Проектування і розробка інформаційно-довідкової підсистеми "Абітурієнт" для автоматизації розрахунків з робітниками
Розробка інформаційно-довідкової підсиситеми "Абітурієнт" для автоматизації обліку операцій у роздрібній торгівлі. Сутність системи управління базами даних, використання мови маніпулювання. Інформаційні системи з уніфікованим інтерфейсом у стилі Windows.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.08.2014 |
| Размер файла | 1,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
КУРСОВАРОБОТА
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
з дисципліни "Організація баз даних і знань"
Тема: Проектування і розробка інформаційно-довідкової
підсистеми «Абітурієнт»
для автоматизації розрахунків з робітниками.
Зміст
Вступ
1. Проектування та розробка інформаційно-довідкової системи «Абітурієнт»
1.1 Проектування концептуальної моделі бази даних «Абітурієнт»
1.2 Розроблення нормальних форм
1.3 Визначення зв'язків по ключах
1.4 Розробка інформаційно-довідкової системи «Абітурієнт»
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Завдання на курсову роботу передбачає розробку інформаційно-довідкової підсиситеми“Абітурієнт” для автоматизації обліку операцій у роздрібній торгівлі і роботи торгового залу.
В процесі виконання завдання ми користувалися матеріалами двох методичних посібників, які містили всі необхідні матеріали для розробки курсового проекту.
Відомі два підходи до організації інформаційних масивів: файлова організація та організація у вигляді бази даних. Файлова організація передбачає спеціалізацію та збереження інформації, орієнтованої, як правило, на одну прикладну задачу, та забезпечується прикладним програмістом. Така організація дозволяє досягнути високої швидкості обробки інформації, але характеризується рядом недоліків.
Характерна риса файлового підходу - вузька спеціалізація як обробних програм, так і файлів даних, що служить причиною великої надлишковості, тому що ті самі елементи даних зберігаються в різних системах. Оскільки керування здійснюється різними особами (групами осіб), відсутня можливість виявити порушення суперечливості збереженої інформації. Розроблені файли для спеціалізованих прикладних програм не можна використовувати для задоволення запитів користувачів, які перекривають дві і більше області. Крім того, файлова організація даних внаслідок відмінностей структури записів і форматів передання даних не забезпечує виконання багатьох інформаційних запитів навіть у тих випадках, коли всі необхідні елементи даних містяться в наявних файлах. Тому виникає необхідність відокремити дані від їхнього опису, визначити таку організацію збереження даних з обліком існуючих зв'язків між ними, яка б дозволила використовувати ці дані одночасно для багатьох застосувань. Вказані причини обумовили появу баз даних.
База даних може бути визначена як структурна сукупність даних, що підтримуються в активному стані та відображає властивості об'єктів зовнішнього (реального) світу. В базі даних містяться не тільки дані, але й описи даних, і тому інформація про форму зберігання вже не схована в сполученні "файл-програма", вона явним чином декларується в базі.
База даних орієнтована на інтегровані запити, а не на одну програму, як у випадку файлового підходу, і використовується для інформаційних потреб багатьох користувачів. В зв'язку з цим бази даних дозволяють в значній мірі скоротити надлишковість інформації. Перехід від структури БД до потрібної структури в програмі користувача відбувається автоматично за допомогою систем управління базами даних (СУБД).
СУБД
СУБД - це складна програмна система накопичення та з наступним маніпулюванням даними, що представляють інтерес для користувача. Кожній прикладній програмі СУБД надає інтерфейс з базою даних та має засоби безпосереднього доступу до неї. Таким чином, СУБД відіграє центральну роль в функціонуванні автоматизованого банку даних.
Архітектурно СУБД складається з двох великих компонент (рис.2.1). За допомогою мови опису даних (МОД) створюються описи елементів, груп та записів даних, а також взаємозв'язки між ними, які, як правило, задаються у вигляді таблиць. В залежності від конкретної реалізації СУБД мову опису даних підрозділяють на мову опису схеми бази даних (МОС) та мову опису підсхем бази даних (МОП). Слід особливо зазначити, що МОД дозволяє створити не саму базу даних, а лише її опис.
Рисунок 2.1 - Архітектура СУБД
Для виконання операцій з базою даних в прикладних програмах використовується мова маніпулювання даними (ММД). Фактична структура фізичного зберігання даних відома тільки СУБД.
З метою забезпечення зв'язків між програмами користувачів і СУБД (що особливо важливо при мультипрограмному режимі роботи операційної системи) в СУБД виділяють особливу складову - резидентний модуль системи керування базами даних. Цей модуль значно менший від всієї СУБД , тому на час функціонування автоматизованого банку інформації він може постійно знаходитись в основній пам'яті ЕОМ та забезпечувати взаємодію всіх складових СУБД і програм, які до неї звертаються.
Приведена структура притаманна усім СУБД, котрі розрізняються обмеженнями та можливостями по виконанню відповідних функцій. Отже, процес порівняння і оцінки таких систем для одного конкретного застосування зводиться до співставлення можливостей наявних СУБД з вимогами користувачів.
До недавнього часу при організації обробки інформації на ЕОМ застосовувався підхід, при якому на основі інформації одного і того ж об'єкту управління (наприклад, матеріальних ресурсів) в залежності від її вигляду (нормативна. розцінкова тощо) і ступеню постійності формувались масиви лінійної структури двох типів: умовно-постійні (з інформацією, яка використовувалась багато разів протягом довгого часу) і умовно-перемінні (з фактичною або поточною інформацією). Створення і багаторазове використання масивів з умовно-постійною інформацією має ті переваги, які дозволяють значно спростити первинну документацію шляхом виведення з її складу ряд постійних реквізитів. знизити трудомісткість робіт на стадії заповнення первинних документів, підготовки і вроду фактичної або поточноїінформації до ЕОМ. Недоліком таких масивів, які мають лінійну структуру, є то що інформація одного і того я об'єкту управління розосереджується поміж багатьох різних масивів (нормативних, планових та ін.), що неминуче веде до дублювання деяких реквізитів, ускладненню при спільній їх обробці тощо, а головне - не дає змоги реалізувати принцип незалежності від прикладних програм користувача. Лінійні масиви, сформовані традиційним способом, ефективні, як правило, а позиції одного застосування.
3 розвитком інформаційного забезпечення систем автоматизованої обробки інформації, прагненням забезпечити виконання нових режимів обробки даних у реальному часі і з мультидоступом до схованих даних позначилась нова тенденція до складення інформаційного забезпечення розподілених баз даних.В умовах використання таких баз створюються комплексні масиви нелінійної структури, які мають усі дані про ту чи іншупредметну область або про керований об'єкт якпостійного, так іперемінного характеру.
Взагалі база даних є сукупність даних на машинних носіях, які використовуються при функціонуванні системи обробки інформації,організовані по визначеним правилам, які передбачають загальні принципи описування збереження і маніпулювання ними, а також які незалежні від прикладнихпрограм. В основі організації бази даних є модель даних, яка визначає правила, у відповідності з якими структуруються дані. За допомогою моделі представляєтьсявелика кількістьданих і описуються взаємно зв'язки між ними. Найбільш поширені такі моделі даних: ієрархічна, сітьова, реляційна.
В ієрархічній моделі зв'язок даних "один до одного" (1:1) означає, що кожному значенню (екземпляру) елемента даних А відповідає одне і тільки одне значення, пов'язаного з ним елемента В.Наприклад, поміж такими елементами пар даних, як код готової продукції і її найменуванням є вищезазначений зв'язок, так як тільки кожному коду продукції відповідає одне її найменування.
Зазначимо, що ієрархічна модель даних будується на основі принципу підпорядкованості поміж елементами даних і представляє собою деревоподібну структуру, яка складається із вузлів (сегментів) і дуг (гілок). Дерево у ієрархічній структурі упорядковане за існуючими правилами розташування його сегментів і гілок: на верхньому рівні знаходиться один, кореневий (вихідний) сегмент, сегмент другого рівня, породжений, залежить від першого, вихідного; доступ до кожного породженого (крім кореневого) здійснюється через його вихідний сегмент; кожний сегмент може мати по декілька екземплярів конкретних значень елементів даних, а кожний елемент породженого сегменту пов'язаний з екземпляром вихідного і створює один логічний запис; екземпляр породженого сегменту не може існувати самостійно, тобто без кореневого сегменту; при вилученні екземпляру кореневого сегмента також вилучаються усі підпорядковані і взаємопов'язані з ним екземпляри породжених сегментів.
В мережевій моделі зв'язок "один до багатьох" (1:В) означає, що значенню елемента А відповідають багато (більше одного) значень, пов'язанню з ним елементів В. Наприклад, поміж елементами даних "код виробу" (елемент А) і "кодом матеріалів" (елементи В) існує такий взаємозв'язок бо на виготовлення одного виробу використовується багато різних матеріалів.
Мережева модель даних представляє собою орієнтований граф з пойменованими вершинами і дугами. Вершини графа - записи, які представляють собою по іменовану сукупність логічних взаємозв'язаних елементів даних або агрегатів даних. Під агрегатом даних розуміють пошановану сукупність елементів даних, які є усередині запису. Для кожного типу записів може бути кілька екземплярів конкретних значень його інформаційних елементів Два записи, взаємозв'язані дугою, створюють набір даних. Запис, з якого виходить дуга, називається власником набору, а запис, до якого вона направлена, - членом набору.
В реляційній моделі зв'язок "багатьох до багатьох" (В:В) указує на те, що декільком значенням елементів даних А відповідає декілька значені елементів даних В. Наприклад, поміж елементами даних "код операції технологічного процесу" і "табельний номер працівника" існує зазначені взаємозв'язок, так як багато операцій технологічного процесу можуть виконувати різні працівники (табельні номери) і навпаки.
Реляційна модельданих являє собою набір двомірних плоских таблиць, що складаються з рядків і стовпців. Первинний документ або лінійниймасив являє собою плоску двомірну таблицю. Така таблиця називається відношенням, кожний стовбець-атрибутом, сукупність значень одного типу (стовпця) -доменом, а рядка - кортежем. Таким чином, стовпці таблиці являються традиційними елементами даних, а рядки - записами. Таблиці (відношення) мають імена. Імена також присвоюються і стовпцям таблиці. Кожний кортеж (запис ) відношення має ключ. Ключі є прості і складні. Простий ключ-це ключ, який складається з одного атомарного атрибуту, значення якого унікальне (яке не повторюються). Складний ключ складається з двох і більше атрибутів. Для зв'язків відношень друг з другом в базі даних є зовнішні ключі. Атрибут або комбінація атрибута відношення є зовнішнім ключем, якщо він не є основним (первинним)ключем цього відношення, але являється первинним ключем для другого відношення.[3]
Різновидністю баз даних, з точки зору їх зберігання і використання, є розподіленні бази даних. Ці бази даних широко використовуються при організації комплексів взаємопов'язаних АРМ фахівців, на яких застосовуються ПЕОМ .
Розподілена база даних - це сукупність логічно зв'язаних баз даних або частин однієї бази, які розпаралелені поміж декількома територіально - розподіленими ПЕОМ і забезпечені відповідними можливостями для управління цими базами або їх частинами. Тобто, розподілена база даних реалізується на різних просторово розосереджених обчислювальних засобах, разом з організаційними, технічними і програмними засобами її створення і ведення.
1. Проектування та розробка інформаційно-довідкової системи «Абітурієнт»
Середовище розробки C++ Builder: C++ Builder є SDI-додатком, головне вікно якого містить інструментальну панель (зліва), що настроюється, і палітру компонентів (справа). Крім цього, за умовчанням при запуску C++ Builder з'являються вікно інспектора об'єктів (зліва) і форма нового додатку (справа). Під вікном форми додатку знаходиться вікно редактора коду.
Форми є основою додатків C++ Builder. Створення призначеного для користувача інтерфейсу додатку полягає в додаванні у вікно форми елементів об'єктів C++ Builder, званих компонентами. Компоненти C++ Builder розташовуються на палітрі компонентів, виконаній у вигляді багатосторінкового блокнота. Важлива особливість C++ Builder полягає в тому, що він дозволяє створювати власні компоненти і настроювати палітру компонентів, а також створювати різні версії палітри компонентів для різних проектів.[2]
Компоненти C++ Builder: Компоненти розділяються на видимі (візуальні) і невидимі (невізуальні). Візуальні компоненти з'являються під час виконання точно так, як і під час проектування. Прикладами є кнопки і редаговані поля. Невізуальні компоненти з'являються під час проектування як піктограми на формі. Вони ніколи не видно під час виконання, але володіють певною функціональністю (наприклад, забезпечують доступ до даних, викликають стандартні діалоги Windows і ін.)
Для додавання компоненту у форму можна вибрати мишею потрібний компонент в палітрі і клацнути лівою клавішею миші в потрібному місці проектованої форми. Компонент з'явиться на формі, і далі його можна переміщати, міняти розміри і інші характеристики.
1.1 Проектування концептуальної моделі бази даних «Абітурієнт»
Опрацюванняіндивідуальногозавдання.
Після отримання завдання виконуємо наступні дії:
1. Опрацюваннязавдання і формулювання головної метирозробки.
Мета розробки полягає в якісному опрацюванні запропонованої теми та всього належного матеріалу з метою придбання корисних навичок для роботи з базами даних і знань, та роботи в середовищі Borland C++ Builder 6 nf Microsoft SQL Server;
1.2 Розроблення нормальних форм.
Логічна структура представляє собою не нормалізовану таблицю базі даних.
Нормалізація - це розбиття таблиці на одну чи більше, що мають кращі якості включення розбиття та видалення даних. Мета нормалізації - отримання такого проекту бази даних, в якому кожен факт зустрічается лише в одному місці. Тобто позбавитись від збитковості даних та транзитивних зв'язків.
Для преведення таблиці до нормальної форми використовують процедуру нормалізації.
Її суть у послідовному переведені таблиці від першої до n-ї нормальної форми. Фактично нормальна форма від таблиці це - її декомпозиція на декілька таблиць.
Перша нормальна форма (1NF)
Відношення знаходиться в першій нормальній формі (1НФ) тоді і тільки тоді, коли в будь-якому допустимому значенні відношення кожен його кортеж містить тільки одне значення для кожного з атрибутів.
У реляційній моделі відношення завжди знаходиться в першій нормальній формі за визначенням поняття відношення. Що ж стосується різних таблиць, то вони можуть не бути правильними уявленнями відносин і, відповідно, можуть не перебувати в 1НФ.
Питання атомарності атрибутів вирішується на основі семантики даних, тобто їх смислового значення. Атрибут є атомарним, якщо його значення втрачає сенс при будь-якому розбиттю на частини або перевпорядкування. Отже, якщо який-небудь спосіб розбиття на частини не позбавляє атрибут сенсу, то атрибут є неатомарним.
Першим кроком є створенняпершої нормальної форми, яка містить лише прості атрибути, що виділяються шляхом розбиття складних на частини.
На рис. 1 бачимо таблицю в 1 N F .
рис. 1
Первинний зчеплений ключ: личный номер+предмет+номер специальности.При умові, що кожний абітурієнт не може здавати один і той же предмет на спеціальність кілька разів.
Друга нормальна форма (2NF)
Відношення знаходиться в другій нормальній формі, якщо воно знаходиться в першій нормальній формі, і при цьому будь-який його атрибут, який не входить до складу потенційного ключа, функціонально повно залежить від кожного потенційного ключа. Функціонально повна залежність означає, що атрибут функціонально залежить від всього складеного потенційного ключа, але при цьому не знаходиться у функціональній залежності від будь-якої з вхідних в нього частин. Або іншими словами: в 2NF немає неключових атрибутів, залежних від частини складного потенційного ключа.
Друге важливе значення другої нормальної форми полягає в тому, що вона за визначенням забороняє наявність неключових атрибутів, які взагалі не залежать від потенційного ключа. Таким чином, 2NF забороняє створювати відносини як незв'язані (хаотичні, випадкові) набори атрибутів.
Тепер приводимо наше відношенняв другу нормальну форму шляхом виключення часткових функціональних залежностей неключових атрибутів від ключа.
На рис. 2.1 бачимо таблицю в 2 N F - «Институт».
інформаційний облік автоматизація база
Институт
Первинний ключ: Реєстраційний номер рис. 2.1
Третя нормальна форма (3NF).
Третя нормальна форма (3НФ) -- нормальна форма використовна в нормалізації баз даних. 3НФ первісно була визначена Едгаром Коддом в 1971. Визначення Кодд каже, що таблиця знаходиться в 3НФ тоді і тільки тоді, коли виконуються наступні умови:
o відношення R (таблиця) знаходиться в 2НФ
o кожен неключовий атрибут відношення R нетранзитивно залежить (тобто залежить безпосередньо) від кожного потенційного ключа в R.
Неключовий атрибут R -- атрибут, що не є частиною будь-якого потенційного ключа. Транзитивною називають таку функціональну залежність, в якій X > Z (X визначає Z) непрямо, а через X > Y і Y > Z (і невірно, що Y > X).
Інше визначення 3НФ тотожне до визначення Кодда, дав Карло Заніоло в 1982. Це визначення стверджує, що таблиця в 3НФ тоді і тільки тоді, коли для кожної її функціональної залежності X > A, вірна хочаб одна з наступних умов:
o X містить A (тоді X > A це тривіальна функціональна залежність), або
o X це суперключ, або
o A-X, різниця множин A і X це ключовий атрібут (тобто, A-X міститься в потенційному ключі).
Шляхом виключення транзитивних залежностей неключових атрибутів від первинного ключа приводимо таблиці до третьої нормальної форми.
На рис. 3.1 бачимо таблицю в 3 N F - «Предмет», і нарис. 3.2 -таблицю «Специальность».
Предмет
рис. 3.1
Специальность
Рис.3.2
Створення бази даних «Абітурієнт»
Для створення користувача необхідно вибрати потрібну базу даних, вибрати об'єкт Users, та вибрати Newdatabaseuser, після чого з'явиться вікно для створення нового користувача для бази даних «Абітурієнт» рис.3.4 В полі Loginname вибираємо зі списку раніше створений логін або вибираємо пункт new, після чого створюємо новий логін рис.3.5
рис. 3.4.рис. 3.5.
В даномі вікні необхідно ввести ім'я логіну в полі name, з випадаючого списку Domain, вибрати потрібний домен та з випадаючого списку Database вибрати назву бази даних Абітурієнт.
Потім потрібно повернутись до вікна рис.3.4, та в полі Loginname вибрати створений логін, а в полі Username вводимо ім'я користувача та натискаємо ok. Користувач “426-033DD49E45A\Администратор” створений рис.3.6.
рис.3.6.Створений користувач в списку користувачів бази даних “Абітурієнт”.
Отже, база даних готова до роботи.
Визначення зв'язків по ключах
рис. 3.3
1.4 Розробка інформаційно-довідкової системи «Абітурієнт»
Для виконання курсової роботи, а саме створення інформаційно-довідкової системи “ Абітурієнт ”, необхідно створити базу даних. Базу даних “Абітурієнт” створено в MSSQLServer 2000.
Після створення бази даних “ Бізнес-Комерсант ”, необхідно створити користувача для неї.
1.Перед проектуванням усіх баз даних треба створити інтерфейс нашої програми за допомогою C++ BUILDER.На головній формі проекту Form_main, розмістила компонент MainMenu, в якому створено MenuAbiturient, MenuInstitut, MenuPredmet, MenuSpecialnost, MenuPechat, MenuSpravka, MenuVyhod.
Під компонентом MainMenu, розміщенокомпонент Panel, на якій, в совою чергу, розміщено три компонента SpeedButton : SpeedButtonDruk, SpeedButtonDovidka та SpeedButtonPreview та компонент DBNavigator1 - для додавання та видалення даних з бази.
2. Додаємо форми до проекту.
Основним елементом будь-якого додатка є форма -- контейнер, у якому розміщаються візуальні та не візуальні компоненти. Зазвичай додаток містить декілька форм. За замовчуванням перша із спроектованих форм є головною , саме їй передається керування на початку виконання додатка, закриття цієї форми означає завершення виконання додатка.
3.Додаємо оброблювачі подій.
Тепер потрібно візуально відобразити таблицю на формі. Для цого слугує компонент DBGrid. В налаштуваннях DBGrid потрібно в полі DataSource вибрати відповідний до таблиці, яку потрібно відобразити компонент DataSource.
4.Створення форми-звіту бази даних «Абітурієнт» для виводу на друк, створену за допомогою компонента QuickReport. Дана форма містить інформацію про інститут. Для друку цієї форми використовується компонент PrintDialog, який автоматично знаходить всі принтери в системі та призначений для виводу інформації на друк.
Попередній перегляд:Друк:
Висновки
В результаті виконання курсового проекту мистворювали базу даних в конкретній предметній області (в даному випадку це реалізація варіанта Абітурієнт) та розроблювали клієнтський додаток інформаційної системи з уніфікованим інтерфейсом у стилі Windows. В процесі роботи над виданим завданням ми закріпили та поглибили теоретичні знання з організації реляційних баз даних, придбали практичні навички адміністрування сервера баз даних, ознайомились із технологією створення і керування структурами баз даних та технологією розроблення клієнтського додатка, набули практичних навиків маніпулювання інформацією, яка зберігається в базах даних, та формування запитів до баз даних. Вивчали першу, другу, третю нормальні форми, визначали ключі та встановлювали зв'язки по ключовим полям. Здобуті знання знадобляться нам в процесі вивчення подібного профілю програмних засобів, полегшать орієнтування в нових програмних продуктах, а можливо і в розробленні своїх власних інтерфейсів.
Список використаних джерел
1. Н.Ф.Халімон, О.І. Никопоренко, А.В. радченко: Система керування базами даних MS SQL Server. - К.: НАУ, 2009. - 88 с.
2. Створення проектів у візуальному об'єктно-орієнтованому середовищі C++ Builder - методичні вказівки до виконання лабораторних тобіт та завдання на курсовий проект.
3. Дейт К. Дж. Введение в системы баз данных.- 7-е изд.: Пер. С англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2011. - 1072 с.
4. Джеймс Р. Грофф, Пол Н. Вайнберг.SQL : Полное руководство: Пер. С англ. - К.: Издательская группа BHV, 2009.- 608 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розроблення та створення автоматизованої інформаційно-довідкової системи обліку проданих квитків на авіарейси. Обробка баз даних СКБД Access. Розробка зручного діалогового інтерфейсу у вигляді меню користувача, яке реалізоване через керуючу форму.
курсовая работа [56,9 K], добавлен 16.04.2011Обґрунтований вибір засобів для проектування автоматизованої інформаційно-довідкової системи. Опис структури технологічного процесу обробки даних для розв’язання задачі. Комп'ютерна реалізація окремих об'єктів системи (таблиці, форми, звіти, запити).
курсовая работа [30,7 K], добавлен 14.05.2011Розробка автоматизованої інформаційно-довідкової системи "Шовкова фея". Область використання системи, визначення функцій, вибір програмних засобів для розв’язання задачі, її комп’ютерна реалізація. Вимоги до ПЗ. Аналіз вихідних даних засобами MS Excel.
презентация [980,4 K], добавлен 09.09.2010Проектування бази даних "Аптека" у Microsoft Access, розробка структури таблиць, ключових полів і схеми даних. Створення запитів різних типів, екранних форм різного виду для введення і перегляду даних. Створення кнопкових форм, що полегшують навігацію.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 16.11.2014Розробка системи, що виконує функцію автоматизації процесу пропускного пункту підприємства з використанням мов програмування PHP, JavaScript і MySql. Практичні аспекти проектування ГІС із використанням WEB-технологій і баз даних, тестування програми.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 25.10.2012Розробка бази даних для автоматизації облікової інформації в системі управління базами даних Access з метою полегшення роботи з великими масивами даних, які існують на складах. Обґрунтування вибору системи управління. Алгоритм та лістинг програми.
курсовая работа [550,9 K], добавлен 04.12.2009База даних як складова частина інформаційної системи. Загальні принципи створення контролерів автоматизації MS Office. Розробка гнучкої комп'ютеризованої системи, призначеної для автоматизації розрахунку учбового навантаження. Моделі представлення даних.
дипломная работа [4,7 M], добавлен 26.10.2012Обробка масивів формалізованих записів, їх застосування у базах даних підприємств для пошуку інформації про об’єкт. Вимоги до програмного продукту і документації; його структура і функціональна схема. Посібник користувача, умови виконання програми.
курсовая работа [391,0 K], добавлен 13.10.2012Аналіз інформаційних потоків підприємства торгівлі. Обґрунтування необхідності автоматизації складського обліку автозапчастин. Вимоги до архітектури і продуктивності клієнтської системи. Розробка модулів, алгоритмів, структури даних, інтерфейсу програми.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.04.2012Автоматизовані інформаційні системи: поняття та внутрішня структура, розробка її інфологічної, даталогічної та програмувальної моделі. Застосування мови UML до проектування інформаційної системи. Етапи налагодження та тестування розробленої програми.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 26.09.2015
