Моделі і методи підтримки прийняття рішень у системах автоматизованого управління бібліотекою ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський національний технічний університет

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

05.13.06 - автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології

Моделі та методи підтримки прийняття рішень в системах автоматизованого управління бібліотекою ВНЗ

Бочаров Борис Петрович

Херсон - 2006

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

алгоритмічний програмний бібліотечний управління

Актуальність теми. У XXI столітті інформація стає стратегічним ресурсом, одним з найбільш значимих і вирішальних у розвитку суспільства. Закон України “Про національну програму інформатизації” визначає задачі бібліотеки в процесі формування нового інформаційного суспільства. Розвиток глобальної інформаційної мережі INTERNET, поява нових нетрадиційних джерел інформації (повнотекстових електронних баз даних, мультимедійних файлів) призвело до появи нових функцій бібліотеки. Це тепер не просто місце зберігання інформації, а розроблювач інформаційних ресурсів і провідник у світовому інформаційному просторі, що, у свою чергу, робить вкрай необхідною комплексну інформатизацію всіх бібліотечних процесів.

Науковою базою для дисертаційних досліджень стали роботи Ф.С. Воройського, В.М. Глушкова, Е.Г. Петрова, І.М. Рябченка, М. Селтона, М.І. Сенченка, Ю.П. Шабанова-Кушнаренка, Дж. Хеклі, Н.В. Шаронової, Я.Л. Шрайберга та ін.

В даний час автоматизована інформаційно-бібліотечна система (АІБС), у першу чергу, орієнтована на забезпечення користувачеві доступу до електронного каталогу бібліотеки з максимальною відповідністю отриманої інформації читацькому запитові. Такі області автоматизації управління, як експертні системи і системи підтримки прийняття рішень, розвиваються недостатньо активно через складність формалізації управління сучасною бібліотекою. Актуальність проведених досліджень обумовлена необхідністю побудови адекватної моделі функціонування бібліотеки, прогнозування її стану при зміні зовнішніх і внутрішніх параметрів, розробки ефективного механізму вибору альтернативних стратегій управління. Можливості сучасної обчислювальної техніки, розділи прикладної математики, що активно розвиваються, - теорія прийняття рішень, дискретна оптимізація - дозволяють створити програмні комплекси, що дають можливість вибрати раціональні стратегії управління бібліотекою в складних ситуаціях.

Таким чином, актуальною науково-прикладною задачею є розробка інтерактивної системи підтримки прийняття рішень при управлінні бібліотекою з застосуванням методів моделювання, оцінки та багатокритеріального вибору раціональних рішень, а також сучасних інформаційних технологій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційної роботи, її мета й основні задачі відповідають державним науково-технічним програмам Закону України “Про науково-виробничу діяльність” і Закону України “Про національну програму інформатизації”, планам найважливіших науково-технічних робіт Міністерства освіти і науки України (підрозділ 6.2.2 - „Перспективні інформаційні технології та системи” розділу 6 - „Інформатика, автоматизація та приладобудування”) та координаційному плану науково-дослідних робіт Міністерства освіти і науки України (позиція 40 - „Комп'ютеризовані інформаційно-графічні технології раціональної експлуатації і розвитку інженерних мереж”; робота виконувалася у Харківській національній академії міського господарства, № ДР 0198U000189; автор брав участь як виконавець).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності інформаційно-бібліотечного забезпечення навчального процесу в ВНЗ шляхом розробки теорії, методів, алгоритмічного і програмного інструментарію людино-машинної інтерактивної системи підтримки прийняття рішень, призначеної для раціонального управління бібліотечними процесами.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:

1. Дослідити критерії і показники, за допомогою яких можна оцінити якість, надійність і ефективність бібліотечних процесів з точки зору їх повноти, операційності, декомпозовності, ненадмірності, мінімальності, вимірюваності.

2. Здійснити дослідження існуючих методів та алгоритмів управління сучасною університетською бібліотекою.

3. Побудувати математичні моделі, що адекватно відбивають процедури прийняття рішень при управлінні різними бібліотечними процесами.

4. Створити ефективні процедури підтримки прийняття рішень при управлінні бібліотекою і реалізувати їх у вигляді пакета програмних засобів.

5. Апробувати ефективність розробленого алгоритмічного і програмного забезпечення в реальних бібліотеках та провести відпрацювання рекомендацій з його використання.

Об'єкт дослідження - процеси бібліотечно-інформаційного забезпечення навчальної роботи ВНЗ.

Предмет дослідження - моделі та засоби автоматизованої підтримки прийняття рішень при управлінні сучасною бібліотекою ВНЗ.

Методи дослідження - методи аналізу прийняття рішень при управлінні бібліотекою, теорії прийняття рішень у багатокритеріальних задачах, оптимізації і математичного програмування, теорії управління, дослідження операцій, математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів.

1. Уперше для автоматизованого управління інформаційно-бібліотечними процесами розроблено модель підтримки прийняття рішень, що враховує особливості функціонування бібліотеки ВНЗ, яка на відміну від існуючих передбачає багатокритеріальний вибір альтернативних стратегій управління.

2. Набули подальшого розвитку аналітичні та імітаційні моделі для задач автоматизації підтримки прийняття рішень при управлінні бібліотекою ВНЗ:

- визначено множину найбільш значимих критеріїв, що характеризують діяльність бібліотеки, векторний критерій “використання навчальної літератури” запропоновано як ключовий у множині критеріїв;

- численні експерименти по розподілу навчальної літератури у вищих навчальних закладах дали можливість розробити оригінальну математичну модель розподілу навчальної літератури, обґрунтувати процедуру оцінки якості розподілу і визначити область, у якій варто шукати оптимальний розподіл;

- моделі і методи узагальненого математичного програмування модифіковані для задач підтримки прийняття рішень при управлінні університетською бібліотекою.

3. Удосконалено процедуру формування векторного критерію методом побудови когнітивної карти шляхом використання статистичних методів наряду з традиційними методами опитування експертів.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані в результаті дисертаційних досліджень алгоритми прийняття раціональних рішень при управлінні бібліотекою вищого навчального закладу дали можливість розробити програмний інструментарій - пакет програм “Інтерактивна система підтримки прийняття рішень при управлінні бібліотекою”, що був впроваджений у бібліотеках Харківської державної академії культури і Харківської національної академії міського господарства. Розроблене програмне забезпечення використовується в навчальному процесі на кафедрі інформаційних технологій Харківської національної академії міського господарства в курсах “Інформатика та основи комп'ютерного моделювання”, “Алгоритмічні мови та програмування”.

Особистий внесок здобувача складається з аналізу науково-технічної проблеми, постановки й обґрунтування задач і мети дослідження, створення адаптованої до задач дисертаційних досліджень інформаційної технології, розробки нових моделей, методів і алгоритмів прийняття раціональних рішень при управлінні сучасною університетською бібліотекою, створення програмних продуктів.

Наукові положення, висновки, рекомендації, практичні результати належать авторові і не містять результатів, що належать співавторам, разом з якими опубліковані роботи.

Апробація результатів дисертації. Концепція, проблематика, окремі фрагменти і результати дисертаційної роботи доповідалися на II Всесоюзній конференції “Прикладные проблемы управления макросистемами” (Москва, 1987); XXX, XXXII науково-технічних конференціях викладачів, аспірантів і співробітників Харківської національної академії міського господарства (Харків, 2000, 2004); 6,7,8 міжнародних конференціях Української асоціації дистанційної освіти “Образование и виртуальность” (Ялта, 2002-2004); 11,12 міжнародних конференціях “Библиотеки и информационные ресурсы в современном мире науки, культуры, образования и бизнеса” (Судак, 2003, 2005); VI,VII науково-практичних конференціях “Інформаційні технології в освіті та управлінні” (Нова Каховка, 2004, 2005); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Стратегія посилення самостійної роботи студентів у контексті приєднання України до Болонського процесу” (Харків, 2004),а також на інших конференціях і нарадах.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 23 наукові праці, 7 з яких - у спеціальних наукових виданнях, що входять у перелік ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури з 123 найменувань, додатків, 16 таблиць і 13 малюнків. Загальний обсяг дисертації складає 187 сторінок, у тому числі 130 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, показано її зв'язок з науковими програмами і темами. Сформульовано мету і задачі дослідження, дано характеристику наукової новизни, теоретичного і практичного значення отриманих результатів. Виділено особистий внесок здобувача і ступінь апробації результатів.

У першому розділі проведено аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми. Розглядається функціональне призначення сучасної бібліотеки вищого навчального закладу, що полягає в інформаційно-бібліотечному забезпеченні навчального, виховного і науково-дослідного процесів, і системи управління освітньою установою. Визначено труднощі, що виникають при управлінні бібліотекою.

В огляді літератури, присвяченої функціонуванню сучасної бібліотеки, розглянуто різні підходи до опису структури бібліотеки і процесів, що протікають у ній. Дано визначення бібліотеки як цілеспрямованої системи, показано, що для автоматизованого управління сучасною бібліотекою можна застосовувати узагальнену процедуру прийняття рішень (синтез абстрактної системи, що забезпечує досягнення заданої мети).

Проведений у дисертаційній роботі аналіз міжнародної практики управління сучасними університетськими бібліотеками показав, що зазвичай така бібліотека розглядається як багатоцільова система, однак, процес управління бібліотекою не формулюється математично як багатокритеріальна задача, а зводиться до оптимізації окремих скалярних критеріїв. Теорія прийняття рішень представляє різні підходи до формулювання і рішення багатокритеріальних задач. Підкреслено необхідність урахування наслідків прийнятого рішення при його формуванні в слабоструктурованих задачах, до яких відноситься і задача вибору кращої стратегії управління сучасною бібліотекою. Обґрунтовано необхідність використання систем підтримки ухвалення рішення в таких задачах, описується системний підхід до їх проектування. Показано, що методологія створення систем підтримки прийняття рішень для сучасних університетських бібліотек недостатньо розроблена.

Виходячи з цих передумов, сформульовано задачі дослідження, що спираються на використання методів теорії прийняття рішень у багатокритеріальних задачах, оптимізації і математичного програмування, теорії управління, дослідження операцій, математичної статистики.

У другому розділі проведено детальний аналіз критеріїв ефективності автоматизованого управління сучасною бібліотекою вищого навчального закладу.

Проведені в роботі дослідження показали, що якість раціонального рішення у великій мірі залежить від коректності процедури побудови векторного критерію, до якого пред'являється ряд вимог: повнота, операційність, декомпозовність, ненадмірність, мінімальність, вимірюваність. Використання традиційних методів приведення множини критеріїв до єдиної метрики для подальшого порівняння альтернатив не завжди доцільне і важко формалізується з-за різної природи деяких критеріїв. Тому запропоновано використовувати відомі формальні процедури побудови векторного критерію: метод побудови когнітивних карт, експертні системи, метод побудови сценаріїв на основі формальних граматик. Формування векторного критерію звичайно складається з трьох етапів: узгодження списку критеріїв (концептів), узгодження відносин причинності між ними, узгодження значень відносин причинності.

На сьогодні немає єдиної думки про те, якими критеріями має оцінюватися робота сучасної університетської бібліотеки. У дисертації проаналізовано більше ста описаних у науковій літературі і міжнародних стандартах різноманітних критеріїв; для вибору найбільш важливих із них запропоновано використовувати метод експертних оцінок. Опитування, у яких взяли участь 53 експерти (директори бібліотек вищих навчальних закладів, начальники відділів та інші фахівці), проводилися за допомогою INTERNET.

У результаті опитування експертів були обрані наступні критерії: 0 - забезпеченість навчальною літературою; 1 - сумарні надходження у фонд; 2 - надходження у фонд наукової літератури; 3 - надходження у фонд навчальної літератури; 4 - парк ЕОМ; 5 - кількість записів в електронних каталогах; 6 - кількість відвідувань бібліотеки; 7 - загальна книговидача; 8 - книговидача наукової літератури; 9 - книговидача навчальної літератури; 10 - сумарний фонд бібліотеки; 11 - фонд наукової літератури; 12 - фонд навчальної літератури; 13 - кількість читачів; 14 - кількість співробітників у штаті бібліотеки; 15 - фінансування на комплектування; 16 - фінансування на оплату праці; 17 - фінансування на автоматизацію; 18 - кількість місць у читальних залах; 19 - загальна площа бібліотеки.

У запропонований експертам для розгляду набір не було включено критерій “забезпеченість навчальною літературою”, тому що наразі не існує моделей, адекватно його оцінюючих. Проте, більш 70% експертів внесли цей критерій у свої списки додаткових критеріїв, тому “забезпеченість навчальною літературою” була включена в список найбільш важливих критеріїв (концепт № 0).

Після визначення 20 перемінних (концептів) було проведено ще одне опитування з метою визначення відносин причинності для кожної пари змінних x, y з можливими базовими значеннями відносин причинності: знак “+” означає, що зростання змінної x призведе до зростання змінної y; знак “-” означає, що зростання змінної x призведе до зменшення змінної y; знак “0” означає, що зміна x не впливає на значення y.

Він використовується для якісної оцінки впливу окремих вершин (концептів) на сталість системи (векторного критерію). Граф допомагає визначити, як зміниться сталість системи, якщо деякі вершини матимуть достатньо сильний вплив на один або кілька концептів або змінять знак дуги.

Аналіз показує, що в знаковому графі відсутні негативні і є чотири позитивні зворотні зв'язки: {0-3-0} (+, +); {0-3-6-9-0} (+, +, +, +); {0-2-6-9-0} (+, +, +, +); {0-3-9-0} (+, +, +).

Коли як вхідний вплив обрано поліпшення критерію “забезпеченість навчальною літературою”, то векторний критерій повинні складати концепти 0,2,3,6,9 (позначені на рис. 1 заливанням). У випадку вибору іншого вхідного впливу або іншої множини критеріїв можливе проведення подібного аналізу з використанням когнітивних карт, тому що ця процедура цілком автоматизована.

У дисертації запропоновано використовувати для визначення векторного критерію статистичний аналіз разом із традиційними методами опитування експертів. Алгоритм визначення зв'язків між концептами, заснований на методах статистичного аналізу, можна представити в наступному вигляді:

1. На основі статистичного аналізу визначаються значення коефіцієнтів кореляції між концептами. 2. Якщо абсолютне значення коефіцієнта кореляції між двома концептами більше деякого значення (наприклад, 0,8), то між концептами існує відношення причинності. У протилежному випадку передбачається, що концепти не зв'язані між собою. 3. Значення відношення причинності визначається знаком коефіцієнта кореляції. 4. Напрямок дуг знакового графа визначається опитуванням експертів.

Всі отримані статистичні залежності і результати опитування експертів записуються в базу знань і можуть бути використані для аналізу інших наборів даних. Статистичний аналіз дозволяє виключити з розгляду свідомо некоректні зв'язки між концептами і значно скоротити час, необхідний для формування векторного критерію.

У третьому розділі наведено математичне формулювання задачі прийняття рішень в управлінні бібліотекою. Показано, що університетська бібліотека - це багатоцільова система, а управління цією системою - багатокритеріальна задача, рішення якої ускладнюється урахуванням групової переваги осіб, що беруть участь у процесі управління і по-різному трактують поняття “раціональність” і “компроміс”. Тому задача управління сучасною бібліотекою відноситься до класу задач підтримки прийняття рішень.

Аналіз відомих задач підтримки прийняття рішень (традиційне математичне програмування, математичне програмування в порядкових шкалах і узагальнене математичне програмування) дозволив зробити висновок про те, що задача управління бібліотекою вищого навчального закладу відноситься до категорії задач узагальненого математичного програмування. Це зумовлено тим, що в традиційному математичному програмуванні цільовою функцією виступає скалярна функція, а задача дослідження є багатокритеріальною. Математичне програмування в порядкових шкалах припускає на кожнім кроці рішення задачі при аналізі пред'явлень (альтернативних рішень) порівняння векторів характеристик задачі. Розмірність цього вектора дуже значна, а результат порівняння - процедура, яку важко формалізувати. Тому задача узагальненого математичного програмування (УМП), де на етапі порівняння альтернативних рішень порівнянню підлягають векторні критерії, найбільш повно на змістовному рівні описує процедуру прийняття раціонального рішення.

Вибір типу оптимізації й обмежень визначається змістовними особливостями задачі.

Рішення задач узагальненого математичного програмування реалізується за допомогою багатокрокових схем узагальненого математичного програмування (БагУМП), що підрозділяються на класи в залежності від інформаційної структури: послідовної, паралельної, послідовно-паралельної або деревоподібної. Клас відповідної інформаційної структури залежить від характеру й особливостей поставленої задачі. Показано, що схеми БагУМП мають досить широкі можливості - з їх допомогою можна реалізувати практично довільну функцію вибору на кінцевій множині варіантів.

Дотепер не існувало моделей і методів, що дозволяли б адекватно оцінити критерій “забезпеченість навчальною літературою”. У дисертації розроблена математична модель розподілу навчальної літератури.

Фонд навчальної літератури визначається множиною найменувань навчальної літератури і вектором екземплярності . Фонд на початок періоду і планові надходження у фонд визначаються множинами найменувань , і векторами екземплярності , , причому справедливі співвідношення , .

Множина користувачів бібліотеки (у даному випадку, студентів) розбивається на підмножини , що не перетинаються, таким чином, щоб студенти з кожної підмножини використовували в навчальному процесі одну й ту ж літературу. - вектор, що визначає кількість студентів у кожній підмножині .

Введемо поняття “список літератури, що використовується в навчальному процесі”. Це множина . Множина може бути розбита на підмножини - списки літератури, що використовують в навчальному процесі підмножини студентів . Допоміжна функція дорівнює 0, якщо , і дорівнює 1, якщо .

Розподілом навчальної літератури будемо називати множину . Якщо всі розподіли літератури в кожній підмножині вважати рівноцінними, то множина цілком визначається матрицею , де - кількість екземплярів книги , виділена підмножині студентів .

Запропоновано два способи визначення параметрів : рівноцінні і пропорційні кількості студентів . Показано, що коефіцієнт книгозабезпеченості може служити оцінкою як конкретного розподілу літератури, так і відповідності фонду бібліотеки потребам навчального процесу.

Багатокрокова схема алгоритму. Нехай - компакт у , що є замиканням зв'язної області, - сімейство всіх зв'язних компактів підмножин , а - функція вибору на , тобто , і безперервна в метриці Хаусдорфа. Під -апроксимацією функції вибору будемо приймати функцію вибору , таку, що відстань .

Функція вибору визначена і безперервна на , де - паралелепіпед із гранями, рівнобіжними координатним площинам. Тоді для функції вибору й існує схема БагУМП, що реалізує деяку її -апроксимацію.

Зробимо послідовність перетинів (а разом з ним і ).

Крок 1. Проведемо через центр ваги перетин, рівнобіжний площині . Вихідний паралелепіпед розбивається на два: і . Відповідно, розбивається на дві підмножини:

.

Крок 2. Проведемо через центри ваги і перетини, рівнобіжні координатній площині . Одержимо 4 множини: . Відповідно розбивається на 4 підмножини

.

Крок k. , якщо , і , якщо . Таким чином, для кожної точки одержимо послідовність утримуючих її вкладених підмножин:

.

Оскільки , то є єдиною точкою перетину послідовності вкладених компактів. Отже, відстань , тому є -апроксимацією функції вибору .

У дисертаційній роботі показано, що алгоритм є скінченним і сходиться до оптимального рішення з точністю .

Алгоритм прийняття рішень при управлінні сучасною університетською бібліотекою, який є розвитком і адаптацією багатокрокової схеми узагальненого математичного програмування з паралельно-послідовною інформаційною структурою, представлено на рис. 2.

У четвертому розділі приведено детальну характеристику програмного забезпечення, що реалізує розроблені методи й алгоритми прийняття рішень при управлінні сучасною бібліотекою вищого навчального закладу.

У процесі прийняття рішень, як правило, беруть участь кілька фахівців (ОПР, експерти і т.д.). Тому СППР у управлінні бібліотекою можна віднести до класу розподілених СППР, що визначає вибір технології “клієнт-сервер” як основи для реалізації системи. Необхідно забезпечити функціонування СППР як у локальній мережі окремої бібліотеки, так і в глобальній мережі INTERNET. Це зумовлює використання INTERNET-технологій і Web-інтерфейсу.

Картотека книгозабезпеченості призначена для вводу інформації про фонд бібліотеки та навчальний процес. Ця підсистема може експлуатуватися окремо і дає можливість генерувати для експертів і ОПР набір стандартних звітів.

Конвертори даних використовуються для обміну інформацією між картотекою книгозабезпеченості, різними базами даних АІБС і базою даних СППР.

Експертна система реалізує алгоритм прийняття рішень, наведений у розділі 3, і дозволяє проводити різноманітні опитування експертів. Це підсистема також формалізує переваги ОПР і експертів і заносить інформацію в базу даних СППР.

Web-сервер викликає всі підсистеми СППР і організовує обмін інформацією з користувачем по протоколу TCP/IP за допомогою web-інтерфейсу.

Обґрунтовано модель представлення даних, приведено відношення, що складають основи декларативних знань про об'єкт управління - сучасну університетську бібліотеку. Досліджено вимоги до інструментального програмного забезпечення, що використовується для реалізації СППР.

Розроблена в дисертації “Інтерактивна система підтримки прийняття рішень при управлінні бібліотекою” впроваджена в бібліотеках Харківської державної академії культури і Харківської національної академії міського господарства. Програмне забезпечення активно використовується в навчальному процесі на кафедрі інформаційних технологій Харківської національної академії міського господарства. Акти впровадження наведені в додатку А.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота присвячена дослідженню моделей, методів, алгоритмічного і програмного інструментарію підтримки прийняття рішень, призначених для раціонального управління бібліотечними процесами. Вирішено актуальну науково-прикладну задачу - розроблено інтерактивну систему підтримки прийняття рішень при управлінні бібліотекою з використанням методів моделювання, оцінки і багатокритеріального вибору раціональних рішень, а також сучасних інформаційних технологій.

Отримано наступні результати:

1. З позицій загальносистемного підходу до задач автоматизованого управління сучасною бібліотекою досліджено методи і засоби оцінки ефективності функціонування бібліотеки, розроблено і класифіковано критерії оцінки якості автоматизованого управління бібліотекою.

2. Визначено множину найбільш значимих критеріїв, що характеризують діяльність бібліотеки, і запропоновано векторний критерій “використання навчальної літератури” як ключовий у множині критеріїв для бібліотеки ВНЗ.

3. Задачу управління бібліотекою вищого навчального закладу всебічно досліджено і вперше сформульовано як багатокритеріальну задачу узагальненого математичного програмування. Уперше для автоматизованого управління інформаційно-бібліотечними процесами розроблено модель підтримки прийняття рішень, що враховує особливості функціонування бібліотеки, яка на відміну від існуючих передбачає багатокритеріальний вибір альтернативних стратегій управління.

4. Набули подальшого розвитку аналітичні та імітаційні моделі для задач автоматизації підтримки прийняття рішень при управлінні бібліотекою ВНЗ: розроблено оригінальну математичну модель розподілу навчальної літератури, обґрунтовано процедуру оцінки якості розподілу і визначено область, у якій варто шукати оптимальний розподіл; моделі і методи узагальненого математичного програмування модифіковані для задач підтримки прийняття рішень при управлінні університетською бібліотекою.

5. Удосконалено процедуру формування векторного критерію методом побудови когнітивної карти шляхом використання статистичних методів наряду з традиційними методами опитування експертів; вперше розроблено процедуру формування векторного критерію якості роботи бібліотеки, що дозволило точніше оцінювати результати її функціонування.

6. У результаті дисертаційних досліджень об'єкта управління і різних методів і алгоритмів прийняття рішень були розроблені моделі прийняття раціональних рішень при управлінні бібліотекою вищого навчального закладу.

7. Розроблено архітектуру, модель представлення даних, графічний і розрахунковий інтерфейс, а також головні підсистеми “Інтерактивної системи підтримки прийняття рішень при управлінні бібліотекою”. Реалізовано програмний інструментарій - пакет програм “Інтерактивна система підтримки прийняття рішень при управлінні бібліотекою”, що дозволило підвищити якість управління та зменшити обсяг рутинної роботи персоналу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бочаров Б.П. Математическая модель распределения учебной литературы. // Радиоэлектроника и информатика.- 2005.- №2.- с. 100-105.

2. Бочаров Б.П. Содержательная постановка задачи определения обеспеченностью учебной литературой. // Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті. - 2005. - №3. - с. 21-24.

3. Бочаров Б.П. Интерактивная система поддержки принятия решений при управлении библиотекой. // Вестник национального технического университета ХПИ. - 2005. - №41.- с. 87-92.

4. Рябченко И.Н., Бочаров Б.П. Формирование множества критериев, адекватно характеризующих процедуру автоматизированного управления современной библиотекой вуза. // Вісник книжкової палати. - 2004.- №11.- с. 26-29.

5. Рябченко І.М., Бочаров Б.П., Воєводіна М.Ю. Картотека книгозабезпеченості в системі автоматизованого керування сучасною університетською бібліотекою. // Вісник книжкової палати. - 2005.- № 3.- с.27-30.

6. Рябченко И.Н., Бочаров Б.П. Применение статистических методов при формировании векторного критерия оценки качества управления современной библиотекой. // Вісник книжкової палати. - 2005.- № 4.- с. 24-27.

7. Бочаров Б.П., Карпенко Н.Ю., Донец Л.Ю. Применение интернет-технологий в управлении системами городского хозяйства. // Научно-технический сборник “Коммунальное хозяйство городов”.- К.: Техника, 2002.- Выпуск 41.- с. 43-46.

8. Бочаров Б.П. Автоматизированная картотека обеспеченности учебной литературой. // Библиотеки учебных заведений.- 2002.- N 2.- c. 41-63.

9. Бочаров Б.П. Как измерить работу библиотеки? // Библиотеки учебных заведений. - М.: 2005. - N 14. - c. 24-32.

10. Бочаров Б.П. Формирование векторного критерия оценки качества автоматизированного управления современной библиотекой. // Культура народов Причерноморья. - Симферополь: Межвузовский центр "Крым", 2005.- N60.- Т.1.- с. 31-35.

11. Бочаров Б.П., Воеводина М.Ю. AWK - универсальная программа работы с текстовыми файлами. // Библиотеки учебных заведений.- 2002.- N 4.- c. 39-53.

12. Бочаров Б.П., Воеводина М.Ю. Глобальная корректировка БД с использованием программы AWK. // Библиотеки учебных заведений.- 2003.- N 7.- c. 37-59.

13. Бочаров Б.П., Воеводина М.Ю. Автоматизированная картотека книгообеспеченности. // Культура народов Причерноморья. - Симферополь: Межвузовский центр "Крым", 2003.- № 40.- с. 81-88.

14. Бочаров Б.П., Ерахторин М.В. Оптимизация использования автоматизированной картотеки книгообеспеченности. // Библиотеки учебных заведений.- 2003.- N 8.- с. 35-51.

15. Бочаров Б.П., Воеводина М.Ю. Формирование отчетов в электронных каталогах. // Библиотеки учебных заведений.- 2003.- N 10.- с. 42-60.

16. Бочаров Б.П. Алгоритмы обработки картографической информации в INTERNET. // Материалы XXX научно-технической конференции преподавателей, аспирантов и сотрудников Харьковской государственной академии городского хозяйства.- Харьков, 2000. - с. 56-57.

17. Бочаров Б.П. Информационные технологии в современной библиотеке. // XXXII научно-техническая конференция преподавателей, аспирантов и сотрудников Харьковской национальной академии городского хозяйства.- Харьков, 2004. - с. 70-71.

18. Применение internet-технологий в дистанционном обучении на примере системы тестирования знаний. / Б.П. Бочаров, И.Н. Рябченко, Л.Ю. Донец, М.Ю. Воеводина. // 6-я международная конференция Украинской ассоциации дистанционного образования. - Харьков-Ялта: УАДО, 2002.- с.380-382.

19. Опыт использования системы тестирования знаний в internet. / Б.П. Бочаров, И.Н. Рябченко, Л.Ю. Донец, М.Ю. Воеводина. // 7-я международная конференция Украинской ассоциации дистанционного образования. - Харьков-Ялта: УАДО, 2003.- с. 308-311.

20. Рябченко И.Н., Бочаров Б.П., Карпенко Н.Ю. Система тестирования знаний в INTERNET. // Вестник Херсонского государственного университета.- Херсон, 2004. - с. 199-201.

21. Дистанционное обучение и библиотеки ВУЗов. / Б.П. Бочаров, И.Н. Рябченко, Л.Ю. Донец, М.Ю. Воеводина.// 8-я международная конференция Украинской ассоциации дистанционного образования. - Харьков-Ялта: УАДО, 2004.- с.59-63.

22. Рябченко И.Н., Бочаров Б.П. Внедрение дистанционных технологий в учебный процесс бакалавров по специальности “Экология и охрана окружающей среды”. // Всеукраїнська науково-методична конференція “Стратегія посилення самостійної роботи студентів у контексті приєднання України до Болонського процесу”.- Харків: ХНАМГ, 2004.- с. 199-200.

23. Бочаров Б.П., Гребенник В.Д. Исследование процедур прогнозирования и распределения ресурса в рамках региона. // Материалы II Всесоюзной конференции “Прикладные проблемы управления макросистемами” - М., 1987.- с. 131-133.

Размещено на Allbest.ru