Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

КНЛУ

Кафедра інформаційних технологій

Реферат на тему

«Проблема штучного інтелекту і машинний переклад»

виконала студентка I курсу факультету перекладачів

група Па 04-12

Науменко Діана Андріївна

Київ 2012

Зміст

• Вступ
• 1. Штучний інтелект
• 1.1 Історія розвитку штучного інтелекту
• 1.2 Технологія штучного інтелекту
• 1.3 Проблематика штучного інтелекту
• 2. Машинний переклад
• 2.1 Системи машинного перекладу
• Висновок
• Список літератури

Вступ

1. Штучний інтелект

Тепер, коли нагромаджено досвід в організації технологій переробки інформації, відбувається перехід до створення інформаційних технологій з використанням штучного інтелекту. Вважається, що основні напрями в галузі створення інформаційних технологій і штучного інтелекту пов'язані з винайденням ефективних систем подання знань і організацією процесу комунікації користувачів з ЕОМ, а також з плануванням доцільної діяльності та формуванням глобальної структури нормативної поведінки.

Вважається, що розвиток сучасних систем штучного інтелекту розпочався з 50-х років ХХ століття. Цьому сприяла програма, що була розроблена А.Ньюеллом і призначена для доведення теорем в численні під назвою "Логіг-Теоретик". Деякі автори називають цю систему експертною. Ця робота поклала початок першого етапу досліджень в галузі штучного інтелекту, пов'язаного з розробкою програм, які розв'язують задачі на основі використання різноманітних евристичних методів. Цей етап обумовив появу і розповсюдження терміну штучний інтелект.

Спеціалісти в галузі штучного інтелекту завжди прагнули розробити такі програми, які могли б в деякому розумінні "думати", тобто розв'язувати задачі таким чином, який би вважався розумним при вирішенні цієї проблеми людиною. Проблема вважається інтелектуальною, якщо алгоритм її розв'язування апріорі не відомий. На початку розвитку штучного інтелекту були спроби моделювати процес мислення людини, але ці спроби зазнали краху. Розробити універсальні програми, як стало зрозуміло, є безперспективною справою. В зв'язку з тим, що важко забезпечити універсальність програми, зосередження розробок перейшло на загальні методи і прийоми спеціальних програм.

З 70-х років зусилля вчених концентрувалися на таких напрямках:

розробка методів представлення, тобто способів формулювання проблем таким чином, щоб їх можна було легко вирішити; розробка методів пошуку, тобто доцільних способів управління ходом рішення завдання, щоб воно вирішувалося протягом реального часу за допомогою реальних засобів.

На початку 80-х років було зроблено наступний висновок: "ефективність програми вирішення задач залежить від знань, якими вона володіє, а не тільки від формул і схем висновків, які вона використовує".

1.2 Технологія штучного інтелекту

У системі підходів до ШІ важливу роль відіграє відносно новий підхід - когнітивний, що своєю появою завдячений ряду обставин. Передусім, через встановлення істотних аналогій між інтелектуальною діяльністю людини та функціонуванням комп'ютера сформувалася двополюсна метатеоретична комп'ютерна метафора, за якою природний інтелект уподібнюється "штучному інтелекту", тобто людський мозок за структурою та діяльністю вважається аналогічним комп'ютеру. Водночас, навпаки, принципи архітектурної організації та функціонування комп'ютера розглядаються як подібні відповідно принципам будови й діяльності мозку. В контексті цих припущень цілком логічно викристалізовується теза: наявність суттєвих аналогій між розумовою діяльністю людини й функціонуванням комп'ютера становить онтологічну основу формування комп'ютерної метафори, сама ж ця метафора слугує концептуально-епістемологічною основою правомірності наділення комп'ютера епітетом "інтелектуальний" та зіставлення інтелектуальності людини й "інтелектуальності" комп'ютера.

З цією метафорою пов'язане виникнення когнітивного напряму в психологiчнiй науцi (когнітивної психології, що виходить з принципу визначальної ролі знання у детермiнацiї поведiнкової функцiї людини, причому увага акцентується на виявленнiкогнiтивних механiзмiв iнтелекту, пам'ятi), у галузi ШІ, лінгвістиці тощо. Саме когнітивний підхід, когнітивна комп'ютерна графіка відкривають обнадійливі можливості дослідження "правопівкульового феномена" головного мозку людини, стрімкого підвищення її творчого потенціалу, інтенсифікації когнітивного процесу. Тож "правопівкульове мислення" реалізується на рівні чуттєво-інтуїтивних образів, невербалізованих процесів чи процедур, сутність яких поки що мало досліджена. Встановлення функціональної асиметрії півкуль мозку, а саме наявності двох різних складових людського мислення, двох асиметричних світів - світу свідомого, логічного, раціонального та світу підсвідомого, інтуїтивного, емоційного, слугує переконливим аргументом для пояснення причини існування так би мовити "лівопівкульового крену" у традиційному науковому пізнанні (його методології та епістемології) загалом і (принаймні поки що) у дослідженнях з ШІ (цебто комп'ютеризації метапроцедур саме лівої півкулі як більш пізнаних, визначених, формалізованих й алгоритмізованих) зокрема.

Отже, у глобально-стратегічному плані виправлення "лівопівкульового крену" розглядається як невіддільне від вирішення проблем ШІ, безпосередньо пов'язується з актуалізацією проблеми розкриття сутності "правопівкульового феномену", інтенсифікацією досліджень метапроцедур правої півкулі (котрі відіграють істотно важливу роль у творчому мисленні, науковому пізнанні, хоча поки що недоступні, невербалізовані) з метою їх зівставлення з лівопівкульовими метапроцедурами та технічної реалізації, тобто комп'ютеризації.

Найбільш обнадійливі перспективи дослідження правопівкульових метапроцедур, зокрема когнітивних, творчих, передусім пов'язуються саме з когнітивним підходом, когнітивною інтерактивною комп'ютерною графікою. Це відкриває невичерпні можливості безпосереднього цілеспрямованого дослідження інтуїтивних, підсвідомих змістовнообразних механізмів мислення, "право-півкульового феномену" людського мозку передусім з метою включення у процес наукового пізнання (поряд з лівою) колосальних потенційних потужностей правої півкулі. Розробка інтелектуальних систем, заснованих на застосуванні методів комп'ютерної графіки, створення наукової методології використання таких систем з метою інтенсифікації наукового пізнання, репрезентують собою новий, нетрадиційний і особливо перспективний науково-технічний напрям у галузі ШІ. Саме з когнітивною комп'ютерною графікою, як унікальним технічним засобом прямого експериментального дослідження метапроцедур правої півкулі мозку, пов'язуються перспективи розкриття потенційних творчих можливостей "правопівкульового мислення". Тож слід чекати, що ефективне застосування когнітивної графіки, тобто "включення" в активну пізнавальну діяльність правої півкулі, принаймні подвоюватиме сумарний ефект функціонування мозку (як системи, що складається з двох автономно діючих півкуль). Однак, якщо виходити з припущення синергетичного взаємо-зв'язку ліво- й правопівкульових процесів мозку як єдиної цілісної системи (власне продуценту мислення!), то цілком логічним буде припущення, що цей ефект може досягти й кількох порядків. Отже, когнітивний підхід, когнітивна ком'ютерна графіка відкривають реальні перспективи для радикального підвищення потенційних можливостей інтелектуальної діяльності, творчих здібностей людини, для ефективної інтенсифікації наукового пізнання, що свідчить про унікальну сутність ідеї когнітивізму, когнітивної методології.

При вирішенні будь-якої задачі управління здійснюється обробка інформації на рівні спеціаліста з можливим залученням засобів комп'ютерної обробки. Інформаційне забезпечення повинне забезпечити ефективність обміну інформацією між керівництвом і об'єктом управління. В склад інформаційного забезпечення, звичайно, включають дані, які характеризують різнобічну діяльність підприємств, нормативні та законодавчі акти, що впливають на процеси господарювання, засоби їх формалізованого опису, програмні засоби ведення і підтримки баз даних. Швидкі зміни в політичній та економічній сферах країни ще більше підкреслили роль своєчасного інформаційного забезпечення для управління виробництвом. Економічні моделі діяльності часто визначаються не стільки інтересами власника виробництва, а і в значній мірі формуються під впливом дії законів та податкової політики держави. Це і обумовлює необхідність впровадження та мобільного використання експертних систем, які б допомагали орієнтуватися в динамічно змінному середовищі, - на що у менеджерів не вистачає часу через основні обов'язки. комп'ютер інтелект переклад

1.3 Проблематика штучного інтелекту

Хоч проблема «штучного інтелекту» тісно пов'язана з потребами практики, однак тут немає єдиної загальної практичної задачі, яка б однозначно визначала розвиток теорії, проте є багато задач, які є частковими, вузькими. Тому проблема «штучного інтелекту» -- це фактично цілий комплекс проблем, які характеризуються різним ступенем загальності, абстрактності, складності й розробленості і кожній з яких властиві свої принципові й практичні труднощі. Це такі проблеми, як розпізнавання образів, навчання й самонавчання, евристичне програмування, створення загальної теорії самоорганізовуваних систем, побудова фізичної моделі нейрона та ін., багато з яких мають велике самостійне значення. Для всіх цих напрямів одержано важливі результати, як практичного так і теоретичного характеру, продовжуються інтенсивні дослідження.

Оскільки крім малочисельних оптимістів майже ніхто не намагається саме «виготовити» інтелект, аналогічний людському, то мова ведеться про створення системи, яка буде здатна реалізувати певні моделі інтелекту.

Сьогодні розвиток фундаментальних досліджень в галузі штучного інтелекту передбачає вирішення зокрема таких проблем:

· автоматизоване створення програмного продукту;

· автоматизований переклад, інформаційний пошук, генерація документів, організація природного діалогу між користувачем і комп'ютером;

· обробка та сприйняття природної мови та тексту;

· системи технічного зору та розпізнавання образів;

· створення баз знань;

· створення експертних систем.

2. Машинний переклад