Медична інформатика та її завдання

Размещено на http://allbest.ru

ЛЬВІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ІМЕНІ АНДРЕЯ КРУПИНСЬКОГО

Лекція

Медична інформатика та її завдання

Підготувала викладач Ковальчук І.В.

Львів, 2013

1. Історія розвитку медичної інформатики. Завдання дисципліни

медичний інформатика комп'ютеризація кібернетика

Термін "інформатика" в нашій країні "прижився" не відразу. Спочатку дослідження, пов'язані з використанням інформації в автоматичних системах управління, назвали кібернетикою, і цей термін став надалі синонімом інформатики.

Медична інформатика -- це прикладна медико-технічна наука, що є результатом синтезу медицини та інформатики. Завдання предмета наближені до проблем системи охорони здоров'я. їх вирішення сприяє підвищенню рівня підготовки фахівців та зростанню ефективності медичних послуг.

Початок розвитку вітчизняної медінформатики можна віднести до кінця 50-х -- початку 60-х років XX століття.

Інформатика впроваджувалася в медицину на фоні розвитку засобів обчислювальної техніки, яка має чітко виражені періоди:

40--50-і роки -- створення першої електронно-обчислювальної машини (ЕОМ) на базі електронних ламп;

60-і роки -- створення транзистора та ЕОМ на баз і інтегральних і надінтегральних схем;

У той період кількість ЕОМ (високовартісні та громіздкі машини) в країні була надзвичайно обмеженою і жоден медичний заклад їх не мав у своєму розпорядженні. Проте деякі медичні завдання розв'язувалися на крупних обчислювальних центрах, у яких медичні заклади орендували машинний час. Перші радянські лабораторії у деяких інститутах Академії Наук СРСР за допомогою ЕОМ займалися питаннями медичної кібернетики, статистичною обробкою медичних даних та їх аналізом. Реалізовувалися ідеї стикування медичної апаратури з ЕОМ, створення моніторингових систем у космічній медицині. Перші кроки в галузі дистанційної діагностики на базі космонавтики привели до появи перших діагностичних програм. Почали успішно проводитися роботи з автоматичного аналізу кривих біологічних параметрів людини (електрокардіографія (ЕКГ), електроенцефалографія (ЕБГ) тощо). У 1956 році було створено першу модель діагностичної ЕОМ

— 70-і роки -- створення мікропроцесора, перших комп'ютерів з одним користувачем, перших операційних систем (ОС); У 70--80-х роках з'являються перші моніторно-комп'ютерні системи для стеження за станом хворих та автоматизована система забезпечення ухвалення рішень (прообраз експертної системи).

80-і роки -- створення першого персонального комп'ютера (ПК) для масового використання -- компактного та доступного програмного забезпечення з графічним інтерфейсом;

У другій половині 80-х років з появою ПК завдяки їх компактності та доступності процес інформатизації медицини набув лавиноподібного характеру. ПК з'явилися практично в усіх медичних науково-дослідних інститутах і крупних лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ). Значно поширюються різноманітні комп'ютерні системи для функціональних досліджень. Починають розробляти та впроваджувати в практичну охорону здоров'я медичні інформаційні системи (МІС). Створюються обчислювальні візуальні комплекси, за допомогою яких стає можливим досліджувати внутрішні органи людини в реальному часі. їх практичне застосування вже нікого не залишає байдужим. Медична комп'ютерна техніка поступово витісняє інвазивні методи дослідження. Томографи, електронні термографи, ультразвукові луна-камери, системи моделювання -- ці винаходи дають поштовх подальшому вдосконаленню та прогресу. Комп'ютерну техніку широко впроваджують у медицину й успішно вирішують багато завдань.

Створення програмного забезпечення в галузі статистичної обробки даних та оснащення цими модулями популярних електронних таблиць (Ехсel, SuperCalc, Lotus-1, -2, -3 та ін.) відкрили нові можливості для проведення різних досліджень в галузі доказової медицини. Лікарі почали користуватися готовими пакетами програм, минаючи обтяжливі обчислення вручну.

90-і роки -- створення мережі Інтернет, ОС Windows мультимедійних програм.

На початку 90-х років з народженням мережі Інтернет відбулася фактична стандартизація засобів обчислювальної техніки в системі охорони здоров'я. Основним типом ЕОМ став ПК, сумісний з ІВМ РС. До сьогодні відбулася зміна поколінь ПК з переважанням ПК типу Реntium, тобто комп'ютерів з платформою WIntel (поєднання апаратного забезпечення -- процесорів фірми Іntel та "програмної начинки" ОС Windows). Таким чином, завершився перехід до ОС Windows та орієнтованих на неї пропонованих на медичному ринку інформаційних систем.

Глобальні телеметричні та локальні мережі з можливостями спілкування та ПК з мультимедійними середовищами з максимально "доброзичливими" інтерфейсами, призначеними для користувача, аж до віртуальних систем візуалізації та синтезу, також стали значною мірою єдиним уніфікованим засобом. З появою глобальної мережі виникають та реалізуються ідеї передачі та обміну медданими, тобто зароджується могутній напрям медінформатики -- телематика. Одним із розділів нового напряму є телемедицина.

Телематика - область інформатики, що охоплює сферу телекомунікацій

Таким чином, медична інформатика, що сформувалася як науково-практичний напрям у результаті впровадження інформаційних технологій в одну з найважливіших галузей людської діяльності, сьогодні стає ключовим напрямом інтелектуального виходу медицини на нові рубежі.

До основних завдань медичної інформатики належать:

інформатизація медичної діяльності;

освоєння медичними працівниками інформаційного простору;

освоєння та впровадження в практику ЛПЗ єдиних стандартів медичних даних для їх передачі та обміну ними.

Інформаційні технології в медицині вивчають питання впровадження інформаційних процесів у практику ЛПЗ та в освітній процес. Результатом цієї інтеграції є медичні інформаційні системи (МІС) -- прикладне програмне забезпечення для вирішення безлічі медичних завдань, медичні комп'ютерні спеціалізовані комплекси, телемедицина, медичні мережеві технології та багато іншого.

Таким чином, медична інформатика, використовуючи інформаційні технології, вирішує проблеми профілактичні, діагностичні та клінічні, соціально-гігієнічної служби, адміністративного управління системою охорони здоров'я.

Для вирішення усіх цих завдань медична інформатика використовує як стандартні засоби інформатики, так і спеціальні медичні інформаційні технології та системи.

Комп'ютеризація охорони здоров'я -- це оснащення ПК усіх робочих місць співробітників ЛПЗ та органів управління системою охорони здоров'я, пов'язаних з уведенням, обробкою та отриманням інформації.

Інформатизація охорони здоров'я -- це процес освоєння інформаційних технологій, інтегрованих у медицину.

Інформатизація охорони здоров'я є складовою державної політики та направлена на ефективне вирішення невідкладних і перспективних завдань розвитку охорони здоров'я.

Правове забезпечення процесу інформатизації охорони здоров'я і впровадження методів телемедицини передбачає розробку пакета нормативно-правових актів з питань організації та правового врегулювання відносин у цій сфері, зокрема:

конфіденційності медичної інформації і доступу до медичних даних;

упровадження телемедичних технологій;

упровадження електронного документообігу в медичну практику;

надання інформаційних послуг медичного характеру на внутрішньому і зовнішньому ринках;

сертифікації медичних інформаційних технологій;

гармонізації основних міжнародних стандартів обміну медичними даними;

створення єдиної системи класифікаторів і кодування медичної інформації.

Створення інформаційно-телекомунікаційної мережі охорони здоров'я забезпечить ефективне управління інформаційними потоками як на регіональному, так і на державному рівні, її формування передбачає:

-- створення локальних мереж;

-- об'єднання закладів та організацій охорони здоров'я в регіональні мережі, мережі медичної освіти й науки з метою забезпечити інформаційну взаємодію всіх елементів інфраструктури на всіх рівнях -- від державного управління до сфери медичних послуг у галузі охорони здоров'я.

Як складова державної і світової мережі телекомунікацій корпоративна медична мережа буде розвиватися й удосконалюватися відповідно до міжнародних і національних вимог, використовуючи і доповнюючи можливості існуючих телекомунікаційних регіональних ресурсів.

З метою відпрацювати методи взаємодії мереж різного призначення як на технічному рівні, так і на рівні використання інформації заплановано створити низку дослідницьких зон інформатизації з подальшим їхнім розширенням.

Створення сучасної системи електронного документообігу, збирання, використання й обміну медичною інформацією, забезпечення її ідентифікації передбачає:

розробку електронного медичного паспорта громадяни на України;

розробку електронних форм медичної документації;

розробку і впровадження електронних медичних реєстрів різних рівнів;

упровадження системи електронного підпису.

Формування інформаційно-аналітичної системи галузі передбачає:

створення і розвиток автоматизованих інформаційно-аналітичних систем у регіональних органах управління охороною здоров'я з об'єднанням їх у єдину, інтегровану з інформаційно-аналітичною системою Міністерства охорони здоров'я України систему;

розвиток інформаційно-аналітичних систем для аналізу якості надання медичної допомоги населенню, оцінки ефективності діяльності ЛПЗ.

Розвиток нових медичних інформаційних технологій, сучасних медичних програмних та апаратних засобів передбачає створення й упровадження:

-- інформаційних технологій, спрямованих на профілактику захворювань, діагностику й реабілітацію, вибір оптимального методу лікування;

інтелектуальних систем для діагностики і терапії без прямого втручання;

інформаційних систем епідеміологічного нагляду;

систем соціально-гігієнічного моніторингу;

пошуково-довідкових систем за різними нозологічними формами захворювань;

госпітальних інформаційних систем;

управлінських інформаційних систем;

сучасних навчальних комп'ютерних програм;

освітніх автоматизованих систем тестового контролю;

інтелектуальних систем асистування для медичного персоналу;

систем дистанційного навчання;

геоінформаційних технологій;

телемедичних технологій;

персональних систем моніторингу стану здоров'я на основі мікропроцесорних технологій.

Буде розроблено єдину стратегію організації баз даних на основі новітніх технологій, поетапно об'єднано локальні і відомчі бази в Національну систему баз даних відкритого типу з виходом у міжнародні мережі.

Створення системи електронних медичних ресурсів забезпечить для кожного громадянина доступ до інформації ідей і знань і дасть можливість зробити в цю галузь свій внесок.

Завдання на перспективу:

реформувати систему наукової медичної інформації із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

створити систему збирання й формування баз даних наукової медичної інформації;

створити документальні й фактографічні бази даних з відповідних підгалузей знань;

створити інформаційні освітні ресурси;

створити електронні медичні бібліотеки;

забезпечити доступ закладів та організацій охорони здоров'я до баз даних наукової медичної інформації;

створити системи навчання медичних працівників сучасним медичним інформаційним технологіям;

реорганізувати систему підготовки і перепідготовки медичних працівників на основі передового світового досвіду та сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій, засобів телекомунікацій і технологій навчання з метою успішного розвитку системи медичної освіти.

2. Кібернетика та медична кібернетика. Основні поняття

Варто врахувати і той факт, що кібернетика на початку її становлення розцінювалася на території колишнього Радянського Союзу як псевдонаука, що є однією з причин істотного відставання в розвитку вітчизняної медінформатики (кібернетики) порівняно з технічно розвинутими країнами.

Кібернетика виникла в кінці 40-х років XX століття, коли Норберт Вінер вперше висловив припущення, що системи управління в живих, неживих і штучних системах володіють багатьма загальними рисами. Початком народження кібернетики можна вважати час виходу в світ книги "Кібернетика", опублікованої в 1948 році Н. Вінером. Сам Н. Вінер у цій книзі вказував на попереднє авторство ідей нової науки, що приписувалися відомим фізикам: "Навіть до Ньютона подібні проблеми стояли перед фізикою, особливо в роботах Пьєра Ферма, Хрістіана Гюйгенса та Готфріда Вільгельма Лейбніца... Цей термін (кібернетика) вже використаний раніше Андре Ампером".

У 1957 році на Всесвітній виставці в Брюсселі демонструвалась модель людської руки, яка управлялась головним мозком, створена групою московських інженерів. Піонерами розвитку медичної кібернетики в СРСР стали кардіохірурги, які зіткнулися з труднощами діагностики та хірургічного лікування вад серця. Багато кібернетичних методик розробив вітчизняний лікар М.М. Амосов, який застосував обчислювальну техніку під час проведення обстежень та операцій.

Ідеї кібернетики спрямовані на побудову нової "загальної теорії управління", результати якої могли б використовуватися в найрізноманітніших системах, зокрема в біології та медицині. Процеси автоматизації різних систем (суть кібернетики) превалювали над інформаційними, тоді як останні набували самостійнішого характеру.

Поступово кібернетика як наука про управління різними системами відокремилася як цілком незалежний науковий напрям, проте саме вона є прародителькою інформатики і зокрема медичної інформатики. Паралельно з медичною інформатикою виникла і кібернетична медицина -- новий напрям у медичній науці, що вирішує питання медичної робототехніки, протезування та інші завдання, засновані на законах управління та зворотного зв'язку. Кібернетична медицина і нині тісно переплітається з медичною інформатикою: один і той самий об'єкт може розглядатися з різних точок зору -- з кібернетичної та медичної. З позиції кібернетики медицину загалом можна схарактеризувати як науку, що вивчає методи штучного управління хворим організмом з метою повернення його до норми.

Використана література

Гельман В.Я. Медицинская інформатика: практикум. - СПб: Питер, 2001.- 480 с.

Момоток Л.О. Основи медичної інформатики: Київ Медицина, 2008.-231с.

Булах І.Є. Медична інформатика в модулях. - Київ: Медицина, 2009.- 206с.

Глинський Я.М. "Практикум інформатики", Львів, 2002

Размещено на Allbest.ru