Проектування та розробка бази даних у предметній області з використанням СУБД

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «ОРГАНІЗАЦІЯ БАЗ ДАНИХ ТА ЗНАНЬ»

на тему: «ПРОЕКТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА БАЗИ ДАНИХ У ПРЕДМЕТНІЙ ОБЛАСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ СУБД»

ЗМІСТ

ВСТУП

1. АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

2. РОЗРОБКА БАЗИ ДАНИХ

2.1 Інфологічне проектування БД

2.1.1 Виявлення сутностей та зв'язків

2.1.2 Виявлення атрибутів сутностей. Призначення первинних ключів

2.1.3 Побудова ER-діаграми

2.2 Даталогічне проектування

2.3 Фізичне проектування

2.3.1 Створення бази даних

2.3.2 Створення таблиць

2.3.3 Заповнення таблиць

2.3.4 Створення зв'язків між таблицями

3. РОЗРОБКА КЛІЄНТСЬКОЇ ЧАСТИНИ БАЗИ ДАНИХ

3.1 Організація взаємодії клієнтської частини програми з БД

3.2 Розробка інтерфейса користувача

3.2.1 Функціональний опис

3.2.2 Розробка форм

3.2.3 Розробка звітів

3.2.4 Розробка запитів

3.2.5 Опис процедур обробки подій

4. ІНСТРУКЦІЯ КОРИСТУВАЧА

4.1 Системні вимоги до програми

4.2 Етапи встановлення програми

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

В даний час більшість організацій використовують різні бази даних для автоматизації процесів обробки інформації, зручності її експлуатації, підвищення надійності зберігання даних, скорочення числа можливих помилок в роботі, запобігання надмірності даних, а також з метою підвищення продуктивності. Склад баз даних та їх розмір визначаються напрямом діяльності конкретного підприємства і його потужністю.

У зв'язку з тим, що сучасні інформаційні системи оперують великими обсягами та складними структурами даних, засоби управління базами даних можна виділити в окрему групу інформаційних систем, що відповідають за управління складними структурованими даними.

Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що вирішення широкого кола завдань в будь-якій сфері діяльності людини практично неможливо без використання оперативно керованих баз даних.

1. АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

Метою виконання курсової роботи є розробка структури бази даних та прикладного програмного забезпечення у визначеній предметній галузі.

Завдання для виконання курсової роботи має наступний зміст:

Для ведення сплат за використаний споживачами газ розробити базу даних «Сплати за газ», що містить три таблиці: «Споживачі», «Тарифи», «Платежі».

Таблиця «Споживачі» містить інформацію про споживачем газу. Має поля: прізвище, ім'я, по батькові, код споживача, код тарифу, показання лічильника на кінець попереднього року, заборгованість за попередній рік.

Таблиця «Тарифи» відображає пільги, які надаються при сплаті споживачами деяких категорій ( ветерани ВВВ, інваліди, чорнобильці). Має поля: код тарифу, назва пільгової категорії, розмір сплати.

Таблиця «Платежі» - це журнал сплат споживачей, який повинен оновлюватись щорічно. Має поля: код споживача, дата платежу, внесена сума, розрахунковий рахунок, попередній показник лічильника, теперішній показник лічильника.

Запити:

- Для кожного споживача всі сплати за початковий рік та кількість газу, що сплачена;

- Для певної пільгової категорії операцій зменшити тариф на 10%;

- Для кожного споживача всі дати платежів, суми необхідні до сплати, фактичні платежі, їх різниця;

- Загальна сума сплат по-місячно за рік;

- Які споживачі зовсім не сплачували за газ?

Задача для створення форм та обробки даних.

Розробити систему, що дає можливість реєструвати платежі, підраховувати суми сплат, їх підсумок за поточний рік та заборгованість на дату перевірки. Необхідно надати можливість підраховувати заборгованість за попередній рік. Також необхідно передбачити можливість оновлення таблиці «Споживачі» та «Платежі» наприкінці року. Для таблиці «Споживачі» підсумувати заборгованість кожного споживача ( з урахуванням і тих, що зовсім не сплачували, вважаючи,

що показання лічильника на кінець року відомі). До таблиці «Платежі» занести записи по кожному споживачу за датою 1 січня, нульовою сумою внеску та показанням лічильника на кінець попереднього року.

Звіти:

- Всі платежі по-місячно;

- Для кожного споживача заборгованість, відсоткову величину до загальної суми та загальну суму боргу усіх споживачів.

В результаті аналіз поставленого завдання можна зробити висновок, що майбутня база даних повинна містити у собі наступні можливості:

1. Зчитування інформації про вміст записів в таблиці бази даних.

2. Здатність додавати нові записи в таблицю бази даних.

3. Здатність видаляти зайві записи з таблиці бази даних.

4. Здатність пошуку даних по споживачам з таблиці бази даних.

5. Виведення інформації про результати пошуку боржників та споживачів, які зовсім не здійснюють сплат.

Реалізація БД здійснюється в середовищі MS Visual FoxPro.

2. РОЗРОБКА БАЗИ ДАНИХ

2.1 Інфологічне проектування БД

2.1.1 Виявлення сутностей та зв'язків

Інфологічна модель будується за результатами аналізу предметної області. Вона дозволяє відобразити всі виявленні об'єкти та зв'язки між ними.

Аналізуючи предметну область, можна виділити наступні сутності:

- Споживачі - сутність, яка містить дані про споживачем газу.

- Тарифи - сутність, яка відображає певні пільги, які надаються споживачам при сплаті використаного газу.

- Платежі - сутність, яка являє собою журнал сплат споживачів.

Розглянемо зв'язки між сутностями.

Сутність Споживачі пов'язана з сутністю Тарифи. Один споживач може мати тільки одну пільгову категорію. Ступінь зв'язку - «один-до-одного» (рисунок 2.1).

1 1 1

Рисунок 2.1 - Зв'язок «Споживачі» - «Тарифи»

Сутність Споживачі пов'язана з сутністю Платежі. Кожен споживач може подивитись свою заборгованість. Ступінь зв'язку - «один-до-багатьох» (рисунок 2.2).

1 1 ?

Рисунок 2.2 - Зв'язок «Споживачі» - «Платежі»

2.1.2 Виявлення атрибутів сутностей. Призначення первинних ключів

Розглянемо атрибути кожної сутності:

1) СПОЖИВАЧІ ( прізвище, ім'я, по батькові, код споживача, код тарифу, показання лічильника на кінець попереднього року, заборгованість за попередній рік).

2) ТАРИФИ (код тарифу, назва пільгової категорії, розмір сплати).

3) ПЛАТЕЖІ ( код споживача, дата платежу, внесена сума, розрахунковий рахунок, попередній показник лічильника, теперішній показник лічильника).

2.1.3 Побудова ER-діаграми

Інфологічна модель представляє інформаційні потоки, сутності та зв'язки даної предметної області. Вона може бути представлена у вигляді ER-моделі та реляційної схеми.

Після визначення сутностей та зв'язків потрібно визначити ключові атрибути і в підсумку побудувати інфологічну модель за схемою «сутності-зв'язки». У результаті отримуємо ER-діаграму.

ключ програма база обробка

2.2 Даталогічне проектування

Етап створення даталогічної моделі називається даталогічним проектуванням.

Опис логічної структури бази даних на мові СУБД називається схемою.

Під час проектування слід дотримуватися головної з вимог -- реляційна база даних повинна бути нормалізована.

Нормалізацією називається формальна процедура, у ході якої атрибути даних групуються в таблиці, а таблиці групуються до бази даних.

Аналіз предметної області звичайно здійснюється на базі відомих відомостей про неї з урахуванням задач проектування програмної системи.

У підсумку отримали наступну реляційну схему, яка приведена до ЗНФ:

1) СПОЖИВАЧІ ( прізвище, ім'я, по батькові, код споживача, код тарифу, показання лічильника на кінець попереднього року, заборгованість за попередній рік).

2) ТАРИФИ (код тарифу, назва пільгової категорії, розмір сплати).

3) ПЛАТЕЖІ ( код споживача, дата платежу, внесена сума, розрахунковий рахунок, попередній показник лічильника, теперішній показник лічильника).

2.3 Фізичне проектування

Для прив'язки даталогічної моделі до середовища збереження використовується модель даних фізичного рівня (фізична модель). Ця модель визначає пристрої збереження даних, способи фізичної організації даних у середовищі збереження. Модель фізичного рівня також будується з урахуванням можливостей, які надаються СУБД. Опис фізичної структури бази даних називається схемою збереження. Відповідний етап проектування бази даних називається фізичним проектуванням.

Оскільки за умовою завдання база даних повинна проектуватися в середовищі Visual FoxPro, то дані в таблицях зберігаються у визначеному форматі, який і називається типом даних.

2.3.1 Створення бази даних

Ніяких даних в базі даних FoxРro немає. Вся конкретна інформація знаходиться в робочих таблицях, а база лише зв'язує їх воєдино.

Щоб створити нову базу даних потрібно обрати на вкладці File - New.. у діалоговому вікні, що з'явилось обрати Database - New file (рисунок 2.4).



Рисунок 2.4 - Діалогове вікно New

2.3.2 Створення таблиць

Важливим моментом при створенні бази даних є розподіл інформації між полями запису. Очевидно, що інформація може бути розподілена між полями різним чином.

Після того як визначена структура записів бази даних, можна приступити безпосередньо до створення таблиці.

Створювати таблиці будемо у вже створеній базі даних. Для цього відкриваємо нашу базу і бачимо там вікно з інструментами (рисунок 2.5).

Рисунок 2.5 - Вікно Database Designer

Для того, щоб створити нову таблицю натискаємо верхню ліву кнопку. У вікні, що відкрилось обираємо New Table. Висвітиться вікно, у якому потрібно буде обрати де зберегти таблицю. Обравши місце знаходження таблиці нажимаємо ОК. Бачимо, що з'явилась порожня табличка (рисунок 2.6).



Рисунок 2.6 - Вікно порожньої таблиці

2.3.3 Заповнення таблиць

Щоб заповнити таблицю натисніть на перший рядок і впишіть назву першого поля. Так вписуємо всі інші поля таблиці. Головне не натискати Enter, після натиску цієї кнопки програма автоматично завершує створення полів таблиці.

Щоб перейти до заповнення самої таблиці необхідно натиснути двічі на створену таблицю. Після відкриття таблиці на вкладці Viewer обрати Append Mode. Це дозволить нам почати введення даних у таблицю.

2.3.4 Створення зв'язків між таблицями

У підсумку створення таблиць, визначення ключів, індексів та зв'язків була створена схема бази даних (рисунок 2.7).



Рисунок 2.7 - Зв'язки між таблицями

3. РОЗРОБКА КЛІЄНТСЬКОЇ ЧАСТИНИ БАЗИ ДАНИХ

3.1 Організація взаємодії клієнтської частини програми з БД

Застосування роботи з базою даних повинне містити компоненти, що забезпечують доступ до даних, можливість перегляду і редагування вмісту полів.

Компоненти, які зв'язані з БД, поділяються на візуальні та невізуальні:

- невізуальні компоненти служать для організації доступу до даних, які розміщені в таблицях. Вони представляють собою проміжну ланку між даними таблиць БД та візуальними компонентами;

- візуальні компоненти використовуються для створення інтерфейсної частини додатку. З їх допомогою може виконувати такі операції з таблицями, як перегляд або редагування даних.

Компоненти доступу до даних знаходяться на вкладці Program:

- Do..

- Cancel

- Resume

- Suspend

- Complite

Компоненти дозволяють користувачу маніпулювати програмою.

Сама база даних знаходиться на сервері, а клієнтська частина може бути встановлена на персональному комп'ютері кожного викладача. Тільки завдяки тому, що програма розрахована на багато користувачів, робота може вестися декількома викладачами одночасно (рисунок 3.8).



Рисунок 3.8 - Взаємодія клієнта з базою даних

3.2 Розробка інтерфейсу користувача

3.2.1 Функціональний опис

1) Опис інформаційного середовища

Інтерфейс програмних вікон повинен бути українською мовою, включаючи всі меню, кнопки та діалоги підчас роботи з програмою.

Канали введення/виведення - це стандартна консоль, де введення відбувається за допомогою клавіатури та миші, а виведення за допомогою екрана монітора у віконному режимі. Розгортка на весь екран відсутня у всіх вікнах програми. Рекомендованими параметрами екрана є роздільна здатність не менше 800*600 та глибина кольору мінімум 16 bit.

Програма повинна розміщуватись на жорсткому диску комп'ютера, а саме в кореневому каталозі диска “С:\”. Таблиці бази даних лежить в кореневому каталозі програми в папці «Splatu_za_gaz_BD».

2) Визначення функцій

Ця програма повинна виконувати різноманітні введення до таблиць, які відповідають завданню. Потрібно створити поля «Споживачі», «Тарифи», «Платежі», «Запити», «Звіти».

3.2.2 Розробка форм

Для запуску майстра форм необхідно на вкладці Tools у підвкладці Wizard обрати Form. Обираємо Form Wizard.

З'являється перше діалогове вікно майстра у якому необхідно вказати таблицю. Для якої ви створюєте форму, і обрати поля цієї таблиці, які будуть знаходитись у формі (рисунок 3.9).

Рисунок 3.9 - Діалогове вікно форми

Після того, як обрали потрібні поля натискаємо Next. У вікні, що з'явилось потрібно обрати стиль відображення об'єктів форми і тип кнопок управління. На наступному кроці задається критерій сортування даних відображених у формі. На заключному етапі створення форми за допомогою майстра ми можемо задати заголовок форми у полі Type a title for your form, а також вказати запропоновані дії зі створюваною формою. Після виконання всіх потрібних дій ми отримуємо форму (рисунок 3.10).



Рисунок 3.10 - Вікно форми

3.2.2 Розробка звітів

Для створення звітів використовуємо майстра звітів. Для цього на вкладці Tools у підвкладці Wizards обрати Form - Form Wizard. З'явиться діалогове вікно, яке дуже схоже на вікно створення форм (рисунок 3.11).

Рисунок 3.11 - Діалогове вікно створення звітів

У даному діалоговому вікні обираємо потрібну таблицю, та поля по яким буде створено звіт, натискаємо кнопку Next. Обираючи потрібні пункти і продовжуючи доходимо до кнопки Finish. Натиснувши її ми отримуємо звіт готовий до роздрукування (рисунок 3.11).

Рисунок 3.11 - Готовий звіт для роздрукування

4. ІНСТРУКЦІЯ КОРИСТУВАЧА

4.1 Системні вимоги до програми

Мінімальні системні вимоги:

1) Процесор Pentium з частотою 233 Мгц (рекомендується 300 Мгц);

2) 64 МБ оперативної пам'яті (рекомендується - 128 МБ);

3) Мінімум 3 МБ вільного місця на жорсткому диску;

4) Дисковод для CD-дисків;

5) Миша;

6) Монітор типу SVGA.

4.2 Етапи встановлення програми

Вставте у ваш CD/DVD-привід диск з програмою, потім зайдіть на цей диск або через меню автозапуску або у разі його відсутності через значок Мій Комп`ютер. Потім з цього диску скопіюйте на жорсткий диск папку з програмою. Після того як ви зробили всі потрібні дії запустіть базу даних.

ВИСНОВКИ

На протязі виконання даної курсової роботи стояло завдання розробити базу даних та створити програму, яка б працювала з даною базою даних, та написати повну документацію: від інструкції до користування програмою до опису створення програми.

Так за час виконання даної роботи більш глибше ознайомилась з середовищем Visual FoxPro та закріпила уже набуті знання. Також одним із тривали, не легких, але таким цікавим і пізнавальним був процес створення документації. Те як цей процес відбувався розповіддю не поясниш, це потрібно пройти самому. Звісно після одної такої роботи багато досвіду не здобудеш, але все ж навіть після одного разу начинаєш розуміти, що воно таке, и на що потрібне, але найголовніше те, якщо ти від цього отримуєш хоча б трішки задоволення то робота пройшла не даремно.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Благодаров А.В., Гринченко Н.Н., Овечкин Г.В. Клиент-серверные технологии баз данных. Методические указания к лабораторным работам. РГРТУ, Рязань, 2011.

2. Всесвітня пошукова система www.google.com

3. Гурвиц Г.А., Розробка приложения с помощью Microsoft Visual FoxPro 9. ,2009.

4. Гореев А., Макашарипов С., Ахаян Р. Эффективная работа с СУБД,

Размещено на Allbest.ru