Размещено на http://www.allbest.ru/

34

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розробка баз даних для обліку успішності навчання

та відвідування пар студентами

ЗМІСТ

база даних програма навчання

ВСТУП

1. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Характеристика предметної області

1.2 Перелік основних вхідних повідомлень

1.3 Опис результуючих повідомлень

1.4 Опис основних процедур перетворення даних

2. РОЗРОБКА ІНФОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

3. ПРОЕКТУВАННЯ ДАТАЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ БАЗИ ДАНИХ

4. РЕАЛІЗАЦІЯ БАЗИ ДАНИХ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Оскільки у нашому університеті навчається величезна кількість студентів, то все гострішою стає проблема автоматизованого опрацювання інформації щодо успішності та відвідуваності студентів. Адже все це вимагає кропіткої роботи з різноманітними паперами. Крім того, обрахунки середніх балів студентів за певний семестр та нарахування стипендій вимагає великих зусиль, адже все робиться вручну. При цьому багато даних повинно співставлятися з даними із особових карток студентів, що також знижує продуктивність праці методистів деканатів. Ось чому все більшою постає потреба в автоматизованому опрацюванні цієї інформації.

Для розв'язання даної задачі доцільно використовувати базу даних, а весь процес реєстрації та обробки даних повинен бути автоматизованим, оскільки СУБД (програмне забезпечення бази даних) швидко здійснює пошук необхідної інформації в базі даних, формує вихідні документи, проводить зміни в записах бази даних.

В курсовій роботі показано проектування бази даних для розв'язування задачі обліку успішності і відвідування пар студентами. Процес виконання даної задачі є дуже трудомісткий і тривалий в часі, тому застосування бази даних для розв'язання цієї задачі є ефективним способом.

В курсовій роботі розглянуто проектування бази даних по задачі, розглянуті вхідні та вихідні дані, розроблено інфологічну та даталогічну моделі та реалізація у базі даних Microsoft Office Access.

1. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Характеристика предметної області

У цій роботі мова йде про дослідження даних, що поступають на кафедру і містять в собі необхідну інформацію з метою отримання довідок, звітів, реєстрів за результатами успішності кожного студента та навчальної групи в цілому.

Така база даних згодом може бути використана і для нарахування стипендій.

Для створення такої інформаційної системи спочатку аналізується предметна область, тобто частина реального світу, яку ця інформаційна система відображає.

Питаннями обліку успішності студентів групи в університеті займається деканат цього інституту. Метою обліку успішності студентів є отримання даних про стан і аналіз успішності студентів як в цілому, так і по кожному окремо. Багато навчальних закладів проводять аналіз успішності студентів для відстеження рівня підготовки та виявлення можливих недоліків у освітньому процесі.

На кожного студента заводиться особова картка, в яку вносяться необхідні анкетні дані про студента та зміни, які відбуваються в його навчанні. При оформленні особової картки кожному студенту видається залікова книжка з присвоєнням номера. На основі цих карток складаються дані про склад і чисельність студентів в інституті.

Облік успішності студентів (оцінювання виконання лабораторних та самостійних робіт, курсових проектів і курсових робіт, практичних занять, розрахунково-графічних робіт (РГР-ів), модулів, заліків та іспитів) ведеться за допомогою обліку по кожному виду навчального заняття. Такий облік ведуть викладачі з кожного предмету окремо.

Для того, щоб провести облік успішності студентів, викладач для кожної групи кожної дисципліни окремо веде журнал, який являє собою множину таблиць із зазначенням дати і найменуванням видів занять (практичні заняття, лабораторні, самостійні роботи, індивідуальні завдання і т.д.) - по горизонталі та списку студентів - по вертикалі. У журналі викладач зазначає оцінки та неявки на заняття кожного студента окремо.

Навчальний рік ділиться на два семестри, а кожен семестр, в свою чергу, на два модулі. Кожен студент протягом модуля заробляє накопичувальні бали за рахунок здачі лабораторних і практичних робіт, індивідуальних завдань, самостійних і РГР-ів. В останні два тижні модуля проводяться модульні контрольні роботи. В сумі з накопичувальними балами максимальну оцінку можна отримати 50 балів за кожен предмет, мінімальну - 30. Якщо студент не набрав мінімум, то він перездає контрольну або ж добирає бали за допомогою здачі будь-яких робіт (на розсуд викладача).

Аналогічним чином проходить і другий модуль.

Кожен семестр завершується сесією, яка складається з заліків та екзаменів. В кінці двох модулів підсумовується результат обох модулів по кожному предмету, таким чином, студент отримує залік. Якщо по екзаменаційному предмету сума модулів виявилася 90 балів і вище, то викладач може зарахувати цей бал відразу в екзаменаційну відомість.

Потім заповнена відомість передається в деканат.

Якщо всі заліки та іспити здані вчасно, а середній бал іспитів складає 75 балів і вище, то студент, який навчається на бюджетній формі навчання, отримує щомісяця стипендію до наступної сесії.

В кінці кожного семестру підбиваються підсумки по окремо взятому студенту. Підраховують і показують загальний обсяг навчального часу, успішність, кількість неявок з різних причин.

Основними функціональними завданнями в описаній предметній області є:

- облік успішності студента за семестр;

- контроль виконання навчального плану студента;

- аналіз успішності студента за семестр;

- контроль за відвідуванням занять студентами;

- оперативне отримання актуальної інформації в реальному часі.

1.2 Перелік основних вхідних повідомлень

Для забезпечення функціонування БД по успішності студентів групи застосовуються такі документи:

· модульна (залікова) відомість (додаток А);

· відомість обліку успішності (додаток Б);

· журнал групи відвідування занять, що зберігається в деканаті (додаток В);

· відомість про перездачі контролю (додаток Г);

· закріплення викладачів за предметами (додаток Д);

· особова картка студента;

· графік навчального процесу (додаток Е).

З особової картки студента нам потрібні такі відомості: номер студентського квитка; прізвище, ім'я по батькові (ПІБ) студента; адреса студента; телефон студента; назва форми навчання; рік вступу.

Основними документами, звідки береться вся інформація про здачу сесії певною групою, є відомість з результатами заліків та іспитів. Обов'язковими реквізитами відомості є: номер відомості, дата здачі контролю, назва дисципліни, ПІБ головного викладача та другого викладача, ПІБ студентів групи, номери студентських (залікових книжок) студентів. Крім цього, у відомості вказується назва групи, курс, назва інституту, назва навчального закладу, навчальний рік і т.д.

1.3 Опис результуючих повідомлень

Результуючими документами, які формуються в процесі використання БД та виконання основних завдань, є:

· заповнена відомість обліку успішності студентів (додаток И);

· відомість успішності групи за певний семестр (додаток К);

· наказ про нарахування стипендій студентам (додаток Л).

Відомість успішності групи за певний семестр використовується в деканатах для ведення статистики і складання рейтингу групи. Основні реквізити: назва групи, ПІБ студентів групи, назви дисциплін, які здавалися, бал здачі, середній бал студента.

Наказ про нарахування стипендій студентам подається до бухгалтерії щомісяця. Розраховуються дані, виходячи з середньої оцінки за певний семестр, також враховується форма навчання (контрактна або бюджетна), та заборгованість студента. Основні реквізити: назва групи, ПІБ студента, середній бал, розмір стипендії, номер семестру, за який розраховується бал, місяць.

1.4 Опис основних процедур перетворення даних

Щоб отримати потрібний нам результат, потрібно виконати ряд перетворень вхідних даних. В даній задачі використовуються наступні формули:

1. Визначення кількості пропущених занять в і-му семестрі j-им студентом:

PROP_iJk= ,

де

PROP_iJk - кількість пропусків певного студента за день;

k - навчальний день;

n - кількість днів в і-му семестрі.

2. Визначення середнього балу і-го студента за сесію m:

SBAL_im= ,

де

BAL_ikm -- бал і-го студента за k-ий контроль;

nm - кількість контролів за сесію m;

3. Визначення процентного співвідношення студентів, що здали контроль по предмету p вище 90 балів:

PROCp = ,

де

Np -- всі студенти, які здавали контроль;

np - кількість студентів, які здали контроль на 90 або вище.

2. РОЗРОБКА ІНФОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

Після обстеження предметної області та аналізу процедур перетворювання даних потрібно провести розробку інфологічної моделі предметної області, для якої ми розробляємо базу даних.

Спочатку виділяємо перелік атрибутів, які припускаємо зберігати в базі даних (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

№	Ім'я атрибута	Повідомлення	Коментар
1	Номер студентського квитка	Особова картка студента	07038194
2	Прізвище, ім'я по батькові (ПІБ) студента	Особова картка студента	Вербик Ксенія Вікторівна
3	Адреса студента	Особова картка студента	М. Одеса, вул.Маршала Говорова 11В
4	Телефон студента	Особова картка студента	24115
5	Група	Додаток А	ОФ-091
6	Абревіатура напряму підготовки	Додаток А	ОФ
7	Номер групи	Додаток А	1
8	Курс	Додаток А	3
9	Кількість студентів у групі	Додаток А	17
10	Код напряму підготовки	Додаток А	0302
11	Назва напряму підготовки	Додаток А	Захист інформації
12	Інститут	Додаток А	ІБЕІТ
13	Назва форми навчання	Особова картка студента	Бюджетна денна форма навчання
14	Прізвище, ім'я по батькові (ПІБ) викладача	Додаток А	Тимошенко Лідія Миколаївна
15	Кафедра	Додаток Д	ІУЗІС
16	Назва дисципліни	Додаток А	Організація баз даних
17	Дата здачі контролю	Додаток А	15/05/2012
18	Форма контролю	Додаток А	Іспит
19	Бал за контроль	Додаток А	95
20	Дата перездачі контролю	Додаток Г	20/05/2012
21	Бал перездачі контролю	Додаток Г	Без перездачі
22	Дата пропуску занять	Додаток В	10/03/2012
23	Кількість пропущених годин на певну дату	Додаток В	3
24	Номер семестру	Додаток А	2
25	Дата початку семестру	Додаток Е	10.01.2012
26	Дата закінчення семестру	Додаток Е	06.2012
27	Рік вступу	Особова картка студента	2009
28	Навчальний рік	Залікова книжка	2012
29	Мінімальний бал	Додаток А	60
30	Максимальний бал	Додаток А	100
31	Державний бал	Додаток А	5
32	Якість навчання	Додаток А	відмінно
33	ECTS	Додаток А	А
34	Дата зміни стипендії	Додаток Л	28/05/2012
35	Розмір стипендії	Додаток Л	720

Крім того, я вважаю, потрібно ввести ще три атрибути: код форми навчання (адже коли використовувати назву форми навчання, то може виникнути ситуація, що користувач введе її повністю або скорочено, і тоді це ускладнить реалізацію даного проекту), код викладача (це табельний номер чи ідентифікаційний код, тому що ПІБ викладачів може повторюватись), код дисципліни (що полегшить нам роботу з іспитами і сприятиме узгодженості даних та уникне їх дублювання, адже користувач може ввести назву одного і того ж предмета по-різному: абревіатура та повна назва і це вважатиметься двома різними предметами) та код кафедри.

Тепер виконуємо агрегацію атрибутів в об'єкти.

Знаходимо атрибути, тип відповідності між якими дорівнює 1:1.

Т (код_дисципліни, назва_дисципліни) = 1:1, виходячи з цього виділяємо об'єкт Довідник_дисциплін.

Довідник_дисциплін

код_дисципліни

назва_дисципліни

Ключем в цьому об'єкті є код_дисципліни.

Т(ПІБ_студента, довідник_дисциплін) = N:N, виходячи з цього виділяємо новий об'єкт з атрибутом ПІБ _студента, назвемо його Студент. Для ідентифікації об'єкта доповнимо його атрибутом номер_студентського_квитка.

Т (ПІБ_студента, номер_студентського_квитка) = 1:N (оскільки існує ситуація, коли ПІБ студентів співпадає). Ключем буде атрибут номер_студентського_квитка.

Студент

номер_студентського_квитка

ПІБ_студента.

Враховуючі те, що

Т (адреса_студента, Студент) = 1:N;

Т (телефон_студента, Студент) = 1: N;

Т (абревіатура_напряму_підготовки, Студент) = 1: N;

Т (номер_групи, Студент) = 1: N;

Т (рік_вступу, Студент) = 1: N;

Т (код_форми_навчання, Студент) = 1: N;

Т (назва_форми_навчання, Студент) = 1: N;

Т (код_напряму_підготовки, Студент) = 1: N;

Т (назва_напряму_підготовки, Студент) = 1: N;

Т (інститут, Студент) = 1: N, то включаємо дані атрибути в об'єкт Студент.

Під абревіатурою напряму підготовки тут розуміється буквене позначення групи, наприклад, для групи ОФ-091 абревіатурою напряму підготовки буде ОФ. Номер групи для ОФ-091 буде 1, а для ОФ-092 буде рівний 2. Відштовхуючись від даних з цих двох полів та року вступу можна буде легко дізнатися про групу, де навчається студент для будь-якого навчального року.

Виділяємо новий об'єкт Довідник_груп, ключем буде атрибут номер_групи.

Враховуючі те, що

Т (номер_групи, Довідник_ груп)=1:N;

Т (абревіатура_напряму_підготовки, Довідник_ груп)=1: N;

Т (кількість_студентів, Довідник_ груп)=1:N;

включаємо дані атрибути до складу об'єкту Довідник_груп.

Т (ПІБ_викладача, код_викладача = 1:1. Виділяємо новий об'єкт Викладач, причому ключем буде атрибут код_викладача.

Викладач

код_кафедри

код_викладача

ПІБ_викладача

Враховуючи, що

Т (код_кафедри, викладач) = 1: N,

Т (назва_кафедри, викладач) = 1: N, то включаємо дані атрибути у склад об'єкта Викладач.

У списку атрибутів залишилися лише ті атрибути, які не увійшли ні в один об'єкт, і тип відповідності між ними і всіма об'єктами є N: N (багато до багатьох).

Оскільки, атрибут бал_за_контроль відноситься до всіх атрибутів і об'єктів як багато до багатьох, то виділяємо новий об'єкт Здача_контролю і визначимо ключ. Оскільки Т (бал_за_контроль; номер_студентського_квитка, дата_здачі_ контролю, код_дисципліни, код_викладача, код_семестру) = 1: N, то включаємо атрибути номер_студентського_квитка, дата_здачі_ контролю, код_дисципліни у склад об'єкту Здача_контролю, які і будуть ключем. Звичайно, може скластися враження, що наявність атрибута код_дисципліни в ключі не потрібно, але це невірно, адже один і той же студент може здавати кілька контролів на певну дату (наприклад, кілька заліків).

Так як атрибут дата_перездачі_контролю відноситься до всіх атрибутів і об'єктів як багато до багатьох, то виділяємо новий об'єкт Перездача_контролю і встановимо ключ.

Оскільки Т (дата_перездачі_контролю; номер_студентського_квитка, номер_семестру, код_дисципліни, курс) = 1: N, то включаємо атрибути но-мер_студентського_квитка, номер_семестру, код_дисципліни, курс до складу об'єкта Перездача_контролю, які і будуть ключем. Крім того, Т (бал_перездачі, перездача_контролю) = 1: N, тоді включаємо даний атрибут бал_перездачі до складу об'єкта Перездача_контролю. Присутність атрибутів номер_семестру і курс у складі складного ключа є обов'язковим тому, що нам потрібно знати, за який семестр відбувається перездача і на якому курсі. Доцільно розглянути наступний тип відповідності Т (код_викладача; Перездача_контролю) = 1: N і включити атрибут код_викладача до складу об'єкта Перездача_контролю.

Оскільки атрибут кількість_пропущених_годин_на_певну_дату відноситься до всіх атрибутів і об'єктів як багато до багатьох, то виділяємо новий об'єкт Пропуски і намагаємося встановити ключ. Оскільки Т (кількість_пропущених _годин_на_певну_дату; номер_студентського_квитка, дата_пропуску_занять) = 1: N, то включаємо атрибути номер_студентського_ квитка, дата_пропуску_занять до складу об'єкта Пропуски, які і будуть ключем.

Так як атрибут тип контролю відноситься до всіх атрибутів і об'єктів як багато до багатьох, то виділяємо новий об'єкт Контроль і встановимо ключ. Оскільки Т (тип_контролю; група, код_дисципліни, дата_здачі_контроля) = 1: N, то включаємо атрибути група, код_дисципліни, дата_здачі_контролю до складу об'єкта Контроль, які і будуть ключем. Звичайно, замість атрибута група можна записати атрибут номер_студентського_білета, але це призведе до надмірності інформації. Також може виникнути потреба дізнатися, який же викладач читав певну дисципліну в певній групі, тоді доцільно глянути такий тип відповідності:

Т (код_викладача; Контроль)=1:N;

Після чого включаємо атрибут код_викладача до складу об'єкта Контроль. Може виникнути думка про те, що код_викладача скоріше залежить від складного ключа до складу якого входить інститут замість групи, але це невірно, адже в одному і тому ж інституті певний предмет може читатись різними викладачами в різних групах. Крім того, можна сказати, що код_викладача залежить тільки від групи і кода_предмета (адже один і той же викладач може читати різні предмети в певній групі), але це не вірно, адже код_викладача залежить від трьох атрибутів групи, кода_предмета, і дати_здачі_контролю, оскільки дуже часто існує ситуація, коли предмет читається два семестри і в першому залік приймає викладач, який веде практичні заняття, а вже в другому контроль приймає лектор (дві різних особи).

Оскільки атрибут дата_початку_семестру відноситься до усіх атрибутів та об'єктів як багато до багато, то виділяємо новий об'єкт Межі_семестрів і визначаємо ключ. Оскільки Т ( дата_початку_семестру; курс, номер_ семестру)=1:N, то включаємо атрибути курс, номер _семестру до складу об'єкта Межі_семестрів, які і будуть ключем. Може виникнути хибна думка, що атрибут дата_початку_семестру залежить тільки від атрибута номер_семестру, але це не так, тому що нам обов'язково потрібно знати і курс, адже ,наприклад, у 4-го і 3-го курсів дати початку 2-го семестру є різними. Тепер розглянемо Т (дата_закінчення_семестру, межі_семестрів)=1:N і включаємо цей атрибут до складу об'єкта Межі_семестрів. Під датою початку і закінчення семестру розуміють тільки місяць та число (без року) адже межі не міняються і це усуває дублювання інформації (для різних років).

Атрибут розмір_стипендії відноситься до усіх атрибутів та об'єктів як багато до багатьох, тому виділяємо новий об'єкт Стипендія і встановимо ключ. Оскільки Т ( розмір_стипендії; дата_зміни_стипендії, оцінка) = 1:N, то включаємо атрибути дата_зміни_стипендії, оцінка до складу об'єкта Стипендія, які і будуть ключем. Даний ключ є складним, тому що розмір стипендії може змінюватися при одних і тих самих оцінках у різні місяці. Що ж стосується атрибуту дата_зміни_стипендії, то це є досить вдалий вибір, адже стипендія є досить сталою та змінюється дуже рідко і якщо замість цього атрибуту ввести, наприклад, місяць, то це призведе до надлишковості інформації (дублювання даних).

В результаті вище проведених операцій отримаємо ряд об'єктів, склад, яких наведемо нижче:

Студент

· * номер_студентського_квитка

· ПІБ_студента

· адреса_студента

· телефон_студента

· абревіатура_напряму_підготовки

· номер_групи

· рік_вступу

· код_форми_навчання

· назва_форми_навчання

· код_напряму_підготовки

· назва_напряму_підготовки

· інститут

Довідник_груп

· * група

· абревіатура_напряму_підготовки

· курс

· номер_групи

· кількість_студентів

Викладач

· * код_викладача

· ПІБ_викладача

· код_кафедри

· назва_кафедри

Здача_контролю

· * номер_студентського_квитка

· * код_дисципліни

· * дата_здачі_контролю

· бал_за_контроль

Перездача_контролю

· * номер_студентського_квитка

· * код_дисципліни

· * номер_семестру

· * курс

· дата_перездачі_контролю

· бал_перездачі_контролю

· код_викладача

Пропуски

· * номер_студентського_квитка

· * дата_пропуску_занять

· кількість_пропущених_годин_на_певну_дату

Контроль

· * група

· * код_дисципліни

· * дата_здачі_контролю

· форма_контролю

· код_викладача

Межі_семестрів

· * курс

· * номер_семестру

· дата_початку_семестру

· дата_закінчення_семестру

Стипендія

· * дата_зміни_стипендії

· * середній_бал

· розмір_стипендії

Довідник_дисциплін

· * код_дисципліни

· назва_дисципліни

Довідник_оцінок

· * мінімальний_бал

· * максимальний_бал

· державний_бал

· ECTS

Тепер проводимо нормалізацію відношень. Оскільки усі атрибути є простими доменами і кожний не ключовий атрибут кожного об'єкта функціонально повно залежить від ключа, то усі об'єкти знаходиться в другій нормальній формі. Отже, ми отримали 11 відношень у другій нормальній формі.

Опис атрибутів кожного з об'єктів наводимо нижче у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Опис атрибутів об'єктів

Ім'я атрибута	Шаблон	% наявності	Обм-ня на право зв-ня	Частота вик-ня	Виводимість значень	Дублю-вання	Обл. допустимих обмежень
Студент
Номер студентського квитка	X(10)	100	-		Так	Ні	-
ПІБ студента	X(40)	100	-		Так	Так	-
Адреса студента	X(60)	100	-		Так	Так	-
Телефон студента	X(15)	100	-		Так	Так	-
Абревіатура напряму підготовки	X(7)	100	-		Так	Так	-
Номер групи	N(1)	100	-		Ні	Так	1-9
Рік вступу	N(4)	100	-		Ні	Так	-
Код форми навчання	X(3)	100	-		Ні	Так	001-999
Назва форми навчання	Х(40)	100	-		Ні	Так
Код напряму підготовки	Х(10)	100	-		Ні	Так	4 знаки
Назва напряму підготовки	Х(40)	100	-		Так	Так	-
Інститут	Х(15)	100	-		Так	Так	-
Довідник груп
Група	X(10)	100	-		Так	Ні	-
Абревіатура напряму підготовки	X(7)	100	-		Так	Так	-
Курс	N(4)	100	-		Так	Так	1-5
Кількість студентів	N(2)	100					01-99
Номер групи	N(1)	100	-		Ні	Так	1-9
Викладач
Код викладача	X(10)	100	-		Ні	Ні	-
ПІБ викладача	X(40)	100	-		Так	Так	-
Назва кафедри
Код кафедри	X(10)	100	-		Так	Так	-
Здача контролю
Номер студентського квитка	X(10)	100	-		Так	Так	-
Код дисципліни	X(10)	100	-		Ні	Так	-
Дата здачі контролю	X(8)	100	-		Так	Так	-
Бал за контроль	N(4)	100	-		Так	Так	0-100
Перездача контролю
Номер студентського квитка	X(10)	100	-		Так	Так	-
Код дисципліни	X(10)	100	-		Ні	Так	-
Курс	N(4)	100	-		Так	Так	1-5
Номер семестру	N(4)	100	-		Так	Так	1-10
Дата перездачі контролю	X(8)	100	-		Так	Так	01/01/00- 12/31/01
Код викладача	X(10)	100	-		Ні	Так	-
Бал перездачі	N(4)	100	-		Так	Так	0-100
Контроль
Група	X(10)	100	-		Так	Так	-
Код дисципліни	X(10)	100	-		Ні	Так	-
Дата здачі контролю	N(8)	100	-		Так	Так	01/01/00- 12/31/01
Тип контролю	X(10)	100	-		Так	Так	-
Код викладача	X(10)	100	-		Ні	Так	-
Пропуски
Номер студентського квитка	X(10)	100	-		Так	Так	-
Дата пропуску занять	X(8)	100	-		Так	Так	01/01/00- 12/31/01
Кількість пропущених годин на певну дату	N(4)	100	-		Так	Так	1-10
Межі семестрів
Курс	N(4)	100	-		Так	Так	1-5
Номер семестру	N(4)	100	-		Так	Так	1-10
Дата початку семестру	X(5)	100	-		Ні	Так	01/01- 12/31
Дата закінчення семестру	X(5)	100	-		Ні	Так	01/01- 12/31
Стипендія
Дата зміни стипендії	X(8)	100	-			Так	…-12/31/99
Середній бал	N(4)	100	-			Так	2-5
Розмір стипендії	N(2)	100	-			Так	-
Довідник дисциплін
Код дисципліни	X(10)	100	-		Ні	Ні	-
Назва дисципліни	X(40)	100	-		Так	Ні	-
Довідник оцінок
Мінімальний бал	N(2)	100	-		Ні	Ні	0-100
Максимальний бал	N(3)	100	-		Ні	Ні	0-100
ECTS	A(1)	100
Державна оцінка	N(1)	100	-		Так	Ні	2-5

Тепер необхідно виділити запитні зв'язки. Виділяємо наступні запитні зв'язки:

1. Видати групу, у якій навчався студент у певному році:

Студент

Z

Довідник_груп

2. Видати, на якій формі навчання вчиться певний студент:

Студент

Z

Форма_навчання

3. Видати назву предмета, який здавав певний студент на певну дату:

Здача_контролю

Z

Довідник_дисциплін

4. Видати оцінку певного студента за іспит:

Здача_контролю

Z

Довідник_оцінок

5. Видати ПІБ викладача, який приймав іспит у певній групі на потрібну дату:

Контроль

Z

Викладач

6. Видати ПІБ викладача, який приймав перездачу іспиту у студента певного курсу за потрібний семестр:

Перездача_контролю

Z

Викладач

7. Видати кількість пропусків студентів групи на певну дату:

Студент

Z

Пропуски

8. Видати групу, в якій навчається студент:

Студент

Z

Група

9. Видати бал перездач студента у певному семестрі:

Студент

Z

Перездача_контролю

10. Видати тип контролю, який здавався групою у певному семестрі:

Довідник_груп

Z

Контроль

11. Видати розмір стипендії для певної оцінки:

Довідник_оцінок

Z

Стипендія

В таблиці 2.3 подаємо опис запитних зв'язків.

Таблиця 2.3 - Бланк опису запитних зв'язків

№ ЗЗ	Вихідний об'єкт	Кінцевий об'єкт	Тип відповідності	Параметри вибірки	Частота доступу
1.	Студент	Довідник груп	N:1	По ключу	Кожні декілька хвилин
2.	Студент	Форма навчання	N:1	По ключу	По запиту
3.	Здача контролю	Довідник дисциплін	N:1	По ключу	3 рази на день
4.	Здача контролю	Довідник оцінок	N:1	По ключу	По запиту
5.	Контроль	Викладач	N:1	По ключу	По запиту
6.	Перездача контролю	Викладач	N:1	По ключу	По запиту
7.	Студент	Пропуски	1:N	По ключу	5 разів на день
8.	Студент	Група	1:N	По ключу	5 разів на день
9.	Студент	Перездача контролю	1:N	По ключу	По запиту
10.	Довідник груп	Контроль	1:N	По ключу	По запиту
11.	Довідник оцінок	Стипендія	1:N	По ключу	Не менше 1 разу на день

На основі даних запитних зв'язків створюємо структурні зв'язки між об'єктами задачі та одержуємо інфологічну модель (див. додаток М).

3. ПРОЕКТУВАННЯ ДАТАЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ БАЗИ ДАНИХ

Основною задачею даталогiчного проектування є організація даних, що виділені на iнфологiчному етапі проектування у форму (модель), яка прийнята у вибраній СУБД.

Для проведення інтеграції файлів у базу даних, забезпечення різним користувачам і прикладним програмам різних представлень про дані необхідна система. Така система має назву системи управління базами даних (СУБД). СУБД дають можливість користувачам здійснювати безпосереднє управління даними, а програмістам швидко розробляти вдосконалені програмні засоби їх обробки. Характеристики готових прикладних пакетів визначаються перш за все прийнятою в СУБД організацією даних і типом використовуваного транслятора.

СУБД основана на використанні певної моделі даних. Модель даних відображає взаємозв'язки між об'єктами. При розробці даталогiчної моделі БД перш за все необхідно вибрати ту модель даних, яка найбільш підходить для відображення конкретної концептуальної моделі предметної області.

Для розробки БД мною вибрана реляційна модель даних, тому що вона забезпечує наступні переваги:

1. Простота. Користувач формулює запити у термінах інформаційного запиту і не повинен приймати до уваги складні аспекти системної реалізації. Реляційна модель відображає представлення користувача, але вона не обов'язково лежить в основі фізичної реалізації.

2. Незалежність даних. При використанні реляційної моделі даних інтерфейс користувача не зв'язаний з деталями фізичної структури пам'яті і стратегії доступу. Модель забезпечує відносно високий рівень незалежності даних в порівнянні з іншими моделями.

3. Непроцедурні запити. Запити не будуються на основі заздалегідь визначеної структури. Завдяки цьому вони можуть бути сформульовані на непроцедурній мові.

4. Теоретичне обґрунтування. Реляційна модель заснована на добре опрацьованій теорії відношень. При проектуванні бази даних використовуються методи, побудовані на нормалізації відношень.

В процесі iнфологiчного проектування всі об'єкти приведено до другої нормальної форми, перед тим як проектувати даталогiчну модель необхідно всі об'єкти привести до третьої нормальної форми.

У всіх відношеннях, крім двох (Студент, Викладач) немає транзитивних залежностей, отже вони знаходяться і в третій нормальній формі. Приведемо у 3НФ відношення Студент.

Дізнатися код_напряму_підготовки, ми можемо, знаючи абревіатуру_ напряму _підготовки (а не інститут, бо в одному інституті можуть бути групи різних напрямів підготовки). Виключивши всі транзитивні залежності з даного відношення Студент, одержуємо такі відношення у 3НФ:

Студент

* номер_студентського_квитка

ПІБ_студента

адреса_студента

телефон_студента

абревіатура_напряму_підготовки

номер_групи

рік_вступу

код_форми_навчання

код_напряму_підготовки

інститут

Напрям_підготовки

* код_напряму_підготовки

назва_напряму_підготовки

Форма_навчання

* код_форми_навчання

назва_форми_навчання

Тепер приведемо до 3НФ відношення Викладач.

Викладач

* код_викладача

ПІБ_викладача

код_кафедри

назва_кафедри

Виключивши транзитивну залежність з даного відношення Викладач, одержуємо 2 відношення у 3НФ:

Викладач

* код_викладача

ПІБ_викладача

код_кафедри

Довідник_кафедр

* код_кафедри

назва_кафедри

Тепер в нас є відношення, які не мають транзитивних залежностей, тобто знаходяться у 3НФ. Це наступні відношення: Студент, Довідник_груп, Напрям_підготовки, Форма_навчання, Викладач, Здача_контролю, Перездача_контролю, Пропуски, Контроль, Межі_семестрів, Стипендія, Довідник_кафедр, Довідник_дисциплін, Довідник_оцінок.

Тепер усі об'єкти iнфологiчної моделі переносяться в даталогічну, враховуючи деякі зміни. Від iнфологiчної моделі можна перейти до даталогічної, використовуючи структуру і зв'язки в реляційній базі даних.

Даталогічна модель представлена в додатку Н.

Для реалізації цієї задачі мною була обрана база даних Microsoft Office Access.

Вона надає можливість керування даними, дозволяючи отримувати їх, сортувати, аналізувати, підсумовувати і швидко звітувати про результати. Вона може поєднувати дані з різних файлів таким чином, що вам не потрібно буде вводити їх двічі. Вона також може зробити введення даних більш ефективним і точним.

В Access створюються реляційні бази даних: дані зберігаються в окремих таблицях, розподілених за темами або завданням, але всі вони пов'язані і можуть об'єднуватися різними способами, в залежності від потреб користувача. Ми можемо легко редагувати таблиці, видаляти непотрібні рядки, змінювати атрибути.

При практичній реалізації завдання було створено структуру бази даних для розв'язку поставленої задачі і програмне забезпечення для її обслуговування.

Дана робота є необхідною для використання в деканатах інститутів, адже він дуже спрощує роботу методистів. За допомогою даної програми можна проводити розширений пошук інформації (за декількома полями одночасно), вводити нових абітурієнтів, знищувати існуючих, редагувати дані про них.

Дуже просто працювати з успішністю абітурієнтів (додавати іспит, знищувати та редагувати іспити і бали по них), одержувати середній бал успішності групи студентів, що значно спрощує роботу методистів (адже це робиться вручну). Крім того, можна одержати загальну кількість пропусків студента за семестр (що також робиться вручну). В даній програмі обліковується все від інформації про студента до перездач іспитів студентами.

Програма має досить потужний інтерфейс користувача і абсолютно не вимагає знань мов програмування, що спрощує роботу з нею.

Такі можливості дозволяють методисту оперативно і вірно надавати потрібну інформацію тим хто її потребує, а також якісно опрацьовувати і аналізувати великі обсяги інформації.

Завдяки програмі виключається необхідність повільно опрацьовувати документальні архіви, що значно гальмує продуктивність праці. Адже можна отримувати інформацію не тільки по поточному семестру, а й за попередні.

4. РЕАЛІЗАЦІЯ БАЗИ ДАНИХ

Виконаємо реалізацію спроектованої бази даних для рішення задачі обліку успішності та відвідування студентів в університеті за допомогою вибраної в розділі 3 СУБД Microsoft Office Access.

Cхема даних подана у додатку П.

Подамо в режимі конструктора 3 основних таблиці спроектованої бази даних.

На рисунку 4.1 зображена таблиця Студент в режимі Конструктора.

Рисунок 4.1 - Таблиця Студент в режимі Конструктора

Створюючи цю таблицю, ми дивимося на об'єкт студент у даталогічній моделі. Іменами поля в нас будуть атрибути які містить даний об'єкт. Далі визначаємо тип даних, для кожного атрибуту він буде окремим. Номер студентського квитка, ПІБ студента, адреса студента, телефон студента, абревіатура напряму підготовки,рік вступу, інститут матимуть текстовий тип даних. Проте для полів телефон студента та рік вступу створюємо маски вводу, для того щоб полегшити заповнення цих полів. Для атрибутів номер групи, код кафедри навчання, код напрямку підготовки та код форми навчання обираємо числовий тип даних.

Ключовим полем в даній таблиці буде номер студентського квитка.

На рисунку 4.2 зображена таблиця Перездача контролю в режимі Конструктора.

Рисунок 4.2 - Таблиця Перездача контролю в режимі Конструктора

На рисунку 4.3 зображена таблиця Довідник груп в режимі Конструктора.

Рисунок 4.3 - Таблиця Довідник груп в режимі Конструктора

В якості контрольного прикладу наведемо заповнені даними таблиці. На рисунку 4.4 зображено 6 записів таблиці Студент.

Рисунок 4.4 - Таблиця Студент

На рисунку 4.5 зображено 5 записів таблиці Перездача контролю.

Рисунок 4.5 - Таблиця Перездача контролю

На рисунку 4.6 зображено 5 записів таблиці Довідник груп.

Рисунок 4.6 - Таблиця Довідник груп

Виконаємо простий запит до таблиці Перездача контролю. Маючи бал перездачі контролю потрібно видати ПІБ студента та його групу. Виконуємо цей запит за допомогою таблиці Студент та Довідник груп.

На рисунку 4.7 показано, як в режимі Конструктора цей запит виконується.

Рисунок 4.7 - Запит Перездача контролю в режимі Конструктора

На рисунку 4.8 зображено реалізацію цього запиту.

На рисунку 4.8 - Реалізація запиту Перездача контролю

На рисунку 4.9 зображено запит Перездача контролю в режимі SQL.

Рисунку 4.9 - Запит Перездача контролю в режимі SQL

На рисунку 4.10 зображено запит Студент, у якому ми можемо дізнатись ПІБ студента, його курс, номер групи тих, в кого бал перездачі контролю більше 75балів.

Рисунок 4.10 - Запит Студент у режимі Конструктор

Рисунок 4.11 - Реалізація запиту Студент

На рисунку 4.12 зображено запит Студент в режимі SQL.

На рисунку 4.12 - Запит Студент в режимі SQL

Створюємо форму для таблиці Студент за допомогою Майстра форм. На рисунку 4.13 зображено форму Студент у режимі Конструктор.

Рисунок 4.13 - Форма Студент у режимі Конструктор

На рисунку 4.14 зображено форму Студент, на рисунку 4.15 зображено форму Довідник груп у режимі Конструктор , на рисунку 4.16 -форму Довідник груп.

Рисунок 4.14 - Форма Студент

Рисунок 4.15 - Форма Довідник груп у режимі Конструктор



Рисунок 4.16 - Форма Довідник груп

Створюємо звіт Групи використовуючи таблицю Довідник груп. На рисунку 4.17 зображено звіт Групи у режимі Конструктора.

Рисунок 4.17 - Звіт Групи у режиму Конструктора

На рисунку 4.18 зображено звіт Групи.

Рисунок 4.18 звіт Групи

На рисунку 4.19 - Зображено звіт Студент

Рисунок 4.19 - Звіт Студент

Таким чином ми реалізували запити, форми і звіти

ВИСНОВКИ

В процесі розробки курсової роботи було спроектовано базу даних для розв'язування задачі обліку успішності та відвідування занять студентами. Автоматизація даної задачі має велике значення через велику трудомісткість рішення даної задачі вручну. Розроблена база даних гнучка, тобто має можливість розвитку і послідуючої адаптації до змін предметної області і нових потреб користувача.

Схема бази даних коректна, тому що кожному об'єкту предметної області відповідають дані в пам'яті ЕОМ, а кожному процесу -- адекватні процедури обробки даних, вона помітно зменшує рутинну роботу, підвищує швидкість пошуку і видачі необхідної інформації, підвищує достовірність результатів. БД забезпечується простотою і зручністю в експлуатації інформаційної системи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Єрьоміна Н.В. Розробка баз та сховищ даних. -К.: КНЕУ 2002

Вейскас Дж. Эффективная работа с Access 7.0 - С.-П.: Питер, 1997

Карпова Т. Базы данных. Модели, разработка, реализация - С.-П.: Питер, 2001

Тимошенко Л.М. Методичні вказівки до вивчення курсу «Організація баз даних». - Тернопіль, 2006.

Інформатика: 7-11 кл.: Навч. Посіб. - К.:А.С.К., 2007

Размещено на Allbest.ru