Моделі бізнес-процесів для проектування інформаційних систем для медичних закладів
Аналіз сучасних медичних інформаційних систем, будова конфігурації інформаційної системи медичної установи. Методи і засоби проектування інформаційних систем для підтримки діяльності лікувально-профілактичних установ в частині медичного документообігу.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2015 |
| Размер файла | 128,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
01.05.03 - Математичне та програмне забезпечення обчислювальних машин і систем
УДК 004.272.26:004.032.26:519.1
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
МОДЕЛІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ
Кутейба Мох'д Фархан Аль-Шияб
(Йордания)
Київ 2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фізичної та біомедичної електроніки у Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут", Міністерство освіти і науки України, м. Київ
Науковий керівник: доктор медичних наук, с.н.с. Коваленко Олександр Сергійович, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, м. Київ, професор кафедри фізичної та біомедичної електроніки
Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Кузьмук Валерій Валентинович Інститут інформаційних та моделюючих технологій “ІМТ”, генеральний директор
кандидат фізико-математичних наук Івлічев Володимир Петрович Інститут кібернетики ім. В.М.Глушкова НАН України, провідний науковий співробітник
Захист відбудеться „9” червня 2009 р. о 16:00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.002.02 у Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут" (м. Київ, пр.Перемоги, 37, корп. 18, ауд.306).
Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою установи, просимо надсилати на адресу: пр. Перемоги, 37, м. Київ 03056, вченому секретарю Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"
Автореферат розіслано „29” травня 2009 р.
Вчений секретар спеціалізованої ради кандидат технічних наук, доцент М.М. Орлова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
інформаційний документообіг медичний
Актуальність теми.
Інтенсифікація та підвищення ефективності роботи медичних установ безпосередньо пов'язано з використанням інформаційних технологій, що викличе перебудову діяльності медичних установ саме у сфері документообігу (ДО). Необхідно відзначити, що створення електронного документообігу для системи охорони здоров'я засноване на досвіді автоматизації управлінської діяльності підприємств і бізнес-процесів, які не стосуються медицини. Міжнародний досвід проектування інформаційних систем, роботи цілого ряду дослідників (Д.Марка, К.МакГоуєн (1993), А.Г. Курьян., П.С. Серенков (2000), А.Н.Вендров (2004)) показали, що розробка електронного документообігу вимагає дотримання сучасних стандартів проектування як бізнес-процесів, так й інформаційних потоків, які існують в даному підприємстві. Це удосконалить та оптимізує процес проектування.
Як показує практична діяльність медичних установ, сьогодні в обігу знаходиться тільки облікових форм більше 450, а робота з ними займає більш ніж 60% робочого часу лікарів (Голубчиков М.В., Коваленко О.С. (2005)). Проблемам розробки медичних інформаційних систем присвячені дослідження українських авторів і розробників з інших країн (М.Ю.Болгов (2006), О.С.Коваленко (2006-2008), А.В.Гусєв (2004), Я.І.Гулієв (2006) та ін.).
Сьогодні розробниками інформаційних систем застосовуються ефективні методи та інструменти проектування, які дають можливість точно описати бізнес-процеси (БП) і документопотоки на підприємстві. В той же час медична установа та її документообіг відрізняються від інших підприємств в частині медичної документації. Специфіка такої документації в тому, що необхідно вести як паперові форми, так і електронні, формування облікового документа проводиться відразу в декількох підрозділах медичної установи, а опис стану здоров'я пацієнта дуже важко формалізується. Така специфіка висуває певні вимоги до процесу проектування інформаційних систем, і сучасні методи та засоби проектування не завжди задовольняють потреби розробника.
Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження полягає в підвищенні ефективності та якості проектування інформаційних систем для підтримки медичного документообігу, що повинно підвищити якісний рівень роботи лікаря з пацієнтом і зменшити витрати часу на роботу з документами.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження пов'язане з науковими тематиками і темами учбового процесу кафедри фізичної і біомедичної електроніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка і теоретичне обґрунтування проектування інформаційних систем підтримки діяльності медичних установ для удосконалення функціонування медичного документообігу на основі моделей бізнес-процесів. Виходячи з поставленої мети, були сформульовані наступні завдання:
1) проаналізувати сучасні медичні інформаційні системи з метою обґрунтування конфігурації інформаційної системи медичної установи;
2) обґрунтувати методи і засоби проектування інформаційних систем для підтримки діяльності лікувально-профілактичних установ в частині медичного документообігу;
3) розробити моделі роботи лікаря з пацієнтом на основі дескрипторної логіки;
4) спроектувати інформаційні потоки і бізнес-процеси медичної установи при наданні медичної допомоги пацієнтові на основі розроблених моделей;
5) спроектувати модель бази даних для опису основних процесів роботи лікаря і пацієнта
Об'єкт дослідження - прикладні програмно-інформаційні системи підтримки діяльності лікаря в медичній установі.
Предмет дослідження - документопотоки і бізнес-процеси медичної установи, моделі бізнес процесів і методи проектування інформаційних систем.
Методи дослідження: методи дослідження ґрунтуються на використанні теорії дескрипторної логіки при створенні моделей роботи лікаря і пацієнта, теорії реляційних баз даних (БД) для розробки інформаційних структур БД для інформаційної медичної системи і методів об'єктно-орієнтованого програмування при реалізації програмного забезпечення.
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що:
- вперше розроблено нову, адаптовану до відомих методів проектування інформаційних систем, модель бізнес-процесів при наданні медичної допомоги лікарем в медичній установі, яка дозволяє формалізувати процедуру формування специфікацій в процесі проектування баз даних медичної інформаційної системи;
- вперше запропоновано на основі дескрипторної логіки нову модель взаємодії лікаря і пацієнта, яка дозволяє спроектувати бізнес-процеси при взаємодії лікаря і пацієнта, а також бази даних для інформаційної системи;
- вдосконалено методику застосування ER-моделей при описі медичного документообігу, що дозволило уточнити опис руху інформації в медичній установі для подальшого проектування інформаційної системи;
- вперше запропоновано модельно-орієнтований метод проектування реляційної бази даних про стан здоров'я пацієнта, яка формується в ході заповнення електронних форм медичних документів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у наступному:
-запропонована модифікація процесу опису бізнес-процесів і інформаційних потоків медичної установи дозволяє точніше проектувати бази даних про стан здоров'я пацієнта при формуванні електронних форм медичних документів;
-розроблена інформаційна модель документальних потоків поліклінічної установи, що дозволяє удосконалити використання інформаційних технологій при побудові медичних інформаційних систем;
-розроблена модель на основі дескрипторної логіки процесу роботи лікаря і пацієнта, що дозволило удосконалити створення інформаційної системи в розділі формалізації діяльності лікаря.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначено мету і завдання дослідження, вивчено дані українських авторів і фахівців інших країн, розроблено програму дослідження. Самостійно проаналізовані методи проектування інформаційних систем для потреб охорони здоров'я, які використовуються в Україні. Запропоновано модифіковану методику опису бізнес-процесів і інформаційних потоків при проектуванні медичних інформаційних систем. Розроблено математичну модель бізнес-процесів роботи лікаря з пацієнтом.
Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції «Електроніка і зв'язок» НТУУ «КПІ» в 2004 році і 2007 року; на Міжнародній науковій конференції «Комп'ютерна медицина та телемедицина», м. Харків (2005 р.).
Публікації. Матеріали дисертації опубліковано в 7 наукових працях, в тому числі у 4 статтях в наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, в 1 статті у виданні, що не входить до переліку ВАК України, і в 2 тезах доповідей на наукових конференціях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатку і містить 188 сторінок, з них 134 сторінок друкованого тексту, 16 рисунків, 15 таблиць. Список використаних джерел містить 163 назви. Додаток містить 28 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтована актуальність проблеми, сформульовані мета та задачі, об'єкт, предмет та методи дослідження, наведено його наукова новизна та практичне значення.
У першому розділі проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури про сучасний стан розробки інформаційних систем (ІС) у медичній галузі як в Україні, так і закордоном. Впровадження електронного документообігу (ДО) призводить до того, що база даних документів становиться елементом централізованої БД лікувального закладу і формується як централізований електронний архів документів (включаючи також оригінали медичних зображень). Визначено комплекс завдань системи управління БД (СУБД) та ключові компоненти прикладного програмного забезпечення.
Проаналізовано найбільш розповсюджені підходи і системи проектування ІС. Зазначено, що широка сфера застосування технології структурного аналізу і проектування SADT (structured analysis and design technique) обумовлена тим, що вона є повною методологією для створення опису систем, заснованою на концепціях системного моделювання. Аналогічно може бути оцінена технологія наскрізного проектування ІС компанії DataX/FLORIN.
Основним підходом у сучасному проектуванні ІС є CASE-метод. Зазначено, що з метою моделювання та структурного аналізу системи управління підприємством використовуються три групи засобів для відображення: а) функцій системи; б) процесів, які забезпечують виконання цих функцій; в) даних, що використовуються при виконанні зазначених функцій та співвідношення між групами даних. Проаналізовано і виділено основні рішення вказаних задач методами структурного аналізу. Проаналізовано алгоритм побудови логічних моделей предметної області в рамках CASE-технології аналізу системи управління підприємством.
Основними підходами до проектування ІС є підхід за принципами проектування документопотоків (document flow) і проектування бізнес-процесів (work flow). Особливе місце серед CASE-засобів займають об'єктно-орієнтовані CASE-засоби (Rational Rose). Розглянуто основні стандарти автоматизованого комп'ютерного проектування БП (IDEF).
Проаналізовано приклади розробки і впровадження медичних інформаційних систем (МІС) в європейських країнах та в Україні. Показано, що проектування МІС доцільно проводити з застосуванням методів CASE-технології
У другому розділі представлена програмно-цільова структура і методологія дослідження, яка надана в сформованій структурно-інформаційній моделі дослідження з визначенням основних етапів і задач дослідження. Описано основні поняття про документообіг медичної установи. Виділені облікові документи на робочому місці лікаря в поліклінічному відділенні центральної районної лікарні (ЦРЛ). Показано відмінності облікових документів, які ведуться в стаціонарному відділенні. Сформована схема спрощених бізнес-процесів в поліклініці.
Представлено загальні принципи і підходи до розробки інформаційних систем. Висвітлюються наступні етапи обстеження об'єкту інформатизації: з'ясування організаційної структури, штатів і фондів заробітної плати співробітників, опис технологічних процесів, які реалізуються на підприємстві, виявлення форм документів, техніка їх заповнення, рух і обробка, складання маршрутів руху інформації в ЛПУ, а також формування облікових і звітних форм, вивчення номенклатур інформаційних ресурсів та їх кодування (класифікатори, довідники тощо), визначення рівня використання комп'ютерних технологій. При проведенні обстеження управлінської діяльності визначаться: а) види та кількість документованої і недокументованої інформації; б) процеси формування показників і звітних документів; в) маршрути руху документів; г) підстави і процеси ухвалення рішень.
Визначено основні проблеми, пов'язані з нормальним функціонуванням наступних процесів: 1) цілеспрямований збір, первинна обробка і надання доступу до інформації; 2) канали організації доступу користувачів до зібраної інформації; 3) своєчасне отримання інформації та використання її для ухвалення рішень. Виділені етапи руху інформації - збір інформації (в даному випадку про пацієнта), кодування інформації та вибір каналу для її передачі, власне передача і декодування отриманої інформації, а також основні операції та перетворення інформації на кожному етапі.
Типова МІС виконує наступний мінімальний набір функцій: введення документів (з паперу або в електронному вигляді); зберігання цих документів; пошук по запитах (як зумовленим, так і незапланованим); редагування операторами (середнім медичним персоналом); створення вихідних документів (на папері або в електронному вигляді). При проектуванні ІС потрібно мати на увазі, що інформаційні потреби адміністраторів різні і залежать від їх рівня в ієрархії і функціональних обов'язків, видів управлінської діяльності (планування, управлінський контроль, оперативний контроль). Особливе значення має створення і втілення системи, її можливості з оцінки видаваною інформаційною системою інформації, що дозволяє розпізнавати і виправляти відмічені помилки користувачами.
У медичній установі основним технологічним процесом є надання медичної допомоги у декілька етапів: діагностичний процес, лікувальний процес, профілактика захворювань. Інформаційним носієм є електронна історія хвороби, що містить всі дані про пацієнта і про витрачені ресурси.
На різних етапах цей документ має різне представлення (файл у форматі CSV, DBF або іншому форматі, внутрішнє представлення СУБД, внутрішнє представлення редактора, внутрішні структури підсистеми вихідних документів), тому і робота з ним відбувається за допомогою різних механізмів.
Представлено шляхи застосування дескрипторної логіки формування запитів. Зазначено, що в досліджуваних ІС велика частка інформації надана в текстовому форматі, і за допомогою схем індексування проводиться формування запитів або пошук фрагментів тексту, які є частиною медичних записів. При цьому можна спиратися на основні характеристики дескрипторної логіки: два алфавіти символів-концептів, тобто безліч об'єктів і ролей, які інтерпретовані як бінарні відносини між об'єктами; значення конструкторів може бути визначено за допомогою теоретичної семантики; тісний зв'язок з модальною логікою висловлювань (propositional modal logics). Визначено набір конструкторів логіки ALC (табл.1).
Таблиця 1. Мінімальний набір конструкторів класів (логіка ALC)
|
Конструктор |
DL-нотація |
Семантика |
|
|
Вершина(top) |
- всі об'єкти домена є нащадками вершини |
||
|
Низ (bottom) |
- низ мережі не має нащадків |
||
|
Кон'юнкція (conjunction) |
|||
|
Диз'юнкція (disjunction) |
|||
|
Заперечення (negation) |
|||
|
Обмеження на існування (exists restriction) |
|||
|
Обмеження на значення (value restriction) |
Так, діагноз грижа може бути визначено наступним концептом: грижа - це діагноз, який має код К40 по МКБ-10 і клінічних характеристиках: локалізацію і клінічні прояви
,
де
Додавання конструкторів, пов'язаних з обмеженням на кількість значень, привело до створення логіки ALCQ (табл. 2).
Таблиця 2. Набір конструкторів класів (логіка ALCQ)
|
Оператор |
DL-нотація |
Семантика |
|
|
Обмеження на мінімальну кількість значень (at least number restriction) |
|||
|
Обмеження на масксимальну кількість значень (at most number restriction) |
Тоді дескрипція:
означає, що мінімальна кількість значень клінічних характеристик повинна бути 1, тобто клінічні характеристики: локалізація і клінічні прояви є обов'язковими характеристиками, де
Приєднання конструктора інверсії відношення приводить до створення логіки ALCQI (табл. 3).
Таблиця 3. Набір конструкторів класів (логіка ALCQI)
|
Оператор |
DL-нотація |
Семантика |
|
|
Інверсія ролі (Inverse) |
Логіка SHIQ є розширеною мовою ALCQI, яка дозволяє формувати опис за допомогою конструкторів транзитивності і агрегації відносин. Необхідно відзначити, що SHIQ лежить в основі мови GRAIL класифікації GALEN.
Опис бізнес процесів роботи лікаря з пацієнтом можна ефективно описати на основі термінів дескрипторної логіки. Таким чином, створюється модель, за допомогою якої можна формалізувати процес, що описується в інформаційній системі для медичної установи.
В третьому розділі наведено результати проектування керуючої медичної інформаційної системи центральної районної лікарні (ЦРЛ). Обґрунтовано і проведено передпроектне дослідження. Проведено аналіз і виділено етапи опису діяльності підприємства: опис організаційної структури і етапності технологічного процесу, формування інформаційної моделі на основі аналізу функцій підрозділів і комплексу послуг, виділення і побудова дерева БП, їх оцінка і вибір, збір і «лінкування» форм документів зі схемами описаних БП і інформаційних потоків. Показано, що при проектуванні медичних інформаційних систем можна сумістити деякі етапи, не знижуючи якість опису процесів і покращуючи презентативність процесу проектування.
Виділено два основні рівні надання медичної допомоги в ЦРБ: первинна медична допомога, яка надається в амбулаторно-поліклінічному відділенні, лікарських амбулаторіях і фельдшерсько-акушерських пунктах, і вторинний рівень медичної допомоги у відділеннях стаціонару (лікування госпіталізованих хворих). Розписані функції суб'єктів бізнес-процесів (головний лікар, лікарі, співробітники інформаційно-статистичного відділу тощо).
На етапі «Опис організаційної структури» розроблено декілька моделей організаційної структури. При визначенні організаційної структури описувалися об'єкти (підрозділи і посади) та їх ієрархічний взаємозв'язок.
В рамках етапу «Опис етапності надання медичної допомоги» були розглянуті послідовності заповнення облікових документів: під час надходження пацієнта в ЛПУ, в подальшому лікуванні, при диспансеризації пацієнтів з хронічними захворюваннями. Враховано точки формування та просування направлень на діагностичні процедури.
В результаті аналізу основних технологій ІС: фактографічні системи (банки даних), системи ДО (document flow) і системи «робочих потоків» (work flow), визначено основний інформаційний елемент при розробці МІС: медичний документ (медичні записи), як носій інформації про пацієнта і роботу лікаря з ним, який є юридичним документам.
Для формування інформаційної моделі документообігу медичної установи та її бізнес-процесів проаналізовано облікові медичні документи, основні з яких «Картка стаціонарного хворого» (Ф.003\о) і «Картка амбулаторного хворого» (Ф.025\о). При формуванні документопотоків у роботі на первинному рівні ЛПУ, згідно нормативної бази, яка діє на відомчому рівні (МЗ України), основним документом є «Карта амбулаторного хворого» (КАБ). Крім того, на робочому місці лікаря ведеться також ще 17-20 облікових форм.
На основі проведених досліджень розроблена інформаційна модель БП медичної установи. При цьому відмічено, що багато виробничих процесів медичної установи погано формалізується, а від того описувати їх відомими засобами, заснованими на методиці work flow, неможливо. Це, перш за все, стосується роботи лікаря з пацієнтом. Краще всього формалізуються ті процеси, які характерні і для інших підприємств, - планово-фінансова діяльність, адміністративна діяльність, яка включає і роботу з кадрами. Тому запропоновано проектувати ІС медичної установи з урахуванням особливостей електронного ДО медичної установи; особливостей БП та їх опису відомими засобами проектування ІС; відношення бізнес-процесів і електронних документів в самій системі. Визначено, які з БП можуть бути формалізовані повністю, і, виходячи з цього, реалізовані в системі, а які можуть бути реалізовані частково або зовсім не можуть бути реалізовані. Такий підхід базується на системі проектування інформаційних систем, і при проектуванні МІС для клінічних установ був використаний вперше.
Алгоритм роботи лікаря з пацієнтом полягає в послідовності процедур опитування, огляду і обстеження, які також включають інструментальні та лабораторні дослідження. Опис самого процесу постановки діагнозу є вельми складним і неоднозначним. Тому описати його в звичайних термінах IDEF0 можливо, але недостатньо, оскільки необхідно описати і документопотоки. Проаналізовано можливості використання нотації графічного моделювання IDEF3, які дозволяють описати сценарій обробки документу з великою точністю. З іншого боку, з її допомогою неможливо врахувати роботу всіх медичних фахівців. Крім того, ця нотація, ідеальна з погляду розробників програмних засобів, але дуже складна для співробітників медичної установи.
На основі аналізу руху облікових і звітних форм, формування журналів реєстрації медичних послуг, включаючи також рух за планом лікування, на консультацію, реабілітацію, трудову експертизу, профогляди сформована узагальнена схема даних документопотоків на робочому місці лікаря. На робочому місці лікаря існують горизонтальні і вертикальні документопотоки, тобто, документи, які направляються лікарем в параклінічне відділення або лікарям-фахівцям, і ті, які у вигляді звітів прямують по адміністративній вертикалі медичної установи. Така складна і змінна послідовність БП роботи лікаря на робочому місці з формуванням всього одного основного документу, але великої кількості похідних, супровідних документів, достатньо точно описується в нотаціях системи бізнес моделювання Business Studio. Так як формування облікового документа «Карта амбулаторного хворого» відбувається не тільки в кабінеті лікаря, а ще в 3-4 відділеннях, в цій нотації неможливо детерміновано описати послідовність заповнення документу.
Тому в роботі пропонується модифікація опису БП в нотації IDEF0. Суть модифікації полягає у введенні назви облікових форм документів, які супроводжують професійну діяльність лікаря при описі бізнес-процесів. Базуючись на цьому, розроблена інформаційна модель роботи лікаря з пацієнтом і супроводжуючими документами в нотаціях IDEF0.
Для створення міцного фундаменту розробки і реалізації інформаційної системи доцільно провести строгу формалізацію описаних бізнес-процесів з виділенням основних структур і правил їх взаємодії, які на етапі проектування перетворяться, по суті, у класи і алгоритми, а на етапі реалізації - в програмний код. В дисертації проаналізована можливість використання текстових описів (narrations), мова обмежень для об'єктно-орієнтованого проектування OCL (object constraint language) і Z-специфікації для вирішення цих завдань і показані недоліки цих засобів.
З метою строгої формалізації, уніфікації та додаткової обробки існуючих структур і правил, що є в основі бізнес-логіки, був вибраний математичний апарат логіки предикатів першого порядку (дескрипторні логіки). Важливо відзначити, що логіка предикатів є найбільш загальним апаратом для всіх мов опису знань як предикативних, так і мережевих.
Схема документопотоків на рівні робочого місця лікаря може бути описана у вигляді правила:
,
де: out - покажчик на результуючий параметр; х - пацієнт з безлічі пацієнтів Х; so - стандарт обстеження; OD`- підмножина докторів, пов'язаних з діагностичними дослідженнями; OR' - підмножина результатів обстеження; M' - підмножина медикаментів, пов'язаних з лікуванням пацієнта із завершальним діагнозом fd; tr - результат лікування; M' - підмножина медикаментів, пов'язаних з лікуванням пацієнта із завершальним діагнозом fd; tr - результат лікування.
Обстеження пацієнтів проводиться підмножиною докторів, пов'язаних з діагностичними дослідженнями, внаслідок чого виходить підмножина результатів: d - лікар, що лікує; DK'd - знання про хвороби; DA' - алгоритми лікування; fd - завершальний діагноз.
Встановлення діагнозу fd (предикат SFD) здійснюється лікарем d на основі результатів обстеження OR', а також знання про хвороби DK'd і вироблених алгоритмах-схемах лікування DA'. Лікування пацієнта здійснюється на основі завершального діагнозу fd безліччю медикаментів M'.
При цьому компоненти правила (обстеження, установка завершального діагнозу, лікування) розділені знаком матеріальної імплікації, що показує неможливість подальшої фази лікування пацієнта без здійснення попередньої.
В дисертації розглянуто корисність і розвиток даного правила при побудові інформаційної системи на основі розбору предиката встановлення завершального діагнозу.
Так, терм d лікар з безлічі лікарів диктує необхідність введення інформаційних структур і операцій, пов'язаних із створенням і управлінням безлічі лікарів. Як результат, в системі вводиться довідник лікарів і забезпечується механізми його контролю, а також його зв'язки з картою пацієнта (посилальна цілісність тощо).
Терм fd - ставить завдання, пов'язані із структурою довідника завершальних діагнозів, його управлінням і використанням. Важливим термом також є підмножина, введення якої обумовлює необхідність в інформаційній підтримці процесу постановки діагнозів у вигляді ряду експертних модулів, пов'язаних з аналізом результатів обстеження.
Результатом предиката SFD є формування клінічного діагнозу і схеми лікування, яка пов'язана з клінічним діагнозом. Цей висновок обумовлює не тільки введення цілого комплексу необхідних додаткових структур, операцій та модулів, а також формування організаційних і управлінських рішень: «структура схем лікувань», «форма схеми», «зв'язок схем», «відповідальність за супровід», «форма супроводу» тощо.
Розглянемо формалізацію правила відношень:
При цьому
Отриманий вираз, по-перше, розглядає процес з урахуванням потенційної інформатизації (предикат ISupport), по-друге, вводиться додатковий предикат аналізу результатів з метою формування образу захворювання DI, який є основою для формування fd, і може бути частково або навіть повністю відображеним в інформаційній системі.
Загальне правило документообігу, пов'язаного з наданням медичної допомоги, може бути надано у вигляді наступної залежності:
де: ic - амбулаторна карта пацієнта; r' -реєстратор; P - предикат отримання паспортних даних пацієнта; F - внесення паспортних даних до карти пацієнта; х - пацієнт з безлічі пацієнтів Х; d - лікар.
Схема управління роботою лікаря з пацієнтом описується наступним правилом:
де : ic - амбулаторна картка пацієнта; OR - підмножина результатів обстеження; ps - процедури опиту; ре - процедури обстеження; obsapp - направлення на обстеження; od - лікар, фахівець з обстежень; oim - методи інструментальних досліджень; olm - методи лабораторних досліджень; OR - результати досліджень.
Схема роботи лікаря при призначенні лікувально-діагностичних процедур описується даним правилом:
де: p - процедури; fd - завершальний діагноз; tm - призначення медикаментів; tp - план лікування; m - медперсонал; tr - результат лікування.
Призначення лікування пацієнта x здійснюється на підставі завершального діагнозу fd лікарем d, результатом чого є призначення медикаментів tm і формування плану лікування tp. На підставі сформованого плану медперсоналом m рекурсивно проводяться лікування і оцінка результатів лікування tr, при цьому може корегуватися первинний план лікування tp і призначення медикаментів tm (* - вказує на рекурсію).
Результатом інформаційного моделювання БП і документопотоків є перехід до побудови структури бази даних системи, що дасть можливість зробити ІС більш функціональною і практично використовуваною.
У розділі 4 надано результати проектування медичної інформаційної системи поліклінічного відділення центральної районної лікарні (ЦРЛ).
Для проектування бази даних, основою якої повинен стати електронний медичний документ з можливістю адаптації до існуючих реальних умов роботи лікаря, доцільно використовувати динамічну архітектуру.
Найбільш прогресивним підходом до побудови баз даних динамічної архітектури вважається model-driven architecture (MDA, MDA2), який об'єднує ряд стандартів object modeling global (OMG) (UML, MOF, XMI, CWM) для специфікації моделей і забезпечення взаємодії елементів гетерогенних інформаційних систем. У якості мови опису даних виступають формалізовані моделі UML в рамках об'єктно-орієнтованого проектування. Кажучи про взаємовідношення фреймового і об'єктно-оріентованого програмування (ООП) в мовах опису даних можна стверджувати, що фреймова модель може представляти метаінформацію об'єктно-орієнтованої системи, але тільки частина моделі фреймової системи може бути представлена як об'єктна модель або формалізми дескрипторної логіки. Обмеження метамоделі ООП призводять до труднощів, які пов'язані з віддзеркаленням метаінформації на тій або іншій функціональній осі системи в рамках динамічної архітектури додатку.
В рамках побудови гнучкої медичної інформаційної системи ЦРБ, що легко адаптується, запропоновано модельно-орієнтований підхід проектування бази даних. Суть підходу полягає в інтерпретації метаінформації, яка знаходиться в зовнішньому джерелі, на ту або іншу функціональну вісь системи. Об'єктну модель метаінформації рівня об'єктів предметної області можна представити у вигляді діаграми.
Безліч збережених об'єктів наочної області (сутності) можна розділити за типом на статичні (довідники) і динамічні. Кожна сутність має безліч атрибутів, які можуть бути простими, приймати значення, обмежені тільки типом і розміром, або бути посиланнями на іншу сутність (тобто бути слотами або зовнішніми ключами). При цьому на слоти можуть накладатися обмеження як по характеру значення (наприклад, хірурги - це лікарі за фахом «хірургія»), так і по обов'язковості завдання значення (в тому випадку, якщо значення слота/атрибуту не задане або задане невірно - екземпляр сутності не має змісту). З кожним з атрибутів/слотів може бути пов'язане певне число граней, які визначають їх віддзеркалення на ту або іншу функціональну вісь системи.
Визначивши безліч можливих граней атрибутів, необхідних для опису моделі, яка може бути реалізована при побудові гнучкої підсистеми введення даних, що включає створення інтерфейсу користувача, введення і контроль введеної інформації, а також підсистеми аналізу інформації, був отриманий варіант віддзеркалення моделі в реляційній таблиці (табл. 4).
Таблиця 4. Опис атрибутів реляційних таблиць
|
Структура таблиці sconcept |
|||
|
Назва поля |
Тип даних |
Призначення поля |
|
|
Name |
text |
Природне ім'я концепту для віддзеркалення в інтерфейсі програми |
|
|
TableName |
Text |
Ім'я таблиці бази даних для збереження об'єктів концепту |
|
|
Typeid |
Integer |
Тип концепту (концепт користувача, системний концепт, довідник) |
|
|
Ownerid |
Integer |
На який концепт посилається даний концепт |
Структура таблиці sattribute
|
Tableid |
Integer |
ID таблиці, якій належить атрибут |
|
|
Description |
Text |
Опис атрибуту |
|
|
Name |
Text |
Природне ім'я атрибуту для роботи з таблицями |
|
|
Type |
Text |
Тип атрибуту (int, string,datetime ....) |
|
|
Size |
Integer |
Розмір поля атрибуту |
|
Назва поля |
Тип даних |
Призначення поля |
|
|
Readonly |
Integer |
Прапорець «тільки для читання» для атрибуту |
|
|
Width |
Integer |
Ширина атрибуту в пікселях для відображення його на екрані. Якщо вона рівна 0, атрибут не відбивається |
|
|
Caption |
Text |
Підпис атрибуту, який виводиться на екран для користувача |
|
|
VR |
Integer, FK |
Обмеження на значення атрибуту (value restriction). Це ідентифікатор безлічі значень з таблиці словників |
|
|
FKey |
Integer |
ID концепт, з яким пов'язаний атрибут (для якого атрибут є зовнішнім ключем) |
|
|
PKey |
Integer |
Прапорець, який вказує на атрибут, як на первинний ключ свого концепту |
|
|
Norder |
Integer |
Порядковий номер атрибуту для виклику на екран |
|
|
nrmin |
Text |
Мінімальне значення даного атрибуту |
|
|
nrmax |
Text |
Максимальне значення даного атрибуту |
|
|
iVR |
Text |
Умова, яка пов'язує можливі значення атрибуту з контекстом системи. Наприклад, пацієнта може лікувати тільки лікар того відділення, в якому він знаходиться |
|
|
SlotType |
Text |
Тип зв'язку із зовнішнім концептом |
|
|
Структура таблиці spartid |
|||
|
id |
Integer |
Унікальний ідентифікатор безлічі значень з таблиці довідника |
|
|
description |
Text |
Назва безлічі значень з таблиці довідника |
|
|
Структура таблиці srestriction |
|||
|
id |
Integer |
Унікальний ідентифікатор елементу довідника |
|
|
partid |
Text |
Ідентифікатор безлічі значень з таблиці довідника |
|
|
description |
Text |
Значення елементу довідника |
Необхідно відзначити, що серед статичної сутності ІС можна виділити безліч довідників і класифікаторів, які служать тільки для обмеження змістовних значень атрибутів (наприклад, «результат лікування», «тип діагнозу» тощо, на відміну від таких концептуальних довідників, як «лікарі», «відділення», які мають ширше призначення, ніж обмеження значень певних полів в медичному документі).
Об'єднання обмежень і сутності в одну таблицю значно підвищує гнучкість і адаптивність створеної схеми даних, і, при необхідності, з «загального довідника обмежень» можна виділити повноцінний довідник. На рис.2 виділено таблиці загального довідника обмежень.
Для організації можливості роботи з метаінформацією та її ефективного використання запропоновано механізм на основі створення класів, які забезпечуватимуть роботу з таблицями, в яких зберігається метаінформація. Схема взаємодії контурів метаінформації і бази даних представлена на рис.3.
При реалізації завдання ініціалізації бази даних при першому завантаженні системи, здійснюється виклик методів тільки двох об'єктів класів CCommandProcessor для виконання команд SQL і об'єкту класу CConceptController, при цьому завдання класу, відповідального за ініціалізацію бази даних, зводиться тільки до перерахунку (впорядкуванню) файлів з певним розширенням. Процес ініціалізації бази даних в цьому випадку полягає у виконанні компонентами контуру «метаінформації» ряду конфігураційних XML-файлів певної структури.
Функціональним призначенням ІС «Поліклініка» є реалізація механізмів автоматизації амбулаторного обліку контингенту ЛПУ, включаючи ведення амбулаторних карт пацієнтів, призначення їх на дослідження, створення єдиної зі стаціонаром БД пацієнтів. Спроектована структура БД системи «Поліклініка», та детально описані кожна з її підсистем, їх взаємозв'язки і інформаційні потоки в системі.
Для відображення функцій системи та їх зв'язків з БД підсистеми «Карта амбулаторного хворого» (Ф-25\о) були розроблені спеціальні таблиці опису всіх структурних одиниць БД, описано кожен крок користувача при роботі з системою. Завдяки такому опису, можна конкретизувати функції, які погано формалізуються, а також спроектувати зв'язки БД в самій системі.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішена важлива науково-практична задача, яка полягає в розробці структурно-функціональної організації медичних інформаційних систем підтримки діяльності лікаря на основі моделей бізнес-процесів, що забезпечує підвищення ефективності проектування і розробки інформаційних систем для медичних установ. При цьому отримані такі основні теоретичні і наукові результати:
1. Для формування моделей бізнес-процесів виділені і описані основні етапи руху інформації (формування і збір інформації, кодування інформації і вибір каналу для її передачі, передача, декодування), інформаційні носії з урахуванням термінів їх формування і поповнення (облікові, реєстраційні і звітні форми), а також структурна схема медичної установи амбулаторно-поліклінічного профілю.
2. На основі аналізу сучасних медичних інформаційних систем, існуючих методів проектування інформаційних систем, а також прикладних програмних засобів, запропонована модифікація складання ER-моделей для опису роботи лікаря з пацієнтом, яка дозволяє формалізувати процедуру опису діяльності лікаря в ході проектування інформаційних систем для медичних установ.
3. Розроблено нову модель опису діяльності лікаря в ході його роботи з пацієнтом на основі дескрипторної логіки. Сформований мінімальний набір конструкторів класів, на основі МКБ-10 і клінічних характеристик (локалізація і клінічні прояви) визначені концепти-діагнози.
4. Сформовані предикативні представлення бізнес-правил документообігу на робочому місці лікаря (обстеження, встановлення первинного і остаточного діагнозу) і визначена роль даних предикативних представлень при розробці інформаційної системи.
5. Розроблений спосіб опису медичного документообігу із застосуванням нотацій UML підвищує ефективність проектування інформаційних систем для медичних установ.
6. На основі визначення множини можливих граней атрибутів, необхідних для опису моделі ІС, включаючи створення інтерфейсу користувача, введення і контроль введеної інформації, а також підсистеми аналізу інформації, сформовано варіант відображення інформаційної моделі в реляційній БД.
7. Для побудови гнучкої, легко адаптованої медичної інформаційної системи ЦРБ запропоновано модельно-орієнтований підхід проектування бази даних, заснований на інтерпретації метаінформації, яка знаходиться в зовнішньому джерелі, на ту або іншу функціональну вісь системи. Розроблено об'єктну модель метаінформації на рівні об'єктів даної предметної області.
8. На основі запропонованих методів спроектована реляційна база даних про стан здоров'я пацієнтів, яка формується в процесі заповнення електронного медичного документа, і створені відповідні інформаційно-програмні засоби.
ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Кутейба М.Ф. Аль-Шияб, Застосування медичних інформаційних стандартів при розробці інформаційних систем для закладів охорони здоров'я/ Коваленко О.С., Дяченко С.О., Плещ А.І, Кутейба М.Ф. Аль-Шияб // Электроника и связь. Тематический выпуск. Ч.2. - 2004.- С.37-38 (Автором обґрунтовано застосування стандартів передачі медичних записів при проектуванні інформаційних систем для закладів охорони здоров'я)
2. Кутейба М.Ф. Аль-Шияб. Особливості проектування інформаційних систем для медичного закладу/ Коваленко О.С., Голубчиков М.В. Кутейба М. Ф. Аль-Шияб // «Электроника и связь», Тематический выпуск. Ч.2. - 2007. -- С.121-124. (Автором дисертації виконана концептуальна модель проектування інформаційної системи для медичного закладу).
3. Кутейба М. Ф. Аль-Шияб К вопросу создания информационных моделей технологических процессов медицинского учреждения/ Коваленко О.С., Кутейба М. Ф. Аль-Шияб// Электроника и связь. Тематический выпуск. Ч.2. - 2007. - С.106-108. (Дисертантом доведено положення про необхідність створення інформаційної моделі роботи лікаря та пацієнта для подальшого проектування інформаційної системи).
4. Кутейба М.Ф. Аль-Шияб. Моделирование деятельности врача для задач проектирования госпитальной информационной системы/ Коваленко А.С. Кутейба М. Ф. Аль-Шияб // Электронника и связь. Тематический выпуск. -2008.- С.123-128. (Дисертантом запропонована модель на основі дескрипторної логіки процес взаємодії лікаря та пацієнта).
5. Кутейба М. Ф. Аль-Шияб. Методичні підходи до впровадження електронного документообігу в систему охорони здоров'я України/ Голубчиков М.В., Міхненко Ю.А., Кутейба М. Ф. Аль-Шияб // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров`я України. - 2006, - №3. - с. 52-55. (Автором дисертації розроблені методичні підходи до впровадження електронного документообігу у медичні заклади).
6. Кутейба М. Ф. Аль-Шияб. Інформаційні технології при оптимізації документообігу в установах охорони здоров'я/ Голубчиков М.В., Коваленко О.С., Козак Л.М., Кутейба М. Ф. Аль-Шияб: збірка праць наук.-практ. конф. з міжнар. участю ”Інформаційні технології в охороні здоров'я та практичній медицині”, Київ ,2006 / Національна медична академія післядипломної освіти. - К.: Національна медична академія післядипломної освіти, 2006. - С.31-32. Автором сформульовано та доведено необхідність запровадження інформаційних технологій при оптимізації документообігу у медичних закладах.
7. Кутейба М. Ф. Аль-Шияб. Формализация медицинского документа/ Шевелев А.Н., Кутейба М. Ф. Аль-Шияб: Материалы ІІІ междунар. конф. «Информационные технологии и кибернетика на службе здравоохранения», Днепропетровск, 2005 / Днепропетров. гос.ун-т 2005 г. С.34-35. Автором аналізуються питання формалізації облікових медичних документів при проектуванні інформаційних систем для медичних закладів.
АнотаціЯ
Кутейба Мох'д Фархан Аль-Шияб. Моделі бизнес-процесів для проектування інформаційних систем для медичних закладів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 01.05.03 - Математичне та програмне забезпечення обчислювальних машин і систем. - Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут” МОНУ, Україна, Київ, 2009.
Дисертація присвячена розробці та теоретичному обґрунтуванні проектування інформаційних систем підтримки діяльності медичних установ для удосконалення функціонування медичного документообігу на основі моделей бізнес-процесів (БП). Запропоновано модифікацію опису БП в нотації IDEF0.
Розроблено нову модель опису роботи лікаря з пацієнтом на основі дескрипторної логіки. На основі проведених досліджень була створена інформаційна модель БП медичної установи. Такий підхід базується на системі проектування ІС і при проектуванні МІС був використаний вперше.
Для представлення бізнес правил вибрано математичний апарат логіки предикатів першого порядку (дескрипторні логіки). Надано предикативне представлення бізнес-правил ДП на робочому місці лікаря, процесів обстеження пацієнтів, установлення клінічного діагнозу і схеми лікування.
В рамках побудови гнучкої медичної інформаційної системи ЦРБ, що легко адаптується, запропоновано модельно-орієнтований підхід проектування бази даних. Сформовано об'єктну модель метаінформації рівня об'єктів предметної області та варіант відображення інформаційної моделі в реляційній БД.
Ключові слова: автоматизована система обробки медичних даних, документопотоки, моделі бізнес-процесів, методи проектування програмних систем, дескрипторна логіки, предикативне представлення бізнес правил, база даних.
АННОТАЦИЯ
Кутейба Мох'д Фархан Аль-Шияб. Модели бизнес-процессов для проектирования информационных систем для медицинских учреждений. - Рукопись.
Диссертация на получение ученой степени кандидата технических наук по специальности 01.05.03 - математическое и программное обеспечение вычислительных машин и систем. Национальный технический университет Украины „Киевский политехнический институт” МОНУ, Украина, Киев, 2008.
Диссертация посвящена разработке и теоретическому обоснованию проектирования информационных систем поддержки деятельности медицинских учреждений для усовершенствования функционирования медицинского документооборота на основе моделей процессов-бизнесов (БП).
Проанализированы современные подходы и системы проектирования ИС. Отмечена широкая сфера применения SADT - технологии структурного анализа и проектирования, технологии сквозного проектирования ИС компании DataX/FLORIN. Выделены основные методы решения задач проектирования: FDD - диаграммы функциональной декомпозиции; DFD - диаграммы потоков данных; ERD - диаграммы «сущность-связь». Показано, что проектирование МИСС целесообразно проводить за CASE-технологией.
Описаны основные понятия документооборота медицинского учреждения, выделены учетные документы на рабочем месте врача в поликлиническом отделении ЦРБ, месячные, квартальные, годовые отчеты. Сформирована схема упрощенных процессов бизнеса в поликлинике.
Определены минимальный набор функций типичной МИС (введение и хранение документов; поиск по запросам; редактирование; создание итоговых документов), а также существенно разные формы представления медицинских документов на разных этапах (файл в формате CSV, DBF, внутренние представления СУБД и редактора, внутренние структуры подсистемы исходных документов) и разные механизмы работы с ними.
Разработана новая модель описания работы врача с пациентом на основе дескрипторной логики. Сформированный минимальный набор конструкторов классов, их DL-нотации и семантику. На основе МКБ-10 определенно концепты-диагнозы с учетом клинических характеристик: локализация и клинические проявления, условия обязательности и ограничения количества характеристик, с присоединением конструкторов инверсии отношения, транзитивности и агрегации отношений.
На основе проведенных исследований была создана информационная модель БП медицинского учреждения. Показано, что проектировать ИС медицинского учреждения необходимо с учетом процессов бизнеса и документооборота с решением следующих задач: особенности электронного ДО и БП, их описание известными средствами проектирования ИС; отношение процессов бизнеса и электронных документов в самой системе. Такой подход базируется на системе проектирования ИС и при проектировании МИС был использован впервые.
На основе анализа движения учетных форм, формирования журналов регистрации медицинских услуг и отчетных форм, включая также движение по плану лечения, на консультацию, реабилитацию, трудовую экспертизу, профосмотры, сформированная обобщена схема документопотоков на рабочем месте врача и создан алгоритм управления работой врача с пациентом. Предложена модификация описания БП в нотации IDEF0.
Для представления бизнес правил выбран математический аппарат логики предикатов первого порядка (дескрипторная логика). Дано предикативное представление бизнес правил документопотоков на рабочем месте врача, процессов обследования пациентов, постановки клинического диагноза и схемы лечения и другие.
На основе определения множества возможных граней атрибутов, необходимых для описания модели ИС, включая создание интерфейса пользователя, введения и контроля введенной информации, а также подсистемы анализа информации, сформирован вариант отображения информационной модели в реляционной БД.
В рамках построения гибкой, легко адаптирующейся медицинской информационной системы ЦРБ предложен модельно-ориентированный подход проектирования БД. Суть подхода заключается в интерпретации метаинформации, которая находится во внешнем источнике, на ту или другую функциональную ось системы. Сформирована объектная модель метаинформации уровня объектов предметной области.
На основе предложенных методов спроектирована реляционная база данных о состоянии здоровья пациента, которая формируется в процессе заполнения электронного медицинского документа, и созданы информационно-программные средства.
Ключевые слова: автоматизированная система обработки медицинских данных, документопотоки, модели бизнес-процессов, методы проектирования программных систем, дескрипторная логика, предикативное представление бизнес правил, база данных.
ANNOTATION
Kuteyba Mokh'd Farkhan Al-Shiyab. Models of business processes to designing the information systems for medical establishments. - Manuscript.
The thesis for degree of candidate of technical science in mathematical and program providing of calculable machines and systems (01.05.03). National Technical University of Ukraine „Kyiv Polytechnic Institute”, Ukraine, Kiev, 2009.
Dissertation is devoted to development of designing the information systems for medical establishments activities support to improvement of medical document flow on the basis of businesses processes models (BP).
With the purpose of strict formalization and standardization of existent structures and rules the descriptive logic was chosen. The schemes of document flow are developed for all selected levels IS (workplace of physician).
On the basis of determination of multitude of possible attributes verges, necessary for description of model IS, including creation of interface, input and control of the entered information, and also information analysing subsystems, the reflection of information model is formed in relational DB.
For the developing the flexible, easily adapted medical informative system the model-oriented approach of database designing, based on interpretation of outside metainformation on one or another functional units of the system is offered. The objective model of metainformation for objects level is developed.
On the basis of the offered methods a relational health of patient database was developed, and software are created.
Key words: automated system of medical data processing, document flow, models of business processes, methods of programmatic systems planning, descriptive logic, and predicative presentation business
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Склад і зміст робіт на стадії впровадження інформаційних систем. Технологія проектування систем за CASE-методом. Порівняльні характеристики інформаційних систем в менеджменті та СППР. Створення бази моделей. Визначення інформаційних систем управління.
реферат [44,5 K], добавлен 09.03.2009Стан і перспективи розвитку інформаційних систем керування бізнесом. Архітектура корпоративних інформаційний систем (КІС). Інструментальні засоби їх розробки і підтримки. Методи створення автоматизованих інформаційних систем. Система управління ЕRP.
лекция [1,5 M], добавлен 23.03.2010Огляд сучасних інформаційних технологій та інформаційних систем щодо автоматизації діяльності бібліотечних фондів організацій та установ. Особливості інфологічного проектування предметної області. Особливості реалізації концептуальної моделі бази даних.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 14.02.2014Аналіз бізнес-потреб магазину та основних завдань автоматизації процесів купівлі-продажу. Визначення категорій користувачів і класів даних, розробка матриці подій для менеджера товару. Інфологічне та даталогічне проектування інформаційної системи.
курсовая работа [940,2 K], добавлен 07.06.2013Життєвий цикл інформаційної системи як упорядкована сукупність змін його стану між початковим і кінцевим станами. Умови забезпечення адаптивного характеру розвитку ІС. Технологія проектування інформаційної системи, технологічна мережа проектування.
реферат [252,2 K], добавлен 20.06.2010Класифікація інформаційних систем. Дослідження особливостей мови UML як засобу моделювання інформаційних систем. Розробка концептуальної моделі інформаційної системи поліклініки з використанням середи редактора програмування IBM Rational Rose 2003.
дипломная работа [930,4 K], добавлен 26.10.2012Особливості створення і призначення сучасних економічних інформаційних систем. Характеристика корпоративних інформаційних систем: системи R/3, системи управління бізнесом і фінансами SCALA 5та системи управління ресурсами підприємства ORACLE APPLICATION.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 19.05.2010Компоненти структурно-інформаційної системи. Розділення інформаційної системи (ІС) на окремі частини (декомпозиція) як метод проектування. Склад і зміст робіт на стадії робочого проектування ІС, його технологічна мережа. Система захисту інформації.
контрольная работа [34,2 K], добавлен 20.09.2009Класифікація комп’ютерних інформаційних систем за різними ознаками, їх призначення та використання в діяльності підприємства. Аналіз наявних на ринку програмних продуктів автоматизації управлінської діяльності та визначення потреби в них установи.
контрольная работа [615,5 K], добавлен 06.07.2009Стадії життєвого циклу економічної інформаційної системи. Поняття, розвиток економічних інформаційних систем. Класифікація, принципи побудови, функції та інформаційні потоки. Формування вимог до автоматизованої системи. Автоматизація процесів управління.
реферат [23,9 K], добавлен 03.07.2011
