Реалізація методів обчислення визначеного інтеграла в середовищі програмування С++ Builder

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. НАБЛИЖЕНЕ ОБЧИСЛЕННЯ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА МЕТОДАМИ ПРЯМОКУТНИКІВ, ТРАПЕЦІЙ ТА СІМПСОНА

1.1 Наближене обчислення визначеного інтеграла методом прямокутників та трапецій

1.2 Наближене обчислення визначеного інтеграла методом Сімпсона

1.3 Технічний опис, контрольні приклади і ефективність алгоритмів

РОЗДІЛ II. СЕРЕДОВИЩЕ ПРОГРАМУВАННЯ С++ BUILDER

2.1 Основні характеристики середовища програмування C++ Builder

2.2 Основні компоненти середовища програмування C++ Builder та їх властивості

2.3 Основні компоненти С++ Builder використані в програмному продукті

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАН ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Інтеграл - одне з найважливіших понять математики, що виникло у зв'язку з потребою, з однієї сторони відшукувати функції по їхніх похідних (наприклад, знаходити функцію, що виражає шлях, пройдений точкою, що рухається, по швидкості цієї точки), а з іншого боку - вимірювати площі, обсяги, довжини дуг, роботу сил за певний проміжок часу й т.п. Символ інтегралу уведений Лейбніцем. Цей знак є зміною латинської букви S (першої букви слова сума). Саме слово інтеграл придумав Я. Бернуллі. Імовірно, воно походить від латинського іntegero, що переводиться як приводити в колишній стан, відновлювати. Можливе походження слова інтеграл інше: слово іnteger означає цілий.

Виникнення завдань інтегрального вирахування пов'язане зі знаходженням площ й обсягів. Ряд завдань такого роду був вирішений математиками древньої Греції. Антична математика внесла ідеї інтегрального вирахування в значно більшому ступені, чим диференціального вирахування. Більшу роль при рішенні таких завдань грав вичерпний метод, створений Евдоксом Книдським і широко застосовувався Архімедом. Однак Архімед не виділив загального змісту інтеграційних прийомів і понять про інтеграл, а тим більше не створив алгоритму інтегрального вирахування. Учені Середнього й Близького Сходу в ІX-XV ст. вивчали й переводили праці Архімеда на загальнодоступну у їхньому середовищі арабську мову, але істотно нових результатів в інтегральному вирахуванні вони не одержали. Діяльність європейських учених у цей час була ще більш скромною. Лише в XVІ й XVІІ століттях розвиток природничих наук поставило перед математикою Європи ряд нових завдань, зокрема завдання на знаходження квадратур (завдання на обчислення площ фігур), кубатур (завдання на обчислення обсягів тіл) і визначення центрів ваги. Праці Архімеда, уперше видані в 1544 р. (на латинській і грецькій мовах), стали привертати широку увагу, і їхнє вивчення з'явилося одним з найважливіших відправних пунктів розвитку інтегрального вирахування. Архімед передбачив багато ідей інтегрального вирахування. Але треба було більше півтори тисяч років, перш ніж ці ідеї знайшли чітке вираження й були доведені до рівня вирахування.

Математики 17 ст., що одержали багато нових результатів, училися на працях Архімеда. Активно застосовувався й інший метод - метод неподільних, котрий також зародився в Древній Греції. Наприклад, криволінійну трапецію вони уявляли собі складеної з вертикальних відрізків довжиною f(x), яким проте приписували площу, рівну нескінченно малій величині f(x)dx. Відповідно до такого розуміння шукана площа вважалася рівній сумі S = нескінченно великого числа нескінченно малих площ. Іноді навіть підкреслювалося, що окремі доданки в цій сумі - нулі, але нулі особливого роду, які складені в нескінченному числі, дають цілком позитивну суму. інтеграл сімпсон алгоритм програмування

На такій гаданій тепер щонайменше сумнівній основі І. Кеплер (1571 - 1630) у своїх творах "Нова астрономія" (1609) і "Стереометрія винних бочок" (1615) правильно обчислив ряд площ (наприклад площа фігури, обмеженої еліпсом) і обсягів (тіло різалося на нескінченно тонкі пластинки).

В 17 ст. були зроблені багато відкриттів, що ставляться до інтегрального вирахування. Так, П. Ферма вже в 1629 р. вирішив завдання квадратури будь-якій кривій, і на цій основі вирішив ряд завдань на знаходження центрів ваги. І. Кеплер при висновку своїх знаменитих законів руху планет, фактично опирався на ідею наближеного інтегрування. І. Барроу (1603-1677), учитель Ньютона, близько підійшов до розуміння зв'язку інтегрування й диференціювання. Велике значення мали роботи з подання функції у вигляді статечних рядів.

Однак при всій значимості результатів, отриманих з 17 ст., вирахування ще не було. Необхідно було виділити загальні ідеї, що лежать в основі рішення багатьох приватних завдань, а також встановити зв'язок операцій диференціювання й інтегрування, що дає досить точний алгоритм. Це зробили Ньютон і Лейбніць, що відкрили незалежно друг від друга факт, відомий вам за назвою формули Ньютона -Лейбніца. Тим самим остаточно оформився загальний метод. Стояло ще навчитися знаходити первісні багатьох функцій, дати логічні основи нового вирахування й т.п. Але головне вже було зроблено: диференціальне й інтегральне вирахування створене.

Що стосується основного завдання курсової роботи з наближеного обчислення визначеного інтеграла методами прямокутників, трапецій та Сімпсона. Для обчислення значення інтеграла, хоча і наближеного, існує прекрасний метод, названий на честь його творця, - метод Сімпсона. Він також називається способом парабол, тому як в ньому використовується побудова параболи. Дана фігура будується максимально наближено до функції. Власне, так як побудувати параболу, у якої точки точно збігаються з точками функції, неможливо, інтеграл і знаходиться наближено .

Метод прямокутників -- найпростіший метод чисельного інтегрування. Основна ідея даного методу полягає в тому, що сума площ прямокутників, якими можна замінити функцію на відрізку [a; b], наближається до площі під функцією. Чим менше довжина відрізків, на які ділиться відрізок функції, тим точніше значення шуканого інтеграла.

Метод трапецій є одним з методів чисельного інтегрування. Він дозволяє обчислити визначений інтеграл із заздалегідь визначеною степеню точності.

Основним завданням курсового проекту є реалізація цих методів в середовищі програмування С++ BUILDER.



• РОЗДІЛ І. НАБЛИЖЕНЕ ОБЧИСЛЕННЯ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА МЕТОДАМИ ПРЯМОКУТНИКІВ, ТРАПЕЦІЙ ТА СІМПСОНА
• 1.1 Наближене обчислення визначеного інтеграла методом прямокутників та трапецій
• Визначений інтеграл -- в математичному аналізі це інтеграл функції з вказаною областю інтегрування. Визначений інтеграл є неперервним функціоналом, лінійним по підінтегральним функціям і адитивним по області інтегрування. У найпростішому випадку область інтегрування -- це відрізок числової осі. Геометричний зміст визначеного інтеграла -- це площа криволінійної фігури (криволінійної трапеції), обмеженої віссю абсцис, двома вертикалями на краях відрізка і кривою графіка функції.
• Подальші узагальнення поняття дозволяють розширити його на кратні, поверхневі, об'ємні інтеграли, а також на інтеграли на об'єктах ширшої природи з мірою. Нехай треба обчислити значення визначеного інтегралу
• ,
• де є деяка задана на проміжку неперервна функція. Існує багато прикладів обчислення подібних інтегралів, або за допомогою первісної, якщо вона виражається в скінченому вигляді, або ж - мінуючи первісну - за допомогою різних прийомів, як правило, штучних. Потрібно відмітити, однак, що всім цим вичерпується вузький клас інтегралів; за його межами зазвичай вдаються до різних методів наближеного обчислення.
• В даній роботі можна ознайомитися з основними із цих методів, в яких наближені формули для інтегралів складаються по деякому числу значень підінтегральної функції, обчислених для ряду (зазвичай рівновіддалених) значень незалежної змінної.
• Перші формули, які сюди відносяться, простіше всього отримуються із геометричних міркувань. Витлумачуючи визначений інтеграл
• як площу деякої фігури, яка обмежена кривою , ми і ставимо перед собою задачу знаходження цієї площі.
• Перш за все, вдруге використовуючи ту думку, яка привела нас до самого поняття про визначений інтеграл, можна розбити усю фігуру (мал. 1) на смуги, однієї і той же ширини , а потім кожну смугу наближено замінити прямокутником, за висоту якого прийнята будь-яка із його ординат. Це приведе нас до формули:
• ,
• де . Тут шукана площа криволінійної фігури замінюється площею деякої ступінчатої фігури, яка складається із прямокутників (або ж, можна сказати, що визначений інтеграл замінюється інтегральною сумою). Ця наближена формула і називається формулою прямокутників.


Размещено на http://www.allbest.ru

• На практиці зазвичай беруть якщо відповідну середню ординату позначити через , то формула перепишеться у вигляді
• . (1)
• Надалі, кажучи про формулу прямокутників, ми будемо мати на увазі якраз цю формулу.
• Геометричні міркування природно приводять і до другої, наближеної формули, що часто використовується. Замінивши дану криву вписаною в неї ламаною, з вершинами у точках , де . Тоді наша криволінійна фігура заміниться іншою, яка складається із ряду трапецій (мал2.). Якщо, які раніше рахувати, що проміжок розбитий на рівні частини, то площі цих трапецій будуть

• .
• Додаючи, прийдемо до нової наближеної формули
• . (2)
• Це так звана формула трапецій.
• Можна показати, що при зростанні до нескінченності похибка формули прямокутників і формули трапецій нескінченно зменшується. Таким чином, при достатньо великому обидві ці формули відтворюють шукане значення з довільним рівнем точності.
• 1.2 Наближене обчислення визначеного інтеграла методом Сімпсона
• Якщо для кожної пари відрізків побудувати многочлен другого ступеня, потім про інтегрувати його і скористатися властивістю адитивності інтеграла, то одержимо формулу Сімпсона.
• Розглянемо підінтегральну функцію на відрізку . Замінимо цю підінтегральну функцію інтерполяційним многочлен Лагранжа другого ступеня, що збігає з у крапках
• :
• Проінтегруємо: :
• Формула:
• і називається формулою Сімпсона.
• Отримане для інтеграла значення збігається із площею криволінійної трапеції, обмеженою віссю , прямими , і параболою, що проходить через точки
• РОЗДІЛ II. СЕРЕДОВИЩЕ ПРОГРАМУВАННЯ С++ BUILDER
• 2.1 Основні характеристики середовища програмування C++ Builder
• Borland C + + Builder - випущене компанією Borland засіб швидкої розробки додатків, що дозволяє створювати додатки на мові C + +, використовуючи при цьому середовище розробки і бібліотеку компонентів Delphi.
• C + + Builder являє собою SDI-додаток, головне вікно якого містить персоналізовану інструментальну панель (ліворуч) і палітру компонентів (праворуч). Крім цього, за замовчуванням при запуску C + + Builder з'являються вікно інспектора об'єктів (ліворуч) і форма нового додатка (праворуч). Під вікном форми додатку знаходиться вікно редактора коду.
• Рис. 2.1.1. Середовище розробки C + + Builder

1. Форми є основою додатків C + + Builder. Створення користувацького інтерфейсу додатку полягає в додаванні у вікно форми елементів об'єктів C + + Builder, званих компонентами. Компоненти C + + Builder розташовуються на палітрі компонентів, виконаної у вигляді багатосторінкового блокнота. Важлива особливість C + + Builder полягає в тому, що він дозволяє створювати власні компоненти і налаштовувати палітру компонентів, а також створювати різні версії палітри компонентів для різних проектів.

2. Компоненти розділяються на видимі (візуальні) і невидимі (невізуальні). Візуальні компоненти з'являються під час виконання точно так само, як і під час проектування. Прикладами є кнопки і редаговані поля. Невізуальні компоненти з'являються під час проектування як піктограми на формі. Вони ніколи не видні під час виконання, але мають певну функціональністю (наприклад, забезпечують доступ до даних, викликають стандартні діалоги Windows 95 та ін.)

Кожен компонент C + + Builder має три різновиди характеристик: властивості, події та методи.

Якщо вибрати компонент з палітри і додати його до форми, інспектор об'єктів автоматично покаже властивості та події, які можуть бути використані з тим компонентом. У верхній частині інспектора об'єктів є список, що випадає, що дозволяє вибирати потрібний об'єкт із наявних на формі.

3. Властивості є атрибутами компонента, що визначають його зовнішній вигляд і поведінку. Багато властивостей компонента в колонці властивостей мають значення, яке встановлюється за замовчуванням (наприклад, висота кнопок). Властивості компонента відображаються а сторінці властивостей (Properties). Інспектор об'єктів відображає опубліковані (published) властивості компонентів. Крім published-властивостей, компоненти можуть і найчастіше мають загальні (public), опубліковані властивості, які доступні тільки під час виконання програми. Інспектор об'єктів використовується для установки властивостей під час проектування. Список властивостей розташовується на сторінці властивостей інспектори об'єктів. Можна визначити властивості під час проектування або написати код для видозміни властивостей компонента під час виконання проекту.

При визначенні властивостей компонента під час проектування потрібно вибрати компонент на формі, відкрити сторінку властивостей в інспектора об'єктів, вибрати обумовлена властивість і змінити його за допомогою редактора властивостей (це може бути поле для введення тексту або числа, що випадає список, що розкривається список, діалогова панель і т.д.).

4. Сторінка подій (Events) інспектори об'єктів показує список подій, розпізнаваних компонентом (програмування для операційних систем з графічним інтерфейсом користувача, зокрема, для Windows 95 або Windows NT пре вважає опис реакції проекту на ті чи інші події, а сама операційна система займається постійним опитуванням комп'ютера з метою виявлення настання якої-небудь події). Кожен компонент має свій власний набір обробників подій. У C + + Builder варто писати функції, звані обробниками подій, і зв'язувати події із цими функціями. Створюючи обробник того чи і ого події, ви доручаєте програмі виконати написану функцію, якщо ця подія відбудеться.

5. Метод є функцією, яка пов'язана з компонентом, і яка оголошується як частина об'єкта. Створюючи оброблювачі подій, можна викликати методи, використовуючи наступну нотацію: ->, наприклад: Edit1-> Show().

Відзначимо, що при створенні форми пов'язані з нею модуль і заголовний файл з розширенням *. h генеруються обов'язково, тоді як при створенні нового модуля він не зобов'язаний бути пов'язаний з формою (наприклад, якщо в ньому містяться процедури розрахунків). Імена форми і модуля можна змінити, причому бажано зробити це відразу після створення, поки на них не з'явилося багато посилань в інших формах і модулях.

Файли, що утворять додаток - форми та модулі - зібрані в проект. Менеджер проектів показує списки файлів і модулів проекту та дозволяє здійснювати навігацію між ними. Можна викликати менеджер проектів, вибравши пункт меню View / Project Manager. За замовчуванням знову створений проект одержує ім'я Project1.cpp.

Типово проект спочатку містить файли для однієї форми та вихідного коду одного модуля. Однак більшість проектів містять кілька форм і модулів. Щоб додати модуль або форму до проекту, потрібно клацнути правою кнопкою миші і вибрати пункт New Form з контекстного меню. Можна також додавати існуючі форми і модулі до проекту, використовуючи кнопку Add контекстного меню менеджера проектів і вибираючи модуль або форму, яку потрібно додати. Форми та модулі можна видалити в будь-який момент протягом розробки проекту. Однак, через те, що форма зв'язані завжди з модулем, не можна видалити одне без видалення іншого, за винятком випадку, коли модуль не має зв'язку з формою. Видалити модуль із проекту можна, використовуючи кнопку Remove менеджера проектів. Якщо вибрати кнопку Options у менеджері проектів, відкриється діалогова панель опцій проекту, у якій можна вибрати головну форму додатку, визначити, які форми будуть створюватися динамічно, які параметри компіляції модулів і компонування.

Важливим елементом середовища розробки C + + Builder є контекстне меню, що з'являється при натисканні на праву клавішу миші та дозволяє швидкий доступ до найбільш часто використовуваних команд.

Зрозуміло, C + + Builder має вбудованою системою контекстно-залежної допомоги, доступної для будь-якого елемента інтерфейсу і є великим джерелом, довідкової інформації про C + + Builder.

Проект або додаток звичайно мають кілька форм. Додавання форми до проекту створює наступні додаткові файли:

* Файл форми з розширенням .DFM, що містить інформацію про ресурси вікон для конструювання форми

* Файл модуля з розширенням .CPP, що містить код на C + +.

* Заголовний файл з розширенням .H, що містить опис класу форми.

Коли ви додаєте нову форму, файл проекту автоматично оновлюється.

Якщо при виконанні проекту виникає помилка часу виконання, C + + Builder робить паузу у виконанні програми та показує редактор коду з курсором, установленим на операторі, що є джерелом помилки. Перш ніж робити необхідну корекцію, слід перезапустити програму, вибираючи пункт меню Run з контекстного меню або з меню Run, закрити додаток і лише потім вносити зміни в проект. У цьому випадку зменшиться ймовірність втрати ресурсів Windows.

C + + Builder забезпечує високу швидкодію при компіляції і збірці 32-розрядних додатків для сучасних операційних систем, включаючи OLE взаємодія клієнт-сервер. Система навіть відображає час, витрачений на основні етапи побудови програм. Результуючі програми добре оптимізовані за швидкістю виконання і витратами пам'яті. Хоча налагоджувальний режим низького рівня повністю інтегрований в середу C + + Builder, до відладки також довелося звикати. Дизайнер форм. Інспектор об'єктів і інші засоби залишаються доступними під час роботи програми, тому вносити зміни можна в процесі налагодження.

C + + Builder підтримує зв'язок з різними базами даних 3-х видів: dBASE і Paradox: Sybase, Oracle, InterBase і Informix; Excel, Access, FoxPro і Btrieve. Механізм BDE (Borland Database Engine) надає обслуговуванню зв'язків з базами даних дивовижну простоту і прозорість. Провідник Database Explorer дозволяє зображати зв'язки і об'єкти баз даних графічно.

Завдяки засобам управління проектами, двосторонньої інтеграції додатка й синхронізації між засобами візуального і текстового редагування, а також вбудованому відладчику (з асемблерним вікном прокрутки, покроковим виконанням, точками зупину, трасування і т.д.) - C + + Builder корпорації Borland надає собою вражаючу середовище розробки .[1]

Borland C + + Builder - випущене компанією Borland засіб швидкої розробки додатків, що дозволяє створювати додатки на мові C + +, використовуючи при цьому середовище розробки і бібліотеку компонентів Delphi, що досить зручно.

2.2 Основні компоненти середовища програмування C++ Builder та їх властивості

Form - це вікно програми, на якому розміщуються візуальні елементи. Щоб додати компонент Form потрібно натиснути кнопку “New Form” на панелі інструментів.

Властивості даного компонента:

- BorderStyle визначає загальний вигляд вікна і операції з ним, які дозволяється виконувати користувачу;

- Caption являє собою текст заголовка елемента. А також я використовував цю властивість в наступних елементах:, MainMenu, Label, Edit , BitBtn;

- Font є об'єктом типу TFont. Зміна шрифту можна здій-снити або створенням нового об'єкта типу TFont, або зміною властивостей Color. Height. Name, Pitch. Size. Style існуючого об'єкта. А також я використовував цю властивість в наступних елементах: Button, StringGrid, Label, Edit;

- Left визначає координату лівого краю компонента у точках. Для компонентів за початок відліку береться ліва межа клієнтської області народите-ля (наприклад, панелі, якщо даний компонент розташований на панелі, або форми, якщо компонент розташований безпосередньо на формі);

- Width визначає горизонтальний розмір компонента чи форми у точках. Використовується для зміни ширини компонента при змінах розмірів вікна програми;

- Visible визначає видимість компонента під час виконання. А також я використовував цю властивість для StringGrid, Button;

- Color визначає заданий колір колір фону, а також дана властивість використовується в наступних компонентах: Button,

Button - це візуальний елемент “кнопка” за допомогою якого виконується подія. Щоб додати компонент “Button” потрібно вибрати в палітрі інструментів вкладку “Standart” і натиснути правою кнопкою мишки на елементі “Button” і натиснути цією кнопкою мишки на Form де має бути розміщений компонент.

Властивості даного компонента:

- Visible

- HelpKeyword задається для визначення унікального імені теми контекстно-залежної довідки. Екран з вказаною темою буде показаний пользова-телю, якщо він натисне клавішу F1, коли даний компонент у фокусі;

- Caption;

- Font;

- Cancel, якщо встановити його в true, визначає, що натиснення користувачем клавіші Esc буде еквівалентне клацанню на даній кнопці;

- Color;

- Default, якщо його встановити в true, визначає, що натиснення користувачем клавіші введення Enter буде еквівалентне натисненню на дану кнопку, навіть якщо дана кнопка у цей момент не знаходиться у фокус.

StringGrid - візуальний компонент таблица, що містить рядки. Дані таблиці можуть бути тільки для читання або редагування. Таблиця може мати смуги прокрутки, причому задане число перших рядків і стовпців може бути фіксованим і не прокручуватися. Таким об-разом, можна задати заголовки стовпців і рядків, постійно присутні у вікні компонента. Кожній комірці таблиці може бути поставлений у відповідність деякий об'єкт. Щоб додати компонент “StringGrid” потрібно вибрати в палітрі інструментів вкладку “Additional” і натиснути правою кнопкою мишки на елементі “StringGrid” і натиснути цією кнопкою мишки на Form де має бути розміщений компонент.

Властивості даного компонента:

- RowCount - це властивість в якій задається кількість рядків StringGrid;

- ColCount - це властивість в якій задається кількість стовпців StringGrid;

- Height - ця властивість визначає вертикальний розмір компонента чи форми у точках. Використовується для зміни висоти компонента при змінах раз-мерів вікна програми;

- Font;

- Visible;

- Color;

- Enabled використовуються для того, щоб змінювати склад доступних користувачу розділів залежно від режиму роботи додатку.

Image - це візуальний компонент, за допомогою якого можлива реалізація зображення в програмному продукті. Щоб додати компонент “ Image ” потрібно вибрати в палітрі інструментів вкладку “Additional” і натиснути правою кнопкою мишки на елементі “ Image ” і натиснути цією кнопкою мишки на Form де має бути розміщений компонент.

Властивості даного компонента:

- Picture - Властивість картинки. Дозволяє завантажити графічний файл, наприклад, для компонента image;

- Visible;

- Width;

- Height;

- Picture;

- Enabled;

Center визначає розташування картинки в полі компоненту по горизонталі, якщо ширина картинки менше ширини поля компоненту. Якщо значення властивості рівне false то картинка притиснута до правої межі компоненту, якщо true -- те картинка розташовується по центру.

MainMenu - це невізуальний компонент, тобто місце його розміщення на формі в процесі проектування не має ніякого значення для користувача - він все одно побаче не саме компонент, а тільки меню, генероване ним. Щоб додати компонент “MainMenu” потрібно вибрати в палітрі інструментів вкладку “Standart” і натиснути правою кнопкою мишки на елементі “MainMenu” і натиснути цією кнопкою мишки на Form де має бути розміщений компонент.

Властивості даного компонента:

- Items - це властивість заповнення. Заповнення проводиться за допомогою Конструктора Меню, що викликається подвійним клацанням на компоненті MainMenu або натисканням кнопки з трьома крапками поруч з властивістю Items у вікні Інспектора Об'єктів;

- Checked, встановлене в true, указує, що в розділі меню буде відображатися маркер прапорця, що показує, що даний розділ обраний;

- Default;

- Break використовується в довгих меню, щоб розбити список розділів на кілька стовпців;

- Enabled;

- Caption;

- Visible.

Label - мітка. Використовується, в основному, для підпису інших компонентів. Наприклад, для назви введеної величини в Edit. Щоб додати компонент “Label” потрібно вибрати в палітрі інструментів вкладку “Standart” і натиснути правою кнопкою мишки на елементі “Label” і натиснути цією кнопкою мишки на Form де має бути розміщений компонент.

При використанні даного елемента я використовував наступні властивості:

- Transparent - це властивість прозорості компонента. Якщо Transparent приймає значення true тоді стає прозорою фонова частина компонента;

- Caption;

- Font;

- Visible;

- Left;

- Enabled;

- Width.

Edit - компонент призначений для вводу інформації, а також можна ним і виводити інформацію. Щоб додати компонент “ Edit ” потрібно вибрати в палітрі інструментів вкладку “Standart” і натиснути правою кнопкою мишки на елементі “ Edit ” і натиснути цією кнопкою мишки на Form де має бути розміщений компонент.

Властивості даного компонента:

- Caption;

- Font;

- Visible;

- Width;

- Height;

- Enabled;

- Text - рядок тексту, який виводу у інтерфейсній елемент.

BitBtn - це візуальний компонент “кнопка” за допомогою якого виконується подія,на відміну від компоненту “Button” на фон є можливість реалізації графічного об'єкта. Щоб додати компонент “ BitBtn ” потрібно вибрати в палітрі інструментів вкладку “Additional” і натиснути правою кнопкою мишки на елементі “ BitBtn ” і натиснути цією кнопкою мишки на Form де має бути розміщений компонент.

Властивості даного компонента:

- Default;

- Caption;

- Font;

- Visible;

- Cancel;

- Picture;

- Enabled.

В середовищі програмування С++ Builder існує ще багато елементів я постарався передати найважливіші.

2.3 Основні компоненти С++Builder використані в програмному продукті

В програмі я використав наступні компоненти С++ Builder:

Form, Button, , Label, BitBtn, Edit, StringGrid, MainMemu - ці елементи я вже описував в попередньому підпункті.

TreeView- це візуальний компонент який використовується для візуального відображення ієрархічно структури в формі дерева. Щоб додати компонент “TreeView ” потрібно вибрати в палітрі інструментів вкладку “Win32” і натиснути правою кнопкою мишки на елементі “ TreeView ” і натиснути цією кнопкою мишки на Form де має бути розміщений компонент.

Властивості даного компонента:

- Caption;

- Font;

- Visible;

- Enabled.

Image - це візуальний компонент для відображення зображення. Щоб додати компонент “ Image ” потрібно вибрати в палітрі інструментів вкладку “Additional” і натиснути правою кнопкою мишки на елементі “ Image ” і натиснути цією кнопкою мишки на Form де має бути розміщений компонент.

Властивості даного компонента:

- Default;

- Caption;

- Visible;

- Picture;

- Enabled.

RichEdit - це компонент для відображення та редагування тексту. Щоб додати компонент “ RichEdit ” потрібно вибрати в палітрі інструментів вкладку “ Win32” і натиснути правою кнопкою мишки на елементі “ RichEdit ” і натиснути цією кнопкою мишки на Form де має бути розміщений компонент.

Властивості даного компонента:

- Text;

- Caption;

- Font;

- Visible;

- Enabled.

ComboBox - це компонент для вибору значення з ви падаючого списку. Щоб додати компонент “ ComboBox ” потрібно вибрати в панелі інструментів вкладку “ Standard” і натиснути дві лівою кнопкою мишки на елементі.

Властивості даного компонента:

- Text;

- Caption;

- Font;

- Visible;

- Enabled.

Висновок:

Важко назвати наукову область, у якій би не застосовувалися методи інтегрального вирахування, загалом, і властивості визначеного інтеграла, зокрема. Так інтегральне вирахування може використовуватися в області фізики, геометрії, механіки, біології й економіки. Звичайно, це ще далеко не вичерпний список наук, які використають інтегральний метод для пошуку встановлюваної величини при рішенні конкретного завдання, і встановленні теоретичних фактів.

Також визначений інтеграл використається для вивчення властиво самої математики. Наприклад, при рішенні диференціальних рівнянь, які у свою чергу вносять свій незамінний внесок у рішення завдань практичного змісту.

Як бачимо, інтеграли є досить важливою частиною математики та фізики. Можна сказати, що визначений інтеграл - це деякий фундамент для вивчення математики. Звідси й важливість знання методів їхнього рішення. Пройшло не мало часу від створення та розвитку цього поняття і як бачимо його застосовують і до сьогодення. Що вже говорити про відкриття та досліди які можливо не відбулися б без винайдення інтеграла, тому на основі цих фактів існує потреба в подальшому дослідженні та розвитку інтегралів, їх вдосконаленні та вдосконаленні методів їх швидкісного знаходження, а враховуючи сучасний світ, який стає все більше комп'ютеризованим та автоматизованим, потрібно все вище сказане реалізувати на комп'ютерному програмному рівні. В даній роботі була зроблена спроба такої реалізації наближено обчислення визначеного інтеграла методами прямокутників, трапецій та Сімпсона.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Архангельський А.Я., Програмирование в С++ Builder - М.:ООО «Бином-Пресс»,[2010]. - 1230 c.

2. Пискунов Н. С. Дифференциальное и интегральное исчисление для ВТУЗов. Т. 1 М.: 1968.

3. Воробьева Г. Н., Данилова А. Н. Практикум по численным методам. М.: 1979.

4. Математический практикум. М.: 1960.

5. Крилов В.И. “Наближені обчислення інтегралів“ - М. : Фізмат.

6. Калиткин Н.Н. Численные методы. Главная редакция физико-математической литературы «Наука», М., 1978. - 512 с.

7. Крылов В.И., Бобков В.В., Монастырский П.И. Вычислительные методы. Главная редакция физико-математической литературы «Наука», М., 1976. - 302 с.

8. Фаронов В.В. Система программирования Delphi. - СПб.: БХВ-Петербург, 2003. - 912 с.

9. Новиков Ф.А. Дискретная математика для программистов. - С.-П.: Питер, 2003. - 292 с.

10. Шендрик Е.В. Конспект лекций по дисциплине «Теория алгоритмов». - Одесса, 2003.

Размещено на Allbest.ru