Джерела інформаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Реферат

Джерела інформаційних технологій

Студентки 31 групи

Мусієнко Анастасії

Кіровоград 2015

Зміст

Вступ

1. Поняття інформаційні технології: історія їхньої появи і розвитку

2. Джерела інформаційних технологій

Використана література

internet інформатизація комп'ютерний

Вступ

Еволюція технології продовжує природну еволюцію людства. Освоєння кам'яних знарядь допомогло сформуватися людському інтелекту . Металеві знаряддя підвищили продуктивність фізичної праці. Машини механізували фізична праця. На цьому шляху розвитку інформаційна технологія звільняє людину від рутинного розумової праці , посилює його творчі можливості.

Оцінка інформаційного середовища ґрунтується на аналізі застосовуваних у процесі оброблення структур даних і визначених ними інформаційних технологій -- систем файлового оброблення та АБД.

Технологія файлового оброблення поширена у вигляді розв'язання окремих задач і комплексів задач на основі автоматизованих систем оброблення даних. Структури даних, які застосовуються в автоматизованих системах оброблення даних, належать здебільшого до лінійного типу. Ціла низка задач економічного характеру є задачами «прямого розрахунку», тому організація їх масивів базується на даних лінійної послідовної структури, у більшості випадків упорядкованій за певними значеннями ключових ознак. Така структура даних з позиції їх логічного перетворення є найпростішою.

Однак багато автоматизованих систем оброблення даних оперують з більш складною рядковою лінійною структурою даних, яка є різновидом спискової структури. Застосування спискових структур дає змогу уніфікувати процес кодування даних, полегшує організацію умовно-постійної інформації, скорочує дублювання даних у масивах, забезпечує виграш у часі за пошуку конкретних даних.

1. Поняття інформаційні технології: історія їхньої появи і розвитку

Вісімдесяті роки двадцятого століття характеризуються зміною "індустріального" суспільства "інформаційним". І ускладнюються умови життя вирішальним стає ставлення людей до інформації. Наше суспільство перебуває у стані переходу від індустріального до інформаційного етапу свого розвитку, що характеризується переміщенням центру ваги на виробництво, переробку і найбільш повне використання інформації в усіх видах людської діяльності. Це становить основу процесу інформатизації, інформація стає стратегічним ресурсом суспільства, перетворюється на товарний продукт.

Вся накопичена людством до кінця ХХ століття і знову генерується інформація переводиться в комп'ютерне подання. Виникають світовіінформаційні мережі, що охоплюють робочі місця користувачів і їхні домашні господарства. Сучасний фахівець повинен володіти комп'ютером, розуміти функціональні можливості інформаційних технологій і вміти визначати їх місце у професійній діяльності, в побуті.

Ці тенденції зумовлені гострою необхідністю у збільшенні обсягу доступної інформації, різноманітністю форм її подання.

"Інформатизація в широкому сенсі слова являє собою процес перебудови в житті суспільства на основі все більш повного використання достовірного, вичерпного і своєчасного знання у всіх суспільно значущих видах людської діяльності". Цей процес, включає в себе перебудову гарматної основи людської діяльності в різних предметних областях на основі повсюдного розповсюдження інформаційних технологій.

Освічена людина "інформаційного" суспільства повинна мати можливість:

* доступу до баз даних та засобів інформаційного обслуговування;

* розуміти різні способи та форми подання даних;

* знати про існування загальнодоступних джерел інформації і вміти ними користуватися;

* вміти оцінювати і обробляти наявні в нього дані з різних точок зору;

* вміти користуватися техніками аналізу статистичної інформації;

* вміти використовувати наявні дані при вирішенні поставлених перед ним завдань.

Інформатизація супроводжується бурхливим впровадженням електронно-обчислювальної техніки у всі сфери людської діяльності та розвитком систем зв'язку, що призводить до створення машинно-інформаційного середовища і прискорення оборотності знань. Цей процес ініціює радикальні зміни в структурі суспільного виробництва: швидко змінюється характер технологічних процесів, що вимагає постійного оновлення знань і умінь для освоєння нових технологій, підвищення вимог до рівня загальнокультурної і загальнонаукової підготовки всіх учасників суспільного виробництва. Це означає, що протягом трудового життя більшості учасників суспільного виробництва належить неодноразово змінювати свою кваліфікацію, поповнювати свої знання, освоювати нові види діяльності. Тому інформаційне суспільство також часто називають "навчаються суспільством".

У найближчі десятиліття провідними чинниками науково-технічної революції залишаться інтелектуалізація та гуманізація праці, вдосконалення його технічної бази, розширення індивідуальних можливостей, підвищення особистої значущості та відповідальності кожного учасника суспільного виробництва.

Тому одним з пріоритетних напрямів інформатизації суспільства стає процес інформатизації освіти, що припускає використання інформаційних технологій, методів і засобів інформатики для реалізації ідей розвиваючого навчання, інтенсифікації всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності і якості, підготовку підростаючого покоління до комфортного (як в психологічному , так і в практичному відношенні) життя в нових умовах.

Швидке розширення спектру застосування комп'ютерів і їх периферійного обладнання призвело до появи нових загальновживаних понять: "інформаційні технології навчання", "комп'ютерні технології навчання", "нові інформаційні технології" в навчанні (НІТ). Як синонім НІТ дуже часто виступає таке поняття, як "комп'ютерна технологія", проте, в першому понятті виділяється об'єкт технологічної обробки - інформація (щодо навчання - навчальна інформація), а в другому - технічний засіб реалізації інформаційної технології - комп'ютер. Тут важливо підкреслити, що технічними засобами НІТ навчання є не тільки комп'ютери. НІТ передбачає використання всього різноманіття сучасних пристроїв обробки інформації, включаючи ЕОМ, їх периферійне устаткування (відеоматеріали, принтери, пристрої для перетворення даних з графічної і звукової форми подання в числову і назад і т.п.), засоби зв'язку, відеотехніку і т.д . Це технічна база розгортається на наших очах процесу інформатизації суспільства.

Інформаційні технології навчання не можуть бути вивчені і пояснені поза процесом загального технологічного розвитку, що є за своєю суттю глибоким соціальним процесом. Зведення інформаційних технологій виключно до технічного прогресу, відмова від розгляду в контексті комплексного економічного, соціального, політичного, культурного та суспільного розвитку обмежують або навіть роблять неможливим вивчення феномена нових технологій навчання, як в комплексі, так і в окремих конкретних випадках. Тому, виходячи з того, що технологічна революція є процес глобального соціального перетворення, слід припустити, що: системи освіти увійдуть до XI століття, збагатившись докорінно зміненимифілософією, цілями, структурою, змістом, організацією і методами освіти і виховання, що з'явилися в результаті впровадження нових інформаційних технологій у навчальних закладах.

Найбільш істотні зміни як наслідок розвитку інформаційних технологій, відбудуться, на думку Б.М. Влахович, в наступних чотирьох напрямках:

модернізація макро - і мікроструктур;

диференційована спрямованість на індивідуальні та групові методи навчання;

ефективне використання сучасних засобів комунікацій в навчальному процесі;

розширене використання різних засобів навчання та форм так званого "мобільного навчання".

На основі розгляду процесу інформатизації освіти як комплексного за своєю суттю, визначальною стає тенденція створення моделі середовища, в рамках якої здійснюється ефективне співробітництво учасників навчального процесу. У зв'язку з цим, спостерігається тенденція використання форм навчання, спрямованих на самостійне придбання знань на основі використання розвинених форм гіпер - і мультимедіа технологій, в яких поєднуються звукові, графічні, анімаційні, відео можливості комп'ютера.

Перед освітою стоїть завдання освоєння педагогічних інформаційних технологій (під якими будемо розуміти комплексний, інтегративний процес навчання з використанням інформаційно-обчислювальної техніки), введення в навчальний процес інтенсифікують методів і форм. Виникає необхідність прискорення адаптації викладачів і учнів в умовах швидко розвиваються наукових областей і педагогічних знань.

Засоби інформаційних технологій мають двоїстий характер: з одного боку - це предмет вивчення, з іншого - засіб навчання. Вчитель перестає бути першоджерелом інформації, перетворюючись на посередника, що полегшує її отримання.

Умовно можна виділити ряд етапів інформатизації освіти.

Комп'ютери використовуються як предмет вивчення в рамках шкільного курсу інформатики.

Використання комп'ютерів у рамках традиційних курсів.

Використання комп'ютерів у професійній діяльності вчителя для зняття рутинної навантаження.

Освоєння нових засобів: мультимедіа технологій, локальних і глобальних баз даних, організація мережевих проектів тощо

Зі збільшенням обсягу наукових та професійних знань виникає потреба у створенні єдиного інформаційного простору педагогічної інформації.

Під інформаційним простором деякого об'єкта (або безліч) розуміється сукупність всіх інформаційних компонентів цього об'єкта (або безліч) незалежно від способів та засобів відображення цих компонентів.

У системі освіти окремі інформаційні компоненти інформаційного простору розробляються вже сьогодні. Наприклад, створюються інформаційні бази зі статистичними даними навчально-методичного, кадрового, матеріально-технічного стану освітніх установ регіонів, засоби телекомунікації використовуються для передачі управлінської та методичної інформації.

Актуальною є проблема використання засобів інформаційних технологій (апаратних і програмних) для обробки професійно-важливої інформації. Взагалі під обробкою педагогічної інформації можна розуміти: процес переробки викладачем навчального матеріалу і подання його у формі, зрозумілою учневі; процес аналізу результатів навчання.

Стрімке входження в наше життя інформаційних і комунікаційних технологій (менш ніж за покоління) стало можливим завдяки широкому поширенню персональних комп'ютерів і створення глобальної мережі Internet. Ці зміни мають лише один історичний аналог з усіх відкриттів, раніше мали вплив на всесвітній обмін інформацією та знаннями (телефон, радіо, телебачення), аналогічне вплив на життя суспільства зробило винахід Іоганном Гутенбергом у 40-х рр.. XV ст. друкованого верстата.

Друкарський верстат рішуче змінив світ: забезпечив швидке створення і розповсюдження матеріалів, сприяв удосконаленню та уніфікації шрифтів, чим значно полегшив читання - друкованих книг в порівнянні з рукописами. Книги ставали дешевшими, а число видавництв швидко збільшувалася. Приміром, через 30 років після винаходу друкарського верстата тільки у Венеції, що була тоді одним з визнаних європейських культурних і торгових центрів, в друкарнях працювало більше 150 верстатів. Все це, безумовно, сприяло більш широкому поширенню знань і, відповідно, більшої доступності освіти, досягнень науки і культури.

Надалі відкриття Гутенберга спричинило за собою розвиток форм зв'язку, оперативного обміну інформацією - від газет до телебачення та Internet.

Питання про роль сучасних інформаційних, а останнім часом і комунікаційних технологій у справі вдосконалення та модернізації склалася освітньої системи залишається актуальним протягом останніх двох десятиліть. Однак найбільшу гостроту він отримав в ході впровадження в практику навчального процесу щодо недорогих і тому доступних персональних комп'ютерів, об'єднаних як в локальні мережі, так і мають вихід в глобальну мережу Internet. Для успішної реалізації програми модернізації середньої освіти, багато в чому базується на його комп'ютеризації та "інтернетизації", буде потрібно не тільки сучасне технічне оснащення навчальних закладів, а й відповідна підготовка педагогів та організаторів системи освіти.

Для розуміння ролі інформаційних технологій в освіті необхідно розібратися з суттю цього поняття.

Говорячи про інформаційну технології, в одних випадках мають на увазі певний науковий напрям, в інших же - конкретний спосіб роботи з інформацією: це і сукупність знань про способи і засоби роботи з інформаційними ресурсами, і спосіб і засоби збирання, обробки та передачі інформації для отримання нових відомостей про досліджуваному об'єкті.

У контексті освіти ми будемо керуватися останнім визначенням. У якомусь сенсі всі педагогічні технології (що розуміються як способи) є інформаційними, так як навчально-виховний процес завжди супроводжується обміном інформацією між педагогом і учнем. Але в сучасному розумінні інформаційна технологія навчання (ІТЗ) - це педагогічна технологія, що використовує спеціальні способи, програмні та технічні засоби (кіно, аудіо - і відеозасоби, комп'ютери, телекомунікаційні мережі) для роботи з інформацією.

Таким чином, ІТО слід розуміти як додаток інформаційних технологій для створення нових можливостей передачі знань (діяльності педагога), сприйняття знань (діяльності учня), оцінки якості навчання і, безумовно, всебічного розвитку особистості учня в ході навчально-виховного процесу. Головна мета інформатизації освіти полягає "у підготовці учнів до повноцінної і ефективної участі в побутовій, суспільній і професійній областях життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства".

Систематичні дослідження в галузі застосування інформаційних технологій в освіті ведуться більше сорока років. Система освіти завжди була дуже відкрита впровадження в навчальний процес інформаційних технологій, що базуються на програмних продуктах самого широкого призначення. У навчальних закладах успішно застосовуються різні програмні комплекси - як відносно доступні (текстові і графічні редактори, засоби для роботи з таблицями і підготовки комп'ютерних презентацій), так і складні, часом вузькоспеціалізовані (системи програмування та управління базами даних, пакети символьної математики та статистичної обробки) .

У той же час ці програмні засоби ніколи не забезпечували всіх потреб педагогів. Починаючи з 60-х рр.., У наукових центрах та навчальних закладах США, Канади, Західної Європи, Австралії, Японії, Росії та ряду інших країн було розроблено велику кількість спеціалізованих комп'ютерних системсаме для потреб освіти, орієнтованих на підтримку різних сторін навчально-виховного процесу.

2. Джерела інформаційних технологій

Отже, розглянемо інформацію як провідний ресурс проекту, відповідні джерела інформації та засоби і прийоми її пошуку.

Усе інформаційне середовище поділяється на три типи джерел інформації:

* засоби масової інформації;

* людина;

* предметно-речове середовище.

Засоби масової інформації (ЗМІ)

ЗМІ -- преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку.

Преса -- друковані засоби масової інформації (періодичні друковані видання), які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року. Під пресою розуміють газети, журнали, альманахи, збірки, бюлетені, рідше книги, листівки, що мають визначений тираж.

Телебачення - загальний термін, що охоплює всі аспекти технології та практичної діяльності, пов'язаних з передачею зображень із звуковим супроводом на далекі віддалі. Телебачення є потужним засобом комунікації,засобом масової інформації. Водночас, у вужчому сенсі під телебаченням розуміють галузь техніки і відповідної технічної науки.

Телебачення було винайдене в 20-их роках 20 століття і відтоді поступово стало звичним в оселях людей та в різних областях діяльності, служачи для передачі інформації, розваг, реклами, моніторингу.

Радіо - область науки й техніки, пов'язана з передаванням на відстань електромагнітних коливань високої частоти -- радіохвиль, з допомогою якого здійснюється зокрема радіомовлення -- передача через радіо сигналів, мови, музики для необмеженої кількості слухачів.

Список українських радіостанцій

Люкс FM (Київ)

Радіо 24, Всеукраїнська мережа (Київ)

УР-1 (Київ)

УР-2 (Радіо "Промінь") (Київ)

УР-3 (Радіо «Культура») (Київ)

"Ретро FM" (Київ)

Радіо "Європа плюс Київ"

«Хіт FM» (Київ)

"Русское Радио -- Україна" (Київ)

Улюблене Радіо (Київ)

"Авторадіо-Україна" (Київ)

Радіо "Europa Plus Україна" (Київ)

Радіо "Мелодія" (Київ)

"Стильне радіо "Перець FM" (Київ)

Радіо "M-FM" (Донецьк)

Розважальне Радіо № 1 «BEST FM Україна» (Донецьк, Маріуполь, Харків)

"Наше Радіо" (Київ)

Радіо «Ера»|Ера FM] (Київ)

"Просто Раді.О" (Одеса)

Радіо «Тиса FM» (Ужгород)

Радіо РОКС (Київ)

Радіо "Вести" (Київ)

Інтернет -- всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини (World Wide Web -- WWW) та електронна пошта.

Послуги комп'ютерної мережі INTERNET

1.e-mail -- електронна пошта;

2.групи новин;

3.списки поштової розсилки;

4.доступ до файлів віддалених комп'ютерів;

5.сеанси зв'язку з іншими комп'ютерами, під'єднаними до INTERNET;

6.пошук інформації в базі даних в оперативному режимі;

7.спілкування з іншими користувачами шляхом використання сервісу Internet Relay Chart;

8.доступ до інформаційної системи World Wide Web (WWW).

До основних способів пошуку в Інтернеті належать:

1. Вказівка (зазначення) адреси веб-сторінки. Це найшвидший спосіб пошуку. Його слід використовувати в тому випадку, коли точно відома адреса сторінки.

2. Переміщення за допомогою гіперпосилань. З його допомогою можна переходити зі сторінки на сторінку, шукаючи потрібну інформацію. Недоліком цього способу пошуку є те, що, користуючись гіпертекстовими посиланнями, можна нескінченно довго подорожувати Інтернетом. Враховуючи те, що в Інтернеті створені мільйони веб-сторінок, знайти потрібну інформацію таким способом не завжди вдається.3. Використання спеціальних інструментів пошуку -- добірок посилань, пошукових каталогів та систем, метапошуку. Ці інструменти мають спеціальні засоби організації пошуку що забезпечує ефективний пошук потрібної інформації в Інтернеті.Знайдену в результаті пошуку інформацію обов'язково потрібно проаналізувати. Ви повинні розуміти, що інформація, яка знаходиться в Інтернеті, не завжди достовірна, може бути застарілою, містити помилки.

Пошукові каталоги

Пошукові каталоги служать для пошуку інформації з різноманітних тем. Вони, як і добірки посилань, створюються вручну.Посилання на джерела інформації класифіковані в пошукових каталогах за темами, наприклад, освіта, наука, техніка, розваги, подорожі тощо. Кожна з цих тем може бути розбита на підтеми, що дозволяє звужувати область пошуку. Вибравши в каталозі тему, яка вас цікавить, ви отримуєте перелік посилань на інші сайти, з яких можна розпочинати пошук.

Пошуковий каталог -- це структурований набір посилань на сайти з їх коротким описом.

Для пошуку потрібної інформації ви можете скористатися наступними пошуковими каталогами:

Діти України; Закладка;Ualist;МаvicaNET

Пошукові системи

Пошукова система -- це комплекс програм і потужних комп'ютерів, здатних приймати, аналізувати й обслуговувати запити користувачів з пошуку інформації в Інтернеті.

Пошук у таких системах здійснюється за допомогою спеціальних програм, які постійно переглядають веб-сайти Інтернету, автоматично створюють каталоги посилань та підтримують відповідність між створеними каталогами і наявними в мережі матеріалами.

Ключове слово -- це слово, яке в найбільшій мірі відображає інформацію, яку потрібно знайти.

Запит -- це набір ключових слів, за якими відбувається пошук і відбір необхідних документів.

Формування запитів

1.Кількість посилань, які знайде пошукова система, та їх відповідність темі пошуку лежать від того, наскільки правильно сформульовано запит.

2. Перевіряйте орфографію.

3. Використовуйте малі літери.

4. Використовуйте подвійні лапки " ".

5. Використовуйте знаки + та -.

Список використаної літератури

1. Інтернет в гуманітарній освіті / [Під ред. Полат Е. С.]. - М.: Владос, 2001. - 272с. - 169с.

2. Методичні рекомендації з використання інформаційно-комунікаційних технологій у циклі соціально-економічних дисциплін у загальноосвітній школі. - Перм, приспів. 2004 с.14

3. Боголюбов В.І. Інноваційні технології у педагогіці. / В.І. Боголюбов / / Шкільні технології. - 2005. - № 1

4. Захарова І.Г. Інформаційні технології в освіті / І.Г. Захарова. - М.: Академія, 2007

Размещено на Allbest.ru