Формальна модель мови як основа ПІТ

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВО-НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ЮНЕСКО ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СИСТЕМ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук

ФОРМАЛЬНА МОДЕЛЬ МОВИ ЯК ОСНОВА ПІТ

Спеціальність: Автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології

КИСЛЕНКО ЮРІЙ ІВАНОВИЧ

КИЇВ, 2002 РІК



1. Загальна характеристика роботи

Актуальність тематики.

Прогресивні інформаційні технології визначають розвиток суспільства і значною мірою зумовлюють його статус у сучасному світі. В наукових дослідженнях все більш вагоме місце посідають розробки, що орієнтовані на опрацювання природно-мовної (ПМ) інформації, бо остання визначається як узагальнена схема подання довільної інформації. Проте, з іншого боку, також відомо, наскільки складною постає проблема обробки мовної інформації, і прогрес у цій сфері однозначно пов'язується з рівнем формалізації опису природної мови. Здобувачем запропоновано формальну модель мови, що визначає її системну організацію і яка закладається в основу сучасних технологій, орієнтованих на опрацювання природно-мовної інформації.

Формальний підхід дозволив перевести знання про мову із сфери нечітких гуманітарних залежностей до розряду чітких формалізмів точних наук з потужним прогнозуючим потенціалом, внаслідок чого з'явилася можливість більш ефективного моделювання мовної діяльності людини. Формалізми запропонованої моделі дозволяють нашу мовну компетенцію подати у вигляді чіткої системи знань про структурний рівень організації мовного матеріалу, і надалі вони визначатимуться як лінгвістичний процесор (ЛП). Ці знання можуть вже розглядатися як підґрунтя для формування сучасних прогресивних технологій, відповідальних за сприйняття та опрацювання ПМ матеріалу.

Мовна діяльність людини можлива лише за умови діалектичної взаємодії нашої мовної компетенції (ЛП) з пам'яттю - всіма знаннями, накопиченими людиною за її свідоме життя. Системний підхід дозволяє запропонувати також і нову архітектуру бази знань (БЗ) як важливої складової актуалізації мовної діяльності людини. Поєднання адекватного лінгвістичного процесора з потужною базою знань, що спираються на загальні принципи системної організації мови, дозволить дійсно вийти на конструктивний рівень створення сучасних ефективних технологій опрацювання природно-мовної інформації. Якщо виходити з тези, що мова - це узагальнена схема відтворення довільної інформації сенсорного рівня (зорової, акустичної, дотику тощо), то доходимо висновку про необхідність та важливість інтеграції систем опрацювання різнопланової інформації. Це інший перспективний напрям на шляху створення ефективних інформаційних технологій. Пропоноване дослідження якраз і пов'язане з вирішенням проблеми моделювання мовної діяльності людини в широкому контексті і спирається не лише на формалізми запропонованої системної організації мови, але також і на особливості опрацювання інформації сенсорного (образного) рівня.

Якщо за взірець сучасних інформаційних ПМ технологій прийняти багатогранну мовну діяльність людини, то головними напрямами розвитку сучасних технологій постають питання:

- створення лінгвістичного процесора на засадах системної організації мови;

- формування нової архітектури баз знань з урахуванням запропонованої моделі;

- реалізація принципів діалектичної взаємодії ЛП та БЗ;

- інтегрування різнопланових систем опрацювання образної та символьної інформації (взаємодія першої та другої сигнальних систем).

Це найважливіші складові, що забезпечуватимуть моделювання мовної поведінки людини та визначатимуть розвиток прогресивних інформаційних ПМ технологій.

Основні напрями розвитку технологій, орієнтованих на опрацювання природно-мовної інформації, вважаються такими: системи аналізу/синтезу мовного матеріалу, системи розуміння мовного повідомлення, системи автоматичного перекладу, автоматизовані системи управління, системи автоматичного пошуку інформації, системи експертного обслуговування, системи автоматичного накопичення знань, автоматичне реферування текстів, автоматична ідентифікація автора, гіпертекстові технології тощо. Про важливість розвитку сучасних інформаційних технологій, орієнтованих на опрацювання ПМ інформації, свідчить формування державної науково-технічної програми “Образний комп'ютер” та пропозиції щодо програми “Інформація. Мова. Інтелект”.

Сучасний стан справ у напряму інформаційних ПМ технологій.

Поточний стан справ у сфері інформаційних технологій, орієнтованих на використання природної мови, досить однозначно визначається тезою: титанічні зусилля багатьох наукових колективів поки що не привели до бажаних результатів.

Так з посиланням, наприклад, на найважливіші досягнення у сфері автоматичного перекладу (огляд робіт через Іnternet), можемо констатувати: обчислювальні системи п'ятого покоління, які були зорієнтовані на використання ПМ процесора та накопичення ПМ знань, ще не створені, системи машинного перекладу не вийшли з експериментальної стадії і кваліфіковані перекладачі не користуються їхніми послугами, концепція використання бази знань для ПМ технологій уявляється досить перспективною, проте їй бракує адекватної теоретичної підтримки, використання мов - посередників (типу Інтерлінгва) для подання семантичної інформації є малоефективним.

Мета дослідження.

Мета дослідження - формування технологій, орієнтованих на обробку природно-мовної інформації, які б досить ефективно моделювали найважливіші вияви мовної діяльності людини - такі, наприклад як: опрацювання (синтез та аналіз) текстової інформації, обробка мовленнєвої (акустичної) інформації, переклад з однієї мови на іншу, подання, накопичення та формування нових знань, пошук інформації, інтеграція систем обробки образної та символьної інформації тощо.

Проте цієї мети зможемо досягти лише через створення адекватної формальної моделі мови, яка і стане основою формування нових прогресивних ПМ технологій. Тож головні зусилля будуть спрямовані спочатку на розбудову формальної моделі природної мови.

Необхідно створити модель природної мови, що ґрунтуватиметься на формальних засадах, матиме достатню пояснювальну силу стосовно найважливіших виявів мовної діяльності та буде несуперечливою щодо визнаних лінгвістичних фактів. Така модель створюється на засадах об'єднання основних досягнень структурної, когнітивної та генеративної лінгвістики, до розбудови моделі залучаються наукові надбання не лише лінгвістів, але й психологів та фізіологів, що пов'язані з особливостями актуалізації мовної діяльності.

Підхід до мови як певної системи був започаткований ще Ф. де Соссюром, а організаційно оформлений як напрям структуралізму через Празький лінгвістичний гурток.

Головним завданням системного підходу було усвідомлення основних складових структурної організації мови, визначення їх функціонального навантаження та подання форм їх взаємозв'язку.

Та, на жаль, це природне бажання зрозуміти принципові моменти організації мовної діяльності не знайшло задовільного розв'язання ще й досі. Сам Ф. де Соссюр не лишив нам власного бачення мови як системи, а в матеріалах, зібраних його учнями, теж не досить чітко простежується ця основна його думка.

Якщо за мету дослідження обрати моделювання мовної системи загалом, а не лише аналіз мовного матеріалу, то все постає відразу ж в іншому світлі, необхідно тільки розумно визначити пріоритети та розставити акценти. Коли йдеться про моделювання мовної діяльності як в режимі аналізу (сприйняття або “розуміння”) мовного повідомлення, так і синтезу тексту (породження мовного матеріалу), то ми відразу ж більш однозначно визначаємо мету наших пошуків та контури тієї структури, що здатна актуалізувати ці функції.

Розбудова формальної моделі мови як основи ПМ технологій.

1. На шляху розбудови формальної моделі мови розв'язано такі питання:

1.1 Докладно проаналізовано на антропоморфних засадах інформаційний рівень актуалізації мовної діяльності людини та запропоновано узагальнену схему її інформаційного забезпечення;

1.2 Ретельно проаналізовано етап становлення граматичного ладу дитини (онтогенез мови), що виявився плідною основою розбудови формальної моделі;

1.3 Запропоновано модель розвитку мови в суспільстві (філогенез мови), що спирається на об'єктивні залежності окремих стадій онтогенезу;

1.4 Подано формальне визначення базової семантико-синтаксичної структури мовного повідомлення (атомарного речення), що постає основою розбудови всієї мовної системи;

1.5 Запропоновано графічну інтерпретацію базової семантико-синтаксичної структури, що адекватним чином відтворює окрему ситуацію довкілля та поєднує в собі особливості синтаксичних схем дерев залежностей та безпосередньо складових;

1.6 Визначено аксіоматику організації мовної діяльності людини, яка разом із поняттям базової структури складає основу формування системного підходу до організації мови;

1.7 Докладно проаналізовано монопредикатний рівень організації мовного повідомлення, що спирається на базову семантико-синтаксичну структуру та її трансформації (подано основні схеми трансформування атомарного речення);

1.8 Вказано можливі схеми об'єднання окремих монопредикатних конструкцій у межах формування предикатного повідомлення;

1.9 Для окремого повідомлення визначено засоби комунікативної організації мови;

1.10 З урахуванням основних принципів відтворення зовнішнього середовища подано можливу версію зв'язності тексту.

2. Прикладні питання використання запропонованої моделі мови для формування сучасних ПМ технологій:

2.1 Формальне визначення базової структури уможливило виконання кількісного аналізу допустимих схем актуалізації атомарного речення та подання узагальненої схеми таких розрахунків;

2.2 Вдалося узагальнити поняття семантико-синтаксичної функції на стадіях формування монопредикатного та предикатного повідомлень;

2.3 Спираючись на формалізми запропонованої моделі простежено цілісність відтворення категорій навколишнього середовища як на рівні функціонування аналізаторів, так і на рівні організації мовних засобів;

2.4 Використання поняття базової семантико-синтаксичної структури та урахування пунктів 2.2 і 2.3 уможливило подання схеми формування довільного повідомлення у вигляді рекурсивно-організованої процедури;

2.5 До конструктивного рівня вдалося довести концепцію базового синтаксису, що спирається на загальні принципи інформаційного забезпечення людини та постає основою дихотомії базовий синтаксис / конкретний синтаксис;

2.6 Визначено архітектуру бази знань (для символьної інформації), що організаційно спирається на базову конструкцію атомарного речення;

2.7 Запропоновано організацію бази знань, де поєднуються особливості організації І та ІІ сигнальної системи і яка здатна опрацьовувати інформацію як на образному, так і на символьному рівнях;

2.8 Визначено структуру лінгвістичного процесора, що спирається на формалізми монопредикатного та предикатного рівнів моделі мови, запропоновано концепцію функціонально-структурної єдності лінгвістичного процесора та бази знань;

2.9 Запропоновано рекурсивну схему функціонування лінгвістичного процесора, де рекурсії постає базова семантико-синтаксична структура;

2.10 Побудовано експериментальну систему обробки мовної інформації, яка для вузької предметної сфери просторових відношень може працювати або в режимі аналізу (розуміння) мовного повідомлення, або в режимі синтезу тексту (формування опису дійсності);

2.11 Докладно проаналізовано структуру формування та використання часових і просторових відношень;

2.12 Побудовано модель “Дійсність-Текст”, яка для заданої предметної сцени синтезує її опис на мовному рівні.

Методи дослідження.

На різних стадіях розбудови моделі мови та інформаційних технологій використано методи системного аналізу, числення предикатів, теорії нечітких множин, когнітивної графіки, рекурсивних перетворень. Моделювання виконано на сучасних комп'ютерах.

2. Структура та обсяг роботи

Дисертація складається зі вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків, обсяг основної частини складає 313 сторінок (9 розділів, що містять 78 рисунків та 11 таблиць), обсяг додатків сягає 97 сторінок (7 розділів, що містять 19 рисунків та 1 таблицю).

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та здійснено порівняння запропонованого підходу до розбудови моделі мовної системи з досі відомими.

Основна частина присвячена розбудові формальної моделі мови (подано узагальнену схему інформаційного забезпечення людини, розглянуто найважливіші складові мовної системи та їхню взаємодію, ретельно аналізуються етапи розвитку мови на стадіях онтогенезу та філогенезу, подано формалізми, що визначають структуру базової семантико-синтаксичної конструкції, схеми її трансформування та правила поєднання подібних структур).

Додатки подають вже можливі перспективи використання запропонованої моделі мови на шляху формування прогресивних інформаційних технологій, орієнтованих на опрацювання природно-мовної інформації. З урахуванням формалізмів моделі запропоновано рекурсивну схему організації мовного матеріалу, проаналізовано кількісні аспекти актуалізації базової структури, визначено структуру лінгвістичного процесора та бази знань в їх структурно-функціональній єдності. Для обмежених предметних сфер практично реалізовано системи синтезу та аналізу текстової інформації, моделюється співвідношення “Дійсність-Текст” (в тому чи іншому напрямку), перевірено концепцію функціональної єдності бази знань та лінгвістичного процесора.

Висновки - подано основні результати і висновки щодо запропонованої формальної моделі мови та її використання в природно-мовних інформаційних технологіях.

3. Основний зміст роботи

Робота починається вступом, в якому розв'язано два питання: визначено місце запропонованої моделі серед інших розробок та встановлено основні принципові моменти даного підходу.

Системний підхід до вивчення мови започаткований був ще Ф. де Соссюром, проте задовільного розв'язання цієї проблеми нема ще й досі. Однією з найповніших синтаксичних концепцій слід вважати "Структурний синтаксис" Л. Теньєра, де ретельно проаналізовано основні аспекти синтаксичної будови речення.

Проте ця концепція не виходить за межі окремого повідомлення і не подає цілісної картини мовної організації.

Інший напрям пошуків стосується формально-логічного підходу до будови мови і пов'язується з іменем С.К. Шаумяна (аплікативна модель мовного повідомлення). Проте після багаторічних спроб практичної реалізації його концепції фахівці дійшли висновку, що формальна логіка не в змозі подати задовільну інтерпретацію багатьох мовних явищ.

Нарешті, ще раз нагадаймо принциповий висновок великого творчого колективу "Граматики-70" про відсутність узагальненої моделі мови, яка б могла на системному рівні об'єднати всі багатопланові матеріали цього академічного видання. Адекватної узагальненої моделі розвитку та функціонування мовної системи не маємо ми ще й досі.

Автором запропоновано формальну модель мови, яка ґрунтується на єдиній базовій семантико-синтаксичній структурі атомарного речення, що отримує однозначне визначення, довільне мовне повідомлення визначається через цю базову структуру. Співвідношення між конкретним повідомленням та базовою структурою зумовлюється двома схемами перетворень, перша - визначає монопредикатний рівень організації повідомлення і породжена явищем трансформування базової структури, тоді як друга схема (поліпредикатний рівень) визначає різновиди зв'язку монопредикатних структур. Такий системний підхід до структурної організації мовного повідомлення дав змогу запропонувати несуперечливу модель організації мови, що знімає багато суперечностей сучасних граматичних концепцій.

Розбудова мовної системи починається з формування системного підходу - сукупності базових положень та понять, які стосуються аналізу такого складного явища людського буття, як мова. Системний підхід - це, з одного боку, ідеологія дослідження, яка потребує одночасного урахування багатьох підходів до аналізу складного явища, а з іншого - це використання узагальнень та положень конкретної прикладної сфери досліджень, які завжди займатимуть вищий рівень відносно конкретного питання і якраз вони, в загальному випадку, визначатимуть особливості функціонування всіх нижчих рівнів певного явища.

Якщо в нашому випадку об'єктом дослідження постає мова, то системний підхід повинен спиратися на узагальнення більш високого рівня, тобто на загальні особливості сприйняття та обробки інформації людиною. Таким узагальненням, для нашого випадку, постають питання інформаційного забезпечення людини та особливості відтворення середовища мовними засобами. Ці узагальнення, зібрані в систему, формують аксіоматику мовної системи, яка постає плідною основою моделювання мовної діяльності.

Розділ 1. Інформаційне забезпечення мовної діяльності.

Основна частина пов'язана з поданням формальної моделі природної мови, яка постає плідною основою моделювання мовної діяльності людини. Оскільки мовна діяльність - явище складне й багатогранне і враховує не лише мовну складову, то дослідження починається з аналізу узагальненої схеми інформаційного забезпечення людини, що відтворює сенсорний рівень сприйняття інформації людиною. Тут інтегруються системи обробки як образної (зорової, акустичної, дотичної), так і символьної інформації. Центральна частина інформаційного забезпечення - це пам'ять людини, де зберігаються всі знання, здобуті людиною або безпосередньо з довкілля на сенсорному рівні, або через мовний матеріал, що надходить в писемному чи мовленнєвому вигляді.

Розділ 2. Загальна характеристика мовної системи.

Після визначення загальної схеми інформаційного забезпечення більш ретельно аналізується мовна система, яка подається через множину окремих індивідуальних мовних систем. Кожна така система функціонує в мовному матеріалі і складається з двох частин - лінгвістичного процесора та бази знань, які знаходяться в діалектичній єдності і взаємно визначають розвиток один одного.

Розділ 3. Розвиток мови (онтогенез).

Ця частина безпосередньо пов'язана вже з аналізом мовної діяльності і зачіпає фундаментальні питання розвитку мови як окремої людини (онтогенез мови), так і суспільства (філогенез мови). Ретельний аналіз онтогенезу мови спирається на дослідження О.М. Гвоздєва і дає змогу відтворити та простежити часову послідовність найважливіших етапів опанування дитиною граматичного ладу мови.

Розділ 4. Розвиток мови в суспільстві (філогенез мови).

Згідно з біогенетичним законом Геккеля, який стверджує, що особливості онтогенезу проявляються і на певних стадіях філогенезу, ми вже можемо використати певні об'єктивні фактори онтогенезу мови для формування узагальненої моделі філогенезу - особливостей розвитку мови в суспільстві. Модель розвитку мови, у такому випадку отримує вже об'єктивне підґрунтя і не буде суто суб'єктивною побудовою того чи іншого дослідника.

Розділ 5. Формальне визначення базової семантико-синтаксичної структури.

Даний розділ безпосередньо стосується розбудови моделі мовної організації і пов'язаний з формальним визначенням базової семантико-синтаксичної структури, яка закладається в основу моделі. Це визначення спирається на узагальнене сприйняття мови як найвищої форми відтворення навколишнього середовища. Модель довкілля подається через сукупність об'єктів/суб'єктів, що існують в триєдності часу, простору та дії. Складові середовища пов'язані між собою відношеннями статичними або ж динамічними. Через інформаційну обмеженість органів відчуття людини та, значно більшою мірою - через дискретний та послідовний характер актуалізації мовленнєвої діяльності, відтворення зовнішнього світу відбувається не безперервно, а дискретно. Окрема прикмета об'єкта може бути подана у вигляді:

ATTR(OBJ) = Attr(Obj) ч Attr(Attr) Ч Attr(Obj) ч Attr(Obj) Ч Attr(Attr) (1)

Прикмета дії визначатиметься відповідним чином:

ATTR(MOV) = Attr(Mov) ч Attr(Attr) Ч Attr(Mov) ч Attr(Mov) Ч Attr(Attr) (2)



Вирази (1) та (2) подають узагальнену схему опису прикмети дії та об'єкта, які можуть бути реалізовані або виключно на рівні відтворення своїх прикмет Attr(Obj) та Attr(Mov), або з урахуванням засобів подвійної атрибуції Attr(Attr), що використовуються у пре- та постпозиційному варіантах (складова Attr(Attr) визначає міру або ступінь прикмети Attr(Obj) чи Attr(Mov)). Повні схеми опису дії матимуть вже наступний вигляд:

OBJ = OBJ ч ATTR(OBJ) Ч OBJ ч OBJ Ч ATTR(OBJ) (3)

MOV = MOV ч ATTR(MOV) Ч MOV ч MOV Ч ATTR(MOV) (4)

Якщо розкрити можливі схеми формування ATTR(OBJ) та ATTR(MOV), то матимемо всі варіанти опису об'єкта/суб'єкта та дії на атрибутивному рівні:

OBJ = OBJ ч Attr(Obj) Ч OBJ ч Attr(Attr) Ч Attr(Obj) Ч OBJ ч Attr(Obj) Ч Attr(Attr) Ч OBJ ч OBJ Ч Attr(Obj) (5)

OBJ Ч Attr(Attr) Ч Attr(Obj) ч OBJ Ч Attr(Obj) Ч Attr(Attr)

MOV = MOV ч Attr(Mov) Ч MOV ч Attr(Attr) Ч Attr(Mov) Ч MOV ч Attr(Mov) Ч Attr(Attr) Ч MOV ч MOV Ч Attr(Mov) (6)

MOV Ч Attr(Attr) Ч Attr(Mov) ч MOV Ч Attr(Mov) Ч Attr(Attr)

Якщо ще врахувати, що кожен об'єкт, суб'єкт, дія можуть визначатися на множині своїх прикмет (що часто трапляється в мовній практиці), то загальні схеми опису окремих складових довкілля ще більше ускладнюються:

OBJ = OBJ ч ATTRі (OBJ і = 1 k) Ч OBJ ч OBJ Ч (ATTRі (OBJ) і = 1, k) (7)

MOV = MOV ч (ATTRj(MOV) j = 1,l) Ч MOV ч MOV Ч (ATTRj (MOV) j = 1,l) (8)



Отже, вирази (7) та (8) визначаються як узагальнена схема опису складових середовища, і скрізь надалі при використанні мовних засобів ми враховуватимемо цю можливість.

Атомарне речення (за визначенням) - це, перш за все, двоскладова конструкція відтворення довільної ситуації, що поєднує суб'єкт з певним предикатом.

SB0 = SUBJ - Ro - P (9)

Де:

SB0 - семантико-синтаксична структура атомарного речення;

SUBJ - активний суб'єкт/об'єкт, що ініціює використання предиката P, який визначає дію на множині об'єктів/суб'єктів;

Ro - відношення “бути суб'єктом”.

Якщо розкрити n - актантну будову предиката, то структура атомарного речення вже матиме вигляд:

SB0 = SUBJ - Ro - Pred - (Rі Ч OBJі і = 1, n rj Ч OBJj j = 1, m) (10)

Вираз (10) визначає монопредикатну структуру опису окремої ситуації, лише зауважимо, що актанти (а відповідно до них, і відношення) поділяються на дві частини - предикативну та ситуаційну, що дещо різняться своїм семантичним навантаженням.

Сукупні умови відтворюють на формальному рівні будову базової мовної конструкції - атомарного речення. Ці умови визначають лише загальну структуру опису довільної динамічної ситуації довкілля. Проте, реалізація цієї структури у вигляді мовного повідомлення у кожному конкретному випадку визначається актуальним членуванням дійсності та комунікативною інтенцією мовця і приймає той чи інший вигляд (маємо тут на увазі порядок відтворення цієї структури мовними засобами).

Якщо ще врахувати атрибутивний рівень опису об'єктів/суб'єктів, поданих виразами (3), (4) та (1), (2), то отримаємо формальне визначення базової семантико-синтаксичної структури у вигляді:

Розділ 6. Монопредикатний рівень організації повідомлення.

Мовна практика подає багато прикладів організації мовного повідомлення, що структурно відрізняються від базової конструкції SB0 (вираз (11)).

В роботі показано, що такі утворення будуть похідними від структури атомарного речення і вважатимуться її трансформаціями.

Розділ 7. Поліпредикатний рівень формування повідомлення.

Після аналізу монопредикатного рівня організації повідомлення слід подати особливості формування поліпредикатного рівня, в роботі проаналізовано найважливіші схеми поєднання структур монопредикатного рівня.

Розділ 8. Комунікативний аспект організації повідомлення.

Монопредикатний та поліпредикатний рівні повністю охоплюють все структурне різноманіття синтаксичної організації мовного повідомлення, що не виходить за межі атомарного речення.

Проте, часом в повідомленні зустрічається інформація, що не пов'язана безпосередньо із змістовною стороною відтворюваної ситуації.

Інформація подібна визначається комунікативним аспектом організації мовного повідомлення і відтворює ті чи інші аспекти процесу комунікації.

Розділ 9. Зв'язність текстової інформації.

Подано аналіз структурного оформлення мовного матеріалу, що виходить вже за межі окремого повідомлення. У роботі запропоновано схему "координатного" зв'язку тексту, що пояснює, яким чином одне повідомлення пов'язується з наступним для відтворення цілісності зовнішнього середовища. Розглядаються схеми послідовного, паралельного та комбінованого типів опису певного фрагмента довкілля та відповідне використання мовних засобів.

Цей розділ практично завершує подання формальної моделі мови, яка охоплює головні особливості структурної організації довільного мовного повідомлення на монопредикатному та поліпредикатному рівнях.

У додатках наведені найважливіші пропозиції щодо використання запропонованої формальної моделі для сучасних технологій, орієнтованих на опрацювання ПМ інформації.



Висновки

1. Найважливішим результатом роботи є створення формальної моделі природної мови (структурного рівня її організації), що випливає із загальнолюдських принципів опрацювання інформації, будується на формальних засадах, має достатню пояснювальну силу стосовно основних виявів мовної діяльності і лінгвістичних фактів, знімає певні протиріччя сучасних граматичних побудов та постає плідною основою формування прогресивних інформаційних технологій. Отримання цього важливого результату досягнуто через розв'язання цілого ряду підпорядкованих питань;

2. Використання формальної моделі уможливило чітко визначити найважливіші напрями оброблення мовного матеріалу, які постають плідною основою формування сучасних інформаційних технологій, орієнтованих на сприйняття та опрацювання ПМ інформації;

3. Використання формальної моделі дозволяє значно адекватніше відтворювати структурний рівень організації мовного матеріалу. Це відкриває далекосяжні перспективи у таких напрямах автоматичної обробки природно-мовної інформації як: аналіз та синтез текстової інформації, подання, формування та накопичення знань, автоматичний переклад, автоматизовані системи управління, інформаційно-пошукові системи, експертні системи тощо. На шляху формування сучасних ПМ технологій отримані такі експериментальні результати;

4. Використання дисертаційних досліджень в учбовому процесі.

інформація комп'ютерний моделювання



Основні наукові праці

1. Кисленко Ю.І. Системна організація мови: Монографія. - К.: Український літопис, 1997. - 217 с.

2. Кисленко Ю.І. Архітектура мови (забезпечення інтелектуальних інтегрованих систем). - К.: Віпол, 1998. - 343 с.

3. Кисленко Ю.И. Информационное обеспечение интеллектуальных моделей. - К.: УМК ВО, 1992. - 168 с.

4. Кисленко Ю.И. Об одной интерпретации связности текста // Лингвистические вопросы проектирования и информационный анализ АИПС. - К.: ИК АН УССР, 1976. - С. 71-84.

5. Кисленко Ю.И., Михновский С.Д., Стогний А.А., Скороходько Э.Ф., Труб В.М. и др. Языковой аппарат документальной ИПС для газетно-журнальных текстов // Структурная и математическая лингвистика. - К.: Вища школа, 1977. - С. 46-62.

6. Кисленко Ю.И., Михновский С.Д., Стогний А.А., Скороходько Э.Ф., Труб В.М. и др. Об одном подходе к реализации фактографического режима в документальных ИПС // Фактографические системы информационного обеспечения. - К.: Знание, 1976.

7. Кисленко Ю.И. Изобразительные средства семантики в системах пространственной ориентации // Тезисы докладов Всес. Конференции “Семантика естественных и искусственных языков в специализированных системах”. - Л.: ЛГУ, 1979.

8. Кисленко Ю.И. Некоторые характеристики коммуникативной организации текстовой информации // Структурная и мат. лингвистика. - 1981. - Вып. 9. - К.: Изд. КГУ. - С. 21-28.

9. Кисленко Ю.И. Об одной реализации алгоритма перемещения // Вестник КПИ, сер. "Техническая кибернетика", - 1984. - К.: Вища школа. - С. 50-52.

Размещено на Allbest.ru