Проектування однорангової локальної мережі для офісу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Проектування однорангової локальної мережі 10Base-T з 6-ма робочими станціями для офісу розміром 5х10 метрів

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Обчислювальна мережа

1.2 Опис однорангової мережі

1.3 Топологія локальних обчислювальних мереж

1.4 Стандарт 10Base-Т

1.5 Операційна система Windows 98

2. Розрахункова частина

2.1 Схематичний план офісу

2.2 Розрахунок мережі

3. Опис розробленої мережі

3.1 Характерні особливості стандарту 10 Base-T

3.2 Опис елементів мережі

Висновок

Перелік посилань на джерела

Вступ

Комп'ютери можна використовувати по-різному - або як окремий комп'ютер, або як складову більш чи менш великої автоматизованої інформаційної системи (АІС). АІС складаються з чотирьох видів забезпечення:

Апаратне забезпечення - це комплекс апаратних засобів, які працюють в АІС.

Програмне забезпечення - це комплекс програмних засобів, які працюють в АІС.

Інформаційне забезпечення - це сукупність інформаційних ресурсів в АІС.

Організаційне забезпечення - це комплекс заходів по впровадженню і підтримці функціонування АІС.

Обчислювальна мережа - це спільне підключення багатьох окремих комп'ютерів (робочих станцій) до єдиного каналу передачі даних. Мережі дають змогу інтегрувати всі види забезпечень.

Розглянемо переваги, які одержуються при мережевому об'єднанні персональних комп'ютерів у вигляді внутрішньої виробничої обчислювальної мережі.

Розподіл ресурсів: розподіл ресурсів дозволяє ощадливо використовувати ресурси, наприклад, керувати периферійними пристроями, такими як лазерні друкувальні пристрої, з усіх приєднаних робочих станцій.

Розподіл даних: розподіл даних надає можливість доступу і керування базами даних з периферійних робочих місць,які потребують інформацію.

Розподіл програмних засобів: розподіл програмних засобів надає можливість одночасного використання централізованих, раніше встановлених програмних засобів.

Розподіл ресурсів процесора: при розподілі ресурсів процесора можливе використання обчислювальних потужностей для обробки даних іншими системами, що входять у мережу. Ця можливість полягає в тому, що на наявні ресурси не "накидаються" моментально, а тільки лише через спеціальний процесор, доступний кожної робочої станції.

Режим багатьох користувачів: пристрої системи сприяють одночасному використанню централізованих прикладних програмних засобів, раніше встановлених і керованих, наприклад, якщо користувач системи працює з іншим завданням, то поточна робота відсувається на задній план.

Електронна пошта: за допомогою електронної пошти відбувається інтерактивний обмін інформацією між робочою станцією й іншими станціями, встановленими в обчислювальній мережі.

1. Теоретична частина

1.1 Обчислювальна мережа

Обчислювальна мережа - це спільне підключення багатьох окремих комп'ютерів (робочих станцій) до єдиного каналу передачі даних. Мережі дають змогу інтегрувати всі види забезпечень.

Ценральне місце в КМ посідає мережева ОС. Вона дає змогу об'єднати різне комунікаційне та інформаційно-обчислювальне обладнання в єдиний робочий комплекс- комп'ютерну мережу.

Залежно від набору класифікаційних ознак ОС та побудованої на їхній основі КМ поділяються так:

за наявністю призначених серверів;

- однорангові (peer to peer). Кожна робоча станція може одночасно бути сервером та робочою станцією. Такі системи гнучкіші. Вони особливо вигідні для організації робочих груп (приблизно до 20 станцій). Недоліками цієї мережі є складність адміністрування у великих мережах, а також менша надійність;

- з окремими серверами. Для виконання серверних функцій виділяють окремі машини. На них встановлюють системне програмне забезпечення, спроектоване спеціально для виконання серверних функцій. Сервери можуть бути призначені (наприклад у Netware 4.x), або непризначені (наприклад у MS Windows NT);

за характером роботи:

- ті, що працюють у режимі витіснення. Спеціальний диспетчер виділяє процесам кванти часу центрального процесора (Unix, Windows, Windows 95, Windows NT);

- ті, що не працюють у режимі витіснення. Процеси самі віддають керування іншим процесам.

Одноранговими ОС є також Lansmart, Lantastic, Windows 3.11.

Основою мережного програмного забезпечення є так звані мережеві операційні системи. Вони представляють собою повнофункціональні операційні системи з інтегрованими мережевими засобами. Вбудоване мережеве програмне забезпечення кардинально відрізняє їх від операційних систем, орієнтованих на роботу на одному комп'ютері, таких, як MS-DOS. В загальному випадку, комп'ютер під керуванням DOS може бути робочою станцією в мережі, і навіть сервером, але його мережеві засоби інсталюються окремо від базової операційної системи, при цьому вони не являються органічною її частиною і мають обмежені можливості. До мережевих ОС можна віднести Windows NT, OS/2 Warp, Novell NetWare, різні різновиди ОС UNIX.

Інтегрована мережева підтримка в цих ОС означає, що вони володіють наступними можливостями:

Підтримка не тільки однорангових мереж, але і мереж типу клієнт-сервер. Комп'ютери під керуванням Windows NT, OS/2 Warp, UNIX можуть функціонувати в мережі як клієнти, і як сервери, а Novell NetWare - як сервери. Вони розділяють з іншими комп'ютерами свої файли і принтери, інші ресурси і здійснюють обмін повідомленнями по всій мережі.

Можливість простого і зручного додавання мережних апаратних засобів і програмного забезпечення. Мережеве програмне забезпечення, інтегроване до складу мережевих ОС, дозволяє з легкістю додавати драйвери протоколів, драйвери мережевих адаптерів, а також інше мережеве програмне забезпечення.

Наявність засобів адміністрування мережі - керування комп'ютерами, іншими ресурсами, користувачами.

Можливості міжмережевої взаємодії з існуючими мережами. Системи повинні підтримувати комунікації з використанням різноманітних протоколів і мережевих адаптерів. Крім того, такі системи можуть здійснювати взаємодію з великою кількістю різноманітних мереж від різних постачальників.

1.2 Опис однорангової мережі

Коли вузли мережі виконують одинакові комунікаційні функції, то такі вузли називаються рівними (peer). Комунікації між такими вузлами називаються одноранговими.

Комп'ютери в одноранговій мережі можуть виступати як у ролі клієнтів, так і в ролі серверів. Оскільки всі комп'ютери в цій мережі рівноправні, однорангові мережі не мають централізованого керування розподілу ресурсів. Будь-який комп'ютер може розподіляти свої ресурси з будь-яким комп'ютером у тій же мережі. Кожен користувач в одноранговій мережі є одночасно і мережевим адміністратором. Це означає, що кожен користувач у мережі керує доступом до ресурсів, розташованим на його комп'ютері. Кожен користувач також вирішує, дати іншим користувачем доступ до своїх ресурсів через звичайний запит або захистити ці ресурси паролем.

Рисунок 1.1 Однорангова мережа

С-серверна частина, засоби представлення особистих ресурсів у спільне користування;

К-клієнтська частина, засоби запитів доступу, віддалених ресурсів і послуг.

Для маленького офісу з 6 комп'ютерами рекомендовано однорангову мережу, через її дешевизну. У таких мережах на всіх комп'ютерах встановлюється одна і та ж ОС, яка надає всім комп'ютерам в мережі потенційно рівні можливості.

В однорангових мережах також може виникнути функціональна несиметричність: одні користувачі не бажають розділяти свої ресурси з іншими, і в такому випадку їх комп'ютери виконують роль клієнта, а за іншими комп'ютерами адміністратор закріплює тільки функції по організації спільного використання ресурсів, а отже вони є серверами, в іншому випадку, коли локальний користувач не заперечує використання його ресурсів і сам не виключає можливості звернення до інших комп'ютерів, ОС, що встановлюється на його комп'ютері, повинна включати і серверну, і клієнтську частини. На відміну від мереж з виділеними серверами, в однорангових мережах відсутня спеціалізація ОС в залежності від переважаючої функціональної спрямованості - клієнта або сервера. Всі варіації реалізовуються засобами конфігурування одного і того ж варіанту ОС.

Однорангові мережі простіші в організації і експлуатації, але вони застосовуються в основному для об'єднання невеликих груп користувачів, що не пред'являють великих вимог до обсягів інформації, що зберігається, її захищеності від несанкціонованого доступу і до швидкості доступу. При підвищених вимогах до цих характеристик більш відповідними є дворангові мережі, де сервер краще вирішує задачу обслуговування користувачів своїми ресурсами, оскільки його апаратура і мережна операційна система спеціально спроектовані для цієї мети.

1.3 Топологія локальних обчислювальних мереж

Під топологією (компонуванням, конфігурацією, структурою) комп'ютерної мережі звичайно розуміється фізичне розташування комп'ютерів мережі відносно один одного й спосіб з'єднання їх лініями зв'язку. Важливо відзначити, що поняття топології ставиться насамперед до локальних мереж, у яких структуру зв'язків можна легко простежити. У глобальних мережах структура зв'язків, яка зазвичай прихована від користувачів, не занадто важлива, тому що кожен сеанс зв'язку може здійснюватись по своєму власному шляху.

Топологія визначає вимоги до устаткування, тип використовуваного кабелю, допустимі і найбільш зручні методи керування, надійність роботи, можливості розширення мережі.

Одним з підходів до класифікації топології ЛОМ є виділення двох класів топології: широкоінформуючий та послідовний. В широкоінформуючих конфігураціях інформація, що передається по мережі може бути прийнята всіма користувачами. До таких топологій відносяться загальна шина, дерево, зірка з пасивним центром.

В послідовних конфігураціях кожен фізичний рівень передає інформацію лише одному комп'ютеру. Прикладом таких топологій є кільце, зірка з інтелектуальним центром, ланцюжок.

Топологія типу зірка.

Концепція топології мережі у виді зірки прийшла з області великих ЕОМ, у якій головна машина одержує й обробляє всі дані з периферійних пристроїв як активний вузол обробки даних. Вся інформація між двома периферійними робочими місцями проходить через центральний вузол обчислювальної мережі.



Рисунок 1.2 - Топологія “зірка”

Пропускна здатність мережі визначається обчислювальною потужністю вузла. Колізій (зіткнень) даних не виникає.

Кабельне з'єднання досить просте, тому що кожна робоча станція зв'язана з вузлом. Витрати на прокладку кабелів досить високі, особливо коли центральний вузол географічно розташований не в центрі топології.

При розширенні обчислювальних мереж не можуть бути використані раніше виконані кабельні зв'язки: до нового робочого місця необхідно прокладати окремий кабель з центра мережі.

Топологія у виді зірки є найбільш швидкодіючою з усіх топологій обчислювальних мереж, оскільки передача даних між робочими станціями

проходить через центральний вузол (при його хорошій продуктивності) по окремих лініях, використовуваних тільки цими робочими станціями. Частота запитів передачі інформації від однієї станції до іншої невисока в порівнянні з іншими топологіями.

У випадку виходу з ладу центрального вузла порушується робота всієї мережі.

Кільцева топологія.

При кільцевій топології мережі робочі станції зв'язані одна з іншої по колу, тобто робоча станція 1 з робочою станцією 2, робоча станція 3 з робочою станцією 4 і т.д. Остання робоча станція зв'язана з першою.

Комунікаційний зв'язок замикається в кільце.

Прокладка кабелів від однієї робочої станції до іншої може бути досить складною і дорогою, особливо якщо географічно робочі станції

розташовані далеко від кільця (наприклад, у лінію).

Рисунок 1.3 - Кільцева топологія

Повідомлення циркулюють регулярно по колу. Робоча станція посилає по визначеній кінцевій адресі інформацію, попередньо одержавши з кільця запит. Пересилання повідомлень є дуже ефективним, тому що більшість повідомлень можна відправляти “у дорогу” по кабельній системі одне за іншим. Дуже просто можна зробити кільцевий запит на всі станції. Тривалість передачі інформації збільшується пропорційно кількості робочих станцій, що входять в обчислювальну мережу.

Основна проблема при кільцевій топології полягає в тому, що кожна робоча станція повинна активно брати участь у пересиланні інформації, і у випадку виходу з ладу хоча б однієї з них уся мережа паралізується. Несправності в кабельних з'єднаннях локалізуються легко.

Підключення нової робочої станції вимагає короткотермінового вимикання мережі, тому що під час установки кільце повинне бути

розімкнуте. Обмеження на довжину обчислювальної мережі не існує, тому що воно, у кінцевому рахунку, визначається винятково відстанню між двома робочими станціями.

Шинна топологія.

При шинній топології середовище передачі інформації

представляється у формі комунікаційного шляху, доступного дня всіх робочих станцій, до якого вони усі повинні бути підключені. Усі робочі станції можуть безпосередньо вступати в контакт із будь-якою робочою станцією, що існує в мережі.

Рисунок 1.4 - Шинна топологія

Робочі станції в будь-який час, без переривання роботи всієї обчислювальної мережі, можуть бути підключені до неї чи відключені. Функціонування обчислювальної мережі не залежить від стану окремої робочої станції.

У стандартній ситуації для шинної мережі Ethernet часто використовують тонкий кабель або Cheapernet-кaбeль із трійниковим з'єднувачем. Вимикання й особливо підключення до такої мережі вимагають розриву шини, що викликає порушення циркулюючого потоку інформації і зависання системи.

Нові технології пропонують пасивні штепсельні коробки, через які можна відключати і включати робочі станції під час роботи обчислювальної мережі.

Завдяки тому, що робочі станції можна включати без переривання мережних процесів і комунікаційного середовища, дуже легко прослуховувати інформацію, тобто відгалужувати інформацію з комунікаційного середовища.

1.4 Стандарт 10Base-Т

В даний час серед локальних мереж найбільш широке використання одержала мережа Ethernet. Успішний досвід експлуатації мережі Ethernet дозволив взяти її за основу при розробці стандарту IEEE 802.3 керування доступу до передавального середовища для мереж із множинним доступом з контролем несучої і виявленням колізій.

В якості фізичного середовища передачі стандартом IEEE 802.3 визначені 2 види коаксіального кабеля, кручена пара провідників і оптоволоконний кабель. Відповідно розрізняють чотири види специфікацій передавальної середовища: 10Base5, 10Base2, 10Base-T, 10Base-F.

Удосконалення мережевих засобів, і в першу чергу адаптерів, дозволило широко використовувати кручені пари провідників як передавальне середовище локальних обчислювальних мереж. Так, у рамках мережі Ethernet і, відповідно, стандарту IEEE 802.3 розроблена специфікація 10Base-T

Стандарт 10BASE-T визначає сегмент Ethernet на основі неекранованих витих пар (UTP) категорії 3 і вище з топологією пасивна зірка (Twisted-Pair Ethernet).

10BASE-T став першим незалежним від виробника стандартом реалізації Ethernet з використанням витої пари. Проте, насправді це була еволюційна переробка стандарту StarLAN фірми AT&T, який мав версії з швидкостями 1 Мбит/с і 10 Мбит/с. 10BASE-T -- це фактично StarLAN-10.

У сегменті 10BASE-T передача сигналів здійснюється по двох витих парах дротів, кожна з яких передає лише в один бік (одна пара - що передає, інша - що приймає). Кабелем, що містить такі подвійні виті пари, кожний з абонентів мережі приєднується до концентратора (хабу). Концентратор проводить змішування сигналів від абонентів для реалізації методу доступу CSMA/CD, тобто в даному випадку реалізується топологія пасивна зірка. Використання двох зустрічно направлених витих пар спрощує задачу детектування колізій.

Рисунок 1.5 Підключення абонентів 10BASE-T за допомогою витої пари

Можливе з'єднання декількох концентраторів між собою для отримання деревовидної структури. Кожен концентратор крім звичайних портів для приєднання абонентів містить порт розширення "UpLink", який служить для приєднання до концентратора вищого рівня. Але концентратори можуть з'єднуватися між собою і через звичайні порти. Загальне правило вибору конфігурації в даному випадку виглядає так: між двома абонентами не може бути більше чотирьох концентраторів.

Рисунок 1.6 З'єднання|сполучення,сполука| абонентів 10BASE-T за допомогою концентраторів

Гальванічна розв'язка здійснюється апаратурою адаптерів і має типову напругу ізоляції 100 В, що відповідає параметрам 10BASE2.

Довжина сполучного кабелю між адаптером і концентратором не повинна перевищувати 100 метрів (мінімальна довжина - 2,5 м), що часто накладає істотні обмеження на розміщення комп'ютерів. Кабель застосовується гнучкий, діаметром близько 6 мм. З чотирьох витих пар, що входять в кабель, використовуються тільки дві. Рекомендується використовувати якісніший кабель категорії 5 (або навіть вище), який дозволяє без проблем переходити на Fast Ethernet. Кабелі приєднуються до адаптера і до концентратора 8-контактними роз'ємами типу RJ-45.

Монтаж і обслуговування неекранованих кабелів з витими парами (UTP-кабелів) набагато простіший, ніж коаксіальних кабелів, оскільки вони не мають металевої оплетки.

Рисунок 1.7 Роз'єм RJ-45

Передача по витих парах ведеться диференціальними сигналами з метою збільшення перешкодостійкості мережі, тобто жоден з дротів цих витих пар не заземляється. У мережі 10BASE-T застосовуються два види з'єднання дротів кабелю. Якщо треба об'єднати в мережу всього два комп'ютери, то можна обійтися взагалі без концентратора, застосувавши так званий перехресний кабель (crossover cable), який сполучає контакти одного роз'єму, що передають RJ-45 з приймальними контактами іншого роз'єму RJ-45 і навпаки. Також перехресним кабелем з'єднються між собою концентратори. Для зв'язку комп'ютерів з концентратором використовується прямий кабель (direct cable), в якому з'єднуються між собою однакові контакти обох роз'ємів.

Таблиця 1.1 Призначення контактів роз'єму RJ-45 сегмента 10BASE-T

Контакт	Призначення	Колір
1	TX+	Білий/оранжевий
2	TX-	Оранжевий/білий
3	RX+	Білий/зелений
4	Не використовується
5	Не використовується
6	RX-	Зелений/білий
7	Не використовується
8	Не використовується

Рисунок 1.8 З'єднання дротів прямого і перехресного кабелів сегменту 10BASE-T

Варто відзначити, таку особливість адаптерів і концентраторів, розрахованих на роботу з витою парою, як наявність в них вбудованого контролю правильності з'єднання мережі. При відсутності передачі інформації вони періодично (раз в 16,8 мс) передають тестові імпульси (NLP- Normal Link Pulse), по наявності яких на приймальному кінці визначається цілісність кабелю. Для візуального контролю правильності з'єднань передбачені спеціальні світлодіоди "Link", які горять при правильному з'єднанні апаратури. Це дуже зручно і вигідно відрізняє сегмент 10BASE-T від 10BASE2 і 10BASE5, де подібна функція через шинну структуру в принципі не може бути передбачена, оскільки в них всі абоненти сполучені паралельно.

1.5 Операційна система Windows 98

Мережі з операційною системою Windows 98 належать до однорангових мереж. До цього класу відносяться малі локальні мережі. У основі таких мереж лежить концепція “робочих груп”, згідно з якою кожен власник комп'ютера сам вирішує які ресурси виділити для загального користування.

В Windows 98 повністю підтримується централізована служба каталогів мережі Novell NDS (Netware Directory Services) і протокол DLC (Data Linc Control), яка дозволяє здійснити доступ до комп'ютерів IBM i IBM AS/400. Крім того є сервер віддаленого доступу Dial-Up Server, який раніше був у Microsoft Plus!

Віддалений доступ до мережі здійснюється по телефонних лініях і лініях ISDN, причому доступ можливий одночасно по декількох з названих ліній. Забезпечується також віддалений доступ через Internet з використанням протоколу PPTP (Point-to Point Tunneling Protocol), що дозволяє не використовувати міжміський телефонний звязок.

Мережева ОС Windows 98 належить до однорангових мереж. До цього класу відносять малі ЛМ з 3-50-ма комп'ютерами.

Операційна система Windows 98 має значно розвинутіші мережеві функції, порівняно з її попередницями. Її розробники намагалися створити найсучаснішу мережеву ОС, яка б задовольняла такі головні вимоги до сучасних ОС:

була проста в керуванні, щоб з нею могли працювати малокваліфіковані користувачі;

підтримувала максимальну кількість протоколів та взаємодіяла з багатьма мережевими ОС;

поєднувала зручність та простоту адміністрування з розвинутими адмінфункціями та можливістю адміністрування мереж, що об'єднують тисячі комп'ютерів (зменшення витрат на адміністрування);

мала вбудовану електронну пошту та інші засоби колективної роботи і вихід у глобальні мережі;

підтримувала віддалений доступ, мобільних користувачів.

Windows 98 - це однорангова ОС, яка передбачає приєднання до серверів Windows NT та Novell Netware. Нижче описано нові вирішення, впроваджені в ОС KM завдяки розробці Windows 98.

У системній архітектурі. Багатомодульна архітектура, яку налагоджують для підтримки різноманітних функцій за бажанням користувача відповідним набором модулів. Підтримка багатопротокольносгі.

У засобах керування системними параметрами. Збереження системної інформації в єдиній базі даних - системному реєстрі. Поділ цієї бази на користувацьку та машинну компоненти, що дає змогу однаково обслуговувати користувача незалежно від місця його входження у мережу. Прості та наочні засоби роботи з реєстром.

У засобах інсталювання. Можна автоматизувати процес інсталювання, створити спеціальні сценарії, інсталювати велику кількість копій ОС без втручання оператора. Налагодження функціональності системи з урахуванням потреб окремих користувачів та їхніх груп.

У засобах взаємодії з іншими системами. Крім підтримки одноранговості, може бути клієнтом для систем Windows NT та Novell Netware, сервером для клієнтів Windows NT та Novell Netware. Додаткове приєднання до інших серверів. Уніфікація механізму таких приєднань.

У засобах адміністрування. Можна налагоджувати робоче середовище для різних користувачів та їхніх груп (профілі користувачів). Підтримка індивідуального списку паролів доступу до різних ресурсів. Користувач вводить пароль лише один раз - під час входження у систему.

Користувач може входити в мережу з різних комп'ютерів і користуватися одними профілями (робоче середовище переходить за користувачем у разі його переміщення). Можна створювати обов'язкові профілі, а також використовувати системні правила для окремих користувачів та їхніх груп з метою обмеження свободи змін системних параметрів на робочих місцях.

У системі електронної пошти. Система електронної пошти інтегрована в ОС. Це значить, що є єдиний клієнт електронної пошти, який обслуговує як локальну пошту, так і вихід у зовнішні мережі. Він підтримує додаткові споріднені служби (наприклад, передавання факсів). Така інтегрованість електронної пошти дає змогу використовувати її прямо.

У підтримці віддаленого доступу. Реалізація головних протоколів віддаленого доступу. Наявність утиліт синхронізації каталогів.

Поряд з перевагами, Windows 98 має і низку недоліків. Зокрема, підтримує тільки застарілу версію Novell Netware (не може працювати з деревом каталогів), а також є недоліки в механізмі захисту системи.Робота в мережі. Мережеві компоненти та їхнє налагодження. За структурою та інтерфейсом взаємодії з оператором Windows 98 - це об'єктно-орієнтована ОС. Тому вона є набором компонентів зі своїми властивостями. Одну і туж операцію у Windows 98 можна виконувати різними шляхами.

Після інсталювання системи користувач має деяку мережеву конфігурацію, параметри якої визначені у процесі інсталювання. Проте і під час роботи системи користувач може аналізувати цю конфігурацію, інсталювати або деінсталювати її компоненти.

Розглянемо окремо мережеві компоненти детальніше.

Адаптери. Windows 98 безпосередньо взаємодіють з відповідним драйвером у форматах NDIS 3.1 (32 розрядний), NDIS 2.х (16 розрядний) та ODI. Не підтримується драйвер формату NDIS 3.0, що був у Windows 3.11.

Протоколи. Загальною ознакою форматів драйверів NDIS та ODI є забезпечення багатопротокольного стека. Кілька протоколів використовують для передавання один і той же адаптер. Кажуть, що протоколи протоколи закріплені за адаптером (прив'язані, bind). У Windows 98 протоколи реалізовані як 32-розрядні драйвери захищеного режиму VXD (Virtual Device Drivers).

Підтримуються такі протоколи:

NETBEUEUI (NetBIOS Extended User Interface) сумісний з протоколом NETBEUI, який використовують у Windows 3.11, Windows NT (WNT), OS/2, LAN Server;розроблений IBM; не підтримує передавання маршрутної інформації, проте може працювати з мостами;

SPX/IPX

TCP/IP.

Клієнти. Клієнтський компонент забезпечує комп'ютеру доступ до серверів відповідних мереж. Для кожного типу мережі є окрема клієнтська компонента.

Клієнти бувають 32-розрядного захищеного та 16-розрядного реального режимів. Можна інсталювати один клієнт реального та довільну кількість клієнтів захищеного режиму. У дистрибутив Windows 98 входять клієнти мереж Microsoft, Novell, FTP, Sunsoft, Banyan.

Клієнт для Microsoft дає змогу працювати з усіма SMB-сумісними мережами. У Windows 98 один протокол може бути прив'язаний до кількох клієнтів, або кілька протоколів до одного клієнта (рис. 1.9).

Проте взаємодію сервер - клієнт реалізують одним протоколом.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.9 Прив'язування протоколів до клієнтів.

Служби. Мережева служба - це сукупність засобів, які дають змогу вирішувати конкретну сервісну функцію (сумісне використання принтерів та файлів, підтримка створення мережевих резервних копій та інше).

2. Розрахункова частина

2.1 Схематичний план офісу

На рисунку 2.1 зображений план офісу для проектованої мережі зі з'єднаннями окремих компонентів та розміщенням робочих станцій.

1 - робоча станція

2 - зовнішня розетка RJ-45

3 - комутатор

4 - вита пара

5 - пластиковий короб

6 - провід з'єднання

7 - кутник

8 - заглушка

9 - мережевий адаптер

Рисунок 2.1 - План офісу розміром 5 х 10 для мережі.

2.2 Розрахунок мережі

Складаємо таблицю елементів, які використовуються для побудови мережі з зазначенням їх вартості.

Таблиця 2.1 Елементи мережі

Найменування	Од. виміру	Вартість (у.о.)	Кількість	Вартість всього
Мережева карта : D-Link DFE-520TX UTP 10/100 Mbit, PCI OEM	шт	4.5	6	27
Комутатор D-Link DES-1008D	шт	15	1	15
Мережевий кабель UTP 5-cat RIT PVC	м	0,4	45	18
Розетка 1-портова RJ45 Taiwan	шт	1	6	6
Кутник LH 40x40	шт	0,77	2	1,54
Короб LH 40х40	м	2,4	25	60
Заглушка LH 40x40	шт	0,56	2	1,12
Патч-корд UTP Cat5 (2м, синій)	шт	1.13	6	6.79
Робоча станція Процесор - Core 2 Duo 2.66 GHz Материнська плата - Asus P5B VM-SE Відеокарта - Club 3D Ge-Force 8800 GTX 768/384 RAM -2*1024 Mb 667 MHz Patriot EP DVD-RW - NEC MultiSpin AD 7173S-0B SATA Накопичувач HDD 500 Gb Seagate Barracude ES 7200 SATAII 16mb Монітор - 19" Samsung 971P LS17HADKSH Silver 4ms TFT LCD Стандартні пристрої вводу-виводу	шт	1633	6	9798
ОС Microsoft Windows 98 Rus	шт	40	6	240
Сума вартості мережевих компонентів	135
Сума загальна	9933

Ціни вказані згідно електронного прайсу центру інформаційних технологій “Інтерактив”. м. Івано-Франківськ, вул. Панаса Мирного 8 оф.4

3. Опис розробленої мережі

3.1 Характерні особливості стандарту 10 Base-T

Розшифровка позначення 10 BASE-T:

10 - швидкість передачі 10Мбіт/с; BASE(скор. від baseband) - тип передачі сигналу - вузькосмугова передача; Т (twisted pair) - тип кабелю - вита пара.

- мережа використовує в якості середовища передавання дві неекрановані виті пари (UTP). Використовується кабель категорії 3 і вище. Тип роз'єму - RJ45, обжатий згідно таблиць T568A або T568B, які описані в стандарті TIA/EIA-568-B.

- Використовується топологія «зірка». Кінцеві вузли з'єднуються з комутатором з допомогою двох витих пар. Одна вита пара необхідна для передачі сигналу від станції до повторювача, друга - навпаки.

- стандарт визначає бітову швидкість передачі даних 10 мегабіт за секунду і максимальну відстань між двома безпосередньо зв'язаними вузлами (сегмент) не більше 100 метрів. Максимальна відстань між двома станціями в мережі - 210 м.

- для забезпечення синхронізації станцій при реалізації процедур доступу CSMA/CD і надійного розпізнавання станціями колізій в стандарті визначено максимальне число комутаторів між двома будь-якими станціями мережі. Їх кількість не повинна бути більше чотирьох.

- зважаючи на те, що максимальне число комутаторів між робочими станціями - 4, максимальний діаметр мережі - 500 метрів.

3.2 Опис елементів мережі

Мережевий адаптер D-LINK DFE-520TX

Мережеві карти приєднують до внутрішньої шини введення-виведення ПК (PCI). Використання шини PCI дає змогу досягти значно більших швидкостей передавання, ніж через послідовний чи паралельний порти. (Фактично швидкість передавання обмежена швидкістю внутрішньої шини процесора). В адаптерах зазвичай апаратно реалізовані протоколи фізичного та канального рівнів еталонної моделі взаємодії відкритих систем.

Адаптери різних мереж виробляють багато фірм. Вибираючи адаптер будь-якої фірми, треба звернути увагу на такі його характеристики:

* до якої мережі він належить (Ethernet, Arcnet, Token Ring, FDDI та ін);

* яку розрядність (8, 16, 32) має та до якої шини (ISA, EISA, РСІ, МСА) приєднується;

* яку має потужність та які алгоритми використовує (розрізняють адаптери для робочих станцій та серверів);

* які він має роз'єми та до якого кабельного середовища ЛМ приєднується. Вони бувають такі:

BNC - для приєднання тонкого коаксіального кабелю;

AUI - для приєднання товстого коаксіального кабелю;

RJ45 - для приєднання витої пари;

МІС, ST, SC - для приєднання волоконно-оптичного кабелю.

На робочі станції мережі встановлені мережеві адаптери DFE-520TX. Це мережевий адаптер Fast Ethernet для шини PCI з пiдтримкою 802.3х і відповідає всім вимогам мережі.

Рисунок 3.1 - Мережевий адаптер DFE-520TX

Робота в режимі 32-розрядної Bus Master, DFE-520TX гарантує високу продуктивність при роботі в мережі серверам і робочим станціям. Працюючи в режимі 32-бітової Bus Master, DFE-520T гарантує робочим станціям високу продуктивність при роботі в мережі. Bus Master дозволяє передавати дані минувши центральний процесор, що дає можливість розвантажити його для виконання прикладних програм.

Адаптер може підключатися до мережі 10BASE T Ethernet або 100BASE-TX Fast Ethernet. Швидкість підключення 10/100Мбіт/с визначається автоматично без втручання зі сторони користувача.

Комутатор D-Link DES-1008D

Комутатор (Switch) - один з найбільш важливих пристроїв при побудові корпоративних мереж. Комутатор працює на другому канальному рівні моделі OSI. Головне призначення комутатора - розвантаження мережі за допомогою локалізації трафіку в межах окремих сегментів.

Ключовою ланкою комутатора є архітектура без блокування (non-blocking), яка дозволяє встановити множинні зв'язки Ethernet між різними парами портів одночасно, причому кадри не втрачаються в процесі комутації. Сам трафік між взаємодіючими мережевими пристроями залишається локалізованим. Локалізація здійснюється за допомогою адресних таблиць, що встановлюють зв'язок кожного порту з адресами мережевих пристроїв, що відносяться до сегменту цього порту. Таблиця заповнюється в процесі аналізу комутатором адрес станцій відправників в передаваних ними кадрах. Кадр передається через комутатор локально у відповідний порт тільки тоді, коли адреса станції призначення, вказана в полі кадру, вже міститься в адресній таблиці цього порту. У разі відсутності в таблиці адреси станції призначення, кадр розсилається в решту всіх сегментів. Якщо комутатор виявляє, що MAC-адреса станції призначення кадру знаходиться в таблиці MAC-адрес, приписаній за портом, то цей кадр скидається - його безпосередньо отримає станція призначення, що знаходиться в даному сегменті. І, нарешті, якщо кадр є широкомовним (broadcast), тобто якщо всі біти поля MAC-адреси одержувача в кадрі задаються рівними 1, то такий кадр буде розмножений комутатором (подібно до концентратора), тобто прямує в решту всіх портів.

D-Link DES-1008D це некерований комутатор 2-го рівня, призначений для підвищення продуктивності роботи невеликої групи користувачів, забезпечуючи при цьому високу пропускну спроможність.

Комутатор забезпечений 8 портами 10/100 Мбіт/с, що дозволяє невеликій робочій групі гнучко підключатися до мереж Ethernet і Fast Ethernet. Це досягається завдяки властивості портів автоматично визначати мережну швидкість, працювати в стандартах 10Base-T і 100Base-T4, а також працювати в дуплексному і напівдуплексному режимах передачі.

Загальні характеристики:

- 8 портів 10/100 Мбіт/с з автовизначенням MDI|MDX;

- Управління потоком для запобігання втрат даних;

- Динамічний буфер даних для кожного порту;

- Автопрограмування конфігурації мережі;

- Схема комутації "store-and-forward";

- Авто корекція зворотної полярності витої пари;

- Пропускна спроможність внутрішньої магістралі - 3,2 Гбіт/с

- Метод комутації - Store-and-Forward

- Розмір таблиці МАС-адрес - 8K

- Розмір буфера даних - 512kB, динамічне виділення буфера для кожного порту.

Кабель типу вита пара

Вита пара (ВП) являє собою два скручених одножильних або багатожильних мідних провідника. Підвищення рівня технології виготовлення кабеля на базі скручених пар дозволило суттєво покращити електричні параметри цього виду кабеля, наблизивши їх до відповідних параметрів коаксіального кабеля, а іноді і перевищуючи їх. ВП діляться на екрановані та неекрановані. Екрановані ВП включають зроблену з фольги екрануючу ізоляцію для захисту від електромагнітних перешкод. ВП повинна мати певне число скруток на 1 м.

Рисунок 3.2 Вита пара

Неекрановані кабелі як правило мають хвильовий опір 100 Ом, а екрановані - 150 Ом.

В рамках кожного типу кабеля розрізняють декілька його категорій. Наприклад, для неекранованого кабеля з 4-х скручених пар визначені категорії 3, 4, 5. Основні відмінності в категоріях полягають в частотних характеристиках. Так, неекранований кабель 3 категорії має смугу пропускання 15 МГц, 4 категорії - 20 МГц, 5 категорії - 100 МГц. Підключення робочих станцій до передавального середовища на базі ВП здійснюється за допомогою роз'єму RJ-45.

Рисунок 3.3 RJ-45 конектор

Для позначення діаметру дроту часто застосовується американська міра - AWG (American Wire Gauge)(gauge-калібр, діаметр). Нормальний дріт для використовування в 10 Base-T відповідає 22 або 24 AWG. Причому чим менше діаметр дроту, тим більше ця величина.

Цей тип кабелю є найдешевшим і найпоширенішим. Максимальна відстань передавання у ньому 1,5 - 2,0 км, максимальна швидкість - 1,2 Гбіт/с. Має гірший, ніж у коаксіальному кабелі, захист від завад. Тривалість поширення сигналу 8-12 нс/м. Загасання сигналу 12 - 28 Дб на 100 м на частоті 10 МГц. Термін експлуатації 2 - 6 років.

Патч-корд

Патч-корд - це засіб для комутації телекомунікаційних ліній і каналів в кросовій шафі або на патч-панелі. Він сполучає одну лінію зв'язку з іншою. Також використовується для підключення мережного адаптера комп'ютера до кабельної системи. Патч-корд являє собою короткий відрізок гнучкого кабелю, що обжатий з обох кінців 8-позиційними модульними вилками.

Рисунок 3.4 Патч-корд UTP Cat5 (2м, синій)

Основною характеристикою патч-корду є його гнучкість. Це означає, що він повинен бути виготовлений з багатожильних провідників і мати гнучку пластикову зовнішню оболонку. Як правило, патч-корд складається з чотирьох мідних багатожильних пар з розміром провідника 24 AWG в пластиковій ізоляції і в загальній пластиковій оболонці. Дозволяється використовувати провідники розміром 22 AWG, але застосовуються вони рідко.

Розетка

Розетка - це елемент фіксації роз'єму, який не приймає участі в передачі електромагнітної енергії, не відносяться до передавальних пристроїв. Розетка представляє собою пластмасову коробочку з шурупом і двохсторонньою наклейкою для монтажу на стіну. Розетки встановлюють на стіні та іншій поверхні. В залежності від конструктивного виконання на розетці може бути від одного до двадцяти роз'ємів. В мережі використовуться розетки типу RJ-45.

Рисунок 3.5 Розетка RJ-45 1-pin

Пластиковий короб

Пластиковий короб - це кабелепровід, який кріпиться до стіни. Його також прокладають по периметру дверних пройомів чи на рівні плінтусів. Він є найбільш розповсюдженим варіантом підведення кабелю до робочих станцій.

В даний час пропонуються екрановані короби: використання металевих вставок, встановлених в жолоб і нанесення металевого покриття методом вакуумного розпилення. На згинах короба (наприклад в куті стіни) використовують кутники (зовнішні чи внутрішні), а для краю короба - заглушки. В мережі використовується екранований короб Kopos LH 40x40.

Рисунок 3.6 Короб Kopos LH 40x40

Висновок

На даній курсовій роботі було спроектовано однорангову локальну мережу на базі технології 10 base-T для офісу розміром 5 м на 10 м і розраховано її вартість. Даний тип мереж найбільше підходить для малих офісів, оскільки він є досить дешевим і продуктивним. Використане обладнання дозволяє передавати дані зі швидкістю 10 Мбіт/с, що частково забезпечує умови для виконання цілей у межах офісу, які пов'язані із передаванням даних по мережі. Оскільки мережа є невелика, немає необхідності використовувати виділений сервер.

Мережа спроектована з врахуванням можливостей розширення та вдосконалення відповідно до нових потреб чи легкої заміни компонентів, які вийшли з ладу. Використання однакової апараної та програмної конфігурацій значно полегшує адміністрування мережі.

Перелік посилань на джерела

локальна мережа топологія

1. Маслов І.В. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з курсу “Комп'ютерні мережі” для студентів спеціальності 7.091401 “Системи управління та автоматики” - Івано-Франківськ, 2001 - 38 с.

2. Основы современных компьютерных технологий./ Под ред. А.Д. Хомоненко. - СПб.: Корона, 1998. - 448 с.

3. Локальные вычислитильные сети. Принципы построения, архитектура, коммуникационные средства./ Под ред. С.В.Назарова. - М.: Фин. и стат., 1994. - 400 с.

4. Буров Є. Комп'ютерні мережі. - Львів: БАК, 1999 - 468 с.

5. Хаусли Т. Системы передачи и телеобработки данных. - М.: Радио и связь, 1994. - 297 с.

6. Халсалл Ф. Передача данных, сети компьютеров и взаимосвязь открытых систем. - М.: Радио и св., 1995. -354 с.

7. Богумирский Б. Энциклопедия Windows 98. - СПб.: Питер, 1998. - 624 с.

8. СТП 02070855-03-99. Курсовий і дипломний проект. Вимоги до змісту і оформлення

Размещено на Allbest.ru