Архітектура автоматизованих інформаційних систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

Архітектура автоматизованих інформаційних систем

Зміст

1. Особливості автоматизованих інформаційних систем

2. Структура автоматизованих інформаційних систем

3. Архітектура автоматизованих інформаційних систем

4. Комплекс сучасних засобів організаційної техніки для комплектації

Список використаних джерел

1. Особливості автоматизованих інформаційних систем

Автоматизована інформаційна система (АІС) -- система, що реалізує інформаційні технології (IT) у сфері управління за спільної роботи управлінського персоналу і комплексу технічних засобів.

Вона призначена для автоматизованого збирання, реєстрації, збереження, пошуку, оброблення та видачі інформації за запитами користувачів (управлінського персоналу). Це відбувається на основі використання економіко-математичних методів, моделей, ЕОМ і засобів комунікації. АІС реалізує принципово нову платформу управління, що ґрунтується на інтеграції управлінської інформації за допомогою механізму загального інформаційного зв'язку даних, які включають в оброблення з метою здобуття інформації для управління.

Автоматизована ІС є людино-машинною системою, вона дає змогу підвищити якість управління завдяки оптимальному розподілу праці між людиною та ЕОМ на всіх стадіях управління. Вся сукупність операцій оброблення інформації, що включає збирання, введення, запис, реєстрацію, перетворення, зчитування, збереження, знищення, коригування, обмін по каналах зв'язку, в АІС здійснюється за допомогою технічних і програмних засобів. автоматизований інформаційний користувач програмний

Поряд із застосуванням технічних та програмних засобів створюється інформаційне забезпечення АІС, що передбачає організацію її інформаційної бази, регламентацію інформаційних зв'язків, визначення складу і змісту всієї системи інформаційного відображення. При цьому визначальним є принцип орієнтації розробленого технічного, програмного, інформаційного забезпечення на потреби конкретних користувачів -- управлінський персонал, який є учасником управлінського процесу.

На будь-якому підприємстві, в організації циркулюють величезні інформаційні потоки. Однак не всю інформацію можна обробити за допомогою комп'ютера. Причиною цього є складність структуризації інформації та формалізації процесів її оброблення. Тому в системі управління циркулює також інформація, яку не можна формалізувати (неформалізована) й оброблення якої поки що залишається справою людини.

Різноманітність економічних об'єктів у ринковій системі породжує різноманітність АІС. За сферою використання виділяють АІС промислових підприємств, АІС банківських установ, АІС фінансово-кредитних установ, АІС страхових організацій, АІС податкових адміністрацій, АІС фондових бірж. Кожна з них відображає особливості структури управління об'єктом, схеми декомпозиції цілей управління, предметних технологій.

Автоматизовані ІС можуть бути класифіковані за типом підтримки, яку вони забезпечують організації. Системи першого класу (системи забезпечення операцій) обробляють інформацію, що генерується та використовується в ділових операціях. Вони поділяються на три групи:

-- системи оброблення операцій, які реєструють та обробляють дані, одержані внаслідок ділових операцій, таких, як продаж, закупівля або зміни у матеріально-виробничих запасах. Воно може проводитись або способом пакетного оброблення даних, або в масштабі реального часу;

-- автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУТП), що приймають рішення з типових питань, таких, як управління виробничим процесом;

-- системи співробітництва на підприємстві, які використовують комп'ютерні мережі для забезпечення зв'язку, координації та співробітництва відділів і робочих груп, що беруть участь у процесі (схема 1).

Системи другого класу (системи забезпечення менеджменту) надають допомогу менеджерам у прийнятті рішень. Такі системи поділяють на види:

-- інформаційні менеджерські системи -- системи забезпечення менеджменту, що виробляють заздалегідь визначені звіти, подають відображення даних і результати вжитих заходів на періодичній чи винятковій основі або за запитом;

-- системи підтримки прийняття рішень -- ІС, які використовують моделі прийняття рішень, БД й особисті міркування особи в кожному конкретному випадку для здійснення діалогового аналітичного процесу моделювання з тим, щоб ця особа прийняла певне рішення;

-- управлінські ІС -- це ІС з додатковими можливостями для управління, такими, як аналіз даних, використанням засобів підтримки прийняття рішень, ЕП та інструментарію підвищення особистої продуктивності.

Схема 1. Системи співробітництва на підприємстві

2. Структура автоматизованих інформаційних систем

Автоматизація проектних систем може здійснюватися в різних масштабах -- від окремих інформаційних процесів і процедур оброблення даних, задач або комплексів задач управління до створення функціонально повних АІС.

Функціонально повні АІС включають автоматизацію всіх підсистем, функцій і комплексів задач.

Як і будь-яка складна система, АІС складається з елементів -- підсистем, які можна розглядати як АІС нижчого рівня, що складаються з елементів. У зв'язку з наявністю в АІС великої кількості елементів виникає необхідність визначення їхньої структури.

Структура АІС --- внутрішня організація системи при поділі її на частини, виявлення зв'язків між цими частинами.

Структуру АІС утворюють безліч елементів і відносин між ними. Найзагальнішим поділом АІС є виділення в ній функціональної та забезпечувальної частин.

Функціональна частина АІС фактично є моделлю системи управління конкретним об'єктом. Вона розбивається на функціональні підсистеми. Склад функціональних підсистем АІС конкретного економічного об'єкта різний. Однією з ознак виділення функціональних підсистем є функції управління об'єктом.

Функціональна підсистема -- це частина АІС, виділена за спільністю функціональних ознак управління. Часто у функціональній структурі АІС немовби повторюється склад функціональних підрозділів організаційної структури об'єкта. Назви функціональних підсистем пов'язують з функціями, тобто їх назви відображають цільові функції, діяльність органів управління.

Функціональна ознака декомпозиції АІС визначає призначення підсистеми, тобто для якої сфери діяльності вона призначена і які основні цілі, задачі та функції виконує.

Залежно від складності об'єкта кількість функціональних підсистем становить 10--20 найменувань і більше. Хоча деякі функціональні підсистеми на різних об'єктах мають одне й те саме найменування (наприклад, підсистема БО), їх внутрішній зміст щодо різних об'єктів значно відрізняється.

Специфічні особливості кожної конкретної підсистеми певного об'єкта відображаються у функціональних задачах, для автоматизації яких призначена підсистема.

Кожній функціональній підсистемі АІС властива своя внутрішня структура. Організаційно кожна підсистема складається з сукупності автоматизованих робочих місць управлінського персоналу, на яких розв'язуються комплекси задач. Між функціональними підсистемами встановлюються відповідні інформаційні відносини -- інформаційні зв'язки. При використанні немережних технологій оброблення інформації інформаційні зв'язки реалізуються передачею інформації на гнучкий магнітний диск. Найефективніше інформаційні зв'язки здійснюються в умовах локальної обчислювальної мережі, коли інформація передається лініями зв'язку, а також телекомунікаційними каналами із зовнішнім середовищем. Кожна конкретна задача при розробленні АІС має розглядатися в інформаційному взаємозв'язку з іншими задачами даної підсистеми та інших підсистем, а також із зовнішніми АІС. Функціональна структура АІС має орієнтуватися на ті інформаційні потреби кінцевих користувачів, які змінюються в умовах ринку, та відображати зміст і специфіку функцій управління конкретним економічним об'єктом. АІС повинна мати гнучку структуру і бути відкритою системою, тобто допускати внесення необхідних змін у розроблену модель та забезпечувати нарощування функціональних можливостей в міру необхідності.

Функціональна структура АІС є домінуючою. Серед функціональних підсистем можна виділити: управління маркетинговою діяльністю (УМД); автоматизовану систему наукових досліджень (АСНД); управління технічною підготовкою виробництва (УТПВ); техніко-економічне планування (ТЕПл); оперативне управління основним виробництвом (ОУОВ); УМТП; управління реалізацією та збутом (УРЗ); БО; управління кадрами (УК); аналіз фінансово-господарської діяльності (АФГД).

Для експлуатації функціональних підсистем потрібні відповідні ресурси, які створюють забезпечувальні підсистеми АІС: інформаційне, технічне, програмне, математичне, організаційне, правове, лінгвістичне, ергономічне та технологічне забезпечення.

Інформаційне забезпечення є сукупністю єдиної системи класифікації та кодування ТЕПів, уніфікованих систем документації і масивів інформації, використованих в АІС.

Технічне забезпечення -- комплекс технічних засобів, які забезпечують роботу АІС.

Програмне забезпечення -- сукупність програм, які реалізують мету та задачі АІС і забезпечують функціонування комплексу технічних засобів системи.

Математичне забезпечення -- сукупність економіко-математичних методів, моделей та алгоритмів оброблення інформації в АІС.

Організаційне забезпечення -- сукупність документів, що регламентують діяльність персоналу в АІС, взаємодію з технічними засобами і між собою в процесі розв'язування задач управління.

Правове забезпечення -- сукупність правових норм, які регламентують правові відносини при функціонуванні АІС та її юридичний статус.

Лінгвістичне забезпечення -- сукупність мовних засобів, призначених для формалізації природної мови, побудови і поєднання інформаційних одиниць при спілкуванні управлінського персоналу з засобами обчислювальної техніки.

Ергономічне забезпечення -- сукупність методів і засобів, призначених для створення оптимальних умов високоефективної та безпомилкової діяльності людини в АІС і найшвидшого її освоєння.

Технологічне забезпечення -- сукупність організаційних, методичних та технологічних документів, що регламентують процес людино-машинного оброблення інформації в АІС.

Інформаційне забезпечення АІС об'єднує інформаційні ресурси, засоби їх ведення, в тому числі структуризації та систематизації інформації про об'єкт управління. Ядром його є БД -- автоматизоване сховище інформації, яка оперативно поновлюється.

За використання мережних IT створюються БД колективного користування, центральною ланкою яких є сервер БД. Сервери БД розраховані на підтримку різноманітних додатків. Завдяки відокремленості БД від клієнтського додатка можна швидко створювати нові модулі, своєчасно задовольняти попит на автоматизацію нових додатків.

Основою АІС є платформа, на яку її орієнтовано, тобто які види комп'ютерів і програмних середовищ закладено в IT реалізації процесу управління.

Як основу архітектури "клієнт -- сервер" використовують реляційну систему управління БД (СУБД), орієнтовану на мову SQL. До групи таких СУБД-платформ належать:

-- Informix On line (фірми Informix Software);

-- Ingres Intelligent Database (корпорації Ask Group);

-- ORACLE (корпорації Oracle);

-- Sybase Server (фірми Sybase).

У системах з архітектурою "клієнт -- сервер" безліч запитів виконується централізовано на сервері, що й є принциповою відмінністю від традиційних файлових систем.

Технічне забезпечення є одним із найважливіших компонентів, які створюють ресурси АІС. Рівень автоматизації функцій управління значною мірою залежить від прогресивності застосовуваних технічних засобів. Цей комплекс у сучасних АІС покликаний реалізувати децентралізовану і розподілену технології оброблення інформації. При цьому технічні засоби встановлюють в місцях виникнення та використання інформації. Вони мають виконувати операції складання, розмноження, копіювання, збереження документів, оброблення інформації, яка міститься в них, і передавати її користувачам.

Технічне забезпечення АІС визначає вимоги до характеристик персональних комп'ютерів (ПК), мережного обладнання, пропускної здатності каналів зв'язку, а також впливає на оптимальний розподіл навантаження у вузлах мережі, в яких ресурси закріпляються за кінцевим користувачем.

Основою технічного забезпечення АІС є ПК, які забезпечують широкий набір функціональних можливостей. Сучасні ПК нарівні з обробленням алфавітно-цифрової інформації (її введенням, обробленням за відповідною програмою, виведенням здобутих результатів у формі, придатній для сприйняття людиною) здатні працювати зі звуком, відтворювати відеосигнал, працювати в комп'ютерних мережах.

Технічні характеристики ПК різних моделей визначаються швидкодією центрального процесора, кількістю периферійних пристроїв, які можна приєднувати до комп'ютера одночасно, ємністю оперативного запам'ятовуючого пристрою, швидкістю і надійністю вінчестера та ін.

При виборі технічного забезпечення АІС необхідно прагнути до якомога повнішої відповідності споживчих якостей ПК задачам, для розв'язання яких він використовується.

Крім того, потужність і характеристики ПК визначаються вимогами програмних засобів, установлених на ньому. Наприклад, для роботи у програмному середовищі Windows 95 потрібні: процесор 386 і вище; оперативна пам'ять ємністю не менше за 4 Мбайт (рекомендується 8 Мбайт); VGA-сумісний відеоадаптер.

Базовою платформою, що забезпечує досить високу швидкість розв'язання задач, можна вважати процесор 486 та оперативну пам'ять ємністю 8 Мбайт.

При реалізації в локальній мережі технології "клієнт -- сервер" зростають вимоги до характеристик ПК-сервера. Вдалий вибір його моделі має велике значення для ефективного функціонування мережі, оскільки навантаження концентрується на серверах. Як клієнти застосовуються менш потужні ПК.

Технічною основою реалізації комплексної АІС є багатомашинна обчислювальна мережа конкретної топології, яку можна за необхідності підключати до зовнішніх мереж. Мережа може бути одноранговою або ієрархічною.

За великої кількості користувачів у мережі, різних функціях, що виконуються мережею, її територіальній розкиданості доцільно поділити мережу на частини -- невеликі окремі мережі. Кожна така частина виконує однорідні функції (наприклад, мережа в бухгалтерії) і має свій сервер. Користувач може мати доступ до будь-якого серверу. Зв'язувальною ланкою, яка об'єднує кілька мереж в єдину мережу, є базова мережа.

У найближчі роки очікується ускладнення програмного забезпечення, призначеного для ІС різних класів. Це пов'язано з підвищенням інтелектуальності програмних засобів управління. Залежно від функцій, які виконуються програмним забезпеченням, його можна поділити на дві групи: базове (системне) та прикладне.

Базове програмне забезпечення організовує процес оброблення інформації в комп'ютері, створюючи нормальне робоче середовище для прикладних програм. Воно дуже тісно пов'язане з апаратними засобами й іноді вважається частиною ПК. До складу базового програмного забезпечення входять: операційні системи (ОС) -- одно- та багатозадачні, мережні; сервісні програми (оболонки, утиліти, антивірусні засоби); транслятори мов програмування; програми технічного обслуговування.

Типовим представником однозадачних ОС є MS-DOS, розроблена фірмою Microsoft. Типовими представниками багатозадачних ОС є UNIX, OS/2, Microsoft Windows xx, Microsoft Windows NT. Типовими представниками мереж-них ОС є Novell Net Ware, Microsoft Windows NT, IBM LAN, UNIX та ін.

Прикладне програмне забезпечення (ПЗ) призначене для розв'язання конкретних задач користувача й організації обчислювального процесу ІС загалом. Працює воно під управлінням базового ПЗ. До складу прикладного ПЗ входять:

-- пакет прикладних програм загального призначення (редактори текстові та графічні, електронні таблиці (ЕТ), інтегровані пакети, CASE-технології, EC, СУБД);

-- методо-орієнтовані пакети прикладних програм (математичного програмування, мережного планування й управління, теорії масового обслуговування, математичної статистики);

-- проблемно-орієнтовані пакети прикладних програм (для промислової сфери, непромислової сфери, окремих ПС);

— пакети прикладних програм глобальних мереж ЕОМ.

Організаційне забезпечення АІС включає:

-- розроблення методичної документації, що регламентує функціонування і використання технічного, програмного, інформаційного забезпечення для прийняття управлінських рішень індивідуально або колективно в мережі;

-- розроблення посадових інструкцій, які визначають права, обов'язки, відповідальність персоналу за оброблення інформації в АІС, правила користування інформацією;

-- розроблення документації, що регулює порядок обміну інформацією в АІС та із зовнішніми ІС, правила виходу з нештатних ситуацій;

-- складання графіків введення та оброблення даних. Правове забезпечення АІС включає загальну і спеціальну частини.

Загальна частина містить нормативну документацію, яка регулює діяльність АІС. Ця документація визначає: умови надання юридичної сили документам, рішенням, оформленим за допомогою обчислювальної техніки; законодавчі акти, що регулюють доставку документів електронними засобами, встановлюють процедуру перевірки на автентичність й описують процедуру вирішення конфліктних ситуацій.

Спеціальна частина містить засоби юридичної підтримки рішень, що приймаються. Ця частина реалізується введенням в АІС комерційних юридичних БД.

Основу технологічного забезпечення АІС складають предметні та сучасні IT.

У сучасних АІС використовують різноманітні IT, які реалізуються за допомогою комп'ютерів і програмних засобів: текстові, графічні та табличні процесори, ЕП, системи управління базою даних (СУБД), гіпертекстові технології, технології мультимедіа, EC, СППР.

При виборі IT потрібно враховувати ряд чинників: попит на ринку; підвищення продуктивності праці користувача; надійність, ступінь забезпечення інформаційної і комп'ютерної безпеки; необхідні ресурси пам'яті та інших пристроїв; можливості, які надаються; простоту експлуатації; час на навчання, якість інтелектуального інтерфейсу; можливості підключення до мережі; стикування з ПЗ, що експлуатується.

Забезпечувальна частина не тільки здійснює підтримку роботи функціональної частини АІС, а й об'єднує всі функціональні підсистеми в інтегровану систему -- єдину багатофункціональну АІС.

Автоматизована ІС ніколи не може бути остаточною, оскільки процес її вдосконалення відбувається весь час.

Удосконалення АІС відбувається в двох напрямах. Перший напрям пов'язаний з розвитком функціональної частини -- включенням у функціональну структуру АІС нових підсистем, функцій, АРМів, задач. Зміна функціональної структури пов'язана із зміною ринкового середовища, ринкових стратегій, законодавчих актів, правових норм та ін. Поліпшення функціональних характеристик АІС приводить до повноти використання функцій, які реалізуються автоматизованим способом, до зростання функціональної придатності АІС, що відбивається на підвищенні ефективності управління.

Другий напрям пов'язаний з удосконаленням і розвитком забезпечувальної частини АІС. Характеристики забезпечувальних підсистем досить відносні, оскільки відбувається зміна поколінь комп'ютерів, швидкими темпами йде розвиток системного та прикладного ПЗ, засобів телекомунікацій.

3. Архітектура автоматизованих інформаційних систем

За децентралізованого використання обчислювальної техніки АІС створюється або як сукупність автономних систем, об'єднаних лініями зв'язку в локальну мережу (однорівнева система), або як дворівнева система, в якій на автоматизованих робочих місцях ведеться попереднє оброблення первинної інформації з подальшою передачею її на інформаційно-обчислювальний центр (ІОЦ) для остаточного оброблення. У дворівневих АІС поєднуються переваги систем децентралізованого оброблення інформації, в яких технічні засоби наближено до місць її виникнення, і централізованих систем, коли найскладнішу, об'ємисту роботу для розв'язання функціональних задач виконує ІОЦ.

На схемі 2 показано архітектуру АІС промислового підприємства.

Схема 2. Архітектура АІС промислового підприємства

З технічної точки зору -- це обчислювальна мережа з центральною ЕОМ та АРМами управлінських працівників, які мають доступ до спільної БД.

Виконання функцій в АІС можна розглядати як послідовність дій над інформацією в БД і різних операцій введення-виведення. В БД зберігається інформація, накопичена всіма службами, і будь-який користувач системи може мати доступ (якщо це йому дозволено) до всієї інформації.

Унесені в БД зміни відразу видно всім зацікавленим особам, що забезпечує вірогідність і несуперечність інформації.

Для створення і ведення БД використовують могутню СУБД, що надає засоби для оброблення інформації (пошук, сортування, селекція даних за умовою та ін.). Застосування СУБД дає змогу модифікувати дані, не порушуючи їх цілісність. Оскільки всі програми оброблення інформації звертаються до БД через стандартний програмний інтерфейс СУБД, програми, складені в різний час і різними програмістами, виявляються сумісними.

Обмін даними між підсистемами проводиться через спільну БД. Можна легко змінювати наявні підсистеми і додавати нові, тобто оперативно реагувати на зміну структури виробництва й управління.

Виклик функцій АІС здійснюється за допомогою меню в якому з кожним рядком пов'язані або виклик функції, або візуалізація допоміжного меню. Для кожного користувача в системі має бути своє меню, в яке заносять тільки потрібні йому функції. Таке індивідуальне меню вирішує питання прав доступу до функцій системи -- кожний користувач може звертатися тільки до передбачених у його меню функцій. Формуванням меню конкретних користувачів займається адміністратор системи, тобто найбільш кваліфікований користувач, наділений відповідними повноваженнями.

В АРМах керівників різних рівнів БД ведеться ними самими і закладено модель сценарію. Персональні розрахунки виконують на АРМах засобами ПЕОМ. Підготовка рішень, аналіз поточної та перспективної ситуацій здійснюються через спільну ЕОМ.

Поява досконаліших апаратних і програмних засобів підштовхує користувачів до постійної модернізації АІС.

Особливістю сучасних АІС, які перебувають у стадії зародження, є ієрархічна організація, коли централізоване оброблення інформації та єдине управління ресурсами АІС на верхньому рівні поєднуються з розподіленим обробленням на нижньому рівні.

Концепція АІС нового покоління сформувалася на основі синтезу централізованого і розподіленого оброблення інформації. АІС нового покоління ґрунтуються на ієрархічній архітектурі, в якій центр тяжіння перенесено з локальних мереж кінцевих користувачів на мережу локальних серверів.

Високу ефективність АІС забезпечує процес концентрації навантаження на серверах. Однорангові мережі та мережі з найпростішим файлом-сервером трансформуються в ієрархічні структури "станції-клієнти -- сервер бізнес-додатків".

В основу цих АІС покладено вимоги щодо скорочення експлуатаційних ресурсів при збільшенні масштабності системи і розширення кола її функціональних обов'язків. Остання обставина особливо важлива, оскільки існує стійка тенденція до практично 100%-ної інтеграції IT різних функціональних підсистем (бізнес-додатків) в єдину бізнес-модель підприємства.

Структурною основою АІС є мережа масштабу підприємства, що об'єднує локальні мережі станцій-клієнтів в єдине середовище за допомогою базових апаратних, програмних засобів і методів організації бізнес-додатків. При цьому спостерігається стійка тенденція підвищення інтелектуальності ППП управління бізнесом, що реалізується в архітектурі "клієнт--сервер".

4. Комплекс сучасних засобів організаційної техніки для комплектації автоматизованого робочого місця

Як відомо основною організаційною технікою автоматизованого робочого місця менеджера є персональний комп'ютер. Проте, при виборі технічного забезпечення необхідно прагнути до якомога повнішої відповідності споживчих якостей ПК задачам, для розв'язання яких він використовується.

Крім того, потужність і характеристики ПК визначаються вимогами програмних засобів, установлених на ньому. Наприклад, для роботи у програмному середовищі Windows 95 потрібні: процесор 386 і вище; оперативна пам'ять ємністю не менше за 4 Мбайт (рекомендується 8 Мбайт); VGA-сумісний відеоадаптер.

Базовою платформою, що забезпечує досить високу швидкість розв'язання задач, можна вважати процесор 486 та оперативну пам'ять ємністю 8 Мбайт.

Типовим представником однозадачних ОС є MS-DOS, розроблена фірмою Microsoft. Типовими представниками багатозадачних ОС є UNIX, OS/2, Microsoft Windows, Microsoft Windows NT. Типовими представниками мережних ОС є Novell Net Ware, Microsoft Windows NT, IBM LAN, UNIX та ін.

Крім персонального комп'ютер для досконалої роботи менеджер повинне використовувати сканер (для оброблювання інформації), модем (для отримання інформації), принтер (для видачі інформації), ксерокс (для швидкої видачі багато численної документації), а також Інтернет, факс-модем, телефон. Всі ці технічні засоби повинні мати сучасне програмне забезпечення.

Список використаних джерел

1. ДСТУ 2938-94. Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення. -- К.: Держстандарт України. -- 1995. -- 32 с.

2. ДСТУ 2940--94. Системи оброблення інформації. Керування процесами оброблення даних. Терміни та визначення. -- К.: Держстандарт України. -- 1995. -- 28 с.

3. Аладьев В.З. Основы информатики: Учеб. пособие. - М.: Филинъ, 1998.

4. Автоматизированные системы обработки экономической информации / Под ред. В.С. Рожнова. -- М.: Финансы и статистика, 1983. -- 272 с.

5. Буров Е. Комп'ютерні мережі. - Л.: Бак, 1999.

6. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За редакцією В.С. Пономаренка. - К., 2002. - 544 с.

7. Корнеев В.В., Гареев А.Ф., Васютин СВ., Райх В.В. Базы данных. Интеллектуальная обработка информации. -- М.: "Нолидж", 2000. -- 352 с.

8. Обработка данных с помощью компьютера /Под ред. А.А. Стогния. -- К.: Вища шк., 1991. -- 288 с.

9. Пономаренко В.С, Бутова Р.К., Минухин СВ., Милов А.В. Технология автоматизированной обработки экономической информации. -- К.: ИСДО, 1993. -- 224 с.

10. Свириденко С.С. Современные информационные технологии. -- М.: Радио и связь, 1989. -- 304 с.

Размещено на Allbest.ru