Проектування інформаційної системи ведення контролю та корегування інформації щодо обліку надходження матеріалів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Аналіз предметної області

2. Опис програми

3. Математична модель

3.1 Нормалізація відносин

3.2 Схема даних

4. Реалізація інформаційної системи

4.1 Реалізація бази даних

4.2 Реалізація інтерфейсу інформаційної системи

5. Розрахунок економічної ефективності продукту

5.1 Загальні положення економічної ефективності

5.2 Основні показники економічної ефективності інформаційної системи

5.3 Розрахунок витрат на створення і експлуатацію системи на підприємстві

5.4 Розрахунок економічної ефективності

5.5 Висновки по ефективності інформаційної системи

6. Інструкція користувача

6.1 Інструкція по роботі з базою даних

6.2 Рекомендовані технічні засоби

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Основою для обліку, контролю і планування служать всілякі картотеки, реєстраційні журнали, списки і так далі. Вони поступово накопичуються і оновлюються. При великому об'ємі інформації пошук і узагальнення необхідних відомостей, здійснюваних вручну, є досить трудомістким процесом.

З появою ЕОМ і використанням їх для обробки інформації з'явилася можливість автоматизувати рішення багатьох інформаційно-довідкових і розрахункових завдань.

Спочатку для накопичення і зберігання інформації на ЕОМ застосовувалися локальні масиви(чи файли), при цьому для кожного з вирішуваних функціональних завдань створювалися власні файли початкової і результатної інформації. Це призводило до значного дублювання даних, ускладнювало їх оновлення,утрудняло рішення взаємозв'язаних проблемних завдань.

Поступово з розвитком програмного забезпечення ЕОМ з'явилися ідеї створення систем, що управляють, які дозволяли б накопичувати, зберігати і оновлювати взаємозв'язані дані по цілому комплексу вирішуваних завдань, наприклад при автоматизації бухгалтерського обліку на підприємстві. Ці ідеї знайшли своє втілення в системах управління базами даних(СУБД). СУБД взаємодіють не з локальними, а взаємно зв'язаними за інформацією масивами, що називаються базами даних. З появою персональних комп'ютерів СУБД стають найбільш популярним засобом обробки табличної інформації. Вони є інструментальним засобом проектування банків даних при обробці великих об'ємів.

Програмне забезпечення для роботи з базами даних використовується на персональних комп'ютерах вже досить давно. На жаль, ці програми або були елементарними диспетчерами зберігання даних і не мали засобів розробки додатків, або були настільки складні і важкі, що навіть люди, що добре розбираються в комп'ютерах, уникали працювати з ними до тих пір, поки не отримували повних, орієнтованих на користувача застосувань.

Інформаційна система-- сукупність організаційних і технічних засобів для збереження таобробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Інформаційні системи існують з моменту появи суспільства, оскільки на кожній стадії його розвитку існує потреба в управлінні. Місією інформаційної системи є виробництво потрібної для організації інформації, потрібної для ефективного управління всіма її ресурсами, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю.

Інформаційна система може існувати і без застосування комп'ютерної техніки - це питання економічної необхідності.

В будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі трьох типів:

- задачі оцінки ситуації (деколи їх називають задачами розпізнавання образів);

- задачі перетворення опису ситуації (розрахункові задачі, задачі моделювання);

- задачі прийняття рішень (в тому числі і оптимізаційні).

Найдавнішими і найпоширенішими ІС слід вважати бібліотеки. І, дійсно, в бібліотеках збирають книжки (або їх аналоги), зберігають їх, дотримуючись певних правил, створюють каталоги різного призначення для полегшення доступу до книжкового фонду. Видаються спеціальні журнали та довідники, що інформують про нові надходження, ведеться облік видачі.

Метою даного курсового проекту є розробка автоматизованої інформаційної системи обліку находження матеріалів на склад.

Основні завдання:

- проведення аналізу діяльності складу;

- розробка інформаційної бази даних;

- розробка структурної схеми системи;

- розробка програми;

- розробка документації;

- тестування.

1. Аналіз предметної області

Предметною областю бази даних даного курсового проекту є облік матеріалів на складі. Елементами предметної області є матеріал, який позначений наступними ознаками - номер, назва, кількість, одиниця вимірювання.

Рух матеріалу відбувається таким чином - при видачі матеріалу здійснюється облік його ознак, зазначених вище, у відповідність з документообігом.

Передбачувана база даних забезпечує роботу складу з обліку матеріалу. БД буде відноситися до класу БД управління підприємством, так як вона обслуговуватиме конкретний один склад.

Основним видом діяльності складу є облік матеріалів на складі.

Склад - юридична особа, має зареєстрований товарний знак, фірмовий знак, розрахунковий та інші рахунки в національній та іноземній валюті в установах банків.

2. Опис програми

програмний база склад інформаційний

Проектована система повинна зберігати й обробляти інформацію, введену на основі вхідних документів, видавати результати обробки користувачеві. Число розрахунків системи невелике.

Система міститиме нормативно - довідкову інформацію:

- інформацію про матеріали на складі;

- інформацію про прийняті та видані матеріали за весь час;

- інформацію про клієнтів складу.

Вхідними документами для системи є бланки оформлення замовлення (треба ввести усі данні про клієнта: його ПІБ, адресу, контактні данні).

Вихідними даними задачі є звіти по матеріалам на складі.

3. Математична модель

3.1 Нормалізація відносин

Очевидно, що якість розробленої бази даних цілком залежить від якості виконання окремих етапів її проектування. Величезне значення має якісна розробка логічної моделі бази даних, тому що вона, з одного боку, забезпечує адекватність бази даних предметної області, а з іншого боку, визначає структуру фізичної бази даних та її експлуатаційні характеристики.

Ті самі дані можуть групуватися в таблиці-відносини, різними способами, тобто, можлива організація різних наборів відносин взаємозалежних інформаційних об'єктів предметної області. Групування атрибутів у відносинах повинно бути раціональним, що гранично скорочує дублювання даних і процедури, що спрощують, їхню обробку й відновлення.

Певний набір відносин має кращі властивості при включенні, модифікації й видаленні даних, якщо він відповідає певним вимогам нормалізації відносин. Нормалізація відносин - це формальний апарат обмежень на їхнє формування, що дозволяє усунути дублювання даних, забезпечити їхня несуперечність і зменшити витрати на підтримку бази даних.

Наприклад, при включенні в таблицю поля, значення якого не залежить від первинного ключа. В цьому випадку з'являється можливість втрати інформації. Але важливо інше: повторюючи одні і ті ж дані, не тільки перероблюємо масу зайвої роботи, але і неминуче помиляємось. Тому потрібно намагатися виключати з таблиці поля, які не зв'язані з первинним ключем. Для цього, крім оперативної, можна створити декілька допоміжних таблиць.

При проектуванні таблиць рекомендуються наступні правила:

- слід уяснити собі, що є первинний ключ таблиці;

- якщо первинний ключ не проглядається, подумати, чи правильно підібраний склад полів;

- якщо первинний ключ безперечний, то до нього можна дописати будь-які атрибути, що залежать тільки від ключа.

Якщо при перегляді бази даних в парі таблиць знайдуться однойменні поля, котрі не входять в первинний ключ жодної з цих таблиць, - це помилка нормалізації. Система не зможе контролювати правильний зміст цих полів.

3.2 Схема даних

Використавши правила ER-діаграм (Рисунок 3.1), була побудована схема бази даних, відображену на Рисунку 3.2.

Сутність (Entity)- реальний або уявлюваний об'єкт, що має істотне значення для аналізованої предметної області, інформація про який підлягає збереженню. Кожна сутність повинна мати наступні властивості:

- кожна сутність повинна мати унікальне ім'я, і до одного й того ж самого імені повинна завжди застосовуватися та ж сама інтерпретація. Одна й та ж сама інтерпретація не може застосовуватися до різноманітних імен, якщо тільки вони не є псевдонімами;

- сутність має один або декілька атрибутами, що або належать сутності, або успадковуються через зв'язок;

- сутність володіє одним або декількома атрибутами, що однозначно ідентифікують кожний примірник сутності;

- кожна сутність може мати будь-яку кількість зв'язків з іншими сутностями моделі.

Зв'язок (Relationship)- це поіменована асоціація між двома сутностями, суттєва для предметної області, що аналізується.

Використані правила нормалізації:

- якщо ступінь бінарного зв'язку 1:М і обидві сутності є обов'язковими, то потрібно використовувати 2 відношення, по одному на кожну сутність за умови, що ключ сутності служить в якості первинного ключа.

- якщо ступінь бінарного зв'язку 1:М і обидві сутності не є обов'язковими, то необхідно побудувати 3 відношення і одне для зв'язку.

Рисунок 3.1-ER діаграма

Рисунок 3.2 - Схема даних

4. Реалізація інформаційної системи

У розробленій базі даних створені 3 таблиці, пов'язаних між собою так, як показано в схемі даних. Усі таблиці створені за допомогою конструктора.

4.1 Реалізація бази даних

Таблиця «Клієнти» має наступні поля і типи даних, що відповідають їм, представлені в таблиці 4.1. У цій таблиці зберігаються дані про клієнтів складу.

Таблиця 4.1. Клієнти

Ім'я поля	Тип даних	Розмір	Унікальне поле
Код клієнта	Лічильник	Довге ціле	*
ПІБ	Текстовий	100
Контактний номер	Текстовий	10
Адреса	Текстовий	255

Таблиця «Матеріали» має наступні поля і типи даних, що відповідають їм, представлені в таблиці 4.2. Ця таблиця містить список матеріалів.

Таблиця 4.2. Матеріали

Ім'я поля	Тип даних	Розмір	Унікальне поле
Код матеріалу	Лічильник	Довге ціле	*
Назва матеріалу	Текстовий	255
Кількість	Числовий	Довге ціле
Одиниця вимірювання	Текстовий	25

Таблиця «Обіг матеріалу» має наступні поля і типи даних, що відповідають їм, представлені в таблиці 4.3. Ця таблиця містить дані про операції з матеріалами на складі.

Таблиця 4.3. Обіг матеріалу

Ім'я поля	Тип даних	Розмір	Унікальне поле
Код операції	Лічильник	Довге ціле	*
Тип операції	Текстовий	255
Код матеріалу	Числовий	Довге ціле
Кількість	Числовий	Довге ціле
Дата операції	Дата/ Час	Короткий формат дати
Код клієнта	Числовий	Довге ціле

4.2 Реалізація інтерфейсу інформаційної системи

У створеній базі даних є 1 запит створений у режимі конструктора та 6 запитів створених у режимі SQL.

Перший запит - запит на вибірку «Матеріал на складі». Він створений для звіту «Матеріал на складі». Даний запит представлений на рисунку 4.1.

Рисунок 4.1 - Запит «Матеріал на складі»

Другий запит на оновлення - «Видача матеріалу 1». Не несе ніякого самостійного значення, створений для форми «Видача матеріалу». Даний запит представлений на рисунку 4.2.



Рисунок 4.2 - «Видача матеріалу 1»

Третій запит на додавання - «Видача матеріалу 2». Не несе ніякого самостійного значення, створений для форми «Видача матеріалу». Даний запит представлений на рисунку 4.3.

Рисунок 4.3 - «Видача матеріалу 2»

Четвертий запит це запит на додавання - «Додати клієнта» створений через SQL та використовується для форми «Додати клієнта». Запит показаний на рисунку 4.4.

Рисунок 4.4 - «Додати клієнта»

П'ятий запит також на додавання - «Додати матеріал». Він використовується для форми «Прийом матеріалу». Даний запит представлений на рисунку 4.5.

Рисунок 4.5 - «Додати матеріал»

Шостий запит це запит на оновлення - «Прийом матеріалу 1». Він використовується для форми «Прийом матеріалу». Запит показаний на рисунку 4.6.

Рисунок 4.6 - «Прийом матеріалу 1»

І нарешті шостий запит це запит на додавання - «Прийом матеріалу 2». Він використовується для форми «Прийом матеріалу». Запит показаний на рисунку 4.7.

Рисунок 4.7 - «Прийом матеріалу 2»

У розробленій базі даних створено 6 форм. Всі вони створені в режимі конструктора.

Форма «Головна форма» є головною формою, яка автоматично з'являється при запуску бази даних. Детальніше вона буде розглянута в керівництві користувача.

Форма «Видача матеріалу» входить до складу головної форми і дозволяє видавати матеріали. Дана форма представлена на рисунку 4.8 і є формою з спливаючим списком.

Форма «Прийом матеріалу» входить до складу головної форми.Дана форма представлена на рисунку 4.9.



Рисунок 4.8 - Форма «Видача матеріалу»

Рисунок 4.9 - Форма «Прийом матеріалу»

Форма «Додати матеріал» входить до складу форми «Прийом матеріалу». Дана форма представлена на рисунку 4.10.

Рисунок 4.10 - Форма «Додати матеріал»

Форма «Додати клієнта» входить до складу форм «Прийом матеріалу» та «Видача матеріалу» і дозволяє додавати нових клієнтів. Дана форма представлена на рисунку 4.10.

Форма «Про програму» входить до складу головної форми і дозволяє переглянути інформацію про програму. Дана форма представлена ??на рисунку 4.11.



Рисунок 4.11 - Форма «Про програму»

У створеній базі даних складено, за допомогою конструктора 3 звіту.

Перший звіт - «Обіг матеріалу». Даний звіт представлений на рисунку 4.12.

Рисунок 4.12 - Звіт «Обіг матеріалу»

Другий звіт - «Матеріали на складі». Даний звіт представлений на рисунку 4.13.



Рисунок 4.13 - Звіт «Матеріали на складі»

Третій звіт - «Клієнти». Даний звіт представлений на рисунку 4.14.

Рисунок 4.14 - Звіт «Клієнти»

Завдяки усім створеним запитам, формам та звітам, інформаційна система дуже зручна для користування, а також представляє багато функцій для користувача.

5. Розрахунок економічної ефективності продукту

5.1 Загальні положення економічної ефективності

Необхідність вдосконалення методів і прийомів визначення економічної ефективності і розрахунків пояснюється тим, що упровадження обчислювальної техніки - дорогий процес, і тому доцільність витрат на створення і упровадження інформаційної системи повинна бути серйозно обґрунтована. На створення інформаційної системи потрібні одноразові витрати на її розробку і придбання необхідного комплексу технічних засобів. Економічна ефективність системи визначається з урахуванням одноразових витрат і поточних витрат.

Для розрахунку економічної ефективності складається план аналітичної роботи, визначаючий цілі аналізу, перелік питань, що підлягають вивченню, підбір даних, використовуваних при аналізі, перевірку якості зібраних матеріалів, збіг планових і звітних показників. При розрахунку економічної ефективності інформаційної системи виробляли порівняння показників, визначення впливу окремих чинників обліку на показники, оцінка роботи і розкриття резервів, що висловлене в подальших підрозділах.

5.2 Основні показники економічної ефективності інформаційної системи

Економічна ефективність витрат на створення інформаційної системи визначається відношенням економії, одержаної в результаті її функціонування, до капітальних витрат на розробку і упровадження системи. Економія від упровадження і експлуатації будь-якої інформаційної системи складається з економії у сфері управління. Це витікає з того, що основна роль системи полягає у тому, що вона покликана замінити управляючі функції людини (економія у сфері управління) з метою підвищення, продуктивності суспільної праці (економія у сфері виробництва).

До основних показників, що визначають ефективність упровадження системи відносяться:

Є_Г - річна економія, одержана в результаті упровадження системи;

К - капітальні витрати на розробку, упровадження, придбання необхідних технічних засобів;

С - річна собівартість системи;

Є - річний економічний ефект;

Е_Р - розрахунковий коефіцієнт ефективності;

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності;

Трудомісткість розробки програм найсильніше залежить від витрат праці на безпосередню розробку програм З_Р, які включають зарплату програміста, кількість розробників і час на розробку програми. Витрати З_Р розраховуються по формулі:

(5.1)

t_p - час, що витрачається на розробку ;

C_з - розмір заробітної платні програміста;

n - кількість розробників;

H_з - нарахування на зарплату (26-70%).

Для розробки програмних засобів ІС необхідно орієнтовно 5 місяців. Середня заробітна платня програміста складає 3000 грн. Для вирішення задачі необхідно 1 розробник. Підставляючи дані у формулу (5.1) одержимо:

5.3 Розрахунок витрат на створення і експлуатацію системи на підприємстві

Поточні витрати на експлуатацію системи З_ЄП складаються з витрат на електроенергію З_ЄЛ, експлуатаційних витрат на витратні матеріали З_Є і витрат на заробітну платню обслуговуючого персоналу З_ЗП.

Для того, щоб визначити витрати на електроенергію необхідно визначити яку кількість ПК буде підключено до джерела живлення, які периферійні пристрої, яку потужність споживають ті і інші споживачі, яку кількість часу буде підключений ПК до джерел електроживлення і т.д.

Вартість витрат на електроенергію З_ЄЛ на рік розраховується по формулі:

(5.2)

Р - споживана потужність;

Т_ном - час роботи ПК в рік;

С_кч- вартість 1 кВт/год.

Середня споживана потужність ПК складає 300 Вт/год. Час роботи ПК складає 8,5 годин в день. Вважаємо, що в році 265 робочих днів. Вартість споживаної електроенергії - 1,3 грн. за 1 кВт/год. Розрахуємо річні витрати на електроенергію:

Разом з використовуванням ПК необхідно використовувати місцеве освітлення, витрати на яке також потрібно враховувати при розрахунку. Річні витрати на місцеве освітлення розраховуються аналогічно і складають:

Сумарні витрати на споживання електроенергії за рік складають:

Зарплата одного працівника складає 1500 грн. в місяць. Для роботи з інформаційною системою досить 1 користувача. Підставивши дані у формулу розрахуємо річний фонд заробітної платні працівників:

Визначимо сумарні поточні витрати на експлуатацію системи:

Річна собівартість проекту С складається з поточних витрат на експлуатацію системи і капітальних вкладень з урахуванням нормативного коефіцієнта економічної ефективності капітальних вкладень Е_н. Значення коефіцієнта Е_н=0,15.

Для того, щоб визначити річну собівартість проекту, підставимо розраховані вище капітальні витрати і сумарні експлуатаційні витрати:

(5.3)

Підставляючи у формулу (5.3) розраховані вище капітальні і поточні витрати, розрахуємо річну собівартість системи:

5.4 Розрахунок економічної ефективності

Основним показником визначаючим економічну доцільність витрат на створення системи, є річний економічний ефект.

Економічний ефект від упровадження інформаційної системи можна виразити доходом, підвищенням продуктивності праці, скороченням чисельності персоналу, енергоспоживання і іншими економічними показниками.

Вибір найкращих економічних і функціональних критеріїв для узагальнення опису ефективності створення і використовування підсистеми залежить від їх призначення, області застосування і інших чинників.

Річну економію, одержану в результаті упровадження системи, Є_Г найпростіше і узагальнено можна описати сумарним доходом від використовування пропонованої системи. Цей прибуток можна представити як різницю витрат між існуючою технологією рішення задачі і пропонованим варіантом її рішення з урахуванням витрат, що знижують граничний дохід:

(5.4)

З_О - витрати по існуючому варіанту;

С - витрати по пропонованому варіанту.

Для розрахунку витрат по існуючому варіанту враховується загальний об'єм робіт в рік при експлуатації інформаційної системи і вартість виконаних робіт (заробітна платня на одну людину). Розрахуємо витрати на заробітну платню одного робітника З _раб:

Для роботи з існуючою інформаційною системою достатньо 2 користувача. Розрахуємо річні витрати по існуючому варіанту:

Підставляючи дані у формулу (5.4) можна розрахувати річну економію:

Узагальнюючим показником розрахунку економічної ефективності витрат на створення інформаційної системи є розрахунковий коефіцієнт ефективності витрат Е_Р, який визначається по формулі:

(5.5)

Підставивши у формулу (5.5) розраховані вище показники, визначимо значення коефіцієнта ефективності витрат:

Ефективність системи визначається рівнем коефіцієнта ефективності витрат, якщо одержаний коефіцієнт буде менше нормативного, то упровадження системи не виправдовує необхідних витрат, тобто система нерентабельна.

Якщо розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на створення системи більше нормативного, то пропоновану систему можна вважати ефективною.

Іншим показником, що визначає економічну ефективність розробленої системи, є термін окупності капітальних витрат Т - показник, що характеризує період часу, протягом якого загальні витрати відшкодовуються за рахунок економії поточних витрат і додаткового прибутку від реалізації продукції. Його величина є зворотній розрахунковому коефіцієнту ефективності:

(5.6)

Підставивши відповідні значення маємо:

Річний економічний ефект пропонованої інформаційної системи розраховується по методиці визначення економічної ефективності використовування в народному господарстві нової техніки і винаходів. У розрахунку використовується єдиний нормативний коефіцієнт капітальних вкладень рівний 0,15. Розрахунок річного економічного ефекту від упровадження пропонованої системи виробляється по формулі:

 (5.7)

5.5 Висновки по ефективності інформаційної системи

Розрахунковим шляхом встановлено, що коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на створення системи складає 0,67 при терміні окупності капітальних витрат, рівному близько 1,5 років. Отже, пропоновану систему можна вважати ефективною.

6. Інструкція користувача

6.1 Інструкція по роботі з інформаційною системою

На диску вкладеному в курсову роботу зберігається файл - Склад.mdb. При запуску даного файлу користувача зустрічає кнопкова форма «Головна форма», представлена на рисунку 6.1.

Рисунок 6.1 - Форма «Головна форма»

Дана форма пропонує користувачеві наступні дії:

- перегляд списку клієнтів;

- перегляд звіту по матеріалам на складі;

- перегляд звіту по виданим матеріалам;

- здійснення видачі матеріалу;

- здійснення прийому матеріалу;

- перегляд інформації про програму;

- вихід з інформаційної системи.

Розглянемо послідовно всі ці дії:

1) Перегляд списку клієнтів реалізований звітом «Клієнти». Для перегляду звіту натискається відповідна кнопка, після чого на екрані з'явиться вікно зі звітом.

2) Перегляд звіту по матеріалам на складі. Для перегляду звіту натискається відповідна кнопка, після натискання на екрані з'являється даний звіт.

3) Перегляд звіту по виданим та прийнятих матеріалах. Для перегляду звіту натискається відповідна кнопка, після чого на екрані з'являється даний звіт.

4) Здійснення видачі матеріалу. Дана операція реалізується формою «Видача матеріалу», представлена на рисунку 6.2.

Рисунок 6.2 - Форма «Видача матеріалу»

Для того щоб видати матеріал необхідно вибрати з спливаючого меню кому видати, вибрати матеріал який треба видати та його кількість, і натиснути на кнопку «Прийняти», після чого буде виведено повідомлення про успіх.

5) Здійснення прийому матеріалу. Дана операція реалізована за допомогою форми «Прийом матеріалу», представленої на рисунку 6.3.



Рисунок 6.3 - Форма «Прийом матеріалу»

На даній формі можливо додати нового клієнта. Для цього необхідно натиснути «Додати клієнта». З'явиться форма «Додати клієнта», в якій необхідно заповнити всі поля відповідними даними та натиснути «Додати клієнта». Форма представлена на рисунку 6.4.

Рисунок 6.4 - Форма «Додати клієнта»

Після закінчення роботи з даною формою натиснути кнопку виходу з форми або кнопку «Назад».

6) Форма «Про програму» дозволяє подивитися інформацію про автора програмного продукту. Форма представлена на рисунку 6.5.

Рисунок 6.5 - Форма «Про програму»

7) Для виходу з інформаційної системи необхідно натиснути на кнопку «Вихід».

6.2 Рекомендовані технічні засоби

Для роботи з даною інформаційною системою потрібні такі вимоги апаратного та програмного забезпечення:

- процесор з частотою 500 МГц і більш швидкий;

- об'єм пам'яті визначається встановленою операційною системою (мінімальні вимоги всього 128 Мбайт оперативної пам'яті);

- обсяг вільного місця на жорсткому диску складає не менше 190 Мбайт;

- операційною системою може бути абсолютно будь-який Windows (Windows XP, Windows Vista, Windows 7 або Windows 8).

Висновок

У діловій або особистій сфері часто доводиться працювати з даними з різних джерел, кожен з яких пов'язаний з певним видом діяльності. Для координації всіх цих даних необхідні певні знання й організаційні навички. Microsoft Access об'єднує відомості з різних джерел в одній реляційній базі даних. Створювані форми, запити і звіти дозволяють швидко й ефективно обновляти дані, отримувати відповіді на питання, здійснювати пошук потрібних даних, аналізувати дані, друкувати звіти.

У базі даних відомості з кожного джерела зберігаються в окремій таблиці. При роботі з даними з декількох таблиць встановлюються зв'язки між таблицями. Для пошуку і відбору даних, які відповідають певним умовам, створюється запит. Запити також дозволяють оновити або видалити одночасно кілька записів, виконати вбудовані і спеціальні повідомлення.

У даній інформаційній системі було розроблено 7 запитів, які додають значну функціональність в даний продукт. Так само було зроблено близько 6 форм, які допоможуть користувачеві не тільки оглядати красивий інтерфейс, а й буде приємно користуватися програмою в силі її багатофункціональності та різнобічності. Крім цього були створені 3 звіта, які є вихідними документами, завдяки яким ми можемо вести облік матеріалів без проблем. Також був проведений аналіз даних складу. Було розглянуто предметну область та розроблена математична модель для даної інформаційної системи.

Розроблена інформаційна система дозволяє швидко і ефективно працювати складу. Зручний інтерфейс програми, з одного боку, дозволяє легко орієнтуватися в програмі, не вимагаючи від співробітників яких спеціальних навичок роботи з електронно-обчислювальними машинами, з іншого боку надає користувачеві оперативну інформацію.

Список використаної літератури

1. Глушаков С.В. Бази даних / С.В. Глушаков, Д.В. Ломотько. - М.: ООО "Издательство ACT ", 2002. - 504 с.

2. Информатика. Базовый курс / Под ред. С.В. Симоновича.- СПб.: Питер, 2001. - 640 с.

3. Иохин В.Я.Экономическая теория”: Учебник - М.: Юрист, 2009

4. Конноллі Т. Бази даних. Проектування, реалізація і супровід. Теорія і практика / Т. Коннолі, К. Бегг, - М.: Изд -во " Вільямс", 2003. - 1436 с.

5. Кудряев, В.А. Організація роботи з документами / В.А. Кудряев. - М.: Інфа - М, 2001. - 356 с.

6. Кузнєцов С.Д. Основи баз даних. / С.Д. Кузнецов, - М.: вид. Інтернет- Університет Інформаційних Технологій ; БИНОМ. Лабораторія знань, 2007. - 484 с.

Додаток А

Лістинг розробленого програмного забезпечення.

Форма «Видача матеріалу»

// кнопка «Видати»

Private Sub Кнопка6_Click()

On Error GoTo Err_Кнопка6_Click

DoCmd.SetWarnings False

Dim response

If (Not Комбинированная0 = "") And (Not Комбинированная11 = "") And (Not Поле13 = "") Then

Dim stDocName As String

stDocName = ChrW(1042) & ChrW(1080) & ChrW(1076) & ChrW(1072) & ChrW(1095) & ChrW(1072) & ChrW(32) & ChrW(1084) & ChrW(1072) & ChrW(1090) & ChrW(1077) & ChrW(1088) & ChrW(1110) & ChrW(1072) & ChrW(1083) & ChrW(1091) & ChrW(32) & ChrW(49)

DoCmd.OpenQuery stDocName, acNormal, acEdit // відкриває запит «Видача матеріалу 1»

stDocName = ChrW(1042) & ChrW(1080) & ChrW(1076) & ChrW(1072) & ChrW(1095) & ChrW(1072) & ChrW(32) & ChrW(1084) & ChrW(1072) & ChrW(1090) & ChrW(1077) & ChrW(1088) & ChrW(1110) & ChrW(1072) & ChrW(1083) & ChrW(1091) & ChrW(32) & ChrW(50)

DoCmd.OpenQuery stDocName, acNormal, acEdit // відкриває запит «Видача матеріалу 2»

End If

response = MsgBox("Успішно!", vbOKOnly, "")

Else

response = MsgBox("Значення не можуть бути пустими!", vbOKOnly, "")

End If

Exit_Кнопка6_Click:

Exit Sub

Err_Кнопка6_Click:

MsgBox Err.Description

Resume Exit_Кнопка6_Click

End Sub

Форма «Прийом матеріалу»

// кнопка «Прийняти»

Private Sub Кнопка6_Click()

On Error GoTo Err_Кнопка6_Click

DoCmd.SetWarnings False

Dim response

If (Not Комбинированная0 = "") And (Not Комбинированная11 = "") And (Not Поле13 = "") Then

Dim stDocName As String

stDocName = ChrW(1055) & ChrW(1088) & ChrW(1080) & ChrW(1081) & ChrW(1086) & ChrW(1084) & ChrW(32) & ChrW(1084) & ChrW(1072) & ChrW(1090) & ChrW(1077) & ChrW(1088) & ChrW(1110) & ChrW(1072) & ChrW(1083) & ChrW(1091) & ChrW(32) & ChrW(49)

DoCmd.OpenQuery stDocName, acNormal, acEdit // відкриває запит «Прийом матеріалу 1»

stDocName = ChrW(1055) & ChrW(1088) & ChrW(1080) & ChrW(1081) & ChrW(1086) & ChrW(1084) & ChrW(32) & ChrW(1084) & ChrW(1072) & ChrW(1090) & ChrW(1077) & ChrW(1088) & ChrW(1110) & ChrW(1072) & ChrW(1083) & ChrW(1091) & ChrW(32) & ChrW(50)

DoCmd.OpenQuery stDocName, acNormal, acEdit // відкриває запит «Прийом матеріалу 2»

response = MsgBox("Успішно!", vbOKOnly, "")

Else

response = MsgBox("Значення не можуть бути пустими!", vbOKOnly, "")

End If

Exit_Кнопка6_Click:

Exit Sub

Err_Кнопка6_Click:

MsgBox Err.Description

Resume Exit_Кнопка6_Click

End Sub

Форма «Додати матеріал»

// кнопка «Додати»

Private Sub Кнопка8_Click()

On Error GoTo Err_Кнопка8_Click

DoCmd.SetWarnings False

Dim response

If (Not Поле1 = "") And (Not Поле5 = "") Then

Dim stDocName As String

stDocName = ChrW(1044) & ChrW(1086) & ChrW(1076) & ChrW(1072) & ChrW(1090) & ChrW(1080) & ChrW(32) & ChrW(1084) & ChrW(1072) & ChrW(1090) & ChrW(1077) & ChrW(1088) & ChrW(1110) & ChrW(1072) & ChrW(1083)

DoCmd.OpenQuery stDocName, acNormal, acEdit // відкриває запит «Додати матеріал»

response = MsgBox("Успішно!", vbOKOnly, "")

Else

response = MsgBox("Значення не можуть бути пустими!", vbOKOnly, "")

End If

Exit_Кнопка8_Click:

Exit Sub

Err_Кнопка8_Click:

MsgBox Err.Description

Resume Exit_Кнопка8_Click

End Sub

Форма «Додати клієнта»

// кнопка «Додати клієнта»

Private Sub Кнопка6_Click()

On Error GoTo Err_Кнопка6_Click

DoCmd.SetWarnings False

Dim response

If (Not Поле0 = "") And (Not Поле2 = "") And (Not Поле10 = "") Then

Dim stDocName As String

stDocName = ChrW(1044) & ChrW(1086) & ChrW(1076) & ChrW(1072) & ChrW(1090) & ChrW(1080) & ChrW(32) & ChrW(1082) & ChrW(1083) & ChrW(1110) & ChrW(1108) & ChrW(1085) & ChrW(1090) & ChrW(1072)

DoCmd.OpenQuery stDocName, acNormal, acEdit // відкриває запит «Додати клієнта»

response = MsgBox("Успішно!", vbOKOnly, "")

Else

response = MsgBox("Значення не можуть бути пустими!", vbOKOnly, "")

End If

Exit_Кнопка6_Click:

Exit Sub

Err_Кнопка6_Click:

MsgBox Err.Description

Resume Exit_Кнопка6_Click

End Sub

Додаток Б

Рисунок Б.1 - Схема даних

Размещено на Allbest.ru