Програма для обробки двійкових даних

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Загальні положення

Курсовий проект є самостійно виконаною і відповідно оформленою творчою роботою студента з вирішення практичного завдання складання програми для обробки двійкових даних.

Основною метою курсового проектування є:

- закріплення, поглиблення та систематизація отриманих студентами в процесі навчання теоретичних знань і набуття навичок їх застосування для складання алгоритму та програми для обробки двійкових даних;

- розвиток творчого мислення, виявлення та формування професійних навичок студентів;

- набуття навичок складання алгоритмів та програм, виконання необхідних розрахунків, письмового викладу технічних рішень та аналізу одержаних результатів;

- навчання та набуття студентами досвіду користування довідковою літературою і нормативними документами.

Вихідним документом для виконання курсової роботи є завдання, яке видається студенту не пізніше, ніж через тиждень від початку семестру, в якому виконується робота.

Завдання на курсовий проект видається керівником курсового проектування.

Керівник курсового проекту узгоджує із студентом календарний план на весь період виконання роботи із зазначенням конкретних термінів завершення окремих розділів.

Студент представляє керівнику роботи свої підготовлені рішення з питань курсового проекту. Керівник розглядає представлену роботу і дає зауваження з обсягу і по суті виконаної роботи та виявлених у ній помилок і недоробок.

До розробки наступного розділу роботи студент приступає після узгодження з керівником виконаного попереднього розділу.

За прийняті в курсовому проекті рішення, достовірність усіх даних відповідає студент - автор роботи.

Дата захисту курсового проекту призначається керівником, затверджується на засіданні кафедри і доводиться до відома студента не пізніше, ніж за один місяць до дня захисту.

Завершений курсовий проект студент підписує і подає керівнику, який після перевірки і схвалення роботи підписує його з відповідним висновком про допуск студента до захисту.

Курсовий проект в загальному випадку включає:

- пояснювальну записку;

- виконавчий файл діючої програми, розробленої студентом самостійно.

2. Пояснювальна записка

Пояснювальна записка курсового проекту - це документ, в якому наводяться необхідні обґрунтування розроблених студентом алгоритму та програми виконання завдання на курсовий проект.

2.1 Зміст і обсяг пояснювальної записки

Зміст і обсяг пояснювальної записки конкретизуються в завданні на курсовий проект.

В цілому повний склад пояснювальної записки курсового проекту має бути наступним:

1) титульний аркуш (1 сторінка);

2) завдання на курсове проектування (1 сторінка);

3) календарний план робіт (1 сторінка);

4) анотація українською мовою (1 сторінка);

5) анотація іноземною мовою (англійською, німецькою або французькою -

1 сторінка);

6) зміст (1 сторінка);

7) основні розділи (10 -25 сторінок);

8) висновки (1 сторінка);

9) перелік використаних літературних джерел (1 сторінка);

10) додатки.

Для курсового проекту в пояснювальну записку допускається не включати бібліографічну довідку.

На титульному аркуші повинні бути відображені назви навчального закладу, кафедри та навчальної дисципліни, тема курсового проекту, яка починається словами „Проектування...” і містить перше речення завдання на курсове проектування, а також прізвище виконавця та його групу, прізвище викладача - керівника курсового проекту.

Приклад заповнення титульного аркушу курсового проекту наведений у додатку А.

У завданні на курсове проектування наводяться спеціальність, курс, група та прізвище виконавця, тема курсового проекту, вихідні дані на проектування, перелік назв розділів пояснювальної записки курсового проекту, дати видачі завдання та завершення роботи.

Приклад завдання на роботу наведений у додатку Б,

В календарному плані робіт наводять перелік основних розділів із вказуванням термінів завершення роботи над кожним розділом.

Приклад календарного плану наведений у додатку В.

Анотації українською та іноземною мовами наводяться на аркушах без рамок та основних написів і до загальної кількості аркушів пояснювальної записки не включаються.

Приклади анотації наведені в додатках Г.1 ( українською мовою ) та Г.2 ( англійською мовою ).

У змісті мають бути наведені порядкові номери і назви розділів, а також додатків із поданням їх позначення та заголовків із зазначенням номерів сторінок, на яких вони наведені. Слово “Зміст” розміщують посередині сторінки з великої літери.

Зміст включають у загальну кількість аркушів пояснювальної записки.

Аркуші пояснювальної записки, починаючи із аркуша із змістом, повинні мати основні написи за ГОСТ 2.104 ( за виключенням аркушів із додатками ). Основний напис для аркуша із змістом курсової роботи оформляють у відповідності із додатком Д.1, для наступних аркушів -- у відповідності із додатком Д.2.

Зміст основної частини повинен включати розділи, вказані в завданні на курсовий проект.

Приклад змісту курсового проекту наведений в додатку Е.

Перелік джерел, на які є посилання у пояснювальній записці, наводять у кінці тексту пояснювальної записки на окремому аркуші. У відповідних місцях пояснювальної записки мають бути посилання на джерела інформації.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку джерел інформації повинні відповідати номерам посилань у тексті пояснювальної записки.

В переліку літературних джерел допускається вказувати навчальну та довідкову літературу, на яку немає конкретних посилань в тексті пояснювальної записки, але яка використовувалась як базовий матеріал для виконання проекту.

Відомості про джерело інформації потрібно подавати у відповідності до вимог стандарту ГОСТ 7.1.

Приклад переліку використаних літературних джерел наведений у додатку Ж.

Матеріали, що доповнюють курсову роботу, розміщують у додатках. У додатки до пояснювальної записки курсової роботи з дисципліни “Програмування” може бути включеною блок-схема алгоритму програми.

2.2 Загальні вимоги до оформлення

Пояснювальну записку курсового проекту оформляють у відповідності до вимог ГОСТ 2.105, ГОСТ 106-96.

Пояснювальна записка повинна бути написана на білому папері формату А4 ( 210 мм х 297 мм ) із застосовуванням друкуючих і графічних пристроїв ЕОМ.

Висота літер повинна бути не менше 2,5 мм, відстань між рядками - від 8 до 10 мм. Рядки не повинні заходити за рамку основного напису.

Відстань від рамки до границь тексту повинна бути: початок рядка -- не менше 5 мм, кінець рядка -- не менше 3 мм.

При оформленні текстових документів на аркушах без рамки текст необхідно розмістити, додержуючись таких берегів: верхній, лівий і нижній -- не менше 20 мм, правий -- не менше 10 мм.

Абзаци в тексті треба починати з відступом, рівним від 15 до 17 мм.

Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту відповідно до верхньої або нижньої рамки повинна бути не менше 10 мм.

Друкарські помилки, помилки в написанні тексту і графічні неточності, виявлені при оформленні пояснювальної записки, допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою типу "штрих" і нанесенням на цьому ж місці виправленого тексту (або графіки).

Пошкодження аркушів пояснювальної записки, помарки і сліди неповністю виведеного попереднього тексту (графіки) не допускаються.

Пояснювальна записка курсового проекту повинна мати тверду або м'яку палітурку (з паперу більш щільного, ніж аркуші пояснювальної записки). Пояснювальну записку курсової роботи можна скріплювати за допомогою швидкозшивача, тасьмою і т.п.

На кольорову обкладинку палітурки потрібно наклеїти етикетку із білого паперу розміром 120 х 80 мм, на якій чорним кольором вказують назву документа (курсова робота), позначення документа (див. останній розділ ), шифр групи, ім'я та прізвище студента, рік виконання роботи.

Якщо обкладинка палітурки з білого паперу, то етикетку не наклеюють, а необхідні дані пишуть безпосередньо на палітурці в рамці, розміри якої відповідають розмірам етикетки.

Приклад виконання напису на обкладинці наведений в додатку К.

Нумерація аркушів пояснювальної записки і додатків, які входять до її складу, повинна бути наскрізною (без пропусків, повторень і додавання літер).

Першим аркушем пояснювальної записки є титульний аркуш, другим -- завдання на проектування. Вони не нумеруються, але включаються до загальної нумерації сторінок.

2.3 Вимоги до викладу тексту

Текст пояснювальної записки повинен бути стислим, точним, не допускати різних тлумачень, логічно послідовним, необхідним і достатнім для повного викладу змісту.

У тексті пояснювальної записки не дозволяється:

- вживати скорочення слів, окрім встановлених правилами української орфографії і чинними стандартами;

- вживати індекси стандартів (ДСТУ, ГОСТ) без позначень.

- вживати математичний знак мінус (--) перед від'ємними значеннями величин (необхідно писати слово "мінус");

Після номера розділу у тексті крапку не ставлять. Розділи повинні мати заголовки. Назва розділу повинна бути короткою і відповідати змісту, її записують як заголовок і розташовують симетрично до тексту. Переноси слів у назві не допускаються. Не допускається підкреслювати заголовок і розміщувати його останнім рядком на аркуші пояснювальної записки.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше ніж два рядки.

У тексті пояснювальної записки дають посилання:

на використані джерела;

на текст пояснювальної записки.

Посилання в тексті пояснювальної записки на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним квадратними дужками, наприклад, “... у роботах [1 ... 7]...”.

У випадку цитування з джерел потрібно вказати номер сторінки, наприклад, “[З, с. 250]”.

При посиланні на текст пояснювальної записки зазначають номери розділів, додатків пояснювальної записки.

В тексті пояснювальної записки не допускається посилання на конспекти лекцій, які ще не видані, та інші неофіційні джерела.

У тексті допускаються такі скорочення:

с. - сторінка; р. - рік; р.р. - роки; мін. - мінімальний; макс. -максимальний; абс. - абсолютний; відн. - відносний, які вживають з числовими значеннями;

загальноприйняті скорочення: і т.д. - і так далі; і т.ін. - і таке інше; див. - дивись; номін. - номінальний; гран. відх. - граничне відхилення; змін. - зміна та інші скорочення згідно ДСТУ 3582, окремі випадки яких подані в додатку Л;

скорочення, що приведені в структурному елементі "Перелік основних позначень скорочень символів і одиниць" тексту пояснювальної записки, якщо такий документ передбачений.

2.4 Додатки

Додатки оформляють як продовження пояснювальної записки на наступних її аркушах, розташовуючи у порядку появи посилань на них у тексті пояснювальної записки.

Кожний такий додаток повинен починатись з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, написаний вгорі симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка заголовком малими літерами з першої великої повинно бути написано слово "Додаток _ " і велика літера, що позначає додаток.

Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад додаток А, додаток Б і т.д.

Один додаток позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою пояснювальної записки наскрізну нумерацію аркушів.

Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4 (ГОСТ 2.301).

2.5 Пояснювальна записка курсового проекту з дисципліни “Архітектура комп'ютера”

Пояснювальна записка курсового проекту з дисципліни “Архітектура комп'ютера” складається з двох основних розділів:

опис блок-схеми алгоритму обробки даних;

текст програми мовою Assembler з ремарками (поясненням щодо призначення) основних блоків (модулів) програми та опис функціонування програми в цілому.

В першому розділі пояснювальної записки курсового проекту подається у графічному вигляді блок-схема алгоритму функціонування програми із описом операторів блок-схеми та вказаною відповідністю операторів до блоків програми. Кожний оператор блок-схеми повинен бути описаний.

В другому розділі пояснювальної записки необхідно подати роздруківку (Listing) реалізованої програми з відповідними поясненнями щодо призначення та основних моментів функціонування використаних команд.

3. Позначення документів курсового проекту

Позначення документів курсового проекту проводиться відповідно до схеми, представленої на рисунку 3.1.

4. Завдання на курсове проектування

1. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою приймання та обробки даних на базі персонального комп'ютера.

1.1 Приймання інформації: побайтово через послідовний порт з швидкістю 9600 біт/сек.; кількість байт - 1024;

1.2 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму;

– файл 'f3' утвоpити iз чисел, кожне з яких є pезультатом наступної аpифметичної опеpацiї :

(f3)_i = 8 * (f1)_i + 0,125 * (f2)_i

2 Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою приймання та обробки даних на базі персонального комп'ютера.

2.1 Приймання інформації: потетрадно через паралельний порт; кількість байт - 256;

2.2 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму;

– файл 'f3' утвоpити iз чисел (f1)_i файлу 'f1', що є бiльшими за вiдповiднi числа (f2)_i у файлi 'f2', тобто задовiльняють неpiвностi:

(f1)_i > (f2)_i

3. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

3.1 Обробка інформації:

– файл 'f3' утвоpити iз елементiв файлiв 'f1' i 'f2', що дiляться на 3 без залишку, а файл ' f4 ' - iз залишившихся елементiв. ( Об'єми файлів 'f1' i 'f2' - 256 та 512 байт відповідно. Поpядок pозмiщення елементiв у файлах 'f3' та 'f4' є довiльним ).

3.2 Передавання результатів обробки - на екран монітора у вигляді ASCII-кодів.

4. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою приймання та обробки даних на базі персонального комп'ютера.

4.1 Приймання інформації: потетрадно через паралельний порт; кількість байт - 200.

4.2 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму;

– файл 'f3' утвоpити iз паpних елементiв файлу 'f1' i непаpних елементiв файлу 'f2', а файл 'f4 ' - iз залишившихся елементiв. (Поpядок pозмiщення елементiв у файлах 'f3' та 'f4' є довiльним ).

5. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

5.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму по 128 байт;

– файл 'f3' утвоpити шляхом попаpного додавання елементiв файлiв 'f1' i 'f2', а файл 'f4' - шляхом попаpного додавання елементiв файлiв 'f1' i ' f3';

5.2 Передавання результатів обробки - на екран монітора у вигляді ASCII-кодів..

6. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

6.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму по 1000 байт;

– файл 'f3' утвоpити iз паpних елементiв файлiв 'f1' i 'f2', а файл 'f4'- iз подвоєних непаpних елементiв файлiв 'f1' i 'f2'. (Поpядок pозмiщення елементiв у файлах 'f3' та 'f4' є довiльним ).

6.2 Передавання результатів обробки - побайтно через паралельний порт.

7. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

7.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму по 64 байти;

– файл 'f3' утвоpити з додатнiх елементiв файлiв 'f1','f2', а файл 'f4' - з елементiв файлу 'f1', помножених на десяткову цифру в межах 2…9, що вводиться з клавіатури. обчислювальний пристрій асемблер програма

7.2 Передавання результатів обробки через послідовний порт із швидкістю 9600 біт/сек.

8. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою приймання та обробки даних на базі персонального комп'ютера.

8.1 Приймання інформації: побайтово через послідовний порт з швидкістю 14400 біт/сек; кількість байт - 400;

8.2 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму;

– файл ' f3 ' утвоpити як попаpний добуток додатнiх елементiв файлiв 'f1' та 'f2', а файл 'f4' - як попаpний добуток вiд'ємних елементiв цих файлiв;

9. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою приймання та обробки даних на базі персонального комп'ютера.

9.1 Приймання інформації: потетрадно через паралельний порт; кількість байт -1000;

9.2 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму;

– файл 'f3' утвоpити як попарні добутки елементiв файлiв 'f1' i 'f2', що обидва не дiляться на 2 без залишку, а файл 'f4' - iз залишившихся елементiв обидвох файлів. (Поpядок pозмiщення елементiв у файлах 'f3' та 'f4' є довiльним );

10. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

10.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму по 100 байт;

– файл 'f3' утвоpити iз подвоєних елементiв файлів 'f1' i 'f2', що є меншими за 150 dec а файл ' f4 ' - iз залишившихся елементiв, поділених на 4. (Поpядок pозмiщення елементiв у файлах 'f3' та 'f4' є довiльним ).

10.2 Передавання результатів обробки - на екран монітора у вигляді ASCII-кодів.

11. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

11.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1, f2 та f3 однакового об'єму по 150 байт;

– файл 'f4' утвоpити шляхом попаpного множення елементiв файлiв ' f1' i 'f2', а файл 'f5' - шляхом попаpного множення елементiв файлiв 'f1' i ' f3';

11.2 Передавання результатів обробки - побайтно через послідовний порт із швидкістю 19200 біт/сек.

12. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

12.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму по 200 байт;

– файл 'f3' утвоpити iз додатніх елементiв файлiв 'f1' i 'f2', а файл 'f4'- iз добутків попарно від'ємних елементiв файлiв 'f1' i 'f2'. (Поpядок pозмiщення елементiв у файлах 'f3' та 'f4' є довiльним );

12.2 Передавання результатів обробки побайтно через паралельний порт.

13. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

13.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму по 100 байт;

– файл 'f3' утвоpити з елементiв файлiв 'f1', 'f2', які є одночасно попарно додатніми, а файл 'f4' - з елементiв файлу 'f3', помножених на 16;

13.2 Передавання результатів обробки побайтно через паралельний порт.

14. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

14.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму по 400 байт;

– файл 'f3' утвоpити як частки попарно додатнiх елементiв файлiв 'f1' та 'f2', а файл 'f4' - як добуток вiд'ємних елементiв файлу 'f1' на відповідні елементи файлу 'f2';

14.2 Передавання результатів обробки через послідовний порт із швидкістю 33600 біт/сек.

15 Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою приймання та обробки даних на базі персонального комп'ютера.

15.1 Приймання інформації: побайтово через послідовний порт з швидкістю 28800 біт/сек.; кількість байт - 700;

15.2 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму;

– файл ' f3' утвоpити iз чисел (f1)_i файлу ' f1 ', квадрат яких є більшим за вiдповiднi числа (f2)_i у файлi 'f2', тобто задовiльняють неpiвностi:

(f1)_i * (f1)_i > (f2)_i

16. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою приймання та обробки даних на базі персонального комп'ютера.

16.1 Приймання інформації: потетрадно через паралельний порт; кількість байт -800;

16.2 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму

– файл 'f3' утвоpити iз елементiв файлiв 'f1' i 'f2', що дiляться на 2 без залишку, а файл 'f4' - iз залишившихся елементiв. (Поpядок pозмiщення елементiв у файлах 'f3' та 'f4' є довiльним ).

17. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

17.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму по 200 байт;

– Файл 'f3' утвоpити iз паpних елементiв файлу 'f1' i непаpних елементiв файлу 'f2', а файл 'f4' - iз залишившихся елементiв. ( Поpядок pозмiщення елементiв у файлах 'f3' та 'f4' є довiльним );

17.2 Передавання результатів обробки на екран монітора у вигляді ASCII-кодів.

18. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

18.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1та f2 однакового об'єму;

– файл 'f3' утвоpити шляхом попаpного додавання елементiв файлiв ' f1' i 'f2', а файл ' f4 ' - шляхом попаpного додавання елементiв файлiв 'f1' i ' f3';

18.2 Передавання результатів обробки побайтно через послідовний порт із швидкістю 57600 біт/сек.

19. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

19.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму;

– файл 'f3' утвоpити iз паpних елементiв файлiв 'f1' i 'f2', а файл 'f4'- iз непаpних елементiв файлу 'f2'. (Поpядок pозмiщення елементiв у файлах 'f3' та 'f4' є довiльним );

19.2 Передавання результатів обробки на екран монітора.

20. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

20.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму;

– файл 'f3' утвоpити з додатнiх елементiв файлiв 'f1','f2', а файл 'f4' - з елементiв файлу 'f1', помножених на 8;

20.3 Передавання результатів обробки побайтно через паралельний порт.

21. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

21.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму;

– файл ' f3 ' утвоpити як попаpний добуток додатнiх елементiв файлiв 'f1' та 'f2', а файл 'f4' - як попаpний добуток вiд'ємних елементiв цих файлiв;

21.2 Передавання результатів обробки через послідовний порт із швидкістю 115200 біт/сек.

22. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

22.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму по 180 байт;

– файл 'f3' утвоpити iз елементiв файлів 'f1' i 'f2', що є більшими за 60 dec а файл ' f4 ' - iз залишившихся елементiв, помножених на 4. (Поpядок pозмiщення елементiв у файлах 'f3' та 'f4' є довiльним ).

22.2 Передавання результатів обробки - побайтно через послідовний порт із швидкістю 9600 біт/сек.

23. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

23.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1, f2 та f3 однакового об'єму по 50 байт;

– файл 'f4' утвоpити шляхом попаpного додавання елементiв файлiв ' f1' i 'f2', а файл 'f5' - шляхом попаpного множення елементiв файлiв 'f1' i ' f3';

23.2 Передавання результатів обробки побайтно через паралельний порт.

24. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

24.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму по 120 байт;

– файл 'f3' утвоpити iз сум попарно додатніх елементiв файлiв 'f1' i 'f2', а файл 'f4'- iз від'ємних елементiв файлiв 'f1' i 'f2'. (Поpядок pозмiщення елементiв у файлах 'f3' та 'f4' є довiльним );

24.2 Передавання результатів обробки через послідовний порт із швидкістю 33600 біт/сек.

25. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

25.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму по 400 байт;

– файл 'f3' утвоpити з добутків елементiв файлiв 'f1', 'f2', а файл 'f4' - з елементiв файлу 'f3', помножених на 8;

25.2 Передавання результатів обробки побайтно через паралельний порт.

26. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

26.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму по 40 байт;

– файл 'f3' утвоpити із залишків ділення елементiв файлiв 'f1' та 'f2', а файл 'f4' - із відповідних часток;

26.2 Передавання результатів обробки через послідовний порт із швидкістю 33600 біт/сек.

27 Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою приймання та обробки даних на базі персонального комп'ютера.

27.1 Приймання інформації: побайтово через послідовний порт з швидкістю 14400 біт/сек.; кількість байт - 400;

27.2 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму;

- файл ' f3' утвоpити iз додатніх елементів файлу 'f1', файл 'f4' - із від`ємних елементів файлу `f1' та додатніх елементів файлу `f2'.

28. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою приймання та обробки даних на базі персонального комп'ютера.

28.1 Приймання інформації: побайтово через послідовний порт з швидкістю 9600 біт/сек.; кількість байт - 300 ;

28.2 Обробка інформації:

– створення файлів f1,f2 та f3 однакового об'єму

– файл 'f4' утвоpити iз елементiв файлiв 'f1' i 'f2', що дiляться на 2 без залишку, а файл 'f5' - iз залишившихся елементів файлів f1,f2 та елементів файлу f3 , що дiляться на 2 без залишку. (Поpядок pозмiщення елементiв у файлах 'f4' та 'f5' є довiльним ).

29. Проектування системного програмного забезпечення для обчислювального пристрою обробки та передавання даних на базі персонального комп'ютера.

29.1 Обробка інформації:

– створення файлів f1 та f2 однакового об'єму по 800 байт;

– файл 'f3' утвоpити iз непаpних елементiв файлу 'f1' i паpних елементiв файлу 'f2', а файл 'f4' - iз залишившихся елементiв. ( Поpядок pозмiщення елементiв у файлах 'f3' та 'f4' є довiльним );

29.2 Передавання результатів обробки на екран монітора у вигляді ASCII-кодів.

5. Приклад виконання розділів курсового проекту

В якості прикладу наведемо два розділи та висновки до виконання наступного завдання:

Проектування програмного забезпечення для обчислювального пристрою приймання та обробки даних на базі персонального комп'ютера :

1) приймання інформації: побайтово через послідовний порт з швидкістю 2400 біт/сек;

2) обробка інформації:

2.1) створення файлів f1 та f2 однакового об'єму;

2.2) файл f3 утворити із чисел, кожне з яких є

результатом наступної арифметичної операції

(f3)_і = 2* (f1)_і + 0.5*( f2)_і.

5.1 Опис блок-схеми алгоритму приймання та обробки даних на базі персонального комп'ютера

Оператор 1 - Початок програми.

Оператор 2 - Настроювання регістру DS на сегмент даних.

Оператор 3 - Настроювання СОМ порту на швидкість передачі

Оператор 4 - Ініціалізація циклу.

Оператор 5 - Очікування прийняття 1 байта з СОМ порту.

Оператор 6 - Якщо байт не прийнято, то повторення очікування.

Оператор 7 - Запис байта даних до і-тої комірки масиву.

Оператор 8 - Обнулення регістрів SI i DI, занесення до регістру СХ кількості очікуваних байт.

Оператор 9 - Ініціалізація циклу обробки даних.

Оператор 10 - 256 байт даних, починаючи з нульової адреси, зсуваємо вліво і додаємо до них 256 зсунутих вправо байт даних, починаючи з 256 адреси.

Оператор 11- Запис байта даних до і-тої комірки масиву.

Оператор 12- Утворення нових адрес масивів.

Оператор 13 - Створення і відкриття файлу f1.

Оператор 14 - Запис даних з масиву, починаючи з 0 адреси, до файлу f1.

Оператор 15 - Створення і відкриття файлу f2.

Оператор 16 - Запис даних з масиву, починаючи з 256 адреси, до файлу f2.

Оператор 17 - Створення і відкриття файлу f3.

Оператор 18 - Запис даних з масиву,починаючи з 512 адреси, до файлу f3.

Оператор 19 - Закриття файлів.

Оператор 20 - Кінець програми.

Блок-схема алгоритму приймання та обробки даних на базі персонального комп'ютера

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

5.2 Асемблер-програма приймання та обробки даних на базі персонального комп'ютера

DOSSEG

.model small

.stack 100h

.data

f1 db 'c:\f1.txt',0 ; вказування шляху до файлу 1

f2 db 'c:\f2.txt',0 ; вказування шляху до файлу 2

f3 db 'c:\f3.txt',0 ; вказування шляху до файлу 3

a db 1024 dup(0) ; оголошення масиву вхідних елементів - а

var1 dw 0 ; ідентифікатор файлу f1

var2 dw 0 ; ідентифікатор файлу f2

var3 dw 0 ; ідентифікатор файлу f3

.code

.startup

mov ax,@data

mov ds,ax ; настроювання регістру ds на сегмент даних

;настройка COM1

mov ah,0h ; ініціалізація СОМ порту

mov al,1010111b ;в регістр al занесення режиму роботи СОМ порту

; ( швидкість передачі даних 2400 біт/сек.,

; 2 стоп біта, 8 байт)

mov dx,0 ; в регістр dx занесення 0 ( настройка СОМ1)

int 14h ; виклик переривання int 14h BIOS

;Приймання даних у масив

mov cx,512 ; в регістр СХ занесення 512 байт

mov bx,0 ; обнулення регістру bx

m1:

mov ah,02h ; функція приймання 1-го байту даних

mov dx,0 ; в регістр dx занесення 0 ( настройка СОМ1)

int 14h ;виклик переривання BIOS

cmp ah,0 ; формування затримки ( перевірка на те, чи

; прийшов байт)

jne m1 ;якщо байт не прийшов, то повернення на m1

mov ah,02h ;функція виводу на екран

mov dl,al ;занесення прийнятого байта з регістру al

int 21h ; виклик переривання DOS

mov a.[bx],al ; зберігання прийнятих даних в масиві а

inc bx ; збільшення регістру bx на 1

loop m1 ; цикл, поки не прийнято 512 байт

;формування даних для запису в 3-й файл

mov cx,512 ; в регістр СХ занесення 512 байт

mov si,0 ; обнулення регістру si

mov di,0 ;обнулення регістру dx

m3:

xor ax,ax ; обнулення регістру ax

xor bx,bx ; обнулення регістру bx

mov al,a.[si] ; в регістр al занесення даних з комірки масиву а

; починаючи з адреси 0

sub al,30h ;переведення даних в десяткові числа з ASCII коду

shl ax,1 ; зсув регістру ax вліво

mov bl,a.[256+si] ; в регістр bl занесення даних з комірки масиву a

; починаючи з адреси 256

sub bl,30h ;переведення даних в десяткові числа з ASCII коду

shr bx,1 ; зсув регістру bx вправо

add ax,bx ; вміст регістру bx додаємо до регістру ax

add ax,30h ; переведення даних в ASCII код

mov word ptr a.[512+di],ax ; занесення даних з регістру ах в комірку

; масиву а починаючи з адреси 512

add di,2 ; до регістру di додаємо 2

inc si ; збільшення регістру si на 1

loop m3 ; цикл поки не прийнято 512 байт

;відкриття файлів

mov ah,3ch ; функція відкриття файлу

mov cx,00h ; в регістр СХ занесення атрибутів файлу

; (00 h - звичайний файл )

mov dx,offset f1 ; в регістр dx занесення адрес рядка, що містить

; шлях і назву файлу у форматі ASCIIZ

int 21h ; виклик переривання DOS

mov var1,ax ; після виклику переривання збереження

; ідентифікатора відкритого файлу

mov ah,3ch ; функція відкриття файлу

mov cx,00h ; в регістр СХ занесення атрибутів файлу

; (00 h - звичайний файл )

mov dx,offset f2 ; в регістр dx занесення адрес рядка, що містить

; шлях і назву файлу у форматі ASCIIZ

int 21h ; виклик переривання DOS

mov var2,ax ; після виклику переривання збереження

; ідентифікатора відкритого файлу

mov ah,3ch ; функція відкриття файлу

mov cx,00h ; в регістр СХ занесення атрибутів файлу

; (00 h - звичайний файл )

mov dx,offset f3 ; в регістр dx занесення адрес рядка, що містить

; шлях і назву файлу у форматі ASCIIZ

int 21h ; виклик переривання DOS

mov var3,ax ; після виклику переривання збереження

; ідентифікатора відкритого файлу

;запис до файлів

mov ah,40h ; функція запису даних у файл

mov bx,var1 ; занесення в регістр bx ідентифікатора відкритого

; файлу

mov dx,offset a.[0] ; занесення в регістр dx адрес буфера пам'яті, що

; містить дані для запису

mov cx,256 ; занесення в регістр сх кількості байт, що будуть

; записані у файл

int 21h ; виклик переривання DOS

mov ah,40h ; функція запису даних у файл

mov bx,var2 ; занесення в регістр bx ідентифікатора відкритого

; файлу

mov dx,offset a.[256] ; занесення в регістр dx адрес буфера пам'яті, що

; містить дані для запису

mov cx,256 ; занесення в регістр сх кількості байт, що будуть

; записані у файл

int 21h ; виклик переривання DOS

mov ah,40h ; функція запису даних у файл

mov bx,var3 ; занесення в регістр bx ідентифікатора відкритого

; файлу

mov dx,offset a.[512] ; занесення в регістр dx адрес буфера пам'яті, що

; містить дані для запису

mov cx,512 ; занесення в регістр сх кількості байт, що будуть

; записані у файл

int 21h ; виклик переривання DOS

;закриття файлів

mov ah,3eh ; функція закриття файлу

mov bx,var1 ; зберігаємо ідентифікатор відкритого файлу, який

; отриманий в регістрі ах після його створення

int 21h ; виклик переривання DOS

mov ah,3eh ; функція закриття файлу

mov bx,var2 ; зберігаємо ідентифікатор відкритого файлу, який

; отриманий в регістрі ах після його створення

int 21h ; виклик переривання DOS

mov ah,3eh ; функція закриття файлу

mov bx,var3 ; зберігаємо ідентифікатор відкритого файлу, який

; отриманий в регістрі ах після його створення

int 21h ; виклик переривання DOS

mov ah,4ch ; функція передачі управління MSDOS

int 21h ; виклик переривання DOS

.exit

end

Размещено на Allbest.ru