Система засобів синтезуючого програмування і її використання для фінансово-економічних задач підприємства

Створення інструментальних засобів синтезуючого програмування на базі компонент і складно організованих програм у розподіленому середовищі обчислень. Розробка елементів інформаційної технології для вирішення фінансово-економічних задач підприємств.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 31.01.2014
Размер файла 33,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Система засобів синтезуючого програмування і її використання для фінансово-економічних задач підприємства

Єфремов Юрій Миколайович

Київ - 2000

Анотація

Єфремов Ю.М. Система засобів синтезуючого програмування та використання її для фінансово-економічних задач підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за фахом 01.05.03. - математичне і програмне забезпечення обчислювальних машин і систем - Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена питанням створення засобів автоматизованого проектування фінансово-економічних програм для підприємств. У роботі розвивається напрямок у синтезуючому програмуванні, який грунтується на аналізі моделі програми з метою її синтезу на базі компонент із базової бібліотеки готових компонентів і засобів посткомпіляції. Розроблені та теоретично обгрунтовані засоби аналізу моделі програм і наступної її побудови, а також метод розвитку засобів посткомпіляції програмних компонентів. Розроблено базову бібліотеку компонент синтезуючого програмування, орієнтовану на використання в побудові програм для фінансово-економічної діяльності підприємств. Крім того, створені: спеціалізована система керування базами даних, генератор звітів для автоматичного створення документації фінансово-економічної діяльності підприємств, спеціалізована система засобів посткомпіляції, а також наводяться правила побудови програм для закритих локальних мереж шляхом застосування технології "Точка складання".

Були сконструйовані та впроваджені на підприємствах наступні програмні продукти:

програма розрахунку заробітної плати;

програма розрахунків із споживачами газу;

програма розрахунку за комунальні послуги;

програма обліку сировини і випуску готової продукції.

Ключові слова: аналіз моделі, синтез програми, посткомпілятор, генерація документів, синтезуюче програмування, життєвий цикл програми, фінансово-економічні показники.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Рівень вимог до якості та продуктивності управлінської праці підприємств в усьому світі безупинно підвищується, що призводить до масового використання засобів обчислювальної техніки і відповідного спеціалізованого (корпоративного) програмного забезпечення. Одним із основних процесів обробки інформації на виробництві є організація документообігу. Цей процес включає упорядкування, формування, реєстрацію, збереження та редагування документів і таблиць. За даними корпорації Xerox у середньому від 40 до 90% часу співробітники витрачають на роботу з документами, а фінансові працівники, адміністратори установ, плановики, статисти - 150-200 годин у рік тільки на пошук інформації, необхідної для виконання завдання.

При вирішенні економічних і управлінських задач підприємства можна з відомим ступенем умовності виділити чотири типи робіт:

а) роботи, відмінними ознаками яких є великі обсяги числових і символьних даних при незначному часі обробки одиниці числових даних (запису). Прикладами таких робіт є установка статей нарахувань та утримань при розрахунку заробітної плати, підготовка та обробка платіжних відомостей і вимог, зведених платіжних доручень, накладних і стандартних довідок, документів оперативного обліку;

б) роботи, відмінними ознаками яких є часто змінювані текстові документи і таблиці. Прикладами такого типу документів є наряди виконуваних робіт, товарно-транспортні накладні, шляхові листи, відомості обліку надходження витрат та руху матеріалів, сировини, продукції;

в) роботи, що відображають комунікації фінансово-господарського суб'єкта. Прикладами такого типу операцій є облік графіків зустрічей, відряджень, нарад, конференцій, ведення архівів, календарів, карток, проведення телеконференцій;

г) роботи, відмінними ознаками яких є висока інтелектуальна насиченість операцій, що вимагають від суб'єкта спеціальних знань та кваліфікації. До такого типу операцій відносяться дослідницька і конструкторська роботи, складання, наладка та ремонт складного устаткування, упорядкування планів та звітів підприємства.

Перераховані вище типи робіт (операцій) є складовими компонентами фінансово-економічної діяльності підприємств, автоматизація яких призводить до необхідності розробки системи спеціалізованих інструментальних засобів програмування. При цьому вирішуються наступні задачі:

аналіз програмних засобів з метою їх класифікації та орієнтації на користувача (програміста);

побудова прототипу інструментальних засобів синтезуючого програмування;

розробка концепції програмування для класу задач з врахуванням його еволюційного розвитку в синтезуючому програмуванні;

розробка методології побудови укрупненої моделі програмних продуктів із наступною її реалізацією на базі готових компонентів.

Під синтезуючим програмуванням у даній роботі розуміється програмування, яке грунтується на побудові моделі майбутньої програми з готових компонентів з наступним синтезом програми з огляду на особливості умов задачі, що проектується. За цією моделлю під компонентами будемо розуміти об'єкти різного типу: стандартні пристрої та їх складові, програмні системи та їх модулі, засоби для взаємодіючих апаратних і програмних модулів, а також готові програмні продукти, розроблені раніше.

У напрямку об'єктно-орієнтованого програмування має сенс адаптація та розвиток складального способу програмування, який грунтується на компонентах - об'єктах. Об'єктно-орієнтована технологія пропонує еволюційну розробку прикладних програмних систем на основі покрокового програмування з попередньо створеного інкапсульованого програмного забезпечення та подальшого його нарощування, настроювання та складання.

Комплексний теоретико-практичний підхід до проблеми автоматизованої обробки та збереження інформації був розроблений і розвинутий академіком Глушковим В.М. та його учнями Капітоновою Ю.В., Летичевським О.А., Сергієнко І.В. за напрямками:

математична теорія проектування обчислювальних систем;

інтегрований підхід до побудови інструментальних засобів програмування;

створення математичних моделей і програмних засобів для розпаралелювання та вирішення задач на розподілених багатопроцесорних ЕОМ.

Ющенко К.Л., Перевозчиковою О.Л., Вельбицьким І.В., Лаврищевою О.М. в області:

розробки перспективних технологій проектування та виготовлення програмних продуктів;

розробки теорії створення інструментально-технологічних засобів для розробки програмного забезпечення.

В напрямку розробки і створення програмно-технічних комплексів, у тому числі для вирішення фінансово-економічних задач підприємства, реалізовані та налагоджені ряд методів і засобів типу Oracle, Delphi, С++ тощо. Дані технологічні засоби розроблені та реалізовані із застосуванням узгодженого сімейства мов програмування високого рівня, які орієнтовані на підтримку крупноблокових асинхронних координаційних схем обчислень в однопроцесорних і багатопроцесорних обчислювальних комплексах.

Необхідно зазначити, що існуючі системи засобів по створенню програмного забезпечення вирізняються великою спільністю і в основному орієнтовані на створення програмних продуктів для широкого класу задач, а також мало враховують вимоги гнучкості ринку.

Пропонується створювати програмні продукти з врахуванням зазначених вимог, шляхом розробки корпоративних додатків (програм), використовуючи методи синтезуючого програмування. В свою чергу, враховуючи мобільність вищезазначених засобів, усі розроблені модулі та бібліотеки для підтримки синтезуючого програмування спеціалізовані під Pascal, Delphi, С++.

Таким чином, автоматизація фінансово-економічної діяльності підприємства зводиться до пошуку нових рішень в заданій прикладній області. Ця область складається з систем формування облікових записів, генератора звітних форм, лінгвістичних засобів (мов) для формування уявлення методики процедур (модулів) цієї діяльності, а також із вбудованих методів і засобів автоматизації проектування (розрахунків), що дозволяють забезпечити високу адаптивність та настроюваність системи під різні умови адаптації. Для забезпечення адаптивності та настраюваності необхідне створення системи засобів для перенастроювання алгоритму розрахунків у вигляді спеціалізованих засобів посткомпілятора, засобів модифікації структур даних та генератора звітів, що включаються в систему. Для цього з'являється необхідність створення класу інструментальних бухгалтерських систем, які можна назвати настільними системами автоматизації проектування для вирішення фінансово-економічних задач підприємств. Дані засоби повинні бути інструментарієм проектувальника. Все це зумовлює потреби у створенні цілісної наукової концепції застосування методів і засобів у програмуванні автоматизованих систем.

Метою даної роботи є створення інструментальних засобів синтезуючого програмування на базі програмних компонент і складно організованих програм у розподіленому середовищі обчислень для ефективної підтримки покомпонентного програмування та їх використання для вирішення фінансово-економічних задач підприємства.

Актуальність досліджень дисертаційної роботи полягає в необхідності створення системи інструментальних засобів і розробки технологічних прийомів синтезуючого програмування, які дозволяють істотно скоротити час розробки програми і збільшити термін експлуатації програми, забезпечивши готовий програмний продукт гнучкими засобами адаптації під конкретні умови її експлуатації без проведення змін у початковому коді програми. Дані вимоги до технологічних засобів синтезуючого програмування визначені постійним ускладненням фінансово-економічних задач підприємств. Це викликано часто змінюваними показниками (змінами в законодавчих актах, змінами у формах звітності, швидкими та поточними змінами на споживчому ринку і ринку постачальників тощо) в процесі експлуатації програм в умовах ринкової економіки.

Для досягнення поставленої мети повинні бути вирішені наступні основні задачі:

побудова моделей для паралельно функціонуючих програмних компонент крупноблокового програмування в розподіленому середовищі обчислень та розробка мовних засобів подання моделей;

розробка, дослідження та реалізація комплексу інструментальних засобів для підтримки інформаційної обробки програмних компонент при синтезуючому програмуванні;

розробка елементів інформаційної технології для практичного вирішення фінансово-економічних задач підприємств.

Реалізація цих задач містить наступні процедури:

1) побудова об'єктно-орієнтованої моделі процесів автоматизації фінансово-економічного обліку на основі принципу декомпозиції, абстракцій та ієрархії, що дозволить більш глибоко усвідомити програмісту структуру майбутньої системи при її наступному синтезі. Модель такої системи є більш відкритою та легко піддається модернізації, оскільки конструкція моделі базується на кінцевих проміжних формах. Крім того, об'єктна декомпозиція забезпечує більш широке розуміння надскладних моделей, оскільки вона припускає еволюційний шлях розвитку складної моделі на базі декількох відносно невеликих моделей;

2) створення гнучкого програмного забезпечення автоматизації фінансово-економічних задач за рахунок спеціалізованого подання структур даних і використання для їх обробки проблемно-орієнтованих блоків програм.

Практична значущість отриманих результатів. Практична значущість запропонованого підходу до створення системи засобів синтезуючого програмування полягає в забезпеченні для створених програмних продуктів високого ступеня адаптації з метою пристосування їх до умов функціонування, які змінюються, що покращує якісні ознаки програмного продукту, такі як:

звільнення користувача від залежності розробника, тобто необхідні зміни і настройки користувач може здійснювати сам без зміни вихідної програми;

забезпечення цілісності (спільності) банку даних і можливість досить ефективно експлуатувати програми в локальній мережі. Цей факт є дуже істотним аргументом при розробці програмних продуктів для автоматизації вирішення задач бухгалтерського, економічного й організаційно-виробничого характеру;

забезпечення наступних функціональних можливостей:

а) видача контекстно-залежних довідок, підказок і порад, формування меню та екранів відповідно до вимог користувача;

б) визначення користувачем форматів вихідних документів за допомогою інтегрованого і зовнішнього генераторів звітів;

в) аналіз, облік і подання фінансово-економічної інформації в декількох площинах із виведенням результатів при необхідності на кожному рівні обробки.

Під інтегрованим генератором звіту в даному випадку вважається програмна компонента, що використовує розподілені бази даних розв'язуваної задачі з наступним їх аналізом і формуванням необхідних для користувача звітів, довідок та інших вихідних документів.

Методичну основу досліджень складають результати математичної теорії проектування обчислювальних систем, теорія структур даних, теорія алгебраїчного програмування, теорія побудови трансляторів, об'єктно-орієнтоване програмування. Також застосовувалися методи постановки експериментів на комп'ютерах при створенні інструментальних засобів з метою їх інформаційної підтримки синтезуючого програмування на базі програмних компонент.

Наукова новизна полягає в розробці нової методології використання синтезуючого програмування для розподіленого програмного середовища, а також у створенні сукупності методів і засобів програмної підтримки цієї методології з врахування специфіки вирішення задач фінансово-економічної діяльності підприємства.

Практична цінність полягає у створенні інструментальних засобів підтримки синтезуючого програмування для комплексування програмних компонент довільної природи протягом усього життєвого циклу програми й у застосуванні цих засобів при крупноблоковому програмуванні.

Апробація роботи і публікації. Наукові та практичні результати роботи обговорювалися:

на науково-методичному семінарі факультету інформаційно-комп'ютерних технологій Житомирського інженерно-технологічного інституту (м. Житомир, 27.08.1999 р.);

на VIII Міжнародній конференції KDS-99 “Знання - Діалог - Рішення” (Крим, Кацівелі, 13-18.09.1999 р.);

на семінарі "Теорія цифрових автоматів і штучного інтелекту" Київського Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України (м. Київ, 10.11.1999 р.).

Результати дисертаційної роботи відображені в 7-ми статтях.

Структура та об'єм роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, який включає 107 найменувань, та чотирьох додатків. Об'єм роботи - 104 сторінки тексту, 11 сторінок списку літератури і 86 сторінок додатків.

2. Зміст дисертаційної роботи

У вступі обгрунтована актуальність теми дисертації, проаналізовано основні тенденції та проблеми розробки програмних засобів з використанням відомих методів синтезуючого програмування.

Для підтримки практики синтезуючого програмування при побудові програмних систем необхідні інструментальні засоби і технології. Такими засобами є засоби специфікації та інкапсуляції, повторно використовувані та зв'язуючі компоненти, бібліотеки заміщуваних програмних компонент з їх документацією та візуалізацією, а також засоби тестування. При цьому технологія синтезуючого програмування підтримує гнучку композицію повторно використовуваних програмних компонент, створення відкритих систем, що забезпечують якісні показники в зрозумілій для користувача формі.

У синтезуючому програмуванні процес програмування на основі повторно використовуваних готових програмних компонент полягає в розробці складного інтелектуального продукту і включає не тільки аналіз даних та їх трансформацію, але й організацію зв'язків і координацію інформаційних потоків.

У зв'язку зі збільшенням складності та масштабу розглянутих задач при проектуванні фінансово-економічних програм підприємств, а також враховуючи еволюційний характер побудови їх програмного рішення, з'являється необхідність у моделюванні самого процесу проектування програм і створенні середовища моніторингу за функціонуванням програмних компонент у процесі всього життєвого циклу програми. При цьому форми інформації, необхідної для аналізу процесу, повинні бути подані та інтегровані в спеціальне програмне середовище. Отже, щоб використовувати готову програмну компоненту у синтезуючому програмуванні, визначити і забезпечити умови її існування та функціонування в складно організованому програмному середовищі, необхідно забезпечити адекватну інформаційну структуру для неї.

Перспективним напрямком розробки програмного забезпечення в синтезуючому програмуванні для підтримки покомпонентного програмування є об'єктно-орієнтоване програмування, оскільки цей напрямок містить в собі реалізацію спадкування класів і об'єктів, використання віртуальних методів та інкапсуляцію даних. Тут також заслуговує особливої уваги той факт, що по закінченні створення об'єкт може бути поданий у вигляді готової компоненти, яка має власні методи керування, засоби адаптації та моніторингу за рахунок вбудованих віртуальних методів.

В роботі коротко охарактеризована парадигма об'єктно-орієнтованого програмування, основні поняття якої використовуються в наступних розділах дисертації, сформульовано цілі та задачі роботи, a також наведений зміст розділів дисертації.

У першому розділі пропонується аналітичний огляд і порівняльний аналіз сучасного стану технологій та тенденції розвитку методів розробки (створення, проектування) програмних продуктів фінансово-економічної діяльності підприємств.

В цьому розділі наведено огляд найбільш відомих методів сучасних технологій програмування. Виділені:

методи, орієнтовані на обробку інформації ("зверху вниз", "знизу вверх", формальних технічних завдань, Віденський метод, модульне і структурне програмування, R-, HIPO-, SADT-, CASE-технології);

методи, орієнтовані на дані (композиційний, композиційного структурно-модульного програмування, об'єктно-орієнтованого проектування);

методи створення додатків (інтегровані об'єктні технології: COM, OLE, Active, OpenDos і технологія швидкої розробки додатків RAD, а також засіб Delphi).

В цьому ж розділі було розглянуто засіб розширення апаратного забезпечення відповідно до технології "Plug and Play". Цей засіб дозволяє підключати до комп'ютера нові периферійні пристрої та різні плати, регламентувати засоби і способи взаємодії периферійних пристроїв комп'ютера між собою і з операційною системою, а також розв'язувати конфлікти між різними пристроями при використанні одних і тих же системних ресурсів.

Проведений аналіз прогресивних методів проектування програмних продуктів фінансово-економічної діяльності підприємств дозволив зробити висновок, що найбільш перспективними й економічно ефективними варто вважати розробки із застосуванням технології, яка дозволяє створювати об'єктно-орієнтовану модель підприємства з наступною її реалізацією за допомогою засобів об'єктно-орієнтованого програмування, що, в свою чергу, є базовою основою синтезуючого програмування.

Остання частина першого розділу присвячена передумовам удосконалення та розробки сучасних технологій програмування при автоматизації фінансово-економічної діяльності підприємства. Тут же розглянуто стан автоматизації планування ресурсів підприємств з врахуванням організаційних форм (функціональної організації, матричної структури та гібридної альтернативи). Зроблено акцент на методологію створення функціонально-інформаційних моделей для розробки автоматизованих робочих місць. Показано, що така методологія побудови моделей є ефективним інструментом для синтезу фінансово-економічної діяльності підприємства, оскільки дозволяє оцінити модулі керування, обліку різних об'єктів і створення типових функціонально-інформаційних моделей для визначеного класу об'єктів. Розглянуті різновиди систем автоматизації фінансово-економічних задач підприємства.

Проведений аналіз фінансово-економічної діяльності підприємств показав, що спостерігається тенденція переміщення акцентів бухгалтерського обліку та його автоматизації на рівень користувача, що, в свою чергу, визначає нові задачі, зміст яких розглядається в даній дисертації.

На основі проведеного аналізу сформульовані основні задачі автоматизації проектування та створення класу інструментальних бухгалтерських систем.

В другому розділі наводиться методологічне обгрунтування та розглядаються різні аспекти побудови системи засобів (інструментальних засобів проектувальника) синтезуючого програмування при створенні програмних продуктів. Головним аспектом рішення є те, що при проектуванні програми описується математична модель. Ця модель показує відображення всіх складових її частин у вигляді окремих процесів, які виконують визначені завершені дії, що, в свою чергу, дозволяє синтезувати програми з бібліотеки готових компонент.

У відповідності з цим, основні положення концепції синтезуючого програмування можна відобразити у вигляді набору наступних правил:

накопичення та сортування програмного забезпечення, яке є, по бібліотеках знань;

подрібнення програм на модулі та об'єкти;

підбору методів управління та створення засобів обміну інформацією;

впровадження в готовий програмний продукт системи засобу посткомпіляції.

В цьому ж розділі проводиться дослідження моделі програми при поділі її на складові, незалежні етапи програмування та застосування запропонованого підходу при конструюванні програмного продукту. Зроблено висновок, що проектування зводиться до декомпозиції моделі майбутньої програми і до її наступного синтезу з готових програмних компонент, що зберігаються в спеціальній бібліотеці знань. Розглядаються процедури накопичення та сортування наявного програмного забезпечення по інтелектуальних бібліотеках баз даних з метою подання їх у майбутньому у вигляді готових компонент, де кожна з таких компонент реалізує завершений процес із своїми атрибутами керування та здійснює обмін даними по інформаційних каналах зв'язку. У складі компоненти деякі її види керування можуть бути реалізовані за допомогою абстрактних і віртуальних методів, що дозволить її адаптувати до нестандартних випадків використання, для розширення можливостей при експлуатації програмного забезпечення.

Тут же пропонується методологія побудови моделі програми, що проектується. Особливістю даної моделі є те, що при проектуванні майбутньої програми з множини конкретних ділянок, визначених як вузли готових компонент, виділяється клас належності задачі, виконуваної на даній ділянці, потім визначається категорія (специфіка) дій, виконуваних на даній ділянці. Наводяться основні положення з аналізу математичної моделі з поетапною її декомпозицією з метою побудови майбутньої програми на основі готових компонентів, проводиться аналіз переходу від декомпозиційної моделі до проектування майбутньої програми, а також пропонується алгоритм добору з інтелектуальної бібліотеки даних необхідної готової компоненти для наступного її синтезу в програму, що проектується.

Алгоритм добору містить наступні укрупнені фрагменти:

Визначення класу вимог для конкретної компоненти.

Виділення специфіки задачі й аналіз відповідності вимог до компоненти цієї специфіки.

Вибір готової компоненти відповідно до пунктів 1 і 2.

Розробка нової програмної компоненти у випадку невідповідності параметрів компоненти вимогам, які ставляться до неї.

В останній частині розділу наводяться обгрунтування системи засобів посткомпілятора при включенні його в готовий програмний продукт і розглядаються методологічні положення по їх створенню.

У третьому розділі проводиться аналіз життєвого циклу програм, а також розглядаються їх найбільш вразливі етапи. Описується засіб посткомпіляції, який орієнтований на вирішення фінансово-економічних задач підприємств, на прикладі програми нарахування заробітної плати. Тут також наводиться приклад покрокової компіляції програми, створюваної користувачем при використанні запропонованого засобу посткомпіляції, а також проводиться аналіз псевдопроцесора, орієнтованого на виконання згенерованої псевдопрограми. Наводиться перелік операторів і функцій, запропонованих користувачу і включених до складу мовних засобів, для адаптації програми до умов її експлуатації. Цей список містить більше 20 фінансово-бухгалтерських функцій. Розглядаються приклади побудови процесів для опису статей нарахування й утримання за допомогою засобів посткомпиляції в програмі “Заробітна плата”. Це такі процеси, як нарахування окладу, оплата нічних годин, доплата за шкідливість, розрахунок прибуткового податку тощо.

В цьому ж розділі проведено аналіз наступних програмних компонент, що входять до складу інструментальних засобів: генератора звітів, системи засобів керування базами даних, засобу створення програм для закритих локальних мереж.

Відмінною рисою генератора звіту є те, що опис макету майбутнього звіту представляється у вигляді структури, що настроюється, INI-файлу, що забезпечує гнучкість при його редагуванні у випадках необхідності зміни вихідної звітної форми або при створенні нової. Система керування базами даних (СКБД) має можливість створення гіперпосилальних полів, що підвищує продуктивність СКБД у цілому при обробці інформації. Застосування таких полів вирішує проблему “старіння” інформації при спільному використанні даних, що зберігаються в базі, за рахунок автоматичної регенерації потоку інформації при проведенні змін у ланцюгу гіперпосилання. Ще однією цінною властивістю даної СКБД є можливість створення буферних полів. Розмір і тип цих полів може бути довільно обраний в залежності від інформації, що зберігається в них.

Також тут розглядаються проблеми, що виникають при проектуванні програмних продуктів, орієнтованих на експлуатацію в закритих локальних мережах при використанні загальних баз даних, і пропонується для розгляду один із методів по їх вирішенню (технологія “Точка складання”).

Запропонована система засобів синтезуючого програмування для автоматизації фінансової-економічної діяльності підприємства має наступні властивості:

гнучкості за рахунок включення засобу посткомпілятора і діалогових засобів, що дозволяють формувати і коригувати в програмі математичну модель розв'язуваної задачі, розуміючись з нею мовою предметної області або вводячи вихідну інформацію із зовнішніх пристроїв різного типу;

проблемного орієнтування, тобто адаптації розробленого програмного забезпечення для фахівця конкретної предметної області, який не є фахівцем в області програмування;

економічності за рахунок скорочення термінів навчання та впровадження програмно-цільової орієнтації комплексу заходів і ресурсів, необхідних і достатніх для розуміння фахівцю;

забезпечення необхідної продуктивності за рахунок розподілених баз даних, при цьому фахівець звільняється від необхідності вивчення великої кількості інструктивних матеріалів і напрацьовує навички використання програмних засобів;

оперативності системи, що забезпечує можливості обробки даних в режимі реального часу за завданням користувача.

У закінченні наведені основні результати роботи в частині створення та застосування запропонованої методології побудови системи засобів синтезуючого програмування для фінансово-економічних задач підприємства. Показано практичну значущість результатів. Викладені основні рекомендації з їх використання та перспективи розвитку досліджень надалі.

Основні результати при вирішенні зазначених вище задач отримані за напрямками:

1. Запропонована методологія аналізу предметної області та відображення її в програмному середовищі при ієрархічній організації даних, що представляють змістовний сенс конкретних подань інформації на фізичних носіях.

2. Створені інструментальні засоби, що дозволяють спростити роботу програміста за рахунок можливості перенастроювання існуючих програмних компонент.

3. Створені алгоритми спільної обробки структур даних.

Під структурою даних у даному випадку розуміється множина упорядкованих елементів, об'єднаних за заданими ознаками одним із прийнятих способів (накопичення, розподілу, сортування).

4. Виконаний аналіз алгоритмів і способів рішення задач. Виділені однакові програмні блоки в різних задачах і організоване керування їх взаємодією.

5. Практично розроблені та реалізовані наступні програмні продукти з використанням запропонованих методів синтезуючого програмування:

1) програма "Заробітна плата":

на Державному комунальному автотранспортному підприємстві обласних і міських лікувальних установ м. Житомира (Акт впровадження від 24.11.98 р.);

у відкритому акціонерному товаристві "Приладобудівник" м. Овруч (Акт впровадження від 3.11.98 р.);

в районному вузлі зв'язку м. Новоград-Волинський (Акт впровадження від 7.08.98 р.);

2) програма "Розрахунок з постачальниками та споживачами за комунальні послуги впроваджена в багатогалузевому виробничо-орендному управлінні житлово-комунального господарства м. Овруч (Акт впровадження від 26.08.98 р.);

3) програма "Облік платежів споживачів газу м. Бердичів" впроваджена в Управлінні з експлуатації газового господарства м. Бердичів (Акт впровадження від 26.11.98 р.);

4) пакет програм "Автоматизована система оперативної обробки інформації допоміжних цехів, обліку надходження-витрат сировини і випуску готової продукції на Коровинецькому цукрозаводі" впроваджений у відкритому акціонерному товаристві Коровинецького цукрового заводу смт. Великі Коровинці Чуднівського району Житомирської області (Довідка впровадження від 27.09.98 р.);

5) три програми:

а) автоматизована система оперативної обробки витрат шихти і випуску готової продукції за номенклатурою заводу;

б) створення автоматизованої моделі розрахунку шихти;

в) створення автоматизованої моделі чаду

впроваджені в Житомирському акціонерному товаристві "Біомедскло" м. Житомира (Довідка впровадження від 3.09.98 р.).

У додатках наведені:

короткий опис автоматизованої бухгалтерської системи “Заробітна плата”, що включає меню системи програм, діалогове вікно статей нарахувань та утримань із заповненням відповідних полів, картка співробітника, перелік звітів, що генеруються;

вихідний файл модуля керування базами даних, що містить список об'єктів (на мові PASCAL) для роботи з цими базами і, крім того, дано коментар полям і методам керування;

вихідний файл генератора звітів, який містить повну реалізацію (на мові PASCAL) даного генератора звітів;

документи, що підтверджують використання та впровадження результатів дисертаційної роботи.

програмування економічний фінансовий задача

3. Основні результати роботи

На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що для автоматизації фінансового та економічного обліку на підприємствах різного профілю виникає необхідність створення автоматизованих засобів проектування програм фінансово-економічної діяльності підприємств, що включають у себе спеціалізовані інструментальні засоби для:

формування облікових записів і звітних форм;

оперативного внесення змін у документи з наступною повною або частковою їх обробкою;

включення лінгвістичних засобів для підтримки формального подання методик і процедур фінансово-економічного обліку;

впровадження в готовий програмний продукт методів і засобів автоматизації розрахунків, що дозволяють забезпечити високу адаптивність та перенастроювання системи за рахунок застосування:

а) спеціалізованих мов;

б) засобів модифікації структур даних;

в) генераторів звітів.

Розроблена методологія побудови програм, яка грунтується на концепції синтезуючого програмування, забезпечує можливість адаптації створеного програмного продукту для нестандартних випадків застосування, а також скорочує час розробки програмного продукту та істотно збільшує термін його експлуатації. Приклади таких програм: програма розрахунку заробітної плати, програма обліку оплати комунальних послуг, програма обліку платежів споживачів газу тощо.

Методологія включає створення бібліотеки готових програмних модулів, кожний з яких представляється у вигляді компоненти, яка реалізує конкретний завершений процес, а також складання складного програмного продукту із готових компонент і застосування оригінальних процедур взаємодії між компонентами через спеціалізовану магістраль обміну.

В роботі отримані наступні практичні результати:

1. Розроблено засіб посткомпіляції, який дозволяє за допомогою вхідної мови зробити необхідні зміни в програмі без зміни вихідного коду програми.

2. Розроблено правила і засоби побудови програмних продуктів для закритих локальних мереж за технологією "Точка складання".

3. Розроблено спеціалізований генератор звітів для створення вихідних документів різних типів (довідок, звітів, актів тощо) стосовно системи автоматизації вирішення фінансово-економічних задач підприємств.

4. Розроблена спеціалізована база даних, що є інформаційною основою для вирішення набору фінансово-економічних задач підприємства.

Запропоновані методи і засоби синтезуючого програмування для вирішення фінансово-економічних задач підприємства з врахуванням їх специфіки, за відгуками підприємств, де впроваджені програмні продукти, які створені за даною технологією, істотно спрощують розробку й експлуатацію програм.

Запропоновані інструментальні засоби доведені до практичного впровадження та на їх основі розроблені наступні програмні продукти:

програма розрахунку заробітної плати;

програма розрахунку зі споживачами газу;

програма розрахунку за комунальні послуги;

програма обліку сировини і випуску готової продукції.

Основні положення дисертації опубліковані в наступних роботах

Ефремов Ю.Н. О разработке сетевых программ для закрытых локальных сетей // Кибернетика и системный анализ, 1998. - № 6. - С. 170-176.

Єфремов Ю.М. Життєвий цикл програмних продуктів, створених на основі синтезуючого програмування // Вісник ЖІТІ, 1999. - №9 /Технічні науки. - C. 317-320.

Ефремов Ю.Н. Система средств синтезирующего программирования на базе специализированного компилятора // Искусственный интеллект. - Специальный выпуск материалов VIII Международной конференции KDS-99 “Знания - Диалог - Решение”, 13-18.09.1999 г. - Крым, Кацивели. - С.226-233.

Ефремов Ю.Н. Типы данных в языке Паскаль и способы их эффективного использования // Працi Житомирського фiлiалу КПI. Вип. 2. - 1994.- С. 202-205.

Ефремов Ю.Н. Принципы построения интеграционных пакетов для предприятий // Працi Житомирського фiлiалу КПI. Вип. 1. - 1993. - С. 96-99.

Ефремов Ю.Н., Ефремов Н.Ф. Построение и управление DBF файлами на языке Паскаль // Працi Житомирського фiлiалу КПI. Вип. 2. - 1994.- С. 206-209. (Особисто Єфремовим Ю.М. виконано побудову алгоритмів).

Ефремов Ю.Н., Ефремов Н.Ф. Автоматизированная система оперативной обработки, учета, сортировки, размещения, поиска минеральных удобрений, подготовка и обработка отчетных форм Чудновского объединения “Сельхозхимия” с.Ольшанка // Працi Житомирського фiлiалу КПI. Вип.1. - 1993. - С. 94-96. (Особисто Єфремовим Ю.М. було розроблено модель автоматизованої системи та виконано її синтез).

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Теоретичні основи та приклади економічних задач лінійного програмування. Розробка математичної моделі задачі (запис цільової функції і системи обмежень) і програмного забезпечення її вирішення за допомогою "Пошуку рішень" в Excel симплекс-методом.

    курсовая работа [993,9 K], добавлен 10.12.2010

  • Алгоритми розв’язання задач у вигляді блок–схем. Використання мови програмування MS VisualBasic for Application для написання програм у ході вирішення задач на одномірний, двовимірний масив, порядок розв’язання задачі на використання символьних величин.

    контрольная работа [742,9 K], добавлен 27.04.2010

  • Розробка та тестування додатків, які базуються на елементах мови програмування Java, принципи програмування в її середовищі. Вивчення переваг Java-платформи, прикладний програмний інтерфейс та особливості сучасних засобів створення Java-додатків.

    дипломная работа [2,8 M], добавлен 22.06.2011

  • Використання графічного методу і симплекс-методу при вирішенні задач лінейного програмування. Сутність двоякого симплекс-методу і М-методу, приклади використання. Аналіз методу динамичного програмування. Специфіка вирішення матричної, антагоністичної гри.

    контрольная работа [1,1 M], добавлен 02.07.2011

  • Розробка програми в візуальному середовищі С++. Визначення значення функцій в середовищі Builder мовою програмування С++. Обчислення елементів квадратної матриці згідно заданного алгоритму. Бібліотека візуальних компонентів і середовище програмування.

    курсовая работа [451,5 K], добавлен 15.01.2012

  • Редагування за допомогою текстового редактора NotePad вхідного файлу даних. Програмна реалізація основного алгоритму з використанням засобів об'єктно-орієнтованого програмування. Об’ява та опис класів і об'єктів. Розробка допоміжних програмних засобів.

    курсовая работа [69,4 K], добавлен 14.03.2013

  • Дослідження методу сплайнів для вирішення задачі інтерполяції. Вибір методів технічних та інструментальних засобів вирішення задачі, їх алгоритми. Розробка логічної частини програми, результати обчислень. Розв’язання задачі в пакетах прикладних програм.

    курсовая работа [278,5 K], добавлен 03.12.2009

  • Концепції об'єктно-орієнтованого програмування. Методи створення класів. Доступ до методів базового класу. Структура даних, функції. Розробка додатку на основі діалогових вікон, програми меню. Засоби розробки програмного забезпечення мовами Java та С++.

    курсовая работа [502,5 K], добавлен 01.04.2016

  • Вивчення базових засобів об'єктно-орієнтованих мов програмування і отримання навичок постановки і вирішення різних завдань за допомогою ПЕОМ. Дослідження практичних навичок використання науково-технічної та нормативної літератури. Вибір електродвигунів.

    курсовая работа [3,6 M], добавлен 29.03.2023

  • Прототип об'єктно-орієнтованого програмування. Управління процесом реалізації програми. Розвиток апаратних засобів. Об'єктно-орієнтовані мови програмування. Надійність і експлуатаційні якості програм. Візуальне об’єктна-орієнтовне проектування Delphi.

    контрольная работа [28,9 K], добавлен 18.05.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.