
за кредитом з дебетом рахунків: 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість" 42 "Додатковий капітал" 85 "Інші затрати" |
|
41 "Пайовий капітал" 42 "Додатковий капітал" 46 "Неоплачений капітал" 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди " 74 "Інші доходи" |
94 "Інші витрати операційної діяльності" 97 "Інші витрати" 99 "Надзвичайні витрати" |
"На субрахунку 101 "Земельні ділянки" обліковується земля, яка згідно з чинним законодавством придбана та/або надана для користування установі, у тому числі здана в оренду.
На субрахунку 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель" обліковують капітальні витрати на поліпшення земель. До них відносять витрати неінвентарного характеру (не пов'язані з будівництвом споруд) на культурно-технічні заходи, з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського використання, які проводять за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, викорчування площ, очищення полів від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників, очищення водойм та інше). Витрати включають до вартості необоротних активів щорічно в сумі витрат, які відносяться до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт.
Облік капітальних витрат на поліпшення земель ведеться шляхом розподілу на такі заходи: планування земельних ділянок, корчування площ під оранку, очищення водойм із зазначенням займаної площі й вартості виконаних робіт за кожним заходом.
На субрахунку 103 "Будинки та споруди" обліковують із виділенням в окремі підгрупи:
1) будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі учбових закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків інтернатів для престарілих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій та ін.) та іншими установами;
2) будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання;
3) водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам'ятники, загорожі парків, скверів і загальних садів та ін.
На субрахунку 104 "Машини та обладнання" обліковують силові машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні прилади, регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальну техніку, медичне обладнання, інші машини та обладнання з виділенням в окремі підгрупи:
1) силові машини та обладнання, машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергію, і машини-двигуни, що перетворюють різного роду енергію (енергію води, вітру, теплову, електричну енергію та ін.) в механічну, тобто в енергію руху;
2) робочі машини та обладнання, машини, апарати та їх обладнання, призначені для механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці в процесі створення продукту чи послуг виробничого характеру та переміщення предметів праці у виробничому процесі за допомогою механічних двигунів, сили людини та тварин;
3) вимірювальні прилади - дозатори, амперметри, барометри, ватметри, водоміри, вакуумметри, вапориметри, вольтметри, висотометри, гальванометри, геодезичні прилади, гіроскопи, індикатори, компаси, манометри, хронометри, спеціальні ваги, мірники, касові апарати та ін.;
4) регулювальні прилади та пристрої - киснево-дихальні прилади, регулюючі, електричні, пневматичні та гідравлічні пристрої, пульти автоматичного управління, апаратура централізації та блокування, лінійні пристрої диспетчерського контролю та ін.;
5) лабораторне обладнання - пірометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, перегінні куби, лабораторні копри, прилади для випробування на газонепроникність, прилади для випробування міцності зразків на розрив, мікроскопи, термостати, стабілізатори, витяжні шафи та ін.;
6) обчислювальна техніка - електронно-обчислювальні та аналогові машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої (клавішні обчислювальні та підсумувальні машини та ін.);
7) медичне обладнання - медичне обладнання (зуболікувальні крісла, операційні столи, ліжка зі спеціальним обладнанням та ін.), спеціальне дезінфекційне та дезінсекційне обладнання, обладнання молочних кухонь і молочних станцій, станцій переливання крові та ін.;
8) комп'ютерна техніка та її комплектуючі - комп'ютери, монітори, периферійне й мережне обладнання комп'ютера, що за вартістю за одиницю чи комплект належить до основних засобів;
9) інші машини та обладнання - машини, апарати та інше обладнання, не назване у перерахованих вище підгрупах. До інших машин та обладнання належить: обладнання стадіонів, спортмайданчиків і спортивних приміщень (у тому числі спортивні снаряди), обладнання кабінетів і майстерень у навчальних закладах, кіноапаратура, освітлювальна апаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура, спеціальне обладнання науково-дослідних та інших установ, які займаються науковою працею, обладнання автоматизованих телефонних станцій, телефони, факси, копіювальна техніка, технічні засоби приготування та транспортування їжі, пожежні машини на автомобільному та кінному ходу, пожежні автоцистерни, механічні пожежні драбини, технічні засоби служби ПММ, пральні та швейні машини, холодильники, пилососи та ін.
На субрахунку 105 "Транспортні засоби" з виділенням на окремі підгрупи обліковують усі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів незалежно від вартості:
1) рухомий склад залізничного, водного, автомобільного транспорту (електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, платформи, цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-електроходи, буксири, баржі та барки, човни та судна службово-допоміжні, рятувальні, пристані плавучі, парусні судна, автомобілі вантажні та легкові, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі та ін.);
2) рухомий склад повітряного транспорту (літаки, вертольоти);
3) гужовий транспорт (вози, сани та ін.);
4) виробничий транспорт (електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди, візки та ін.);
5) усі види спортивного транспорту;
6) запасні частини до транспортних засобів, які за своєю вартістю за одиницю (комплект) належать до основних засобів.
На субрахунку 106 "Інструменти, прилади та інвентар" обліковують такі основні засоби;
1) інструменти - механічні та немеханічні знаряддя праці загального значення, а також прикріплені до машин предмети, які слугують для обробки матеріалів. До них належать: різальні, ударні, натискувальні та ущільнювальні знаряддя ручної праці, утому числі ручні механічні знаряддя, що працюють на електроенергії, енергії стисненого повітря та ін., а також різного роду пристрої для обробки матеріалів, здійснення монтажних робіт та ін.;
2) виробничий інвентар та приладдя - предмети виробничого значення, які слугують для полегшення виробничих операцій під час роботи: робочі столи, верстаки, кафедри, парти та ін.; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (наприклад світлокопіювальні рами та ін.);
3) господарський інвентар - предмети конторського та господарського облаштування, конторське обладнання, переносні бар'єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні та нумерувальні апарати, переносні юрти, намети (крім кисневих), ліжка (крім ліжок зі спеціальним обладнанням), килими, портьєри та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення - гідропульти, стендери, драбини ручні та ін. (крім насосів пожежних на автомобільному чи кінному ходу та механічних пожежних драбин, врахованих на субрахунку 104 "Машини та обладнання");
4) лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких і газоподібних речовин до споживача, спеціалізовані споруди систем зв'язку.
На субрахунку 107 "Робочі і продуктивні тварини" обліковуються із виділенням на окремі підгрупи:
1) робоча худоба, інші робочі тварини (включаючи транспортних і спортивних
2) продуктивна та племінна худоба;
3) службові собаки;
4) декоративні тварини;
5) піддослідні тварини (собаки, щури, морські свинки та ін.).
На субрахунку 108 "Багаторічні насадження" обліковують багаторічні насадження. До них належать:
штучні багаторічні насадження незалежно від їхнього віку;
плодово-ягідні насадження всіх видів (дерева та кущі);
озеленювальні та декоративні насадження на вулицях, площах, у парках, садах, скверах, на території установ, у дворах житлових будинків;
живі огорожі;
снігозахисні та полезахисні смуги;
насадження для укріплення пісків і берегів річок;
насадження балок і ярів та ін.;
штучні насадження ботанічних садів та інших науково-дослідних установ і навчальних закладів для наукових цілей та інші штучні багаторічні насадження;
Вартість багаторічних насаджень збільшується на суму капітальних вкладень. Капітальні вкладення в багаторічні насадження входять до складу необоротних активів щорічно у сумі витрат на прийняті в експлуатацію площі незалежно від закінчення всього комплексу робіт.
Молоді насадження всіх видів ураховуються окремо від насаджень,, що-досягли повного розвитку, тобто віку початку плодоношення, зімкнення крон та ін.
На субрахунку 109 "Інші основні засоби" обліковують з виділенням на окремі групи:
1) сценічно-постановчі засоби вартістю понад 10 гривень за одиницю (декорації, меблі і реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки);
2) документація з типового проектування незалежно від вартості;
3) навчальні кінофільми, магнітні диски, стрічки, касети та інші активи, що належать до фільмофонду установи.
2.3 Інвентаризація основних засобів
Єдині вимоги щодо порядку інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, установами й організаціями, які утримуються за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів, встановлює інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затверджена наказом Державного казначейства України від 30 жовтня 1998 року № 90 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 листопада 1948 року за № 728/3162, зі змінами.
Основними завданнями інвентаризації:
виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей, бланків суворої звітності, грошових коштів у касах, на реєстраційних, бюджетних, валютних і поточних рахунках;
виявлення не використовуваних матеріальних цінностей;
дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, а також правил утримання та експлуатації матеріальних цінностей;
Установи зобов'язані проводити інвентаризацію:
1) будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів - не менше разу на три роки;
2) музейних цінностей - відповідно до термінів, встановлених Міністерством культури України;
3) бібліотечних фондів - раз на 5 років;
4) інших основних засобів. Малоцінних і швидкозношуваних предметів:
у міністерствах, Інших Центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, їхніх управліннях (відділах), виконавчих органах місцевих рад - не менше разу на два роки;
в інших установах - не Менше разу на рік.
Інвентаризація основних засобів проводиться не раніше першого жовтня.
5) інвентаризація дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і виробів з них, а також дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що містяться у відходах і брухті;
6) капітальних робіт інвентарного характеру і капітальних ремонтів не менше разу на рік, але не раніше першого грудня;
7) незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва у виробничих (навчальних) Майстернях і підсобних сільських та навчально-дослідних господарствах;
8) грошових коштів, грошових документів, цінностей і бланків суворої звітності - не менше разу на квартал;
9) реєстраційних, спеціальних реєстраційних, валютних і поточних рахунків - мірою отримання виписок з установ банків, органів Державного казначейства України;
10) розрахунків платежів до бюджету - не менше разу на квартал;
11) розрахунків із дебіторами та кредиторами - не менше двох разів на рік, розрахунків у порядку планових платежів із депонентами - не менше разу на місяць.
Проведення інвентаризації є обов'язковим:
перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім випадків обов'язкової інвентаризації;
у разі зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);
після пожежі або стихійного лиха (повені, землетрусів та ін.) - терміново після ліквідації пожежі або стихійного лиха;
у разі ліквідації установи;
згідно з розпорядженням судових і слідчих органів;
у разі передачі майна установи в оренду;
В установах, у яких внаслідок великого обсягу робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечене однією комісією, утворюються також місцеві комісії, очолювані керівниками відповідних структурних підрозділів, на які покладається проведення інвентаризації в структурних підрозділах цих установ. Забороняється призначати головою місцевої інвентаризаційної комісії в одній і тій самій установі одного й того самого працівника два роки підряд. До складу місцевої комісії входить працівник бухгалтерії. Роботу місцевих комісій організовує та контролює центральна комісія.
Інвентаризаційні комісії відповідають за:
своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника установи;
повноту і достовірність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, основних засобів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, нематеріальних активів, цінних паперів і заборгованості в розрахунках;
правильність і своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації.
Члени інвентаризаційних комісій за внесення в описи неправильних даних про фактичні залишки матеріальних цінностей з метою приховання недостач або лишків матеріальних цінностей відповідають у встановленому законом порядку. Забороняється проводити інвентаризацію цінностей за неповного складу інвентаризаційної комісії. Відсутність хоча б одного члена комісії у проведенні інвентаризації є підставою для визнання результатів інвентаризації недійсними. Перевірку залишків матеріальних цінностей у натуральному виразі члени комісії проводять за обов'язкової участі матеріально відповідальних осіб.
До початку інвентаризації в бухгалтеріях необхідно закінчити опрацювання всіх документів про надходження і видачу матеріальних цінностей, провести відповідні записи в регістрах аналітичного обліку і визначити залишки на день інвентаризації. На складах та в інших місцях зберігання матеріальні цінності повинні бути розкладені за найменуваннями, сортами, розмірами тощо. На матеріальних цінностях треба вивісити ярлики з докладними відомостями, що характеризують ці цінності, із зазначенням їхньої якості, кількості, ваги та міри.
Інвентаризація, крім інвентаризації продуктів харчування і грошових коштів, зазвичай, повинна проводитися на перше число місяця. Якщо інвентаризація цінностей в якомусь місці їх зберігання не може бути закінчена в один день, вона може бути розпочата раніше і закінчена після першого числа. У цьому разі дані інвентаризації повинні бути скореговані на перше число місяця. Якщо інвентаризація на складах або в інших закритих приміщеннях закінчена в той самий день, то інвентаризаційна комісія опечатує: приміщення наприкінці робочого дня. Печатка на час інвентаризації зберігається у голови інвентаризаційної комісії.
Інвентаризація основних засобів, матеріальних цінностей і грошових коштів проводиться за їх місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами, на зберіганні в яких ці цінності перебувають. У такому самому порядку проводиться інвентаризація незавершеного капітального будівництва, незакінченого капітального ремонту і незавершеного виробництва. Наявність цінностей під час інвентаризації виявляється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру і таке інше, виходячи зі встановлених одиниць виміру. Визначення ваги (або об'єму) матеріалів, що зберігаються насипом, можна проводити на підставі технічних розрахунків, про що в описах робиться відповідна позначка.
Дані інвентаризації з кожного виду цінностей записуються в інвентаризаційні описи окремо, за місцезнаходженням цінностей і особами, відповідальними за їхнє зберігання. Ці описи складаються в двох примірниках. У разі зміни матеріально відповідальних осіб складається три примірники опису. Описи підписують голова та всі члени інвентаризаційної комісії, а матеріально відповідальні особи пишуть на кожному описі розписку такого змісту: "Усі цінності, пойменовані в цьому інвентаризаційному описі з №.. до №.. перевірені комісією в наявності за моєї присутності та внесені в опис, у зв'язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, перелічені в описі, перебувають на моєму відповідальному зберіганні". Описи можуть бути заповнені і ручним способом, і засобами обчислювальної та іншої оргтехніки. Описи, що складаються вручну, заповнюються чорнилом або кульковою ручкою чітко і ясно. Жодні виправлення і підчистки неприпустимі. На кожній сторінці опису прописом зазначають число порядкових номерів матеріальним цінностей і загальний підсумок кількості всіх цінностей у натуральних показниках, записаних на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах та інше) ці цінності показано. У тих випадках, коли матеріально відповідальні особи виявлять після інвентаризації помилки в описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, секції та інше) заявити про це голові інвентаризаційної комісії. Інвентаризаційна комісія виконує перевірку - зазначених фактів і, в разі їх підтвердження, проводить виправлення виявлених помилок у встановленому порядку. Виправлення повинні бути зазначені і підписані всіма членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою. В описах не можна залишати незаповнені рядки. На останніх сторінках описів незаповнені рядки прокреслюють.
На великих складах за тривалого проведення інвентаризації, у виняткових випадках і тільки з письмового дозволу керівника і головного бухгалтера установи, у процесі інвентаризації матеріальні цінності можуть відпускатися матеріально відповідальними особами за присутності членів інвентаризаційної комісії. Такі цінності заносять до окремого опису піл найменуванням: "Матеріальні цінності, підпушені під час інвентаризації". Оформлення опису повинно здійснюватися у такому порядку, що й у надходженні матеріальних цінностей під час інвентаризації. У видаткових документах робиться позначка за підписом голови інвентаризаційної комісії.
До початку інвентаризації основних засобів треба перевірити:
наявність і стан реєстрів обліку (карток, книг; описів та ін.);
наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації;
наявність документів на основні засоби, здані чи прийняті установою в оренду, на зберігання, на тимчасове корегування. За відсутності документів треба забезпечити їх отримання чи оформлення.
У разі виявлення розбіжностей і неточностей у бухгалтерському обліку або технічній документації необхідно в ці документи внести відповідні виправлення й уточнення. Піл час інвентаризації комісія в обов'язковому порядку проводить перевірку відповідності технічної документації, записує в описи повні найменування цих об'єктів і їхні інвентарні номери. У разі відсутності технічної документації про це зазначається в описах у графі "Примітка".
Інвентаризація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, які містяться у приладах, обладнанні та інших виробах, здійснюється водночас з інвентаризацією цих матеріальних цінностей у терміни, встановлені для матеріальних цінностей.
В інвентаризації нематеріальних активів їх наявність установлюється або за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права.
Інвентаризація матеріалів, продуктів харчування, палива, продукції підсобних (навчальних) сільських господарств і виробничих (навчальних) майстерень, інших матеріальних запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси під час інвентаризації записують в описи за кожним окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості (рахунком, вагою або мірою).
На виявлені піп час інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складають акти, в яких зазначають причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винних осіб, які допустили їх псування.
Розділ 3. Реалізація поставленої задачі
3.1 Шляхи вдосконалення обліку основних засобів
Кожна програма бухгалтерського обліку містить певний набір інструментів, необхідних для роботи користувача з програмою. До них належать довідники, що застосовуються для збереження однотипної інформації. Відповідно до класу програми вони використовуються у різних її модулях та програмою в цілому при здійсненні операцій з елементами довідника. Іншим прикладом може бути робочий план рахунків, що використовується для складання бухгалтерських проводок в усіх програмах. Кожна програма містить початково вбудовані сервісні механізми, які використовуються при виконанні будь - яких облікових операцій.
Облік на досліджуваному підприємстві ТОВ "Мода" не автоматизований, тому ми пропонуємо автоматизувати облік. Яким би шляхом і за яких обставин не було куплено чи передано об'єкт, всі бухгалтерські проведення повинні чітко відображати всі події які відбулися з цим об'єктом під час цих операцій. А події в кожному випадку різняться між собою.
Тому для поліпшення ведення обліку ми пропонуємо автоматизувати облік, він полегшить роботу бухгалтера, також призведе до економії часу на виконання роботи, зменшення ймовірних помилок, виконання малознайомих завдань. За допомогою цієї програми здійснюється аналіз процесів підприємства та прийняття певних рішень.
Набір програм "1 С: Бухгалтерія 7.7" є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь - яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. Програма "1С: Предприятие 7.7" має компонентну структуру.
"1С: Бухгалтерія 7.7" є складовою частиною системи програм "1С: Предприятие 7.7"
"1С: Бухгалтерія 7.7" - це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватись на підприємствах різних форм власності та видів діяльності. Класифікаційні ознаки, програми наведені в таблиці 2.
Таблиця 4 - Класифікаційні ознаки програми "1С: Бухгалтерія 7.7"
№ |
Класифікаційна ознака |
Характеристика ознак |
|
1 |
Клас програми |
Універсальна бухгалтерська програма |
|
2 |
Призначення |
Для ведення бухгалтерського обліку |
|
3 |
Група споживачів |
Невелика чисельність персоналу бухгалтерії |
|
4 |
Об'єкт обліку |
Малі та середні за розміром підприємства різних галузей діяльності |
|
5 |
Спосіб реалізації Облікових функцій |
Перевага налається введенню операцій за шаблонами та за допомогою документів |
|
6 |
Комплексність Виконання функцій |
Інтегрована програма зведеного обліку |
В програмі також реалізовані можливості ведення на одному робочому місці бухгалтерського обліку декількох підприємств, ведення обліку паралельно в декількох робочих планах рахунків, багатовимірного та багаторівневого аналітичного обліку, кількісного та валютного обліку.
3.2 Організація інформаційної системи обліку руху основних засобів
Введення інформації може бути організовано за допомогою ручного ведення операцій; режиму типових інформацій; режиму автоматичного формування операцій по документах.
Список основних засобів, нематеріальних активів, не обігових активів міститься в довіднику Не обігові активи. Дані довідника використовуються під час уведення документів і для ведення аналітики на рахунках 10-13, 18, 01. Трирівнева структура довідника дає змогу об'єднувати його елементи в різноманітні групи і підгрупи за різними ознаками.
Діалогове вікно редагування реквізитів елемента довідника має дві закладки. Кожний необіговий актив описують передусім видом, який вибирають у реквізиті Вид необігового активу. Цей реквізит одночасно визначає рахунки та методику обліку активу.
Потрібно також увести значення таких реквізитів: повна назва, первісна вартість, шифр, інвентарний номер, дата введення в експлуатацію, одиниця вимірювання і рахунок обліку. Дата введення в експлуатацію вводиться автоматично під час проведення для цього необігового активу документа Введення в експлуатацію. Одиниця вимірювання для кожного елемента довідника може мати лише одне значення. Рахунки обліку автоматично заповнюються під час вибирання виду не обігового активу.
На закладці Додатково містяться реквізити, що визначають параметри нарахування зносу необігових активів у бухгалтерському і податковому обліку. Для всіх об'єктів (виняток становлять лише інші необоротні активи) потрібно задати метод нарахування зношеності за бухгалтерським обліком. У типовій конфігурації таких методів шість: прямолінійне списання, метод зменшення залишку, метод прискореного зменшення залишку, виробничий (сума одиниць), кумулятивний та податковий. Кожен із методів потребує задання певного набору параметрів. Зокрема, метод прямолінійного списання передбачає визначення ліквідаційної вартості і терміну використання об'єкта, метод зменшення залишку - місячної норми амортизації, а метод суми одиниць - ліквідаційної вартості, розрахункового обсягу виробництва й обсягу виробництва поточного місяця.
У реквізитах Рахунок затрат і Вид затрат треба зазначити рахунок і аналітику затрат, на які будуть зачислені суми нарахованого зношення. У випадку незалежності активу виробничим фондам підприємства, коли нараховують зношення за матеріальним або нематеріальним активом у податковому обліку, треба увімкнути прапорець Виробниче. Для такого об'єкта також необхідно зазначити, до якої групи податкового обліку він належить (для цього є група реквізитів Податковий облік), з метою визначення субрахунку позабалансового рахунка ОЗ (обігових засобів), де обліковуватиметься балансова вартість об'єкта за податковим обліком.
З метою проведення операції надходження необігових активів в організацію можна використати документ "Прибуткова накладна", задавши в реквізиті документа "Що оприбутковуємо" значення ОЗ, НМА та ін. необоротні матеріальні активи або Інші необоротні активи для необоротних активів та ТМЦ для МШП. Решту реквізитів документа заповнюють згідно з накладною постачальника.
Заповнення реквізитів екранної форми Прибуткова накладна треба починати з реквізитів групи Постачальник. Поле Вид постачальника може мати одне з таких значень: Вітчизняний постачальник, Іноземний постачальник, Підзвітна особа або Інше. Залежно від вибору виду відповідно змінюється бухгалтерський рахунок постачальника на закладці Додаткові. Після цього потрібно визначити постачальника з довідника контрагенти або Співробітники (якщо реєструють надходження від підзвітної особи), вибрати валюту, у якій буде виписана накладна, і курс цієї валюти.
Якщо вести облік з конкретним постачальником у розрізі угоди (у довіднику Контрагенти для нього введено угоду за замовчуванням), то ця угода відобразиться в полі Замовлення діалогової форми прибуткової накладної. За допомогою кнопки вибору (кнопка "…"), значення цього реквізиту можна змінити, вибравши інше замовлення в журналі Відбір замовлень контрагента. Якщо ж скористатися кнопкою Х, то цю прибуткову накладну можна зробити документом-замовленням, тобто першим документом у ланцюжку взаєморозрахунків з клієнтом (у цьому випадку поле замовлення відображає рядок Без замовлення).
Під час роботи з прибутковими накладними та іншими документами доцільно використовувати можливості, що їх надає програма. Зокрема в разі оприбуткування передоплаченого товару на підставі попередньо наданого постачальником рахунка обов'язково треба застосувати режим Уведення на підставі і ввести прибуткову накладну на підставі рахунка. У цьому випадку програма автоматично заповнить табличну і реквізити заголовної частини прибуткової накладної. В полі Замовлення відображатимуться назви і реквізити документа, що був першим. Це може бути Угода або Рахунок вхідний.
Подобные документы
Розробка комплексу інтерактивних програмних засобів для обліку і продажу товарів в Інтернет-магазині. Консультативні та довідкові функції інформаційної системи. Створення і реалізація структурної моделі бази даних. Вимоги до ресурсів сервера і ПК клієнта.
дипломная работа [891,6 K], добавлен 14.02.2015Порівняльний аналіз можливостей, функцій та основних елементів програм для створення та редагування музичних композицій: AbletonLive, AdobeAudition, Cubase, FlStudio, Nuendo, Reason, SoundForge, WaveLab. Типи, версії та призначення програмних засобів.
реферат [16,3 K], добавлен 19.06.2014Коректне використання операторів та конструкцій, побудова ефективних алгоритмів для розв'язку типових задач. Розробка алгоритмів та програми для створення бази даних телефонних номерів. Використання засобів розробки програмного забезпечення мовою Java.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 25.01.2016Вибір методів та засобів створення інформаційної системи для обліку і перегляду продукції на складі. Розробка моделі даних для реляційної бази даних, прикладного програмного забезпечення. Тестування програмного додатку, виявлення можливих проблем.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 22.09.2015Опис структур даних та вмісту файлів з вхідними, вихідними даними. Проектування програми автоматизації процесу обліку (поставки та видачі) товарів для невеликого магазину. Математична постановка основних задач. Опис програмного інтерфейсу з користувачем.
курсовая работа [526,9 K], добавлен 07.10.2014Медична інформаційно-аналітична система "Емсімед". Аналіз програмних, апаратних засобів. Архітектурне проектування автоматизованої системи обліку медичних інструментів. Опис структурної та логічної схеми. Вибір мови програмування, керівництво користувача.
дипломная работа [2,9 M], добавлен 26.07.2013Розробка бази даних для обліку використання сільськогосподарської техніки на підприємстві. Аналіз предметної області. Складення DFD-діаграми з виділенням основних функцій даної задачі, ER-діаграми. Створення програми для виконання обліку на підприємстві.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 24.12.2021Обстеження і аналіз репозиторія програмного забезпечення. Аналіз репозиторія ПЗ. Розробка функціональної моделі. Розробка проекту Бази Даних "Репозиторій ПЗ". Розробка алгоритмів і графічних інтерфейсів програмних модулів.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 05.09.2007Аналіз практиці впровадження електронного журналу у школі з виконанням автоматизованої обробки аналізу успішності учнів. Створення програмного забезпечення для ведення електронного обліку успішності школярів за допомогою Microsoft Visual Studio 2008.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 01.12.2010Автоматизація планування та обліку методичної роботи. Особливовсті веб-орієнтованих інформаціних систем. Логічна модель роботи системи. Розробка структури бази даних та серверної частини. Вибір засобів розробки. Формування інструкції користувача.
дипломная работа [4,9 M], добавлен 21.06.2014