Новітні інформаційні технології та їхня класифікація

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

Приазовський державний технічний університет

Кафедра «Облік і аудит»

Реферат

за курсом: «Новітні інформаційні технології та їхня класифікація»

Виконала студентка групи УА-10 м

Варламова А.А.

Перевірила Козлова В.Я.

Маріуполь 2014

План

1. Поняття і застосування інформаційних технологій

2. Розробка інформаційних технологій

2.1 Етапи розробки технологічних процесів

2.2 Параметри технологічних процесів

3. Комп'ютерні мережі

3.1 Локальні обчислювальні мережі

3.2 Глобальні комп'ютерні мережі

Вступ

Ми живемо на стику двох тисячоліть, коли людство вступило в епоху нової науково-технічної революції. До кінця двадцятого століття люди оволоділи багатьма таємницями перетворення речовини та енергії і зуміли використати ці знання для покращення свого життя. Але крім речовини і енергії в житті людини величезну роль грає ще одна складова - інформація. Це найрізноманітніші відомості, повідомлення, звістки, знання, вміння.

У середині нашого століття з'явилися спеціальні пристрої - комп'ютери, орієнтовані на зберігання і перетворення інформації. Відбулася комп'ютерна революція.

З появою ЕОМ, з'являються нові науки, які покликані вивчати колосальні можливості комп'ютерів та можливості їх використання з метою полегшення людської праці. З'являється новий вид технологій - інформаційні, тобто технології переробки інформації на базі комп'ютерних обчислювальних систем. До них відносяться процеси, де «вихідним матеріалом» і «продукцією» є інформація.

Зрозуміло, що перероблялася інформація пов'язана з певними матеріальними носіями і, отже, ці процеси включають також переробку речовини і переробку енергії. Але, останнє, не має істотного значення для інформаційних технологій. Головну роль тут відіграє інформація, а не її носій.

Сьогодні неможливо уявити галузь людської діяльності, в якій би не застосовувалися ЕОМ.

До комп'ютерів застосовують все більш високі вимоги і це змушує фахівців вдосконалювати технології обробки інформації. Чим ширше використання ЕОМ, тим вище їх інтелектуальний рівень, тим більше виникає видів інформаційних технологій.

Саме перелічені вище обставини вказують на актуальність теми: «Інформаційні технології та їх види».

Звичайно, дуже важко охопити в даній роботі всі можливості інформаційних технологій, які зростають щодня. Я постараюся лише коротко зупиниться на основних з них, які привернули мою увагу, не вдаючись у чисто технічне користування ресурсами.

Метою даної роботи є огляд інформації про застосування ЕОМ, інформаційних систем і технологій. Дана мета розкривається через наступні завдання:

1. розкрити поняття інформаційних технологій;

2. дослідити основні властивості інформаційних технологій;

3. розглянути види інформаційних технологій;

4. проаналізувати чинники, що вплинули на розвиток інформаційних технологій;

5. досліджувати тенденцію розвитку інформаційних і програмних ресурсів.

1. Поняття і застосування інформаційних технологій

глобальний мережа програмний

Технологія як строго наукове поняття означає певний комплекс наукових і інженерних знань, втілений у способах, прийомах праці, наборах виробничо-речових чинників виробництва.

Сучасні інформаційні технології (НІТ) - сукупність методів і засобів одержання і використання інформації на базі обчислювальної та інформаційної техніки, з широким застосуванням інформаційних методів.

У сучасних інформаційних технологіях виділяють 3 складові: апаратне забезпечення (засоби обчислювальної техніки та оргтехніки - hardware); програмне забезпечення (прикладне та системне програмне забезпечення, методичне та інформаційне забезпечення - software); організаційне забезпечення (включаючи людину в системи інформаційних технологій, взаємодія людини з цими системами, системне використання технічних і програмних засобів - orgware).

Як вже говорилося, інформаційні технології застосовуються практично всюди. Технології планування та управління, наукових досліджень і розробок, експериментів, проектування, грошово-касових операцій, криміналістики, медицини, освіти тощо - сьогодні не обходяться без участі комп'ютерів.

Як виробничі, так і інформаційні технології виникають не спонтанно, а в результаті технологізації того або іншого соціального процесу, тобто цілеспрямованого активного впливу людини на ту чи іншу область виробництва і перетворення її на базі машинної техніки. Чим ширше використання ЕОМ, тим вище їх інтелектуальний рівень, тим більше виникає видів інформаційних технологій, до яких відносяться:

технології планування та управління; наукових досліджень і розробок; експериментів; проектування; грошово-касових операцій; криміналістики; медицини; освіти та ін

Інформаційної технології властиві наступні властивості:

* високий ступінь розчленованості процесу на стадії, що відкриває нові можливості для його раціоналізації і перекладу на виконання за допомогою машин, Це - найважливіша характеристика машинізованого технологічного процесу;

* системна повнота (цілісність) процесу, який повинен включати весь набір елементів, що забезпечують необхідну завершеність дій людини при досягненні поставленої мети;

* регулярність процесу й однозначність його фаз, що дозволяють застосовувати середні величини при їхній характеристиці, і, отже, допускають їх стандартизацію та уніфікацію. В результаті з'являється можливість обліку, планування, диспетчеризації інформаційних процесів.

У такій розвинутій формі, що має всі ознаки відмічені, інформаційно-комунікативні процеси присутні в машинізоване кібернетичних системах.

Інформатика вивчає загальні моменти, властиві всім численним різновидам конкретних інформаційних технологій.

Усім їм властиві такі атрибути:

1. носії інформації;

2. канали зв'язку;

3. інформаційні контури;

4. сигнали інформації;

5. дані, відомості і т.д.

Всі вони описуються такими характеристиками, як надійність, ефективність, інформаційний шум, надмірність і ін

Всі інформаційні процеси діляться на такі ідентичні фази і підпроцеси:

1. прийом,

2. кодування,

3. передача,

4. декодування,

5. зберігання,

6. витяг,

7. відображення інформації.

Основна мета використання інформаційних технологій - автоматизація виробничої або адміністративної роботи.

В якості основного засобу автоматизації інформаційно-управлінської діяльності і виступають персональні ЕОМ. Свою роботу в конторі службовець здійснює через реалізацію різних інформаційних процесів, тобто процесів отримання, реєстрації, накопичення, перетворення, генерації, відображення і передачі інформації.

Найбільш ефективно ПЕОМ використовуються в поєднанні з різноманітними засобами зв'язку (комунікації). Сучасні засоби комунікації, розроблені для персональних комп'ютерів, надають у розпорядження користувачів на додаток до широких можливостей ПЕОМ як таких можливості доступу в ЕОМ вищого класу, підключення їх у глобальні та локальні обчислювальні мережі. Останнє особливо важливо для офісів, тому що забезпечує перехід від автоматизації індивідуальної роботи службовців до розподіленої обробки даних в умовах взаємопов'язаних АРМ (автоматизованих робочих місць).

АРМ - автоматизоване робоче місце - інформаційна система управління, обладнане засобами, що забезпечують участь людини в реалізації функцій автоматизованих систем управління (АСУ).

АРМ властиві наступні ознаки:

1. доступна користувачу сукупність технічних, програмних, інформаційних та інших засобів;

2. розміщення ВТ безпосередньо (або поблизу) на робочому місці користувача;

3. можливість створення і вдосконалення проектів автоматизованої обробки даних в конкретній сфері діяльності;

4. здійснення обробки даних самим користувачем;

5. діалоговий режим взаємодії користувача з ЕОМ як у процесі вирішення завдань управління, так і в процесі їх проектування.

Таким чином, АРМ в системі управління є проблемно-орієнтована комплекс технічних, програмних, лінгвістичних (мовних) і ін коштів, встановлений безпосередньо на робочому місці користувача і призначений для автоматизації операцій взаємодії користувача з ЕОМ у процесі проектування і реалізації задач.

Безліч відомих АРМ може бути класифіковане на основі наступних узагальнених ознак:

1. функціональна сфера використання (наукова діяльність, проектування, виробничо-технологічні процеси, організаційне управління);

2. тип використовуваної ЕОМ (мікро-, міні-, макро ЕОМ);

3. режим експлуатації (індивідуальний, груповий, мережний);

4. кваліфікація користувачів (професійні і непрофесійні).

Усередині кожної з виділених груп АРМ може бути проведена більш детальна класифікація.

Наприклад, АРМ організаційного управління можуть бути розділені на АРМ керівників організацій і підрозділів, планових працівників, працівників матеріально-технічного постачання, бухгалтерів та ін

Ділові АРМ зближують користувача з можливостями сучасної інформатики і ВТ і створюють умови для роботи без посередника - професійного програміста. При цьому забезпечується як автономна робота, так і можливість зв'язку з іншими користувачами в межах організаційних структур (з урахуванням особливостей цих структур).

Параметричний ряд ділових АРМ дозволяє створити єдину технічну, організаційну та методологічну базу комп'ютеризації управління. Спочатку інформаційна технологія локалізується в межах персонального чи групового АРМ, а в подальшому (при об'єднанні АРМ засобами комунікації) створюються АРМ сектора, відділу, установи і формується колективна технологія. Тим самим досягається гнучкість всієї структури і можливість нарощування інформаційної потужності.

Можна виділити три класи типових АРМ:

- АРМ керівника;

- АРМ спеціаліста;

- АРМ технічного і допоміжного персоналу.

Склад функціональних завдань і видів робіт (адміністративно-організаційний, професійно-творчий, технічний) вимагає застосування різних інструментальних засобів при створенні АРМ.

Наприклад: адміністративно-організаційна робота - контроль виконання, аналіз поточного стану справ і планування роботи. Професійно-творча - розробка документів, аналіз інформації. Технічна робота - одержання, передача, зберігання, друк документів, зведень, контроль за рухом документів.

Для автоматизації кожної категорії робіт в даний час ПЕОМ оснащені різними типами програмного забезпечення.

Програмне забезпечення будь-якого АРМ поділяється на загальне і функціональне.

При проектуванні програмного забезпечення АРМ необхідно дотримуватися принцип орієнтації розроблюваних програмних засобів на

конкретного користувача, що має забезпечити реалізацію функцій, що відповідають професійної орієнтації АРМ.

В цілому, розробляється програмне забезпечення АРМ повинно мати властивості гнучкості, адаптивності, модифікованості і настраиваемости на конкретне застосування.

2. Розробка інформаційних технологій

Проектування раціональних технологічних процесів обробки даних є досить складним завданням. Ця складність обумовлюється тим, що при розробці повинні враховуватися багато параметрів, серед яких не тільки чисто технічні, але і параметри, що враховують різні людські фактори, питання підвищення термінів експлуатації та використання інструментальних засобів, зменшення термінів розробки, ряд економічних міркувань і т.д.

2.1 Етапи розробки технологічних процесів

Технологія проектування автоматизованої обробки інформації при вирішенні будь-якої задачі поділяється на чотири етапи:

1. початковий;

2. підготовчий;

3. основний;

4. заключний.

Склад і структура операцій кожного з етапів технологічного процесу можуть бути різними залежно від використовуваних засобів Вт, засобів зв'язку і вимог до технології перетворення інформації. За своїм призначенням технологічні операції бувають допоміжними, основними і контрольними.

Другі складають основу і відносяться до операцій внутримашинной технології обробки даних. Це операції упорядкування, коректування, накопичення і власне обробки.

Упорядкування - довільно розташовані дані розміщуються в певній послідовності значень ключових слів.

Коригування - процес внесення змін у вже сформовані файли даних, щоб підтримати їх в актуальному для обробки стані.

Накопичення - процес періодичного додавання даних в існуючі файли з метою формування вихідних даних за певний інтервал часу.

Обробка - виконання всіх арифметичних і логічних операцій з перетворення вихідної інформації в результатную.

Існують різні форми внутримашинной технології обробки інформації. Найбільш поширеними формами є обробка даних в пакетному і діалоговому режимах.

Іноді автоматизоване вирішення завдань повинно узгоджуватися у часі з ходом керованих процесів. Відповідно організація обробки інформації для цих потреб отримала назву технології обробки даних в режимі реального часу. Важливою характеристикою, що визначає область застосування режиму реального часу є швидкість реакції системи управління на зміну станів об'єкта управління.

В даний час простежується тенденція до максимального наближення інформаційних і програмних ресурсів до користувача. ПЕОМ, що працюють в мережі, мають істотну перевагу перед АРМ, що працюють в режимі поділу часу. А, головне, кошти інтелектуального інтерфейсу забезпечують користувача простими і надійними способами вирішення своїх професійних завдань. Основний результат - це зміна інтерфейсу кінцевого користувача з терміналом. Від методу "запам'ятовуй (стан своїх ресурсів) - проектує (необхідну послідовність дій в термінах команд) - набирай (управитель текст)" відбувається перехід до методу "дивися (на графічну модель стану ресурсів) - вибирай (необхідну дію з ієрархічного меню)".

Такий інтерфейс підтримується всіма засобами інформаційної технології - складовими частинами бази знань, що включає базу даних, прикладне програмне забезпечення та опорної технології, що базується на апаратних засобах, системному та інструментальному програмному забезпеченні.

Повертаючись до питання про етапи розробки технологічних процесів, необхідно сказати, що на заключному етапі проводиться контроль і випуск результатних документів.

2.2 Параметри технологічних процесів

Раціональне побудова та оптимізація інформаційних технологій можливі тільки на основі використання параметричної моделі процесу.

Параметри - вимірні величини, що характеризують структуру процесу та його розвиток. Параметри інформаційних технологій відображають взаємопов'язане безліч характеристик процесів. Параметри елементів системи проектування інформаційної технології взаємозалежні.

Розглядаючи основні характеристики тих. процесів обробки даних, використовуються узагальнені показники з подальшою їх деталізацією на інших рівнях аналізу системи обробки даних.

До таких параметрів належать:

1. економічний ефект від автоматизації обробки даних (ОД);

2. капітальні витрати на засоби обчислювальної та організаційної техніки;

3. вартість проектування технічних процесів ОД;

4. ресурси на проектування і експлуатацію системи;

5. термін проектування технології ОД;

6. експлуатаційні витрати;

7. параметри функціональних завдань;

8. параметри обчислювальної та організаційної техніки;

9. вартість організації та експлуатації бази даних або файлів даних;

10. параметри структур зберігання та вартість зберігання даних;

11. час доступу до даних;

12. час вирішення функціональних завдань користувачів;

13. ефективність методів контролю.

Аналізуючи вище сказане, можна виділити три групи параметрів: 1. вихідні - параметри завдань, параметри ВТ, ресурси, параметри структур зберігання, і т.д.

2. проміжні та результатні - економічний ефект від автоматизованої обробки даних, експлуатаційні витрати, термін і вартість проектування і т.д.

На технологію обробки даних впливають чинники, які залежать або слабо залежать від проектувальника - нерегульовані, і фактори, на які він може зробити істотний вплив - регульовані (керовані).

До нерегульованим параметрами технології можна віднести: обсяг вхідних і вихідних даних; складність алгоритму і обсяг обчислень; періодичність і своєчасність рішення задач, ступінь використання результатів одного завдання в інших завданнях; параметри жорстко заданих технічних засобів і загальносистемного програмного забезпечення і т.д.

До регульованих параметрів технології можна віднести вибір характеристик технічних засобів і програмного забезпечення, параметри інформаційного забезпечення, методи контролю та захисту даних, розміщення технічних засобів, послідовність операцій технологічного процесу.

У процесі вибору регульованих (керованих) параметрів при проектуванні технології обробки даних гарною підмогою є використання методів математичного моделювання. Іноді для спрощення завдання доводиться розглядати окремі фрагменти тих. процесу, здійснюючи пошук раціональних рішень. Таким методом треба користуватися обережно, так як часткова оптимізація може справити негативний вплив на загальну оптимізацію.

Практика обробки даних і ряд теоретичних досліджень показали доцільність вибору деяких значень регульованих параметрів технології в разі прийняття нерегульованими параметрами певного значення. Наприклад, при великому обсязі вхідних даних з метою зменшення витрат часу на їх обробку рекомендується підготовку даних здійснювати на многопультових системах підготовки даних на магнітному носії. При цьому слід максимально використовувати програмні методи контролю з точною локалізацією помилок, виявлених в процесах введення та обробки інформації. Це дозволяє забезпечити процес знаходження і виправлення помилок.

3. Комп'ютерні мережі

Розвиток засобів обчислювальної техніки, а особливо поява персональних комп'ютерів привело до створення нового типу інформаційних систем - комп'ютерних мереж.

Комп'ютерні мережі поділяються на локальні та глобальні. Локальна мережа - об'єднання комп'ютерів, розташованих на порівняно невеликій території (одного підприємства, офісу, однієї кімнати).

Глобальна мережа може бути обмежена лише розмірами земної кулі. Сьогодні користувач, який працює з непідключеним до мережі ЕОМ, використовує тільки 70-75% від її можливостей.

3.1 Локальні обчислювальні мережі

Локальні обчислювальні мережі або LAN (англ. Local Area Network) знайшли широке застосування в системах автоматизованого проектування і технологічної підготовки виробництва, системах управління виробництвом і технологічними комплексами, в конторських системах, бортових системах управління і т.д.

Локальні обчислювальні мережі є ефективним способом побудови складних систем управління різними виробничими підрозділами. Вони інтенсивно впроваджуються в медицину, сільське господарство, освіту, науку та ін

Існуючі стандарти для локальних обчислювальних мереж забезпечують зв'язок між комп'ютерами на відстані до 6 км.

Основне призначення локальних обчислювальних мереж полягає в розподілі ресурсів ЕОМ: програм, сумісності периферійних пристроїв, терміналів, пам'яті.

3.2 Глобальні комп'ютерні мережі

Для підключення до віддалених комп'ютерних мережах використовуються телефонні лінії.

Процес передачі даних по телефонних лініях повинен відбуватися у формі електричних коливань - аналога звукового сигналу, у той час як в комп'ютері інформація зберігається у вигляді кодів. Для того щоб передати інформацію від комп'ютера через телефонну лінію, коди повинні бути перетворені в електричні коливання. Цей процес носить назву модуляції. Для того щоб адресат зміг прочитати на своєму комп'ютері те, що йому відправлено, електричні коливання повинні бути назад перетворені в машинні коди - демодуляція. Пристрій, який здійснює перетворення даних з цифрової форми (машинний код) в аналогову (електричні коливання) і назад, називається модем (скорочено від Модулятор - Демодулятор). Комп'ютер в цьому випадку повинен мати спеціальну телекомунікаційну програму, яка управляє модемом, а також відправляє і отримує послідовності сигналів переданої інформації.

Глобальна комп'ютерна мережа Internet надала людині дивовижні можливості. Набув поширення принципово новий спосіб спілкування, для якого перестало мати значення відстань між людьми.

Одна з перших версій INTERNET була розроблена в сімдесятих роках Департаментом Оборони США, щоб дати можливість дослідним інститутам, які працювали над особливо важливими для оборони в той час проблемами, обмінюватися інформацією. До того ж передбачалося, що цей спосіб зв'язку дозволить зберегти обмін інформацією між ними у разі такої світової катастрофи, як ядерна війна. У той час мережа носила назву ARPAnet - по імені організації фінансувати ці розробки. Основною операційною системою була Unix. У 80-х роках, коли персональні комп'ютери почали отримувати все більш широке поширення в США, з'явилися мережі, які зв'язали між собою дослідні центри університетів. Поєднавши мережі, університети отримали можливість спілкуватися між собою, подібно оборонним інститутам у сімдесятих роках. Проте ця нова зв'язок мала додаткову якість: користувач університетської мережі, перебуваючи вдома або в школі, підключаючись до мережі, отримував також доступ до будь-якого місця, до якого ця мережа була приєднана. Такий зв'язок отримала назву "межсеть" (Internet), і, таким чином, з'явилася мережа INTERNET, яку назвали основною мережею, межсетью або мережею мереж.

В даний час користування мережею Internet перестало бути прерогативою вузького кола фахівців. Доступ практично до всіх ресурсів мережі може отримати пересічний користувач ПК. Internet об'єднала весь комп'ютерний світ, і створення цієї мережі називають найбільшим досягненням інформаційних технологій після створення, власне, ЕОМ.

Висновок

У наш час людство переживає науково-технічну революцію, в якості матеріальної основи якої служить електронно-обчислювальна техніка. На базі цієї техніки з'являється новий вид технологій - інформаційні.

Під інформаційними технологіями розуміється переробка інформації на базі комп'ютерних обчислювальних систем.

Таким чином, інформаційні технології міцно увійшли в наше життя. Вони відкрили нові можливості для роботи і відпочинку, дозволили багато в чому полегшити працю людини.

До них відносяться процеси, де «вихідним матеріалом» і «продукцією» (виходом) є інформація. Зрозуміло, що перероблялася інформація пов'язана з певними матеріальними носіями і, отже, ці процеси включають також переробку речовини і переробку енергії. Але останнє не має істотного значення для інформаційних технологій. Головну роль тут відіграє інформація, а не її носій.

В якості основного засобу автоматизації інформаційно-управлінської діяльності сьогодні виступають персональні ЕОМ. Застосування ЕОМ стало буденною справою, хоча ще зовсім недавно робоче місце, обладнане комп'ютером, було великою рідкістю. Свою роботу в конторі службовець здійснює через реалізацію різних інформаційних процесів, тобто процесів отримання, реєстрації, накопичення, перетворення, генерації, відображення і передачі інформації.

Найбільш ефективно ПЕОМ використовуються в поєднанні з різноманітними засобами зв'язку (комунікації). Сучасні засоби комунікації, розроблені для персональних комп'ютерів, надають у розпорядження користувачів на додаток до широких можливостей ПЕОМ як таких можливості доступу в ЕОМ вищого класу, підключення їх в локальні обчислювальні мережі. Останнє особливо важливо для контор, тому що забезпечує перехід від автоматизації індивідуальної роботи службовців до розподіленої обробки даних в умовах взаємопов'язаних АРМ (автоматизованих робочих місць).

Щоб сукупність АРМ могла функціонувати як єдина система, необхідно забезпечити автоматичний обмін даними між ними (використання відеотермінала).

ПЕОМ шляхом кабельного з'єднання утворюють мережу (глобальна, локальна) - групу комп'ютерів, з'єднаних між собою засобами зв'язку для спільного використання ресурсів та надання користувачам додаткових послуг.

Найпоширенішою глобальною мережею є мережа Інтернет. Численні прогнози говорять про те, що вже до початку наступного століття Інтернет не тільки перетворить стали вже звичними персональні комп'ютери в щось принципово інше, але і змінить тим самим образ життя більшості населення Землі.

Сучасне суспільство навряд чи можна уявити без інформаційних технологій. Перспективи розвитку обчислювальної техніки сьогодні складно уявити навіть фахівцям. Проте, ясно, що в майбутньому нас чекає щось грандіозне. І якщо темпи розвитку інформаційних технологій не скоротяться, (а в цьому немає ніяких сумнівів), то це відбудеться дуже скоро, головне, направити розвиток цього потужного знаряддя в потрібне русло.

Размещено на Allbest.ru